Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Втрати держбюджету України від тінізації ринку кави сягають 1 млрд грн

Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев привернув увагу Бюро економічної безпеки (БЕБ) та Державної податкової служби (ДПС) до сектору обігу кави, який перетворився на один з найпроблемніших у частині сплати податків, втрати держави сягають мільярда грн.

“Всі ми любимо починати ранок з кави. Але те, що для нас – звичка, для держави давно стало галуззю зі значними втратами. Проблеми починаються ще на етапі митного оформлення: щорічно кожна третя тонна кави завозиться контрабандою – під виглядом цикорію або взагалі без декларування. Лідери з розмитнення – Київська та Львівська митниці”, – написав він у телеграм-каналі.

За його словами, на митниці проблеми не закінчуються: у схемах продажу нелегальної кави за готівку задіяні і ринки, і великі мережі рітейлу, поділені на ФОП, – втрати сягають понад мільярд грн.

Народний депутат повідомив, що за дев’ять місяців 2025 року галузь демонструє невтішні показники, а саме: рівень сплати ПДВ хоча і зріс до 1,45% (+0,28 п.п. до 2024 року), але все ще нижчий на 0,46 п.п. порівняно з 2023 роком, а податок на прибуток впав до 0,85% (-0,09 п.п. до 2024 року).

Головний ризик сектора, вважає Гетманцев, – рівень оплати праці, де 89% платників платять нижче ринкової середню зарплату – 12,9 тис. грн, тоді як, за даними work.ua, ринкова становить 22 тис. грн. При цьому у понад 18% підприємств середня зарплата нижча за мінімальну, що є свідченням використання схем ухилення від оподаткування.

«Очевидно, що значна частина галузі – в тіні. Питання до податківців: у чому справа, що з податковим контролем, де РРО/ПРРО», – зазначив глава парламентського комітету і закликав БЕБ і ДНС вжити невідкладних заходів щодо детінізації галузі кави

,

ТД “Галка” випускає нові облігації на 50 млн грн

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) на початку вересня зареєструвала випуск облігацій серії “B” ТОВ “Торговий дім “Галка” (Львів) – “дочки” виробника кави та кавопродуктів “Галка” – на суму 50 млн грн.

Згідно інформацією в реєстрі НКЦПФР, номінал облігації – 1 тис. грн, інформація щодо терміну обігу та ставки доходності поки відсутня.

В аудиторському звіті за перший квартал зазначається, що на кінець березня цього року так само, як і на кінець минулого року, в обігу знаходилися облігації дебютного випуску ТД “Галка” серії “А” на загальну номінальну суму 45,004 млн грн, тоді як на рахунку емітента – на суму 4,996 млн грн.

Рішення про новий випуск облігацій без здійснення публічної пропозиції ще на 50 млн грн збори учасників прийняли 18 червня цього року.

Українсько-англійське спільне ТОВ “Галка” (до 2004 року – “Галка Лтд.”) засноване на базі Львівської кавової фабрики. Займається виробництвом та реалізацією кави, кавопродуктів та замінників кави, чаю під торговою маркою “Галка”. Йому належить 90% ТОВ “Торговий дім “Галка”, а ще 10% володіє ПЗНВІФ “Галінвест” під управлінням КУА “Західна інвестиційна група”.

За даними аудиторського звіту, кінцевими бенефіціарами ТД “Галки” через нідерландське Nedinvestment B.V. є Володимир Пастернак – 25,42%, Юрій Дубовий та Ярослав Волинець – по 20,91% та їх діти Олег та Андрій, які отримали по 4,51% у період після листопада 2021 року, а також громадянин Нідерландів Ян Лавой Франсуа із часткою 13,74%.

ТД “Галка” в першому кварталі 2025 році скоротив чистий прибуток на 10,2% – до 9,99 млн грн, а виторг наростив на 64,2% – до 254,38 млн грн.

У 2024 році компанія збільшила чистий прибуток на 48,3% – до 56,65 млн грн, а виручку – на 17,2%, до 766,30 млн грн.

Материнська компанія, згідно з її звітом за 2024 рік, мала в обігу п’ять випусків облігацій з погашенням в 2030-2034 роках на загальну суму 212,13 млн грн.

Чистий прибуток материнської компанії у 2024 році виріс на 36,2% – до 49,84 млн грн, виторг – на 7,7%, до 86186,3 млн грн.

 

, ,

Україна скоротила імпорт кави на 6,1%, чаю на 22,9%

Україна в січні-червні 2024 року імпортувала 22,617 тис. тонн кави, що на 6,1% менше, ніж за аналогічний період роком раніше, коли зовнішні закупівлі становили 24,094 тис. тонн.

Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), витрати на закупівлі кави за півроку виросли на 36,9% – до $173,403 млн проти $126,684 млн за аналогічний період роком раніше.

Основними постачальниками кави в Україну стали Польща, на частку якої припало 16,58% імпорту, що в грошовому еквіваленті становило $28,749 млн, Бразилія – 12,75% і $22,104 млн, Німеччина – 12,49% і $21,653 млн.

Роком раніше до трійки постачальників кави в Україну входили Польща (16,83% на $21,326 млн), Італія (15,87% на $20,1 млн) і Бразилія (12,31% на $15,598 млн).

Імпорт чаю упродовж січня-червня 2025 року скоротився на 22,87% – до  5,452 тис. тонн проти 7,069 тис. тонн за аналогічний період минулого року. У грошовому виразі імпорт у першому півріччі 2025 року скоротився на 16,26% і становив $20,957 млн проти минулорічних $25,027 млн.

При цьому трійка ключових постачальників чаю в Україну в січні-червні залишилася незмінною: Шрі-Ланка (30,13% на $6,313 млн), Кенія (17,77% на $3,724 млн) і Китай (14,63% на $3,067). Торік на частку цих країн припадало 28,95%, 23,07% і 11,33%, поставки чаю в Україну принесли їм $7,247 млн, $5,774 млн і $2,835 млн відповідно.

, ,

Виробники чаю і кави в Україні заробили 10 млрд грн у 2024 році

Виробництвом чаю й кави в Україні займаються 570 суб’єктів господарювання, 2024 року вони заробили 10 млрд грн, що на 19% більше, ніж у 2023-му, коли їхній виторг становив 8,6 млрд грн, повідомляється у дослідженні YouControl.

Зазначається, що станом на липень 2025 року в Україні працюють 570 суб’єктів господарювання, що не перебувають в стані припинення, зареєстровані і ведуть фінансову діяльність за КВЕДом 10.83 “Виробництво чаю та кави”. Зокрема, 264 працюють у формі компаній, а 306 – ФОПи. Найбільше їх зосереджено в Києві – 153 суб`єкти, в Дніпропетровській (54) і Київській (48), Львівській (40) та Одеській (36) областях.

Аналітики зауважили, що серед проаналізованих компаній є також юридичні особи з іноземним капіталом, зокрема з Китаю, Індії, Туреччини, а також Кіпру, Молдови та інших європейських країн.

Згідно дослідження, десятка найбільших компаній з виробництва чаю та кави в Україні заробили сукупно 7,9 млрд грн, що становить 79% від загальної суми виторгу компаній, які подали фінансову звітність за 2024 рік.

Лідерами ринку кави, за даними YouControl, є АТ “Мономах” із 2,3 млрд грн виторгу, ТОВ “Фес Укр” (бренди MacCoffee, HILLWAY) – 2 млрд грн, ТОВ “Галка ЛТД” і ТЗОВ “Кава зі Львова” (бренди “Галка”, “Кава зі Львова”) – 1,63 млрд грн, ТЗОВ “Віденська кава” (бренд “Віденська Кава”) – 526 млн грн, ТОВ “ТС Трейд” (бренди Greenfield, TESS, “Принцеса Нурі” тощо) – 408 млн грн, ТОВ “Фуд Пак” (бренд Gemini) – 373,6 млн грн, ТОВ “Трипільське сонце” (бренди “Трипільське Сонце”, Sherlock Secrets, Tea Moments, “Чайна родина”) – 323 млн грн, ТОВ “ВП “Українська компанія кави” (бренди GALEAD’OR, XO, 1CUP, 1CUPsule. Inspiro Gusto, 1CUPsule. EGO, RIO NEGRO, LEONARDO) – 280 млн грн, СУБ ТОВ “Українська чайна фабрика “Ахмад Ті” (бренд Ahmad Tea) – 187,3 млн грн, ТОВ “Лісова казка” (бренди “Лісова Казка”, “Чайна Колекція”, EcoTea) – 165 млн грн.

“На жаль, серед лідерів ринку не обійшлося без зв’язків із агресором”, – зазначив ресурс і додав, що ця теза стосується половини учасників рейтингу.

 

,

Експерти прогнозують зростання цін на каву до 40%

Експерти прогнозують зростання цін на каву до 40% у 2025 році. Основними причинами називають посуху в Бразилії та аномальні дощі у В’єтнамі, найбільших країнах-виробниках кави, повідомили в FAO та Міжнародній організації кави.

У 2024 році вартість арабіки зросла на 69%, досягнувши рекордних рівнів і перевищивши 4,30 долара за фунт на біржі ICE на початку 2025 року. Посуха в Бразилії призвела до зниження врожаю на 10-11%, що викликало дефіцит, а у В’єтнамі врожай скоротився на 10-20% через посухи і сильні дощі. Міжнародна організація кави попереджає, що стабілізації ринку не варто очікувати до 2026-2028 років.

Очікується, що роздрібні ціни на каву зростуть на 10-20%, що призведе до подорожчання кави в кафе і в роздрібній упаковці. Це посилить інфляційний тиск, оскільки зростання цін на каву доповнює зростання вартості інших продуктів харчування. Експерти відзначають, що виробникам доведеться інвестувати в стійкі до посухи сорти і нові системи зрошення. Також фіксується зростання витрат в ланцюжку поставок, включаючи подорожчання добрив, логістики і кредитних ресурсів.

За даними FAO, у 2023 році світове виробництво кави склало близько 11 млн тонн, з яких на частку Бразилії припадає 31%, В’єтнаму – 18%, Індонезії – близько 7%. Споживання кави в світі зростає приблизно на 2% щорічно і оцінюється в 177 млн мішків на рік.

Згідно з відкритими даними, лідерами зі споживання кави на душу населення є Фінляндія (близько 12-13 кг на рік), Норвегія (близько 10 кг), Ісландія (9,8 кг), Данія (8,7 кг), Нідерланди (8,4 кг), Швеція (8,2 кг), Швейцарія (7,9 кг), Бельгія (6,8 кг), Люксембург (6,5 кг) і Канада (6,5 кг).

Зростання цін на каву в 2025 році може стати серйозним випробуванням як для виробників, так і для споживачів, а також посилить інтерес до сталого виробництва і розширення поставок з метою стабілізації ринку в умовах мінливого клімату.

, ,

Світове виробництво кави зросте до рекорду, попри падіння врожаю арабіки

Виробництво кавових зерен у світі в 2025/2026 сільгоспсезоні збільшиться на 2,5% і сягне рекордних 178,68 млн мішків (по 60 кг), повідомляється у звіті Мінсільгоспу США.

При цьому врожай арабіки скоротиться на 1,7%, до 97,02 млн мішків, робусти – зросте на 7,9%, до 81,66 млн мішків.

Завдяки зростанню виробництва глобальні перехідні запаси до кінця сезону збільшаться на 4,9% і становитимуть 22,82 млн мішків.

“Протягом поточного тижня ціни на каву впали, зокрема на арабіку опустилися до 5,5-місячного мінімуму на тлі повідомлень про поліпшення погодних умов у бразильських штатах вирощування кави Сан-Паулу і Мінас-Жерайс”, – йдеться в повідомленні.

Як повідомлялося, наприкінці минулого-початку поточного року на світовому ринку відзначалося високе зростання цін на каву. Так, у лютому в річному вираженні кава подорожчала вдвічі. Зокрема, це було пов’язано з тим, що трейдерів турбувала перспектива недостатніх поставок із Бразилії, яка є найбільшим виробником кави сорту арабіка.

, , ,