Молдова та Казахстан залишаються двома найбільшими ринками збуту українських сирів: за підсумками січня-липня 2026 року на них припадало відповідно 34,8% та 25,8% українського експорту, повідомляє Асоціація виробників молока з посиланням на дані Державної митної служ.
Третім за величиноюпокупцем стала Німеччина з часткою 13,1%.
Таким чином, Молдова та Казахстан разом забезпечують 60,6% закордонного попиту на українські сири серед зазначених напрямків, а сукупна частка трьох основних ринків сягає 73,7%, випливає з розрахунків на основі даних АПМ.
Загалом Україна за сім місяців 2026 року експортувала 8,2 тис. тонн сирів, що лише на 1,2% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Експортна виручка склала $37,4 млн, збільшившись лише на 0,5%.
Це означає, що вартість експорту зростає ще повільніше, ніж його фізичний обсяг. Розрахункова середня вартість експортованої продукції становила близько $4,56 тис. за тонну і практично не змінилася в річному порівнянні.
Водночас Україна значно швидше збільшує імпорт сирів. За січень-липень до країни було ввезено 28,3 тис. тонн продукції — на 24,7% більше, ніж роком раніше, на суму $168,8 млн.
У результаті експорт українських сирів становить менше третини від обсягу імпорту, а його географія залишається досить зосередженою навколо кількох основних ринків.
Особливо показовою є присутність Німеччини одночасно в обох напрямках торгівлі: країна забезпечує 16,3% українського імпорту сирів і водночас є третім за величиною ринком для української продукції з часткою 13,1%.
Джерело: Асоціація виробників молока
Казахстан і Узбекистан планують спільно вийти на нові експортні ринки Близького Сходу. Домовленості було досягнуто під час Казахстансько-Узбецького бізнес-форуму, що відбувся 5 серпня в Ташкенті.
У рамках ініціативи бізнес-делегації двох країн мають намір відвідати Алеппо наприкінці вересня та Ербіль на початку жовтня. У Сирії планується провести тристоронній бізнес-форум за участю компаній Узбекистану, Казахстану та Сирії. Узбецьку сторону можуть представити 20–30 компаній.
Особливий інтерес становить ринок Сирії, де у зв’язку з відновленням країни зростає попит на будівельні матеріали, продукти харчування, соняшникову олію та м’ясну продукцію.
В Іраку перспективними напрямами названо постачання кондитерських виробів, порцелянової плитки, побутової хімії та поліетиленових гранул.
Спільний вихід на ринки третіх країн дасть змогу:
· розширити географію експорту Казахстану та Узбекистану;
· об’єднати виробничі та експортні можливості двох країн;
· розвивати кооперацію між підприємствами;
· використовувати спільні логістичні маршрути;
· знаходити нових зарубіжних партнерів.
Ініціатива відображає новий підхід до економічного партнерства двох країн — від розвитку взаємної торгівлі до спільного освоєння ринків третіх держав. Узбекистан і Казахстан також зберігають мету довести двосторонній товарообіг до $10 млрд.
Російський маркетплейс Wildberries планує у першому кварталі 2027 року ввести в експлуатацію в Казахстані два великі логістичні комплекси загальною площею понад 260 тис. кв. м, повідомив міністр торгівлі та інтеграції Казахстану Арман Шаккалієв.
«У першому кварталі наступного року в Алмати близько 160 тис. кв. м — компанія проводить будівельно-монтажні роботи. І в Астані близько 100 тис. кв. м», — заявив міністр на брифінгу в уряді Казахстану 4 серпня.
За його словами, ці проєкти є частиною раніше оголошеної програми розвитку казахстанського підрозділу Wildberries. Наразі компанія орендує в країні близько 46 тис. кв. м складських приміщень.
Шаккалієв також повідомив, що Wildberries не надсилала владі Казахстану нових звернень щодо пошуку або відкриття додаткових складських потужностей.
При цьому офіційні дані щодо розподілу площ між містами розходяться зі словами міністра. У повідомленні, опублікованому урядом Казахстану, йдеться про те, що логістичний хаб Wildberries, який будується в Астані, матиме площу 160 тис. кв. м, а не 100 тис. кв. м.
Інвестиції в астанинський комплекс оцінюються в 47,7 млрд тенге. Проєкт передбачає створення близько 6 тис. робочих місць, а завершення будівництва також заплановано на перший квартал 2027 року.
Представники об’єднаної компанії RWB раніше також повідомляли, що в Астані будується об’єкт площею 160 тис. кв. м, а неподалік від Алмати — комплекс площею понад 100 тис. кв. м. Таким чином, загальна площа двох центрів дійсно перевищить 260 тис. кв. м, однак остаточний розподіл площ між містами потребує уточнення.
Вартість логістичного центру Wildberries в Алмати раніше оцінювалася владою Казахстану в 43,2 млрд тенге. Точна дата завершення будівництва цього об’єкта у відповідному повідомленні не вказувалася.
Нові центри мають розширити можливості маркетплейсу щодо прийому, зберігання, сортування та доставки товарів у межах Казахстану. Розширення місцевої складської мережі також може скоротити терміни доставки та збільшити кількість казахстанських підприємців, які працюють через платформу.
У 2025 році обсяг роздрібної електронної торгівлі в Казахстані з урахуванням маркетплейсів досяг 3,769 трлн тенге. На продажі через маркетплейси припало 3,238 трлн тенге, або 86% усього ринку електронної комерції.
Wildberries входить до числа найбільших торговельних платформ Казахстану. Раніше Міністерство торгівлі повідомляло про плани Wildberries та Ozon побудувати в Астані та Алмати три фулфілмент-центри загальною площею 291 тис. кв. м із сукупними інвестиціями 101,3 млрд тенге.
Фінансові регулятори Казахстану та Китаю досягли домовленості про запуск пілотного проєкту щодо розрахунків у цифровому тенге та цифровому юані, повідомила прес-служба Національного банку Казахстану за підсумками візиту його делегації до КНР.
«Важливим кроком стало досягнення домовленості між Національним банком і Народним банком Китаю щодо запуску пілотного проєкту з розрахунків у цифровому тенге та цифровому юані», — йдеться в повідомленні.
«Ми домовилися про інтеграцію цифрового тенге та цифрового юаня за двома взаємодоповнюючими напрямками: багатосторонній платформі mBridge (міжнародна мультивалютна платформа для транскордонних платежів і переказів у режимі реального часу, що використовує технології блокчейн) та прямій двосторонній інтеграції через CBETS (Cross-Border e-CNY Transfer Services, платформа цифрового юаня для транскордонних розрахунків)», — пояснив заступник голови Нацбанку Казахстану Бінур Жаленов, який брав участь у переговорах, на своїй сторінці в соцмережах.
Під час переговорів із компанією Cross-Border Interbank Payment System (CIPS) сторони обговорили подальші практичні кроки щодо реалізації меморандуму про взаєморозуміння між Нацбанком, Національною платіжною корпорацією та CIPS, а також перспективи розширення використання транскордонної платіжної інфраструктури, розвитку розрахунків у національних валютах та зміцнення взаємодії у сфері міжнародних платежів.
У рамках реалізації меморандуму між Національною платіжною корпорацією Казахстану та UnionPay International (UPI) — глобальним підрозділом China UnionPay з міжнародного розвитку продуктів і послуг UnionPay — до кінця року буде реалізовано інтеграцію QR-платежів між країнами, повідомляє Нацбанк Казахстану.
Також центральні банки підписали нову угоду про валютний своп терміном на три роки з можливістю продовження за взаємною згодою сторін.
На зустрічах з Асоціацією банків Китаю та керівництвом найбільших комерційних банків КНР обговорювалася їхня участь у фінансуванні інвестиційних проєктів у Казахстані та випуску боргових інструментів.
Конституційний суд Казахстану постановив, що особи, які обіймали вищі державні посади згідно з Конституцією 1995 року, можуть бути знову обрані або призначені на відповідні посади після набрання чинності новою Конституцією 2026 року.
Рішення було ухвалено 7 липня за зверненням президента Касим-Жомарта Токаєва, який попросив суд надати офіційне тлумачення норм щодо кратності обрання та призначення на низку вищих державних посад, включаючи посаду президента.
Суд зазначив, що нова Конституція не містить положень, які передбачають врахування термінів перебування на посадах за попередньою Конституцією. Тому факт обіймання посади до 1 липня 2026 року сам по собі не є перешкодою для нового обрання або призначення після набрання чинності новою Конституцією.
На практиці це означає, що термін повноважень Токаєва, який розпочався після виборів 2022 року, не враховуватиметься при застосуванні нового обмеження щодо президентського терміну. Повторне обрання після набрання чинності Конституцією 2026 року вважатиметься першим для цілей застосування цих обмежень.
Reuters зазначає, що це рішення фактично запускає відлік президентських термінів для Токаєва заново. При цьому поки що не ясно, чи буде він домагатися нового терміну на дострокових президентських виборах, чи збереже поточний мандат до 2029 року.
Нова Конституція Казахстану набрала чинності 1 липня 2026 року. Вона зберігає обмеження в один семирічний президентський термін, але, згідно з тлумаченням Конституційного суду, це обмеження застосовується лише до виборів, що відбуваються вже в рамках нової Конституції.
Таким чином, Токаєв отримав юридичну можливість знову брати участь у президентських виборах, незважаючи на обмеження одним семирічним терміном, що діяло раніше.
Узбекистан, Казахстан, Киргизстан, Азербайджан та Україна домовилися про запровадження єдиних транзитних дозволів для вантажних перевезень. Про це повідомила пресслужба Міністерства транспорту.
Відповідну міжурядову угоду було підписано 15 травня цього року на засіданні Міжурядової комісії ТРАСЕКА в Астані. Вона передбачає запровадження єдиного бланка транзитного дозволу в усіх п’яти країнах.
Документ надасть перевізникам можливість перетинати території кількох держав-учасниць угоди за єдиним бланком без додаткових документів. Рішення спрямоване на усунення адміністративних бар’єрів і прискорення транзиту.
KYRGYZSTAN, АЗЕРБАЙДЖАН, КАЗАХСТАН, транзитні дозволи, УЗБЕКИСТАН, УКРАЇНА
