Конституційний суд Казахстану постановив, що особи, які обіймали вищі державні посади згідно з Конституцією 1995 року, можуть бути знову обрані або призначені на відповідні посади після набрання чинності новою Конституцією 2026 року.
Рішення було ухвалено 7 липня за зверненням президента Касим-Жомарта Токаєва, який попросив суд надати офіційне тлумачення норм щодо кратності обрання та призначення на низку вищих державних посад, включаючи посаду президента.
Суд зазначив, що нова Конституція не містить положень, які передбачають врахування термінів перебування на посадах за попередньою Конституцією. Тому факт обіймання посади до 1 липня 2026 року сам по собі не є перешкодою для нового обрання або призначення після набрання чинності новою Конституцією.
На практиці це означає, що термін повноважень Токаєва, який розпочався після виборів 2022 року, не враховуватиметься при застосуванні нового обмеження щодо президентського терміну. Повторне обрання після набрання чинності Конституцією 2026 року вважатиметься першим для цілей застосування цих обмежень.
Reuters зазначає, що це рішення фактично запускає відлік президентських термінів для Токаєва заново. При цьому поки що не ясно, чи буде він домагатися нового терміну на дострокових президентських виборах, чи збереже поточний мандат до 2029 року.
Нова Конституція Казахстану набрала чинності 1 липня 2026 року. Вона зберігає обмеження в один семирічний президентський термін, але, згідно з тлумаченням Конституційного суду, це обмеження застосовується лише до виборів, що відбуваються вже в рамках нової Конституції.
Таким чином, Токаєв отримав юридичну можливість знову брати участь у президентських виборах, незважаючи на обмеження одним семирічним терміном, що діяло раніше.
Узбекистан, Казахстан, Киргизстан, Азербайджан та Україна домовилися про запровадження єдиних транзитних дозволів для вантажних перевезень. Про це повідомила пресслужба Міністерства транспорту.
Відповідну міжурядову угоду було підписано 15 травня цього року на засіданні Міжурядової комісії ТРАСЕКА в Астані. Вона передбачає запровадження єдиного бланка транзитного дозволу в усіх п’яти країнах.
Документ надасть перевізникам можливість перетинати території кількох держав-учасниць угоди за єдиним бланком без додаткових документів. Рішення спрямоване на усунення адміністративних бар’єрів і прискорення транзиту.
KYRGYZSTAN, АЗЕРБАЙДЖАН, КАЗАХСТАН, транзитні дозволи, УЗБЕКИСТАН, УКРАЇНА
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав Казахстан ключовим регіональним партнером України та висловився за поглиблення співпраці у сферах логістики, енергетики та післявоєнного відновлення, заявивши також про намір ініціювати платформу «Україна + Центральна Азія».
“Важливо, щоб Казахстан залишався одним із ключових постачальників енергетичних ресурсів у Євразії, одночасно диверсифікуючи та модернізуючи свій енергетичний сектор. Казахстан також є одним із провідних світових виробників урану, який є критично важливим ресурсом для виробництва ядерної енергії. Це відіграє важливу роль у глобальній енергетичній безпеці», – сказав міністр в інтерв’ю виданню The Times of Central Asia.
Сібіга зазначив, що Україна зацікавлена в участі казахстанського бізнесу та інвесторів у відновленні країни, а також у розвитку Середнього коридору як альтернативного транспортного маршруту між Азією та Європою за участю українських чорноморських портів.
Окремо глава МЗС торкнувся теми історичної пам’яті та спільного досвіду України і Казахстану, пов’язаного з політикою репресій і придушення національної ідентичності.
За словами Сібіги, стратегічна мета Росії полягає в продовженні політики, яка, за його оцінкою, бере початок ще з часів Російської імперії та радянського періоду.
«Стратегічна мета Росії – завершити те, що свого часу розпочала Російська імперія і не змогла довести до кінця радянська влада: викорінення національної ідентичності та знищення самої основи нашого існування як окремої нації», – підкреслив він.
Міністр також наголосив, що Україна та Казахстан мають спільну історичну пам’ять про заборону мови та культури, репресії, депортації та голодомори.
«Україна та Казахстан однаково пам’ятають трагічні сторінки своєї історії: заборони мови та культури, знищення інтелігенції, депортації, репресії та голодомори. Ми не можемо допустити, щоб це повторилося знову», – резюмував глава МЗС.
Казахстан планує з 2027 року повністю відмовитися від закупівлі електроенергії у Росії завдяки введенню в експлуатацію власних енергетичних потужностей, заявив заступник міністра енергетики країни Сунгат Есімханов.
За його словами, якщо заплановані енергетичні об’єкти будуть введені в експлуатацію наприкінці 2026 року або на початку 2027 року, Казахстан зможе задовольнити внутрішній попит без російських поставок. «Якщо ми введемо в експлуатацію всі наші планові енергетичні об’єкти наприкінці цього року або на початку наступного року, думаю, у 2027 році ми взагалі не будемо закуповувати електроенергію у Росії», — сказав Есімханов на прес-конференції.
Казахстан останніми роками щорічно закуповував електроенергію у Росії через дефіцит власних потужностей. За даними Міненерго, дефіцит знижується: у 2024 році він становив 2,1 млрд кВт-год, у 2025 році — близько 1,5 млрд кВт-год, а у 2026 році очікується на рівні 1–1,2 млрд кВт-год. У 2027 році влада розраховує обнулити цей показник.
Раніше міністр енергетики Казахстану Ерлан Аккенженов заявляв, що країна має намір повністю покрити потреби економіки в електроенергії до кінця першого кварталу 2027 року. Для цього в Казахстані реалізується 81 енергетичний проєкт загальною потужністю 15,3 ГВт з обсягом інвестицій понад 13 трлн тенге, або понад $25 млрд.
Відмова від російських поставок стане важливим етапом в енергетичній політиці Казахстану. Для країни це означає зниження залежності від зовнішнього джерела електроенергії та перехід до більш автономної моделі енергобалансу. При цьому успішність плану залежатиме від термінів введення нових об’єктів, стану мереж та здатності енергосистеми покривати пікові навантаження.
Рішення також має регіональне значення. Казахстан залишається частиною об’єднаної енергосистеми Центральної Азії і пов’язаний з російською енергосистемою, тому скорочення імпорту з РФ не означає повного технологічного розриву. Однак в економічному та політичному плані курс на заміщення російських поставок демонструє прагнення Астани зміцнювати власну енергетичну безпеку та знижувати вразливість перед зовнішніми перебоями.
Для Росії це означає поступову втрату частини експортного попиту на електроенергію з боку Казахстану. Для Центральної Азії — сигнал до прискорення модернізації генерації, будівництва нових ТЕЦ, розвитку ВДЕ та підвищення надійності мереж, оскільки дефіцит потужності залишається однією з головних інфраструктурних проблем регіону.
Ставлення українців до Казахстану за результатами соцопитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, характеризується переважанням нейтральних оцінок і помірним рівнем позитивного сприйняття, яке, однак, демонструє певне зниження порівняно з попереднім періодом. Частка позитивного ставлення становить 38,2% проти 42,7% у серпні 2025 року, тоді як негативні оцінки дещо зросли — з 8,0% до 8,9%.
Ключовою особливістю є домінування нейтральної позиції: 50,8% респондентів не визначаються з чіткою оцінкою Казахстану. Це свідчить про відносно низький рівень емоційної залученості українців у сприйняття цієї країни та обмежену присутність Казахстану в інформаційному та суспільному просторі України.
Структура позитивних оцінок виглядає збалансованою: 12,1% опитаних висловили «повністю позитивне» ставлення, ще 26,1% — «здебільшого позитивне». Водночас негативне ставлення формується переважно за рахунок помірних оцінок: 8,2% респондентів обрали варіант «здебільшого негативне», тоді як лише 0,7% — «повністю негативне». Частка тих, хто не зміг відповісти, становить 2,1%.
Динаміка змін свідчить про певне охолодження позитивного сприйняття Казахстану. Хоча негативні оцінки залишаються відносно низькими, їхнє поступове зростання у поєднанні зі зменшенням позитиву може вказувати на послаблення інтересу або довіри до країни в українському суспільстві.
Загалом Казахстан сприймається як країна з нейтральним іміджем, без чітко вираженої емоційної оцінки. Такий профіль характерний для держав, які не займають помітної ролі в українському інформаційному полі або не асоціюються з ключовими для України політичними чи безпековими процесами.
У цьому контексті майбутня динаміка ставлення значною мірою залежатиме від того, наскільки активно Казахстан буде проявляти себе у відносинах з Україною та наскільки помітною стане його роль у міжнародному порядку денному, важливому для українського суспільства.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Казахстан посідає 42-ге місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, який становить $400,2 млн. Водночас Україна має позитивне сальдо в торгівлі з Казахстаном на рівні $245,3 млн, оскільки експорт більш ніж у чотири рази перевищує імпорт.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, КАЗАХСТАН, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Церемонія закладення капсули в основу авіаційно-технічного ангарного центру технічного обслуговування та ремонту (Maintenance, Repair and Operations, MRO) літаків Boeing відбулася в Чимкеніті, повідомила прес-служба міністерства транспорту Казахстану.
«Новий комплекс стане найбільшим майданчиком з технічного обслуговування та ремонту повітряних суден у Центральній Азії та одним із значущих інфраструктурних проєктів авіаційної галузі Казахстану», – повідомило міністерство.
Проект передбачає створення сучасного центру повного виробничого циклу з фокусом на обслуговуванні повітряних суден Boeing, включаючи літаки сімейств Boeing-737 (Classic/NG/MAX), Boeing-757/767, а також перспективні програми по широкофюзеляжним повітряним суднам Boeing-777. У зв’язку з цим планується закупівля додаткових повітряних суден Boeing.
Комплекс буде розташований на території площею 10 гектарів. Загальна площа інженерно-технічної інфраструктури перевищить 45 тис. кв. м, включаючи приангарну стоянку повітряних суден площею понад 6 гектарів. Планується будівництво не менше 15 високотехнологічних об’єктів.
«Реалізація проекту дозволить сформувати в Казахстані сучасну сервісну базу міжнародного рівня, здатну залучати до обслуговування повітряні судна іноземних авіакомпаній, розширювати галузеві компетенції і створювати нові висококваліфіковані робочі місця», – йдеться в прес-релізі.
Відзначається, що ініціатива створення центру отримала розвиток в рамках робочого візиту президента Касим-Жомарта Токаєва в США, де на зустрічі з керівництвом корпорації Boeing були обговорені перспективи розширення стратегічного співробітництва, включаючи реалізацію проекту з будівництва центру технічного обслуговування і ремонту літаків Boeing в Чимкені.
Раніше казахстанський авіаперевізник SCAT домовився з концерном Boeing Co. про доведення кількості літаків Boeing-737 у своєму флоті до 15 бортів до 2035 року: у вересні 2025 року SCAT отримав свій 11-й Boeing-737 MAX8.
Казахстанська авіакомпанія Air Astana кілька років тому оголосила про плани почати польоти в США, коли отримає в своє розпорядження лайнери Boeing-787 Dreamliner. У листопаді 2025 року Air Astana оголосила про підписання контракту з Boeing Co. на поставку до 15 літаків Boeing-787-9 Dreamliner. Авіакомпанія очікує поставку чотирьох Boeing-787-9 Dreamliner у четвертому кварталі 2026 року.
