4 липня ц. р. Президент Республіки Узбекистан взяв участь у 17-му саміті Організації економічного співробітництва (ОЕС), який проходив у м. Ханкенді під головуванням Президента Азербайджану.
У саміті взяли участь глави держав і урядів держав-членів ОЕС, включаючи Іран, Киргизстан, Таджикистан, Туреччину, Пакистан, Казахстан, Туркменістан, а також представники Афганістану, міжнародних організацій та бізнес-кіл регіону.
Учасники обговорили перспективи поглиблення багатостороннього співробітництва та обмінялися думками з ключових питань міжнародного та регіонального порядку денного.
На початку свого виступу Президент Шавкат Мірзійоєв окреслив поточні виклики безпеці та сталому розвитку, підтвердив свою прихильність мирному врегулюванню конфліктів, наголосивши на важливості справедливого врегулювання палестинсько-ізраїльського питання. Серед нових ініціатив висунуто:
• Прийняття концепції «Стратегічні цілі економічного партнерства – 2035», яка передбачає акцент на цифровізацію, інновації та штучний інтелект.
• Проведення зустрічі міністрів торгівлі з питань ЕКО в Ташкенті для обговорення стратегічних питань і підготовки Угоди про спрощення процедур торгівлі.
• Створення системи «зелених коридорів» для швидкого обміну інформацією та безперешкодної торгівлі сільськогосподарською продукцією.
• Розробка довгострокової програми Ecoinvest для стимулювання приватних та міжнародних інвестицій у стійкі проекти в регіоні.
• Формування альтернативних транспортних коридорів, зокрема, розвиток залізниці Китай-Киргизстан-Узбекистан з подальшим з’єднанням з Трансафганським коридором.
• Прискорене створення Цифрового транспортного та митного офісу для координації цифровізації логістики.
• Проведення форуму національних авіакомпаній ECO в Самарканді з метою стимулювання авіаперевезень, туризму та маркетингової взаємодії в авіаційному секторі.
• Розробка дорожньої карти розширення туристичних послуг, спрямованої на подвоєння туристичного потоку в рамках ОЕС.
• Створення транскордонної «зеленої програми» відновлення екосистем у пустельних районах з акцентом на лісорозведення та розвиток рекреації.
• Підготовка пропозицій щодо реформування ОЕС з метою підвищення її ефективності та авторитету на міжнародній арені.
На завершення свого виступу Президент Узбекистану висловив упевненість, що саміт надасть нового імпульсу економічному співробітництву та відкриє етап змістовної трансформації регіонального партнерства.
Повний текст виступу Президента Узбекистану
Український туроператор Join UP! у 2024 році планує запуск франчайзингу на ринках країн Балтії та Казахстану, повідомила керівник офісу продаж Join UP! Марина Дайнеко в інтерв’ю агенству “Інтерфакс-Україна“.
“Зараз в Україні за цією моделлю працюють понад 100 агентств, у Молдові – чотири, з яких два відкрилося вже цього року. В Польщі продовжуємо розвивати франчайзинг, зараз на підписанні договори як з поляками, так і з українцями. І цього року ми з франчайзингом виходимо в Казахстан і країни Балтії”, – сказала вона.
Як повідомлялося, туристична компанія Join UP! LLC створена в 2013 році, статутний капітал – 72 млн 671 тис. грн. Кінцеві бенефіціари – Юрій та Олександр Альби. Згідно з даними сервісу “Опендатабот”, за підсумками 2024 року дохід туроператора зменшився до 376 тис. грн із 16 млн 639 тис. грн у 2023 році, а чистий збиток – до 217 млн 451 тис. з 233 млн 341 тис. відповідно.
Міжнародна експансія бренду охоплює вісім ринків: країни Балтії, Казахстан, Молдову, Польщу, Румунію та Чехію. Завершується підготовка до запуску роботи у Словаччині та Угорщині. Торік бренд також відкрив у Польщі, в Катовіце, перше на міжнародному ринку франчайзингове агентство.
Заступник міністра закордонних справ України Євген Перебийніс прийняв копії вірчих грамот у новопризначеного посла Республіки Казахстан Толєжана Барлибаєва.
Як повідомляє пресслужба українського МЗС, заступник міністра привітав Толєжана Барлибаєва з початком його третьої дипломатичної каденції в Україні – цього разу на посаді надзвичайного і повноважного посла та побажав вагомих успіхів у його важливій місії на благо двох держав та народів.
Перебийніс подякував за підтримку Казахстаном територіальної цілісності України. Відзначивши відданість офіційної Астани фундаментальним принципам міжнародного права і Статуту Організації Об’єднаних Націй, він наголосив на важливості встановлення справедливого і сталого миру в Україні.
“Сторони обговорили шляхи активізації двостороннього політичного діалогу, поглиблення торговельно-економічної та культурно-гуманітарної взаємодії між двома країнами”, – йдеться в повідомленні.
17 квітня 2025 року президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв призначив Толежана Барлибаєва новим послом Республіки в Україні.
Раніше він працював у посольствах Казахстану в Україні, Польщі та Нідерландах. Обіймав посаду начальника відділу департаменту Європи та Америки, керував секретаріатом МЗС Казахстану та працював при Центрі зовнішньої політики в адміністрації Президента.
Крім того, Барлибаєв працював послом Казахстану у Словаччині, Хорватії, Боснії та Герцеговині.
Раніше посаду посла в Україні понад 5 років обіймав Дархан Калетаєв.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/diplomats/1073510.html
У межах розширення транспортних коридорів і розвитку міжнародних перевезень було запущено перший контейнерний потяг із Індії до Казахстану через Узбекистан.
Як повідомляє пресслужба АТ “Узтемірйулконтейнер”, склад, що включає 12 двадцятифутових контейнерів, вирушив із порту Мундра (Індія) до станції Сорокова (Казахстан). Маршрут проходить через Іран, Туркменістан, Узбекистан і Казахстан, долаючи 1 585 км морем і 4 300 км залізницею.
Раніше за цим маршрутом уже успішно здійснювалися контейнерні перевезення з Індії до Узбекистану (Мундра – Сергелі).
10 лютого ц.р. з Китаю в Афганістан відправили перший вантажний поїзд за новим прямим залізничним маршрутом, що з’єднує дві країни через територію Казахстану та Узбекистану. Поїзд, що перевозить 55 контейнерів із комунікаційним обладнанням, виробленим китайським телекомунікаційним концерном ZTE, вирушив зі станції Туаньцзецунь міста Чунцін до афганського Хайратону.
Склад перетне кордон на КПП Хоргос у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі та досягне місця призначення в Хайратоні через території Казахстану та Узбекистану.
Увесь шлях, як очікується, займе 12-15 днів. «При використанні схеми прямих залізничних вантажоперевезень час транспортування скоротиться на 3-5 діб порівняно з перевезеннями автомобільним транспортом, а витрати на логістику, як очікується, знизяться на 15-20%. Це зміцнить безпеку та ефективність транспортування і постачання товарів», — сказав співробітник компанії ZTE Лю Цзяньфен.
Відкриття прямого вантажного маршруту ще більше зміцнить торговельно-економічне співробітництво та обміни між Чунцином і Афганістаном, а також з іншими країнами Центральної Азії.
АФГАНІСТАН, залізничний маршрут, КАЗАХСТАН, КИТАЙ, УЗБЕКИСТАН
13 листопада в рамках саміту COP29 відбулася церемонія підписання Угоди про стратегічне партнерство у сфері розвитку та передачі «зеленої» енергії між Узбекистаном, Казахстаном та Азербайджаном.
Виступаючи на заході, Президент Республіки Узбекистан Шавкат Мірзійоєв наголосив, що відновлювана енергія – це не економічна мета, а внесок у майбутнє, результат почуття відповідальності перед наступними поколіннями.
Особливо підкреслено екологічну важливість проєкту. Енергія, яка передаватиметься, – це енергія вітру та сонця, відновлюваний і чистий ресурс, що дозволить зменшити вплив на клімат.
Таким чином, сторони підтримують спільні зусилля щодо захисту клімату в рамках Паризької угоди та Цілей сталого розвитку.
Відзначено, що країни-підписанти, маючи значні ресурси відновлюваної енергії, здатні зробити вагомий внесок у глобальний енергетичний перехід.
Торкнувшись зусиль Узбекистану щодо розвитку зеленої економіки, Лідер Узбекистану зупинився на ключових аспектах масштабної роботи у цьому напрямку.
Зазначено, що щороку в країні вводиться близько двох гігават потужностей сонячної та вітрової генерації. Крім того, до кінця цього року до мережі буде підключено додатково 2,6 гігават відновлюваної генерації та систем зберігання енергії на 300 мегават.
До 2030 року планується довести частку відновлюваних джерел енергії до 40 відсотків, а також створити системи зберігання енергії на 4,2 гігават.
Висловлено впевненість, що економічний ефект від реалізації цього проєкту відчують усі його учасники.
Наголошено на важливості прискорення реалізації проєкту, зокрема створення спільного підприємства, розробки та узгодження технічної документації та інших процедур.
На завершення Президент Мірзійоєв підтвердив прихильність Узбекистану до спільної реалізації цього регіонального проєкту.
