КИТАЙ – Сторінка 8 – Ukraine open for business

Українсько-китайський діловий діалог для розвитку партнерства

ТПП України спільно з Центром просування торгівлі та інвестицій «Один пояс, один шлях» (Belt and Road Trade and Investment Promotion Center in Ukraine) організували двосторонній бізнес-івент.

Захід 22 травня 2025 року зібрав у ТПП України сотні представників українських та китайських компаній, зацікавлених у встановленні прямої співпраці.

«Китай залишається головним торговельним партнером України. Попри відстань, складну логістику й напруженість, співпраця компаній триває. Бо багато галузей української економіки потребують доступного китайського імпорту. А китайський ринок – української продукції. Сподіваюсь, діловий діалог стане прологом до поглиблення взаєморозуміння на всіх рівнях», – сказав Геннадій Чижиков, президент ТПП України під час відкриття форуму.

До складу китайської делегації увійшли представники 11 китайських компаній. Серед них: виробники будівельних матеріалів та теплоізоляційних рішень; пакувального і харчового обладнання; побутової електроніки, товарів для дому; фармацевтичної продукції, електромобілів, реабілітаційного обладнання та протезів; компанії з надання логістичних, туристичних, консалтингових послуг, зеленої енергетики й агротехніки.

Представники бізнесу взяли участь у B2B-переговорах із потенційними партнерами. Китайські підприємці заявили про зацікавлення в інвестиційній діяльності у більшості секторів економіки України.

Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер форуму

КИТАЙ, партнерство, ТПП України, ЧИЖИКОВ

З 1 червня між Узбекистаном та Китаєм вводиться безвізовий режим

З 1 червня 2025 року набирає чинності Угода про взаємне скасування віз між Узбекистаном і Китаєм.

Відповідно до Угоди, громадяни держав Сторін звільняються від візових вимог для в’їзду, виїзду або транзиту територіями обох держав на строк не більше 30 днів за кожне окреме перебування та загалом не більше 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду.

При цьому строк кожного в’їзду та перебування на території держав Сторін не повинен перевищувати 30 днів.

Безвізовий режим не поширюється на трудову діяльність, навчання, медійну діяльність, а також інші види діяльності, що вимагають попереднього схвалення компетентних органів іншої Сторони.

Детальніше

безвізовий режим, КИТАЙ, УЗБЕКИСТАН

Україна продовжила на 5 років обмеження імпорту цементу з Молдови, РФ, Білорусі та металопрокату з покриттям з Китаю

Україна продовжила на п’ять років дію антидемпінгових мит на імпорт в Україну цементу з Молдови, Росії та Білорусі, а також металопрокату з антикорозійним покриттям з Китаю та Росії. Як повідомило Міністерство економіки в четвер, таке рішення прийняла Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) 21 травня 2025 року за зверненнями українських підприємств.

«Якщо ви виробник і стикаєтеся з агресивною неринковою конкуренцією, звертайтеся до Міністерства економіки для порушення антидемпінгових розслідувань. Україна дотримується принципів відкритості, але готова захищати свій ринок відповідно до правил СОТ», – наводяться в релізі слова першого віце-прем’єра – міністра економіки Юлії Свириденко.

Як повідомлялося, у 2019 році МКМТ застосувала антидемпінгові мита щодо імпорту в Україну клінкерів цементних і портландцементу за кодами 2523 10 і 2523 29, на рівні: 57,03% до цементу з Білорусі; 94,46% до цементу з Молдови; 114,95% до цементу з Росії. Мита були встановлені строком на п’ять років. У травні минулого року МКМТ на вимогу ПрАТ «Дікергофф Цемент Україна», ПрАТ «Івано-

Франківськцемент» за підтримки ПрАТ «Кривий Ріг Цемент» порушила перегляд цих мит, що продовжило їх дію на строк до року.

Як стало відомо на конференції «Торгові війни: мистецтво захисту», яка була організована компанією «Ілляшев і партнери» в Києві цього тижня, Lafarge Ciment (Moldova) SA запропонувало для повернення на український ринок добровільні цінові обмеження. Учасники ринку закликали оприлюднити інформацію про запропоновані ціни.

Що стосується імпорту в Україну деяких видів прокату з антикорозійним покриттям походженням з РФ і Китаю, то в 2019 році були введені на п’ять років антидемпінгові заходи для виробників/експортерів товару з РФ в розмірі 47,57%, з Китаю – 22,78%. У травні минулого року на вимогу ПАТ «Маріупольський меткомбінат ім. Ілліча» і ТОВ «Юністіл» МКМТ порушила нове розслідування в рамках перегляду цих мит.

IMPORT, MOLDOVA, RF, БІЛОРУСЬ, КИТАЙ, металопрокат, ЦЕМЕНТ

Україна за січень-квітень завезла з Китаю трансформаторів на $279 млн

Імпорт в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів у січні-квітні 2025 року зріс у 2,5 раза порівняно з тим самим періодом 2024 року – до $338 млн, свідчить статистика Державної митної служби. Згідно з оприлюдненими даними, за цей період продукція ввозилася переважно з Китаю – на $279 млн (82,5% всього імпорту цих товарів), тоді як роком раніше з цієї країни було ввезено трансформаторів і дроселів на $66,1 млн (48,4%), тобто імпорт збільшився в 4,2 рази.

Крім того, трансформатори ввозилися з Німеччини (на $17,4 млн) і Туреччини (на $13,9 млн), тоді як у січні-квітні-2024 імпорт з Туреччини становив $37,1 млн, з Італії – майже $5 млн. Зокрема, у квітні імпорт цього обладнання збільшився на 50% порівняно з аналогічним місяцем минулого року, але скоротився на 22,3% порівняно з березнем цього року – до $55,2 млн. Частка Китаю склала 48,7%.

Водночас Україна за чотири місяці поточного року експортувала трансформатори, котушки індуктивності та дроселі на $8,37 млн проти $5,64 млн минулого року, переважно постачала їх до Німеччини, Угорщини та Польщі.

Як повідомлялося з посиланням на Держмитслужбу, імпорт до України трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів у 2024 році зріс більш ніж удвічі порівняно з 2023 роком – до $596,11 млн, при цьому з Китаю їх було ввезено в 2,5 рази більше – на $400,48 млн.

КИТАЙ, трансформатор

Розпочато будівництво тунелів на залізничному маршруті Китай – Киргизстан – Узбекистан

У Сузацькому районі Джалал-Абадської області Киргизстану офіційно стартувало будівництво великих об’єктів залізниці Китай-Киргизстан-Узбекистан.

В рамках будівництва цієї залізниці планується побудувати 3 тунелі протяжністю понад 10 км, серед яких: Протяжність тунелю No 1 Нарин (Джаман-Даван) – 12,5 км; Протяжність тунелю Коштоба (Казарман) – 13,2 км; Протяжність Ферганського гірського тунелю – 12,2 км. Загальна протяжність цього залізничного проекту становить 532,53 км.

Детальніше

KYRGYZSTAN, БУДІВНИЦТВО, КИТАЙ, тунель, УЗБЕКИСТАН

Центробанк Узбекистану веде переговори з Китаєм щодо впровадження цифрових технологій і хмарної інфраструктури в республіці

Керівництво Центрального банку Узбекистану обговорило з представниками Tencent Cloud International, що входить до складу китайського холдингу Tencent Holdings Ltd, питання двостороннього співробітництва в галузі розвитку цифрових технологій і хмарної інфраструктури в республіці, повідомила прес-служба регулятора.

Під час переговорів було розглянуто перспективи інтеграції цифрової платіжної системи WeChat Pay від Tencent з локальними платіжними системами Узбекистану, можливості здійснення платежів за допомогою QR-кодів, а також розширення співробітництва в цьому напрямі, йдеться в повідомленні.

За підсумками зустрічі сторони підтримали ініціативи у сфері платіжних систем і погодили майбутні спільні дії.

Заступник директора департаменту платіжних систем ЦБ Міразіз Мірхайотов повідомляв журналістам, що китайські сервіси мобільних платежів WeChat і Alipay (від Ant Group – «дочки» Alibaba Group) можуть бути інтегровані з національними платіжними системами Узбекистану.

За його словами, на першому етапі сторони працюють над тим, щоб іноземні туристи могли здійснювати платежі в Узбекистані. На другому етапі заплановано аналогічні роботи з проведення платежів жителів Узбекистану в Китаї через платіжні системи республіки Uzcard і Humo.

КИТАЙ, ПЕРЕГОВОРЫ, УЗБЕКИСТАН, ЦЕНТРОБАНК

Business news from Ukraine