Представники уряду Сербії, міста Белград і китайської компанії «Пауер Чайна» (PowerChina) сьогодні підписали угоду про будівництво першої фази Лінії 1 Белградського метро вартістю 720 мільйонів євро.
Угода по Лоту 2 першої фази Лінії 1 Белградського метро охоплює розробку проєкту і виконання робіт, включно з підготовчими заходами і закупівлею машин TBM, призначених для прокладання тунелів.
Планується, що підготовчі та будівельні роботи триватимуть 45 місяців плюс два роки.
Документ у будівлі уряду Сербії підписали міністр з питань державних інвестицій Дарко Глішич, виконувач обов’язків міністра будівництва, транспорту та інфраструктури; в.о. заступника начальника міської адміністрації Белграда – секретар Секретаріату громадського транспорту Радован Кремич; директор КП «Белградське метро і поїзд» Андрій Младенович разом із представником китайської компанії «Пауер Чайна» Хан Джипіном.
Як зазначено, нова угода дає змогу виокремити окремий Лот 2, який фінансуватиметься з бюджету Сербії і набере чинності негайно, що сприятиме швидшій реалізації будівництва першої фази Лінії 1 Белградського метро.
КП “Київпастранс” підписало контракт з компанією Anadolu Isuzu Otomotiv Sanayii Ve Ticaret A.Ş. (Туреччина) на постачання 12-метрових повністю низькопідлогових автобусів за EUR18,595 млн із фінансуванням Європейського інвестиційного банку (ЄІБ).
Така інформація міститься в опублікованому в Офіційному віснику ЄС повідомленні про присудження контракту в рамках проведеного тендера, на яке посилається портал AllTransUA.
Тендер на постачання автобусів Києву було оголошено ще в березні 2021 року, а пропозиції після кількох перенесень строків було розкрито в листопаді того самого року, але оцінювання пропозицій було зупинено у зв’язку з повномасштабним вторгненням РФ в Україну.
Першу партію автобусів, згідно з оголошенням про проведення тендера, мають поставити за 8 місяців від дня отримання авансового платежу, а весь контракт розрахований на 22 місяці.
За інформацією AllTransUA, другим учасником торгів була також турецька компанія Otokar.
Кількість автобусів в оголошенні не вказано, але за інформацією в ЗМІ, це може бути до 85 автобусів.
Як повідомлялося, раніше українські виробники автобусів зазначали, що в тендерах ЄІБ вони або не можуть узяти участь через умови, або перевагу надають іноземним учасникам.
Київ 2020 року закупив 200 білоруських автобусів МАЗ за лізингом.
Група компаній “Прометей” підписала договір із Першим українським міжнародним банком (ПУМБ, Київ) на $2 млн, повідомили у прес-службі агрохолдингу.
Згідно з повідомленням, кредитна угода передбачає забезпечення торгового фінансування під експортні контракти.
За інформацією “Прометея”, залучені кошти дадуть змогу активізувати ділову активність і підтримати фінанси агрохолдингу, що важливо під час підготовки до приймання та експорту врожаю 2023 року.
“Крок за кроком ПУМБ продовжує нарощувати співпрацю з нашою компанією. Ми вдячні банку за своєчасні договори і раді виступати в якості надійного партнера”, – прокоментувала угоду керівник сектора корпоративних фінансів “Прометея” Ірина Івченко.
ГК “Прометей” надає послуги зі зберігання, доробки та логістики сільгоспкультур. До російської агресії холдинг володів 34 елеваторами в Миколаївській, Кіровоградській, Київській, Хмельницькій, Запорізькій, Сумській, Одеській, Херсонській та Дніпропетровській областях.
За підсумками 2021 року група компаній планувала отримати $45 млн EBITDA, тоді як 2020 року цей показник сягнув $32,6 млн, а 2019 року – $30,5 млн.
“Прометей” протягом 2023 року планує збільшити земельний банк із 20 тис. га до 50 тис. га, а в перспективі наростити його до 100 тис. га.
Міністр транспорту Узбекистану Ілхом Махкамов і віце-президент концерну компанії Airbus International Жак Гарріг уклали контракт між Airbus і Uzbekistan Airways на 800 млн євро.
Згідно з контрактом, укладеним між компанією Airbus і національною авіакомпанією “Uzbekistan Airways”, планується придбання 8 літаків Airbus A-320 NEO і 4 літаків Airbus A-321 NEO на 694,3 млн євро і 2 вертольотів марки Airbus N145 на суму 21 млн євро.
Разом з тим, узбецька авіакомпанія “Сілк Авіа” поповнить свій авіапарк літаками “ATR 72-600” на суму 100 млн євро.
Досягнуті з компанією “Airbus International” домовленості також передбачають створення сервіс-центру для обслуговування своїх вертольотів в Узбекистані. Вартість проекту оцінюють у 14,1 млн. євро.
14-18 листопада на виставковому майданчику “Ptak Warsaw Expo” польської столиці відбулася одна з найбільших у Європі міжнародних текстильних виставок “Fast Textile 2022”, в якій взяла участь делегація Узбекистану у складі понад 60 осіб, що представляють близько 40 текстильних компаній країни.
Загалом на виставці “Fast Textile 2022” взяло участь понад 600 компаній з 45 країн світу. Цього року Узбекистан взяв участь в експозиції зі значним національним стендом площею близько 400 квадратних метрів під брендом “Made in Uzbekistan”.
За даними Посольства нашої країни, з кожним роком підвищується інтерес до цієї виставки як з боку узбецьких виробників текстильної продукції, так і польських компаній-імпортерів. Якщо у 2018 році 7 компаній з Узбекистану уклали контракти на суму 15 мільйонів доларів, то в рамках цієї виставки підписано експортних контрактів на суму 27 мільйонів доларів.
Попит на узбецьку текстильну продукцію в Польщі зростає великими темпами. Експорт текстильної продукції з Узбекистану до Польщі за підсумками 2021 року склав 67,5 мільйона доларів (48% від усього узбецького експорту текстилю в країни Євросоюзу). Очікується, що 2022 року ця цифра сягне 75 мільйонів доларів.
Дана виставка матиме великий вплив на значне зростання обсягів експортованої до Польщі текстильної продукції, яка, відповідно до прогнозів, до кінця 2023 року досягне орієнтовно 85-90 мільйонів доларів. При цьому простежується стійка тенденція збільшення обсягів експортних надходжень готового одягу та домашнього текстилю натомість ниток, пряжі та полотна.
Виставка також продемонструвала, що відмінною тенденцією є прагнення узбецьких підприємств виробляти готову продукцію, тим самим покращуючи технічне оснащення і модернізацію виробництва. Це дає змогу скоротити трудові витрати і збільшити випуск готової продукції.
Польські імпортери відзначили дуже високу якість узбецького текстилю, зокрема готової продукції, що є найважливішим фактором збільшення попиту на польському та європейському ринках, повідомляє ІА “Дуне”.
У рамках виставки організовано майстер-класи, тренінги, присвячені ознайомленню відвідувачів виставки з досягненнями Польщі в текстильній галузі. Крім того, відбулася конференція за участю узбецьких, польських і зарубіжних текстильщиків, відбулися В2В і G2В-зустрічі, відвідування найбільшого в Європі Варшавського центру торгівлі текстилем “GD International”, а також м. Лодзь, де відкрито два узбецьких торгових будинки текстилю.
