Акціонери ПрАТ “Виробниче об’єднання “Стальканат” (Одеса) мають намір залучити фінансування у вигляді кредиту або інших фінансових інструментів на суму, що не перевищує 1 млрд грн, терміном не більше 5 років.
Таке питання внесено до порядку денного позачергових загальних зборів акціонерів, призначених на 14 жовтня поточного року, які пройдуть дистанційно. Рішення про проведення зборів ухвалила наглядова рада компанії 26 вересня поточного року.
На зборах акціонери мають намір дати згоду на отримання суспільством кредитів/позик (прийняття/отримання грошових зобов’язань, іншого фінансування, коштів/зобов’язань), овердрафтів, гарантій, акредитивів та/або будь-яких інших банківських продуктів/послуг шляхом укладання відповідних договорів та додаткових угод до них .
При цьому сума фінансування, що залучається, не може перевищувати 1 млрд грн з терміном таких зобов’язань не більше 5 років, але не пізніше 1 вересня 2027 року.
Крім цього, акціонери мають намір дати згоду на передачу в заставу/іпотеку майна товариства (нерухомого, рухомого) та/або укладення інших договорів на забезпечення виконання зобов’язань на суму не більше 1 млрд грн.
Як повідомлялося, загальні збори акціонерів, що відбулися 3 вересня 2021 року, прийняли рішення виділити зі складу ПрАТ “Стальканат-Силур” і створити нову компанію – ПрАТ “Стальканат” з передачею йому згідно з затвердженим розподільчим балансом частини майна, прав та обов’язків.
Генеральний директор “Стальканат-Сілур” Сергій Лавриненко пояснював раніше агентству “Інтерфакс-Україна”, що всі акції ПАТ “Стальканат”, що створюється, розподіляються серед усіх акціонерів ПрАТ “Стальканат-Силур”. Акціонери домовилися виділити компанію “Стальканат”, до якої буде переведено одеський проммайданчик. У свою чергу, збережеться також і ПрАТ “Стальканат-Сілур”, на балансі якого буде “Силур”, що знаходиться на тимчасово непідконтрольній території (Харцизьк Донецької області).
ПрАТ “ПО “Стальканат-Силур” (Одеса) раніше мало дві філії – в Одесі та в Харцизьку Донецької області на НКТ. Керівництво компанії 1 грудня 2016 року офіційно повідомило про зупинення філії компанії в Харцизьку – відповідне оголошення було опубліковано в газеті “Урядовий кур’єр” Пізніше керівництво ПрАТ “ПО “Стальканат-Силур” заявило про захоплення філії компанії в Харцизьку на НКТ, направило відповідну заяву до Національної поліції.
За даними НДУ, на четвертий квартал 2021 року, у Давида Немировського (Україна) знаходиться 50,0001% акцій компанії, у Антона Міхаленка – 23,7%, у Едері Лірона (обидва – Ізраїль) – 23,1%.
Статутний капітал “Стальканат-Силур” складає 26,083 млн. грн.
Американська компанія Development Finance Corporation (DFC) та банк Львів 25 серпня підписали 10-річну угоду щодо надання для неї гарантій на кредити для мікро, малого та середнього бізнесу (ММСБ), повідомила пресслужба банку у п’ятницю.
“Гарантія DFC, яка надається у співпраці з Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), забезпечить надання нових кредитів для ММСБ на суму близько $19 млн”, – уточнено у повідомленні.
Водночас зазначається, що нова гарантійна угода охоплює кредитування ММСБ у всіх секторах економіки та дозволяє банку покривати 80% кредитного ризику за кредитами, що виплачуються за умов угоди про надання гарантій.
Таким чином, через відсутність застави або пов’язані з цим юридичні проблеми банк пропонуватиме кредити клієнтам без обмежень, пояснюється в пресрелізі.
Як повідомлялося, у квітні 2020 року ЄБРР надав чотирирічний кредит EUR7,5 млн банку “Львів” на кредитування МСБ за програмою EU4Business-ЄБРР.
Банк “Львів” засновано 1990 року. Регіональний банк із повністю європейськими акціонерами з 2007 року, що спеціалізується на кредитуванні МСБ на заході України.
За даними НБУ на початок травня цього року, за розміром загальних активів він посідав 29-е місце (6,44 млрд грн) серед 69 українських банків.
Мережа банку налічує 19 відділень із головним офісом у Львові.
У січні 2019 року 51% акцій банку викупив Фонд responsAbility (Швейцарія), а потім до акціонерів зайшла Nordic Environment Finance Corporation (NEFCO). За інформацією на сайті банку, наразі його основними акціонерами виступають Фонд responsAbility – 48,557189%, громадянин Ісландії Марґеїр Петурсон – 37,469202% та NEFCO – 13,93623%. На початок 2022 року другим великим акціонером був громадянин Ісландії Марґеїр Петурсон (48,93%).
Кредит на пільгових умовах від Канади у розмірі 450 млн канадських доларів (CAD – екв. $350 млн.) надійшов до державного бюджету України.
Як повідомляється в пресрелізі Мінфіну в четвер, кошти надано через механізм адміністративного рахунку Міжнародного валютного фонду (МВФ), загальна сума кредиту від Канади досягла CAD1,45 млрд ($1,2 млрд), термін погашення – десять років, процентна ставка – 1,69% річних.
Міністр фінансів України Сергій Марченко подякував уряду Канади та віцепрем’єрці – міністру фінансів Канади Христі Фріланд за безкомпромісну підтримку України.
Посол України в Канаді Юлія Ковалів уточнила, що виділені кошти буде скеровано на закупівлю природного газу для підтримки проходження опалювального сезону.
За її словами, загальний обсяг фінансової допомоги Україні з боку Канади з початку війни сягнув CAD1,95 млрд.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль подякував прем’єр-міністру Канади Джастіну Трюдо та віцепрем’єр-міністру фінансів цієї країни Христі Фріланд за допомогу Україні в 450 млн канадських доларів.
“Черговий крок солідарності від Канади. Україна отримає 450 млн канадських доларів допомоги на закупівлю газу до опалювального сезону”, – написав Шмигаль у твіттері.
Прем’єр України подякував Трюдо, Фріланд та всьому народу Канади за непохитну підтримку України у боротьбі за демократію та свободу.
Як повідомлялося, у липні Кабінет міністрів України вніс зміни до Основних умов здійснення державних зовнішніх запозичень у 2022 році шляхом залучення кредиту від Канади.
“Проєкт постанови розроблений Мінфіном для можливості збільшення суми пільгового кредиту на 0,45 млрд канадських доларів (екв. 0,351 млрд дол. США) у рамках кредитного договору між Україною та Канадою, внаслідок чого сума кредиту становитиме 1,45 млрд канадських доларів (екв. 1,131 млрд дол. США)”, – йшлося в повідомленні Мінфіну України.
У відомстві нагадали, що 17 червня до держбюджету України надійшов від Канади 1 млрд канадських доларів (екв. 0,773 млрд доларів США) кредиту на пільгових умовах.
“Це перші кошти, які Україна одержала через механізм адміністративного рахунку Міжнародного валютного фонду. Термін погашення кредиту – 10 років, процентна ставка – 1,69% річних. Для додаткових траншів кредиту збережено зазначені умови”, – підсумували у Мінфіні.
Україна отримала EUR200 млн у вигляді пільгового кредиту від Італії за нульовою процентною ставкою на 15 років з урахуванням пільгового періоду відстрочення погашення кредиту 7,5 років, повідомив Мінфін у вівторок.
“Отримані кошти будуть спрямовані на забезпечення видатків на заробітну плату педагогічних працівників установ загальної середньої освіти”, – уточнив Мінфін.
Як повідомлялося, кредитний договір було підписано 5 серпня між Україною в особі міністра фінансів як позичальником та урядом Італії в особі міністра економіки та фінансів як кредитором.
Українські сільгоспвиробники у 2022 році залучили 26,62 тис. кредитів на загальну суму 47,74 млн грн у рамках програми “Доступні кредити 5–7–9”, повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у четвер.
У повідомленні уточнюється, що з середини березня по 31 травня 2022 року діяла спеціальна програма з пільгового кредитування посівної, в рамках якої аграрії могли залучити до 60 млн. грн. під 0% річних, а 80% гарантувала держава. Усього за період її роботи агропідприємці отримали 38,51 млрд. грн. кредитів. З 1 червня прийом заявок на кредитування агросектору відбувається у рамках звичної програми “5-7-9”.
За допомогою неї малі та середні сільгосппідприємці отримують кредитування на придбання основних засобів та відшкодування будь-яких витрат, пов’язаних із здійсненням сільськогосподарської діяльності. Також програму спрямовано створення робочих місць на підприємствах.
Усього за період 1 червня-21 липня українські банки виділили 8,53 тис. аграріїв та фермерів 9,19 млрд грн, у тому числі за програмою портфельних гарантій – 443,8 тис. грн.
Лідерами за обсягами кредитування за цей період стали Київська – 1,540 млрд грн, Хмельницька – 1 млрд грн, Кіровоградська –0,66 млрд грн, Вінницька та Полтавська – по 0,61 млрд грн області.
Найбільші обсяги кредитування за цей період надійшли від: Райффайзен Банку – 3,29 млрд грн, Ощадбанку – 1,71 млрд грн, ПриватБанку – 1,18 млрд грн, Укргазбанку – 0,91 млрд грн, Укрексімбанку – 0,61 млрд грн.
“Уряд і Мінагрополітики чудово розуміють, наскільки важливою в умовах війни для аграріїв є можливість отримати пільгове кредитування. Тому ми працюємо над запуском нових кредитних ліній для аграріїв, а також очікуємо, що найближчим часом умови сплати тіла кредиту з пільгового кредитування будуть продовжені з 6 до 12 місяців”, – цитує міністерство свого першого заступника міністра Тараса Висоцького.
