Банки України в травні 2023 року видали 232 іпотечні кредити на загальну суму 322,5 млн грн, тоді як у квітні – 41 на 50,1 млн грн, свідчать результати щомісячного опитування Національного банку України (НБУ).
Як вказує регулятор, таке зростання відбулося за рахунок відновлення пільгового кредитування в рамках програми “єОселя”.
Це також призвело до зниження в травні середньозваженої ефективної ставки за іпотечними кредитами до 8,05% річних з 14,6% у квітні.
При цьому кредити в переважній більшості видаються для купівлі на вторинному ринку нерухомості: на первинному в травні було видано один кредит на 0,73 млн грн проти двох позик у квітні на 1,78 млн грн.
НБУ уточнив, що з 26 опитаних банків іпотечні кредити в липні видавали, як і місяцем раніше, тільки чотири фінустанови.
Дані опитування свідчать, що більше половини всіх кредитів у травні видано в Києві та Київській області – 103 договори на 164,4 млн грн (51% від загального обсягу), а за ними з великим відривом йде Полтавська область – 11 договорів на 12,6 млн грн (3,9% від загального обсягу).
По 10 кредитів видано в Чернігівській (на 10,4 млн грн), Рівненській (на 13,4 млн грн) і Вінницькій (на 15,4 млн грн) областях.
Загальний фонд державного бюджету України в понеділок отримав другий транш кредиту розширеного фінансування EFF $890 млн Міжнародного валютного фонду (МВФ), повідомило Міністерство фінансів України.
“Отримане фінансування є результатом ефективної та злагодженої співпраці уряду, Міністерства фінансів, Національного банку України з експертами та керівництвом МВФ у рамках програми розширеного фінансування”, – наводяться в повідомленні слова міністра фінансів Сергія Марченка.
Мінфін уточнив, що наразі Україна отримала вже $3,59 млрд від МВФ із загального обсягу цієї чотирирічної програми $15,6 млрд (11,6 млрд СДР), відкритої наприкінці березня цього року.
Під час першого перегляду програми EFF, за підсумками якого виділено другий транш, експерти та керівництво МВФ відзначили значний прогрес української сторони у виконанні структурних заходів і кількісних критеріїв ефективності, визначених у програмі, зазначив Мінфін.
“Завдяки наданим коштам ми маємо можливість і далі зберігати економічну стабільність в Україні та забезпечувати пріоритетні видатки державного бюджету”, – зазначив Марченко.
Представники МВФ за підсумками першого перегляду повідомили, що другий перегляд очікується наприкінці листопада-початку грудня.
Обмежити відсоткову ставку за споживчими кредитами 1% на добу – такий законопроєкт №9422 ініціював із 12-ма колегами голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, тоді як нещодавно Нацбанк пропонував більш жорстку стелю – 0,8% на добу.
“Сьогодні фіксуються надвисокі ціни на ринку мікрокредитування: номінальна ставка може сягати 5% на день, а середня номінальна річна відсоткова ставка – понад 1000% річних. Саме тому ініціювали з колегами законопроєкт щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг”, – написав Гетманцев у Телеграм-каналі в понеділок.
Ставка 1% на добу за формулою складного відсотка виводить на річну ставку близько 3880%, 0,08% – 1930%.
За словами голови комітету, пропонується також заборонити кредитору вимагати сплати будь-яких платежів, не зазначених у договорі про споживчий кредит, а також подовжувати в односторонньому порядку строк користування кредитом – пролонгація має здійснюватися виключно шляхом укладення додаткового договору за домовленістю сторін.
Гетманцев наголосив, що законопроєкт передбачає передачу кредитором інформації про всі споживчі кредити незалежно від суми в бюро кредитних історій.
Текст законопроєкту поки що відсутній на сайті парламенту.
Нацбанк у своєму повідомленні від 1 травня про запропоновані зміни до закону “Про споживче кредитування” пропонував надати регулятору право встановлювати мінімальні вимоги до процесу перевірки кредитоспроможності позичальника. “Оскільки на сьогодні окремі фінансові компанії не мають подібних вимог, оцінка кредитоспроможності позичальника практично не здійснюється. Водночас сам кредитор свідомо обирає бізнес-модель, за якої сумлінний позичальник платить захмарні відсотки не тільки за себе, а й за тих, хто не виконує своїх зобов’язань”, – пояснював НБУ.
Крім того, Нацбанк ініціював додаткові штрафні санкції за порушення встановлених вимог, оскільки правила без відповідальності за їх порушення зазвичай не діють.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) підписав кредитну угоду на EUR50 млн з українським державним Укрексімбанком, кошти кредиту будуть використані для фінансування приватних клієнтів і муніципалітетів.
“Забезпечення безперебійного фінансування через такі перевірені часом партнерські фінансові установи, як Укрексімбанк, незважаючи на війну, щоб приватний сектор і муніципалітети могли й надалі працювати, надавати послуги та підтримувати країну, – пріоритетне завдання для ЄБРР в Україні”, – наводяться в релізі ЄБРР у п’ятницю слова керуючого директора в країнах Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне.
Уточнюється, що спеціальний фонд кризового реагування ЄБРР покриває ризик за кредитом на суму EUR25 млн.
“Під час війни та на етапі повоєнного відновлення клієнтам Укрексімбанку в пріоритетних галузях дуже важливо мати доступ до інвестицій, комерційного фінансування та покриття військових ризиків. Нове фінансування ЄБРР, безумовно, сприятиме більшій стійкості та адаптивності української економіки”, – сказав зі свого боку член наглядової ради Укрексімбанку Олександр Щур.
За даними Національного банку України на початок травня, Укрексімбанк із загальними активами 275,46 млрд грн є третім за величиною українським банком серед 65 банків, що діють у країні.
Державний “Укргазбанк” надав вагонобудівному підприємству Дослідно-механічний завод (ОМЗ) “Карпати” (Львівська обл.) дворічний кредит на суму 170 млн грн, зокрема 60 млн грн видано за держпрограмою “Доступні кредити 5-7-9%”, повідомила прес-служба банку.
Згідно з прес-релізом у понеділок, така підтримка “Укргазбанку” дала змогу підприємству забезпечити себе замовленнями, зберегти штат (понад 600 працівників) і стабільні надходження податків до бюджету.
“Від початку війни Укргазбанк продовжує підтримувати національне вагонобудування, забезпечуючи фінансування обігового капіталу ТОВ “ОМЗ “Карпати”, – зазначається в повідомленні.
За даними банку, з початку 2023 року ОМЗ “Карпати” побудував 392 вагони, зокрема 291 зерновоз, 35 піввагонів, 64 цементовози та дві платформи. На підприємстві також освоюють новий напрямок – ремонт тепловозів.
Крім того, виробництво диверсифіковано в напрямі виготовлення прес-компакторів, що експортуються в ЄС.
Основні напрямки діяльності ТОВ “ОМЗ “Карпати” – будівництво вантажних вагонів, ремонт рухомого складу, виготовлення контейнерів-цистерн, ємностей, металоконструкцій та автогідропідйомників.
За даними ресурсу opendatabot, у 2022 році дохід підприємства зріс у 2,9 раза до 2021 року, до 1 млрд 231,5 млн грн, чистий прибуток становив 13,4 млн грн проти збитку 2,67 млн грн роком раніше.
За даними НБУ на 1 травня 2023 року, “Укргазбанк” з активами 164,38 млрд грн посідав 5-те місце серед 65 банків, що діють у країні.
Завдяки реалізації житлових програм, що адмініструються Державним фондом сприяння молодіжному житловому будівництву (Держмолодьжитло), власним житлом забезпечено 189 українських родин у січні-травні 2023 року, загальна сума виданих на це кредитів становила 282,7 млн грн, повідомила пресслужба відомства.
Як уточнила член правління Фонду, голова кредитного комітету установи Ельвіра Левченко, у травні укладено 33 договори на суму 41,6 млн грн.
Загалом за рахунок коштів статутного капіталу фонду за п’ять місяців 2023 року укладено 104 договори на суму 138,2 млн грн (із них у травні 23 договори на суму 27,1 млн грн); у межах місцевих житлових програм укладено 10 договорів на суму 13 млн грн (у травні шість договорів на суму 7,9 млн грн).
Крім того, за січень-травень видано 75 договорів на суму 131,5 млн грн (з них у травні – чотири на суму 6,6 млн грн) у рамках програми пільгового іпотечного кредитування внутрішньо переміщених осіб за рахунок коштів гранту, наданого Кредитною установою для відновлення (KfW).
Ельвіра Левченко уточнила, що Держмолодьжитло розробило внутрішні нормативні акти, якими врегулювало договірні відносини з позичальниками-боржниками, чиє майно пошкоджено або перебуває в зоні бойових дій чи на тимчасово-окупованих територіях.
За її словами, 296 позичальників через пов’язані зі збройною агресією Росії обставини заборгували 36,3 тис. грн за виданими в межах програм Держмолодьжитла кредитами. Із них дев’ять позичальників отримали відстрочку/зупинення сплати платежів за кредитом через пошкодження або повне знищення їхнього житла окупантами. 266 позичальникам призупинили нарахування платежів через знаходження їхнього майна, придбаного коштом іпотечного кредиту, на територіях, тимчасово окупованих РФ або на яких ведуться бойові дії.
Розроблено Держмолодьжитло і механізм реструктуризації кредиту і для тих позичальників, чия нерухомість не постраждала, але їхній дохід не дає змоги виконувати свої зобов’язання за житловими кредитами.
Як повідомляється в релізі, наразі пропозицією про реструктуризацію скористалися позичальники за 21 кредитом, які накопичили з початку агресії Росії загалом понад 2 млн грн прострочених боргів. Виходячи з фінансових можливостей та обраних параметрів реструктуризації, ці громадяни відновили погашення кредиту за новими графіками платежів.
