Темпи збирання врожаю в Україні через дощову погоду значно поступаються торішнім, особливо це стосується кукурудзи, яку до 4 листопада було зібрано на 27% площ (1,14 млн га), тоді як торік на цю дату було обмолочено 61% площ (3,3 млн га).
“Збирання врожаю в Україні йде повільніше, ніж торік, а середні показники вологи внаслідок тривалих опадів вересня та жовтня дуже високі. Фермери сподіваються, що заморозки знизять вологість кукурудзи з 22-28% до прийнятних 16-20%, тож планують перенести її збирання на зиму або весну, особливо в разі блокування експорту з портів Чорного моря, що призведе до зниження цін”, – повідомляють на сайті електронної зернової біржі GrainTrade у понеділок.
Крім того, в поточному сезоні вартість сушіння зерна зросла порівняно з минулим роком удвічі-втричі – з 60-100 грн/тонновідсоток до 160-250 грн/тонновідсоток за рахунок подорожчання газу і дизпалива.
Біржа також уточнила, що аграрії Вінницької та Чернівецької областей уже завершили збирання соняшнику, тоді як у Харківській області обмолочено тільки 42% посівів соняшнику. Найбільше сої – 380 тис. тонн зібрали у Хмельницькій області, а найбільше цукрових буряків (1,9 млн тонн) – у Вінницькій області. Найвищу врожайність зернових і зернобобових культур – 6,22 тонн/га отримали фермери Хмельницької області.
Як повідомлялося, українські аграрії до 4 листопада зібрали 53,11 млн тонн основних сільськогосподарських культур із загальної площі 15,13 млн га, водночас за період 28 жовтня – 4 листопада зібрали 4,3 млн тонн із 2 млн га.
Остаточний урожай пшениці в поточному сезоні становив 19,2 млн тонн із 4,7 млн га, ячменю – 5,5 млн тонн із 1,6 млн га, ріпаку – 3,1 млн тонн із 1,96 млн га, гороху – 261 тис. тонн із 111,5 тис. га.
Крім того, до 4 листопада сумарно зібрано 9 млн тонн соняшнику з 4,1 млн га, 6,4 млн тонн цукрових буряків зі 105 тис. га, 6,3 млн тонн кукурудзи з 1,1 млн га, 3,1 млн тонн сої з 1,3 млн га, 151 тис. тонн гречки зі 111 тис. га, а також 98 тис. тонн проса з 42,6 тис. га.
За даними міністерства, середня врожайність за всіма культурами в поточному сезоні становила 40,7 ц/га, зокрема кукурудзи – 55,4 ц/га, пшениці – 41,2 ц/га, ячменю – 35,1 ц/га, ріпаку – 28,9 ц/га, сої – 23,9 ц/га, гороху – 23,4 ц/га, проса – 23,1 ц/га, соняшнику – 22,0 ц/га, гречки – 13,6 ц/га, цукрового буряка – 488 ц/га.
Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, розпочався 1 липня-2022) та по 26 вересня експортувала 7,51 млн тонн зернових культур, з них 4,23 млн тонн кукурудзи (56% загального обсягу поставок), 2,61 млн тонн пшениці (35%) та 635 тис. тонн ячменю (8%).
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у понеділок, темпи експорту зернових з початку поточного МР у 1,75 разу нижчі за показники аналогічного періоду минулого МР (за 1 липня – 26 вересня 2021 року було експортовано 13,13 млн тонн).
Уточнюється, що загалом з початку вересня експортовано 3,21 млн. зернових і зернобобових культур, серед яких 1,35 млн. тонн пшениці, 1,54 млн. тонн кукурудзи, 305 тис. тонн ячменю, 9,9 тис. тонн борошна та 2 ,1 тис. Тонн жита.
За даними міністерства, за період 21-26 вересня на зовнішні ринки поставлено 0,63 млн тонн зернових культур (в середньому 126 тис. тонн щодобово), тоді як за попередні звітні періоди 9-21 вересня – у середньому 132,5 тис. тонн щодобово, 31 серпня-9 вересня – по 147,8 тис. тонн щодобово, 26-31 серпня – 110 тис. тонн/добу, а 19-26 серпня – 61,4 тис. тонн/добу. Таким чином, середньодобові темпи експорту протягом останніх 5 днів скоротилися на 5% порівняно з попереднім періодом 9-21 вересня.
У розрізі культур за період 21-26 вересня за кордон відправлено 313 тис. тонн пшениці, 280 тис. тонн кукурудзи, 37 тис. тонн ячменю, 1,5 тис. тонн борошна та 0,2 тис. тонн жита.
За даними відомства, загалом з початку 2022/2023 МР та до 26 вересня 2022 року Україна експортувала 2,61 млн тонн пшениці (у 3,04 рази менше порівняно з аналогічною датою 2021/2022 МР), 635 тис. тонн ячменю ( у 5,64 рази менше), 2,6 тис. тонн жита (в 11 разів менше) та 22 тис. тонн борошна (на 35,5% менше). Водночас темпи експорту кукурудзи перевищили минулорічні обсяги – її вивезено 4,23 млн. тонн, що у 3,03 рази перевищує показники 2021/2022 МР.
Як повідомлялося, в 2021/2022 МР Україна експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морських портів. На зовнішні ринки поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МГ), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%) , 70,9 тис. тонн муки (-44,1%).
У 2020/2021 МР країна експортувала 44,72 млн. тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн. тонн пшениці, 23,08 млн. тонн кукурудзи, 4,23 млн. тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн борошна тонн жита.
У 2019/2020 МР Україна експортувала 56,72 млн тонн зернових та зернобобових культур.
Міністерство сільського господарства США (USDA) у вересневому звіті збільшило порівняно із серпневим прогноз урожаю української кукурудзи у 2022/2023 маркетинговому році (МР, липень-червень) на 1,5 млн тонн – до 31,5 млн тонн 30 млн. тонн, а оцінка її експорту підвищена на 0,5 млн. тонн – до 13 млн. тонн з 12,5 млн. тонн.
Згідно зі звітом на сайті Мінсільгоспу США у вівторок, на 1 млн. тонн збільшено оцінку внутрішнього споживання кукурудзи в Україні – з 10,5 млн. тонн до 11,5 млн. тонн.
Відомство в новому прогнозі також підвищило прогноз виробництва пшениці в Україні в 2022/2023 МР на 1 млн. тонн – до 20,5 млн. тонн з 19,5 млн. тонн, тоді як оцінка її експорту збережена на колишньому рівні – 11 млн. тонн. При цьому прогноз її внутрішнього споживання в Україні також збільшено на 0,5 млн. тонн – до 5,5 млн. тонн з 5 млн. тонн.
“Прогноз виробництва (пшениці – ІФ) в Україні збільшився на 1 млн тонн, до 20,5 млн, оскільки збирання врожаю майже завершено, а статистичні дані уряду свідчать про більш високу підсумкову врожайність у лісовій та лісостеповій зонах”, – уточнюється у звіті Мінсільгоспу США.
Крім того, підвищений прогноз перехідних залишків пшениці на кінець поточного МР – з 4,24 млн. тонн до 4,71 млн. тонн в порівнянні з 5,84 млн. тонн на його початок.
Згідно з звітом, загалом прогноз урожаю фуражного зерна в Україні на 2022/23 МР підвищено на 1,5 млн. тонн – до 38,96 млн. тонн з 37,46 млн. тонн, а його експорту – на 0,5 млн. тонн, до 14 ,83 млн. тонн з 14,33 млн. тонн.
Як повідомлялося, Україна з початку 2022/2023 МР і по 9 вересня експортувала 5,29 млн тонн зернових і зернобобових культур, що в 1,94 разу менше від показників попереднього МР. Країна поставила на зовнішні ринки 3,17 млн тонн кукурудзи (у 2,37 рази більше за показники аналогічного періоду 2021/2022 МР), 1,65 млн тонн пшениці (у 3,6 разу менше), 447 тис. тонн ячменю (у 6 ,7 рази менше) та 15,6 тис. тонн борошна (у 1,7 раза менше).
Ще сім суден, на борту яких знаходиться кукурудза та пшениця, вийшли у вівторок із портів України, повідомляє агентство “Анадолу” з посиланням на Міноборони Туреччини.
Вивезення агропродукції з трьох українських портів триває в рамках угоди коридором для зерна, укладеної 22 липня.
Раніше в ООН повідомляли, що Спільний координаційний центр (СКЦ) дозволив вийти у вівторок із портів України семи судам із кукурудзою та пшеницею в рамках чорноморської зернової ініціативи. Згідно з ООН, суду Captain Dimitrios (65 тис. тонн кукурудзи), Super Saka (29 тис. тонн пшениці та 21 тис. тонн кукурудзи), Fanaria (18 тис. тонн пшениці) попрямують до Іспанії. Судна Propus (8,5 тис. тонн кукурудзи), Ata Ocean (6,3 тис. тонн соняшникової олії) та Greifswald (492 тонни кукурудзи) планують вирушити до Туреччини. Крім цього, судно Yada Team доставить до Ізраїлю 64951 тонну кукурудзи.
У Стамбулі 22 липня за участю ООН, України, Туреччини та Росії відбулося підписання двох документів щодо створення коридору для вивезення зерна із трьох українських портів: “Чорноморська”, “Одеси” та “Південного”.
Ціни на пшеницю з України за період з 26 серпня до 8 вересня несуттєво зросли на тлі поступового відновлення її експорту морськими шляхами, котирування кукурудзи на українському ринку стабільні, повідомляється в Telegram-каналі консалтингової компанії Barva Invest.
Як, 8 вересня, котирування пшениці з України на умовах доставки СРТ оцінюються в межах 4,9-6,4 тис. грн/тонна, тоді як 26 серпня – 4,5-6,4 тис. грн/тонна, 11 серпня – 4 ,3-6 тис. грн/тонна, а 4 серпня – 3-5,5 тис. грн/тонна. Спотова ціна кукурудзи на пункті пропуску “Чоп” неподалік Угорщини за період 26 серпня – 8 вересня збереглася на рівні $240/тонна.
За даними Barva Invest, грудневий ф’ючерс пшениці із чорноморського регіону Black Sea (BWFU2) станом на 8 вересня скоротився на 5,9% порівняно з 26 серпня – до $317,25/тонна, проте на європейській біржі Euronext (EBMU2) збільшився на 0,5%, до EUR328,75/тонна, а на біржі Чикаго (ZWU2) – на 9,8%, до $8,44/бу.
Таким чином, на котирування пшениці за звітний період різноспрямовано впливало зростання цін на інші зернові культури та очікування активізації попиту з боку імпортерів на тлі заяв президента РФ Володимира Путіна з критикою Стамбульських зернових домовленостей, що нібито “зерновий коридор” з України використовується для постачання продовольства в країни ЄС, а не у бідні країни третього світу.
“Котирування пшениці відреагували активним зростанням на чергову порцію демагогії з боку Росії щодо експорту українського зерна з українських портів у рамках зернового коридору… (Путін – ІФ) сказав, що проконсультується зі своїми поплічниками та Туреччиною щодо необхідності обмеження експортних напрямків України”, – наголосила консалтингова компанія у повідомленні.
Інвесткомпанія уточнила, що до 8 вересня грудневий ф’ючерс на кукурудзу з чорноморського регіону Black Sea (BWFU2) трохи знизився на 0,8% порівняно з 26 серпня – до $310,75/тонна, тоді як на Чикагській біржі (ZCU2) виріс на 3 ,2%, До $6,71/бу.
Котирування кукурудзи на світовому ринку також змінювалися різноспрямовано, на ціни впливали очікування ринком можливого зниження оцінок американського врожаю у вересневому звіті Мінсільгоспу США, побоювання з приводу перспектив врожайності кукурудзи в США та ЄС через рекордну посуху, а також занепокоєння. нафтових цін.
Ключовими угодами із soft commodities стало купівля Японією 95 тис. тонн пшениці (у США та Канади), Іраком – 100 тис. тонн пшениці (у США), Йорданією – 120 тис. тонн пшениці, Південною Кореєю – 60 тис. тонн пшениці та 206 тис. Тонн кукурудзи. Крім того, Філіппіни оголосили тендер на покупку 100 тис. тонн фуражної пшениці, Японією – на 70 тис. тонн фуражної пшениці, а Південною Кореєю – 55 тис. тонн пшениці.
Як повідомлялося, у відповідь на критику Путіним Стамбульських зернових домовленостей президент України Володимир Зеленський 8 вересня заявив, що українське зерно постачається до Азії, Африки та Європи. До цього президент РФ обурився нібито більшою часткою агропродукції, яка йде зерновим коридором з України до ЄС, а не до бідних країн третього світу.
За словами Зеленського, 54 судна з продукцією АПК вже направлені до Азії, 16 – до Африки, 32 – до Європи. При цьому частина європейських постачань згодом перенаправляється до азіатських та африканських країн, уточнив президент.
У Стамбулі 22 липня за участю ООН, України, Туреччини та Росії відбулося підписання двох документів щодо створення коридору для вивезення зерна із трьох українських портів: “Чорноморськ”, “Одеса”, “Південний”.
Станом на 6 вересня загальний тоннаж зерна та інших продуктів харчування, експортованих із трьох українських портів, становить, за даними ООН, 2,213 млн. тонн. Всього на даний момент було дозволено рух 204 суден – 108, що прибувають в українські порти і 96, що виходять з них.
До порту Росток (Німеччина) прибув пробний залізничний потяг з 21 вагона з 1,2 тис. тонн фуражної кукурудзи, незабаром до країни в’їде ще три потяги з кукурудзою з України, повідомляється на сайті німецького видання NRD.
За його даними, поїзд із кукурудзою перебував у дорозі близько восьми днів, у які увійшло перевантаження сільгосппродукції у вузькоколійні вагони на українсько-польському кордоні, після чого компанія DB Cargo доставила вантаж до Ростока, де сільгосппродукція перевантажена в портові зерносховища. Видання уточнює, що кукурудза торішнього врожаю у хорошому стані.
Уточнюється, що координацією поїздів займається компанія BAT Agrar з Ратцебурга (Німеччина). Поки невідомо, куди далі вирушить сільгосппродукція, що прибула в порт Ростока.
“Через агресивну війну Росії в Україні багато експортних маршрутів місцевого сільського господарства стали важкими або неможливими. Однак відповідно до угоди цього місяця знову почався експорт через Чорне море”, – нагадала видання у повідомленні.
Як повідомлялося, у квітні німецький концерн Deutsche Bahn та дочірня логістична компанія DB Cargo зайнялися перенаправленням експорту зернових з України через залізничну інфраструктуру замість їхнього традиційного експорту через українські морпорти, на той момент заблоковані російським флотом.
Секретар парламенту у федеральному міністерстві транспорту Німеччини Міхаель Тойрер заявив, що Німеччина зобов’язана забезпечити відправку 20 млн. тонн зерна з України для запобігання голоду на планеті.
