Французька акторка, співачка та письменниця Марина Владі померла 24 вересня 2026 року у віці 88 років. Про її смерть повідомила родина агентству AFP. За словами дітей акторки, вона померла у своєму будинку в оточенні близьких.
Марина Владі, справжнє ім’я якої Катерина Марина Володимирівна Полякова-Байдарова, народилася 10 травня 1938 року в Кліші поблизу Парижа в родині вихідців із Російської імперії. Її батько Володимир Поляков-Байдаров був оперним співаком, мати Міліца Енвальд – балериною. Усі чотири доньки родини пов’язали життя з мистецтвом. Сценічне ім’я Vlady акторка обрала на честь батька Володимира.
У кіно Владі почала зніматися ще дитиною. Однією з перших помітних робіт стала картина Андре Кайатта «Перед потопом» (Avant le déluge, 1954), після якої 16-річна акторка отримала французьку премію Сюзанни Б’янкетті як перспективна молода виконавиця.
Того ж періоду вона зіграла разом із Марчелло Мастроянні у фільмі Джузеппе Де Сантіса «Дні кохання» (Giorni d’amore, 1954). Широку популярність у Європі їй принесла головна роль у франко-шведській стрічці «Чаклунка» (La Sorcière, 1956).
Однією з найвідоміших робіт Владі стала екранізація роману мадам де Лафаєт «Принцеса Клевська» (La Princesse de Clèves, 1961) режисера Жана Деланнуа. Саме образ принцеси Клевської залишився однією з найвпізнаваніших ролей акторки у французькому кіно.
Міжнародне професійне визнання прийшло у 1963 році. За роль у фільмі Марко Феррері «Подружнє ліжко» (L’ape regina / Le Lit conjugal) Марина Владі отримала приз Каннського кінофестивалю за найкращу жіночу роль.
У 1960-1970-х роках акторка працювала з низкою провідних європейських режисерів. Вона знялася у «Опівнічних дзвонах» (Chimes at Midnight, 1965) Орсона Веллса, фільмі Жана-Люка Годара «Дві або три речі, які я знаю про неї» (1967), стрічці Бертрана Таверньє «Нехай почнеться свято» (Que la fête commence, 1975) та драмі Жака Руффіо «Сім смертей за рецептом» (Sept morts sur ordonnance, 1975). За різними підрахунками, за кар’єру Владі зіграла більш ніж у 80 кінофільмах, а з урахуванням телевізійних робіт її екранна спадщина була ще більшою.
Особливе місце у біографії Марини Владі посідають її стосунки з поетом, актором і автором-виконавцем Володимиром Висоцьким. Вони познайомилися у Москві у 1967 році, а в 1970 році одружилися. Їхній шлюб тривав до смерті Висоцького у липні 1980 року.
Через те, що Владі жила переважно у Франції, а Висоцький – у СРСР, значну частину подружнього життя вони проводили окремо. Акторка регулярно приїжджала до нього до Радянського Союзу.
Після смерті Висоцького Владі багато зробила для збереження пам’яті про нього. У 1987 році вона видала автобіографічну книгу «Володимир, або Перерваний політ», присвячену їхнім стосункам, спільному життю та останнім рокам поета. Згодом книга була адаптована для театральної сцени.
Владі займалася не лише кіно. Вона грала в театрі, виступала як співачка, зокрема разом із сестрами записувала пісні, а також активно займалася літературною діяльністю. Загалом вона написала 13 книг – романів, мемуарів та автобіографічних творів. У 2005 році вийшли її спогади «24 кадри на секунду» (24 images seconde).
Марина Владі залишилася однією з помітних постатей французького та європейського кінематографа другої половини XX століття, поєднавши у своїй кар’єрі популярне кіно, авторські фільми, театр, музику та літературу.
Президент України Володимир Зеленський призначив гранти молодим діячам у сфері кінематографії на створення та реалізацію творчих проєктів на загальну суму 3 млн 823 тис. 282 грн.
Відповідне розпорядження № 110/2026-рп опубліковано на сайті президента в середу.
Грант у розмірі 1 млн 523 тис. 500 грн призначено режисерці Маргариті Лукіч на створення ігрового короткометражного фільму «Відверта Оля» на базі ТОВ «Сучасне українське кіно».
Режисерка Софія Поліщук отримала 1 млн 300 тис. грн на створення ігрового короткометражного фільму «Обійми мене» на базі ТОВ «РІАЛ ПІКЧЕРС».
Ще 999 тис. 782 грн гранту виділено режисерці Олександрі Коноплі на створення ігрового короткометражного фільму «Мій маленький ляльковий будиночок» на базі ТОВ «Сучасне українське кіно».
Загальнонаціональна програма «Людина року» проводить 30-й ювілейний сезон, присвячений українцям, професійні та суспільні досягнення яких стали помітною частиною життя країни у 2025 році.
Серед лауреатів сезону будуть військовослужбовці Сил оборони України, медики, рятувальники, енергетики, аграрії, волонтери, підприємці, дипломати, науковці, діячі культури та представники інших сфер.
У межах ювілейного сезону також планується відзначити представників міжнародної дипломатії та вручити спеціальні премії за окремі досягнення.
Програма «Людина року» існує вже три десятиліття та відзначає представників різних професій і сфер діяльності за їхній внесок у розвиток України та суспільства.
Організатори зазначають, що після початку повномасштабної війни особливе місце серед лауреатів займають люди, чия діяльність безпосередньо пов’язана з обороною країни, підтримкою населення, роботою критичної інфраструктури, економіки та міжнародним представництвом України.
«Людина року – 2025 – це передусім подяка людям, які наближають перемогу, зміцнюють державу та формують її майбутнє», – зазначають організатори.
За 30 років існування програма сформувала значний перелік лауреатів із державного управління, бізнесу, науки, медицини, культури, спорту та інших сфер. Ювілейний сезон продовжує традицію суспільного визнання людей, результати роботи яких мають значення для країни. Інформацію про 30-й сезон програми було оприлюднено 31 серпня 2026 року.
Open4Business – офіційний партнер загальнонаціональної програми «Людина року».
Українська інфраструктурна компанія Autostrada стала меценатом аудіовізуальної артінсталяції «Майбутнє пам’ятає», присвяченої 35-річчю Незалежності України.
Як повідомила компанія 21 серпня, інсталяцію реалізовано на монументі «Батьківщина-Мати» у Києві. За допомогою масштабних світлових проєкцій монумент перетворюється на динамічне полотно, яке через образи історичної пам’яті та досвід різних поколінь показує зв’язок між минулим, сьогоденням і майбутнім України.
У Autostrada зазначили, що підтримка проєкту пов’язана з цінностями стійкості, єдності та збереження історичної й культурної спадщини.
«Ми добре знаємо: будь-яка складна інженерна конструкція потребує міцного фундаменту. Для держави таким фундаментом є її історична та культурна спадщина. Саме культура зберігає пам’ять, підтримує зв’язок поколінь і формує спільні сенси», – зазначили в компанії.
Артінсталяція «Майбутнє пам’ятає» працюватиме щодня з 21:00 до 23:00 до 1 вересня.
Монумент «Батьківщина-Мати», на якому демонструється світлова інсталяція, є одним із найбільш упізнаваних монументальних об’єктів Києва та частиною Національного музею історії України у Другій світовій війні.
Autostrada – українська група компаній, що спеціалізується на інфраструктурному будівництві. Основними напрямами її роботи є дорожнє, мостове, промислове та підземне будівництво, а також проєктування. За даними компанії, її команда налічує понад 8 тис. працівників, парк включає понад 5 тис. одиниць техніки, а власна виробнича база – понад 60 підприємств і виробництв.
Під час повномасштабної війни Autostrada бере участь у відновленні транспортної інфраструктури та інженерних споруд. За даними компанії, за цей період було відремонтовано понад 3 тис. км доріг і понад 200 мостових переходів, а також відновлено близько 50 інфраструктурних об’єктів. Серед поточних великих проєктів компанії – будівництво метро на Виноградар у Києві та роботи на Подільсько-Воскресенському мостовому переході.
Засновником Autostrada є бізнесмен Максим Шкіль. Компанія входить до створеного ним холдингу MS Capital.
Autostrada, КИЇВ, КУЛЬТУРА, меценатство, Незалежність України
Латвія оголосила про внесок в розмірі EUR50 тис. до Українського фонду культурної спадщини (УФКС), повідомила віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна.
“Це одинадцята країна, яка підтримала Фонд”, – написала вона у Facebook у вівторок.
Український фонд культурної спадщини створено як міжнародний механізм для залучення ресурсів на захист і відновлення української культурної спадщини. Наразі Фонд уже акумулював понад EUR4,3 млн, нагадала Бережна.
“Кошти Українського фонду культурної спадщини спрямовуються на конкретні проєкти – захист, відновлення, збереження української культурної спадщини. Перший підтриманий проєкт – “Мистецький арсенал”, – йдеться у дописі.
Бережна подякувала Латвії за підтримку України, солідарність із українською культурою та готовність вкладати ресурси у її збереження.
Як повідомлялося, в липні 2025 року Мінкультури з партнерами на Конференції з відновлення у Римі (Італія) презентували нові міжнародні інструменти для підтримки української культури: Альянс культурної стійкості, Український фонд культурної спадщини та Team Europe Ukraine.
На початку листопада 2025 року в Копенгагені (Данія) відбулася друга міжнародна конференція “Співпраця заради стійкості”, на якій презентували механізм функціонування Українського фонду культурної спадщини. За результатами конференції Данія, Нідерланди, Польща та Велика Британія заявили, що інвестують EUR3 млн у новостворений Український фонд культспадщини.
Наприкінці січня 2026 року Бережна заявляла, що запуск діяльності УФКС потребує стартового бюджету у розмірі EUR10-15 млн. У червні вона підтвердила, що для повноцінного запуску УФКС потрібно мобілізувати EUR15 млн до кінця 2026 року.
Про свої внески оголосили: Королівство Данія – 10 млн данських крон, Королівство Нідерланди – EUR1 млн, Велика Британія – 200 тис. фунтів стерлінгів, Республіка Польща та Королівство Іспанія – по EUR0,5 млн, Естонська Республіка – EUR20 тис., Латвійська Республіка – EUR50 тис.
Стало відомо, що першим об’єктом, який будуть відновлювати під егідою Українського фонду культурної спадщини, стане зруйнований окупантами Історико-краєзнавчий музей в Іванкові (Київська обл.), де експонувалися картини української художниці Марії Примаченко.
У Бангкоку 5-6 серпня відбудеться Другий фестиваль українського кіно у Таїланді, організований Посольством України з нагоди 35-ї річниці незалежності країни.
Покази пройдуть у Bangkok Art and Culture Centre. До програми увійшли чотири українські фільми різних жанрів – біографічна драма, документальне кіно, сімейна пригодницька стрічка та антологія короткометражних історій.
Фестиваль відкриється 5 серпня о 16:00 показом фільму «Малевич» 2025 року, присвяченого життю і творчості українського художника-авангардиста Казимира Малевича.
О 18:00 глядачам представлять документальну стрічку «Підземний сад» 2026 року. Фільм розповідає про дитячу мистецьку студію, яка працює у харківському бомбосховищі та готує свою першу міжнародну виставку.
Другого дня, 6 серпня, о 15:00 відбудеться показ сімейного пригодницького фільму «Сторожова застава», знятого за мотивами легенд і образів доби Київської Русі.
Завершить фестиваль о 18:00 антологія короткометражних фільмів «Війна очима тварин» 2025 року. До неї увійшли засновані на реальних подіях історії тварин під час повномасштабної війни. У створенні проєкту взяв участь американський актор і режисер, лауреат премії «Оскар» Шон Пенн.
У посольстві зазначили, що фестивальна програма має познайомити тайську аудиторію з культурою та історією України, стійкістю українського суспільства і життям людей в умовах війни.
Вхід на всі покази безкоштовний, однак необхідна попередня реєстрація – https://forms.gle/CkNvc5TjmUdvDmV6A.
