Як повідомляє Сербський Економіст, у Чорногорії понад 160 тис. квартир не використовуються для постійного проживання: за даними перепису 2023 року, у країні налічувалося 392 909 житлових одиниць, з яких 89 083 використовувалися сезонно, а 71 204 вважалися тимчасово порожніми або занедбаними. Таким чином, сукупний обсяг такого житла перевищує 160 тис. об’єктів.
На цей дисбаланс вказала Асоціація орендарів Чорногорії. Організація заявила, що при такому великому обсязі порожнього та сезонного фонду десятки тисяч сімей залишаються в нестабільному орендному становищі, часто без формальних договорів та правового захисту. Асоціація також попередила про подальше зростання цін на оренду та нерухомість за умови збереження великої «сірої зони» на ринку.
Для економіки Чорногорії це означає, що житловий ринок дедалі сильніше відривається від функції постійного проживання і все більше обслуговує сезонний попит, туризм та інвестиційні моделі використання нерухомості.
Проблема накладається і на триваючий приплив іноземців. За даними, які раніше наводилися з посиланням на МВС Чорногорії, на 10 вересня 2025 року в країні проживали 100 867 іноземних громадян, у тому числі 71 250 з тимчасовим і 29 617 з постійним проживанням.
Серед власників тимчасового проживання найбільшими групами були громадяни Сербії — близько 24 538 осіб, Росії — 21 153 та Туреччини — 13 396.
Окремо щодо ринку праці у 2025 році Чорногорія видала 40 567 дозволів на роботу та проживання іноземцям із 107 країн. Найбільшою групою тут стали громадяни Туреччини — 10 346 дозволів, далі йшли громадяни Сербії — 8 148 та Росії — 7 429. Серед інших помітних груп були громадяни Азербайджану, Албанії, Боснії та Герцеговини й Косово.
Українці залишаються однією з важливих іноземних груп у країні, хоча їхній статус частково визначається за лінією тимчасового захисту, а не звичайного посвідки на проживання. За даними уряду Чорногорії, тимчасовий захист для осіб з України продовжено до 4 березня 2027 року. Раніше в матеріалах з посиланням на МВС Чорногорії зазначалося, що на 1 червня 2024 року під тимчасовим захистом перебували 5 тис. громадян України.
Влада Цюріха на тлі гострого житлового дефіциту і рекордно низької вакансії посилює підхід до «справедливого заселення» доступного житла, в тому числі через обмеження по недозаселенню, щоб великі квартири не займали самотні люди.
Мова йде не про загальну заборону для всього ринку оренди, а перш за все про міський фонд (муніципальні, включаючи субсидовані, квартири), де вже діють жорсткі правила мінімальної заселеності: «кількість кімнат мінус одна» дорівнює мінімальній кількості мешканців. Наприклад, у 4,5-кімнатній квартирі повинні жити мінімум три людини, а при недозаселенні після встановленого терміну потрібна зміна житла.
Фон рішення – вкрай низька частка вільного житла. За даними міста, на 1 червня 2025 року в Цюріху налічувалося 235 порожніх квартир, а показник вакансій утримувався на рівні 0,1%.
Паралельно місто просуває оновлену житлову стратегію «Programm Wohnen 2026», яка підтверджує мету довести частку некомерційного (gemeinnützig) орендного фонду до однієї третини до 2050 року. У документах вказується, що частка таких квартир зараз становить близько 27%, а для досягнення мети буде потрібно близько 25 тис. додаткових некомерційних квартир.
Окремим фінансовим інструментом виступає міський житловий фонд: модель на 300 млн швейцарських франків (100 млн об’єктний кредит і 200 млн рамковий) затверджувалася як механізм підтримки створення більш доступного житла, а видача коштів з фонду стартує з 2025 року.
У ширшому контексті в місті також обговорюють поширення схожих принципів (включаючи перевірку умов проживання і мінімальну заселеність) на сегмент «доступних» квартир у приватних власників, якщо вони здаються за пільговими правилами.
У січні-червні 2025 року іноземці придбали в Іспанії 71 155 будинків, що на 2% більше, ніж роком раніше; частка угод з їхньою участю склала 19,3% всіх продажів житла, повідомили в Раді нотаріату Іспанії. Лідирують британці – 5 731 угода, за ними Марокко – 5 654 і Німеччина – 4 756, уточнюють нотаріуси.
Серед національностей, які показали історичні максимуми, – Україна: у I півріччі зареєстровано 2 165 покупок житла українськими громадянами, що стало рекордом серії спостережень. Також рекорди оновили громадяни США, Португалії, Італії, Марокко, Колумбії та Нідерландів.
За даними нотаріальної статистики, основна концентрація угод з іноземцями фіксується в прибережних провінціях і на островах – Аліканте, Балеари, Малага, Санта-Крус-де-Тенеріфе. На ринку продовжується розбіжність у цінах: американські покупці платили в середньому 3 465 євро/кв. м – максимум серед іноземців; українці – близько 1 832 євро/кв. м, марокканці – 747 євро/кв. м.
Покупки росіян, за оцінкою нотаріусів і регіональної преси, скоротилися на 17,4% і залишаються нижче докризових рівнів; у топ-національностях за кількістю угод вони не фігурували.
Ціни на квартири в Сербії у другому кварталі 2025 року були на 5,78% вищими, ніж роком раніше; у порівнянні з першим кварталом зростання склало 1,36%, повідомило статистичне відомство. У старому фонді річне зростання досягло 5,89%, у новобудовах — 5,57%.
За даними Eurostat за той же період, середнє зростання цін на житло в ЄС — 5,4% рік до року, при цьому динаміка сильно різниться: від зниження на 1,33% у Фінляндії до зростання на 17,23% у Португалії, 15,51% у Болгарії та 15,12% в Угорщині.
Основні тенденції ринку нерухомості в Сербії на даний момент такі:
1) Баланс попиту зміщується на користь квартир з готовим оздобленням і енергоефективних новобудов у великих агломераціях — насамперед у Белграді та Нові-Саді.
2) Ціновий розрив між новобудовою і «вторинкою» залишається помітним, але темпи подорожчання близькі — 5,57% проти 5,89% рік до року, що вказує на широку підтримку попитом обох сегментів.
3) Зовнішній фон нейтрально-позитивний: сербська динаміка близька до середньоєвропейської, але без перегріву, характерного для ряду ринків ЄС.
Директор агентства нерухомості Vidovstan (Белград) Віра Єгорова-Толста так прокоментувала ситуацію на ринку для Сербського Економіста:
«Ми бачимо стійкий інтерес до добре розташованих об’єктів із зрозумілою експлуатаційною економікою — це новобудови бізнес-класу і ліквідна «вторинка» з адекватними комунальними витратами. Покупці стали ретельніше порівнювати варіанти за енергоефективністю та керуючою інфраструктурою, що підтримує якісні проекти навіть при більш високій ціні за квадрат. У Белграді пропозиції, що відповідають цим критеріям, як і раніше, закриваються швидко — за рахунок локального попиту і покупців, які переїжджають з інших міст».
За поточної траєкторії ставок і доходів домогосподарств базовий сценарій — помірне зростання цін в межах інфляції плюс премія за локацію та енергоефективність.
Ризик-фактори для цін — ослаблення іпотечного кредитування і зростання витрат девелоперів; підтримка — обмежена пропозиція в топ-локаціях і помірний приплив внутрішніх мігрантів в Белградську агломерацію.
Загальна площа житлових будинків, на які видано дозволи на виконання будівельних робіт (нове будівництво), за підсумками січня-червня 2025 року збільшилася на 45% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 2 млн 965,2 тис. кв. м, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статвідомства, у січні-червні 2025 року загальна площа нового будівництва багатоквартирних будинків зросла на 45,8% до минулого року – до 2,86 млн кв. м. Кількість заявлених на старті будівництва квартир у багатоквартирних будинках збільшилася на 51,5% і становила 33 тис.
Найбільше нового житла в першому півріччі заявлено в Київській області: загальна площа нового будівництва житла становила 904,9 тис. кв. м (15,5 тис. квартир), що у 2,3 раза перевищує показник першої половини минулого року.
Суттєві обсяги нового житла в зазначений звітний період задекларовано також у Львівській області – 540,7 тис. кв. м (6,9 тис. квартир), що на 65% більше за показники першого півріччя 2024 року, а також в Івано-Франківській – 234,6 тис. кв. м (+8%, 3,8 тис. квартир), Закарпатській – 159,3 тис. кв. м (+11%, 2,4 тис. квартир), Полтавській – 146,9 тис. кв. м (1,8 тис. квартир), Вінницькій – 130,9 тис. кв. м (“мінус” 38,7%, 2,9 тис. квартир) і Волинській – 115,2 тис. кв. м (+17,7%, 2,5 тис. квартир).
У Києві в січні-червні 2025 року загальна площа нового будівництва житла становила 367,2 тис. кв. м (4,2 тис. квартир), що в 1,9 раза більше за показник минулого року.
Держстат нагадує, що показники наведено без урахування тимчасово окупованих РФ територій і частини територій, на яких тривають (велися) бойові дії.
Як повідомлялося, загальна площа нового будівництва житла в Україні у 2024 році скоротилася на 7,2% порівняно із 2023 роком – до 3,9 млн кв. м, тоді як 2023 року становила 4,2 млн кв. м, 2022-го – 6,67 млн кв. м, 2021-го – 12,7 млн кв. м.
Консалтингова компанія Deloitte опублікувала 14-те видання звіту Property Index 2025 про ринки житла Європи. Дослідження охоплює 28 країн. Deloitte
Найдорожча країна для купівлі нової квартири у 2025 році — Люксембург (у середньому €8 760/м²); серед міст лідирує Тель-Авів — €13 970/м². Найшвидше за рік ціни зросли в Кракові (+28,1%), Єрусалимі (+25,2%), а також у Тирані та Вльорі (по +25,0% кожна).
Україна не була включена в це дослідження.
