Реалізація проекту з розробки літієвого родовища «Добра» в Кіровоградській області дасть економіці України робочі місця і бюджетні надходження, проте максимальний ефект для економіки можливий при локалізації переробки і випуску кінцевої продукції в країні. Про це повідомляє експертно-аналітичний центр Experts Club з посиланням на вченого секретаря Інституту економіки і прогнозування НАН України Володимира Хаустова.
Хаустов зазначив, що при експорті сировини або концентрату основна додана вартість буде формуватися за межами України, тоді як виробництво акумуляторів та інших продуктів на базі літію дозволило б істотно збільшити внесок проекту в розвиток економіки.
При цьому він вказав на ризики зміни кон’юнктури та технологічного переходу на альтернативні рішення для накопичувачів енергії. За його оцінкою, шлях від початку розробки родовища до випуску кінцевої продукції може зайняти близько 15 років, при цьому на ринку можуть з’явитися інші типи акумуляторів, такі як, наприклад, алюмінієво-іонні або натрієві або взагалі інші види накопичувачів енергії.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів України визначив переможця конкурсу на розробку літієвого родовища «Добра» за механізмом угоди про розподіл продукції (УРП) – ним стала Dobra Lithium Holdings JV, LLC, акціонерами якої є Techmet і The Rock Holdings. Прем’єр-міністр Юлія Свириденко повідомляла, що проект передбачає залучення мінімум $179 млн інвестицій, включаючи $12 млн на геологорозвідку і міжнародний аудит запасів і $167 млн – на організацію видобутку і збагачення при підтвердженні промислових запасів.
Конкурс СРП по ділянці «Ділянка Добра» був оголошений у вересні 2025 року. За даними Держслужби геології та надр, ділянка площею 17,07 кв. км розташована в Кіровоградській області, спецдозвіл переможцю передбачається терміном на 50 років, а крім літію проект охоплює ряд супутніх металів.
Додатковими викликами для інвестора джерела називають структуру землеволодіння в районі родовища та екологічні процедури, включаючи необхідність нової оцінки впливу на навколишнє середовище та публічного обговорення.
Переможцем конкурсу на укладення угоди про розподіл металевих корисних копалин (СРП), які будуть видобуватися і збагачуватися в межах літієвого родовища «Ділянка Добра» (Кіровоградська обл.), стане консорціум на чолі з ірландською компанією TechMet (Дублін), стверджує видання The New York Times з посиланням на двох анонімних членів комісії з УРП.
«Хоча (рішення) вимагає офіційного затвердження Кабінетом міністрів України, чиновники заявили, що угода, по суті, вже укладена», – пише газета.
Агентству «Інтерфакс-Україна» поки не вдалося отримати офіційного коментаря цієї інформації від Міжвідомчої комісії з укладення та виконання УРП, яку очолює міністр економіки, екології та сільського господарства Олексій Соболєв.
Агентство також звернулося до другого учасника конкурсу – ТОВ «Європейський літій України», яке через австралійську European Lithium Ltd є «сестринською» компанією американської Critical Metals Corp (CRML), але там на даному етапі відмовилися від коментарів інформації NYT.
Видання зазначає, що консорціум-переможець має тісні зв’язки з адміністрацією президента США Дональда Трампа, оскільки до його складу входить друг президента США Рональд С. Лаудер, спадкоємець косметичної компанії Estée Lauder, з яким Трамп знайомий ще з часів навчання в коледжі.
Найбільшим акціонером TechMet є Міжнародна корпорація з фінансування розвитку США (DFC).
NYT стверджує з посиланням на члена комісії з УРП, що пропозиція консорціуму істотно краща за передбачені умовами конкурсу мінімальні інвестиції в $179 млн.
Як повідомлялося, відкриття конвертів учасників оголошеного у вересні конкурсу відбулося 15 грудня 2025 року. Надалі комісія з УРП протягом п’яти днів мала перевірити подані заявки на комплектність і до 12 січня 2026 року надати уряду обґрунтовані пропозиції щодо визначення переможця конкурсу.
Про подання заявки на конкурс повідомила компанія CRML, яка котирується на американській біржі Nasdaq під тикером «CRML», позиціонує себе як провідна компанія з розвитку гірничодобувної промисловості, що спеціалізується на критичних металах і мінералах, а також виробляє стратегічну продукцію, необхідну для електрифікації та технологій наступного покоління для Європи та її західних партнерів. Як заявляє компанія, її флагманський проект Tanbreez, розташований в південній Гренландії, є одним з найбільших в світі родовищ рідкоземельних елементів.
European Lithium, що котирується на Австралійській фондовій біржі під тикером «EUR», — гірничодобувна компанія, що займається розвідкою і розробкою родовищ літію, рідкісних земель, дорогоцінних і кольорових металів. Заявлені ринки — Австрія, Ірландія, Україна і Австралія. Згідно з інформацією на сайті компанії, вона повністю володіє літієвим проектом Wolfsberg, розташованим в австрійській Каринтії.
CRML і раніше заявляла про свої права на ділянку «Добра», оскільки пов’язувала їх з передачею активів від European Lithium, яка, в свою чергу, отримала ці права від українського ТОВ «Петро-Консалтинг».
Андрій Єрмак в середині червня 2025 року, коли він був керівником Офісу президента, заявив, що розробка літієвого родовища «Добра» може стати першим пілотним проектом в рамках співпраці з США.
Що стосується гірничодобувної інвестиційної компанії TechMet, одним з найбільших інвесторів якої є уряд США через DFC, то вона ще в липні 2025 року заявила про зацікавленість взяти участь у цьому конкурсі і в разі перемоги побудувати потужності з переробки з інвестиціями понад $0,5 млрд. У вересні Кіровоградську область відвідала делегація DFC у супроводі керівників Мінекономіки України.
Ще раніше в 2025 році виконавчий директор TechMet Брайан Менелл повідомляв, що компанія є частиною консорціуму, зацікавленого в розробці потенційно масштабного літієвого родовища «Добра» в Україні на умовах УРП. За його словами, TechMet оцінює проект «Добра» з 2023 року.
TechMet, згідно з інформацією на її сайті, володіє контрольними або домінуючими міноритарними пакетами акцій в 10 критично важливих мінеральних активах на 4 континентах. Американська міжнародна корпорація фінансування розвитку DFC є значним акціонером TechMet. «Інвестиційний підхід TechMet підтримує більш широкі політичні цілі уряду США і його союзників», – наголошується на сайті.
Крім того, створено TechMet-Mercuria – спільне підприємство з Mercuria, яка також є основним акціонером TechMet у співвідношенні 50:50. Це платформа управління фізичним ланцюжком поставок, зосереджена на маркетингових, торгових, логістичних і ризик-менеджменті послуг для асортименту технологічних металів, з яким працює TechMet.
Представник TechMet в Україні Володимир Ігнащенко наприкінці 90-х років був віце-президентом Української державної кредитно-інвестиційної компанії, потім заступником глав Мінприроди та Мінекономіки, у 2010-2011 роках – першим заступником голови Мінприроди, коли міністерство очолював Микола Злочевський, а потім радником міністра Едуарда Ставицького, міністра енергетики Ігоря Насаліка.
Його син Тарас Ігнащенко деякий час був директором компанії «Петро-Консалтинг» (пізніше перейменованої в «Європейський літій Україна»), яка боролася за літієве родовище “Шевченківське” в Донецькій області, яке зараз захоплене російськими агресорами, і ділянку «Добра».
Конкурс на укладення УРП щодо літієвого родовища «Ділянка Добра» був оголошений з метою проведення пошуку, видобутку та збагачення літію, ніобію, рубідію, танталу, цезію, берилію, вольфраму, золота строком на 50 років. Мінімальний обсяг інвестицій для виконання геологорозвідувальних робіт становить еквівалент $12 млн, а для організації видобутку та збагачення літійвмісних мінералів та інших металевих корисних копалин – $167 млн, але остаточні зобов’язання визначаються за результатами конкурсу.
Загальна площа ділянки становить 17,07 кв. км, граничний термін подання заявок на участь у конкурсі – 12 грудня 2025 року. Розмір плати за участь – 0,5 млн грн.
Згідно з умовами, максимальна частина компенсаційної продукції, за рахунок якої інвестору компенсують його витрати, становить 70% загального обсягу виробленої продукції до повного відшкодування витрат інвестора, тоді як частка держави в прибутковій продукції повинна становити не менше 4-6%.
Відзначається, що запаси і ресурси літієвих руд по ділянці були апробовані рішеннями в кінці 2017 року і в 2018 році в кількості за категоріями С2 і Р1 – 1 млн 218,14 тис. тонн (середній вміст Li2O 1,37%) і Р2 – 70,6 тис. тонн (середній вміст Li2O 1,43%).
Окремо Державна комісія України з запасів корисних копалин (ДКЗ) відзначила наявність у літієвих рудах ділянки «Добра» перспективних і прогнозних ресурсів супутніх корисних компонентів (Р1+Р2) ості: Ta2O5 – 4,75 тис. тонн; Nb2O5 – 8,24 тис. тонн; Rb2O5 – 104,07 тис. тонн; BeO – 22,08 тис. тонн; SnO2 – 4,46 тис. тонн і Cs2O – 7,97 тис. тонн.
Переможець конкурсу повинен забезпечити геологічне вивчення надр і здійснення міжнародного аудиту запасів на ділянці протягом двох з половиною років і подання ГКЗ матеріалів щодо оцінки запасів літію та інших металевих корисних копалин для затвердження таких запасів.
Після укладення УРП для інвестора встановлюються, серед іншого, зобов’язання здійснювати пошук, видобуток і збагачення (первинну переробку) літію, можливо, і інших металевих корисних копалин, забезпечити комплексне освоєння і відпрацювання родовища металевих корисних копалин.
Крім того, до конкурсної документації УРП вперше внесені зобов’язання для інвестора, пов’язані з підписаною наприкінці квітня 2025 року угодою про створення Американсько-українського інвестиційного фонду відновлення, який має першочергове право на інвестиції в нові проекти з видобутку рідкоземельних матеріалів і купівлі їх продукції.
Як повідомляє Сербський Економіст, Rio Tinto Group законсервувала проєкт розроблення літієвого родовища Jadar у Сербії, що передбачав інвестиції в розмірі $2,95 млрд, повідомило агентство Bloomberg.
Проєкт буде переведено в режим «care and maintenance» (догляд і техобслуговування) відповідно до планів спрощення портфеля активів Rio Tinto і концентрації на більш цікавих у короткостроковій перспективі можливостях, йдеться в документі.
Представник компанії підтвердив агентству рішення про консервацію Jadar, що має великі запаси руди з високим вмістом літію.
Проект, який так і не досяг стадії виробництва, стикався з безліччю проблем. Уряд Сербії неодноразово змінював позицію з питання видачі дозволів на розробку родовища, проти якої активно виступали місцеві громади.
«З урахуванням відсутності прогресу в питанні отримання дозволів, ми більше не можемо підтримувати колишній рівень витрат і розподілу ресурсів», – наголошується в документі.
https://t.me/relocationrs/1742
Під час весняного наступу російські війська встановили контроль над одним із найбільш перспективних родовищ літію в Україні — Шевченківським, розташованим на території Донеччини. Це родовище раніше перебувало у розробці американської компанії з критичних мінералів і розглядалося як один із наріжних каменів економічного партнерства між Києвом і Вашингтоном у сфері стратегічних ресурсів. Його захоплення створює серйозні ризики для реалізації спільних планів і вже викликає занепокоєння серед західних інвесторів.
Шевченківське родовище містить великі поклади сподумену — мінералу, з якого добувають літій, незамінний у виробництві акумуляторів для електромобілів та систем зберігання енергії. Україна раніше уклала з США рамкову угоду про співпрацю у сфері критичної сировини, зокрема щодо розвитку внутрішнього видобутку літію, титану та рідкоземельних елементів, необхідних для «зеленої» трансформації економіки Заходу. Угода передбачала залучення інвестицій до розробки українських надр. Утім, після того як Шевченківське опинилося в зоні контролю Росії, потенційна співпраця опинилася під загрозою.
Мирослав Жернов, директор компанії, що володіє ліцензією на родовище, у коментарі The New York Times підтвердив втрату контролю над активом. За його словами, бої за родовище тривали кілька тижнів: «Було дуже гаряче. Вони бомбардували з усього, що мали. І тепер вони там». Жернов вважає, що втрата Шевченківського родовища — це лише початок: «Якщо росіяни просунуться далі, вони контролюватимуть дедалі більше родовищ».
Журналісти The New York Times повідомляють, що на території, захопленій російськими військами, вже з’явилися ознаки активності: проводиться оцінка запасів і можлива підготовка до майбутнього видобутку. Таким чином, контроль над літієм може стати для Кремля не лише військовою, а й геоекономічною перевагою. Видання зазначає, що Росія вже використовує у своїй політиці важелі впливу на глобальні ланцюги постачання сировини, зокрема в галузі урану.
Попри те що Україна має ще два великих літієвих родовища у західній частині країни, саме Шевченківське вважалося одним з найбільш перспективних, оскільки містить до 90 % сподумену у порівнянні з іншими покладами. У мирний час розробка цього об’єкта могла стати не лише джерелом доходу, а й важелем для інтеграції України у західні ринки стратегічних ресурсів.
Колишній голова Державної служби геології та надр Роман Опімах пояснив, що в умовах війни подібні інвестиції перебувають під величезним ризиком. «Безпека і контроль над родовищем — головна передумова. Військова загроза відлякує інвесторів, і захоплення такого об’єкта фактично нівелює будь-які наміри щодо його розробки у найближчому майбутньому», — сказав він.
Оглядачі також зауважують, що війна дедалі більше набуває рис економічного конфлікту. Росія не лише нищить інфраструктуру, а й активно полює на ресурси, які можуть бути корисними їй самій або які потенційно могли б зміцнити Україну. Контроль над літієвими родовищами відкриває можливість тиску на західні корпорації і формує нові залежності у глобальному розподілі ресурсів.
Жернов, попри втрату активу, заявив, що його компанія не відмовляється від інвестицій в Україну і вивчає інші можливості. Але він визнав, що ситуація суттєво змінила оцінки ризиків. «Раніше ми бачили цей проєкт як рушій економічного зростання. Тепер — це лише ще один фронт війни», — підсумував він.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club зробив детальний відеоаналіз про перспективи видобутку рідкісноземельних елементів в Україні, –
Україна готує оголошення конкурсу на розробку літієвого родовища «Добра», яке може стати першим проектом у рамках співпраці з США, повідомив керівник Офісу президента Андрій Єрмак.
«Україна готує оголошення конкурсу на розробку літієвого родовища “Добра” в Кіровоградській області. Це може стати першим проектом у рамках співпраці з США. Радий бачити, що процес йде і результати наших зустрічей у Вашингтоні тиждень тому перетворюються на конкретні дії», – написав Єрмак у телеграм-каналі в середу.
Більш детально про перспективи видобутку рідкісноземельних елементів в Україні можна дізнатися з відео аналітичного центру Experts Club – https://www.youtube.com/watch?v=UHeBfpywpQc&t
ТОВ “Укрлітійвидобування” (“Укрлітій”) отримало спеціальний дозвіл на розробку Полохівського родовища літію у повній відповідності до закону, наголошується в заяві компанії.
“Останнім часом навколо рідкісноземельних металів та Полохівського родовища літієвих руд зросла інформаційна увага. Це свідчить про високий інтерес суспільства та міжнародних партнерів до ресурсного потенціалу України. Водночас у публічному просторі з’явилися безпідставні звинувачення на адресу нашої компанії. Ми хочемо прояснити цю ситуацію та надати вичерпне пояснення”, – йдеться у заяві.
Уточнюється, що Полохівське родовище належить українському народові, адже надра країни є її власністю та громадян. “Укрлітійвидобування” – перша і єдина компанія в Україні, яка отримала спеціальний дозвіл на розробку Полохівського родовища літію в повній відповідності до закону, пройшла всі належні процедури та сплатила до держбюджету обов’язкові платежі на суму 119 млн грн.
Після отримання спецдозволу компанія продовжила геологічну розвідку та інвестиції у дослідження. Починаючи з 2017 року, вона інвестувала понад 300 млн грн у розвиток родовища, провела міжнародну оцінку запасів, виконує зобов’язання перед державою.
Як підкреслюється, всі процеси відбувалися під контролем державних органів. Правомірність роботи компанії неодноразово підтверджено в судах, а саме: виграно понад 49 судових справ. Законність дій і рішень Держгеонадру України, на підставі яких “Укрлітійвидобування” було видано спеціальний дозвіл, після сплати всіх платежів за користування надрами, та самого спеціального дозволу підтверджено рішенням Апеляційного адміністративного суду Києва у 2019 році. Це дало змогу й надалі інвестувати в проєкт, навіть попри війну.
Згідно із заявою, “Укрлітійвидобування” – легальний бізнес. Інтерес до його проєкту мають інвестори зі США, Великої Британії, інших країн. Будь-які спроби дискредитації роботи компанії не лише шкодять її репутаціїї, а й створюють загрозу для інвестиційного клімату України в цілому.
“Ми готові до будь-яких перевірок – як українських, так і міжнародних. Якщо атаки на компанію триватимуть, ми будемо захищати свою честь та ділову репутацію у правовому полі, зокрема й на міжнародному рівні”, – наголошується в документі.
“Ми впевнені у своїй правоті, тому будемо використовувати всі законні повноваження для власного захисту”, – резюмується в ньому.
У свою чергу Національна асоціація добувної промисловості України підтримала позицію “Укрлітію”.
“Ми, як представники галузі, яка прагне до прозорості та нульової толерантності до корупції, підтримуємо нашого члена та вкотре хочемо висловити публічну підтримку прозорому та інновативному українському бізнесу”, – говориться у заяві асоціації.
Як повідомлялося, ТОВ “Укрлітійвидобування” (“Укрлітій”) має намір побудувати шахту з видобутку літію в Кіровоградській області.
Згідно з інформацією на сайті компанії, планується, що шахту експлуатуватимуть від 15 до 20 років з передбачуваним річним виробництвом до 200 тис. тонн петалітового концентрату. Компанія також вивчає можливість будівництва заводу гідроксиду/карбонату літію.
Крім того, “Укрлітій” вироблятиме близько 1100 тис. тонн на рік літієвмісного польового шпату на рік.
