Міністерство енергетики Литви має намір ввести заборону на використання китайського програмного забезпечення (ПЗ) під час будівництва сонячних і вітряних електростанцій потужністю понад 100 кВт, заявив глава відомства Дайнюс Крейвіс.
За його словами, подібних обмежень не планують щодо електростанцій малої потужності, встановлених жителями країни.
“Ми готуємо документи, щоб усе обладнання, навіть у приватних інвестиціях, яке генерує понад 100 кВт, не могло використовувати жодне китайське програмне забезпечення”, – сказав Крейвіс у четвер радіостанції Ziniu radijas, відповідаючи на запитання, чи повинна Литва відмовитися від китайських технологій в енергосистемі країни.
“Так і планується зробити. Я думаю, що рішення, які ми ухвалимо, вирішать проблему”, – сказав міністр.
Очільник Міненерго наголосив, що держустановам уже заборонено встановлювати програмне забезпечення китайського виробництва.
За словами Крейвіса, незважаючи на зростання кількості побутових виробників електроенергії, наразі загрози “надмірного використання” китайського обладнання на їхніх об’єктах немає.
Президент Литовської конфедерації промисловців Відмантас Янулявічюс заявив на засіданні комітету Сейму Литви з економіки наприкінці березня, що китайське ПЗ часто використовують під час будівництва об’єктів відновлюваної енергетики як у Литві, так і в решті Європи. Він запропонував шукати кошти для заміни китайських технологій на наявних електростанціях на західне ПЗ.
Фінська компанія Posiva Solutions розробила концепцію спорудження пункту глибинного захоронення радіоактивних відходів для Ігналінської атомної електростанції (ІАЕС), яку виводять з експлуатації, у Литві, йдеться в повідомленні станції.
За словами генерального директора ІАЕС Лінаса Баужиса, наведеними в повідомленні, це важливий етап у будівництві глибинного могильника.
“Цього місяця ми розпочали публічні консультації з муніципалітетами. Відтепер, продовжуючи їх, ми матимемо уявлення про те, який фізичний вигляд матиме майбутній могильник радіоактивних відходів, і яких конкретних заходів буде вжито для забезпечення його безпеки”, – зазначив Баужис.
Місце могильника розташовуватиметься на глибині кількох сотень метрів. Це буде інженерна споруда, призначена для безпечної ізоляції радіоактивних відходів. Його планують ввести в експлуатацію 2068 року, а його місце розташування буде затверджено до 2047 року. Концепцію коригуватимуть залежно від перебігу розроблення проєкту.
Договір із фінською компанією на суму 262 тис. євро ІАЕС підписала в січні 2022 року. Згідно з проведеними тоді розрахунками, тільки будівництво могильника обійдеться в 1 млрд євро, його використання – ще в 900 млн євро.
Як повідомлялося, ІАЕС було зупинено 31 грудня 2009 року, термін робіт із припинення її експлуатації – до 2038 року. Закрити станцію Литва зобов’язалася при вступі до Євросоюзу, який співфінансує ці роботи.
На станції встановлено побудовані у вісімдесятих роках минулого століття на той момент найпотужніші у світі російські реактори РБМК. Очікується, що роботи з демонтажу РБМК почнуться 2028 року. ІАЕС оголосить окремі тендери на ці роботи.
Posiva Solutions, Ігналінська атомна електростанція, ЛИТВА, радіоактивні відходи
Блокада фермерами дороги на литовсько-польському кордоні 1 березня може порушити принцип Європейського Союзу про вільне пересування товарів і людей, заявила міністр економіки та інновацій Литви Аушріне Армонайте, пише LRT.
“Наскільки я розумію, потік людей не буде зупинено, але ми все ще є членами вільного Європейського Союзу, де рух товарів і людей має бути вільним. Будь-яка перешкода цьому руху потенційно може порушити свободу пересування”, – сказала міністр.
Вона зазначила, що вантажівки на кордоні будуть направлені на додаткові стоянки для перевірки, що може призвести до утворення черг.
Загальнодержавний страйк фермерів стартував у Польщі 9 лютого. Основні вимоги страйкарів – коригування “зеленого” курсу Європейської комісії, обмеження припливу української агропродукції на польський ринок, а також підвищення рентабельності сільгоспвиробництва. Під час протестів фермери блокують українсько-польські прикордонні переходи.
З 1 березня польські фермери готуються до двох нових блокад – на колишньому польсько-німецькому прикордонному пункті у м. Свєце і на дорозі біля колишнього литовсько-польського прикордонного пункту “Кальварія-Будзіско”. Фермери перевірятимуть вміст вантажівок, особливо сільськогосподарські вантажі.
На думку голови Литовської асоціації виробників зерна Аушріса Маціяускаса, підозри польських фермерів щодо того, що українське зерно, привезене з Польщі до Литви, повертається або переробляється та реекспортується як литовський товар, є виправданими.
Via Baltica – 970-кілометрова ділянка європейського маршруту Е67 між Таллінном і Варшавою. Забезпечує автомобільне сполучення між балтійськими країнами. Е67 з’єднує Гельсінкі (Фінляндія) і Прагу (Чехія).
Сувалкський розрив являє собою смугу суші протяжністю близько 100 км на литовсько-польському кордоні, яка вклинена між російським ексклавом Калінінград на заході та Білоруссю на сході.
Раніше Маціаускас заявив, що литовські фермери зі свого боку не сприятимуть польському протесту. За його словами, найбільшою проблемою литовських фермерів є російське зерно.
Новий пакет військової підтримки від Міністерства національної оборони Литви надійшов в Україну 9 лютого.
Як повідомляється на сайті литовського оборонного відомства в п’ятницю, він включає необхідне спорядження для зимового сезону і десятки тисяч комплектів теплого одягу для військовослужбовців української армії.
“Ми забезпечуємо десятки тисяч українських солдатів спорядженням та одягом, які вкрай необхідні для дій на відкритому повітрі в холодну пору року. Кожен наш пакет підтримки – це додатковий крок до перемоги”, – сказав міністр національної оборони Литви Арвідас Анушаускас.
Міністерство оборони Литви повідомило про передачу Україні детонаційних систем і тисячі патронів до протитанкових гранатометів.
“Литва продовжує надавати непохитну військову підтримку Україні. Сьогодні литовська армія доставила детонаційні системи і тисячі патронів до протитанкових гранатометів. Наша прихильність підтримці України – це не просто солідарність, це інвестиції в безпеку Європи”, – йдеться в повідомленні відомства в соцмережі Х.
Як повідомляє “Радіо Свобода”, йдеться про системи дистанційної детонації RISE-1 і постріли до шведського ручного протитанкового гранатомета “Карл Густав”.
детонаційні системи, ЛИТВА, ПАТРОНЫ, протитанковий гранатомет
Литва в лютому відправить в Україну бронетранспортери M577, також затверджено пакет довгострокової військової допомоги на суму 200 млн євро, заявив президент республіки Гітанас Науседа.
“На засіданні Держради з оборони ми затвердили пакет довгострокової військової допомоги Україні в розмірі 200 млн євро. У січні ми знову відправимо в Україну боєприпаси, генератори, системи детонації, а в лютому – бронетранспортери М577, будемо навчати українських військових”, – сказав Науседа на спільній пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Вільнюсі в середу.
Як повідомило в середу міністерство оборони республіки, Литва передасть Україні 2024 року придбані 2023 року транспортні засоби, включно з вантажівками, пікапами, машинами швидкої допомоги, різноманітними причепами та навантажувачами. Також буде передано безпілотні літальні апарати, антідрони, системи дистанційного підриву, боєприпаси і магазини, комплекти теплого одягу і різне зимове обладнання.
За даними міністерства, більша частина допомоги спрямована на потреби коаліції з розмінування України, яку формує Литва, і міститиме закупівлю різного обладнання для розмінування, навантажувачів, вантажівок, а також боєприпасів і сухих пайків. Ця допомога надійде в Україну у 2024-2025 роках.
До кінця поточного року планують навчити приблизно 3 тис. українських військових.
