“Нова пошта” виходить на ринок Литви і відкриває перше відділення у Вільнюсі, а за кілька місяців планує відкрити друге відділення у другому за величиною литовському місті – в Каунасі, повідомив співзасновник “Нової пошти” В’ячеслав Клімов.
“У Литві плануємо відкрити два відділення: цього місяця вантажне у Вільнюсі та за кілька місяців поштове в Каунасі”, – сказав Клімов агентству “Інтерфавкс-Україна” в кулуарах “Саміту експортерів” видання “Форбс Україна” в Києві.
За його словами, також цього року планується відкриття відділень у Чехії, Румунії та Німеччині й розширення мережі в Польщі на всі воєводства.
Водночас відкриття поштоматів у Польщі та Литві компанія поки що не розглядає. “І Польща, і Литва досить щільно накриті поштоматами різних компаній, тому надійнішою зараз відчуваємо стратегію приходити з нашими відділеннями і нашою адресною доставкою”, – пояснив Клімов.
Співвласник “Нової пошти” підтвердив плани відкриття відділень компанії в Німеччині вже цьогоріч і зазначив, що компанію приваблює місткість ринків, адже кількість посилок на одного жителя в Польщі у 2-3 рази, а в Німеччині – у 3-4 рази більша, ніж в Україні.
Джерелами фінансування експансії на зовнішні ринки є власні кошти компанії, зазначив Клімов. В Україні компанія планує продовжити відкривати нові відділення, встановлювати поштомати, а також восени завершить будівництво двох нових сортувальних центрів Київ-Схід і в Одесі.
Заснована 2001 року Група компаній (ГК) “Нова Пошта” – найбільший учасник українського логістичного ринку: її мережа налічує близько 10 тис. відділень і 13 тис. поштоматів по всій Україні. Кількість відправлень за 2021 рік перевищила 372 млн. Крім цього, небанківська фінансова установа “НоваПей” надає послуги з грошових переказів та операцій з електронними грошима. За 2021 рік було проведено 388 млн транзакцій.
Детальних результатів роботи ГК у 2022 році поки що не оголошували, проте Клімов заявляв про відновлення кількості відправлень наприкінці року до 95% до довоєнного рівня.
До складу групи також входить “Нова пошта Глобал”, яка розвиває міжнародну партнерську мережу, щоб надавати клієнтам послуги з експрес-доставки не тільки в Україні, а й за кордоном. Компанія виконує регулярні авіарейси до США, Європи, Китаю та за 2021 рік доставила 9,3 млн міжнародних відправлень.
Зенітні гармати L-70 відправили в п’ятницю з Литви в Україну, повідомляє видання LRT.
“Вони зможуть знищувати літаки, вертольоти і БПЛА противника на відстані до 5 кілометрів у будь-яких погодних умовах”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що крім зенітних гармат найближчим часом в Україну будуть також передані боєприпаси, а також інше обладнання, необхідне для того, щоб експлуатувати зазначені установки.
Литва відправила до України військовий безпілотний летальний апарат “Bayraktar”, придбаний за гроші литовців, повідомив міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас.
“Перший вилітає з Литви – литовська армія взяла на себе всю логістику, а Міністерство національної оборони подбало про контракти на придбання, організувало всі юридичні формальності відповідно до вимог закону, щоб дрон зміг дістатися України”, – написав він у фейсбуці.
Також про передачу українським Збройним силам БПЛА повідомив посол України у Литві Петро Бешта.
“Навіть у такий важливий день – День державності Литви, наш братський литовський народ твердо солідарний з Україною. Литва рішуче виступила на захист українського повітряного простору, а литовський Байрактар “Ваганас” прямує, щоб допомогти українським захисникам досягти перемоги!”, написав Бешта у мікроблозі твіттер.
Припинення постачання литовських нафтопродуктів в Україну через заборону на їх транзит територією Білорусі не матиме суттєвого впливу на поточну ринкову ситуацію, але в стратегічному плані посилить високу залежність від імпорту нафтопродуктів з Росії й Білорусі.
За даними Консалтингової групи «А-95», 2021 року на імпорт з Литви припало 9% постачань дизпального (690 тис. т), 11% бензину (265 тис. т) і 16% ринку авіагасу (57 тис. т).
«Протягом більш ніж 20 років Литва була невеликим, але стабільним джерелом постачання нафтопродуктів. Ринок зможе замістити ці обсяги, але ми втратили один із небагатьох напрямків імпорту пального», — каже директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.
За прогнозами експертів, український ринок зможе оперативно замістити ці обсяги пального, чому наразі буде сприяти низьке сезонне споживання й високі запаси у виробників.
Головним компенсатором литовських обсягів в «А-95» вважають білоруські НПЗ, які зокрема традиційно відчувають профіцит бензину. Зросте навантаження також на російський напрямок і частково на НПЗ «Укртатнафта». Не виключено, що задля компенсації обсягів авіапального знадобиться імпорт морем. Також не виключено, що поновить постачання в Україну з Польщі концерн Orlen, який позбувся змоги експортувати пальне з Литви.
Головним наслідком цих перетворень стане зростання частки Росії й Білорусі на ринку. 2021 року ці напрямки забезпечили 72% імпорту дизельного пального, а з урахуванням останніх тенденцій і «литовського» чинника ця частка збільшиться більш ніж до 85%. Частка Білорусі у імпорті бензину сягне 100%.
«Маємо дуже небезпечну ситуацію, на яку треба терміново реагувати. Внутрішнє виробництво можна збільшити вдвічі, перевалку пального в портах як мінімум утричі. Це дасть змогу збалансувати джерела постачання і запобігти небажаним сценаріям», — каже Сергій Куюн. Він також акцентував на потребі створення комерційних і державних запасів нафтопродуктів, особливо для потреб залізниці й армії.
Експерти не очікують цінових коливань унаслідок припинення постачання з Литви. Наразі ринок перебуває на сезонному мінімумі споживання, а трейдери мають профіцитні запаси пального.
«Рівень цін на автозаправних станціях визначається урядом на основі зовнішніх котирувань, тому ціни в подальшому залежатимуть винятково від світової, а не внутрішньої кон’юнктури», — зазначили в «А-95»
ЛИТВА, НАФТОПРОДУКТОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, ПОСТАЧАННЯ ПАЛЬНОГО, УКРАЇНА
Уряд Литви надасть 200 тис. вакцин для країн Східного партнерства, зокрема 100 тис. вакцин для України, повідомив міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс.
“Уряд Литви щойно підтвердив 200 000 вакцин для країн Східного партнерства. Починаючи з України – 100 тис. вакцин, Грузії – 15 тис. і Молдови – 11 тис. Невеликий крок від Литви, сподіваюся, наші партнери в Європі приєднаються в солідарності з багатьма іншими”, – написав Ландсберґіс у Twitter у п’ятницю.
Як повідомляє агентство BNS із посиланням на прем’єр-міністра Литви Інґріду Шимоніте, йдеться про вакцину AstraZeneca, постачання заплановано на третій квартал 2021 року – до 1 жовтня.
