Для показників використано місячні й квартальні статистичні дані, оприлюднені після завершення звітного періоду. Максим Уракін, директор з розвитку та маркетингу Інтерфакс-Україна, кандидат економічних наук, та засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, представив огляд поточних макроекономічних трендів, які визначали ситуацію в Україні та світі в травні–червні 2026 року.
Макроекономічні показники України
Станом на кінець травня українська економіка зберігала макрофінансову керованість, однак баланс ризиків залишався несприятливим. Порівняно з квітнем загальна споживча інфляція дещо сповільнилася, проте базовий ціновий тиск посилився, а пальне продовжувало стрімко дорожчати. Міжнародні резерви скоротилися четвертий місяць поспіль, товарний дефіцит розширився до $23 млрд, а бюджет і надалі працював в умовах надзвичайно високого оборонного навантаження. Водночас НБУ зберігав контроль над валютним ринком, а міжнародне фінансування підтримувало виконання цивільних видатків держави.
За попередньою оцінкою Державної служби статистики, оприлюдненою після завершення звітного періоду, реальний ВВП України у І кварталі 2026 року зменшився на 0,6% порівняно з І кварталом 2025 року. Відносно попереднього кварталу з урахуванням сезонного фактору спад становив 0,7%. Номінальний ВВП дорівнював 2 047,2 млрд грн. Негативна динаміка відображала наслідки дефіциту електроенергії, руйнування енергетичної та логістичної інфраструктури, слабкої інвестиційної активності, нестабільного зовнішнього фінансування й несприятливих умов на початку року. Водночас внутрішнє споживання, торгівля, окремі види переробної промисловості та сектор послуг частково стримували глибший спад.
Національний банк у квітневому макроекономічному прогнозі знизив оцінку зростання реального ВВП України у 2026 році до 1,3%. Регулятор очікував, що економічну активність підтримуватимуть споживчий попит, бюджетні видатки, інвестиції у відновлення енергетики та логістики, а також розвиток оборонно-промислового комплексу. Водночас прогноз НБУ не передбачав швидкого переходу до стійкого відновлення через безпекові ризики, пошкодження виробничих потужностей, дефіцит працівників та обмежені експортні можливості.
«Травневі дані підтвердили, що українська економіка поки перебуває не у фазі повноцінного відновлення, а в режимі складної стабілізації. Спад ВВП у першому кварталі на 0,6% і прогноз зростання лише на 1,3% за підсумками року означають, що навіть незначний новий шок може звести очікуване зростання нанівець. Стійке відновлення потребує не лише попиту, а й фізичного розширення енергетичних, промислових і логістичних потужностей», – зазначив Уракін
Інфляційна ситуація у травні залишалася неоднозначною. За даними НБУ та Держстату, споживча інфляція сповільнилася до 8,2% у річному вимірі проти 8,6% у квітні. За місяць ціни зросли на 0,9%, а від початку року – на 5,8%. Водночас базова інфляція прискорилася до 7,9% р/р проти 7,6% у квітні. Оброблені продовольчі товари подорожчали на 10,4%, послуги – на 13,6%, адміністративно регульовані ціни – на 10,2%, а пальне – на 38,7% р/р.
Уповільнення загального показника пояснювалося передусім слабшим зростанням цін на сирі продукти харчування. Повільніше дорожчали м’ясо, яйця, окремі овочі та фрукти, хоча вартість круп продовжувала підвищуватися. Водночас фундаментальний інфляційний тиск посилювали високі витрати бізнесу на енергію, пальне й логістику, зростання заробітних плат через дефіцит працівників, перенесення попереднього послаблення гривні на ціни, а також подорожчання послуг.
Квітневий прогноз НБУ передбачав прискорення інфляції до 9,4% наприкінці 2026 року. Повернення до стійкого зниження очікувалося у 2027 році, коли інфляція мала сповільнитися до 6,5%, а до цільового рівня 5% – у 2028 році.
Станом на кінець травня облікова ставка залишалася на рівні 15% річних. Останнє на той момент рішення було ухвалене правлінням Національного банку 30 квітня. НБУ пояснив збереження ставки необхідністю підтримувати привабливість гривневих активів, контрольованість інфляційних очікувань і стійкість валютного ринку. Базовий прогноз передбачав утримання ставки на рівні 15% щонайменше до ІІ кварталу 2027 року, а в разі подальшого посилення цінового тиску регулятор допускав застосування додаткових заходів.
«Зниження загальної інфляції з 8,6% до 8,2% не означало, що цінова проблема вирішена. Базова інфляція, навпаки, зросла до 7,9%, послуги дорожчали більш ніж на 13%, а пальне – майже на 39%. За такої структури інфляції ставка 15% залишається необхідним запобіжником для гривневих заощаджень і валютної стабільності. Передчасне пом’якшення політики могло б швидко повернути інфляцію до двозначного рівня», – підкреслив Максим Уракін.
Валютний сектор залишався контрольованим, але потребував значної підтримки регулятора. Станом на 1 червня 2026 року міжнародні резерви України становили $45,727 млрд, скоротившись за травень на 5,2%. Це було четверте поспіль місячне зниження резервів.
У травні НБУ продав на валютному ринку $3,135 млрд, що на 12,4% менше, ніж у квітні. На валютні рахунки уряду надійшло $599,2 млн, з яких $498,8 млн – від Світового банку, а $100,4 млн – від розміщення валютних ОВДП. На обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті було спрямовано $126,2 млн, ще $274,9 млн Україна сплатила МВФ. Частково скорочення резервів компенсувала позитивна переоцінка фінансових інструментів та інші операції на $441,9 млн. Попри зниження, резерви забезпечували фінансування 4,7 місяця майбутнього імпорту.
«Чотири місяці послідовного скорочення резервів – це вже не одноразове коливання, а тенденція, яка потребує уважного контролю. Рівень $45,7 млрд усе ще є значним і забезпечує достатню зовнішню ліквідність, але валютний ринок залишається структурно дефіцитним. Подальша стійкість гривні залежатиме від ритмічності міжнародних надходжень, зменшення імпортної енергетичної залежності та розширення експортної виручки», – вважає Уракін.
За даними Державної митної служби, товарообіг України у січні-травні 2026 року становив $58 млрд. Імпорт досяг $40,5 млрд, а експорт – $17,5 млрд. Таким чином, товарний дефіцит за п’ять місяців становив близько $23 млрд, а імпорт у 2,3 раза перевищував експорт.
Найбільше товарів Україна імпортувала з Китаю – на $11,1 млрд, Польщі – на $3,9 млрд і Туреччини – на $2,7 млрд. Основними напрямами українського експорту були Польща – $2 млрд, Туреччина – $1,5 млрд та Італія – $1,1 млрд.
У структурі імпорту машини, устаткування і транспорт становили $17 млрд, паливно-енергетичні товари – $6,4 млрд, продукція хімічної промисловості – $5,7 млрд. Разом ці категорії формували 72% усього імпорту. Основу експорту становили продовольчі товари на $10,6 млрд, метали та вироби з них на $1,7 млрд, а також машини, устаткування і транспорт на $1,5 млрд.
«Розширення товарного дефіциту до $23 млрд за п’ять місяців є одним із найсерйозніших сигналів для платіжного балансу. Значна частина імпорту пов’язана з обороною, енергетикою та відновленням і тому є об’єктивно необхідною. Проблема полягає у тому, що експорт не зростає відповідними темпами та залишається надмірно залежним від аграрної сировини. Україні необхідно перетворювати імпорт обладнання на нові виробничі можливості, інакше торговельний розрив і надалі фінансуватиметься зовнішньою допомогою та резервами», – наголосив Максим Уракін.
Бюджетна ситуація залишалася напруженою, але контрольованою. За січень-травень до загального фонду державного бюджету надійшло 1,36 трлн грн. Касові видатки загального фонду становили 1,8 трлн грн, що на 16,9% більше, ніж за аналогічний період 2025 року. Безпосередньо у травні доходи загального фонду дорівнювали 318,7 млрд грн, а видатки – 449,3 млрд грн.
Видатки на безпеку й оборону за п’ять місяців досягли 1,14 трлн грн, або 63,4% усіх видатків загального фонду. У травні на ці потреби було спрямовано 287,1 млрд грн. На оплату праці працівників бюджетної сфери з нарахуваннями витрачено 702,1 млрд грн, на субсидії та трансферти підприємствам – 305,3 млрд грн, на соціальне забезпечення – 296,5 млрд грн, на товари та послуги – 205,9 млрд грн, на обслуговування державного боргу – 143,8 млрд грн, на трансферти місцевим бюджетам – 104,3 млрд грн.
Міжнародні гранти за січень-травень становили 249,9 млрд грн, зокрема 21,7 млрд грн було отримано у травні. Загалом до загального і спеціального фондів державного бюджету за п’ять місяців надійшло 1,8 трлн грн, а касові видатки державного бюджету становили 2,25 трлн грн. Запозичення до загального фонду дорівнювали 260,6 млрд грн, на погашення державного боргу було спрямовано 229 млрд грн.
«Бюджет продовжував виконувати основні функції, але його структура майже повністю підпорядкована воєнним потребам. Коли 63,4% видатків загального фонду спрямовується на оборону і безпеку, держава має дуже обмежений простір для капітальних інвестицій та довгострокового розвитку. Саме тому зовнішнє фінансування повинно залишатися ритмічним, а кожна гривня внутрішнього ресурсу – працювати на обороноздатність, енергетичну стійкість і відновлення виробництва», – зазначив Уракін.
Глобальна економіка
Світова економіка станом на кінець травня 2026 року залишалася відносно стійкою, однак інфляційний і геополітичний фон продовжував погіршуватися. Високі ціни на нафту й газ після загострення конфлікту на Близькому Сході посилювали виробничі та транспортні витрати, а найбільші центральні банки утримувалися від подальшого пом’якшення монетарної політики.
У квітневому World Economic Outlook Міжнародний валютний фонд прогнозував зростання світової економіки на 3,1% у 2026 році та на 3,2% у 2027 році за умови обмеженої тривалості й географії близькосхідного конфлікту. МВФ попереджав, що довша війна, новий енергетичний шок, поглиблення геополітичної фрагментації, торговельні суперечки та високий державний борг можуть суттєво погіршити перспективи.
Економіка США зберігала позитивну динаміку. За третьою оцінкою BEA, реальний ВВП у І кварталі 2026 року зріс на 2,1% у перерахунку на річний темп порівняно з попереднім кварталом. У звичайному квартальному вимірі зростання становило близько 0,5%.
Позитивний внесок забезпечували інвестиції, експорт, державні та споживчі видатки.
Водночас інфляція у США продовжила прискорюватися. За даними BLS, у травні CPI зріс на 4,2% у річному вимірі після 3,8% у квітні. За місяць ціни підвищилися на 0,5%. Базова інфляція становила 2,9%, енергоносії подорожчали на 23,5% р/р, а бензин — на 40,5%. Лише за травень енергоносії зросли в ціні на 3,9%, а бензин – на 7%.
Федеральна резервна система у травні не проводила засідання з питань ставки. Тому станом на кінець місяця діапазон ставки федеральних фондів залишався на встановленому 29 квітня рівні 3,5-3,75%. ФРС вказувала на підвищену інфляцію, зростання глобальних енергетичних цін і високу невизначеність навколо подій на Близькому Сході.
Єврозона демонструвала значно слабшу економічну динаміку. За оцінкою Eurostat, доступною у травні, ВВП єврозони у І кварталі зріс лише на 0,1% порівняно з попереднім кварталом та на 0,8% у річному вимірі. Це свідчило про фактичну стагнацію економіки регіону та її високу чутливість до енергетичних і зовнішньоторговельних ризиків.
Річна інфляція в єврозоні у травні прискорилася до 3,2% проти 3,0% у квітні. У Європейському Союзі вона підвищилася до 3,3%. За оцінкою Eurostat, енергоносії у єврозоні подорожчали на 10,8% р/р, послуги – на 3,5%, продовольство, алкоголь і тютюн – на 1,9%, неенергетичні промислові товари – на 0,9%. Базова інфляція без урахування енергії, продуктів харчування, алкоголю і тютюну становила 2,6%.
Європейський центральний банк у травні також не проводив засідання щодо ставок. Станом на кінець місяця депозитна ставка залишалася на рівні 2,0%, ставка основних операцій рефінансування – 2,15%, а ставка граничного кредитування – 2,40%. Під час засідання 30 квітня ЄЦБ наголосив, що ризики підвищення інфляції та погіршення економічного зростання посилилися через енергетичний шок.
У Великій Британії річна інфляція у травні залишилася на рівні 2,8%, не змінившись порівняно з квітнем. За місяць ціни зросли на 0,2%. Водночас дані ONS свідчили про прискорення базової інфляції до 2,6% і інфляції послуг до 3,7%. Транспортні послуги й товари подорожчали на 6,8% р/р, а моторне пальне – на 24,6%.
Bank of England у травні не змінював параметрів політики, тому базова ставка залишалася на рівні 3,75%. На засіданні 30 квітня вісім членів Комітету з монетарної політики підтримали збереження ставки, тоді як один виступив за її підвищення до 4%.
«Травень підтвердив, що цикл швидкого зниження процентних ставок у провідних економіках фактично зупинився. Інфляція у США піднялася до 4,2%, у єврозоні – до 3,2%, а Велика Британія зіткнулася з новим прискоренням цін на послуги та пальне. Для України це означає дорожчий глобальний капітал, обережнішу поведінку інвесторів і додатковий імпортований ціновий тиск через енергоносії», – зазначив Уракін.
Китайська економіка у першому кварталі 2026 року зросла на 5,0% у річному вимірі. Номінальний ВВП досяг 33,419 трлн юанів. У травні індекс споживчих цін підвищився на 1,2% р/р, але знизився на 0,1% за місяць; середня інфляція за січень-травень становила 1,0%. Промислове виробництво зросло на 4,5% р/р, зокрема високотехнологічне — на 15,1%.
Водночас внутрішній попит залишався слабким. Роздрібні продажі у травні скоротилися на 0,6% р/р, хоча за січень-травень зросли на 1,4%. За даними NBS, інвестиції в основний капітал за п’ять місяців зменшилися на 4,1%, тоді як зовнішня торгівля товарами збільшилася на 15,3%. Це підтверджувало збереження дисбалансу між сильним виробництвом і експортом та стриманим внутрішнім споживанням.
Індія зберігала найвищі темпи зростання серед великих економік. Після переходу на новий базовий рік 2022/23 офіційна попередня оцінка зростання реального ВВП у 2025/26 фінансовому році становила 7,7%, а номінального – 8,9%. У IV кварталі фінансового року реальний ВВП зріс на 7,8% р/р. Основними драйверами залишалися сектор послуг, внутрішнє споживання, будівництво та державні інвестиції.
Туреччина у травні знову зіткнулася з посиленням інфляції. За даними TurkStat, споживчі ціни зросли на 1,71% за місяць і на 32,61% у річному вимірі. Від початку року інфляція становила 16,61%. Річний показник дещо перевищив квітневі 32,37%, що засвідчило нестійкість процесу дезінфляції. Водночас у І кварталі 2026 року турецький ВВП зріс на 2,5% р/р і лише на 0,1% порівняно з попереднім кварталом, що вказувало на втрату економічного імпульсу.
Бразилія демонструвала більш збалансовану динаміку. У І кварталі 2026 року ВВП зріс на 1,1% порівняно з попереднім кварталом та на 1,8% у річному вимірі, до 3,3 трлн реалів у поточних цінах. У травні індекс IPCA підвищився на 0,58% за місяць, а річна інфляція досягла 4,72% проти 4,39% у квітні. Від початку року ціни зросли на 3,20%.
«Китай, Індія, Туреччина і Бразилія й надалі демонструють різні моделі розвитку. Китай підтримує високі темпи завдяки промисловості, технологічному виробництву й експорту, але має слабкий внутрішній попит. Індія спирається на послуги, інвестиції та масштаб внутрішнього ринку. Туреччина зберігає зростання, однак його якість знижує інфляція понад 32%. Бразилія розвивається повільніше, але намагається утримувати баланс між діловою активністю та ціновою стабільністю. Для України головний висновок незмінний: довгострокове зростання неможливе без власної виробничої, технологічної та експортної основи», – вважає Уракін.
Висновки
Станом на кінець квітня 2026 року Україна зберігала макрофінансову керованість, однак основні показники свідчили про посилення ризиків. Реальний ВВП у І кварталі скоротився на 0,6% р/р, інфляція у квітні прискорилася до 8,6%, базова інфляція — до 7,6%, а облікова ставка залишилася на рівні 15%.
Міжнародні резерви зменшилися до $48,2 млрд, або на 7,3% за місяць. Товарний дефіцит за січень-квітень досяг $18,3 млрд. Доходи загального фонду державного бюджету становили 1,04 трлн грн, тоді як видатки – 1,35 трлн грн. На безпеку й оборону було спрямовано 854,1 млрд грн, або 63,3% усіх видатків загального фонду.
«Позитивними чинниками залишалися значний обсяг резервів, контрольована валютна політика, міжнародне фінансування, стійкий споживчий попит, адаптивність бізнесу та розвиток оборонного виробництва. Основними ризиками були продовження війни, руйнування енергетичної інфраструктури, подорожчання пального, дефіцит працівників, слабкість експорту та залежність бюджету від зовнішньої допомоги», – підкреслив засновник Experts Club.
Світова економіка також увійшла у складніший період. МВФ прогнозував глобальне зростання на 3,1% у 2026 році, але попереджав про переважання негативних ризиків. Інфляція у США прискорилася до 3,8%, у єврозоні – до 3,0%, а центральні банки США, єврозони та Великої Британії зберегли ставки без змін. Китай зріс на 5% у першому кварталі, Індія зберігала темпи понад 7%, тоді як Туреччина знову зіткнулася з інфляцією понад 32%.
«Травень 2026 року показав, що стабілізаційна модель України залишається працездатною, але її фінансовий запас міцності скорочується. Одночасне прискорення інфляції, зниження резервів і розширення торговельного дефіциту є сигналом, що зовнішня допомога не може бути єдиною основою економічної стійкості. Україні необхідно переходити від фінансування поточного виживання до створення нової виробничої моделі. Її основою мають стати енергетична автономність, оборонно-промисловий комплекс, агропереробка, машинобудування, логістика, цифрові технології та експорт продукції з високою доданою вартістю. Лише такий перехід здатний перетворити макрофінансову стабільність із тимчасової подушки безпеки на фундамент довгострокового розвитку», – підсумував Максим Уракін.
Стаття представляє ключові макроекономічні показники України та світової економіки станом на кінець травня 2026 року. Аналіз підготовлено на основі даних Державної служби статистики України, Національного банку України, Міністерства фінансів, Державної митної служби, Міжнародного валютного фонду, Eurostat, BEA, BLS, NBS, ONS, TurkStat, IBGE та інших офіційних установ.
Щомісячний аналітично-статистичний продукт “Економічний Моніторинг” у повному обсязі доступний для клієнтів Інтерфакс-Україна.
Керівник проекту “Економічний Моніторинг” Максим Уракін
Світ у 2025 році входить у фазу політичних змін. У різних країнах відбуватимуться важливі вибори, результати яких можуть суттєво вплинути як на геополітику, так і на внутрішні процеси держав. Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін та співзасновник дослідницької компанії Active Group Олександр Позній у новому відео на YouTube проаналізували головні політичні події року та можливі наслідки для України.
Після скандального скасування результатів президентських виборів у грудні 2024 року в Румунії заплановано повторне голосування. Вибори принесли несподівані результати, а кампанія переможця першого туру велася виключно через TikTok. Це викликало дискусії у світі, адже вперше соціальна мережа відіграла ключову роль у політичному процесі. Проте Конституційний суд країни скасував результати виборів через виявлений російський вплив, а нове голосування призначено на травень 2025 року.
“Ситуація в Румунії є безпрецедентною, адже Конституційний суд анулював перший тур виборів. Це може викликати політичну турбулентність, що вплине на зовнішню політику країни”, – зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
У свою чергу, Олександр Позній підкреслив, що цей випадок доводить, що технології впливу змінюються, а соціальні мережі, такі як TikTok, можуть стати ключовим інструментом мобілізації виборців.
“Це небезпечний сигнал і для України, адже ми бачимо, що політичні сили починають використовувати цю платформу як спосіб маніпуляції громадською думкою”, – додав Позній.
23 лютого відбудуться позачергові вибори до Бундестагу після розпаду коаліції у 2024 році. Головна боротьба розгорнеться між Християнсько-демократичним союзом (CDU) та Соціал-демократичною партією Німеччини (SPD), але важливу роль може зіграти і права партія “Альтернатива для Німеччини” (AfD), яка має антиміграційну та проросійську риторику.
“Боротьба між ХДС і СДПН буде напруженою. Якщо AfD отримає друге або навіть перше місце, це може змінити політику Німеччини щодо України. Поки що основні партії не готові створювати з ними коаліцію, але їхній вплив зростає”, – вважає Максим Уракін.
Парламентські вибори в Молдові також визначать зовнішньополітичний курс країни.
“Молдова стоїть перед вибором між європейським шляхом та проросійським вектором. Цей вибір суттєво вплине на регіональну політику. Вибори мають вирішити, чи продовжить країна європейський курс під керівництвом президента Маї Санду, чи натомість соціалісти, які представляє Ігор Додон, зможуть повернути владу”, – зазначає Олександр Позній.
Він також підкреслив, що Молдова — парламентська республіка, і навіть якщо Санду перемогла на президентських виборах, це не гарантує, що її політична сила збереже більшість.
18 травня поляки обиратимуть нового президента, оскільки Анджей Дуда не може балотуватися втретє. Експерти вважають, що це одні з найважливіших виборів для України, адже польська підтримка є стратегічною. Напружене протистояння між “Правом і справедливістю” та опозицією визначить майбутнє польсько-українських відносин. Українське питання відіграватиме важливу роль, але виборці більше зосереджуються на внутрішніх проблемах, таких як ситуація з польськими фермерами, які незадоволені українським імпортом зерна.
“Кандидати будуть змушені маневрувати між підтримкою України та захистом національних інтересів.”, – зазначає Олександр Позній.
Сербія — одна з небагатьох країн Європи, що продовжує балансувати між ЄС і Росією. Президент Александр Вучич двічі натякав на можливість позачергових виборів у 2025 році, особливо на тлі протестів та загострення ситуації з Косово.
У жовтні також відбудуться вибори в Канаді та Аргентині, які можуть змінити зовнішньополітичні курси цих країн. 8 вересня голосуватимуть у Норвегії, а 16 листопада – у Чилі.
“Для України важливими є вибори в Канаді, оскільки від них залежатиме подальша допомога. Також варто стежити за процесами в Норвегії, яка підтримує європейську безпеку”, – підсумовує Максим Уракін.
2025 рік обіцяє бути насиченим важливими політичними подіями, які можуть змінити міжнародний порядок денний. Україна має враховувати можливі наслідки виборів у стратегічних для себе країнах та готуватися до нових викликів на світовій арені.
Більш детально про вибори, що відбудуться цього року, можна подивитись у відео:
Підписатись на канал Experts Club можна тут:
В рамках круглого столу, що відбувся в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок, було обговорено результати пілотного проєкту, розробленого у тісній співпраці Міністерства освіти і науки з Міністерством у справах ветеранів за активної участі Міністерства молоді та спорту. Експеримент полягає в наданні можливості здобути нову професію, підвищити кваліфікацію, пройти реабілітацію та взяти участь у спортивних заходах всім ветеранам війни на базі закладів вищої освіти України.
“Україна через воєнні дії має велику ймовірність стати країною з найбільшою кількістю ветеранів і ветеранок. За офіційними даними станом на січень поточного року українська армія налічувала близько 880 тисяч військовослужбовців. А за даними Міністерства у справах ветеранів загальна чисельність ветеранів війни, членів родин загиблих, осіб з інвалідністю внаслідок війни в Україні становить понад 1,3 млн осіб, а подальша російська агресія може призвести до збільшення ветеранської спільноти”, – заявив Артем Гончаренко, модератор конференції і керівник Інституту реінтеграції, реабілітації та професійного розвитку ветеранів “Архітектура стійкості” КНУБА.
Нові виклики зумовили нові завдання для вітчизняних закладів вищої освіти (ЗВО): виникла потреба у створенні ефективної моделі інтеграції ветеранів війни до цивільного життя через спеціалізовані освітні, спортивні та реабілітаційні програми.
Спільними зусиллями учасників урядового експериментального проєкту було проведено низку заходів. Зокрема, ключову роль в реінтеграції ветеранів взяв на себе КНУБА як провідний профільний заклад вищої освіти країни. Фахівці університету долучилися до розробки інноваційних архітектурних проєктів, створення реабілітаційних центрів, доступних просторів для життя, освіти, роботи та дозвілля. Університет може стати ключовим партнером у формуванні глобальної просторової політики, яка забезпечить комфорт, інклюзивність і сталий розвиток для ветеранів, їх родин і громад. Це важливий внесок у відбудову України та створення гідних умов праці для тих, хто захищає наше майбутнє.
“Наш університет впливає на ринок фахівців у сфері будівництва та архітектури, тому активно підтримуємо проєкти та ініціативи, завдяки яким більше людей прагнутимуть створювати простір, доступний і зручний для всіх без винятку. Сучасні підходи до проєктування та будівництва приміщень, споруд і просторів з урахуванням принципів інклюзивності, безбар’єрності і доступності мають стати базовими для всіх закладів освіти, які готують фахівців у галузі архітектури, будівництва та інженерії. Об’єднання зусиль у цьому напрямі дає змогу спільно зробити значний внесок у суспільний розвиток. Університетський інститут “Архітектура стійкості” запускає Центр ветеранського розвитку, який стане платформою для адаптації і підтримки наших захисників та простором для навчання, нетворкінгу й розвитку”, – підкреслив Олексій Дніпров, ректор Київського національного університету будівництва і архітектури.
Також представники Київського національного університету будівництва і архітектури та Національного університету фізичного виховання і спорту стали учасниками кількох етапів упровадження проєкту інклюзивного відновлення України, який провела Школа універсального дизайну від Програми розвитку ООН за фінансової підтримки уряду Швеції. У рамках проєкту було відібрано 70 учасників з усієї України, які працювали над реальними проєктами у 13 українських містах, створюючи широкий спектр громадських просторів, які мають бути доступними для всіх, зокрема для людей з інвалідністю.
Водночас університет розпочав роботу з іноземними організаціями та установами щодо надання ветеранам війни медичної допомоги та організації спеціалізованих програм реабілітації.
“Національний університет фізичного виховання і спорту України продемонстрував свої можливості в сфері реабілітації ветеранів і ветеранок засобами фізкультури та спорту. Спорт ветеранів війни є новим явищем як в законодавстві так і загалом в нашому суспільстві. Він потребує науково-методичного розвитку і наш університет в цьому контексті є одним із центрів становлення спорту ветеранів війни та членів їх сімей”, – зазначив Олександр Пижов, в.о ректора Національного університету фізичного виховання і спорту.
За його словами, в університеті надається довготривала фізкультурно-спортивна реабілітація, проводяться спортивні заходи та навчання військових, ветеранів війни, що покращує їх реінтеграцію до цивільного життя. Протягом року розроблені методичні рекомендації з надання фізкультурно-спортивної реабілітації, ведеться співпраця з провідними медичними університетами Києва та лікарнями, створена мультидисциплінарна комісія, запроваджено системне надання послуг з реабілітації. Постійно проводяться зустрічі з представниками влади на державному та місцевому рівні. Університет забезпечує проведення комплексу заходів з соціальної, фізичної, фізкультурно-спортивної та психологічної реабілітації. Для полегшення переходу від військової служби до цивільного життя ветеранів війни університет надає здобуття формальної та неформальної професійної освіти, присвоєння професійних кваліфікацій. Створено адаптивну освітню інфраструктуру вона запроваджує спеціалізовані освітні методики, адаптацію освітніх програм.
Цієї осені було проведено 14 спортивних заходів в рамках проєкту «Спорт і ветерани війни (УБД)» до них входили такі види спорту як більярд, легка атлетика (біг та штовхання ядра), шахи, волейбол сидячи, футзал, баскетбол на крісла колісних та інші.
Також в цьому році на базі НУФВСУ відбулися Всеукраїнські ветеранські ігри з кіберспорту та кросфіту. Комплекс цих заходів спрямований на якнайшвидше повернення ветеранів війни до цивільного життя і тільки об’єднавши зусилля ми досягнемо успіху!”.
Володимир Онищенко, ректора Національного університету “Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка”, повідомив, що в рамках поглиблення співпраці між Україною та Європейським Союзом 11 вересня 2024 року його університет став майданчиком для важливого діалогу між ветеранами, Лауреатом Нобелівської премії миру, директором Харківської правозахисної групи Євгеном Захаровим та делегацією членів комітету Консультативної місії Європейського Союзу з реформування сектору цивільної безпеки України (КМЄС, EUAM Ukraine), Представництво Європейського Союзу (EUDEL), Полтавською обласною військовою адміністрацією, головами територіальних громад та громадськими організаціями.
“Полтавська політехніка забезпечує адаптацію матеріально-технічної бази університету до вимог інклюзивного простору. Так, з жовтня по грудень поточного року на базі ВИШу відвідало низку заходів 2090 ветеранів війни”, – додав ректор.
“Впродовж 2024 року реабілітаційні послуги надані 170 особам, постраждалим від війни (комплексна реабілітація після ампутацій кінцівок, після вогнепальних поранень, після травм та захворювань опорно-рухового апарату, периферичної нервової системи. Реалізований проєкт для осіб із порушеннями зору. Фахівці розробили тифлографічний альбом-каталог ікон «Побачити скарби разом» із акустичною адаптацією. Загалом, реалізація експериментального проєкту відповідає Плану післявоєнного відновлення України та Стратегії розвитку Івано-Франківської області на 2021-2027 рр., зокрема «Розвиток соціальної інфраструктури та інклюзії» та має високий рівень пріоритетності, оскільки сприятиме соціальній інтеграції та психо-фізичній реабілітації ветеранів війни”, – наголосив ректора Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Цепенда.
“Фізкультурно-оздоровча і спортивна діяльність є одним із ключових напрямів залучення ветеранів війни до активного соціального життя та професійної діяльності. Наша мета – створити умови для їхньої соціальної адаптації, фізичного й ментального відновлення, а також психологічної реабілітації. З початку 2024 року Міністерство молоді та спорту України спільно з Всеукраїнським центром фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» активно впроваджує новий соціальний проєкт «Активні парки – Нестримні», – зазначив Заступник Міністра молоді та спорту України Сергій Тимофєєв.
Цілі проєкту – відновлення загального фізичного стану, зміцнення психічного здоров’я, соціальна взаємодія та об’єднання у згуртовану спільноту ветеранів війни, осіб з інвалідністю внаслідок війни через заняття фізичною культурою і спортом.
Проєкт «Активні парки – Нестримні» має стати новим етапом у реабілітації наших ветеранів. Ми вже створили 85 адаптивних клубів, де кожен може знайти щось своє – від фітнесу до регбі. Мінмолодьспорту працює над розширенням ініціативи, щоб охопити всі регіони України та забезпечити ветеранам доступ до якісних програм фізичного і ментального відновлення.
Також, метою розвитку адаптивного спорту вже двадцять шість спортивних федерацій з видів спорту, визнаних в України, інтегрували компонент адаптивного спорту до правил спортивних змагань.
“Залучення ветеранів війни до фізичної культури і спорту на сьогодні є важливою складовою не тільки для їх фізичного та ментального відновлення, а й для соціальної адаптації, сприяє подоланню бар’єрів та допомагає відновити впевненість у своїх можливостях. Даний експеримент на базі закладів вищої освіти сприятиме розбудові системного підходу до питання відновлення та соціалізації ветеранів на базі закладів освіти через спорт, сприятиме розбудові інклюзивних умов для українців з особливими потребами, зміцнюючи їхню участь у спортивному та активному житті країни. У цьому контексті сьогодні особливого значення набуває розвиток адаптивного спорту, який покликаний дати змогу кожному бенефіціару відчути підтримку, знайти нові можливості й повернутися до активного життя. Ми прагнемо, щоб кожен ветеран мав змогу відчути підтримку, знайти нові можливості й повернутися до активного життя. Фізична культура і спорт допомагає не лише відновлювати здоров’я, а й знаходити нові цілі” – підкреслив Сергій Тимофєєв.
Навчально-науковий центр соціально-психологічної підтримки та резильєнтності Західноукраїгського національного університету проводить психологічні тренінги та консультації, майстер-класи арт терапевтичного спрямування, різноманітні творчі заходи для підтримки емоційної рівноваги та розвитку резильєнтності у ветеранів і членів їх сімей, організовуються покази документальних фільмів про захисників та зустрічі з ветеранами-героями фільмів тощо. Про це повідомила ректор університету Оксана Десятнюк.
“В нашому ВИШі відкрито перший в Україні імерсивний мультифункціональний хаб. Цей проєкт є частиною Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору до 2030 року, ініційованої першою леді України Оленою Зеленською. У хабі розпочато реалізацію проєкту для психологічної реабілітації ветеранів та фізичної реабілітації верхніх кінцівок з використанням Webex Hologram і окулярів доповненої реальності Magic Leap 2. Особлива увага приділяється підготовці персоналу та підвищенню кваліфікації науково-педагогічних працівників, які працюють з ветеранами”, – додала вона.
Заступник міністра освіти і науки України Андрій Вітренко підкреслив, що не дивлячись на війну, кількість студентів іноземців у вищіх навчальних закладах України прожовжує залишатись значною. Він також наголосив на необхідності подальшого покращення умов для іноземних студентів в Україні.
“Реалізація цього експериментального проекту, започаткованого за дорученнями Президента України Володимира Олександровича Зеленського, продемонструвала величезний потенціал університетів як лідерів та надійних партнерів у реалізації ветеранської політики. П’ять провідних закладів вищої освіти створили унікальні методики, які допомагають ветеранам війни реінтегруватися в цивільне життя через освіту, спорт і реабілітаційні програми. Цей проєкт розробив дієву методологію, яку необхідно поширювати на інші університети. Соціальна відповідальність закладів вищої освіти полягає у впровадженні таких технологій та методик у свою повсякденну діяльність. Зараз в Україні навчається приблизно 27 тіс іноземних студентів, до повномасштабного вторгнення було біля 80 тис, найбільша цифра кількостиі іноземних студентів сягала біля 100 тис. По співвідношенню ціна-якість українська освіта займає провідне місце в трійці лідерів європейських країн. Впевнений, що після перемоги ми сягнемо найбільшої кількості іноземних студентів в наших вишах та задовільнемо попит і вітчизняних студентів на навчання. Дякую всім учасникам за відданість і прагнення до змін!”, – зазначив він.
Директор з розвитку інформаційного агентства Інтерфакс-Україна Максим Уракін, в свою чергу, наголосив на необхідності впровадження результатів експерименту, налагодження бюджетного фінансування для адаптації громадян до мирного життя.
Ветерани війни сьогодні зіштовхнулися саме з цим унікальним явищем як “пошук роботи” на українському ринку праці. Роботодавці сьогодні повинні і мають можливість забезпечити будь-якою роботою кожного ветерана належними умовами відповідно до їхніх потреб і фізичних можливостей. Допомога особливій верстві населення – нашим захисникам – має бути безперечна і кваліфікована. Будь-яка підтримка важлива, особливо державна.
Тому, на базах закладів освіти активно створюються нові можливості для ветеранів та їхніх сімей. Розроблено спеціальні курси в тісній співпраці з роботодавцями, громадськістю та представниками ветеранських спільнот. Це можливість отримати нові знання та навички, які допоможуть їм повернутись до обраної професійної після повернення з фронту в цивільному житті.
Підбиваючи підсумки конференції, спільний експериментальний проєкт за участі університетів-учасників, має високі і позитивні результати, а значить, можна говорити про те, що такому проєкту бути, а з наступного року необхідно будувати системну та злагоджену роботу на постійній основі.
АНДРІЙ_ВІТРЕНКО, АРТЕМ_ГОНЧАРЕНКО, ВЕТЕРАНИ, ВОЛОДИМИР_ОНИЩЕНКО, ЗАКОНОПРОЕКТ, ІГОР_ЦЕПЕНДА, КРУГЛИЙ_СТІЛ, МАКСИМ_УРАКІН, ОКСАНА_ДЕСЯТНЮК, ОЛЕКСАНДР_ПИЖОВ, ОЛЕКСІЙ_ДНІПРОВ, СЕРГІЙ_ТИМОФЄЄВ
В регіоні Південно-східної Азії найбільш позитивне ставлення в українців зберігається до Японії та Південної Кореї. Про це свідчать результати спільного дослідження аналітичного центру Experts Club та дослідницької компанії Active Group, представлене на прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у четвер.
“Наше дослідження показало, що у Східній Азії українці найбільше підтримують Японію та Південну Корею. Ставлення до цих країн значною мірою залежить від їхньої підтримки України після початку війни. У кавказькому регіоні зберігається позитивне ставлення до Грузії. Також більше 50% українців позитивно ставляться до Казахстану. Найменший рівень підтримки під час дослідження зафіксовано щодо таких країн, як КНДР, Сирія Ірак”, – зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Також, за словами експерта, досить красномовним є, вочевидь, негативне ставлення українців до КНР.
“Позитивно до Китаю ставляться 4% громадян, здебільшого позитивно — 16,7%, негативно — 58,8%, і ще 20% не визначилися. Зараз позиція Китаю є не зовсім однозначною по відношенню до України, що й відображається у ставленні українців”, – підкреслив Позній.
В свою чергу, засновник аналітичного центру Experts Club та заступник директора Інформаційного агентства “Інтерфакс-Україна” Максим Уракін представив аналіз зовнішньої торгівлі України з рядом азійських країн, сформований на підставі даних Державної митної служби за 2023 рік.
“Найбільшим ринком збуту українських товарів в Азії є Китай — понад 2 мільярди доларів. Друге місце займає Індія, далі Казахстан, Грузія, Ірак та Індонезія. Щодо імпорту, найбільшим імпортером до України є також Китай — понад 10 мільярдів доларів. Далі йдуть Індія, Японія, Корея, В’єтнам. За показником загального обсягу торгівлі між Україною та цими країнами також лідирує Китай — майже 13 мільярдів доларів. Друге місце займає Індія — 2,5 мільярда, далі Японія — майже мільярд”, – розповів Уракін.
За його словами, аналіз економічних даних свідчить про значні торговельні зв’язки України з країнами Близького Сходу та Східної Азії. При цьому Китай залишається одним з найбільших торговельним партнером нашої країни як за експортом, так і за імпортом.
“Залишається проблема дефіциту торгівлі, оскільки Україна витрачає значні кошти на імпорт, при цьому мало заробляючи на експорті. Це реальна проблема. За 2023 рік дефіцит торгівлі України з усіма країнами складає понад 27 мільярдів доларів. Дефіцит з Китаєм — 8 мільярдів доларів. Позитивне сальдо серед представлених сьогодні країн спостерігаємо лише з Іраком — майже 200 мільйонів доларів на користь України, Грузією — 100 мільйонів та Вірменією — 54 мільйони”, – додав Уракін.
Голова Українсько-арабської ділової ради, член Ради національних спільнот України доктор Емад Абу Алруб підкреслив, що важливість відносин України з країнами Азії та арабського світу не можна переоцінити, і наразі Україна робить важливі кроки для розвитку цих відносин.
“Україна має значні можливості на ринках арабських країн, що загалом мають понад 550 мільйонів населення. Арабські країни є постійним ринком для наших товарів. Після 2014 року відкрилися нові ринки для нашої країни, особливо в Азії. Українська арабська ділова рада активно працює для розвитку цих відносин. Нам потрібно створити стратегічний план для покращення відносин на рівні економіки, політики та культури. Ми маємо значні шанси на успіх, але потрібна краща комунікація та маркетинг”, – підкреслив доктор Абу Алруб.
Він також додав, що Саудівська Аравія зацікавлена в співпраці з Україною через інвестування не лише у торгівлю, але й у сільське господарство, технології та інші проекти. Інші цікаві країни — ОАЕ, Катар, Єгипет. Всі вони також мають великий потенціал для інвестицій в Україну.
На завершення, Максим Уракін закликав посольства іноземних країн більш активно налагоджувати комунікацію з українським суспільством.
“Якщо можна, то будь-ласка надавайте інформацію журналістам про те, що ви тут робите, як допомагаєте в гуманітарній сфері. Через ці зв’язки ми будемо поглиблювати нашу співпрацю, адже те як громадяни України відносяться до ваших країн залежить також і від вашої роботи”, – підсумував він.
ACTIVE_GROUP, EXPERTS_CLUB, БЛИЗЬКИЙ_СХІД, МАКСИМ_УРАКІН, ОЛЕКСАНДР_ПОЗНІЙ, ОПИТУВАННЯ, СОЦИОЛОГИЯ, СХІДНА_АЗІЯ, ЭКОНОМИКА
У статті зібрано та проаналізовано основні макроекономічні індикатори України. У зв’язку з набранням чинності Законом України “Про захист інтересів суб’єктів господарювання в період дії воєнного стану або стану війни” Державна служба статистики України призупиняють публікацію статистичної інформації на період дії воєнного стану, а також упродовж трьох місяців з моменту його завершення. Винятком є публікація інформації про індекс цін споживачів, окремої інформації за статистичними показниками 2021 року та за період січень-лютий 2022 року. У статті проаналізовано відкриті дані від Держстату, Нацбанку, аналітичних центрів.
Демографічні показники України
Директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи НАН України академік Елла Лібанова прогнозує повернення близько 50% громадян в Україну після завершення війни.
Водночас Лібанова вважає, що в разі відновлення економіки на довоєнному рівні Україні не вдасться повернути прогнозованих 4,5 мільйона громадян.
Вона також звернула увагу на те, що, згідно з даними Євростату, на сьогоднішній день у країнах Європейського Союзу перебувають 4,2 млн українських військових мігрантів.
Раніше Лібанова позначила депопуляцію і дефіцит робочої сили, як неминучий сценарій для України.
Згідно з представленими нею на Регіональному економічному форумі оцінками, станом на початок цього року чисельність населення на підконтрольній Україні владі території становила 31,6 млн осіб, а зараз вона трохи збільшилася.
Лібанова вказала, що прогноз чисельності населення на початок 2033 року в межах України 1991 року коливається в межах 26-35 млн осіб.
Відновлення економіки
Зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України в третьому кварталі 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року сповільнилося до 8,2%.
НБУ, який загалом підвищив прогноз зростання ВВП на цей рік до 4,9%, і оцінює прямий позитивний внесок вищого врожаю в 1,3 відсоткових пункти.
При цьому ключовим ризиком для нашої економіки, як і раніше, залишається триваліший термін та інтенсивність війни, а також зниження обсягів або втрата ритмічності міжнародної допомоги, відновлення істотного дефіциту електроенергії через подальші руйнування енергоінфраструктури та інші ризики.”, – зазначив Максим Уракін.
Ключовим ризиком для нашої економіки, як і раніше, залишається більш тривалий термін та інтенсивність війни, а також зниження обсягів або втрата ритмічності міжнародної допомоги, відновлення істотного дефіциту електроенергії через подальші руйнування енергоінфраструктури та інші ризики.
Аналіз зовнішньої торгівлі України
Максим Уракін також звернув увагу на фактор зростання від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі, який відмічається з початку війни.
“Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-вересні 2023 року зросло в 3,2 раза порівняно з аналогічним періодом 2022 року 19,402 млрд доларів. Це означає, що витрати на закупівлю необхідних Україні товарів на майже 20 млрд доларів перевищують доходи від експорту українських товарів до інших країн.”, – наголосив кандидат економічних наук Уракін.
Фінансове становище України у 2023 році
За словами експерта, головними факторами, що характеризують стан української економіки, є держборг, міжнародні резерви та інфляція.
“Станом на 30 вересня 2023 року державний і гарантований державою борг України становив 4 886,13 млрд грн, або 133,62 млрд дол. США, тобто трохи знизився порівняно з історичним максимумом, встановленим у серпні”, – зазначає Максим Уракін.
Згідно з розрахунками під час підготовки проєкту держбюджету на 2024 рік обсяг державного боргу, розрахований у національній валюті, становитиме приблизно 8,2 трильйона грн і становитиме 104,6%. Тобто наступного року держборг уперше в історії має перевищити показники ВВП країни.
Верховна Рада ухвалила державний бюджет на 2024 рік із дефіцитом 1,57 трлн грн, або 20,6% прогнозного ВВП, У 2023 році дефіцит становив – 2,01 млрд грн, або 31,1% ВВП.
“Міжнародні резерви України в жовтні знизилися на 1,9%, і становили 38 млрд 973,0 млн доларів”, – повідомив Максим Уракін.
Таким чином, економічна ситуація в Україні, на думку засновника “Клубу експертів”, продовжує вимагати уважного моніторингу та адаптації стратегій у відповідь на мінливі умови.
Вища освіта та гастрономічна індустрія поєднали свої зусилля для створення нового центру навчання.
Академія праці, соціальних відносин і туризму оголосила про відкриття нової кафедри гастрономії, сомельє та винної культури, створення якої важливим кроком у розвитку гастрономії в Україні і надасть нові можливості професійного розвитку для студентів та гостей навчального закладу.
На урочистому відкритті кафедри були присутні видатні постаті із різних сфер, що символізує широку підтримку ініціативи. Один із запрошених гостей – Рікардо Фернандес Нуньєс, власник Vinos de la Luz, міжнародної виноробної групи, що має виноробні в Аргентині, Іспанії та Італії, а також офіси в Україні та Польщі, а виробництво у США. Нині він також має звання Доктора, що відзначає його активну роль у розвитку винної галузі. Під час свого виступу Нуньєс висловив глибоку підтримку Україні та свою готовність боротися за її свободу та ідентичність. Він зазначив, що підтримує Україну не лише словами, але і своєю діяльністю, намагаючись сприяти країні засобами, доступними йому.
У відкритті кафедри також взяв участь Микола Григорович Маломуж, екс-Голова Служби зовнішньої розвідки України. Його присутність на події свідчить про підтримку та інтерес з боку урядових структур до розвитку гастрономічної індустрії.
Григорій Васильович Осовий, голова Федерації профспілок України з 2014 року, наголосив на важливості професійного навчання в гастрономічній сфері та його впливі на соціальний розвиток країни.
В свою чергу, Віктор Борисович Сухомлин, в.о. ректора Академії, кандидат наук з державного управління, заслужений працівник соціальної сфери України, підкреслив важливість розвитку нової кафедри та її внеску у підготовку фахівців у галузі гастрономії та сомельє. Він зазначив, що ця ініціатива сприятиме підвищенню якості освіти в Україні та розвитку винної культури серед наших громадян.
Голова наглядової ради академії, Євген Михайлович Драп’ятий, висловив свою підтримку новому проекту, реалізація якого є важливим кроком на шляху розвитку гастрономічної галузі для подальшого успішного розвитку країни.
«Відкриття нової кафедри відзначає початок нового етапу гастрономічного навчанння в Україні», – зазначив Голова громадської спілки УКРСАДВИНПРОМ Володимир Печко.
Він також висловив свою підтримку цьому інноваційному кроку і подякував учасникам ініціативи за їхню роботу у відновленні інтернаціональної організації та її поверненні до України.
Наталія Благополучна, президент Всеукраїнської асоціації виноробів та сомельє, керівник першої в Україні школи сомельє «Майстер-клас», також розповіла про історію створення першої школи сомельє в Україні, що народилася більше двадцяти трьох років тому. З тих часів школа надає студентам та гостям Академії праці широкі можливості навчання та розвитку у сферах туризму та соціальних відносин. Вона не лише дозволяє студентам отримувати ґрунтовні знання, але і сприяє набуттю практичного досвіду у гастрономічній сфері, що стимулює подальший розвиток гастрономічної культури в Україні.
Максим Уракін, засновник аналітичного центру «Клуб експертів», видавець, директор з маркетингу інформагенства «Інтерфакс Україна», в свою чергу наголосив на важливості розвитку освіти в Україні і підкреслив, що ця ініціатива є кроком до підготовки нового покоління фахівців, які будуть відновлювати та розвивати країну в майбутньому.
Завдяки підтримці та активності видатних особистостей та колективу університету, нова кафедра гастрономії, сомельє та винної культури обіцяє стати лідером у галузі гастрономічної освіти та розвитку винної культури в Україні. Ми лишаємося на зв’язку, щоб слідкувати за подальшими досягненнями та внеском цієї кафедри у гастрономічну спадщину нашої країни.
Академію праці, соціальних відносин (АПСВТ) створено у 1993 р. з метою якісної програмно-цільової підготовки спеціалістів у галузі правознавства, ринкових відносин, соціального партнерства, організації праці і управління. У 2013/2014 році відбулося перейменування назви Академії на Академію праці, соціальних відносин і туризму. Водночас із застосуванням сучасних передових технологій навчання Академія використовує також багаторічний досвід і традиції Вищої школи профспілкового руху.
Сьогодні Академія — це провідний вищий навчальний заклад України, національний осередок сучасних знань про суспільство та соціальні технології.
АКАДЕМІЯ ПРАЦІ, АПСВТ, ВИННА_КУЛЬТУРА, ВИНО, ВИНОРОБСТВО, ВІКТОР_СУХОМЛИН, ВОЛОДИМИР_ПЕЧКО, ГАСТРОНОМІЯ, ГРИГОРІЙ_ОСОВИЙ, ЄВГЕН_ ДРАП'ЯТИЙ, КАФЕДРА_СОМЕЛЬЄ, КАФЕДРИ_ГАСТРОНОМІЇ, МАКСИМ_УРАКІН, МИКОЛА_МАЛОМУЖ, НАВЧАННЯ, НАТАЛІЯ_БЛАГОПОЛУЧНА, РІКАРДО_НУНЬЄС
