Медична група ADONIS запустила корпоративні програми реабілітації для демобілізованих співробітників компаній.
Як повідомляють у пресрелізі медгрупи, програми реабілітації ADONIS включають у себе широкий спектр послуг із відновлення фізичного, психологічного та соціального статусу пацієнтів.
Зокрема, програма передбачає підготовку до протезування та реабілітацію після встановлення протеза, реабілітацію після вогнепальних поранень, осколкових переломів кісток, опікових травм, зокрема відновлення шкіри, а також відновлення амплітуди рухів у разі контрактур для забезпечення максимальної мобільності після травм.
“Такі ініціативи не тільки сприяють фізичному відновленню військових, а й впливають на їхній загальний стан та інтеграцію в активне життя. Такі компанії як МХП показують приклад громадянської відповідальності та турботи про своїх співробітників”, – повідомляє медгрупа.
При цьому в ADONIS зазначили, що готові “співпрацювати з іншими корпораціями, які цінують своїх співробітників і хочуть допомогти їм протягом цього важливого періоду”.
“Повернення військовослужбовців у мирне життя – це важкий шлях, який вимагає не тільки фізичного одужання, а й психологічної та соціальної підтримки. Ми розробляємо програми з урахуванням запитів компаній”, – підкреслили в ADONIS.
ADONIS – мережа приватних медичних центрів для дорослих і дітей. Приватна клініка ADONIS заснована понад 25 років тому. До її мережі входять сім філій у Києві та області, зокрема центр реабілітації та лабораторія стовбурових клітин. У філіях клініки лікарі ведуть прийом за 65 медичними напрямами. В умовах війни філії ADONIS з хірургічними підрозділами надають якісну медичну допомогу військовим і мирним жителям.
У відповідь на зростаючу потребу в комплексній підтримці поранених, що зазнали серйозних травм у зоні бойових дій, у Києві будується сучасний реабілітаційний хаб. Цей проект реалізовано завдяки співпраці “Центру спасіння життя”, асоціації остеоінтегративного протезування та мережі лабораторій “Ескулаб”.
“Наш центр створено для того, щоб надати нашим військовим найкращу можливу допомогу у відновленні після важких травм. Ми забезпечуємо не лише фізичну реабілітацію за допомогою сучасного обладнання, а й психологічну підтримку”, – зазначив директор благодійного фонду “Центр спасіння життя” В’ячеслав Запорожець.
За його словами, проект унікальний тим, що використовує не тільки найсучасніші технології для фізичного відновлення, але й створює умови для соціальної адаптації та морального відновлення військових.
“Ми прагнемо, щоб кожен поранений, що пережив ампутацію, міг повернутися до повноцінного життя”, – підкреслив В’ячеслав Запорожець.
В свою чергу, співзасновник лабораторії “Ескулаб”, Сергій Дядюшко, також відзначив важливість роботи для відновлення ветеранів.
“Мережа лабораторій “Ескулаб” це не лише про бізнес. Для нас велика честь бути частиною цього проекту. Наша участь не обмежується фінансуванням; ми також активно залучені в процес освіти та навчання спеціалістів, що дозволяє нам підтримувати високий рівень послуг, які надаються в центрі”, – наголосив він.
Центр буде обладнаний за найвищими стандартами, включно з антигравітаційними доріжками та просторами для групових занять, які дозволяють пацієнтам відчувати себе комфортно та безпечно під час реабілітації.
Центр реабілітації будується на території 500 квадратних метрів та включає в себе сучасну лабораторію ходьби, залу боротьби, зону кардіонавантажень, зону силових навантажень, стоматологічний кабінет, два кабінети апаратної фізіотерапії, зал медитацій та сну, кухня ерготерапії, міні тир, роздягальні та душ тощо. Центр розрахований на одночасне перебування 30 пацієнтів.
Проект є частиною більшої ініціативи, спрямованої на створення мережі подібних центрів по всій країні, щоб забезпечити доступ до високоякісних реабілітаційних послуг для всіх постраждалих.
“Ескулаб” – мережа медичних лабораторій міжнародного рівня якості діагностичних досліджень, що заснована у Львові та має одну з найбільших мереже відділень в Україні. Мережа налічує більше 100 пунктів забору у населених пунктах Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької, Закарпатської, Хмельницької, Тернопільської, Рівненської, Волинської областей та у м. Київ. “Ескулаб” забезпечує пацієнтів можливістю здати аналізи за місцем проживання та отримати високоточні результати. В лютому 2020 р. МЛ «Ескулаб» пройшла добровільне оцінювання вимірювальних можливостей згідно з вимогами ДСТУ ISO 10012:2005 «Системи керування вимірюваннями. Вимоги до процесів вимірювання та вимірювального обладнання» для підтвердження технічної компетентності та отримала Свідоцтво про відповідність системи керування вимірюваннями. На сьогоднішній день “Ескулаб” виконує більше 820-ти видів лабораторних досліджень.
Більш детально про ініціативу побудови реабілітаційного хабу ви можете дізнатись з відео на YouTube-каналі Experts Club за посиланням:
EXPERTS CLUB, TYTANOVI, В’ЯЧЕСЛАВ_ЗАПОРОЖЕЦЬ, Ескулаб, МЕДИЦИНА, МЕДИЧНА_ДОПОМОГА, РЕАБІЛІТАЦІЯ, СЕРГІЙ_ДЯДЮШКО
У суботу, 2 березня у Києві пройде навчальний семінар “Перша домедична допомога при пораненнях та травмах”, спеціально розроблений для журналістів та блогерів. Захід організований Київським аналітичним центром “Experts Club” за підтримки медичного партнера – групи медичних центрів ADONIS та генерального партнера – благодійного фонду “Фонд Громади Приірпіння”.
Тренінг має на меті навчити учасників основам надання першої домедичної допомоги при пораненнях та травмах, що в умовах війни є важливим знанням для кожного.
Семінар проведе лікар-анестезіолог та співавтор 12 наукових публікацій, Мар’яна Болюк, яка є представником групи медичних центрів ADONIS.
EXPERTS_CLUB, URAKIN, БОЛЮК, МЕДИЦИНА, МЕДИЧНА_ДОПОМОГА, ПЕРША_ДОПОМОГА
Медики відзначають зростання кількості профілактичних оглядів і звернень, пов’язаних із запущеними формами захворювань.
“Зараз ми спостерігаємо зростання кількості профілактичних оглядів за різними напрямами. І водночас маємо ситуацію щодо оперативних втручань із більш запущеними формами проблем”, – повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” операційний директор багатопрофільного медичного центру “Лелека” Вадим Зукін.
Він наголосив, що “у 2022-му багато українців менше дбали про своє здоров’я через зрозумілі причини”.
“Уже зараз ми відчуваємо негативний вплив війни на здоров’я населення. Причому це стосується навіть тих, хто не постраждав від війни безпосередньо”, – сказав директор медцентру.
Зукін також зазначив, що загалом у клініці збільшився попит на послугу ведення вагітності.
“Ми прогнозуємо, що порівняно з першим півріччям 2023 року в Києві за наступні шість місяців і на початку 2024 року кількість пологів потроху збільшуватиметься, однак ці показники будуть досить далекі від довоєнних”, – сказав він.
Водночас, за словами Зукіна, наразі в Україні склалася “дуже дивна ситуація з вакцинацією”, зокрема через дефіцит вакцин.
“Усі визнають, що це корисно, пацієнти готові за це платити самостійно, але в Україні є суттєвий дефіцит багатьох вакцин”, – сказав він.
Коментуючи перспективи регіонального розвитку, зокрема в деокупованих регіонах, Зукін зазначив, що наразі він не бачить можливостей регіонального розвитку.
“Відкриття регіональних філій медичного центру потребує значних інвестицій. Тим паче що наш заклад на 99% функціонує і розвивається на кошти, отримані від пацієнтів. Водночас потрібно розуміти, що якісна медицина – це досить дорого. Тому, незважаючи на наше велике бажання допомагати населенню деокупованих територій, про відкриття філій там говорити зарано”, – сказав він.
При цьому Зукін вважає, що “за нинішніх умов запуск медичних закладів серйозних гравців ринку в тих зонах неможливий”.
Коментуючи ефективність участі приватних клінік у національній системі охорони здоров’я, Зукін зазначив, що “приватна медицина може бути дуже корисною для загальної системи охорони здоров’я через високу ефективність управління та гнучкість”.
У свою чергу гендиректор медичної мережі “Добробут” Вадим Шекман однією з тенденцій останнього часу назвав те, що “медицина, яка раніше активніше розвивалася в Києві, зараз розвивається і в українських регіонах, бо запит на якісну медицину є скрізь”.
“Ми на це уважно дивимося не лише з точки зору потенційного придбання цікавих закладів, а і з точки зору можливого партнерства з регіональними клініками, для яких ми можемо бути центром експертизи. Власне, наша мета і мрія – побудувати медичну мережу такого масштабу, щоб якісна медична допомога була доступна українцям, хоч би де вони були”, – сказав він.
Шекман зазначив, що медмережа “Добробут” “завжди бачила себе як національного гравця”.
“Плани виходу в інші міста з медичними центрами залишаються в силі. Війна внесла свої корективи в ці плани, вони дещо змістилися в часі. Реалізуватимемо ці наміри ми вже після нашої перемоги”, – сказав він.
Водночас, коментуючи можливі перспективи відкриття клінік у деокупованих регіонах, Шекман зазначив, що “приватна медицина передбачає, що людина має оплачувати медичні послуги з власної кишені, відповідно, в деокупованих містах має скластися відповідна економічна ситуація”.
“Ми б радо відкрилися на звільнених українських територіях, щойно з’явиться відповідна можливість”, – сказав він.
Загалом Шекман вважає, що “неможливо створити якісну медичну систему без залучення бізнесу”.
“У нашої держави просто не буде достатньо грошей у бюджеті, щоб відбудувати та створити необхідну нам систему охорони здоров’я. Медицина у світі дорожчає з кожним днем, і ми маємо бути готові відповідати на ці виклики. Сьогодні в Україні приватна медицина розвивається, оскільки є запит на якісну медицину й обслуговування. Не можна сказати, що зараз багато приватних медичних закладів працюють із НСЗУ, оскільки пропоновані нею пакети не включають усі витрати й менші за собівартість послуг приватних клінік”, – сказав він.
Шекман наголосив на важливості того, що “держава почала рухатися в напрямку приватного бізнесу”.
“Щоб залучити іноземні інвестиції, потрібно створити систему, привабливу для інвесторів, щоб їм було зрозуміло не тільки у що вкладати гроші, а і як вони можуть ці кошти повернути. І це не означає, що медицина буде виключно платною – в умовах розвитку конкуренції вартість послуг зазвичай знижується. І сьогодні, говорімо відверто, безкоштовної медицини не існує в Україні”, – сказав він.
Зі свого боку заступник директора Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова Національної академії медичних наук України (Одеса) з науково-медичної роботи Сергій Кацан зауважив, що серед тенденцій останнього часу спостерігаються, зокрема, – наслідки збільшення кількості пацієнтів, які потрапляють до клініки “зі стадіями захворювань очей, які зайшли далеко вперед, з ускладненнями, що надалі призводить до збільшення термінів лікування, неможливості подолати хворобу терапевтичними методами, виникнення потреби в хірургічному лікуванні…”.
“Насамперед це стосується пацієнтів із запальними захворюваннями органа зору, офтальмоонкологією. Зросла й кількість пацієнтів відділення мікрохірургічного лікування дитячих захворювань ока”, – сказав він.
DOBROBUT, ВАДИМ_ЗУКІН, ВАДИМ_ШЕКМАН, ІНСТИТУТ_ФІЛАТОВА, Лелека, МЕДИЦИНА, ПРОФОГЛЯД, СЕРГІЙ_КАЦАН
Катар виділить Україні $100 млн на відновлення у сфері медичного забезпечення, освіти, гуманітарне розмінування та інші важливі соціальні та гуманітарні проєкти, заявив прем’єр-міністр, міністр закордонних справ Катару шейх Мухаммад бін Абдулрахман бін Джассім Аль Тані під час зустрічі з прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем у п’ятницю.
“Під час зустрічі ми також наголосили на важливості відновлення роботи Чорноморської зернової ініціативи та необхідності продовження реалізації ініціативи “Grain from Ukraine”. Детально обговорили Формулу миру, ініційовану президентом України Володимиром Зеленським. Дякую Катару за готовність докласти посередницьких зусиль з метою повернення українських дітей, яких росія незаконно вивезла і продовжує утримувати на своїй території”, – написав Шмигаль у телеграм-каналі.
Сторони також домовилися тісно співпрацювати в рамках Спільної міжурядової комісії з економічного, торговельного і технічного співробітництва.
“А також створити інші спеціалізовані робочі групи та комісії для напрацювання питань у різних сферах: від високих технологій і діджиталізації до постачання питної води в тих регіонах України, де це необхідно”, – додав Шмигаль.
Давно відомо, що реакція організму на різні лікарські засоби, а відповідно й ефективність лікування, залежить від особливостей метаболізму кожної конкретної людини. Але вивчати генетичні чинники, які впливають на хімічні перетворення в організмі, почали тільки в 20-му столітті.
Внаслідок парадигми «лікувати пацієнта, а не хворобу» – з’явилось поняття «персоніфікованої медицини». Суть персоніфікованої медицини полягає в індивідуалізації лікарської терапії. Реакція на лікарський препарат, оптимальний клас препарату, його доза і режим застосування визначаються, принаймні частково, генетичними детермінантами. Фармакогенетика прагне виявити гени і їх варіанти, що визначають адекватність фармакотерапії і зменшують ризик розвитку побічних ефектів.
Фармакогенетика для сучасного лікаря – це зручний і доступний інструмент підвищення ефективності доказової терапії багатьох захворювань та, одночасно, зменшення ймовірності побічних ефектів. Фармакогенетика для пацієнта – це впевненість в тому, що призначений лікарем препарат буде діяти надійно і прогнозовано, виявить максимальну терапевтичну ефективність.
Що для цього потрібно зробити? Дослідити генетичну інформацію певної людини щодо генів, які впливають на транспорт лікарського засобу.
CSD LAB вже давно зарекомендувала себе як прогресивна та інноваційна лабораторія, що впроваджує сучасні методи діагностики, які мають стати в нагоді лікарям для призначення ефективної терапії. Весною цього року ми створили відділ розвитку та інновацій, метою якого є розвиток діагностичних можливостей та медичної науки для подальшого впровадження їх в повсякденне життя української медичної спільноти.
Відтепер у переліку напрямків лабораторної діагностики CSD LAB впроваджені перші послуги з фармакогенетики.
Які інструменти фармакогенетики доступні в Україні сьогодні?
Наразі CSD LAB пропонує два тести, які дозволять індивідуалізувати терапію багатьох захворювань.
Тест визначає чутливість до варфарину за рахунок виявлення мутацій CYP2C9*2, CYP2C9*3 і VKORC1 G1639A в геномній ДНК людини методом ПЛР в реальному часі.
Найчастішим ускладнення терапії варфарином є кровотечі, ризик яких можна зменшити на 35%, а з урахування інших факторів (ваги пацієнта, призначення інших ліків та ін.) – на 50%.
Варфарин застосовується для лікування і профілактики тромбозів глибоких вен і тромбоемболії легеневої артерії, для вторинної профілактики інфаркту міокарду і профілактики тромбоемболічних ускладнень (інсульт або системна емболія) після інфаркту міокарду, для профілактики тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів з фібриляцією передсердь, вадами серця або з протезованими клапанами серця, профілактики динамічних порушень мозкового кровообігу та інсульту, для профілактики післяопераційних тромбозів.
2. CYP2C19 (аналіз поліморфізму алелей *2, *3, *17) ПЛР, кров \ N
https://www.csdlab.ua/analyzes/farmakohenetka/cyp2c19-analiz-polimorfizmu-aleley-2-3-17-plr-krov-n
Цей генетичний тест дозволить визначити варіації гена CYP2C19 (CYP2C19*2, CYP2C19*3 CYP2C19*17).
CYP2C19 є клінічно значущим ферментом, який бере участь у біотрансформації ряду антидепресантів, антикоагулянтів і антимікотичних препаратів. Наприклад, клопідогрель є дуже ефективним антитромбоцитарним препаратом, дія якого заснована на необоротному пригніченні тромбоцитарного рецептора P2RY12. Але у частини пацієнтів терапевтичний ефект препарату не проявляється, через що доводиться змінювати препарат, втративши час в лікуванні хворого.
Чому так стається? Відповідь проста: клопідогрель є пролікарським препаратом (англ. prodrug), який активується комплексом цитохрому Р450, переважно CYP2C19. За певного варіанту гена це не відбувається і ефективність препарату значно зменшується. В цьому випадку варто обрати інший антитромбоцитарний препарат.
Як з цим працювати?
Головною метою фармакогенетики є використання індивідуальної генетичної інформації пацієнта для інформування та призначення найефективнішого виду та дози ліків. Наразі цільова діагностика і лікування пацієнта можуть визначатися відповідно до результатів дослідження його генетичного профілю, що робить фармакотерапію для пацієнтів максимально ефективною, безпечною та доступною.
Проте персоналізована медицина – це відносно новий напрямок в медицині в цілому, а новий підхід полягає у перевірці пацієнтів щодо наявності можливих реакцій на застосування нових лікарських засобів та формуванні способу лікування, ґрунтуючись на результатах тестування.
Для того, щоб допомогти лікарям в Україні краще розібратися у фармакогенетиці, CSD LAB планує провести курс лекцій з фармакогенетики вже цієї осені.
