Послугами приватних медичних лабораторій від п’яти до 10 разів на рік користуються близько 7,7% українців, менше п’яти разів на рік приватними лабораторіями користуються 32,7% українців.
Про це свідчать дані дослідження, проведеного соціологічною компанією Active Group разом з аналітичним центром Experts Club.
Згідно з дослідженням, менше одного разу на рік приватні лабораторії відвідують 34,8% респондентів, не відвідують узагалі 22,5% українців.
До топ-10 найбільш відвідуваних за останні два роки лабораторій в Україні увійшли Synevo, яку відвідували 39,5% респондентів, «Діла» (15,5%), «Ескулаб» (9,3%), Invivo (6,1%), «Дніпролаб» (4,8%), «Медіан» (2,5%), «Медлаб» (4,5%), ДНК-лабораторія (2,3%), «Юнімед» (2,3%) та «Нова діагностика» (2%).
Водночас 51,4% респондентів взагалі не відвідували приватні медлабораторії.
Відповідаючи на запитання, які аспекти роботи приватних лабораторій потребують поліпшення, 69,8% респондентів відповіли, що це вартість послуг, 31,8% – точність результатів, 15,2% – швидкість обслуговування, 12,5% – умови в лабораторії, 11,8% – ввічливість персоналу.
Дослідження було проведено в липні індивідуальним інтерв’ю. У дослідженні взяли участь 600 респондентів.
За словами засновника дослідницької компанії Active Group Андрія Єременка, збільшення кількості приватних медичних лабораторій в Україні вказує на системне зростання попиту на їхні послуги. При цьому конкуренція між лабораторіями позитивно впливає на якість і вартість аналізу.
Він прогнозує, що в майбутньому ринок продовжуватиме розвиватися, що полегшить відкриття нових лабораторій і поліпшення наявних. Це, своєю чергою, збільшить конкуренцію, що ще більше знизить ціни та підвищить якість медичних послуг.
Зі свого боку, засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін підкреслив, що дослідження підтверджує тенденцію до збільшення попиту на послуги приватних медичних лабораторій серед українців.
«Дані опитування вказують на збільшення довіри до приватного медичного сектору та його можливостей. Водночас високий рівень конкуренції на ринку стимулює лабораторії для запровадження інновацій, підвищення точності діагнозу та покращення обслуговування клієнтів. Ця тенденція є позитивним сигналом для всіх учасників ринку, бо підвищення якості медичних послуг та доступність для більшої кількості людей сприяє загальному покращенню здоров’я населення України», – вважає засновник Experts Club.
Медична група ADONIS запустила корпоративні програми реабілітації для демобілізованих співробітників компаній.
Як повідомляють у пресрелізі медгрупи, програми реабілітації ADONIS включають у себе широкий спектр послуг із відновлення фізичного, психологічного та соціального статусу пацієнтів.
Зокрема, програма передбачає підготовку до протезування та реабілітацію після встановлення протеза, реабілітацію після вогнепальних поранень, осколкових переломів кісток, опікових травм, зокрема відновлення шкіри, а також відновлення амплітуди рухів у разі контрактур для забезпечення максимальної мобільності після травм.
“Такі ініціативи не тільки сприяють фізичному відновленню військових, а й впливають на їхній загальний стан та інтеграцію в активне життя. Такі компанії як МХП показують приклад громадянської відповідальності та турботи про своїх співробітників”, – повідомляє медгрупа.
При цьому в ADONIS зазначили, що готові “співпрацювати з іншими корпораціями, які цінують своїх співробітників і хочуть допомогти їм протягом цього важливого періоду”.
“Повернення військовослужбовців у мирне життя – це важкий шлях, який вимагає не тільки фізичного одужання, а й психологічної та соціальної підтримки. Ми розробляємо програми з урахуванням запитів компаній”, – підкреслили в ADONIS.
ADONIS – мережа приватних медичних центрів для дорослих і дітей. Приватна клініка ADONIS заснована понад 25 років тому. До її мережі входять сім філій у Києві та області, зокрема центр реабілітації та лабораторія стовбурових клітин. У філіях клініки лікарі ведуть прийом за 65 медичними напрямами. В умовах війни філії ADONIS з хірургічними підрозділами надають якісну медичну допомогу військовим і мирним жителям.
У відповідь на зростаючу потребу в комплексній підтримці поранених, що зазнали серйозних травм у зоні бойових дій, у Києві будується сучасний реабілітаційний хаб. Цей проект реалізовано завдяки співпраці “Центру спасіння життя”, асоціації остеоінтегративного протезування та мережі лабораторій “Ескулаб”.
“Наш центр створено для того, щоб надати нашим військовим найкращу можливу допомогу у відновленні після важких травм. Ми забезпечуємо не лише фізичну реабілітацію за допомогою сучасного обладнання, а й психологічну підтримку”, – зазначив директор благодійного фонду “Центр спасіння життя” В’ячеслав Запорожець.
За його словами, проект унікальний тим, що використовує не тільки найсучасніші технології для фізичного відновлення, але й створює умови для соціальної адаптації та морального відновлення військових.
“Ми прагнемо, щоб кожен поранений, що пережив ампутацію, міг повернутися до повноцінного життя”, – підкреслив В’ячеслав Запорожець.
В свою чергу, співзасновник лабораторії “Ескулаб”, Сергій Дядюшко, також відзначив важливість роботи для відновлення ветеранів.
“Мережа лабораторій “Ескулаб” це не лише про бізнес. Для нас велика честь бути частиною цього проекту. Наша участь не обмежується фінансуванням; ми також активно залучені в процес освіти та навчання спеціалістів, що дозволяє нам підтримувати високий рівень послуг, які надаються в центрі”, – наголосив він.
Центр буде обладнаний за найвищими стандартами, включно з антигравітаційними доріжками та просторами для групових занять, які дозволяють пацієнтам відчувати себе комфортно та безпечно під час реабілітації.
Центр реабілітації будується на території 500 квадратних метрів та включає в себе сучасну лабораторію ходьби, залу боротьби, зону кардіонавантажень, зону силових навантажень, стоматологічний кабінет, два кабінети апаратної фізіотерапії, зал медитацій та сну, кухня ерготерапії, міні тир, роздягальні та душ тощо. Центр розрахований на одночасне перебування 30 пацієнтів.
Проект є частиною більшої ініціативи, спрямованої на створення мережі подібних центрів по всій країні, щоб забезпечити доступ до високоякісних реабілітаційних послуг для всіх постраждалих.
“Ескулаб” – мережа медичних лабораторій міжнародного рівня якості діагностичних досліджень, що заснована у Львові та має одну з найбільших мереже відділень в Україні. Мережа налічує більше 100 пунктів забору у населених пунктах Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької, Закарпатської, Хмельницької, Тернопільської, Рівненської, Волинської областей та у м. Київ. “Ескулаб” забезпечує пацієнтів можливістю здати аналізи за місцем проживання та отримати високоточні результати. В лютому 2020 р. МЛ «Ескулаб» пройшла добровільне оцінювання вимірювальних можливостей згідно з вимогами ДСТУ ISO 10012:2005 «Системи керування вимірюваннями. Вимоги до процесів вимірювання та вимірювального обладнання» для підтвердження технічної компетентності та отримала Свідоцтво про відповідність системи керування вимірюваннями. На сьогоднішній день “Ескулаб” виконує більше 820-ти видів лабораторних досліджень.
Більш детально про ініціативу побудови реабілітаційного хабу ви можете дізнатись з відео на YouTube-каналі Experts Club за посиланням:
EXPERTS CLUB, TYTANOVI, В’ЯЧЕСЛАВ_ЗАПОРОЖЕЦЬ, Ескулаб, МЕДИЦИНА, МЕДИЧНА_ДОПОМОГА, РЕАБІЛІТАЦІЯ, СЕРГІЙ_ДЯДЮШКО
У суботу, 2 березня у Києві пройде навчальний семінар “Перша домедична допомога при пораненнях та травмах”, спеціально розроблений для журналістів та блогерів. Захід організований Київським аналітичним центром “Experts Club” за підтримки медичного партнера – групи медичних центрів ADONIS та генерального партнера – благодійного фонду “Фонд Громади Приірпіння”.
Тренінг має на меті навчити учасників основам надання першої домедичної допомоги при пораненнях та травмах, що в умовах війни є важливим знанням для кожного.
Семінар проведе лікар-анестезіолог та співавтор 12 наукових публікацій, Мар’яна Болюк, яка є представником групи медичних центрів ADONIS.
EXPERTS_CLUB, URAKIN, БОЛЮК, МЕДИЦИНА, МЕДИЧНА_ДОПОМОГА, ПЕРША_ДОПОМОГА
Медики відзначають зростання кількості профілактичних оглядів і звернень, пов’язаних із запущеними формами захворювань.
“Зараз ми спостерігаємо зростання кількості профілактичних оглядів за різними напрямами. І водночас маємо ситуацію щодо оперативних втручань із більш запущеними формами проблем”, – повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” операційний директор багатопрофільного медичного центру “Лелека” Вадим Зукін.
Він наголосив, що “у 2022-му багато українців менше дбали про своє здоров’я через зрозумілі причини”.
“Уже зараз ми відчуваємо негативний вплив війни на здоров’я населення. Причому це стосується навіть тих, хто не постраждав від війни безпосередньо”, – сказав директор медцентру.
Зукін також зазначив, що загалом у клініці збільшився попит на послугу ведення вагітності.
“Ми прогнозуємо, що порівняно з першим півріччям 2023 року в Києві за наступні шість місяців і на початку 2024 року кількість пологів потроху збільшуватиметься, однак ці показники будуть досить далекі від довоєнних”, – сказав він.
Водночас, за словами Зукіна, наразі в Україні склалася “дуже дивна ситуація з вакцинацією”, зокрема через дефіцит вакцин.
“Усі визнають, що це корисно, пацієнти готові за це платити самостійно, але в Україні є суттєвий дефіцит багатьох вакцин”, – сказав він.
Коментуючи перспективи регіонального розвитку, зокрема в деокупованих регіонах, Зукін зазначив, що наразі він не бачить можливостей регіонального розвитку.
“Відкриття регіональних філій медичного центру потребує значних інвестицій. Тим паче що наш заклад на 99% функціонує і розвивається на кошти, отримані від пацієнтів. Водночас потрібно розуміти, що якісна медицина – це досить дорого. Тому, незважаючи на наше велике бажання допомагати населенню деокупованих територій, про відкриття філій там говорити зарано”, – сказав він.
При цьому Зукін вважає, що “за нинішніх умов запуск медичних закладів серйозних гравців ринку в тих зонах неможливий”.
Коментуючи ефективність участі приватних клінік у національній системі охорони здоров’я, Зукін зазначив, що “приватна медицина може бути дуже корисною для загальної системи охорони здоров’я через високу ефективність управління та гнучкість”.
У свою чергу гендиректор медичної мережі “Добробут” Вадим Шекман однією з тенденцій останнього часу назвав те, що “медицина, яка раніше активніше розвивалася в Києві, зараз розвивається і в українських регіонах, бо запит на якісну медицину є скрізь”.
“Ми на це уважно дивимося не лише з точки зору потенційного придбання цікавих закладів, а і з точки зору можливого партнерства з регіональними клініками, для яких ми можемо бути центром експертизи. Власне, наша мета і мрія – побудувати медичну мережу такого масштабу, щоб якісна медична допомога була доступна українцям, хоч би де вони були”, – сказав він.
Шекман зазначив, що медмережа “Добробут” “завжди бачила себе як національного гравця”.
“Плани виходу в інші міста з медичними центрами залишаються в силі. Війна внесла свої корективи в ці плани, вони дещо змістилися в часі. Реалізуватимемо ці наміри ми вже після нашої перемоги”, – сказав він.
Водночас, коментуючи можливі перспективи відкриття клінік у деокупованих регіонах, Шекман зазначив, що “приватна медицина передбачає, що людина має оплачувати медичні послуги з власної кишені, відповідно, в деокупованих містах має скластися відповідна економічна ситуація”.
“Ми б радо відкрилися на звільнених українських територіях, щойно з’явиться відповідна можливість”, – сказав він.
Загалом Шекман вважає, що “неможливо створити якісну медичну систему без залучення бізнесу”.
“У нашої держави просто не буде достатньо грошей у бюджеті, щоб відбудувати та створити необхідну нам систему охорони здоров’я. Медицина у світі дорожчає з кожним днем, і ми маємо бути готові відповідати на ці виклики. Сьогодні в Україні приватна медицина розвивається, оскільки є запит на якісну медицину й обслуговування. Не можна сказати, що зараз багато приватних медичних закладів працюють із НСЗУ, оскільки пропоновані нею пакети не включають усі витрати й менші за собівартість послуг приватних клінік”, – сказав він.
Шекман наголосив на важливості того, що “держава почала рухатися в напрямку приватного бізнесу”.
“Щоб залучити іноземні інвестиції, потрібно створити систему, привабливу для інвесторів, щоб їм було зрозуміло не тільки у що вкладати гроші, а і як вони можуть ці кошти повернути. І це не означає, що медицина буде виключно платною – в умовах розвитку конкуренції вартість послуг зазвичай знижується. І сьогодні, говорімо відверто, безкоштовної медицини не існує в Україні”, – сказав він.
Зі свого боку заступник директора Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова Національної академії медичних наук України (Одеса) з науково-медичної роботи Сергій Кацан зауважив, що серед тенденцій останнього часу спостерігаються, зокрема, – наслідки збільшення кількості пацієнтів, які потрапляють до клініки “зі стадіями захворювань очей, які зайшли далеко вперед, з ускладненнями, що надалі призводить до збільшення термінів лікування, неможливості подолати хворобу терапевтичними методами, виникнення потреби в хірургічному лікуванні…”.
“Насамперед це стосується пацієнтів із запальними захворюваннями органа зору, офтальмоонкологією. Зросла й кількість пацієнтів відділення мікрохірургічного лікування дитячих захворювань ока”, – сказав він.
DOBROBUT, ВАДИМ_ЗУКІН, ВАДИМ_ШЕКМАН, ІНСТИТУТ_ФІЛАТОВА, Лелека, МЕДИЦИНА, ПРОФОГЛЯД, СЕРГІЙ_КАЦАН
Катар виділить Україні $100 млн на відновлення у сфері медичного забезпечення, освіти, гуманітарне розмінування та інші важливі соціальні та гуманітарні проєкти, заявив прем’єр-міністр, міністр закордонних справ Катару шейх Мухаммад бін Абдулрахман бін Джассім Аль Тані під час зустрічі з прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем у п’ятницю.
“Під час зустрічі ми також наголосили на важливості відновлення роботи Чорноморської зернової ініціативи та необхідності продовження реалізації ініціативи “Grain from Ukraine”. Детально обговорили Формулу миру, ініційовану президентом України Володимиром Зеленським. Дякую Катару за готовність докласти посередницьких зусиль з метою повернення українських дітей, яких росія незаконно вивезла і продовжує утримувати на своїй території”, – написав Шмигаль у телеграм-каналі.
Сторони також домовилися тісно співпрацювати в рамках Спільної міжурядової комісії з економічного, торговельного і технічного співробітництва.
“А також створити інші спеціалізовані робочі групи та комісії для напрацювання питань у різних сферах: від високих технологій і діджиталізації до постачання питної води в тих регіонах України, де це необхідно”, – додав Шмигаль.
