Приватні медичні заклади готові до роботи в рамках програми медичних гарантій (ПМГ) та пропонують перегляд підходів до формування деяких пакетів для ПМГ, які дозволять знизити собівартість медичних послуг та оптимізувати бюджетні витрати.
Про це учасники Асоціації приватних медичних закладів (АПМЗ) заявили на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у четвер.
Заступник гендиректора медичної лабораторії “Сінево” Микола Скавронський зазначив, що з початку війни лабораторія не припинила роботу, не зважаючи на те, що впродовж 2022 року “Сінево” втратила більше 30 відділень в різних регіонах.
“Досить прикро бачити, програми відновлення існують тільки для державної або комунальної медицини. При цьому абсолютно ігнорується той факт, що приватна медицина так само страждала від війни. Але, на відміну від державної і комунальної, всі приватники відновлюються і продовжують працювати за власні чи кредитні кошти, а не за бюджетні і без допомоги”, – сказав він.
Коментуючи перший досвід співпраці “Сінево” з НСЗУ у 2024 році, Скавронський відзначив, що входження лабораторії у ПМГ “стало своєрідним прожектором, який підсвітив ситуацію з лабораторною галуззю в Україні в цілому”.
“Я можу стверджувати, що держава не знає і не розуміє реальної потреби лікарів і пацієнтів в лабораторній діагностиці. Зараз вважається, що лабораторної діагностики потрібно стільки, скільки її замовляють, а не стільки, скільки її потрібно. Співпраця “Сінево” з НСЗУ виявила факт, що в Україні існує просто гігантський нереалізований попит на лабораторну діагностику, тільки в березні минулого року, ми зробили майже 730 тисяч тестів для 72 тисяч людей, і ми бачили, що з цих людей, хто прийшов до нас по ПМГ, дві третини – це нові люди”, – сказав він.
Скавронський відзначив, що у базових цінах “Сінево” зробила тести на близько 528 млн грн, в розцінках вартість аналізів склала близько 200 млн грн, при цьому НСЗУ заплатила за них 44 млн грн.
“Ми просили НСЗУ виокремити лабораторний пакет, який буде прозорий і зрозумілий, де буде зрозуміло, які тести і, головне, які лікарі можуть їх призначати і в якій кількості. Бо виявилося, що не існує взагалі ніяких обмежень, лікарі призначали тести, які не повинні були бути призначеними. Не лабораторія повинна вирішувати, що робити, а що ні, повинна бути система, яка просто не дозволяє призначати щось неправильне”, – сказав він.
За словами Скавронського, одним з найзатребувашіних тестів за рахунок бюджету в 2024 році стали аналізи на вітамін “D”, яких лабораторія зробила близько 100 тис.
“Я не думаю, що Україна наскільки багата держава, щоб за кошти платників податків в таких обсягах покривати аналізи на вітамін “D”. Але лікарі їх виписують. Чому лікарі їх виписують, це вже більше питання до лікарів і до фарми”, – наголосив він.
Скавронський також підкреслив, що імплементація розроблених лабораторією пропозицій дозволила “не тільки не збільшувати тариф, а навіть зменшувати його”.
“Ми готові були б як приватна лабораторія працювати з тарифами на 15% нижчими, але за умови чітких критеріїв. Останні роки ми чули, що гроші йдуть за пацієнтом, але впродовж минулого року, особливо першого кварталу, ми побачили, що гроші за пацієнтом не йдуть”, – зауважив він.
Зі свого боку, операційний директор багатопрофільного медичного центру “Лелека” Вадим Зукін нагадав, що “Лелека” є єдиним медичним центром в Україні, який має міжнародну акредитацію JCI, при цьому останнє його підтвердження клініка отримала наприкінці 2024 року.
“Буквально за два місяці до початку повномасштабного вторгнення до нас приходив міністр охорони здоров’я зі своїм заступником і ми обговорювали, яким чином ці стандарти можна імплементувати для інших гравців ринку. Але зараз виглядає так, що держава пливе своїм кораблем, а ми на якихось човниках намагаємось наздогнати МОЗ і в чомусь його переконати”, – пояснив ситуацію він.
Зукін підкреслив, що “державі варто було б зрозуміти, що їй більше вигідно ставати закупівельником медичних послуг, а не їх постачальником і не інвестувати в основні фонди, оскільки приватники вже мають ці фонди”.
Він також висловив думку, що НСЗУ має укладати більш довгострокові контракти на участь у ПМГ.
“Наразі по певних пакетах ПМГ будуть укладатись трирічні контракти, це краще, ніж на один рік, але це ні про що, бо в Європі, у США мислять термінами по сім років, по 10, по 15”, – сказав він.
Зукін вважає, що “наразі реформа почала рухатись трохи у зворотній бік від поняття, що гроші йдуть за пацієнтами, хотілося б її повернути у правильне русло”.
Зі свого боку медична директорка медичної мережі “Добробут” Олександра Машкевич відзначила, що мережа є великим платником податків, має 3 тис. працівників, в тому числі 1300 лікарів. При цьому з “Добробуту” мобілізовані 131 працівник, яким клініка продовжує виплачувати зарплату.
“Ми визначені МОЗом критичною інфраструктурою. У 2024 році ми інвестували у свій розвиток майже 0,5 млрд грн, з яких велику частину ми витратили на нашу енергоефективність. Хочу зауважити, що інвестиції, які йдуть на енергоефективність державних і комунальних закладів, відбуваються не за їхній власний рахунок, а за рахунок держави або донорів чи спонсорів. А ми це робимо самостійно”, – сказала вона.
При цьому Машкевич підкреслила, що співпраця “Добробуту” з НСЗУ “достатньо цікава”. Зокрема, клініка була законтрактована на пакет допоміжних репродуктивних технологій, в рамках якого 300 пацієнтів завершили цикли лікування і майже 45% жінок уже мають підтверджений статус вагітності.
“Тариф на цю послугу для нас був за низьким, ми працювали в мінус, розуміючи, що ми таким чином підставляємо плече державі, фактично ми надали державі можливість користатися нашими потужностями для того, щоб надавати безоплатні медичні послуги. У нас були довгі раунди перемовин з НСЗУ, МОЗом, Мінфіном, вони нас почули і тариф таки збільшили. Цей тариф не покриває всіх наших витраг, тим не менш ми продовжуємо з цим працювати”, – сказала вона.
Коментуючи плани по роботі з НСЗУ Машкевич відзначила, що “Добробут” планує розширити свою участь у ПМГ-2025 і чекає рішення НСЗУ по контрактуванню на нові пакети.
При цьому Машкевич назвала позитивним рішенням можливість приватним закладам користуватися державним єдиним порталом медичних вакансій, який запустив МОЗ.
Пресконференція була організована агентством “Інтерфакс-Україна” та Асоціацією приватних медичних закладів.
URAKIN, Афанасьєва, Березницький, Гавриченко, Єщенко, Зукін, МАШКЕВИЧ, МЕДИЦИНА, МОЗ, Скавронський
Міністерство охорони здоров’я продовжує перешкоджати входженню приватних клінік в програму медичних гарантій і створює дискримінаційні умови для їх участі в єдиному медичному просторі.
Таку думку висловили учасники Асоціації приватних медичних закладів (АПМЗ) на організованій спільно з агентством “Інтерфакс-Україна” прес-конференції в четвер.
«Ми багато разів намагалися досягти діалогу з профільним міністерством, та, на жаль, нас ігнорували в будь-яких форматах – офіційних, неофіційних, абсолютно у всіх. Тому ми були змушені звернутися з відкритим листом. Шкода, але МОЗ демонструє наміри й надалі ігнорувати нас і наші проблеми. Про це свідчать, зокрема, нормативні документи, затверджені вже після нашого звернення», – сказала директор МЦ “Smart Medical Септег”, голова АПМЗ Олена Єщенко.
Вона пояснила, що нормативні акти ставлять приватні клініки в неконкурентні умови поруч з державними чи комунальними медичними закладами. «Створюють штучні перепони, мета яких вилучити великих приватних провайдерів, надавачів медичних послуг з системи, що, зрештою, призводить до зайвих витрат державних коштів та їх нецільового використання», – сказала вона.
За словами Єщенко, йдеться про вимоги ПМГ-2025, які стосуються, зокрема, вимог щодо лабораторних досліджень, а також введення понижуючих коефіцієнтів для приватних клінік при оплаті за надані в рамках ПМГ медпослуги , а також вимог, які унеможливлюють включення приватних закладів у спроможну мережу тощо.
Вона підкреслила, що особливо актуальним для приватних клінік стає питання бронювання медичних працівників. «Ми говоримо про низку дуже серйозних дискримінаційних моментів, вони стосуються, наприклад, бронювання медичних працівників. Навіть після нашого звернення уряд затвердив 100%-ну квоту бронювання медиків для державних і комунальних закладів, а для приватних закладів це не передбачено, хоч чимало приватних клінік продовжує працювати й за власний рахунок надає меддопомогу військовими і пораненим», – сказала вона.
«Таким чином, на нашу думку, реалізується доволі корупційна складова, яка сприяє відтоку медичних працівників з приватної медицини в державні й комунальні заклади», – підкреслила Єщенко.
За її словами, наразі існує проблема комунікації в цьому питанні між Мінекономіки та МОЗ. «Власне, два міністерства намагаються футболити підприємства між собою”, – сказала вона.
Зі свого боку медичний директор медичної мережі “Добробут” Олександра Машкевич відзначила, що «Добробут», який входить до переліку об’єктів критичної інфраструктури, також позбавлений можливості бронювання.
«Медична мережа «Добробут» є об’єктом критичної інфраструктури. Наскільки мені відомо, закладів охорони здоров’я, віднесених до об’єктів критичної інфраструктури, всього 11. І в мене питання: чому нас не включають в постанову про бронювання 100% медиків. Ми чесно говоритимемо про те, що наші медичні працівники, найімовірніше, будуть переходити в заклади державної та комунальної форм власності, бо там є можливість забронюватися», – сказала вона.
Як повідомлялося, в кінці грудня минулого року АПМЗ у відкритому листі до державних органів заявила, що МОЗ порушує права громадян і перешкоджає входженню приватних закладів у єдиний медичний простір та ПМГ.
URAKIN, Афанасьєва, Березницький, Гавриченко, Єщенко, Зукін, КЛИНИКА, МАШКЕВИЧ, МЕДИЦИНА, МОЗ, Скавронський
Послугами приватних медичних лабораторій від п’яти до 10 разів на рік користуються близько 7,7% українців, менше п’яти разів на рік приватними лабораторіями користуються 32,7% українців.
Про це свідчать дані дослідження, проведеного соціологічною компанією Active Group разом з аналітичним центром Experts Club.
Згідно з дослідженням, менше одного разу на рік приватні лабораторії відвідують 34,8% респондентів, не відвідують узагалі 22,5% українців.
До топ-10 найбільш відвідуваних за останні два роки лабораторій в Україні увійшли Synevo, яку відвідували 39,5% респондентів, «Діла» (15,5%), «Ескулаб» (9,3%), Invivo (6,1%), «Дніпролаб» (4,8%), «Медіан» (2,5%), «Медлаб» (4,5%), ДНК-лабораторія (2,3%), «Юнімед» (2,3%) та «Нова діагностика» (2%).
Водночас 51,4% респондентів взагалі не відвідували приватні медлабораторії.
Відповідаючи на запитання, які аспекти роботи приватних лабораторій потребують поліпшення, 69,8% респондентів відповіли, що це вартість послуг, 31,8% – точність результатів, 15,2% – швидкість обслуговування, 12,5% – умови в лабораторії, 11,8% – ввічливість персоналу.
Дослідження було проведено в липні індивідуальним інтерв’ю. У дослідженні взяли участь 600 респондентів.
За словами засновника дослідницької компанії Active Group Андрія Єременка, збільшення кількості приватних медичних лабораторій в Україні вказує на системне зростання попиту на їхні послуги. При цьому конкуренція між лабораторіями позитивно впливає на якість і вартість аналізу.
Він прогнозує, що в майбутньому ринок продовжуватиме розвиватися, що полегшить відкриття нових лабораторій і поліпшення наявних. Це, своєю чергою, збільшить конкуренцію, що ще більше знизить ціни та підвищить якість медичних послуг.
Зі свого боку, засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін підкреслив, що дослідження підтверджує тенденцію до збільшення попиту на послуги приватних медичних лабораторій серед українців.
«Дані опитування вказують на збільшення довіри до приватного медичного сектору та його можливостей. Водночас високий рівень конкуренції на ринку стимулює лабораторії для запровадження інновацій, підвищення точності діагнозу та покращення обслуговування клієнтів. Ця тенденція є позитивним сигналом для всіх учасників ринку, бо підвищення якості медичних послуг та доступність для більшої кількості людей сприяє загальному покращенню здоров’я населення України», – вважає засновник Experts Club.
Медична група ADONIS запустила корпоративні програми реабілітації для демобілізованих співробітників компаній.
Як повідомляють у пресрелізі медгрупи, програми реабілітації ADONIS включають у себе широкий спектр послуг із відновлення фізичного, психологічного та соціального статусу пацієнтів.
Зокрема, програма передбачає підготовку до протезування та реабілітацію після встановлення протеза, реабілітацію після вогнепальних поранень, осколкових переломів кісток, опікових травм, зокрема відновлення шкіри, а також відновлення амплітуди рухів у разі контрактур для забезпечення максимальної мобільності після травм.
“Такі ініціативи не тільки сприяють фізичному відновленню військових, а й впливають на їхній загальний стан та інтеграцію в активне життя. Такі компанії як МХП показують приклад громадянської відповідальності та турботи про своїх співробітників”, – повідомляє медгрупа.
При цьому в ADONIS зазначили, що готові “співпрацювати з іншими корпораціями, які цінують своїх співробітників і хочуть допомогти їм протягом цього важливого періоду”.
“Повернення військовослужбовців у мирне життя – це важкий шлях, який вимагає не тільки фізичного одужання, а й психологічної та соціальної підтримки. Ми розробляємо програми з урахуванням запитів компаній”, – підкреслили в ADONIS.
ADONIS – мережа приватних медичних центрів для дорослих і дітей. Приватна клініка ADONIS заснована понад 25 років тому. До її мережі входять сім філій у Києві та області, зокрема центр реабілітації та лабораторія стовбурових клітин. У філіях клініки лікарі ведуть прийом за 65 медичними напрямами. В умовах війни філії ADONIS з хірургічними підрозділами надають якісну медичну допомогу військовим і мирним жителям.
У відповідь на зростаючу потребу в комплексній підтримці поранених, що зазнали серйозних травм у зоні бойових дій, у Києві будується сучасний реабілітаційний хаб. Цей проект реалізовано завдяки співпраці “Центру спасіння життя”, асоціації остеоінтегративного протезування та мережі лабораторій “Ескулаб”.
“Наш центр створено для того, щоб надати нашим військовим найкращу можливу допомогу у відновленні після важких травм. Ми забезпечуємо не лише фізичну реабілітацію за допомогою сучасного обладнання, а й психологічну підтримку”, – зазначив директор благодійного фонду “Центр спасіння життя” В’ячеслав Запорожець.
За його словами, проект унікальний тим, що використовує не тільки найсучасніші технології для фізичного відновлення, але й створює умови для соціальної адаптації та морального відновлення військових.
“Ми прагнемо, щоб кожен поранений, що пережив ампутацію, міг повернутися до повноцінного життя”, – підкреслив В’ячеслав Запорожець.
В свою чергу, співзасновник лабораторії “Ескулаб”, Сергій Дядюшко, також відзначив важливість роботи для відновлення ветеранів.
“Мережа лабораторій “Ескулаб” це не лише про бізнес. Для нас велика честь бути частиною цього проекту. Наша участь не обмежується фінансуванням; ми також активно залучені в процес освіти та навчання спеціалістів, що дозволяє нам підтримувати високий рівень послуг, які надаються в центрі”, – наголосив він.
Центр буде обладнаний за найвищими стандартами, включно з антигравітаційними доріжками та просторами для групових занять, які дозволяють пацієнтам відчувати себе комфортно та безпечно під час реабілітації.
Центр реабілітації будується на території 500 квадратних метрів та включає в себе сучасну лабораторію ходьби, залу боротьби, зону кардіонавантажень, зону силових навантажень, стоматологічний кабінет, два кабінети апаратної фізіотерапії, зал медитацій та сну, кухня ерготерапії, міні тир, роздягальні та душ тощо. Центр розрахований на одночасне перебування 30 пацієнтів.
Проект є частиною більшої ініціативи, спрямованої на створення мережі подібних центрів по всій країні, щоб забезпечити доступ до високоякісних реабілітаційних послуг для всіх постраждалих.
“Ескулаб” – мережа медичних лабораторій міжнародного рівня якості діагностичних досліджень, що заснована у Львові та має одну з найбільших мереже відділень в Україні. Мережа налічує більше 100 пунктів забору у населених пунктах Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької, Закарпатської, Хмельницької, Тернопільської, Рівненської, Волинської областей та у м. Київ. “Ескулаб” забезпечує пацієнтів можливістю здати аналізи за місцем проживання та отримати високоточні результати. В лютому 2020 р. МЛ «Ескулаб» пройшла добровільне оцінювання вимірювальних можливостей згідно з вимогами ДСТУ ISO 10012:2005 «Системи керування вимірюваннями. Вимоги до процесів вимірювання та вимірювального обладнання» для підтвердження технічної компетентності та отримала Свідоцтво про відповідність системи керування вимірюваннями. На сьогоднішній день “Ескулаб” виконує більше 820-ти видів лабораторних досліджень.
Більш детально про ініціативу побудови реабілітаційного хабу ви можете дізнатись з відео на YouTube-каналі Experts Club за посиланням:
EXPERTS CLUB, TYTANOVI, В’ЯЧЕСЛАВ_ЗАПОРОЖЕЦЬ, Ескулаб, МЕДИЦИНА, МЕДИЧНА_ДОПОМОГА, РЕАБІЛІТАЦІЯ, СЕРГІЙ_ДЯДЮШКО
У суботу, 2 березня у Києві пройде навчальний семінар “Перша домедична допомога при пораненнях та травмах”, спеціально розроблений для журналістів та блогерів. Захід організований Київським аналітичним центром “Experts Club” за підтримки медичного партнера – групи медичних центрів ADONIS та генерального партнера – благодійного фонду “Фонд Громади Приірпіння”.
Тренінг має на меті навчити учасників основам надання першої домедичної допомоги при пораненнях та травмах, що в умовах війни є важливим знанням для кожного.
Семінар проведе лікар-анестезіолог та співавтор 12 наукових публікацій, Мар’яна Болюк, яка є представником групи медичних центрів ADONIS.
EXPERTS_CLUB, URAKIN, БОЛЮК, МЕДИЦИНА, МЕДИЧНА_ДОПОМОГА, ПЕРША_ДОПОМОГА
