Німецька інвестиційна компанія Connect GmbH & Co. geschlossene Invest KG (Connect) надасть агропромхолдингу «Астарта», найбільшому виробнику цукру в Україні, кредит у розмірі €5 млн терміном на сім років для модернізації цукрових заводів, повідомляється на сайті агрохолдингу.
«Угода фінансується програмою ImpactConnect, яка включає в себе будь-яке фінансування і програми фінансування Connect, встановлені урядом Німеччини. Мета даного фінансування – обслуговування, розвиток і модернізація цукрових заводів «Астарти», – наголошується в повідомленні.
В агрохолдингу додали, що фінансування буде надано одному з дочірніх підприємств «Астарти», однак не уточнили його назву.
«Астарта» – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг у 2023 році скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн за зростання виручки на 21,3% – до EUR618,93 млн.
NEQSOL Holding, власник другого за величиною українського оператора мобільного зв’язку “ВФ Україна” (ТМ “Vodafone Україна”), повністю сплатило до державного бюджету України 3,94 млрд грн за купівлю на приватизаційному конкурсі АТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК, Київ).
“Переможець аукціону повністю розрахувався за державний пакет акцій найбільшого виробника титанової сировини в країні. Також новий власник узяв на себе важливі інвестиційні зобов’язання: вкласти щонайменше 400 млн грн у модернізацію виробництва, що дасть змогу забезпечити подальший розвиток підприємства”, – зазначається в повідомленні ФДМ у понеділок.
Зі свого боку регіональний директор NEQSOL Holding Володимир Лавренчук зазначив, що міжнародна група компаній, яка веде бізнес в 11 країнах, здійснює передбачені законодавством кроки щодо завершення процесу приватизації.
“Як стратегічний інвестор, ми вже розпочали переговори з низкою спеціалізованих компаній зі США, Австралії, Великої Британії та Канади з метою залучення найкращого світового досвіду для розвитку нової стратегії ОГХК. Ця стратегія передбачає виконання приватизаційних зобов’язань, глибоку модернізацію та розширення на глобальних ринках”, – наголосив він.
Фонд держмайна зазначив, що процес великої приватизації триває, і 19 грудня 2024 року на онлайн-аукціоні в електронній торговій системі “Прозорро.Продажі” буде виставлено 100% державної частки націоналізованого виробника будматеріалів ТОВ “Аерок” зі стартовою ціною 965,3 млн грн.
ФДМ нагадав, що з урахуванням продажу раніше цієї осені готелю “Україна” загальна сума надходжень від великої приватизації цього року вже перевищила 6,4 млрд грн.
Як повідомлялося, підконтрольне NEQSOL Holding ТОВ “Цемін Україна” стало єдиним претендентом на купівлю ОГХК на призначеному на 9 жовтня аукціоні: за початкової ціни 3 млрд 899,358 млн грн воно запропонувало 3 млрд 938 млн 351,581 тис. грн.
Засновником і власником NEQSOL Holding є громадянин Азербайджану Насіб Гасанов. Як зазначено на сайті холдингу, у 1990-х роках, під час розпаду Радянського Союзу, він почав надавати брокерські послуги, займався спочатку поставками хімікатів, розвивав бізнес у Казахстані, Узбекистані, Азербайджані, Туркменістані та інших країнах колишнього СРСР, а потім – поставками обладнання для нафтогазової промисловості в регіоні.
Після чого Гасанов використав накопичений капітал для інвестування в нафтогазову галузь Азербайджану, заснувавши власну компанію в цій сфері. Підприємства холдингу в енергетичній галузі консолідовані в рамках двох груп: Nobel Oil E&P (Велика Британія) Limited (торговельна назва Nobel Upstream), що займається розвідкою та видобутком у Великій Британії, США й Азербайджані, і Nobel Energy, що надає диверсифіковані інтегровані послуги для міжнародних нафтогазових операторів у Каспійському регіоні та за його межами.
Холдинг увійшов у телекомунікаційну галузь 2005 року, придбавши Bakcell, першу азербайджанську телекомунікаційну компанію, а 2019 року NEQSOL Holding купив “Vodafone Україна”. Холдинг також інвестує в різні стартапи.
Наприкінці 2000-х років група розширила свій бізнес-портфель, заявивши про себе на ринку будівельних послуг і матеріалів, займається виробництвом цементу і супутніх матеріалів. Компанія Norm, заснована 2013 року, є найбільшим виробником цементу на Південному Кавказі. Перед війною NEQSOL Holding була близька до купівлі найбільшого українського виробника цементу “Івано-Франківськцемент”, проте пізніше відмовилася від угоди.
Наразі в групі працюють понад 12 тис. співробітників в 11 країнах світу, включно з Великою Британією, США, Туреччиною, Азербайджаном, Україною, Нідерландами, Грузією, Казахстаном, ОАЕ. Штаб-квартири компанії розташовані в Амстердамі, Баку та Києві.
ОГХК розпочала фактичну діяльність із серпня 2014 року, коли уряд України ухвалив рішення про передачу йому в управління майнових комплексів Вільногірського гірничо-металургійного комбінату (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанського гірничо-збагачувального комбінату (ІГЗК, Житомирська обл.). Раніше ці комбінати були в оренді у структур Дмитра Фірташа.
Уряд у серпні 2016 року вніс ОГХК до списку компаній, що підлягають приватизації у 2017 році. Її терміни кілька разів відкладали, востаннє у зв’язку з Covid і карантином.
До війни, у другій половині 2021 року ФДМ тричі виставляв ОГХК на аукціон зі стартовою ціною 3,7 млрд грн. Останній аукціон, призначений на 20 грудня, не відбувся, оскільки на нього було подано лише дві заявки, одну з них відхилили через невідповідність законодавству. На той момент одного учасника для продажу було недостатньо. Цьому передувала заява радника з приватизації “BDO корпоративні фінанси” про те, що міжнародні компанії не готові до участі в аукціоні через відсутність гарантій захисту великих інвестицій з боку Кабінету міністрів. Тоді ФДМ і радник зверталися до уряду з проханням надати такі гарантії, проте безрезультатно.
Виручка ОГХК у 2023 році скоротилася на 15,4% – до 1 млрд 946,68 млн грн, а його чистий збиток становив 481,35 млн грн проти чистого прибутку 13,37 млн грн роком раніше. Згідно з даними YouControl, за січень-вересень цього року компанія збільшила виручку на 88,8% – до 2 млрд 295,5 млн грн, отримавши 89,1 млн грн чистого прибутку проти 274,2 млн грн чистого збитку за аналогічний період минулого року.
Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» групи «Метінвест» провів модернізацію передавальних візків між підрозділами цеху холодної прокатки (ЦХП), спрямувавши на ці цілі 2 млн грн.
Згідно з інформацією компанії, проведення модернізації тривало чотири місяці роботи, і транспортування прокату з одного відділення ЦХП в інше стало безпечнішим і ефективнішим.
При цьому уточнюється, що на візках замінили електрообладнання на більш сучасне, встановили додаткові сигнальні маячки, а також оптичні та променеві датчики.
«Запоріжсталь» – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
«Запоріжсталь» перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ «Метінвест Холдинг» – керуюча компанія групи «Метінвест».
Гірничо-металургійна група «Метінвест» протягом 2022-2023 рр. інвестувала 23 млрд грн у модернізацію металургійних комбінатів «Каметсталь» і «Запоріжсталь», а також у «зелену» трансформацію підприємств.
Як повідомив операційний директор (chief operating officer, COO) «Метінвесту» Олександр Мироненко під час дискусії «Найбільші інвестори воєнного часу: погляд у майбутнє» на форумі Forbes Ukraine «Гроші для Перемоги», пріоритетними напрямками для інвестицій компанії у 2024-2025 роках є співробітники, обладнання та допомога ЗСУ.
«У нас є три ключові пріоритети. Перший – це наші колективи. Другий – це обладнання та виробничі майданчики. І третє – це підтримка Збройних сил. Особливо в тих містах, де розташовані наші підприємства. Це Запоріжжя і Покровськ, розташований за 40 кілометрів від лінії фронту. І ми обов’язково повинні підтримувати підрозділи, які захищають ці міста”, – сказав Мироненко.
При цьому він уточнив, що працівникам компанії виплачують підвищену премію, яка досягає 20-50% від окладу, а з 1 травня підвищили зарплату – до 20% залежно від спеціальності.
Операційний директор «Метінвесту» зазначив, що у 2024 році в обладнання та робочі майданчики планується вкласти $320 млн капітальних і близько $350 млн операційних інвестицій.
«Це інвестиції, спрямовані на підтримку нашого обладнання: ремонти доменних печей і агломашин, утримання обладнання гірничо-збагачувальних комбінатів і розвиток шахтоуправління в Покровську», – пояснив топ-менеджер.
За його словами, зараз компанія завантажена на 65%-70% від потужності. «І ми чітко розуміємо: коли завершаться бойові дії, буде повністю відновлена інфраструктура, нам потрібно буде розганятися – за рахунок людей і обладнання», – сказав СОО.
Мироненко додав, що на гуманітарну та військову підтримку України з початку повномасштабної війни компанія вже виділила понад 6 млрд грн. А зараз «Метінвест» щомісяця спрямовує близько 200 млн грн на зведення фортифікацій і підтримку бригад – від Дніпра до Донецька.
«У нас є чітка стратегія розвитку українських і зарубіжних підприємств. Зараз дуже важко вмовити банки на фінансування якихось проєктів в Україні. Повний перехід українських підприємств на зелену металургію протягом 10 років після завершення війни ми оцінюємо в близько $9 млрд”, – уточнив операційний директор.
Він також повідомив, що самостійно компанія не зможе реалізувати такий проєкт і потребує залучення зовнішнього фінансування. Оскільки зараз така опція неможлива, «Метінвест» розглядає спільний з компанією Danieli проєкт з будівництва метзаводу в Італії, суму інвестицій у який оцінюють у близько $2 млрд. Це будуть переважно позики і кредити, а також частково власні кошти партнерів.
«Від реалізації такого проекту українська економіка тільки виграє. Адже ми вироблятимемо енергоефективну зелену сталь з дуже низькою собівартістю, тому що володіємо власним ресурсом – залізною рудою в Кривому Розі. І з цього погляду ми вважаємо, що українсько-італійське спільне виробництво буде набагато ефективнішим, ніж розташоване тільки в Європі, і зможе гідно конкурувати з європейськими виробниками”, – упевнений Мироненко.
СОО Метінвесту також зазначив, що зараз на роботі компанії негативно позначається мобілізація персоналу, адже кожен шостий працівник служить у ЗСУ. «Це великий виклик у відносинах із державою. І це більше впливає на нашу діяльність зараз, ніж якісь господарські спори”, – констатував топ-менеджер.
При цьому він підкреслив, що «Метінвест» закуповує для ЗСУ обладнання, дрони, РЕБи тощо. Також є дві власні розробки, які група вже кодифікувала і сертифікувала в Міноборони, і зараз буде виходити на офіційні поставки. Це укриття з хвилястої сталі та протимінні трали, які встановлюються на танки.
ССО уточнив, що укриття, які виробляє «Метінвест», удвічі дешевші за ті, що закуповує країна зараз, щодо мінних тралів ситуація приблизно така сама.
«Друге, що ми робимо, – це противодронні укриття для техніки. Наприклад, Abrams, які зараз воюють на Донецькому напрямку, повністю будуть покриті нашими противодронними сітками, і це посилить їхній захист. Також ми розробляємо і вже встановлюємо такі укриття на танки Т-64 і Т-72 радянського зразка. І ще є дуже багато речей, які ми робимо, щоб наші воїни почувалися захищеними”, – резюмував Мироненко.
«Метінвест» є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи.
Основними акціонерами холдингу є група «СКМ» (71,24%) і «Смарт-холдинг» (23,76%), які спільно керують ним. ТОВ «Метінвест Холдинг» – керуюча компанія групи «Метінвест».
METINVEST, ZAPORIZHSTAL, Каметсталь, Комбінат, Металургія, МОДЕРНІЗАЦІЯ
Один із найбільших операторів зернового ринку України ТОВ «СП “Нібулон” (Миколаїв) розпочинає масштабну модернізацію свого елеваторного напряму, в рамках якої проведе автоматизацію, уніфікацію сервісів і механізмів забезпечення стандартів якості, повідомила прес-служба зернотрейдера у Facebook.
«Додатково буде значно розширено потужності філій “Хмільник”, ТОВ “АК ”Врадіївський», «Колосівський елеватор» і «Перевантажувальний термінал», – зазначається в повідомленні в середу.
За інформацією зернотрейдера, у філії «Хмільник» (Вінницька обл.), де загальна сума інвестицій становитиме $3,9 млн, буде збудована друга черга елеватора, яку обладнають чотирма новими ємностями і транспортним обладнанням. Крім того, буде встановлено дві зерносушарки STRAHL, які дадуть змогу збільшити потужності сушіння до 2200 т/добу. (з нуля) для залучення до співпраці сільгоспвиробників. Раніше ця філія обслуговувала потреби виключно власного агровиробництва «Нібулона».
Інвестиції в першу чергу модернізації ТОВ «АК “Врадіївський” (Миколаївська обл.) становитимуть $800 тис. Тут удвічі збільшать потужності та змінять схему приймання й відвантаження, що дасть змогу працювати з кількома культурами одночасно та скоротити час очікування для партнерів зернотрейдера.
«Друге дихання отримає і Колосівський елеватор (Миколаївська обл.), на реконструкцію першої черги якого компанія виділяє $265 тис. У фокусі – збільшення продуктивності з приймання та відвантаження зерна вдвічі», – уточнив агрохолдинг.
Крім того, перевантажувальний термінал у Миколаєві отримає інвестиції в $720 тис. для побудови нової галереї, яка дасть змогу приймати вантажі з водного транспорту та перевантажувати на залізничний із проходженням далі до філії «Бессарабська». В умовах блокування Миколаївського портового вузла це дасть змогу зменшити логістичні витрати на шляху прямування в порти Ізмаїла.
«У планах – автоматизувати всі елеватори, обладнати їх датчиками, які фіксуватимуть ресурс напрацювання обладнання та автоматично передаватимуть ці дані до єдиного диспетчерського центру. Як результат очікуємо підвищення ефективності роботи елеваторного напряму за рахунок оптимізації та автоматизації, зменшення собівартості послуг завдяки раціональному використанню ресурсів та збільшення заробітної плати для команд філій”, – резюмували в “Нібулоні”.
ТОВ «СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання сільгоспкультур, потужності для одноразового зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
«Нібулон» до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію в більш ніж 70 країн світу. Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Збиток «Нібулона» через повномасштабне військове вторгнення РФ у 2022 році перевищив $416 млн.
Наразі зернотрейдер працює на 32% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель і змушений був перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.
Модернізація ТЕЦ є одним із ключових пріоритетів на 2024 рік, які менеджмент групи “Нафтогаз” обговорив із наглядовою радою компанії на виїзному засіданні 20 березня 2024 року.
“Об’єкти теплової генерації, передані “Нафтогазу”, у вкрай важкому стані. Вони роками не модернізувалися, війна теж негативно вплинула на їхню роботу. У сьогоднішніх умовах вони не можуть ефективно працювати і забезпечити належний рівень надійності. Тому нам необхідно знайти кошти на модернізацію цих об’єктів”, – повідомляється на сайті групи “Нафтогаз” із посиланням на її главу Олексія Чернишова в четвер.
Серед ключових пріоритетів групи в нинішньому році в “Нафтогазі” також виокремили зростання видобутку газу і нафти, збільшення обсягів газу іноземних енергокомпаній в українських ПСГ, розвиток клієнтських сервісів для побутових споживачів і захист об’єктів в умовах війни.
Зокрема, група планує за підсумками поточного року наростити видобуток природного газу на 0,5 млрд куб. м і залучити близько 4 млрд куб. м газу іноземних трейдерів для зберігання в українських підземних сховищах проти 2,5 млрд куб. м у 2023 році.
“Як і минулого року, нашим першочерговим пріоритетом залишається зростання видобутку власного українського газу та нафти. Наш план на 2024 рік – наростити видобуток блакитного палива щонайменше на півмільярда кубометрів. Ми збільшуємо темпи буріння нових свердловин, використовуємо сучасні технології як для дослідження надр, так і для безпосереднього видобутку газу”, – зазначив Чернишов.
Як повідомлялося з посиланням на главу “Нафтогазу”, група планує у 2024 р. видобути 15 млрд куб. м природного газу за рахунок ПАТ “Укргазвидобування” (УГВ) і ПАТ “Укрнафта”.
За словами Чернишова, 2023 року УГВ видобуло 13,5 млрд куб. м газу.
Зі свого боку, за інформацією глави УГВ Олега Толмачова, 2023 року компанія збільшила видобуток газу приблизно на 700 млн куб. м порівняно з 2022 роком. У 2022 році було видобуто 12,5 млрд куб. м природного газу (товарного).
“Укрнафта” у 2023 р. збільшила видобуток нафти з конденсатом на 3% (на 39,9 тис. тонн) порівняно з 2022 роком – до 1 млн 409,9 тис. тонн, газу – на 5,8% (на 60,4 млн куб. м), до 1 млрд 97,4 млн куб. м.
Кабінет міністрів України ухвалив рішення про передачу шести ТЕЦ від Фонду держмайна до НАК “Нафтогаз України” (Дніпровська в м. Кам’янське, Миколаївська, Криворізька, Херсонська, Одеська, а також ЦМК ДП Сєвєродонецька ТЕЦ) на початку серпня 2021 року. Пізніше уряд вирішив збільшити статутний капітал НАК на 646,248 млн грн шляхом додаткової емісії акцій за рахунок додаткових внесків до нього пакетів акцій цих ТЕЦ.
