Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” “Запоріжсталь” спрямував 5,3 млн грн на модернізацію агрегату поздовжнього розпуску АПР-4 у у цеху гарячої прокатки (ЦГП).
Згідно з його пресрелізом у вівторок, у межах проєкту оновили ключові вузли агрегату й посилили його технічні можливості для роботи з рулонами вагою до 16 тонн. Монтаж і пусконалагодження виконали фахівці підрозділу разом із підрядною організацією “Еталонбудсервіс”.
При цьому уточнюється, що оновлене устаткування дозволить обробляти рулони подвійної маси вагою до 16 тонн, розширити сортамент тонколистового прокату та підвищити якість обробки металу у ЦГП.
“Запоріжсталь” є спільним підприємством групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і Smart Steel Limited (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Третій за величиною український оператор мобільного зв’язку ТОВ “лайфселл” (ТМ lifecell) підписав стратегічну угоду зі шведським виробником телекомунікаційного обладнання Ericsson щодо модернізації ядра мережі для підвищення готовності до 5G, йдеться у повідомленні компанії у понеділок.
“Модернізація ядра дозволить lifecell підвищити продуктивність і стійкість мережі, оптимізувати використання ресурсів, а найголовніше – це суттєво скоротити час виведення нових сервісів на ринок”, – зазначив оператор.
В lifecell пояснили, що в межах проєкту компанія переходить на хмарно-орієнтовану (cloud-native) архітектуру ядра мережі на базі рішень Ericsson, зокрема мова йде про системи обслуговування сервісів передачі даних та доступу до Інтернету (Packet Core), а також систем управління абонентськими даними (User Data Management).
Передбачається, що оновлення ядра мережі здійснюватиметься відповідно до принципів 5G, що в подальшому створить технічну основу для покращення якості сервісів.
У lifecell уточнили, що впровадження переходу на хмарно-орієнтоване ядро також зменшить ризик переривань зв’язку та простоїв в абонентів.
Крім того оператор паралельно модернізує систему управління абонентськими даними на основі рішення Ericsson Cloud Native Unified Data Management (UDM), яке забезпечує безпечне управління даними абонентів.
Як повідомлялося, ТОВ “лайфселл” за 9 місяців 2025 року збільшило дохід від телекомунікаційних послуг на 18,9% до – 11,58 млрд грн. Згідно з даними Національної комісії з регулювання у сферах електронних комунікацій та поштового зв’язку (НКЕК), lifecell збільшив за 9 міс. 2025 року обсяг капітальних інвестицій на 41,7% – до 2,97 млрд грн.
Євросоюз може надати Україні грант на модернізацію пункту пропуску “Шепіт – Ізвоареле Сучевей” на кордоні з Румунією в межах програми Interreg VI-A NEXT “Румунія – Україна 2021-2027”, повідомила пресслужба Агентства відновлення. Згідно з повідомленням, керівний орган програми погодив відбір проєкту BOND – Border Operations and National Development. Проєкт рекомендований до фінансування і може отримати грант до 690,9 тис. євро, що становить 90% загального бюджету проєкту.
В Агентстві відновлення зазначили, що BOND є наступним етапом комплексної роботи над відкриттям пункту пропуску “Шепіт – Ізвоареле Сучевей”, передбаченого міжурядовою угодою між Україною та Румунією. Раніше, у межах програми “Румунія – Україна 2014-2020”, з обох боків кордону були реалізовані дзеркальні інфраструктурні проєкти – збудовано мости, під’їзні дороги та виконано протипаводкові заходи на ділянках 2 км з української і 3 км з румунської сторони.
Як уточнюється, проєкт BOND передбачає технічне оснащення пункту пропуску по обидва боки кордону, зокрема закупівлю та встановлення спеціалізованого обладнання для безпечної та ефективної роботи КПП, а також розробку спільної транскордонної стратегії розвитку прикордонних територій.
Програма Interreg NEXT “Румунія – Україна” на період 2021-2027 спрямована на підтримку транскордонної співпраці та охоплює прикордонні повіти Румунії і Закарпатську, Івано-Франківську, Чернівецьку та Одеську області України.
GRANT, ЄВРОСОЮЗ, КОРДОН, МОДЕРНІЗАЦІЯ, пункт пропуску, РУМУНІЯ
“Кернел”, один із найбільших українських агрохолдингів та операторів елеваторних потужностей, у поточній інвестиційній діяльності фокусується на точкових технологічних рішеннях для розвитку мережі елеваторів і впроваджуватиме на них власні інженерні розробки, повідомив керівник департаменту зберігання “Кернел” Сергій Щербань на Grain Storage Forum в Києві в п`ятницю.
Фахівець зауважив, що будівництво нових великих об’єктів у форматі “пісочних елеваторів” (проєктів “з нуля” – ІФ-У) наразі вимагає тривалого інвестиційного циклу — від 8 до 10 років. У зв’язку з цим компанія спрямовує наявний капітальний бюджет (CAPEX) на підвищення ефективності діючих активів.
“Наш бюджет цілеспрямовано спрямований на точкові технологічні рішення. Зокрема, ми розробили власний зерновий рекуператор, який плануємо встановити щонайменше на двох елеваторах спільно з компанією “Сокол”. Ця розробка дозволить економити від 20% енергоносіїв при сушінні зерна у певних типах сушарок”, — пояснив Щербань.
За його словами, “Кернел” найближчим часом розпочне виробляти власне очисне обладнання. Спеціалісти агрохолдингу розробили машину для очищення, калібрування та сортування зерна, що дозволяє працювати з сировиною будь-якої якості.
“Ми отримали технологію, і зараз це обладнання вже втілюється “в металі”. Рекуператор та очисна машина — це наші власні розробки. Потрібно підходити до вирішення нестандартних проблем агровиробника через оптимізацію процесів”, — підкреслив керівник департаменту.
Агрохолдинг “Кернел” – найбільший світовий виробник та експортер соняшникової олії, найбільший експортер зерна з України, провідний виробник зернових та олійних культур в Україні. Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
“Кернел” – найбільший оператор на ринку зберігання зерна в Україні. Має мережу з понад 60 елеваторів потужністю одноразового зберігання близько 3,5 млн тонн. Основні активи зосереджені в Полтавській, Черкаській, Чернігівській, Сумській та Кіровоградській областях. Логістична інфраструктура агрохолдингу підкріплена активами в портах Чорноморська, зокрема потужним зерновим терміналом “Трансбалктермінал” (понад 190 тис. тонн зберігання) та часткою в терміналі “Олімп”.
“Кернел” у 2025 фінансовому році (ФР, липень 2024р – червень 2025 року) поставив на світовий ринок 8 млн тонн агропродукції. Агрохолдинг отримав $238 млн чистого прибутку, що на 42% більше ніж у 2024ФР. Консолідована виручка “Кернел” у 2025ФР сягнула $4,115 млрд, що на 15% більше порівняно з попереднім фінроком.
Боргові зобов’язання компанії на кінець вересня становили $726 млн, зокрема банківські кредитні лінії – $104,5 млн порівняно із $146,7 млн на початок року.
16 мільйонів євро за підтримки ЄС будуть спрямовані на закупівлю сучасних тролейбусів та поліпшення інфраструктури
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надає кредит у розмірі 16 млн євро місту Черкаси в Україні для фінансування закупівлі сучасних тролейбусів та модернізації відповідної інфраструктури міста. Інвестиції сприятимуть зміцненню сталого міського транспорту та забезпечать безперебійне функціонування громадського транспорту в умовах воєнних викликів, що стоять перед Україною.
Кредит, повністю гарантований містом, буде співфінансований інвестиційним грантом у розмірі до 4 млн євро з Спеціального фонду акціонерів ЄБРР і отримає часткове покриття ризику перших збитків в рамках Програми муніципальної інфраструктури та промислової стійкості (UIF MIIR) Європейського Союзу. Це сприятиме зеленому переходу та стійкості економіки України шляхом підтримки стійких інвестицій у зелену міську інфраструктуру, екологізацію логістичних ланцюгів, енергоефективність та передачу зелених технологій.
Фінансування дозволить Черкаселектротрансу, муніципальному оператору громадського транспорту в Черкасах, розширити свій парк новими низькопідлоговими тролейбусами, модернізувати депо та іншу інфраструктуру, а також продовжити та перепланувати три тролейбусні маршрути.
Проект є частиною Програми ЄБРР з забезпечення стійкості та засобів до існування, спрямованої на захист основних муніципальних послуг у воєнний час. Він покращить мобільність мешканців, включаючи внутрішньо переміщених осіб, та значно зменшить викиди забруднюючих речовин, сприяючи поліпшенню якості повітря. Відповідно до цілей Паризької угоди щодо пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптації до них, проект класифікується як 100-відсоткове зелене фінансування.
Він також сприяє інклюзивності, покращуючи доступність для пасажирів з обмеженою мобільністю та підтримуючи гендерну рівність завдяки партнерству з програмою ООН «She Drives», яка буде навчати та сертифікувати жінок і молодь як водіїв тролейбусів.
Інвестуючи в систему громадського транспорту Черкас, ЄБРР допомагає підтримувати життєво важливі послуги, зміцнювати стійкість та просувати зелений перехід України в період безпрецедентних викликів.
ЄБРР суттєво збільшив свої інвестиції в Україну з моменту початку повномасштабної війни Росії в 2022 році, виділивши понад 8,5 млрд євро на підтримку енергетичної безпеки, життєво важливої інфраструктури, продовольчої безпеки, торгівлі та приватного сектору.
АТ “Укренергомашини”, понад 75,22% акцій якого належить державі, на поточний рік запланували капітальні інвестиції у розмірі 125 млн грн, зокрема, на організацію та витрати на релокацію частини виробничих потужностей в Закарпатську область, зазначається у проміжному фінансовому звіті підприємства за перше півріччя 2025 року.
“Загальний об’єм планових капнвестицiй на 2025 рiк складає 125 млн грн, в тому числi органiзацiя заходiв та витрати на релокацiю частини виробничих потужностей в Закарпатську область запланованi за рахунок коштiв з резервного фонду бюджету згiдно з відповідною постановою Кабміну”, – зазначається в оприлюдненому звіті.
Як повідомлялось, у квітні 2024 року компанія повідомила без подробиць про рішення створити філії в західних регіонах України: Львівської, Закарпатської та Чернівецької. Але пресслужба уточнювала тоді, що підприємство залишається в Харкові, а філії створюють для прискорення виробництва електротягового обладнання та логістичних процесів з метою швидкої доставки обладнання за експортними контрактами.
Згідно з фінансовим звітом за перше півріччя поточного року, у 2025 роцi найбiльші інвестицiї заплановані для розвитку дiючих виробництв, зокрема, придбання нового обладнання, капремонт та модернiзацiя iснуючого. Зокрема 38,4 млн грн планується спрямувати на забезпечення виробництва необхiдним оргтехоснащенням та iнструментом, 7,4 млн грн – розвиток допомiжного виробництва та лабораторно-експериментальної бази.
“Цi заходи частково фiнансуються за рахунок власних коштiв та за рахунок залучених коштiв з резервного фонду бюджету”, – нагадали у компанії.
“Укренергомашини” повідомляє, що у другому кварталі поточного року освоєно 1,76 млн грн коштiв, зокрема, 675 тис грн на придбання нового обладнання.
Разом з тим, підкреслюється, що з метою збереження виробничих потужностей стратегiчного пiдприємства, яке має особливе значення для енергетики України, ведеться робота щодо релокацiї частини обладнання у захiднi областi.
АТ “Укренергомашини” нагадує, що належить до числа найбiльших пiдприємств свiту та єдиний в Українi проєктант та виробник широкої номенклатури обладнання для енергетики, але у період війни освоїло виробництво широкої номенклатури іншої спецпродукцiї, зокрема, для мiського транспорту (замовник ТОВ “Татра-ЮГ”) спроєктовано та запущено в серiйне виробництво електродвигун. Також освоєно ряд продукції для ТОВ “Френдлi Вiнд Технолоджi”.
Крім того, завершується проєктування автоматичного реверсивного вимикача та перемикача для трамваїв та тролейбусiв, розроблено блок управління для тепловозів, налагоджено виробництво тягових агрегатів.
Як повідомлялось, підприємство завершило січень-червень поточного року з чистим прибутком у розмірі 0,49 млн грн, тоді як за аналогічний період торік він складав 20,81 млн грн, за незначного скорочення чистого доходу – до 468,85 млн грн.
За даними звіту, у другому кварталі реалізація склала 243,55 млн грн, з них 132,255 склали екпортні поставки (54,3% продажів), продукція експортується в Казахстан, Iндiю, Вiрменiю, Болгарiю, Угорщину.
Основнi клiєнти (бiльше 5% у загальнiй сумi виручки, зокрема, “Укргiдроенерго”, НАЕК “Енергоатом”, “Центренерго”, Миколаївський тепловозоремонтний завод, Крюківський вагонзавод, ДТРЗ, “Татра-Юг”, а також АЕЦ Козлодуй” (Болгарiя), АЕС “ПАКШ” (Угорщiна), “ААЕК” (Вiрменiя); KBI Energy” (Казахстан).
Разом із тим, вартiсть укладених, але ще не виконаних договорiв (контрактiв) станом на кiнець другого кварталу 2025 року перевищує 8 млрд грн, а загальна сума платежiв, яка залишалась до сплати за зазначеними контрактами становить – 2, 86 млрд грн.
Основними конкурентами АТ “Укренергомашини” називає iноземнi компанiї – Andritz (Австрiя), Voith (Нiмеччина), General Electric (США), Bharat Heave Electric Ltd. (Iндiя) і оцінює конкуренцію на ринках як високу.
АТ “Укренергомашини” – єдиний в Україні виробник турбінного обладнання для гідро-, теплових і атомних електростанцій. Також випускає електродвигуни для залізничного та міського транспорту.
Станом на 1 липня 2025 року на підприємство працювало майже 2,6 тис. осіб.
