АТ “Укренергомашини”, понад 75,22% акцій якого належить державі, на поточний рік запланували капітальні інвестиції у розмірі 125 млн грн, зокрема, на організацію та витрати на релокацію частини виробничих потужностей в Закарпатську область, зазначається у проміжному фінансовому звіті підприємства за перше півріччя 2025 року.
“Загальний об’єм планових капнвестицiй на 2025 рiк складає 125 млн грн, в тому числi органiзацiя заходiв та витрати на релокацiю частини виробничих потужностей в Закарпатську область запланованi за рахунок коштiв з резервного фонду бюджету згiдно з відповідною постановою Кабміну”, – зазначається в оприлюдненому звіті.
Як повідомлялось, у квітні 2024 року компанія повідомила без подробиць про рішення створити філії в західних регіонах України: Львівської, Закарпатської та Чернівецької. Але пресслужба уточнювала тоді, що підприємство залишається в Харкові, а філії створюють для прискорення виробництва електротягового обладнання та логістичних процесів з метою швидкої доставки обладнання за експортними контрактами.
Згідно з фінансовим звітом за перше півріччя поточного року, у 2025 роцi найбiльші інвестицiї заплановані для розвитку дiючих виробництв, зокрема, придбання нового обладнання, капремонт та модернiзацiя iснуючого. Зокрема 38,4 млн грн планується спрямувати на забезпечення виробництва необхiдним оргтехоснащенням та iнструментом, 7,4 млн грн – розвиток допомiжного виробництва та лабораторно-експериментальної бази.
“Цi заходи частково фiнансуються за рахунок власних коштiв та за рахунок залучених коштiв з резервного фонду бюджету”, – нагадали у компанії.
“Укренергомашини” повідомляє, що у другому кварталі поточного року освоєно 1,76 млн грн коштiв, зокрема, 675 тис грн на придбання нового обладнання.
Разом з тим, підкреслюється, що з метою збереження виробничих потужностей стратегiчного пiдприємства, яке має особливе значення для енергетики України, ведеться робота щодо релокацiї частини обладнання у захiднi областi.
АТ “Укренергомашини” нагадує, що належить до числа найбiльших пiдприємств свiту та єдиний в Українi проєктант та виробник широкої номенклатури обладнання для енергетики, але у період війни освоїло виробництво широкої номенклатури іншої спецпродукцiї, зокрема, для мiського транспорту (замовник ТОВ “Татра-ЮГ”) спроєктовано та запущено в серiйне виробництво електродвигун. Також освоєно ряд продукції для ТОВ “Френдлi Вiнд Технолоджi”.
Крім того, завершується проєктування автоматичного реверсивного вимикача та перемикача для трамваїв та тролейбусiв, розроблено блок управління для тепловозів, налагоджено виробництво тягових агрегатів.
Як повідомлялось, підприємство завершило січень-червень поточного року з чистим прибутком у розмірі 0,49 млн грн, тоді як за аналогічний період торік він складав 20,81 млн грн, за незначного скорочення чистого доходу – до 468,85 млн грн.
За даними звіту, у другому кварталі реалізація склала 243,55 млн грн, з них 132,255 склали екпортні поставки (54,3% продажів), продукція експортується в Казахстан, Iндiю, Вiрменiю, Болгарiю, Угорщину.
Основнi клiєнти (бiльше 5% у загальнiй сумi виручки, зокрема, “Укргiдроенерго”, НАЕК “Енергоатом”, “Центренерго”, Миколаївський тепловозоремонтний завод, Крюківський вагонзавод, ДТРЗ, “Татра-Юг”, а також АЕЦ Козлодуй” (Болгарiя), АЕС “ПАКШ” (Угорщiна), “ААЕК” (Вiрменiя); KBI Energy” (Казахстан).
Разом із тим, вартiсть укладених, але ще не виконаних договорiв (контрактiв) станом на кiнець другого кварталу 2025 року перевищує 8 млрд грн, а загальна сума платежiв, яка залишалась до сплати за зазначеними контрактами становить – 2, 86 млрд грн.
Основними конкурентами АТ “Укренергомашини” називає iноземнi компанiї – Andritz (Австрiя), Voith (Нiмеччина), General Electric (США), Bharat Heave Electric Ltd. (Iндiя) і оцінює конкуренцію на ринках як високу.
АТ “Укренергомашини” – єдиний в Україні виробник турбінного обладнання для гідро-, теплових і атомних електростанцій. Також випускає електродвигуни для залізничного та міського транспорту.
Станом на 1 липня 2025 року на підприємство працювало майже 2,6 тис. осіб.
Група компаній “PRAVIO” інвестує в будівництво модернізацію нещодавно придбаного збанкрутілого сирзаводу “Гадячсир” (Полтавська обл.) EUR180 млн, щоб трансформувати його в сучасне експортоорієнтоване підприємство із виробництві м’яких сирів, кисломолочного сиру та іншої продукції, повідомив засновник і президент RAVIO Валентин Запорощук в коментарі БізнесЦензор.
Він зазначив, що в лютому 2025 року придбав “Гадячсир”.
“Уся ця продукція сьогодні на європейському ринку затребувана. У планах будівництво заводу з потужністю переробки до 1 тис. тонн молока на добу, обсяг інвестицій на рівні EUR180 млн. Це будуть кошти, залучені від європейських банків. В нас є партнери з Європи, які готові заходити з нами в проєкт”, – розповів Запорощук.
За його інформацією зараз на підприємстві, яке простоювало майже п`ять років, проводиться аудит. Проблеми підприємства почалися ще в 2013–2014 роках, коли “Гадячсир” залишався майже єдиним українським молочним заводом, який експортував продукцію в РФ і він не мав інших стабільних партнерів. Пізніше завод намагався виходити на міжнародні виставки, проте фінансові труднощі стали невідворотними.
Запорощук переконаний, що майданчик і регіон є перспективними для розвитку нового підприємства.
“Полтавська область – одна з найбільших по виробництву молока, великих фермерських господарств. Підприємство в найкращі часи переробляло більше 2 тис. тонн молока на добу. А це непогані обсяги. Зрозуміло, що зараз їх розібрали інші підприємства. Але коли ми на цьому майданчику збудуємо нове підприємство зі стратегічним комплексом рішень, воно буде конкурентоспроможним, і виробники молока повернуться до нас”, – додав Запорощук.
ГК “PRAVIO” об`єднує “Ічнянський молоко-консервний комбінат”, який спеціалізується на переробці молока та виробництві консервованої молочної продукції, ТД “Провіант” та має сировинний напрямок – агрофірму “Маяк”, що спеціалізується на рослинництві, та компанію “Обмачівські зірки” із спеціалізацією на тваринництві та рослинництві.
Групи компаній володіє ТМ PRAVIO, MamaMilla, Milada, “Ічня”, продукцію під якими через свій торговий дім “Провіант” експортує до 40 країн світу та дистрибутує на території України.
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест” (Кам’янське Дніпропетровської обл.) через підвищений попит на сталеву безперервнолиту заготовку за технологією стопорного розливання значно підвищила її виробництво.
Згідно з інформацією підприємства, один з актуальних трендів ринку металу – підвищений попит на сталеву безперервнолиту заготовку за технологією стопорного розливання.
“Команда конвертерного цеху “Каметсталі” завдяки системним заходам перевершила початкові цьогорічні цілі і досягла на МБЛЗ-1 виробництва 15 000 тонн заготовки підвищеної якості на місяць, що вдвічі більше за торішні місячні обсяги виробництва”, – констатується в пресрелізі.
При цьому зазначається, що освоєння і вдосконалення технології розливання сталі зі застосуванням стопорних механізмів на сортовій машині безперервного лиття заготовок (МБЛЗ) №1 залишається у фокусі спеціалістів підприємства, оскільки саме вона дозволяє отримувати метал із підвищеними вимогами до хімічного складу та макроструктури, який дає вищий прибуток, аніж від звичайної заготовки. Однією зі своїх першочергових цілей сталеплавильники визначили збільшення виробництва БЛЗ за цією технологією, і наполегливо досягають мети. Цьогоріч на першій машині вже розлито 58,433 тис. тонн заготовки підвищеної якості, і таким чином за вісім місяців вдалося на понад 5 тис. тонн перевершити річні обсяги виробництва-2024.
“Серед першочергових заходів для досягнення амбітних цілей – відпрацювання та вдосконалення параметрів автозапуску струмків машини під час стопорного розливання, що позитивно впливає на якість і продуктивність розливання завдяки мінімізації впливу людського чинника на процес. Якщо на початку 2025 року успішні запуски МБЛЗ в режимі “Автостарт” становили майже 80%, то сьогодні технологи вже виконують понад 90% успішних запусків без переходу до ручного режиму”, – підкреслюють на заводі.
Також цьогоріч в межах програми оновлення основного сталеплавильного обладнання реалізували інвестпроєкт – за першим етапом реконструкції на МБЛЗ №1 замінили частотні перетворювачі, кабельно-провідникову продукцію та оновили програмне забезпечення. За підсумками, поліпшилася робота тягнучих клітей, а отже плавність розливання і стабільність запусків.
Після реалізації цього інвестпроєкту на першій машині у липні досягли рекордного виробництва БЛЗ підвищеної якості – 16,159 тис. тонн, тоді як торік максимальне місячне виробництво такої продукції становило 8,256 тис. тонн.
Важливий вектор – збільшення серійності плавок під час стопорного розливання сталі. Додаткові технологічні заходи дозволили цьогоріч досягти середньої серійності у майже шість плавок, тоді як середня серійність 2024 року становила 5,3 плавки.
Як повідомлялося, “Метінвест” у 2025 році інвестує понад 2,5 млрд грн в модернізацію “Каметсталі”.
“Каметсталь” входить у групу “Метинвест”.
Агрохолдинг ІМК (“Індустріальна молочна компанія”) за результатами 2024 року і першого кварталу 2025 року знаходиться в доброму фінансовому стані, має намір за підсумками року скоротити свій борг нижче рівня $20 млн і повернеться до виплати дивідендів, повідомив генеральний директор ІМК Олександр Вержиховський в інтерв`ю польському виданню parkiet.com.
Він зазначив, що станом на кінець березня 2025 року ІМК мав $44,7 млн у вигляді грошових коштів та їх еквівалентів, що на 73% більше, ніж роком раніше. Це дозволяє агрохолдингу планово скорочувати фінансовий борг.
За інформацією гендиректора агрохолдингу, борг ІМК станом на кінець 2024 року становив понад “$23 млн проти $46 млн на кінець 2023 року.
“В цьому році ми прагнемо ще більше скоротити свій борг і плануємо знизити його до рівня нижче 20 млн. Водночас ми повернулися до виплати дивідендів і працюємо над тим, щоб у наступному році розділити прибуток з акціонерами у вигляді значних дивідендів”, – підкреслив керівник ІМК.
Крім того, він розповів, що в березні 2025 року ІМК завершив інвестиції у власний рухомий склад. Всього з 2024 року компанія інвестувала в придбання парку із 300 вагонів-зерновозів за суму близько $22 млн.
Вержиховський пояснив, що власні вагони-зерновози дозволяють агрохолдингу в значній мірі відмовитися від використання орендованих вагонів для перевезення зерна в порти. Наразі ІМК може перевозити до 80% нашого річного виробництва зерна власними вагонами.
Крім того, 2024 року агрохолдинг вклав значні кошти в оновлення та модернізацію техніки парку, що напряму впливає на виробничі процеси, пов’язані з підготовкою ґрунту, посівною кампанією, їх ефективністю та оптимізацією операцій.
“ІМК має намір підтримувати щорічні капіталовкладення в обладнання, технології та модернізацію інфраструктури на рівні $10–12 млн. Компанія не планує випускати акції або збільшувати борг. Інвестиції будуть здійснюватися за рахунок власних коштів”, – резюмував гендиректор ІМК.
Агрохолдинг “ІМК” – інтегрована група компаній, що працює в Сумській, Полтавській та Чернігівській областях (північ і центр України) у сегментах рослинництво, елеватори та склади. Земельний банк – 116 тис. га, потужності зберігання – 554 тис. тонн за врожаю 2024 року 864 тис. тонн.
ІМК завершив 2024 рік з чистим прибутком $54,54 млн порівняно із чистим збитком $21,03 млн у 2023 році. Виручка зросла на 52% – до $211,29 млн, валовий прибуток – в чотири рази, до $109,10 млн, нормалізована EBITDA – у 25 разів, до $86,11 млн.
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест” (Кам’янське Дніпропетровської обл.) в рамках цьогорічної програми капітальних ремонтів розпочав роботи з оновлення основного сталеплавильного обладнання на одному з ключових об’єктів – конвертері №1.
Згідно із пресрелізом у понеділок, цьогоріч першочергова увага підприємства зосереджено на оновленні енергетичного устаткування, насамперед комплексу газовідвідного тракту конвертера, де значну частину обладнання буде замінено на нове, зокрема фурмові та допоміжні кесони. Також буде замінено статор і ротор електродвигуна нагнітача димососних газів газовідвідного тракту.
Уже виконано роботи з ремонту корпусу конвертера. Серед важливих етапів капремонту – цілковита заміна вогнетривкого футерування конвертера. Зараз старі вогнетриви вже демонтовано.
За словами заступника начальника конвертерного цеху з інжинірингу “Каметсталі” Андрія Зуєва, комплексні завдання усіх служб конвертерного цеху, а також ЦРМУ та ЦРУ, охоплюють не тільки оновлення ключового устаткування першого конвертера, а й ретельну ревізію та ремонт усіх інфраструктурних об’єктів агрегату: машини подачі кисню, вертикального тракту подачі сипучих матеріалів, циркуляційних насосних установок, спеціального рухомого складу – шлаковозів, сталевозів тощо.
“На кожному з цих об’єктів виконуються ремонтні втручання за механічним, енерго- та електронапрямами, що дозволить після завершення капітального ремонту забезпечити надійну та ефективну роботу конвертера №1”, – констатував він.
“Каметсталь” входить до групи “Метінвест”.
Чехія візьме участь в шести публічних інвестиційних проєктах модернізації українських медичних закладів.
Як повідомляє Міністерство охорони здоров’я, наразі Єврокомісія погодила проєкти модернізації Львівського обласного госпіталя ветеранів війн та репресованих, Рівненського обласного госпіталя ветеранів війни, Волинської обласної клінічної лікарні, Криворізької міської лікарні №5, Міської клінічної лікарні №16 Дніпра та Київської обласної дитячої лікарні.
МОЗ зазначає, що Чехія є учасником програми Ukraine Facility і потенційно готова взяти на себе фінансування реконструкції та модернізації 13 лікарень у семи регіонах України.
Наразі росіяни пошкодили 1984 об’єкти медзакладів та ще 301 — зруйнували вщент. За оцінкою Світового банку потреби на відновлення в медичній сфері України на найближчі 10 років складають $19,4 млрд.
Від початку повномасштабної війни МЗС Чехії виділило EUR4,3 млн на медичне обладнання та техніку для українських лікарень, машини швидкої допомоги, автобуси та засоби зв’язку для медичних підрозділів.
