Київська митниця 18 листопада оголосила тендер на страхування автотранспорту.
За даними системи електронних держзакупівель ProZorro, очікувана вартість становить 32,263 тис. грн.
Документи на участь у тендері приймаються до 27 листопада.
TENDER, АВТО, КИЇВ, МИТНИЦЯ, СТРАХУВАННЯ
Конвенція про процедуру спільного транзиту (CCTP) або так званий “митний безвіз” для України запрацював у суботу: в країну та з неї вже прямують вантажі в рамках такої процедури, повідомило Міністерство фінансів.
“Сьогодні, 1 жовтня, для України набули чинності і для бізнесу відкрилася можливість міжнародного переміщення товарів із 35 іншими країнами-учасниками за одним транзитним документом”, – йдеться у прес-релізі.
Мінфін уточнив, що першою країною, з якої було відправлено вантаж для доставки в Україну під процедурою спільного транзиту, стала Німеччина: українські митники вже бачать транзитну декларацію Т1 в електронній транзитній системі NCTS та очікують на прибуття вантажівки.
В Україні також було оформлено першу транзиту декларації на виїзд із країни: по ній вантаж зараз йде через Польщу до Німеччини.
Наразі в системі також очікують прибуття товарів до митниці відправлення та інших декларацій, за якими товари будуть поміщені під процедуру спільного транзиту та доставлені до митниць призначення на території країн-учасниць Конвенції, зазначається у повідомленні.
Мінфін нагадав, що відповідно до “митного безвізу” для доставки вантажів з однієї країни до іншої подається єдиний транзитний документ: від митниці відправлення до митниці призначення. Це прискорює проходження митних формальностей на кордоні та скорочує відповідні витрати для підприємств. Згідно з прогнозом Генерального директорату з оподаткування та митного союзу Єврокомісії (DG TAXUD), Україна може увійти до десятки країн за кількістю оформлення транзитних декларацій.
«Митниця відповідає за контроль товарів. Ми в ЄС прагнемо менше часу для контролю витрачати на кордоні, а більше всередині країни. В Україні поки що більшість товарів їде без перевірки всередині країни – вся робота з контролю відбувається безпосередньо на кордоні. Тому на кордоні утворюються черги. NCTS вирішує більшу частину цієї проблеми: є можливість заздалегідь подати декларацію до системи після перевірки всередині країни поставити потрібні пломби, які визнаються у ЄС. Тоді на кордоні потрібен час лише на те, щоб прочитати номер штрих-коду, як це робиться у супермаркеті», – резюмував міжнародний експерт Програми управління державними фінансами в Україні (EU4PFM) Вітяніс Алішаускас.
Державна митна служба України попереджає громадян про внесення змін до організації руху вантажного транспорту на кордоні з Польщею залежно від його маси.
Наголошується, що пілотний проект запроваджується завдяки попереднім домовленостям між українською та польською сторонами, які стосувалися необхідності зміни організації руху вантажних транспортних засобів у пунктах пропуску на спільній ділянці кордону з 1 вересня 2022 року.
“В результаті подальшого офіційного погодження умов реалізації пілотного проекту щодо змін організації руху вантажного транспорту шляхом обміну дипломатичними нотами між Україною та Польщею узгоджено наступний формат: рух транспорту загальною масою до 7,5 тонн здійснюватиметься через пункти пропуску “Устилуг-Зосин”; “Грушев -Будоміж”; “Смільник-Кросценко”; “Угринів-Довгобичув”, – йдеться у повідомленні.
Водночас рух транспорту загальною масою понад 7,5 тонн здійснюватиметься через пункти пропуску “Рава-Руська – Хребенне”; “Краківець – Корчова”; “Шегіні – Медика”; “Ягодин – Дорогуськ”.
“При цьому пасажирські транспортні перевезення у зазначених пунктах пропуску залишаються без змін”, – наголошують у відомстві.
Там додають, що зазначені зміни в організації руху вантажного транспорту діятимуть у період з 1 вересня до 30 листопада 2022 року.
Основні зміни, які мають відбутися в українській митниці, ідентифіковані в Угоді про Асоціацію між Україною та ЄС, – зазначив під час круглого столу «Запровадження митних процедур відповідно до європейської практики: яких змін очікувати українському бізнесу? Практичні аспекти», який відбувся 21 вересня 2021 у прес-центрі ІА «Інтерфакс-Україна» міжнародний експерт EU4PFM з питань митниці, екс-заступник голови митниці Литовської республіки Вітяніс Алішаускас.
Експерт підкреслив, що його радує швидкість, з якою ці зміни відбуваються. «Думаю, за 1-2 роки ми побачимо результати», – прогнозує Вітяніс Алішаускас.
«Зміни до Митного кодексу ЄС зафіксували нову місію європейської митниці. Якщо раніше митниця мала охороняти місцевий ринок і збирати митні збори, то зараз вона стає частиною міжнародного ланцюга торгівлі. І від того, як вона працює, залежить конкурентоспроможність місцевих експортерів», – підкреслив під час «круглого столу» Вітяніс Алішаускас.
Він наголосив на ключових інструментах, які застосовує європейська митниця, щоб економити час для добросовісного бізнесу, – окрім системи спрощень (Програма АЕО та спрощення в режимі спільного транзиту), це система митного аудиту (постаудиту) та система управління митними ризиками.
«Спрощення, які зараз бізнес за тимчасовими положеннями Митного кодексу (до 7 листопада 2022 року – ред.), з часом будуть замінені. Тому я б уже зараз подумав про отримання статусу АЕО», – сказав під час відповіді на запитання директор Департаменту митної політики Міністерства фінансів України Олександр Москаленко. Окрім того, низку спрощень (але для транзиту) передбачає режим спільного транзиту, який зараз запроваджується в Україні.
Повноцінне впровадження функціонування Програми авторизованого економічного оператора (АЕО) є пріоритетом діяльності Держмитслужби на найближчі 2-3 роки. Про це повідомив Андрій Теплий, начальник управління супроводження АЕО Департаменту організації митного контролю та митного оформлення Держмитслужби. Серед головних викликів він назвав «трансформацію відносин «митниця-бізнес»: такі відносини на сьогодні будуються на недовірі бізнесу до митниці, натомість мають бути відкритими та партнерськими».
Як повідомив Олександр Москаленко, «понад 80% підприємств в ЄС увійшли в цю партнерську програму з митницею». «Програма АЕО – це те, що починалося в ЄС 2004 року як програма спрощень, а зараз стало основною системою», – каже представник Мінфіну.
Світлана Аніщенко, директор Департаменту митного аудиту та обліку осіб Держмитслужби, наголосила, що «митний аудит в Європі більше спрямований на зовнішньо-економічну діяльність і діє як система, яка дозволяє прискорювати процес митного оформлення».
«Ми відчуваємо потребу у створенні якісного ІТ інструменту – за підтримки європейських партнерів була створена перша версія Інформаційної системи «Митний аудит», у серпні-вересні вона тестується митницями. Місяць тому була досягнута домовленість з європейськими партнерами про підтримку у створенні 2-гої версії. Також почалася розробка системи управління ризиками для відбору підприємств для проведення митного аудиту», – повідомила представниця Держмитслужби.
URAKIN, АЛІШАУСКАС, АНІЩЕНКО, ДЕМЧЕНКО, ДЕРЖМИТСЛУЖБА, ЕКСПОРТЕРИ, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, КЛУБ_ЕКСПОРТЕРІВ_УКРАЇНИ, КРУГЛИЙ_СТІЛ, ЛИТВИНОВА, МИТНИЦЯ, МОСКАЛЕНКО, ТЕПЛИЙ, ЧИЖИКОВ, ЭКСПОРТ
Приєднання України до європейської Конвенції про процедуру спільного транзиту очікується наприкінці другого кварталу 2022 року, вже в третьому кварталі українські підприємства зможуть здійснювати транзит із 35 країнами за принципом “один транспортний засіб – одна транзитна декларація – одна фінансова гарантія”, повідомив директор департаменту запровадження міжнародної транзитної системи Держмитслужби Сергій Демченко.
Під час круглого столу “Впровадження митних процедур відповідно до європейської практики: яких змін очікувати українському бізнесу? Практичні аспекти” в агентстві “Інтерфакс-Україна” він уточнив, що йдеться про всі країни ЄС, Європейську асоціацію вільної торгівлі/EFTA, Туреччину, Сербію, Північну Македонію та Велику Британію.
Експерт нагадав, що приєднання до Конвенції передбачено Угодою про асоціацію Україна-ЄС і має активізувати міжнародну торгівлю завдяки встановленню Україною спільних транзитних процедур із країнами Конвенції та використання ними єдиної технології – системи NCTS. Ця система дає змогу країнам Конвенції обмінюватися митними даними в режимі реального часу та контролювати товари на кожному етапі перевезення.
“Система спільного транзиту передбачає для підприємств чотири основних спеціальних транзитних спрощення: авторизований вантажовідправник, авторизований вантажоодержувач, самостійне накладення пломб спеціального типу та загальна фінансова гарантія”, – зазначив Демченко. Він додав, що із забезпечення застосовуються нові підходи, які дадуть змогу зменшувати розмір забезпечення базової суми гарантії при її використанні на 50%, 70% або на 100%.
Для отримання спрощень у NCTS законодавством передбачена спеціальна процедура. Фінансову гарантію можуть забезпечувати компанії, які отримали статус фінансового гаранта. Щоб подати транзитну декларацію до NCTS, підприємству необхідно зареєструватися на Порталі трейдера в “особистому кабінеті” на порталі “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”.
“Українське законодавство щодо режиму спільного транзиту на сьогодні вже загалом сформовано і відповідає найкращим європейським практикам”, – зазначив під час круглого столу міжнародний експерт Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM), екс-заступник голови митниці Литовської республіки Вітяніс Алішаускас.
На сьогодні в системі зареєстровано понад 3000 посадових осіб митних органів, понад 180 компаній отримали доступ до Порталу трейдера, представлено майже 300 декларацій T1UA, три компанії отримали статус фінансового гаранта, працює Helpdesk.
Як повідомлялося, NCTS використовується в Україні поки що в національному масштабі. Однак, як зазначив представник Держмитслужби, “підприємства, які вже використовують NCTS (подали 50 і більше декларацій), можуть подавати до Держмитслужби документи на отримання спрощень, які діятимуть і після приєднання України до Конвенції, тобто при міжнародному застосуванні системи”.
URAKIN, АЛІШАУСКАС, АНІЩЕНКО, ДЕМЧЕНКО, ДЕРЖМИТСЛУЖБА, ЕКСПОРТЕРИ, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, КЛУБ_ЕКСПОРТЕРІВ_УКРАЇНИ, КРУГЛИЙ_СТІЛ, ЛИТВИНОВА, МИТНИЦЯ, МОСКАЛЕНКО, ТЕПЛИЙ, ЧИЖИКОВ, ЭКСПОРТ
Україна здійснює митну реформу, одним із напрямків якої є запровадження принципів та інструментів, які застосовуються в країнах ЄС. ЄС, в свою чергу, допомагає Україні в розробці та імплементації таких митних інструментів. Про це наголосили учасники Круглого столу, “Впровадження митних процедур відповідно до європейської практики: яких змін очікувати українському бізнесу? Практичні аспекти”, що відбувся 21 вересня 2021 у прес-центрі інформаційного агентства “Інтерфакс-Україна”.
Участь у заході взяли: президент клубу експортерів України Євгенія Литвинова, президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков, представники бізнес-асоціацій, директор Департаменту митної політики Міністерства фінансів України Олександр Москаленко, директор Департаменту запровадження міжнародної транзитної системи Держмитслужби України Сергій Демченко, директор Департаменту митного аудиту та обліку осіб Держмитслужби Світлана Аніщенко, начальник управління супроводження АЕО Департаменту організації митного контролю та митного оформлення Держмитслужби Андрій Теплий, міжнародний експерт EU4PFM з питань митниці, екс-заступник голови митниці Литовської республіки Вітяніс Алішаускас.
Організатор та модератор круглого столу Максим Уракін наголосив, що наразі Державна митна служба забезпечує 35-40% надходжень до державного бюджету, причому ці цифри залишаються стабільними впродовж останніх років.
“Загалом за січень-серпень 2021 року Держмитслужба виконала план надходжень на 107% і перерахувала до держбюджету 291 млрд грн (при запланованих показниках – 272 млрд). При цьому за 8 місяців поточного року порівнянні з аналогічним періодом минулого року, надходження митних платежів збільшилось на 76 млрд грн або на 36%”, – підкреслив Уракін.
Крім того, організатор відмітив, що виходячи з даних моніторингу зовнішньоекономічної діяльності України в 2021 році, проведеного аналітичним центром “Клуб Експертів“, доходи державного бюджету надалі зростатимуть, оскільки країна продовжує нарощувати обсяги міжнародної торгівлі.
“Так, експорт до країн ЄС в першому півріччі 2021 року виріс на 43,9% по відношенню до аналогічного періоду минулого року, імпорт – на 26,3%. Загальний обсяг торгівлі з країнами ЄС за 6 місяців склав майже 25 млрд дол, з Китаєм – близько 9 млрд дол США. Ці дані говорять про те, що стимуляція зовнішньої торгівлі через гармонізацію митного законодавства є ключовим фактором фінансової стабільності держави, забезпечує наповнення бюджету і економічне зростання”, – заявив спікер.
Спікери надали оглядову інформацію про принципи, закладені в Митний кодекс ЄС, та інструменти, які використовують країни ЄС для реалізації цих принципів; які з них слід очікувати в Україні (у тому числі завдяки підтримці європейських партнерів), а також щодо митних інструментів, які запроваджуються або близькі до запровадження в Україні – зокрема, режим спільного транзиту (NCTS), Програма авторизованого економічного оператора (АЕО) та митний аудит.
Особливий інтерес для представників бізнесу становила система митних спрощень, яка застосовується у країнах ЄС і зараз запроваджується в Україні, – зокрема, у рамках реалізації Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС.
Євгенія Литвинова, президент Клубу експортерів України, в свою чергу підкреслила, що для бізнесу важливо знати, що за зміни нас чекають.
“Нас чекають можливості чи додаткові витрати? Круглий стіл дасть поштовх краще зрозуміти очікувані зміни, підготуватися до них, щоб наш експорт після 2022 року був безболісним, ефективним, активним”, – наголосила вона.
“Ми хочемо, щоб одномоментно все стало добре, але митна реформа – процес непростий. Однак те, що ми зараз бачимо, дає велику частку позитиву. І передовсім те, що ми рухаємося в напрямку ЄС, в тому числі ментально”, – зазначив Геннадій Чижиков, президент Торгово-промислової палати України.
За словами Вітяніса Алішаускаса, міжнародного експерта EU4PFM з питань митниці, екс-заступника голови митниці Литовської республіки, зміни до Митного кодексу ЄС зафіксували нову місію європейської митниці. Якщо раніше митниця мала охороняти місцевий ринок і збирати митні збори, то зараз вона стає частиною міжнародного ланцюга торгівлі. І від того, як вона працює, залежить конкурентоспроможність місцевих експортерів
Міжнародний експерт акцентував увагу завданнях, які має бути вирішено за допомогою Митного кодексу ЄС, – щоб підприємцю вигідно було бути добросовісним, щоб добросовісний бізнес економив свій час і кошти, щоб частину процесів, які (як правило) виконуються на митниці, такий бізнес міг робити самостійно.
“Авторизований економічний оператор (АЕО) – це символ добросовісного підприємця, якому довіряє митниця і який має суттєві переваги при митному оформленні”, – уточнив він.
Алішаускас наголосив на ключових інструментах, які застосовує європейська митниця, щоб економити час для добросовісного бізнесу, – окрім системи спрощень (Програма АЕО та спрощення в режимі спільного транзиту), це система митного аудиту (постаудиту) та система управління митними ризиками.
Ці приниципи та інструменти міжнародні партнери допомагають створювати та запроваджувати в Україні.
Олександр Москаленко, директор Департаменту митної політики Міністерства фінансів України підкреслив, що зараз країна працює у векторі, який визначено Конституцією, – євроінтеграції. Європа є нашим найбільшим торговим партнером, і тому важливим є наближення, запровадження найкращих європейських практик – щоб європейська і українська митниця працювали за одними правилами.
“Ми закінчили великий пласт законодавчих змін. Зараз і митниця, і бізнес повинні все це розгортати. Потрібне навчання, просвіта, промоція. Тому я хотів би, щоб міжнародні партнери допомагали нам також проводити навчання для бізнесу. Щоб усі учасники процесу не лише мали права, а й знали, як ними користуватися”, – зазначив представник Мінфіну.
На його думку, прискорення митних оформлень має бути досягнуто не за рахунок команди митникам «швидко працювати», а за рахунок ефективно побудованої системи.
“Ми рухаємося до побудови партнерських відносин між бізнесом та митницею. Це займе певний час”, – резюмував він.
Сергій Демченко, директор Департаменту запровадження міжнародної транзитної системи Держмитслужби, повідомив, що у ІІ кварталі 2022 очікується приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту, а уже в ІІІ кв 2022 – етап міжнародного застосування Україною системи NCTS.
“Вже за рік українські підприємства зможуть здійснювати транзит із 35 країнами (у т.ч. всіма країнами ЄС, EFTA, Туреччиною, Великою Британією) за принципом “один транспортний засіб – одна транзитна декларація, одна фінансова гарантія”, – заявив Демченко.
Він також проінформував про 4 спеціальних транзитних спрощення, які передбачає система спільного транзиту: авторизований вантажовідправник, авторизований вантажоодержувач, самостійне накладення пломб спеціального типу, загальна фінансова гарантія. Щодо гарантування, представник Держмитслужби наголосив, що застосовуються нові підходи, які дозволять зменшувати розмір забезпечення базової суми гарантії при її використанні – на 50%, 70%, або й на 100%.
“Як відомо, зараз NCTS використовується в національному масштабі, однак підприємства, які її використовують (подали 50 декларацій і більше), можуть подавати документи на отримання спрощень, які діятимуть і при міжнародному застосуванні системи. На сьогодні в системі зареєстровано понад 3000 посадових осіб митних органів, понад 180 компаній отримали доступ до Порталу трейдера, подано близько 300 декларацій T1UA, 3 компанії отримали статус фінансового гаранта, працює Helpdesk, проведено 7 семінарів з суб’єктами ЗЕД”, – резюмував представник Держмитслужби.
Як повідомив Андрій Теплий, начальник управління супроводження АЕО Департаменту організації митного контролю та митного оформлення Держмитслужби, повноцінне впровадження функціонування Програми авторизованого економічного оператора (АЕО) є пріоритетом діяльності Держмитслужби на найближчі 2-3 роки. Серед головних викликів він назвав трансформацію відносин митниця-бізнес: такі відносини на сьогодні будуються на недовірі бізнесу до митниці, натомість мають бути відкритими та партнерськими.
“Як відомо, Програма авторизованого економічного оператора (АЕО) діє в Україні з серпня 2020. Її запровадження передбачено Угодою про асоціацію України з ЄС. Вона передбачає низку спрощень та переваг при митному оформленні. Для набуття статусу необхідно пройти досить непросту і тривалу процедуру авторизації. Станом на вересень 2021 до Держмитслужби надійшло 5 заяв про надання авторизації АЕО. З них 1-му підприємству надано авторизацію АЕО, 2-м відмовлено у проведенні оцінки; 2 заяви перебувають на стадії попереднього розгляду”, – наголосив експерт.
Світлана Аніщенко, директор Департаменту митного аудиту та обліку осіб Держмитслужби, наголосила, що митний аудит в Європі більше спрямований на зовнішньо-економічну діяльність і діє як система, яка дозволяє прискорювати процес митного оформлення.
“Ми відчуваємо потребу у створенні якісного ІТ інструменту – за підтримки європейських партнерів була створена перша версія Інформаційної системи «Митний аудит», у серпні-вересні вона тестується митницями. Місяць тому була досягнута домовленість з європейськими партнерами про підтримку у створенні 2-гої версії. Також почалася розробка системи управління ризиками для відбору підприємств для проведення митного аудиту”, – повідомила вона.
Запис події можна переглянути тут: https://www.youtube.com/watch?v=4VBpReShdr8.
Організатори заходу – Програма ЄС з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM), Торгово-промислова палата України, Клуб експортерів України, ІА “Інтерфакс-Україна”.
CHYZHYKOV, URAKIN, АЛІШАУСКАС, АНІЩЕНКО, ДЕМЧЕНКО, ЕКСПОРТЕРИ, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, КЛУБ_ЕКСПОРТЕРІВ_УКРАЇНИ, КРУГЛИЙ_СТІЛ, ЛИТВИНОВА, МИТНИЦЯ, МОСКАЛЕНКО, ТЕПЛИЙ, ЭКСПОРТ
