Національний банк підвищив прогноз міжнародних резервів України на кінець поточного року до $38,3 млрд із $34,5 млрд у квітневому прогнозі.
Згідно з оновленими оцінками НБУ, представленими на брифінгу в четвер, на кінець наступного року міжнародні резерви України сягнуть $42,6 млрд, а ще за рік – $44,1 млрд, тоді як у квітні Нацбанк давав скромніші оцінки – відповідно $36,1 млрд і $37,1 млрд.
НБУ очікує, що цього року зовнішнє фінансування тільки держбюджету становитиме $42 млрд, а наступного року оцінює таку потребу ще в $37 млрд.
За його прогнозами, така масштабна фінансова зовнішня підтримка дасть змогу повністю перекрити негативне сальдо поточного рахунку, яке цього і наступного року НБУ оцінює відповідно в $11 млрд, $17,2 млрд і $16,1 млрд.
Як повідомлялося, у зв’язку зі значним надходженням зовнішнього фінансування міжнародні резерви України зросли за червень на 4,5% – до рекордного в історії країни рівня $39,00 млрд.
Національний банк України (НБУ) вперше з 1 червня 2022 року знизить облікову ставку з 25% до 23-24% на засіданні 27 липня, прогнозують опитані агентством “Інтерфакс-Україна” банкіри.
“Упевнений, що НБУ ухвалить рішення про зниження ставки на 1-2%, адже для цього є всі передумови. Насамперед, істотно більш жваві темпи зниження інфляції. (…) Щоправда, я не думаю, що регулятор вдасться до різких змін. Проте ризики і невизначеність залишаються дуже значними, в системі сформовано чималий навіс ліквідності, який НБУ намагається зв’язати в строкових депозитах. Та й з точки зору курсової стабільності Нацбанку слід зберігати високий рівень привабливості гривневих вкладів для населення”, – зазначив правління Юнекс Банку Іван Світек.
Він зазначив, що НБУ ще у квітні очікував на сповільнення інфляції до 14,8% наприкінці 2023 року, проте вже за підсумками червня інфляція скоротилася до 12,8%.
“Так, воєнні ризики не дають змоги бути надто оптимістичними в прогнозах, зокрема й щодо інфляції. Однак у самому НБУ відкрито говорять про збереження потенціалу для подальшого її уповільнення”, – додав банкір.
Перша заступниця голови правління Глобус Банку Олена Дмитрієва поділяє схожу думку.
“Зараз, як ніколи, питання зниження облікової ставки найбільш імовірне. При цьому “крок” зниження навряд чи перевищить 1-2 п.п., що фактично збігатиметься з раніше анонсованими планами НБУ”, – зазначила експертка.
За її словами, таке рішення стало можливим після тривалої та кропіткої праці регулятора зі встановлення балансу між попитом і пропозицією на валюту, поступовою популяризацією гривні як найнадійнішої валюти, яка є найбільш надійним засобом впливу для збереження та примноження статків громадян.
Крім того, завдяки потужній макрофінансовій допомозі від країн-партнерів, Україна має змогу покривати істотний обсяг видатків держбюджету, що позитивно позначається на міцності гривні, зокрема, від початку року до скарбниці надійшло вже майже $23 млрд, додала Дмитрієва.
Також зниженню облікової ставки сприяють низька інфляція, яка, згідно з поки що чинним макропрогнозом, за підсумками 2023 року не перевищить 12,8%, поступовий розвиток економіки країни, а також стратегія НБУ на поступову лібералізацію валютного ринку, що можливо тільки в умовах міцної нацвалюти, уточнила вона.
На думку першої заступниці голови правління Глобус Банку, у перспективі вересня – грудня розмір облікової ставки може зменшитися до 20%, саме це спонукатиме комерційні банки суттєво змінити умови власних іпотечних і депозитних програм.
“За таких умов, наприклад, ставки за гривневими депозитами з розміщенням до 1 року можуть знизитися до 4%, а іпотечні, залежно від терміну погашення, – на 3,5-5%”, – очікує вона.
Зі свого боку, начальник аналітичного відділу Сенс Банку Олексій Блінов очікує зниження облікової ставки на 3 п.п. до 22% річних.
“Поліпшення короткострокових інфляційних очікувань ще більше збільшує потребу в зниженні облікової ставки. Як перший крок 27 липня оптимальним видається її зниження на 3 п.п. до 22% річних. В умовах дворазової розбіжності між інфляцією та обліковою ставкою це буде досить обережним кроком”, – зазначив
За його словами, Сенс Банк, зберігає прогноз облікової ставки 20% річних на кінець 2023 року, що відповідає заявленим НБУ намірам тримати облікову ставку на помітно позитивному реальному рівні, навіть з огляду на ризики прискорення інфляції у 2024 році.
Голова правління ОТП Банку, голова Ради Незалежної асоціації банків України Володимир Мудрий також очікує, що НБУ може ухвалити рішення про зниження ставки на 2-3% річних.
“Для цього є дві передумови. По-перше, необхідно стимулювати кредитування економіки. Незважаючи на те що ділові очікування останнім часом покращилися, попиту на позикові кошти з боку бізнесу ми не спостерігаємо. Корпоративний кредитний портфель, на відміну від споживчого, продовжує зменшуватися. І ціна ресурсів на це має великий вплив.
По-друге, депозитні ставки вже значно перевищують рівень інфляції”, – зазначив він.
Він зазначив, що інфляція становила в липні 12,8% за значення українського індексу ставок за депозитами фізосіб – 14-15% річних у гривні залежно від терміну вкладів, тоді як НБУ завжди наголошував, що депозитні ставки мають триматися на рівні, який лише компенсує інфляцію.
Крім того, він вважає, що залучення коштів у тримісячні депозитні сертифікати НБУ за фіксованою ставкою на рівні облікової залишиться поки що чинним.
Голова правління Акордбанку Олексій Руднєв зазначає, що в поточних умовах доцільно знижувати облікову ставку, зокрема, і з метою розвитку кредитування.
“Споживча інфляція в червні сповільнилася до 12,8% у річному обчисленні (з 15,3% у липні), з перспективою подальшого зниження протягом літніх місяців. Золотовалютні резерви НБУ досягли історичного рівня в $39 млрд, а курс долара відносно стабільний протягом останніх місяців. (…) На нашу думку, регулятор знизить ставки, хоч і несуттєво (можливо, на 1,5-3%), оскільки важливо задати тренд ринку, але при цьому зберегти привабливість гривневих депозитів”, – зазначив він.
Своєю чергою аналітик стратегічного розвитку банку “Південний” Костянтин Хведчук має скромніший прогноз і очікує зниження облікової ставки НБУ до 24% і ставки за депозитними сертифікатами овернайт до 19%.
“Інфляційний тиск помітно знизився за останні 5 місяців, ставки за операціями НБУ наразі суттєво перевищують інфляційні очікування, тому є підстави розпочати цикл зниження ставок. Однак з огляду на високу невизначеність під час війни та реакцію банків в умовах надвисокої ліквідності НБУ діятиме обережно, знижуючи ставки невеликими кроками. До кінця року очікуємо наближення облікової ставки до 20%”, – зазначає аналітик.
Головний менеджер з макроекономічного аналізу Райффайзен Банку Сергій Колодій поділяє його прогноз.
“Ми очікуємо, що НБУ почне цикл пом’якшення монетарної політики на наступному засіданні 27 липня після більш ніж року незмінної облікової ставки на рівні 25%. На нашу думку, перший крок на початку циклу зниження ставки буде обережним (зниження на 100 в.п. – до 24%), оскільки регулятор хотів би побачити реакцію ринку на своє рішення і відкалібрувати подальші кроки”, – зазначив банкір.
Райффайзен Банк також очікує на аналогічну низхідну корекцію ставок за операціями постійного доступу: депозитними сертифікатами і кредитами рефінансування овернайт.
Колодій зазначає, що, ймовірно, НБУ збереже асиметрію в діапазоні ставок за ними за обліковою ставкою: “мінус” 500 п. п. за ДС овернайт і “плюс” 200 бп за кредитами овернайт.
“Утім аналіз статистичних даних показує, що з листопада 2022 р. кредити овернайт по суті не використовуються як операції простого доступу”, – додав він.
“Запровадивши тримісячні депозитні сертифікати під облікову ставку і паралельно знизивши ставку за депсертифікатами овернайт до рівня “облікова ставка “мінус” 500 в.п.”, НБУ вдалося змінити структуру депозитів на користь більш строкових. Також банки поступово підвищували ставки за депозитами, і зараз, з урахуванням поточного показника інфляції за червень (12,8%), реальні ставки за депозитами (тобто скориговані на інфляцію) повернулися до позитивної території вперше з початку війни”, – зазначив Колодій.
Таким чином, Райффайзен банк вважає, що НБУ вже досяг цілей щодо підвищення зацікавленості населення в гривневих інструментах, основним з яких є депозити.
“Оскільки ситуація розвивається за більш позитивним сценарієм і ми спостерігаємо перманентне сповільнення інфляції, за липень – 12,8% за прогнозу на початку року вище 18,7% (перегляд прогнозу вже у квітні до рівня 14,8% на кінець року), зниження облікової ставки цілком імовірне найближчим часом”, – очікує заступник голови правління Банку Кредит Дніпро Оксана Шведа.
Національний банк України (НБУ) 21 липня виключив із Державного реєстру фінансових установ ПрАТ “СК “Київська Русь” (Київ) у зв’язку з анулюванням ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг, повідомляється на сайті регулятора.
Як повідомлялося, ліцензії було анульовано 11 липня 2023 року у зв’язку з неподанням страховиком звітності за 2022 рік, неподанням інформації та документів на вимогу Нацбанку та неусуненням компанією виявлених порушень у визначений регулятором строк (8 червня 2023 року).
За даними останньої поданої до НБУ звітності ПрАТ “СК “Київська Русь” за дев’ять місяців 2022 року, розмір страхових платежів становив 85,4 млн грн, з них 76,9 млн грн передано в перестрахування. Виплати протягом зазначеного періоду страховик не здійснював.
Раніше, НБУ 8 травня 2023 року застосував до СК “Київська Русь” захід впливу у вигляді тимчасового зупинення ліцензій у зв’язку з неподанням звітності за перше півріччя 2022 року та за 2022 рік, а також актуарного звіту за 2022 рік.
Компанія також не подала звіт про корпоративне управління та інформацію про ключові ризики та результати проведеного стрес-тестування за 2022 рік, не надала інформацію та документи на вимогу НБУ.
ПрАТ “СК “Київська Русь” провадить діяльність з добровільних та обов’язкових видів страхування, інших, ніж страхування життя.
Національний банк України 10 липня анулював ТОВ “Фінансова компанія “Ріальто” (Київ) ліцензію на провадження діяльності з надання фінансових послуг, а саме – на надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту.
Як повідомляється на сайті регулятора, за підсумками позапланової інспекційної перевірки з питань захисту прав споживачів фінансових послуг встановлено порушення фінкомпанією вимог чинного законодавства, зокрема законів України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, “Про споживче кредитування”, а також низки нормативно-правових актів Національного банку України.
ФК “Ріальто” зареєстрована в червні 2020 року. Статутний капітал – 6 млн грн.
Національний банк України в червні оштрафував ТОВ “ФК “ЄГроші ком” (ТМ “є-гроші”), п’яту компанію на ринку експрес-кредитів за підсумками першого кварталу цього року, на 1 млн 266,096 тис. грн за неналежну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу.
Як ідеться в повідомленні НБУ на його сайті, у компанії виявлено проблеми з розробкою та впровадженням відповідних внутрішніх документів, а також належною перевіркою нових та наявних клієнтів, зокрема тих, які є членом сім’ї політично значущої особи.
Штраф 255 тис. грн за такі самі порушення Нацбанк наклав і на ТОВ “ФК “Інвеструм” (ТМ “ЗеСredit”, “BananaCredit”), однак у цієї компанії він ще наприкінці травня відкликав ліцензію на надання коштів у позику, зокрема на умовах фінансового кредиту.
Крім того, Нацбанк у липні наклав штрафи на ТОВ “Маніфою” (ТМ “money4you”), 20-ту компанію на ринку за підсумками першого кварталу, 51,85 тис. грн за надання завідомо недостовірної інформації.
Регулятор уточнив, що ці штрафи накладено за друге і третє таке порушення, тоді як перше було встановлено тільки 28 червня цього року.
НБУ також повідомив, що в червні він наклав штрафи на АТ “ФК “Аверс”, що працюють на ринку валютообміну, – 500 тис. грн, ТОВ “ФК “Ліберті Фінанс” – 400 тис. грн, ПрАТ “УФГ” – 200 тис. грн.
Штрафи по 51 тис. грн у червні отримали ТОВ “ФК “Інвестстандарт”, ТОВ “Страховий брокер “Інсарт”, ПТ “Ломбард”, ТОВ “Фоксер Продакт і компанія”, ТОВ “Альянс Іншуеренс” за неподання звітності щодо запобігання та протидії відмиванню.
ТОВ “ФК “Масон” було оштрафовано на 17 тис. грн за суттєві помилки в статистичній звітності про валютні операції.
Нарешті ТОВ “ФК “Стармій”, ТОВ “Вибір”, ТОВ “Лайт лізинг”, ТОВ “Ю.І.Б.” отримали штрафи по 1,7 тис. за неналежне виконання обов’язку стати на облік як суб’єкт первинного фінансового моніторингу.
Державний ПриватБанк у травні 2023 року знову очолив список найприбутковіших банків із показником 4 млрд 597,1 млн грн чистого прибутку, слідом за ним іде банк з українським капіталом ПУМБ – 756,4 млн грн.
Згідно з оприлюдненими Нацбанком України на його сайті даними, у п’ятірці банків із найбільшим чистим прибутком у травні також три банки з іноземним капіталом: Укрсиббанк – 577,7 млн грн, ОТП Банк – 560,8 млн грн і Райффайзен Банк – 436,4 млн грн.
Другу п’ятірку сформували державні Укргазбанк і Укрексімбанк – відповідно 376,2 млн грн і 292,5 млн грн і банки з іноземним капіталом: Сітібанк – 324,0 млн грн, Креді Агріколь Банк – 301,1 млн грн і Кредобанк – 231,2 млн грн.
Прибуток від 200 млн грн до 100 млн грн отримали ще чотири банки: Південний – 168,6 млн грн, Ощадбанк – 160,8 млн грн, Універса банк (mono) – 149,4 млн грн та ІНГ Банк Україна – 139,4 млн грн.
Серед цих зазначених 14 банків найбільші резерви в травні розформували Укрексім – 1 млрд 253,2 млн грн і Ощадбанк – 315,8 млн грн, тоді як найбільше нових резервів доформували Приват – 784,0 млн грн і Райф – 647,2 млн грн.
Перелік із 9 збиткових банків у травні очолили банк підсанкційних акціонерів “Мотор-Банк” – 12,8 млн грн і Перший інвестиційний банк – 9,5 млн грн, тоді як у решти банків вони менші за 5 млн грн.
Загалом у травні чистий прибуток банків знизився до 9,59 млрд грн з 9,94 млрд грн у квітні та 12,58 млрд грн у березні, що, однак, більше за 6,61 млрд грн у лютому. Без урахування Привату чистий прибуток банків у травні 5,35 млрд грн проти 5,52 млрд грн у квітні.
Водночас якщо у квітні загальні активи всіх банків збільшилися на 61,53 млрд грн, то в травні – лише на 2,23 млрд грн через зниження у Привату на 16,88 млрд грн, Райфу – на 7,26 млрд грн і ОТП – на 5,04 млрд грн.
Лідерами за приростом активів у травні стали Укргаз – 6,90 млрд грн, Сіті – 3,80 млрд грн, ПУМБ – 3,38 млрд грн, Креді Агріколь – 3,35 млрд грн і Південний – 2,97 млрд грн.
Таке збільшення активів дало змогу Креді Агріколю за підсумками травня увійти в десятку найбільших українських банків із показником 96,74 млрд грн, випередивши Сенс-Банк (раніше – Альфа-Банк), активи якого в травні скоротилися на 0,55 млрд грн – до 96,64 млрд грн. Нагадаємо, що на початок 2022 року Альфа-Банк був 6-м за розміром активів на ринку з показником 125,36 млрд грн.
Підвищення в травні обов’язкових резервів призвело до збільшення ОВДП у портфелі банків на 13,26 млрд грн після зниження на 5,39 млрд грн у квітні.
Найбільше портфелі зросли у Райфу – на 6,19 млрд грн, Укрсибу – на 4,75 млрд грн, Ощаду – на 3,03 млрд грн, Сіті – на 1,20 млрд грн та ІНГ Банку – на 0,90 млрд грн.
Загалом за підсумками п’яти місяців цього року найприбутковішим банком з великим відривом залишається ПриватБанк – 25,48 млрд грн, або 47,5% від усього чистого прибутку банківської системи за цей період.
Райф за січень-травень отримав 3,26 млрд грн чистого прибутку, ПУМБ – 2,99 млрд грн, Укрсиббанк – 2,89 млрд грн, ОТП Банк – 2,60 млрд грн, Сіті – 2,27 млрд грн, Ощад – 2,23 млрд грн та Укргаз – 2,18 млрд грн.
Серед 11 банків, чий чистий прибуток за п’ять місяців перевищив 1 млрд грн, також Укрексім – 1,54 млрд грн, Сенс-Банк – 1,40 млрд грн і Універсал (mono) – 1,31 млрд грн.
