Експорт українського насіння сільськогосподарських культур за останні п’ять років збільшився більше ніж у шість разів і досягнув у грошовому еквіваленті $122 млн із початкових $20 млн, повідомив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” Олександр Захарчук.
“У 2025 році та наступних роках існуючі тенденції щодо зростання експорту щорічно на 10-15% та стабілізації імпорту насіння сільськогосподарських культур у межах на рівні $350-400”, – наголосив він.
Науковець переконаний, що зменшення обсягів імпорту насіння зернових та олійних культур зумовлене низкою факторів, зокрема, можливістю виробляти кондиційне гібридне насіння іноземної селекції в Україні на нових сучасних насіннєвих заводах в Україні. Його вистачить як для забезпечення внутрішніх потреб, так і для експорту у країни ЄС.
Крім того, він указав на зменшенням споживання насіння внаслідок скорочення площ товарних посівів, спричиненого широкомасштабною збройною агресією РФ проти України, зокрема, тимчасовою окупацією її територій та веденням воєнних дій.
“Наслідки повномасштабного вторгнення РФ в Україну, зокрема, тимчасова окупація територій, спричинили збільшення посівів певних нішевих зернових та олійних культур. Це, своєю чергою, призвело до зростання імпорту насіння таких культур, як жито, овес, сорго, льон, конопля, гірчиця, а також цукрових буряків та овочів у період 2022-2024 років”, – констатував Захарчук.
Україна у 2024 році імпортувала насіння переважно зернових та олійних культур в основному з країн Європейського Союзу, найбільше було завезено гібридної кукурудзи, також було збільшено закупівлю ріпаку, повідомила пресслужба Національного наукового центру Інститут аграрної економіки.
“Україна закупила за кордоном насіння зернових та олійних культур, цукрових буряків та овочів на суму $381,3 млн. При цьому переважну більшість поставок – 52,5% – здійснили торік країни-члени Європейському Союзу. Вони продали вітчизняним аграріям насіння на понад $200 млн. Частка Сполучених Штатів Америки становить 19,0%, а обсяги імпорту з цієї країни становили $72,6 млн”, – йдеться у повідомленні.
У структурі імпорту до України насіння зернових культур у 2024 році на частку гібридної кукурудзи припадало 95,8%, або 7,6 тис. тонн. Насіннєвої пшениці Україна закупила за кордоном 0,7 тис. тонн, ячменю – 0,3 тис. тонн, жита – 42 тонни, сорго – 32 тонни. Основними постачальниками стали Франція, Німеччина, Чехія, Данія та Італія.
В імпорті насіння олійних культур частка соняшнику становить 81,5% (17,4 тис. тонн), також було закуплено 4,1 тис. тонн ріпаку та 0,7 тис. тонн сої. На закупівлю насіння зернових та олійних культур припадає близько 80% вітчизняного імпорту, де насіння соняшнику займає 55% його вартості, на що торік було витрачено $211,1 млн.
Крім того, Україна закупила понад три чверті насіння соняшнику у США – 5,5 тис. тонн на $72,5 млн (34,3%) та Туреччини – 7,9 тис. тонн на $85,7 млн (40,6%). Менші обсяги насіння соняшнику надійшли з Франції – 1,9 тис. тонн на $24,8 млн (11,7%), Італії – 0,6 тис. тонн на $4,7 млн (2,2%) та Угорщини – 0,4 тис. тонн на $5,0 млн (2,4%).
Лише десята частина від загальної суми закупівель насіння – $41,4 млн – була витрачена на придбання кукурудзи, основними постачальниками якої стали Франція – 2,7 тис. тонн на $19,8 млн (47,8%), Румунія – 1,7 тис. тонн на $6,4 млн (15,5%), Австрія – 1,6 тис. тонн на суму $7,5 млн (18,1%) та Угорщина – 1,1 тис. тонн на $3,9 млн (9,5%), а також Німеччина (68 тонн на $1 млн) та Італія (131 тонна на $0,4 млн).
Щодо сої, то її насіння загальною вартістю $2,9 млн імпортували з Канади (270 тонн – 38% імпорту сої), Австрії (186 тонн), Румунії (119 тонн) та Франції (89 тонн).
Закупівля ріпаку у 2024 році збільшилась, порівняно з попереднім роком – до $45,2 млн. Серед основних постачальників продукції були Німеччина – 1,7 тис. тонн на $17,6 млн (38,9%), Франція – 1,1 тис. тонн на $12,4 млн (27,4%) та Іспанія – 0,9 тис. тонн на $11,7 млн. (25,9%), а також вперше Нова Зеландія, яка поставила 209 тонн на $1,9 млн.
Крім того, збільшуються обсяги закупівель насіння нішових культур, зокрема: сорго, льону, коноплі та гірчиці. Основні постачальники – країни Євросоюзу, зокрема, Франція, Німеччина, Данія.
“Можливість отримання насіння із передових країн світу надає можливість вільно конкурувати за кордоном й національній селекції та насінництву, що покращує їх подальші перспективи розвитку й входження на ринки Європи та Америки”, – резюмували в Інституті аграрної економіки.
Україна у 2024 році наростила загальний імпорт насіння зернових та олійних культур, цукрових буряків та овочів до $381,3 млн, що на 3,2% більше, ніж роком раніше, повідомила пресслужба Національного наукового центру Інститут аграрної економіки (ІАЕ).
Згідно повідомлення, Україна 2024 року імпортувала 8,6 тис. тонн насіння зернових та 22,2 тис. тонн олійних культур на загальну суму $302,3 млн. Науковці привернули увагу, що порівняно з 2023 роком вартість імпорту цих культур зменшилась на 3,8%, проте вона майже у 2,5 рази перевищує вітчизняний експорт насіння, який склав $122,6 млн.
Крім того, за кордоном було закуплено насіння цукрових буряків на суму $50,1 млн і насіння овочів на суму майже $28,9 млн.
“Обсяги закупівель насіння зернових та олійних культур іноземної селекції, починаючи з 2022 року, поступово зменшуються, водночас в частині імпорту насіння цукрових буряків та овочів три роки поспіль спостерігається тенденція зростання імпорту”, – наголосили науковці.
За їх інформацією, у 2023 році було імпортовано 727 тонн насіння цукрового буряку на суму у $32,8 млн, а минулого року обсяги закупівель цього виду агропродукції зросли на 52,7% і склали майже 973 тонн. При цьому ціна насіння ц 2024 році збільшилася до $51493 за тонну проти $45117 за тонну роком раніше.
За даними ІАЕ, обсяги імпортованого насіння повністю покривають потреби вітчизняних аграріїв, оскільки дозволять в 2025 році відвести під цукровий буряк понад 300 тис. га сільгоспугідь. Для порівняння, у 2023-2024 роках його посіви становили 220-250 тис. га.
До того ж, вартість імпортних поставок насіння овочів збільшилася торік на 27,3% проти показника попереднього року і склала $28,9 млн. У натуральному виразі закупівлі зросли на 17,2% – до 945 тонн.
“Отже, у 2024 році за рахунок зростання витрат на придбання за кордоном насіння цукрових буряків та овочів, загальний імпорт насіння зріс на 3,2%. Зростання вартості імпорту відбулося значною мірою за рахунок придбання більш якісного насіння та вищих категорій добазових і базових форм, які традиційно у кілька разів дорожчі, ніж сертифіковане насіння різних років сертифікації”, – резюмували в Інституті аграрної економіки.
Перший український міжнародний банк (ПУМБ, Київ) одна з найбільших у світі насіннєвих компаній “Лімагрейн”, оновили умови партнерської програми та ввели акційні умови на придбання насіння кукурудзи, повідомила пресслужба банку.
Згідно з повідомленням, тепер аграрії можуть придбати цю продукцію бренда LG Seeds компанії “Лімагрейн” за ставкою від 0,01% річних на 9 міс.
“Серед переваг партнерської програми – простота та прозорість оформлення, відсутність необхідності оцінки та нотаріального оформлення застави, а також зручний графік погашення, адаптований до сезонності сільськогосподарських робіт. Комісія за видачу кредиту також відсутня”, – наголосили у ПУМБ.
Докладніше про умови кредитування в ПУМБ можна дізнатися за посиланням або зателефонувавши за гарячою лінією банку: 0 800 501 27 (дзвінки не тарифікуються).
“Лімагрейн” – насіннєва компанія, заснована фермерами у Франції понад 50 років тому, займає четверте місце у світовому рейтингу. В Україні компанія представлена з 2008 року. Основні культури її селекції: кукурудза, соняшник, ріпак, пшениця яра та озима, ячмінь ярий та озимий (фуражний/пивоварний). Всесвітня мережа філій компанії охоплює 56 країн. Щорічно компанія інвестує у дослідження близько 14% свого обороту.
ПУМБ засновано 1991 року. Власником істотної участі банку є Рінат Ахметов (опосередкована участь 99,9%).
В Україні у 2023-2024 маркетинговому році було перероблено рекордні обсяги основних видів насіння олійних культур – 17,4 млн тонн, з яких 14,8 млн тонн соняшнику, 1,6 млн тонн сої та мільйон тонн ріпаку, повідомили в галузевій асоціації “Укроліяпром”.
“Обсяги виробництва та експорту соняшникової олії не лише досягли, а й перевищили деякі довоєнні періоди. (…) Нарощуванню виробництва соняшникової олії сприяла значна переробка насіння соняшнику на вітчизняних потужностях через значне скорочення його експорту, що скоротився на 83,4% або на 1,5 млн тонн”, – наголосили аналітики.
За їхньою інформацією, у 2023/2024 МР було перероблено на олію 14,8 млн тонн насіння соняшнику, що на 1,3 млн тонн більше, ніж роком раніше.
При цьому, обсяги виробництва та експорту соняшникової олії становили 6,6 млн тонн і 6,2 млн тонн відповідно, що стало другим результатом за роки існування галузі. Порівняно з довоєнним 2020/2021 МР, обсяги виробництва та експорту соняшникової олії у 2023/2024МР зросли на 13,7% і на 17% відповідно.
В “Укроліяпромі” звернули увагу, що вперше за роки незалежності в Україні було перероблено 1,0 млн тонн насіння ріпаку, що становило 22,3% усього врожаю 2023 року. Виробництво ріпакової олії досягло рекордної для України позначки в 430 тис. тонн.
Це на 0,8 млн тонн більше за попередні періоди, і це, незважаючи на те, що насіння ріпаку вважається переважно експортоорієнтованою сільськогосподарською сировиною, уточнили в галузевій асоціації та додали, що експорт олії ріпакової у 2023/24 МР сягнув рекордної позначки у понад 424 тис. тонн.
В “Укроліяпромі” вказали на тривале зростання виробництва та експорту соєвої та шротової олії на 22% і 29% відповідно.
Міжнародна науково-дослідна сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience в рамках програми Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) передала українським фермерам зі сходу й півдня України насіння сої та соняшнику для весняної посівної кампанії, повідомила пресслужба компанії.
Згідно з повідомленням, у рамках цієї програми малі й середні фермерські господарства та сільгоспвиробники прифронтових областей, земельні угіддя яких становлять від 10 до 500 га, мали право подати заявку на безоплатне отримання насіння. ФАО передала фермерам зі сходу й півдня України гібриди соняшнику бренду Pioneer® від Corteva для посіву на 6 тис. га.
“Працюючи пліч-о-пліч із фермерами, ми бачимо, яких надзусиль вони докладають, щоб під час уже третього року повномасштабної війни продовжувати сіяти поля та сприяти продовольчій безпеці світу. Тому для Corteva було честю взяти участь у проєкті ФАО та поставити фермерам насіння соняшнику бренду Pioneer®”, – зазначила керівник відділу маркетингу Corteva Agriscience в Україні Олександра Білаш.
Проєкт Corteva Agriscience та ФАО було реалізовано спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України за фінансової підтримки урядів Японії, Норвегії та Бельгії.
У Corteva нагадали, у 2023 році в рамках партнерської програми з Фондом Говарда Г. Баффета компанія передала близько 8 тис. посівних одиниць озимого ріпаку та 45 тис. посівних одиниць насіння кукурудзи й соняшнику бренду Pioneer® малим українським сільгоспвиробникам із постраждалих територій.
Corteva Agriscience – глобальна сільськогосподарська компанія. Пропонує комплексні рішення для максимізації врожайності та прибутковості. Має понад 150 науково-дослідних об’єктів і понад 65 діючих речовин у портфоліо.
До її представництва в Україні входять центральний офіс у Києві, науково-дослідний центр у с. Любарці (Київська обл.) та насіннєвий виробничий комплекс у с. Стасі (Полтавська обл.).
У квітні 2022 року компанія прийняла рішення покинути російський ринок через розв’язану РФ повномасштабну війну проти України.
