Україна у 2025/2026 маркетинговому році експортувала 35 тис. тонн насіння соняшнику, повідомила Українська зернова асоціація.
В асоціації зазначили, що насіння соняшнику традиційно переважно перероблялося всередині країни.
Загальний експорт олійних культур у 2025/2026 МР скоротився: Україна експортувала 2,7 млн тонн сої, 1,82 млн тонн ріпаку та 35 тис. тонн насіння соняшнику.
Валютна виручка від експорту ріпакової олії з України за друге півріччя 2025 року зросла у 2,2 раза порівняно з аналогічним періодом попереднього сезону, а ріпакового шроту — в 1,4 раза, повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський із посиланням на дані асоціації “Укроліяпром”.
“Запровадження 10% експортного мита на сою та ріпак дозволило Україні збільшити виробництво олії та шроту з цієї сировини, а також наростити експорт продуктів переробки”, — написав він у Facebook.
Згідно з даними асоціації, у липні-грудні 2025 року переробка ріпаку на олію зросла в 1,8 раза. У соєвому сегменті за вересень-грудень 2025-го виробництво олії збільшилося на 22,4%, експорт — на 23,3%, а валютна виручка — в 1,5 раза.
“Переробка сої на олію та шрот перевищила її експорт на 3,7%”, — підкреслив парламентарій.
В “Укроліяпром” прогнозують, що у 2025-2026 маркетинговому році (МР, липень-червень) переробка насіння ріпаку сягне рекордних 1,7 млн тонн (понад 50% валового збору), а соєвих бобів — 3,0 млн тонн (понад 60%). Це забезпечить випуск 720 тис. тонн ріпакової та 600 тис. тонн соєвої олії.
Кисилевський наголосив, що модель переробки довела ефективність у перший же сезон дії закону про мито, забезпечивши мільярди гривень податків. Він також нагадав про дію програм підтримки “Зроблено в Україні”, зокрема, кредити “5-7-9” та 25% компенсацію вартості сільгосптехніки.
Переробка ріпаку в Україні за підсумками 2024/2025 МР склала 0,5 млн тонн, або 14% виробництва ріпаку, повідомила асоціація “Укроліяпром”.
“Ріпак залучити на переробку, як у минулому маркетинговому році (коли переробили рекордну кількість – понад 1,0 млн тонн ) не змогли через його масовий експорт (майже 90% його виробництва). Експортовано 3,1 млн тонн насіння ріпаку, або понад 86% його виробництва. Перероблено лише понад 0,5 млн тонн, або 14% виробництва ріпаку”, – зазначили у галузевому об`єднанні.
В “Укроліяпромі” додали, що експорт ріпакової олії у сезоні-2024/2025 склав 210,4 тис. тонн — на $194 млн, з яких 153,5 тис. тонн (на $144,1 млн) було відвантажено до країн ЄС.
До топ-10 країн-покупців української ріпакової олії увійшли Китай (48,3 тис. тонн), Польща (46,1 тис. тонн), Бельгія (26,5 тис. тонн), Литва (23,1 тис. тонн), Нідерланди (15,2 тис. тонн), Іспанія (13 тис. тонн), Італія (9 тис. тонн), Болгарія (8,2 тис. тонн), Німеччина (4,3 тис. тонн) і Латвія (3,6 тис. тонн).
Ескпорт ріпакового шроту у 2024/2025 МР становив 218,5 тис. тонн на суму $53,9 млн при середній вартості $246,7 за тонну. При цьому 86,9% ріпакового шроту було поставлено в країни ЄС, 9,9% придбав Ізраїль, 3,2% – Туреччина.
Основними країнами-імпортерами ріпакового шроту були Іспанія (95,7 тис. тонн), Угорщина (39,7 тис. тонн), Литва (21,4 тис. тонн), Франція (15 тис. тонн), Італія (5,9 тис. тонн), Польща (5,5 тис. тонн), Ізраїль (21,8 тис. тонн), Туреччина (6,9 тис. тонн).
Сезон переробки насіння ріпаку урожаю 2025 року розпочався у липні поточного року. У липні-серпні було перероблено на олію лише близько 60 тис. тонн ріпаку, що дозволило виробити та експортувати 25,0 тис. тонн олії ріпакової.
Водночас у вересні 2025 року, в умовах дії експортного мита на насіння ріпаку, переробка його на вітчизняних підприємствах зросла до рекордного за всі роки місячного обсягу у 250 тис. тон. За оцінкою “Укроліяпрому”, виробництво досягло 120 тис. тонн, із яких експортовано 108, 8 тис. тонн на $121,9 млн. Зростання проти відповідного періоду минулого року відповідно у 2,8 та 3,3 раза. Вартість однієї тони експортованої олії зросла у поточному маркетинговому році проти минулого до $1120,4 за тонну, або на $171,4 за тонну.
Основними споживачами української ріпакової олії у вересні 2025 року країни ЄС, які імпортували з України 92 тис. тонн , або 84,5% від загального експорту даної продукції з України.
Серед країн ЄС найбільшими імпортерами були Нідерланди, які придбали 29,0 тис. тонн ріпакової олії, що становило 27% всього експорту, Бельгія – 15,5 тис. тонн (14,2%), Іспанія – 14, 4 тис. тонн (13,2%), Польща -13,5 тис. тонн (12,4%).
До інших країн світу експортовано 16,8 тис. тонн (15,5%), зокрема, до Сінгапуру було експортовано 13,9 тис. тонн (15,5%).
В “Укроліяпромі” нагадали, що з 4 вересня 2025 року набули чинності зміни до закону “Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур”, якими затверджені ставки вивізного (експортного) мита у розмірі 10% митної вартості товару на соєві боби (код УКТЗЕД 1201) та насіння ріпаку (код УКТЗЕД 1205). В асоціації висловили сподівання на подальші позитивні результати щодо переробки ріпаку та сої за умови дії створених умов для їх переробки.
Рада Європейського Союзу сьогодні, 12 червня, визнала еквівалентність українських стандартів виробництва насіння буряка, соняшника, ріпака та сої європейським вимогам, повідомила пресслужба Ради ЄС.
Згідно з цим рішенням, насіння зазначених культур, вироблене в Україні, зможе потрапити на ринок ЄС. Це означає, що компанії, які базуються в ЄС, зможуть диверсифікувати свої райони виробництва насіння. Нові правила також сприятимуть підтримці безперервного постачання високоякісного насіння до ЄС.
“Рішення надає еквівалентність насіння буряка, соняшника, брукви та сої, виробленого та сертифікованого в Україні, насіння кормових рослин, виробленого в Республіці Молдова та офіційно сертифікованого її органами, а також відповідним польовим перевіркам, що проводяться. Еквівалентність підтверджує, що національні процедури двох країн пропонують ті ж гарантії щодо характеристик насіння та правил експертизи, ідентифікації та контролю насіння, що й ті, що застосовуються до насіння, зібраного в ЄС”, – зазначається в повідомленні.
Аналогічний дозвіл отримала Молдова для насіння кормових рослин.
Рішення набуде чинності через 20 днів після публікації в Офіційному журналі ЄС.
Міністерство аграрної політики та продовольства разом із міжнародною компанією “Байєр” і Всеукраїнською асоціацією громад запустили програму з насінництва, в рамках якої безоплатно нададуть насіння кукурудзи для весняної посівної фермерам Донецької, Запорізької, Сумської, Харківської та Чернігівської областей (за винятком тимчасово окупованих територій).
“Така ініціатива — ще один крок для зміцнення продовольчої безпеки України в умовах війни, адже дасть змогу аграріям з прифронтових і деокупованих територій засіяти приблизно 10 тис. га та зібрати орієнтовно до 120 тис. тонн зерна”, – наголосили в Мінагрополітики.
Як зауважило відомство, щоб отримати допомогу господарство має бути зареєстроване в Державному аграрному реєстрі (ДАР) та обробляти від 5 га до 500 га у зазначених областях.
Прийом заявок триватиме з 21 по 30 квітня або до вичерпання обсягів допомоги. Кожен погоджений заявник зможе отримати до 25 посівних одиниць насіння кукурудзи (з розрахунку 1 посівна одиниця на 1 га) залежно від площі землі в обробітку. Видавати насіння розпочнуть на початку травня і будуть орієнтовно два тижні.
Експорт українського насіння сільськогосподарських культур за останні п’ять років збільшився більше ніж у шість разів і досягнув у грошовому еквіваленті $122 млн із початкових $20 млн, повідомив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” Олександр Захарчук.
“У 2025 році та наступних роках існуючі тенденції щодо зростання експорту щорічно на 10-15% та стабілізації імпорту насіння сільськогосподарських культур у межах на рівні $350-400”, – наголосив він.
Науковець переконаний, що зменшення обсягів імпорту насіння зернових та олійних культур зумовлене низкою факторів, зокрема, можливістю виробляти кондиційне гібридне насіння іноземної селекції в Україні на нових сучасних насіннєвих заводах в Україні. Його вистачить як для забезпечення внутрішніх потреб, так і для експорту у країни ЄС.
Крім того, він указав на зменшенням споживання насіння внаслідок скорочення площ товарних посівів, спричиненого широкомасштабною збройною агресією РФ проти України, зокрема, тимчасовою окупацією її територій та веденням воєнних дій.
“Наслідки повномасштабного вторгнення РФ в Україну, зокрема, тимчасова окупація територій, спричинили збільшення посівів певних нішевих зернових та олійних культур. Це, своєю чергою, призвело до зростання імпорту насіння таких культур, як жито, овес, сорго, льон, конопля, гірчиця, а також цукрових буряків та овочів у період 2022-2024 років”, – констатував Захарчук.
