Валютна виручка від експорту ріпакової олії з України за друге півріччя 2025 року зросла у 2,2 раза порівняно з аналогічним періодом попереднього сезону, а ріпакового шроту — в 1,4 раза, повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський із посиланням на дані асоціації “Укроліяпром”.
“Запровадження 10% експортного мита на сою та ріпак дозволило Україні збільшити виробництво олії та шроту з цієї сировини, а також наростити експорт продуктів переробки”, — написав він у Facebook.
Згідно з даними асоціації, у липні-грудні 2025 року переробка ріпаку на олію зросла в 1,8 раза. У соєвому сегменті за вересень-грудень 2025-го виробництво олії збільшилося на 22,4%, експорт — на 23,3%, а валютна виручка — в 1,5 раза.
“Переробка сої на олію та шрот перевищила її експорт на 3,7%”, — підкреслив парламентарій.
В “Укроліяпром” прогнозують, що у 2025-2026 маркетинговому році (МР, липень-червень) переробка насіння ріпаку сягне рекордних 1,7 млн тонн (понад 50% валового збору), а соєвих бобів — 3,0 млн тонн (понад 60%). Це забезпечить випуск 720 тис. тонн ріпакової та 600 тис. тонн соєвої олії.
Кисилевський наголосив, що модель переробки довела ефективність у перший же сезон дії закону про мито, забезпечивши мільярди гривень податків. Він також нагадав про дію програм підтримки “Зроблено в Україні”, зокрема, кредити “5-7-9” та 25% компенсацію вартості сільгосптехніки.
Переробка ріпаку в Україні за підсумками 2024/2025 МР склала 0,5 млн тонн, або 14% виробництва ріпаку, повідомила асоціація “Укроліяпром”.
“Ріпак залучити на переробку, як у минулому маркетинговому році (коли переробили рекордну кількість – понад 1,0 млн тонн ) не змогли через його масовий експорт (майже 90% його виробництва). Експортовано 3,1 млн тонн насіння ріпаку, або понад 86% його виробництва. Перероблено лише понад 0,5 млн тонн, або 14% виробництва ріпаку”, – зазначили у галузевому об`єднанні.
В “Укроліяпромі” додали, що експорт ріпакової олії у сезоні-2024/2025 склав 210,4 тис. тонн — на $194 млн, з яких 153,5 тис. тонн (на $144,1 млн) було відвантажено до країн ЄС.
До топ-10 країн-покупців української ріпакової олії увійшли Китай (48,3 тис. тонн), Польща (46,1 тис. тонн), Бельгія (26,5 тис. тонн), Литва (23,1 тис. тонн), Нідерланди (15,2 тис. тонн), Іспанія (13 тис. тонн), Італія (9 тис. тонн), Болгарія (8,2 тис. тонн), Німеччина (4,3 тис. тонн) і Латвія (3,6 тис. тонн).
Ескпорт ріпакового шроту у 2024/2025 МР становив 218,5 тис. тонн на суму $53,9 млн при середній вартості $246,7 за тонну. При цьому 86,9% ріпакового шроту було поставлено в країни ЄС, 9,9% придбав Ізраїль, 3,2% – Туреччина.
Основними країнами-імпортерами ріпакового шроту були Іспанія (95,7 тис. тонн), Угорщина (39,7 тис. тонн), Литва (21,4 тис. тонн), Франція (15 тис. тонн), Італія (5,9 тис. тонн), Польща (5,5 тис. тонн), Ізраїль (21,8 тис. тонн), Туреччина (6,9 тис. тонн).
Сезон переробки насіння ріпаку урожаю 2025 року розпочався у липні поточного року. У липні-серпні було перероблено на олію лише близько 60 тис. тонн ріпаку, що дозволило виробити та експортувати 25,0 тис. тонн олії ріпакової.
Водночас у вересні 2025 року, в умовах дії експортного мита на насіння ріпаку, переробка його на вітчизняних підприємствах зросла до рекордного за всі роки місячного обсягу у 250 тис. тон. За оцінкою “Укроліяпрому”, виробництво досягло 120 тис. тонн, із яких експортовано 108, 8 тис. тонн на $121,9 млн. Зростання проти відповідного періоду минулого року відповідно у 2,8 та 3,3 раза. Вартість однієї тони експортованої олії зросла у поточному маркетинговому році проти минулого до $1120,4 за тонну, або на $171,4 за тонну.
Основними споживачами української ріпакової олії у вересні 2025 року країни ЄС, які імпортували з України 92 тис. тонн , або 84,5% від загального експорту даної продукції з України.
Серед країн ЄС найбільшими імпортерами були Нідерланди, які придбали 29,0 тис. тонн ріпакової олії, що становило 27% всього експорту, Бельгія – 15,5 тис. тонн (14,2%), Іспанія – 14, 4 тис. тонн (13,2%), Польща -13,5 тис. тонн (12,4%).
До інших країн світу експортовано 16,8 тис. тонн (15,5%), зокрема, до Сінгапуру було експортовано 13,9 тис. тонн (15,5%).
В “Укроліяпромі” нагадали, що з 4 вересня 2025 року набули чинності зміни до закону “Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур”, якими затверджені ставки вивізного (експортного) мита у розмірі 10% митної вартості товару на соєві боби (код УКТЗЕД 1201) та насіння ріпаку (код УКТЗЕД 1205). В асоціації висловили сподівання на подальші позитивні результати щодо переробки ріпаку та сої за умови дії створених умов для їх переробки.
Рада Європейського Союзу сьогодні, 12 червня, визнала еквівалентність українських стандартів виробництва насіння буряка, соняшника, ріпака та сої європейським вимогам, повідомила пресслужба Ради ЄС.
Згідно з цим рішенням, насіння зазначених культур, вироблене в Україні, зможе потрапити на ринок ЄС. Це означає, що компанії, які базуються в ЄС, зможуть диверсифікувати свої райони виробництва насіння. Нові правила також сприятимуть підтримці безперервного постачання високоякісного насіння до ЄС.
“Рішення надає еквівалентність насіння буряка, соняшника, брукви та сої, виробленого та сертифікованого в Україні, насіння кормових рослин, виробленого в Республіці Молдова та офіційно сертифікованого її органами, а також відповідним польовим перевіркам, що проводяться. Еквівалентність підтверджує, що національні процедури двох країн пропонують ті ж гарантії щодо характеристик насіння та правил експертизи, ідентифікації та контролю насіння, що й ті, що застосовуються до насіння, зібраного в ЄС”, – зазначається в повідомленні.
Аналогічний дозвіл отримала Молдова для насіння кормових рослин.
Рішення набуде чинності через 20 днів після публікації в Офіційному журналі ЄС.
Міністерство аграрної політики та продовольства разом із міжнародною компанією “Байєр” і Всеукраїнською асоціацією громад запустили програму з насінництва, в рамках якої безоплатно нададуть насіння кукурудзи для весняної посівної фермерам Донецької, Запорізької, Сумської, Харківської та Чернігівської областей (за винятком тимчасово окупованих територій).
“Така ініціатива — ще один крок для зміцнення продовольчої безпеки України в умовах війни, адже дасть змогу аграріям з прифронтових і деокупованих територій засіяти приблизно 10 тис. га та зібрати орієнтовно до 120 тис. тонн зерна”, – наголосили в Мінагрополітики.
Як зауважило відомство, щоб отримати допомогу господарство має бути зареєстроване в Державному аграрному реєстрі (ДАР) та обробляти від 5 га до 500 га у зазначених областях.
Прийом заявок триватиме з 21 по 30 квітня або до вичерпання обсягів допомоги. Кожен погоджений заявник зможе отримати до 25 посівних одиниць насіння кукурудзи (з розрахунку 1 посівна одиниця на 1 га) залежно від площі землі в обробітку. Видавати насіння розпочнуть на початку травня і будуть орієнтовно два тижні.
Експорт українського насіння сільськогосподарських культур за останні п’ять років збільшився більше ніж у шість разів і досягнув у грошовому еквіваленті $122 млн із початкових $20 млн, повідомив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” Олександр Захарчук.
“У 2025 році та наступних роках існуючі тенденції щодо зростання експорту щорічно на 10-15% та стабілізації імпорту насіння сільськогосподарських культур у межах на рівні $350-400”, – наголосив він.
Науковець переконаний, що зменшення обсягів імпорту насіння зернових та олійних культур зумовлене низкою факторів, зокрема, можливістю виробляти кондиційне гібридне насіння іноземної селекції в Україні на нових сучасних насіннєвих заводах в Україні. Його вистачить як для забезпечення внутрішніх потреб, так і для експорту у країни ЄС.
Крім того, він указав на зменшенням споживання насіння внаслідок скорочення площ товарних посівів, спричиненого широкомасштабною збройною агресією РФ проти України, зокрема, тимчасовою окупацією її територій та веденням воєнних дій.
“Наслідки повномасштабного вторгнення РФ в Україну, зокрема, тимчасова окупація територій, спричинили збільшення посівів певних нішевих зернових та олійних культур. Це, своєю чергою, призвело до зростання імпорту насіння таких культур, як жито, овес, сорго, льон, конопля, гірчиця, а також цукрових буряків та овочів у період 2022-2024 років”, – констатував Захарчук.
Україна у 2024 році імпортувала насіння переважно зернових та олійних культур в основному з країн Європейського Союзу, найбільше було завезено гібридної кукурудзи, також було збільшено закупівлю ріпаку, повідомила пресслужба Національного наукового центру Інститут аграрної економіки.
“Україна закупила за кордоном насіння зернових та олійних культур, цукрових буряків та овочів на суму $381,3 млн. При цьому переважну більшість поставок – 52,5% – здійснили торік країни-члени Європейському Союзу. Вони продали вітчизняним аграріям насіння на понад $200 млн. Частка Сполучених Штатів Америки становить 19,0%, а обсяги імпорту з цієї країни становили $72,6 млн”, – йдеться у повідомленні.
У структурі імпорту до України насіння зернових культур у 2024 році на частку гібридної кукурудзи припадало 95,8%, або 7,6 тис. тонн. Насіннєвої пшениці Україна закупила за кордоном 0,7 тис. тонн, ячменю – 0,3 тис. тонн, жита – 42 тонни, сорго – 32 тонни. Основними постачальниками стали Франція, Німеччина, Чехія, Данія та Італія.
В імпорті насіння олійних культур частка соняшнику становить 81,5% (17,4 тис. тонн), також було закуплено 4,1 тис. тонн ріпаку та 0,7 тис. тонн сої. На закупівлю насіння зернових та олійних культур припадає близько 80% вітчизняного імпорту, де насіння соняшнику займає 55% його вартості, на що торік було витрачено $211,1 млн.
Крім того, Україна закупила понад три чверті насіння соняшнику у США – 5,5 тис. тонн на $72,5 млн (34,3%) та Туреччини – 7,9 тис. тонн на $85,7 млн (40,6%). Менші обсяги насіння соняшнику надійшли з Франції – 1,9 тис. тонн на $24,8 млн (11,7%), Італії – 0,6 тис. тонн на $4,7 млн (2,2%) та Угорщини – 0,4 тис. тонн на $5,0 млн (2,4%).
Лише десята частина від загальної суми закупівель насіння – $41,4 млн – була витрачена на придбання кукурудзи, основними постачальниками якої стали Франція – 2,7 тис. тонн на $19,8 млн (47,8%), Румунія – 1,7 тис. тонн на $6,4 млн (15,5%), Австрія – 1,6 тис. тонн на суму $7,5 млн (18,1%) та Угорщина – 1,1 тис. тонн на $3,9 млн (9,5%), а також Німеччина (68 тонн на $1 млн) та Італія (131 тонна на $0,4 млн).
Щодо сої, то її насіння загальною вартістю $2,9 млн імпортували з Канади (270 тонн – 38% імпорту сої), Австрії (186 тонн), Румунії (119 тонн) та Франції (89 тонн).
Закупівля ріпаку у 2024 році збільшилась, порівняно з попереднім роком – до $45,2 млн. Серед основних постачальників продукції були Німеччина – 1,7 тис. тонн на $17,6 млн (38,9%), Франція – 1,1 тис. тонн на $12,4 млн (27,4%) та Іспанія – 0,9 тис. тонн на $11,7 млн. (25,9%), а також вперше Нова Зеландія, яка поставила 209 тонн на $1,9 млн.
Крім того, збільшуються обсяги закупівель насіння нішових культур, зокрема: сорго, льону, коноплі та гірчиці. Основні постачальники – країни Євросоюзу, зокрема, Франція, Німеччина, Данія.
“Можливість отримання насіння із передових країн світу надає можливість вільно конкурувати за кордоном й національній селекції та насінництву, що покращує їх подальші перспективи розвитку й входження на ринки Європи та Америки”, – резюмували в Інституті аграрної економіки.
