Місцеві бюджети України за січень-квітень 2026 року отримали 4,9 млрд грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що на 14,5% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року, повідомила Державна податкова служба (ДНС).
Найбільші обсяги надходжень зафіксовано в Києві (1,05 млрд грн), Київській (547,3 млн грн), Дніпропетровській (490 млн грн) та Львівській областях (487 млн грн). У відомстві нагадали, що цей податок нараховується лише на площу, яка перевищує пільгові норми: понад 60 кв. м для квартир, понад 120 кв. м для будинків і понад 180 кв. м для різних типів житла. Ставка податку встановлюється місцевою владою, але не може перевищувати 1,5% мінімальної зарплати за кожен квадратний метр понад норму.
Водночас надходження земельного податку за перші чотири місяці поточного року зросли на 14,3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 15,8 млрд грн. Додатковий приріст доходів місцевих громад від цього платежу склав майже 2 млрд грн. Лідерами зі сплати земельного податку стали Дніпропетровська область (3 млрд грн), Київ (2,3 млрд грн), Одеська (1,4 млрд грн) та Львівська (1,2 млрд грн) області.
Земельний податок є обов’язковим місцевим платежем, який сплачують власники ділянок, паїв та постійні землекористувачі. Фізособам нарахування проводять контролюючі органи, а сплату необхідно здійснити протягом 60 днів після отримання податкового повідомлення-рішення. Юридичні особи розраховують податок самостійно та подають декларації щорічно до 20 лютого.
Пільги зі сплати земельного податку передбачені для пенсіонерів за віком, осіб з інвалідністю I та II груп, ветеранів війни, багатодітних сімей та осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Пільга діє в межах встановлених норм площі ділянки. У ДНС зазначають, що обов’язок сплати податку залишається за власником навіть у разі неотримання повідомлення, а перевірити стан розрахунків можна через електронний кабінет платника.
Як повідомляє Сербський Економіст, ринок нерухомості Угорщини після кількох років низької активності іноземних покупців може увійти у фазу відновлення інтересу з боку закордонного капіталу.
За даними експертів, угорський ринок тривалий час працював нижче свого потенціалу: після чотирьох років стагнації іноземні інвестори значною мірою поступилися місцем внутрішнім покупцям. Тепер аналітики очікують, що поєднання політичних змін, можливих реформ та накопиченого відкладеного попиту може повернути Угорщину у фокус міжнародних інвесторів.
Додатковим фактором є очікування поліпшення інвестиційного клімату та можливого вивільнення європейського фінансування. Property Forum зазначає, що учасники ринку обговорюють «перезапуск» угорської нерухомості після квітневих виборів 2026 року, а ключовими питаннями залишаються макроекономічна стабільність, регулювання та готовність інституційних інвесторів повернутися в країну.
При цьому ринок уже пройшов через період помітного зростання цін. За даними Global Property Guide з посиланням на індекс цін на житло Угорського національного банку, у III кварталі 2025 року житло в Угорщині подорожчало на 21,29% у річному вираженні, або на 16,29% у реальному вираженні, що вказує на сильний ціновий імпульс ще до повноцінного повернення іноземного попиту.
У 2026 році ринок виглядає більш збалансованим. За даними Duna House, які наводить International Investment, близько 78% угод укладаються нижче початкової ціни пропозиції, що свідчить про посилення переговорних позицій покупців і перехід ринку від перегріву до більш спокійної фази.
Головним центром інтересу залишається Будапешт. Столиця поєднує високий попит на оренду, розвинену інфраструктуру, туристичний потік і статус ділового центру країни. Однак саме в Будапешті влада також обговорює обмеження короткострокової оренди: раніше один із центральних районів міста проголосував за заборону короткострокової оренди з 2026 року, що може змінити інвестиційну модель для частини покупців.
Для іноземних інвесторів Угорщина зберігає кілька переваг: ціни нижчі, ніж у більшості столиць Західної Європи, ринок входить до ЄС, а ослаблення форинта може робити покупку привабливішою для покупців з капіталом у євро або доларах. При цьому ризики залишаються значними: регулювання оренди, висока інфляція останніх років, політична невизначеність та залежність ринку від державної підтримки й кредитних умов.
Повернення іноземного капіталу може підтримати ціни, особливо в Будапешті та інших ліквідних локаціях. Однак для місцевих покупців це може посилити проблему доступності житла, яка вже стала однією з важливих соціальних тем в Угорщині. Уряд раніше запускав програми підтримки першого житла, включаючи субсидовані кредити під 3% на термін до 25 років, щоб допомогти молодим покупцям вийти на ринок.
Таким чином, угорський ринок нерухомості вступає у 2026 рік у суперечливому стані: ціни вже значно зросли, попит став обережнішим, але очікування політичних та економічних змін можуть знову привабити іноземних інвесторів. Для ринку це означає ймовірне пожвавлення угод, а для покупців — необхідність уважніше оцінювати локацію, орендну модель та регуляторні ризики.
За останні три роки турецькі інвестори вклали в нерухомість Греції близько 614 млн євро, помітно посиливши свою присутність на ринку житла сусідньої країни. За даними експертів, головним мотивом для покупців з Туреччини стало прагнення захистити капітал від високої інфляції, валютних коливань та внутрішньої економічної невизначеності. Грецька нерухомість для них виступає не тільки інвестиційним активом, але й способом отримати доступ до європейської резидентської програми.
Додатковим фактором залишається програма Golden Visa, яка дозволяє громадянам країн поза межами ЄС отримати посвідку на проживання в Греції через інвестиції. Залежно від об’єкта та регіону мінімальний поріг інвестицій у нерухомість становить від 250 тис. євро до 800 тис. євро, а сама посвідка на проживання видається на п’ять років з можливістю продовження за умови збереження інвестиції.
Зростання інтересу з боку турецьких покупців особливо помітне на тлі загального зниження іноземних вкладень у грецьку нерухомість. За даними Банку Греції, у 2025 році іноземні інвестиції в цей сектор скоротилися на 22% — до 2,05 млрд євро проти 2,75 млрд євро роком раніше. Незважаючи на спад, 2025 рік залишився одним із найсильніших для ринку за обсягом іноземного капіталу.
Для Греції турецький попит має подвійний ефект. З одного боку, він підтримує девелоперів, ринок вторинного житла та інвестиції в туристичні райони. З іншого — посилює тиск на ціни, особливо в Афінах, Салоніках, на островах і в прибережних локаціях, де пропозиція обмежена, а місцеві жителі вже стикаються з проблемою доступності житла.
Інтерес турецьких інвесторів також пов’язаний із географічною близькістю. Греція сприймається як зрозумілий і відносно близький ринок: між країнами розвиваються туристичні та ділові зв’язки, а грецькі острови залишаються популярним напрямком для громадян Туреччини. Reuters раніше повідомляв, що Греція продовжувала спрощений візовий режим для турецьких громадян на низці островів Егейського моря, що додатково підтримувало контакти між двома ринками.
Найближчим часом турецький капітал, ймовірно, продовжить відігравати помітну роль на грецькому ринку.
Дубай скасував мінімальний поріг вартості нерухомості для отримання дворічної резидентської візи інвестора. Раніше покупець мав володіти об’єктом вартістю не менше 750 тис. дирхамів, або близько 204 тис. доларів
Нові правила стосуються дворічної візи з правом продовження для власників нерухомості, яка оформляється через Dubai Land Department та його Cube Centre. Тепер індивідуальний власник може претендувати на такий дозвіл на проживання незалежно від вартості об’єкта, якщо нерухомість зареєстрована на нього та виконані інші вимоги щодо документів.
Для спільної власності мінімальний поріг зберігається, але в іншій формі: кожен співвласник повинен мати частку вартістю не менше 400 тис. дирхамів. Це означає, що послаблення в першу чергу розраховане на покупців, які оформляють об’єкт на одного власника.
Скасування порогу робить резидентський статус доступнішим для покупців невеликих квартир і студій, які раніше могли не відповідати мінімальній вартості. Для ринку нерухомості Дубая це може посилити попит у більш доступних сегментах, особливо серед іноземців, які розглядають покупку не тільки як інвестицію, але й як спосіб отримати легальний статус проживання в ОАЕ.
При цьому зміна не стосується 10-річної Golden Visa. Для «золотої візи» через нерухомість, як і раніше, діє окремий інвестиційний поріг — зазвичай від 2 млн дирхамів. Тому новий захід розширює саме нижній вхід на ринок резидентства, але не замінює довгострокові програми для великих інвесторів.
Для покупців важливим залишається не тільки сам факт володіння нерухомістю, але й юридична чистота об’єкта, реєстрація права власності, відповідність вимогам Dubai Land Department та готовність оплачувати супутні витрати на оформлення візи, Emirates ID та медичне страхування.
Дубай залишається одним із найактивніших ринків нерухомості Близького Сходу. Попит підтримують приплив іноземних резидентів, зростання ділової активності, податкова привабливість ОАЕ та розвинена інфраструктура. Скасування мінімального порогу для дворічного посвідки на проживання може додатково розширити коло покупців, для яких купівля нерухомості в еміраті стає способом не тільки інвестувати, але й закріпитися в країні.
Парагвай представив нові умови отримання статусу інвестора, за якими іноземці зможуть претендувати на постійне місце проживання за умови інвестицій у нерухомість від 200 тис. доларів
Згідно з опублікованою інформацією від уряду Парагваю, реформа закріплена постановою №0283/2026 і передбачає впровадження системи Investor Pass, яка дозволяє інвесторам отримувати ПМЖ безпосередньо, минаючи стадію тимчасового статусу. Нові правила формалізують чотири основні напрямки для інвесторів: виробничі інвестиції від $70 тис., вкладення в нерухомість від $200 тис., інвестиції у фінансові інструменти від $200 тис. та вкладення в туристичні проєкти від $150 тис.
Ключовим нововведенням для ринку нерухомості стало те, що претендувати на статус інвестора можна буде не тільки після повної оплати об’єкта. Вперше Парагвай дозволяє подавати заявку на ПМЖ вже після внесення 30% вартості нерухомості, якщо угода оформлена через нотаріально завірений договір купівлі-продажу та підтверджено зобов’язання щодо оплати решти суми.
Фактично це означає, що Парагвай пропонує одну з найбільш гнучких моделей інвестиційної міграції в Південній Америці. На відміну від багатьох програм, де вимагається повне вкладення капіталу до оформлення статусу, парагвайська схема дозволяє входити в проект на стадії будівництва або проектування, що знижує поріг входу для інвестора.
Для ринку нерухомості така модель може стати додатковим драйвером попиту з боку іноземців, орієнтованих одночасно на імміграційний статус та інвестиції у порівняно недорогий ринок.
Парагвай — держава у центральній частині Південної Америки, що не має виходу до моря. Країна межує з Бразилією, Аргентиною та Болівією, а її столицею є Асунсьон. Парагвай традиційно вважається однією з найбільш доступних за вартістю життя та ведення бізнесу країн регіону, а його економіка спирається на сільське господарство, гідроенергетику, торгівлю та переробку аграрної продукції.
Іноземні покупці все активніше виходять на ринок нерухомості Албанії, проте в ряді випадків купують об’єкти за вищими цінами, ніж місцеві жителі. Особливо помітно це в популярних туристичних локаціях, насамперед у Саранді, на Албанській Рів’єрі та в центрі Тирани.
За оцінками експертів, на окремих затребуваних ринках іноземці можуть платити за аналогічні об’єкти на 5-10% більше, ніж місцеві покупці. При вартості квартири близько 150 тис. євро переплата може становити від 500 до 15 тис. євро.
Як зазначається, різниця в ціні пов’язана не тільки зі статусом іноземного покупця. На підсумкову вартість впливають дистанційний формат переговорів, високий попит на готове до заселення житло, а також підвищений інтерес до об’єктів з видом на море, які спочатку коштують дорожче. Додатковим фактором залишається обмежений доступ іноземців до пропозицій поза відкритим ринком, тоді як місцеві жителі частіше отримують інформацію про продаж через особисті зв’язки.
При цьому багато іноземних покупців загалом позитивно оцінюють досвід угод в Албанії. Серед переваг вони називають доброзичливість місцевих фахівців і порівняно просте нотаріальне оформлення порівняно з низкою інших країн Середземномор’я.
Для албанського ринку така тенденція означає подальше посилення ролі зовнішнього попиту, насамперед у туристичних зонах. У середньостроковій перспективі це може підтримувати зростання цін у прибережних районах, але водночас посилювати розрив між умовами купівлі для місцевих жителів та іноземців.
