Ринок житлової нерухомості Афін у першому півріччі 2025 року продовжує демонструвати стабільне зростання на тлі відновлення туристичної активності, інвестицій та економічної стабільності Греції, повідомляє огляд ринку.Нацбанк Греції зафіксував зростання цін на житлову нерухомість у міських районах на 6,8% рік-до-року в I кварталі 2025 року. Індекс цін у номінальному вираженні зріс на 8,0% для нових квартир і на 6,0% для об’єктів старше п’яти років. В Афінах зростання склало 5,5%, в Салоніках — 10%, а в інших містах — близько 7,3%.
Середні запитувані ціни в Афінах за даними Spitogatos досягли €2 317/м² в центрі, €3 222/м² на півночі і €4 000/м² на півдні міста, що відповідає зростанню на 7-9% щодо першого кварталу 2024 року.
Основні драйвери ринку:
• Внутрішній та іноземний попит, у тому числі завдяки програмі «Golden Visa»,
• Інфраструктурні перетворення, включаючи проект «Елліннікон» на узбережжі Афін,
• Обмежена пропозиція якісних об’єктів і дефіцит житла класу «преміум».
Інвестиції в житлову та комерційну нерухомість в Греції перевищили €5,9 млрд у 2024 році, з яких понад €3 млрд припало на житловий сегмент. У першому кварталі 2025 року приплив FDI в сектор нерухомості склав близько €520 млн (43% від загального вхідного потоку інвестицій в країну).
Експерти прогнозують, що протягом 2025 року підвищення цін сповільниться до близько 4-6%, особливо в Афінах, і ринок перейде до більш помірних темпів цінового зростання після бурхливої динаміки 2022-2023 років.
Прогноз на серпень-вересень 2025 року
Аналітики очікують продовження зростання цін у центральних районах Афін — незважаючи на сезонність і можливе уповільнення попиту, зберігаються сприятливі фактори: туристичний сезон, активність іноземних інвесторів, будівельний дефіцит і програма Golden Visa. У серпні попит переважно зберігається, особливо на квартири площею до 60–80 м². У вересні можлива помірна стагнація або невелика корекція на тлі очікувань рішень ЄЦБ і сезонного зниження активності, проте в цілому ринок залишиться стабільним, з потенціалом зростання до кінця року.
Джерело: http://relocation.com.ua/athens-residential-real-estate-market-analysis-by-relocation/
Огляд системи оподаткування нерухомості в Польщі для іноземних громадян і релокантів
Інтерес до польської нерухомості з боку іноземців, включаючи українських релокантів, продовжує зростати. При цьому важливо враховувати податкове навантаження, пов’язане як з купівлею, так і з володінням та продажем житла. У цьому матеріалі розглянемо ключові податки, пов’язані з нерухомістю в Польщі, а також актуальні ставки та особливості для фізичних осіб.
– Податок при купівлі нерухомості: податок на цивільно-правові угоди (PCC)
Купуючи вторинну нерухомість (у приватної особи), покупець зобов’язаний сплатити PCC у розмірі 2% від вартості об’єкта.
Приклад: квартира за €100 000 — податок складе €2 000.
Якщо об’єкт купується на первинному ринку (у забудовника), PCC не сплачується, проте стягується ПДВ (зазвичай 8% або 23% залежно від типу житла та площі).
До 150 м² для квартири або 300 м² для будинку – 8% ПДВ
Понад ці ліміти – 23% ПДВ на частину, що перевищує
Купівля супроводжується нотаріальними витратами: оформлення угоди, внесення до земельного реєстру, реєстраційні збори. Середня сума додаткових витрат – близько 2–4% від вартості.
– Податок на нерухомість (Podatek od nieruchomości)
Це щорічний місцевий податок, який сплачує кожен власник. Він визначається на рівні гміни (муніципалітету) і залежить від площі нерухомості.
Максимальні ставки в 2025 році (встановлюються щорічно Міністерством фінансів Польщі):
Квартири та будинки: до 1,15 злотих за м² (≈ €0,27)
Земельні ділянки під житло: до 0,70 злотих за м² (≈ €0,16)
Приклад: квартира площею 60 м² у Варшаві → податок ~ €16 на рік.
Важливо: у невеликих містах ставка нижча, у столиці — ближча до максимальної.
– Податок на дохід від оренди
Якщо нерухомість здається в оренду, дохід підлягає оподаткуванню. Фізичні особи можуть вибрати одну з схем:
Ринкова ставка (загальна шкала ПДФО): 12% до 120 000 злотих доходу на рік і 32% на перевищення (2025 р.)
Фіксована ставка (ryczałt): 8,5% при доході до 100 000 злотих і 12% на перевищення
Режим ryczałt популярний серед дрібних орендодавців, особливо для короткострокової оренди.
– Податок на приріст капіталу (при продажу)
При продажу нерухомості раніше, ніж через 5 років з моменту її придбання, виникає обов’язок сплатити 19% податку на приріст капіталу від прибутку.
Винятки:
Податок не сплачується, якщо продавець володів житлом 5 і більше років.
Звільнення також доступне, якщо вся сума буде спрямована на покупку нового житла або будівництво протягом 3 років.
– Інші витрати та збори
Утримання нерухомості: комунальні платежі, внески на ремонт та управління (особливо в ЖК)
Збір за вивезення сміття: встановлюється муніципалітетом, залежить від кількості мешканців
Плата за послуги керуючої компанії: від 2 до 4 злотих/м² на місяць (0,5–1 €/м²)
Польська система оподаткування нерухомості — помірна і відносно прозора. Особливу увагу варто приділяти податку PCC при купівлі та зобов’язанням щодо сплати податку на приріст капіталу при продажу. Для іноземних інвесторів і релокантів важливо заздалегідь враховувати сукупне податкове навантаження при плануванні купівлі або оренди.
relocation.com.ua рекомендує проконсультуватися з польським податковим консультантом або адвокатом перед угодою, щоб уникнути несподіваних витрат і оптимізувати податкові наслідки.
У червні 2025 року громадяни України посіли друге місце за кількістю придбаної нерухомості в Туреччині серед іноземних громадян. Про це свідчать свіжі дані Статистичного інституту Туреччини (TÜİK). Згідно з опублікованою інформацією, українці придбали 111 об’єктів нерухомості, поступившись лише росіянам, які традиційно залишаються головними іноземними інвесторами в турецький ринок житла — 326 угод за місяць.
На третьому місці опинилися громадяни Ірану (109), далі йдуть Ірак (97), Німеччина (95), Азербайджан (71), Казахстан (66), Китай (54), США (41) і Палестина (40).
Експерти пов’язують зростання інтересу до турецької нерухомості з наступними факторами:
Безвізовий режим і розвинене авіасполучення між Україною і Туреччиною;
Відносно низький поріг входу: вартість житла в Анталії, Аланії та Мерсині залишається привабливою в порівнянні з європейським ринком;
Можливість використовувати житло як засіб збереження капіталу і варіант евакуаційної адреси в умовах триваючої війни.
Крім того, в червні Туреччина зафіксувала приплив покупців з України у зв’язку з активним туристичним сезоном і інвесторами, які бажають отримати орендний дохід у валюті.
Незважаючи на загальне зниження покупок нерухомості росіянами в порівнянні з піковими значеннями 2022-2023 років, росіяни в червні 2025 року знову стали найбільшими іноземними покупцями в Туреччині. Це підтверджує триваючий тренд релокації, в тому числі у форматі постійного або тимчасового проживання на тлі міжнародної ізоляції РФ.
З урахуванням поточних геополітичних умов і привабливості турецького ринку, Україна може зберегти високі позиції в рейтингу іноземних покупців нерухомості в Туреччині і в найближчі місяці. При цьому очікується пожвавлення інтересу і з боку країн Центральної Азії та Близького Сходу.
В цілому Туреччина залишається одним з провідних напрямків для інвестицій в нерухомість серед громадян пострадянського простору.
Бізнесмен В’ячеслав Мішалов, який має значні активи в декількох секторах, що в основному зосереджені в Дніпровському регіоні, утримується від інвестицій в українську нерухомість до переоцінки цінностей на цьому ринку, заявив він в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
«Я не фанатію від будівництва або будівельного бізнесу, тому що в Україні немає такої ціни на нерухомість, щоб це був хороший бізнес. Відповідно, або треба будувати погано, або треба продавати дорого. Мені такий формат не подобається», – сказав він.
Мішалов додав, що у тих рідкісних забудовників, які намагаються будувати якісно і продавати дорого, він не бачить великого успіху.
«Нових будівництв немає і найближчим часом, на мою думку, не буде. Якщо в Києві ще щось ворушиться, то в Дніпрі я спостерігаю, як кілька забудовників тільки добудовують і виконують свої зобов’язання. З тим рівнем собівартості мені, як інвестору, це нецікаво», – зазначив бізнесмен.
За його оцінкою, був якийсь сплеск на західній Україні, але дуже короткостроковий: хто встиг звідти вийти з грошима, тому пощастило, а решта там залишаться з великими мінусами.
“Я живу в Дніпрі, який отримує і отримував за всю війну багато влучень, але не маю жодної думки піти собі купувати нерухомість на західній Україні. З багатьох причин. Я вважаю, що сьогодні вона переоцінена. А в момент, як тільки з’явиться якийсь горизонт стабільності, вона перетвориться на черепки. Так що це не актив, а якась психопатія«, – вважає Мішалов.
За його словами, напевно є сенс інвестувати гроші в якусь нерухомість на західній Україні, якщо є плани переїзду туди. »Але якісної нерухомості там немає і не планується, тому що всі бігли за хайпом, за швидкістю – швидше зібрати гроші з потенційних клієнтів. Це не якісне будівництво”, – додав він.
Інвестор зазначив, що коли вибирав, де купити квартиру в Дніпрі та Києві, було буквально кілька будинків, якісно спроектованих і побудованих.
«У секторі нерухомості має відбутися велика переоцінка цінностей. Повинні почати будувати відповідно до наявних будівельних норм», – підкреслив Мішалов.
Водночас він повідомив, що має проект реставрації фасаду історичної будівлі в центрі Києва, на який хоче витратити «десятки мільйонів гривень». За словами бізнесмена, він був «у стані гарного афекту» після спілкування з першим заступником керівника ДАБІ Іриною Гіоане, яка з власної ініціативи привітала таку активність компанії.
“Нам дали дозвіл на реставрацію. Постараємося до глибокої осені встигнути все закінчити красиво – відновити так, як було запроектовано 100 років тому”, – сказав Мішалов.
Він додав, що компанія намагалася отримати цей дозвіл півтора року, хоча в країні і так малий попит на реставраторів, яких залишилося дві команди: по одній в Києві та Одесі.
Він також уточнив, що його бізнеси функціонують окремо від бізнесів його батька Дмитра Мішалова – також відомого дніпровського бізнесмена і забудовника (група «Майстер»).
Як повідомив бізнесмен в інтерв’ю, всі його активи вже досить якісно структуровані, а управління здійснюється через АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд »Фортресс”.
Серед інвестицій Мішалова – фінансова компанія «Є Гроші», провайдер “Фрегат”, мережа Lotus з 4 АЗС у Дніпрі та Новомосковську і торговець нафтопродуктами «Лотус Ойл Трейдинг», IT-напрямок і портал новин «Інформатор».
Фонд, у свою чергу, управляється компанією з управління активами ТОВ «КУА »МПСС” з Дніпра, власниками якої є Сергій Шишкін – 50%, Ігор Суходольський – 41% і Ольга Мухіна – 9%.
«Власної компанії з управління активами у мене немає, керую всім максимально через фонд. На мій погляд, сьогодні це один з найкращих інструментів володіння та управління, в тому числі фінансовими потоками», – підкреслив Мішалов.
Джерело: https://interfax.com.ua/
Ціни на квартири в Одесі показали найбільше зростання на первинному ринку житла України в першому півріччі 2025 року – до $1130/кв. м, що на 19% більше порівняно з аналогічним періодом торік, повідомив портал нерухомості “ЛУН”.
Згідно аналітичним даним “ЛУН”, до п’ятірки міст, де ціни на новобудови виросли найбільше у січні-березні 2025 року, увійшли також Миколаїв (+8%, до $700/кв. м), Тернопіль (+7%, до $740/кв. м), Чернігів (+7%, до $750/кв. м) та Луцьк (+7%, до $930/кв. м).
На початок липня найдорожчим містом за ціною квадратного метра залишається Львів ($1370/ кв. м), де ціна в червні-2025 зросла в середньому на 2% порівняно з червнем-2024 та на 5% з початку року. У Львівській області ціни виросли на 10% та 6% відповідно, до $890/кв. м.
Квартири у новобудовах Києва додали у ціні 3% порівняно з червнем-2024 та 2% від початку року та сягнули $1290/ кв. м. У Київській області ціни виросли на 8% з початку року, до $820/кв. м.
Івано-Франківськ показав зростання на 10% у червні-2025 до червня-2024 та 3% за півроку, сягнувши $850/кв. м. При цьому в Івано-Франківській області квартири в новобудовах подорожчали тут на 19%, за півроку – на 9%, до $880/кв. м.
“ЛУН” зазначає, що у Дніпрі ціни на новобудови майже не змінилися рік до року: “плюс” 1% у червні-2025 до червня-2024, але “мінус” 1% до січня-2025 – до $1070/кв. м. Аналогічна ситуація склалася у Харкові: “мінус” 5% до червня-2024 та “плюс” 5% до січня-2025 – $660/кв.
Фіксований податок на нерухомість є більш ефективним для розвитку громад, ніж пайовий внесок, який був скасований законом №132-IX для проектів, будівництво яких розпочато після 1 січня 2021 року, повідомила агентству «Інтерфакс-Україна» голова парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.
Шуляк, одна з авторів закону №132-IX, підкреслила, що громади вже на етапі скасування пайових внесків мали компенсаторну альтернативу, а саме фіксований податок на нерухомість. Цей інструмент має значно вищий потенціал для вирішення інфраструктурних завдань, його легше адмініструвати, і він має значно менше корупційних ризиків, ніж пайовий внесок.
“Фактично частка пайової участі в доходах місцевих бюджетів була дуже малою – близько 1%. На будівництво нових дитячих садків, шкіл та іншої інфраструктури ці кошти не використовувалися, а їх цільове призначення не контролювалося. Отже, у нас є податок на нерухомість. Не скажу, що це універсальний компенсатор, але зараз ми бачимо, що за цифрами він уже перевищує в рази”, – повідомила Шуляк.
За її даними, у 2020 році за цим податком місцеві бюджети отримали 5,7 млрд, у 2021-му – 7,8 млрд грн, у 2022-му – 7,1 млрд грн навіть незважаючи на війну, 2023 рік – 9,1 млрд грн, 2024 рік – 10,7 млрд грн, 2025 рік (станом на зараз) – 4,3 млрд грн.
“Щодо пайових внесків ми бачимо такі цифри: у 2020 році надходження коштів пайової участі склали 1,4 млрд грн, у 2021-му – 572 млн грн, у 2022-му – 134 млн грн, 2023 – знову 134 млн грн, у 2024-му – 199 млн грн, у поточному році (станом на зараз) – 159 млн грн”, – наводить дані для порівняння голова комітету.
Шуляк зазначила, що пайова участь як інструмент давно була неефективною, і саме тому її скасували на рівні закону. Однак, за її словами, це не означає, що громади не мають права захищати свої інтереси в суді, коли йдеться про випадки, що підпадають під дію старого законодавства.
“Дійсно, окремі громади, зокрема Київ, залишаються активними в юридичних спорах щодо пайової участі. Йдеться про ситуації, коли об’єкти отримали дозволи до 2020 року, але були завершені пізніше. У таких випадках правовою підставою для позовів найчастіше служить ст.1212 Цивільного кодексу України – про безпідставно збережене майно. Що стосується інших громад, то у нас поки що немає централізованої статистики щодо кількості позовів”, – повідомила вона.
При цьому, на її думку, якщо договір щодо сплати пайової участі не був укладений до моменту набрання чинності законом про його скасування, то такі нарахування є безпідставними.
Говорячи про проекти, де за цей час змінилися учасники, Шуляк зазначила, що якщо новий замовник будівництва здійснює будівництво відповідно до дозволу на виконання будівельних робіт, виданого попередньому замовнику до 1 січня 2021 року, то підстав для несплати ним пайової участі немає. Але якщо дозвіл на виконання будівельних робіт він отримав пізніше цієї дати, то пайова участь не сплачується.
«Якщо замовник будівництва реалізує абсолютно новий проект – за функціоналом тощо, – то в цьому випадку доцільніше припинити дію попереднього дозволу і отримати новий. Таким чином, новий дозвіл буде отримано після 1 січня 2021 року, і замовник будівництва не матиме жодних зобов’язань щодо сплати пайової участі», – рекомендує Шуляк.
