Як повідомляє Сербський Економіст, можливий вступ Чорногорії до Європейського Союзу до 2028 року може стати новим фактором зростання цін на нерухомість у країні, особливо в преміальному сегменті на узбережжі.
За оцінками експертів ринку, у інвесторів залишається близько двох років для вкладання коштів у чорногорські об’єкти до того, як європейський статус країни остаточно закріпить вищі ціни. За 20 років незалежності Чорногорії середня вартість прибережної нерухомості зросла з приблизно 1 тис. євро за кв. м до 8–15 тис. євро за кв. м у преміальних брендових резиденціях.
Директорка з продажу комплексу Luštica Bay Ана Злокович вважає, що, виходячи з досвіду інших країн регіону, можливе вступ до ЄС може додати ринку нерухомості Чорногорії ще близько 30% зростання. За її словами, саме очікування членства вже працює як фактор підвищення попиту.
Більш обережну оцінку дає керуючий директор Savills Croatia & Montenegro Кіран Келлехер. Він допускає зростання цін на окремі об’єкти на 30–40 %, але попереджає, що період, коли на чорногорській нерухомості можна було легко подвоїти інвестиції, вже минув. За його оцінкою, частину майбутнього потенціалу ринок уже заклав у ціни.
Головним чинником подальшого зростання експерти називають не лише сам факт євроінтеграції, а й модернізацію інфраструктури. Чорногорію зараз стримують погані дороги, застарілі аеропорти та перевантажені прикордонні переходи, а вирішення цих проблем може зайняти щонайменше п’ять років. Покращення транспортної доступності має збільшити туристичний потік та капіталізацію курортного житла.
Найперспективнішою зоною аналітики називають «золотий трикутник» Котор — Тіват — Герцег-Нові. У Бока-Которській бухті ціни в преміальному сегменті варіюються від 4 тис. до 15 тис. євро за кв. м. Окремий інтерес викликають кам’яні будинки в Старому місті Котора, яке входить до списку ЮНЕСКО: такі об’єкти є дефіцитними, підходять для оренди та, за оцінкою експертів, краще захищені від знецінення.
На Будванській Рів’єрі ціновий діапазон оцінюється в 3–12 тис. євро за кв. м, однак експерти попереджають про ризики перенасичення ринку та надмірної забудови Будви. Бар та Ульцинь залишаються дешевшими напрямками з цінами близько 2–5 тис. євро за кв. м і потенційно вищим відсотковим зростанням завдяки низькій стартовій базі.
Євроінтеграційний фактор для Чорногорії дійсно посилився. За даними Ради ЄС, країна подала заявку на членство у 2008 році, отримала статус кандидата у 2010 році, а переговори про вступ розпочалися у 2012 році. Усі 33 переговорні розділи вже відкриті, з них 16 були тимчасово закриті станом на середину червня 2026 року.
Крім того, 14 липня в Брюсселі має відбутися 28-а Міжурядова конференція щодо вступу Чорногорії, на якій планується тимчасово закрити переговори за розділами 8 — конкуренція та 29 — митний союз. Це підтверджує, що Чорногорія залишається найбільш просунутим кандидатом на вступ до ЄС серед країн Західних Балкан.
https://t.me/relocationrs/3229
Громадяни Індії стали найбільшою групою іноземних покупців нерухомості в Дубаї у 2026 році, як випливає з даних платформи DXB Interact, наведених Gulf Today та Khaleej Times.
За даними DXB Interact, на покупців з Індії припало 20,59% загального обсягу покупок нерухомості в еміраті з кінця лютого 2026 року. У публікації Khaleej Times з посиланням на Harbor Real Estate та DXB Interact цей показник округлено до 20,6% на початок 2026 року.
Друге місце посіли покупці з Великої Британії з часткою 13,26–13,3 %, третє — громадяни Єгипту з 12,6 %. Далі йдуть США — близько 9 %, Пакистан — 6,9 %, Саудівська Аравія та Австралія — по 5,7 %, Німеччина — близько 4,2 %, Франція — 3,8 %, Канада — близько 3 %.
За межами першої десятки, за даними DXB Interact, опинилися Нідерланди з часткою 2,83%, Росія — 2,5%, Марокко — 2,33%, Іспанія та Кувейт — по 2,11%, Туреччина — 2,05%, Нігерія — 1,89%.
Аналітики пов’язують стійкий інтерес іноземних покупців до ринку Дубая з політичною стабільністю, відсутністю податку на доходи, можливістю 100-відсоткового іноземного володіння об’єктами в зонах freehold, а також програмами довгострокового проживання, включаючи Golden Visa.
Найактивнішим сегментом ринку залишаються компактні квартири. За даними Khaleej Times, однокімнатні квартири склали 34,9% продажів, або 27 590 угод, студії — 23,4%, або 18 471 угоду, двокімнатні квартири — 20,7%, або 16 399 угод. Такий попит відображає інтерес інвесторів до ліквідних об’єктів із нижчим порогом входу та потенціалом орендної прибутковості.
Серед районів Дубая за обсягом продажів квартир лідирували Dubai Islands із 8,4 млрд дирхамів, Airport City із 7,2 млрд дирхамів та Business Bay із 6 млрд дирхамів. У сегменті вілл та будівель перше місце посів Al Yalayis 1 з 10,6 млрд дирхамів, а серед земельних ділянок — Me’aisem Second з 10,1 млрд дирхамів.
Harbor Real Estate оцінює поточну ситуацію як перехід ринку Дубая від фази швидкого зростання до більш стійкого циклу. На думку компанії, попит дедалі більше формують кінцеві покупці та довгострокові інвестори, а не короткострокові спекулянти.
Додатковим фактором стабілізації ринку може стати зростання пропозиції. За даними Khaleej Times з посиланням на звіт Harbor Real Estate, у 2026 році до здачі заявлено понад 160 тис. житлових одиниць, хоча фактичний обсяг введення в експлуатацію, як очікується, буде суттєво нижчим. Для порівняння: у 2025 році було завершено близько 39,7 тис. об’єктів, а у 2024 році — 30,5 тис.
Щодо ринку нерухомості Дубая, рейтинг іноземних покупців показує, що попит залишається географічно диверсифікованим. Індія та Велика Британія зберігають ключові позиції, але помітну роль відіграють також покупці з Близького Сходу, Північної Африки, Північної Америки, Австралії та Європи. Це підкріплює статус Дубая як одного з головних міжнародних центрів інвестицій у нерухомість.
Ринок житлової нерухомості Північної Греції продовжує дорожчати на тлі високого попиту з боку іноземних покупців, які насамперед цікавляться квартирами в Салоніках, на Халкідіках та в прибережних районах Фракії, як свідчить дослідження Spitogatos Insights за перший квартал 2026 року.
За даними дослідження, за 2022–2026 роки середні ціни на купівлю житла в Салоніках зросли на 61% — до 2,3 тис. євро за кв. м. У Македонії (область Греції) показник зріс на 53,7% — до 1,992 тис. євро за кв. м, у Фракії — на 38,3% — до 1,5 тис. євро за кв. м.
Найдорожчим ринком Північної Греції залишається Халкідікі, де середня ціна на житло у першому кварталі 2026 року сягнула 2,716 тис. євро за кв. м. Муніципалітет Салонік впритул наблизився до цього рівня з показником 2,667 тис. євро за кв. м, а Кавала стала лідером за темпами зростання за п’ять років — плюс 68,1%, до 2,194 тис. євро за кв. м.
У сфері оренди Салоніки також залишаються найбільшим центром попиту: середня ставка зросла з 2022 року на 34,3%, до 9,4 євро за кв. м на місяць. У самому муніципалітеті Салонік орендна плата сягає 10,4 євро за кв. м, а на Халкідіках — 12,3 євро за кв. м, що пов’язано з сильним впливом туризму.
Іноземні покупці найчастіше розглядають передмістя Салонік, Халкідіки, сам муніципалітет Салонік, Кавалу та Пієрію. До десятки найпопулярніших серед іноземних покупців напрямків також входять Еврос, Серрес, Родопи та Ксанті.
Головним об’єктом попиту з боку іноземців є квартири. Вони лідирують як у сегменті купівлі, так і в оренді. Далі за популярністю йдуть окремо розташовані будинки та таунхауси. За оцінками аналітиків, іноземний капітал поступово виходить за межі великих міст і активніше проникає в прибережні та прикордонні райони Східної Македонії та Фракії.
Даних про національності іноземних покупців у опублікованих матеріалах не наводиться.
Як повідомляє Relocation, ціни на житлову нерухомість у Німеччині в першому кварталі в середньому зросли на 1,4% порівняно з тим самим періодом 2025 року, йдеться у звіті статистичного управління.
Вартість квартир у семи найбільших містах країни (Берлін, Гамбург, Мюнхен, Кельн, Франкфурт-на-Майні, Штутгарт і Дюссельдорф) зросла на 0,3%, в інших великих містах – на 2,9%. У густонаселених сільських районах ціни знизилися на 0,4%, тоді як у малонаселених – зросли на 3,6%.
Будинки на одну-дві сім’ї в мегаполісах подорожчали на 1,4%, в інших великих містах – на 1,2%. У малонаселених сільських районах покупці в середньому платили на 0,8% менше, ніж рік тому.
Ціни на житлову нерухомість загалом у січні-березні зросли на 0,3% порівняно з попередніми трьома місяцями.
Як повідомляє Сербський Економіст, албанський ринок нерухомості демонструє перші ознаки охолодження після кількох років різкого зростання цін. У червні індекс довіри у будівництві знизився на 0,8 пункту, а забудовники погіршили оцінки щодо майбутніх замовлень і цін, як випливає з огляду ділової та споживчої впевненості Банку Албанії.
Головний сигнал — падіння очікувань щодо нових контрактів. Балансовий показник щодо замовлень у будівництві опустився до мінус 26,2 пункту, що означає: кількість компаній, які очікують скорочення замовлень, помітно перевищує частку оптимістів. При цьому поточна будівельна активність поки що залишається приблизно на колишньому рівні.
Ціни поки що не перейшли до стійкого зниження, але очікування забудовників різко ослабли. Індекс цінових очікувань залишається позитивним — 14 пунктів, тобто частина ринку все ще очікує зростання, проте в травні показник становив 22 пункти, а навесні тримався на рівні близько 30 пунктів. Це свідчить не стільки про негайне падіння цін, скільки про швидке уповільнення ринку.
Банк Албанії також фіксує уповільнення зростання цін на житло. За індексом Фішера, середні ціни реалізованих угод зросли на 11,7% порівняно з попереднім півріччям і на 28% у річному вимірі, але це вже нижче за темпи першої половини 2025 року, коли річне зростання сягало 41,7%.
Особливо помітне охолодження в Тирані. У столиці індекс цін за останні шість місяців не змінився, а річне зростання склало лише 4,4%, тоді як у першій половині 2025 року ціни в Тирані зростали на 32,6% у річному вимірі. За даними ринку, кожна друга угода в столиці зараз укладається зі знижкою від початково запропонованої ціни.
При цьому узбережжя поки що утримує ринок від більш сильного уповільнення. Зростання цін у курортних зонах, зокрема у Влері, Саранді та Дурресі, підтримується іноземним попитом на апартаменти біля моря та нові туристичні комплекси. Банк Албанії зазначає, що основний внесок у загальне зростання індексу цін зробили саме прибережні райони.
Парадокс ринку полягає в тому, що попит слабшає, але будівництво продовжує йти високими темпами. Албанські ЗМІ з посиланням на непрямі податкові дані пишуть, що за перші п’ять місяців року могли бути затверджені дозволи приблизно на 2 млн кв. м будівництва, що наближається до рекордних обсягів 2024 року.
Практичний висновок для інвесторів простий: Албанія більше не виглядає ринком, де ціни зростають однаково швидко скрізь. Тирана вже наблизилася до цінової межі, а подальше зростання дедалі більше залежить від якості проєкту, локації та іноземного попиту. Узбережжя залишається сильнішим за столицю, але й там ризик перегріву зростає.
https://t.me/relocationrs/3184
Як повідомляє Relocation, уряд Естонії схвалив законопроект, який забороняє придбання нерухомості громадянам Росії та Білорусі, які не мають у країні статусу довгострокового резидента або права на постійне проживання. Якщо документ ухвалить парламент (Рійгікогу), нові правила набудуть чинності з 1 січня 2027 року.
Заборона діятиме на всій території Естонії й стосуватиметься не лише фізичних осіб, а й компаній із Росії та Білорусі, а також юридичних осіб з інших країн, якщо їхній кінцевий бенефіціар підпадає під обмеження. Під заборону потраплять квартири, земельні ділянки, право на забудову та частки в об’єктах нерухомості.
Таллінн пояснює цю ініціативу питаннями національної безпеки. Мета законопроекту — знизити ризики використання нерухомості для розвідувальної діяльності, підготовки диверсій, впливу або створення опорних пунктів поблизу стратегічних об’єктів. Міністр внутрішніх справ Ігор Таро заявив, що заборона має діяти не лише «на папері» і не дозволяти обходити обмеження через фірми в Естонії чи інших країнах ЄС.
При цьому закон не матиме зворотної сили. Росіяни та білоруси, які вже володіють нерухомістю в Естонії, збережуть право власності. Оренда житла та комерційних приміщень також залишатиметься дозволеною. В окремих випадках уряд зможе видати спеціальний дозвіл на купівлю, якщо угода не суперечить цілям закону.
За даними МВС Естонії станом на 9 січня 2026 року в країні перебувало 7 797 громадян Росії та 1 476 громадян Білорусі з тимчасовими дозволами на проживання — загалом 9 273 особи. Саме ця група, якщо вона не має статусу довгострокового мешканця або постійного права проживання, може безпосередньо потрапити під заборону. При цьому 70 237 громадян Росії та 1 190 громадян Білорусі мали довгострокові дозволи на проживання і мають бути виключені з-під дії обмежень.
Є й інший аспект — вже існуючі власники. За даними на квітень 2025 року, серед власників нерухомості в Естонії було 36 952 громадянина Росії та 896 громадян Білорусі. Але їхня нинішня власність не буде вилучатися, тому мова йде насамперед про заборону нових угод.
