Муніципалітет Наро в сицилійській провінції Агрідженто відкрив прийом заявок на придбання покинутих будинків за символічною ціною EUR1. Офіційний цифровий портал програми почав працювати в липні 2026 року, а муніципальний регламент був затверджений міською радою 4 червня. Програма спрямована на відновлення порожньої нерухомості, збереження історичного центру та залучення до міста нових жителів, підприємців та інвесторів. Муніципалітет не викуповує будівлі й не стає їхнім власником, а перевіряє об’єкти та виступає посередником між приватними власниками й потенційними покупцями.
На момент запуску в публічному каталозі представлені два будинки. Перший об’єкт площею близько 20 кв. м розташований на вулиці Ванелле та включає три приміщення. Другий будинок площею 93 кв. м із 5,5 приміщеннями розташований на вулиці Мадонна-делла-Рокка. Обидві будівлі потребують реконструкції.
Подати заявку можуть повнолітні громадяни Італії та інших держав, зокрема ті, хто не проживає в країні. Програма також відкрита для компаній, асоціацій, фондів, кооперативів та інших юридичних осіб. Обмежень щодо громадянства регламент не встановлює.
Відновлений об’єкт дозволяється використовувати як основне житло, другий будинок, туристичний об’єкт, готель формату B&B, ремісничу майстерню, комерційне приміщення або офіс організації. Однак під час розподілу будинків перевагу отримають проєкти, що передбачають постійне проживання в Наро, створення бізнесу, робочих місць та відновлення історичних елементів будівлі.
Максимальні 30 балів передбачені для заявників, готових перенести до Наро основне місце проживання. Комерційні, ремісничі та туристичні проєкти можуть отримати до 25 балів, а використання будівлі як другого будинку — до 10 балів. Додаткові бали нараховуються молодим парам до 35 років, сім’ям із дітьми, енергоефективним проєктам та ініціативам із найму місцевих працівників.
Символічна ціна EUR1 не включає нотаріальні послуги, реєстраційні та кадастрові платежі, підготовку проєкту, отримання дозволів і будівельні роботи. Усі пов’язані з купівлею та відновленням витрати оплачує новий власник.
Переможець конкурсу повинен внести заставу в розмірі EUR5 тис. Її можна оформити у вигляді банківської або страхової гарантії. Сума повертається після завершення робіт і перевірки їх відповідності затвердженому проєкту. У разі невиконання зобов’язань покупець втрачає заставу та право користуватися перевагами програми.
Проєкт реставрації необхідно подати муніципалітету протягом 12 місяців після оформлення угоди. Розпочати роботи потрібно не пізніше ніж через 12 місяців після затвердження проєкту, а повністю завершити їх — протягом 36 місяців із дня купівлі. За технічних або інших обґрунтованих обставин покупцеві може бути надано одне продовження тривалістю до 12 місяців.
Продати відновлений будинок не можна щонайменше п’ять років після закінчення робіт. Під час реконструкції власник також повинен оформити страхування відповідальності перед третіми особами. Муніципальні фахівці перевірятимуть стан проєкту кожні шість місяців.
Заявник повинен вибрати будинок в електронному каталозі та вказати присвоєний йому унікальний код. Можна надіслати скорочену заявку з основними контактними даними або одразу подати повний пакет з описом майбутнього використання об’єкта, попереднім проєктом, графіком робіт і передбачуваним обсягом інвестицій.
Подання заяви через портал не означає автоматичного отримання нерухомості. Документи та проєкт розглядає муніципальна технічна комісія, після чого складається рейтинг претендентів. Попередні результати публікуються на 15 днів для можливих зауважень, а остаточне оформлення угоди проводиться після внесення застави.
Офіційним першоджерелом інформації є спеціалізований портал муніципалітету Наро та опублікований на ньому регламент програми «Будинки за один євро». Станом на 6 серпня остаточна дата припинення прийому заявок на порталі не вказана, а список доступних об’єктів може поповнюватися після перевірки нових пропозицій приватних власників.
Загальний обсяг іпотечних кредитів у банківській системі станом на 1 червня 2026 року сягнув 50 млрд грн, або близько 4 % усіх виданих кредитів, повідомила перша заступниця голови правління «Глобус Банку» Олена Дмитрієва в середу під час аналітичної панелі «Аналітика ринку будівництва та нерухомості за перше півріччя 2026 року», організованої Конфедерацією будівельників України.
«Ринок нерухомості поступово адаптується до умов війни, проте попит залишається дуже чутливим до обстрілів, перебоїв з електропостачанням та зростання вартості будівництва. При цьому частка іпотеки в загальній кількості угод купівлі-продажу житла досі становить лише близько 3%», — зазначила Олена Дмитрієва.
За її даними, станом на 1 червня 2026 року загальний обсяг іпотечних кредитів у банківській системі досяг 50 млрд грн, або близько 4% усіх виданих кредитів. Протягом останнього року іпотечні портфелі банків зросли на 35%, тоді як загальний кредитний портфель збільшився приблизно на 10%.
Вона також наголосила на тому, що іпотечні кредити наразі мають близько 42 тис. українських сімей, що становить лише 0,4% від загальної кількості домогосподарств. Частка проблемних кредитів у цьому сегменті сягає 12%, переважно через старі валютні позики.
Водночас кількість нових іпотечних кредитів досі не повернулася до довоєнного рівня. У 2025 році банки видали близько 77% від кількості кредитів, наданих у 2021 році.
«Іпотечні портфелі дійсно зростають значно швидше, ніж кредитний ринок загалом. Однак головною рушійною силою цього зростання залишається «еОселя». Без державної підтримки масштаби іпотечного кредитування були б істотно меншими», — підкреслила Дмитрієва.
У середньому щомісяця банки видають близько 207 кредитів під заставу майнових прав на квартири в будинках, що будуються, а також близько 238 кредитів на придбання вже готового житла у забудовників. Завдяки цим двом напрямкам іпотечного кредитування будівельні компанії щомісяця отримують близько 884 млн грн, або приблизно $20 млн.
З початку дії програми «еОселя» було видано близько 28 тис. кредитів на загальну суму 49 млрд грн. Наразі на неї припадає 93% усіх нових іпотечних кредитів в Україні.
«Глобус Банк» засновано у 2007 році. Станом на січень 2026 року регіональна мережа налічує 34 відділення, з яких 29 входять до об’єднаної мережі Power Banking, що дозволяє працювати в умовах відсутності електроенергії.
Пріоритетні напрямки діяльності — кредитування енергоефективних проєктів, іпотечне кредитування на первинному ринку, автокредитування, кредитування малого та середнього бізнесу.
Голова правління «Глобус Банку» Сергій Мамедов є віце-президентом Конфедерації будівельників України та віце-президентом Асоціації українських банків.
Влада Туреччини розпочала процедуру анулювання громадянства 687 іноземців, які, за версією слідства, отримали турецькі паспорти, скориставшись фіктивними угодами з нерухомістю та підробленими звітами про оцінку об’єктів. Першоджерелом інформації стала заява міністра юстиції Туреччини Акіна Гюрлека, опублікована 4 серпня 2026 року. Операцію координувало Бюро з розслідування організованої злочинності Головної прокуратури Стамбула. Слідчі дії одночасно відбулися в 16 провінціях країни.
За даними слідства, учасники схеми купували порівняно недорогу нерухомість, після чого за допомогою підроблених експертних висновків штучно завищували її вартість до мінімального порогу, необхідного для отримання турецького громадянства. Угоди супроводжувалися фіктивними банківськими переказами, що створювали видимість надходження інвестицій.
У результаті, за оцінками турецької влади, до країни не надійшло близько 2,5 млрд турецьких лір, або приблизно 52 млн доларів, які мали бути інвестовані іноземними заявниками.
У рамках розслідування було видано ордери на затримання 90 осіб, 72 підозрюваних уже затримано. Держава встановила контроль над сімома компаніями, які могли бути пов’язані зі схемою. Також арештовано 1 045 тис. об’єктів нерухомості, готель у Бодрумі, 15 автомобілів, яхту та кошти на десяти банківських рахунках.
Важливо, що поки що йдеться не про автоматичне й негайне позбавлення паспортів, а про початок юридичної процедури. Громадянство буде анульовано після підтвердження того, що конкретний заявник отримав його на підставі фіктивних документів або угоди, яка не відповідала вимогам законодавства.
Програма інвестиційного громадянства діє в Туреччині з 2017 року. Наразі іноземець може претендувати на паспорт країни при купівлі нерухомості вартістю не менше 400 тис. доларів. Об’єкт не можна продавати протягом трьох років, його вартість має бути підтверджена уповноваженою оціночною компанією, а оплата має відбутися через банківську систему. Альтернативні варіанти передбачають інвестиції або банківський депозит від 500 тис. доларів.
Міністерство юстиції, прокуратура Стамбула та турецькі ЗМІ поки що не повідомили, громадянами яких країн спочатку були 687 фігурантів. Однак дані про колишніх учасників інвестиційної програми та іноземних покупців турецької нерухомості дозволяють визначити групи, які потенційно могли частіше користуватися подібними послугами.
У 2018–2021 роках турецьке громадянство через інвестиційну програму отримали близько 19,6 тис. іноземців. Серед основних країн походження заявників називалися Іран, Ірак, Афганістан і Росія, а з 2022 року українські та російські громадяни суттєво збільшили обсяги купівлі турецької нерухомості й стали найпомітнішими групами претендентів на інвестиційне громадянство.
За офіційною статистикою Турецького інституту статистики TÜİK, у 2025 році росіяни придбали в Туреччині 3 649 тис. об’єктів житлової нерухомості, громадяни Ірану — 1 878 тис., України — 1 541 тис. Саме ці три країни посіли перші місця серед іноземних покупців турецького житла. Ця тенденція збереглася й у 2026 році. У червні громадяни Росії придбали 381 об’єкт житла, а українці та іранці — по 170 об’єктів.
Виходячи з цих даних, найімовірніше, що серед 687 інвесторів, щодо яких проводиться перевірка, можуть бути громадяни Росії, Ірану та України, які одночасно входять до числа найбільших покупців нерухомості та найактивніших користувачів програми інвестиційного громадянства. Також серед фігурантів можуть опинитися вихідці з Іраку та Афганістану, які користувалися програмою в попередні роки.
Додаткові ризики можуть виникнути у подружжя та дітей інвесторів, якщо вони отримали громадянство як члени сім’ї основного заявника. Турецька влада поки що не уточнила, чи входять такі родичі до оголошеної кількості 687 осіб і чи буде їхній статус переглядатися автоматично або в рамках окремих процедур. Розслідування, ймовірно, призведе до посилення перевірки оціночних компаній, банківських переказів, посередників та джерел походження коштів. Для нових заявників це може означати більш тривалий розгляд документів та додаткові вимоги, але не свідчить про закриття самої програми інвестиційного громадянства.
INVESTOR, ГРОМАДЯНСТВО, НЕРУХОМІСТЬ, розслідування, ТУРЕЧЧИНА
Ринок житлової нерухомості Грузії після різкого підвищення цін, спричиненого міграційним припливом у 2022–2023 роках, переходить до більш помірного зростання, яке підтримують внутрішній попит, урбанізація, збільшення доходів та інвестиції в орендне житло. У другому кварталі 2026 року індекс цін на нову житлову нерухомість у Тбілісі зріс на 4,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року та на 0,9% порівняно з попереднім кварталом. Порівняно з середнім рівнем 2020 року житло подорожчало на 63,8%, повідомив Національний статистичний офіс Грузії 23 липня.
Квартири в новобудовах Тбілісі за рік подорожчали на 4,8%, приватні будинки — на 5,5%. Найвищі ціни пропозиції зберігаються в районі Мтацмінда, де медіанна вартість нових квартир сягнула 6,73 тис. ларі за кв. м. Далі йдуть Ваке з 5,914 тис. ларі та Крцанісі з 4,63 тис. ларі за кв. м.
За оцінкою інвестиційно-банківської компанії Galt & Taggart, період зростання вартості новобудов на 20–40% на рік завершився. У найближчі роки ціни на первинному ринку можуть зростати в середньому на 5–7% щорічно, що відповідає переходу від міграційного ажіотажу до більш сталого розвитку ринку.
У першому кварталі 2026 року в Тбілісі було зареєстровано 10 907 тис. угод з квартирами — на 16% більше, ніж роком раніше. Сукупна вартість проданого житла збільшилася на 23,1% — до $958 млн.
Основними покупцями житла в грузинській столиці залишаються громадяни Грузії. За даними дослідження Galt & Taggart за перший квартал 2026 року, на них припало близько 70% продажів у проєктах забудовників.
Серед іноземців найактивнішими були громадяни Ізраїлю, які забезпечили 12% усіх продажів. На громадян Росії припало близько 3%, на покупців з інших держав — сукупно 14%. Окрема частка громадян України у статистиці щодо Тбілісі не наводиться.
Ринок Батумі залишається значно більш залежним від закордонних інвесторів. У першому кварталі 2026 року в місті було продано 4 049 тис. квартир — на 15,8% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Дослідження Galt & Taggart охоплювало понад 30 проєктів системних забудовників, що становлять близько 40% первинного ринку Батумі. За його результатами громадяни Грузії забезпечили 37% продажів, а іноземці — близько 63%.
Найбільшою іноземною групою стали покупці з європейських країн, на яких припало близько 18% угод. Громадяни Ізраїлю забезпечили 16% продажів, а сукупна частка покупців з України, Росії та Білорусі склала 13%.
Ще близько 10% квартир придбали громадяни Туреччини, 3% — представники арабських країн, близько 4% — покупці з інших держав. Частки України, Росії та Білорусі в опублікованих даних від грузинської влади не розмежовані, тому встановити, громадяни якої з цих трьох країн купували житло активніше, неможливо.
Структура попиту показує істотну різницю між двома найбільшими ринками країни. У Тбілісі продажі підтримують насамперед грузинські покупці, які купують житло для проживання або довгострокової оренди. У Батумі головну роль відіграють іноземні інвестори, орієнтовані на курортну нерухомість та здачу апартаментів туристам.
При цьому офіційна статистика Geostat охоплює лише ціни на нове житло в Тбілісі й не містить повного національного складу покупців по всій Грузії. Дані про громадянство ґрунтуються на опитуваннях великих девелоперів Galt & Taggart, тому відображають насамперед організований первинний ринок, а не всі угоди з нерухомістю в країні.
Ukraine Investment Congress, присвячений інвестиціям у майбутнє країни, 30 липня відбувся у конгресно-виставковому центрі «Парковий» у Києві та зібрав понад 2 тис. представників девелоперського, інвестиційного, архітектурного, банківського і державного секторів.
Як повідомили організатори, центральною темою конгресу стало гасло «Я, ти, суспільство: інвестиції в майбутнє країни». Учасники обговорили розвиток ринку нерухомості, відновлення українських міст, цифровізацію державних послуг, інвестиції у внутрішній туризм, енергетичну незалежність і впровадження принципів безбар’єрності у просторовому розвитку.
Одночасно у КВЦ «Парковий» відбувся XVII Всеукраїнський архітектурний конкурс «Інтер’єр року 2026», під час якого були представлені проєкти українських архітекторів, дизайнерів і девелоперських компаній.
До конгресу долучилися заступниця міністра розвитку громад та територій України Наталія Козловська, заступник голови Державної регуляторної служби України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Роман Джуранюк, заступник міністра розвитку громад та територій України з цифрової трансформації Ігор Рева, начальник управління індустріальних парків та супроводу інвестицій Артур Мележик і директор Агенції регіонального розвитку Київської області Назарій Волянський.
Серед представників бізнесу та експертного середовища участь у заході взяли засновник і CEO Spatium Group Олександр Селезньов, засновник і CEO SAGA Development Андрій Вавриш, CEO CREDO Development Віталій Боруль, CEO Well-Being Contech Марк Кестельбойм, засновник і CEO EcoBud Building Group Павло Сомов, засновник і CEO ODA Development Сергій Одарич, CEO Ukrainian BIM Community Юрій Подольчук, засновник Advanter Group Андрій Длігач, співзасновник УкрІнвестКлубу Дмитро Карпіловський та співзасновниця і CEO AIMM Анна Іскіердо.
Окремий блок дискусій був присвячений внутрішньому туризму як інвестиційному активу. Учасники розглянули, в які туристичні та рекреаційні проєкти сьогодні спрямовують кошти українські інвестори, а також обговорили перспективи розвитку готельної, курортної та дохідної нерухомості.
Під час панелі «Держава у смартфоні» представники органів влади та бізнесу обговорили вплив цифровізації на скорочення бюрократичних процедур, спрощення взаємодії інвесторів із державою та підвищення прозорості дозвільних процесів.
У межах дискусії «Битва активів 2026-2027» експерти проаналізували різні інструменти вкладення капіталу та перспективи інвестицій у нерухомість, бізнес, фінансові активи й інфраструктурні проєкти.
До програми також увійшли обговорення безбар’єрності та інклюзивності у міському розвитку, економічної ефективності фасадних систем, використання BIM-технологій, енергетичної автономності об’єктів та нових стандартів проєктування.
Окремо під час конгресу Державна регуляторна служба провела воркшоп для понад 70 представників міністерств і державних установ. Учасники розглянули питання державного регулювання, дерегуляції, дозвільних процедур і формування сприятливого інвестиційного середовища.
Завершальною частиною заходу стало нагородження переможців конкурсу «Інтер’єр року 2026». За словами організаторів, конкурс має сприяти професійному відбору архітектурних і дизайнерських проєктів та підвищенню стандартів українського ринку.
Організатором Ukraine Investment Congress виступила медіагрупа DMNTR. Генеральним партнером заходу стала компанія «Креатор-Буд», генеральним спонсором – Elio Home, стратегічним партнером – Viyar Stone, преміум-партнером – Itum, кліматичним партнером – Raum Engineering.
Детальна інформація про захід і фотозвіт розміщені на офіційному сайті Ukraine Investment Congress – www.ibc-ua.info.
Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер.
Європейська комісія готує новий законодавчий механізм, який дозволить національним, регіональним та муніципальним органам влади обмежувати короткострокову оренду житла в районах, що стикаються з особливо сильним зростанням цін та нестачею квартир для постійних мешканців.
Ініціатива стане частиною майбутнього європейського Акту про доступне житло — Affordable Housing Act, який Єврокомісія планує представити у 2026 році. Документ має допомогти владі визначати території, що перебувають під житловим тиском, на основі загальнодоступних статистичних даних та вживати заходів, що відповідають масштабу проблеми.
Мова не йде про єдину заборону Airbnb, Booking.com чи інших сервісів у всьому Євросоюзі. Єврокомісія має намір створити правову основу, в рамках якої міста та регіони зможуть самостійно регулювати короткострокову оренду, не порушуючи норм єдиного європейського ринку.
Зокрема, муніципалітети мають отримати більшу юридичну визначеність при введенні обмежень у районах, де туристична оренда скорочує пропозицію житла для місцевих мешканців. Можливі заходи визначатимуться з урахуванням місцевої ситуації, інтересів туристичного сектору та принципу пропорційності.
Під час консультацій представники міст і регіонів закликали Єврокомісію сформувати перелік інструментів, сумісних із законодавством ЄС. Вони також наголосили на необхідності враховувати відмінності між великими туристичними центрами, невеликими містами та сільськими районами.
Підготовка Акту про доступне житло відбувається паралельно з впровадженням раніше затверджених правил ЄС щодо збору інформації про короткострокову оренду. З 20 травня 2026 року застосовується регламент ЄС № 2024/1028. Він передбачає створення цифрових систем реєстрації орендодавців та обмін даними між платформами й державними органами.
У країнах, які запроваджують відповідну реєстрацію, власник повинен отримати унікальний номер об’єкта та вказувати його в оголошенні. Онлайн-платформи зобов’язані відображати та перевіряти такі номери, проводити вибіркові перевірки та видаляти оголошення на вимогу влади, якщо вони не відповідають встановленим правилам.
Платформи також повинні щомісяця передавати відомості про кількість гостей та заброньованих ночей через єдиний національний цифровий шлюз. Це дозволить муніципалітетам оцінювати реальний масштаб туристичної оренди та приймати рішення на основі даних.
Однак чинний регламент регулює насамперед реєстрацію та обмін інформацією. Він сам по собі не встановлює загальноєвропейських обмежень щодо кількості квартир, що здаються в оренду, або дозволеної кількості ночей.
За даними Єврокомісії, короткострокова оренда вже становить близько чверті всієї пропозиції туристичного житла в ЄС.
У 2025 році через Airbnb, Booking.com, Expedia та інші великі онлайн-платформи було заброньовано 951,6 млн гостьових ночей. Порівняно з 2024 роком цей показник зріс на 11,4%.
Єврокомісія визнає, що цей ринок приносить дохід власникам нерухомості, розширює вибір туристів і підтримує місцевий бізнес. Разом з тим висока концентрація короткострокової оренди в історичних центрах і популярних курортах може скорочувати пропозицію квартир для постійного проживання та сприяти зростанню цін.
Згідно з матеріалами європейського Плану доступного житла, кількість бронювань короткострокової оренди через найбільші платформи у 2018–2024 роках зросла більш ніж на 90%. Професійні оператори забезпечують понад 45% пропозицій, хоча становлять меншість серед власників.
Після ухвалення нового законодавства правила залежатимуть не лише від країни, а й від ситуації в конкретному місті чи районі. У туристичних центрах із дефіцитом житла місцева влада потенційно зможе запроваджувати суворіші вимоги щодо реєстрації, ліцензування та тривалості оренди. У регіонах, де туристичного житла недостатньо і короткострокова оренда підтримує місцеву економіку, обмежень може бути значно менше.
AIRBNB, ЄС, НЕРУХОМІСТЬ, ОРЕНДА, ТУРИЗМ
