Понад дві третини українців, які планують придбати квартиру, зважають на наявність резервного електропостачання та автономного опалення, свідчать результати опитування «OLX Нерухомість».
Згідно з дослідженням, резервне електропостачання на випадок відключень електроенергії вважають важливим 68% потенційних покупців проти 49% у 2025 році. Таким чином, за рік частка покупців, які звертають увагу на енергонезалежність будинку, зросла одразу на 19 процентних пунктів. Наявність автономного опалення також важлива для 68% респондентів.
«Енергетична стійкість фактично вийшла на один рівень із багатьма «традиційними» характеристиками квартири та будинку», — зазначається в повідомленні OLX.
При цьому головним критерієм при купівлі квартири залишається її вартість — ціну назвали важливою 82% опитаних. На другому місці — загальна площа житла — 79%.
Кількість кімнат і район міста враховують по 77% потенційних покупців. Гарне планування або ремонт, а також стадія готовності об’єкта важливі для 76% респондентів, інфраструктура та зовнішній вигляд будинку — для 73%, поверх — для 72%.
Водночас війна суттєво змінила вимоги українців до безпеки нерухомості. Відстань від стратегічних об’єктів враховують 67% потенційних покупців, а наявність укриття безпосередньо в будинку важлива для 60%.
При цьому традиційні переваги розташування житла мають меншу вагу. Близькість до метро назвали важливою 46% опитаних, а розташування поблизу центру міста — 45%.
Основною причиною купівлі нерухомості залишається бажання змінити існуючі житлові умови — такий мотив назвали 47% респондентів. Ще 42% хочуть отримати власний окремий простір, 23% планують переїхати в просторіше житло, 20% розглядають купівлю як спосіб підвищити рівень життя, а 11% хочуть змінити район проживання.
Інвестиційна складова залишається суттєвою, проте поступається купівлі житла для власних потреб. Нерухомість як вкладення коштів розглядають 28% потенційних покупців. Зокрема, 19% розраховують у майбутньому отримувати дохід від здачі об’єкта в оренду або його перепродажу.
Таким чином, результати дослідження свідчать про зміну пріоритетів українського покупця: поряд із ціною, площею та розташуванням об’єкта дедалі більшого значення набувають його здатність функціонувати під час перебоїв з енергопостачанням та рівень безпеки.
За даними OLX, особливо помітно змінилося ставлення до резервного електропостачання: якщо у 2025 році цей параметр враховував приблизно кожен другий потенційний покупець, то у 2026 році — вже понад дві третини.
Джерело: дослідження «OLX Нерухомість».
Як повідомляє проект Relocation, у Греції запропонували відмовитися від надання дозволу на проживання іноземним інвесторам за купівлю нерухомості та переорієнтувати програму «Золота віза» на інвестиції безпосередньо в економіку країни.
З такою ініціативою виступив лідер головної опозиційної партії ПАСОК Нікос Андрулакіс на тлі триваючої житлової кризи. Андрулакіс вважає, що існуюча модель фактично стимулює продаж грецької нерухомості іноземним інвесторам і додатково впливає на доступність житла для місцевого населення.
При цьому пропозиція ПАСОК не передбачає повної відмови Греції від надання посвідки на проживання за інвестиції. Партія пропонує виключити нерухомість із переліку активів, що дають право на отримання «Золотої візи», та перенаправити іноземний капітал в інвестиційні інструменти, що сприяють економічному зростанню.
Поки що мова йде виключно про політичну ініціативу опозиції. ПАСОК має 34 місця в 300-місному парламенті Греції, тому пропозиція не означає автоматичної зміни чинної програми.
Наразі мінімальний обсяг інвестицій у нерухомість для отримання грецької Golden Visa залежить від регіону та типу об’єкта.
В Аттиці, Салоніках, на Міконосі та Санторіні, а також на островах з населенням понад 3,1 тис. осіб мінімальний поріг становить 800 тис. євро. У більшості інших регіонів країни він встановлений на рівні 400 тис. євро.
Пільговий поріг у розмірі 250 тис. євро зберігається для окремих категорій об’єктів, зокрема нерухомості, яка переводиться з комерційного використання в житлове, та певних будівель, що підлягають відновленню. Для стандартних інвестицій вартістю 400 тис. євро та 800 тис. євро діє вимога щодо придбання одного об’єкта площею не менше 120 кв. м.
Грецька влада в останні роки вже кілька разів посилювала умови програми Golden Visa на тлі зростання вартості житла. Окрім підвищення мінімальних інвестиційних порогів, нерухомість, придбану в рамках програми, більше не можна використовувати для короткострокової оренди.
Посилення правил уже позначилося на попиті. За даними Міністерства міграції та притулку Греції, у першому півріччі 2026 року іноземні інвестори подали 2 551 нову заявку на Golden Visa — на 44% менше, ніж 4 553 заявки за аналогічний період 2025 року.
При цьому на кінець першого півріччя в Греції налічувалося 32 702 діючих дозволів на проживання інвесторів, виданих у рамках програми з моменту її запуску. Ще 7 368 заявок попередніх періодів залишалися на розгляді.
Зниження інтересу до Golden Visa поки що не призвело до загального падіння іноземних інвестицій у грецьку нерухомість. У першому кварталі 2026 року приплив іноземного капіталу на ринок нерухомості досяг 511,6 млн євро, збільшившись на 43,4% порівняно з 356,8 млн євро роком раніше. Це свідчить про збереження попиту на грецькі об’єкти серед іноземців навіть без мотиву отримання дозволу на проживання.
За 2019–2025 роки іноземні інвестори вклали в нерухомість Греції близько €12,4 млрд. У 2025 році обсяг іноземних інвестицій становив €2,05 млрд проти €2,75 млрд у 2024 році.
Програма Golden Visa діє в Греції з 2014 року і дозволяє громадянам держав, що не входять до ЄС, отримати п’ятирічний поновлюваний дозвіл на проживання за умови виконання інвестиційних вимог. Питання про подальше місце нерухомості в цій програмі набуває особливого значення на тлі зростання вартості житла та спроб влади збільшити пропозицію об’єктів для довгострокової оренди.
https://relocation.com.ua/greece-proposes-to-exclude-real-estate-from-the-golden-visa-program/
golden visa, ГРЕЦІЯ, ІНВЕСТИЦІЇ, НЕРУХОМІСТЬ, посвідка на проживання
Ринок житлової нерухомості Грузії завершив літо 2026 року зростанням продажів і цін у Тбілісі та збереженням надзвичайно високої активності іноземних інвесторів у Батумі, де в серпні на іноземців припало вже понад половину угод з житлом.
Згідно з даними аналітичної платформи Recov, яку розвиває Colliers Georgia, у серпні 2026 року в Тбілісі було зареєстровано 3 388 угод з квартирами, що на 18,9% більше, ніж за аналогічний місяць минулого року.
Загальний грошовий обсяг ринку зріс ще швидше — на 35,2%, до 297 млн доларів.
Основним джерелом зростання стали нові проєкти. Кількість угод з квартирами в новобудовах збільшилася на 23,7%, у тому числі на первинному ринку — на 22,9%, на вторинному ринку щодо нових об’єктів — на 24,5%. Продажі квартир у старому житловому фонді зросли на 3,8%.
Colliers пов’язує значну частину зростання продажів новобудов із розширенням пропозиції, насамперед у районах Самгорі та Діді Дігомі.
Водночас ціни продовжували зростати. У серпні середньозважена вартість квартир у нових будинках Тбілісі зросла в річному вимірі на 16,7% у центрі міста, на 16% у розширеному центрі та на 10,4% на околицях.
Загалом по місту ціни на первинному ринку зросли на 11,9%, на вторинному ринку нових проєктів — на 11%.
При цьому Тбілісі поки що залишається ринком, де домінують місцеві покупці. Громадяни Грузії забезпечують основну частину угод як з новими, так і зі старими квартирами.
Однак частка іноземців продовжує збільшуватися. У серпні вона сягнула 14% проти 12% у липні.
Зовсім інша структура попиту сформувалася в Батумі. У серпні іноземні громадяни забезпечили 52% угод з квартирами, вперше за розглянутий період перевищивши частку грузинських покупців. Ще в липні частка іноземців становила 48%.
Загалом у Батумі в серпні було укладено 1 235 угод, що на 4,3% менше, ніж роком раніше. Однак грошовий обсяг ринку збільшився на 2,9% і досяг $81 млн.
Середньозважена вартість квартир у нових будинках Батумі зросла на 1,2% у річному вимірі — до $1 386 за кв. м.
Таким чином, два найбільші ринки нерухомості Грузії зараз розвиваються за різними моделями. У Тбілісі основний попит формують громадяни країни, тоді як Батумі фактично перетворився на міжнародний інвестиційний ринок нерухомості.
Серед найактивніших іноземних покупців нерухомості Грузії, насамперед у Батумі, залишаються громадяни Ізраїлю, Росії, України, країн ЄС, Туреччини та інших держав пострадянського простору.
Останні детальні дослідження структури покупців підтверджують значну присутність українців.
За даними Galt & Taggart за перший квартал 2026 року, іноземці забезпечили близько 63% продажів квартир у досліджених проєктах Батумі, тоді як на громадян Грузії припало 37%.
Найбільшою групою були покупці з європейських країн — близько 18% усіх продажів. Значну частку становили громадяни Ізраїлю. Покупці з України, Росії та Білорусі також формували одну з найбільших груп іноземних інвесторів.
При цьому опублікована статистика об’єднує громадян України, Росії та Білорусі в одну категорію, тому визначити точну кількість або частку покупок безпосередньо українців за цими даними неможливо.
Більш ранні дані Colliers також називають росіян, українців та ізраїльтян серед основних іноземних покупців житла в Батумі.
Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес оголосив про розпуск парламенту та проведення дострокових парламентських виборів 29 листопада 2026 року після того, як роздроблений парламент заблокував низку ключових ініціатив уряду, зокрема заходи щодо боротьби з житловою кризою.
5 жовтня Санчес заявив про скликання позачергового засідання уряду для запуску процедури розпуску парламенту. Дострокове голосування відбудеться майже на рік раніше від передбаченого терміну.
Рішення було ухвалено після чергового загострення житлової кризи в Іспанії. Минулого тижня парламент відхилив запропоновані урядом заходи у сфері житла, а 3 жовтня десятки тисяч людей вийшли на акції протесту приблизно в 50 містах країни.
Лише в Мадриді, за даними Reuters, у демонстрації взяли участь близько 70 тис. осіб. Протестувальники вимагали жорсткіших заходів проти зростання вартості оренди, виселень та дефіциту доступного житла. Акції відбулися також у Валенсії та інших великих містах.
Житлова проблема в Іспанії в останні роки загострилася на тлі швидкого зростання цін, недостатньої пропозиції нового житла та високої вартості оренди у найбільших містах і туристичних регіонах.
За останніми даними Eurostat, опублікованими 1 жовтня 2026 року, ціни на житлову нерухомість в Іспанії у другому кварталі зросли на 12,1% порівняно з другим кварталом 2025 року. Для порівняння: у середньому по Європейському Союзу житло за цей період подорожчало на 4,7%, а в єврозоні — на 4%. Таким чином, темпи зростання цін в Іспанії більш ніж удвічі перевищують середньоєвропейські.
Причому подорожчання триває й у квартальному вимірі: у другому кварталі ціни в Іспанії зросли ще на 3,4% порівняно з першим кварталом 2026 року. У першому кварталі річне зростання становило 12,8%.
Високі темпи зберігаються й на вторинному ринку. Згідно з опублікованими на початку жовтня індексами найбільших іспанських порталів нерухомості, середня вартість вторинного житла в третьому кварталі продовжила зростати двозначними темпами. За даними Idealista, ціни зросли на 11,8% за рік — до 2,93 тис. євро за кв. м, тоді як Fotocasa оцінює річне зростання в 13,8%, а середню вартість — приблизно в 3,14 тис. євро за кв. м.
При цьому ситуація ускладнюється умовами кредитування. Банк Іспанії в липні повідомляв, що у другому кварталі 2026 року банки посилили умови видачі кредитів, а попит населення на іпотечні позики знизився. Банки також очікували подальшого посилення кредитних умов у третьому кварталі.
Таким чином, житлове питання перетворилося з переважно соціальної та економічної проблеми на один із центральних чинників іспанського політичного порядку денного. Швидке подорожчання нерухомості, дефіцит доступної пропозиції, ситуація на ринку оренди та масові протести посилили тиск на уряд у той момент, коли кабінет Санчеса й без того мав труднощі з ухваленням законопроектів у парламенті.
Дострокові парламентські вибори в Іспанії призначені на 29 листопада 2026 року.
Як повідомляє сербське ділове ЗМІ Parametar, ціни на житлову нерухомість у Європейському Союзі у другому кварталі 2026 року зросли на 4,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року, а в єврозоні — на 4,0%, свідчать опубліковані 1 жовтня дані Eurostat.
Порівняно з першим кварталом поточного року житло в ЄС подорожчало ще на 1,2%, у єврозоні — на 1,1%.
Зростання цін за рік зафіксовано в 23 країнах ЄС, щодо яких є дані. Зниження відбулося лише в трьох: Фінляндії — на 2,7%, Люксембурзі — на 2,2% та Франції — на 0,8%.
Лідером ЄС за темпами подорожчання житла стала Португалія, де ціни за рік зросли на 16,5%. На другому місці — Болгарія зі зростанням на 15,5%, на третьому — Литва з 14,3%.
Високі темпи також зберігаються у Словаччині, де житло подорожчало на 13,6%, Хорватії — на 12,7%, Іспанії та Румунії — на 12,1% у кожній.
У Латвії зростання склало 11,4%, Угорщині — 10,2%, Данії — 9,4%, Словенії — 9,1%, Чехії — 8,6%, на Кіпрі — 7,9%.
Більш помірне зростання цін спостерігалося на Мальті — на 6,9%, у Польщі — на 6,3%, Ірландії — на 6 %, Естонії — на 5,8 %, Австрії — на 5,1 %, Швеції — на 4,8 %, Нідерландах — на 4,3 % та Італії — на 4 %.
Одні з найнижчих позитивних показників зафіксовано в Бельгії — 2,1% та Німеччині — лише 0,6%.
Якщо порівнювати з вартістю житла у першому кварталі 2026 року, найшвидше ціни зросли в Литві — на 5%, Болгарії — на 4,5% та Румунії — на 4,4%. Квартальне зниження відбулося лише в Угорщині — на 1,4% та Франції — на 0,8%.
Eurostat розраховує індекс цін на житло (House Price Index) на основі вартості житлової нерухомості, що купується домогосподарствами, включаючи як новобудови, так і існуюче житло.
Уряд Литви схвалив законопроєкт, що передбачає додаткові обмеження на придбання нерухомості громадянами Росії та Білорусі поблизу стратегічно важливих об’єктів, повідомляє Open4Business із посиланням на дані литовської влади.
Згідно з пропозицією Міністерства закордонних справ Литви, обмеження мають поширюватися на нерухомість, розташовану поблизу військових полігонів та інших об’єктів, що мають значення для національної безпеки. У матеріалах щодо законопроєкту йдеться про території в радіусі до 10 км від відповідних об’єктів.
Суттєва зміна полягає в тому, що обмеження пропонується поширити в тому числі на громадян Росії та Білорусі, які мають посвідку на проживання в Литві.
Наразі в країні вже обмежено право придбавати нерухомість для громадян РФ, які не мають тимчасової або постійної посвідки на проживання, а також для юридичних осіб, бенефіціарами яких є російські громадяни. Виняток передбачено для отримання нерухомості в порядку спадкування.
Новий законопроєкт має розширити чинні обмеження. Аналогічні правила пропонується встановити для громадян Білорусі та пов’язаних із ними юридичних осіб, а для росіян і білорусів із посвідкою на проживання додатково обмежити придбання нерухомості біля об’єктів, важливих для національної безпеки.
Литовська влада пояснює ініціативу ризиками гібридних загроз, розвідувальної діяльності та можливого спостереження за стратегічною інфраструктурою і військовими об’єктами.
Проблема має досить значний масштаб. За даними Центру реєстрів Литви, опублікованими в лютому 2026 року, громадянам Росії належало близько 8,7 тис. об’єктів нерухомості, в яких вони контролювали щонайменше 50% власності. Громадянам Білорусі належало ще близько 4 тис. об’єктів.
Таким чином, у сукупності громадяни двох країн володіють у Литві приблизно 12,7 тис. об’єктів нерухомості.
Найбільша концентрація такої власності припадає на великі міста та їхні передмістя, а також на прикордонні муніципалітети, включаючи Вісагінас і Шальчинінкай.
Окрему увагу влада звертає на нерухомість біля стратегічної інфраструктури. За даними, які наводили литовські ЗМІ з посиланням на Центр реєстрів, після початку повномасштабної війни нерухомість біля аеропортів, а також у межах 10 км від військових полігонів та електростанцій придбали 1 845 громадян Росії, з яких 364 мали тимчасову посвідку на проживання.
При цьому не йдеться про повне закриття литовського ринку нерухомості для всіх громадян Росії та Білорусі. Нові додаткові обмеження прив’язані насамперед до територій біля об’єктів, що становлять інтерес для національної безпеки.
Законопроєкт має ще пройти розгляд у Сеймі Литви. У разі остаточного затвердження нові правила планується застосовувати з 1 січня 2027 року.
