В ОАЕ спростили отримання «золотої візи» для інвесторів у нерухомість: ключовим критерієм залишається вартість об’єкта від 2 млн дирхамів, при цьому в Дубаї допускається оформлення на основі іпотечної покупки за наявності листа банку і підтвердження платежів, випливає з опису сервісу Dubai Land Department (DLD) для подачі заявки на 10-річну резидентську візу інвестора.
Згідно з умовами DLD, заявник повинен володіти об’єктом (або декількома об’єктами) загальною вартістю не менше 2 млн дирхамів, при цьому нерухомість може бути в іпотеці – потрібно лист банку про відсутність заперечень, а також вказівка сплаченої суми і залишку заборгованості.
Зміни набули чинності з 20 лютого 2026 року і розширюють коло заявників за рахунок покупців, які використовують іпотеку і розстрочку, а також покупців житла, що будується.
Як повідомляє Сербський Економіст, середня ціна 1 кв. м житла в новобудовах Чорногорії в IV кварталі 2025 року становила 2 206 євро, що на 14% вище рівня IV кварталу 2024 року (1 936 євро), випливає з даних MONSTAT.
Зростання було нерівномірним за регіонами. На узбережжі середня ціна сягнула 2 570 євро за кв. м (приблизно +24% р/р), у Подгориці – 2 141 євро (+10%), у центральному регіоні – 1 363 євро (зростання з низької бази, приблизно +46%), водночас у північному регіоні в IV кварталі 2025 року не фіксували продажу новобудов.
Динаміка протягом 2025 року йшла хвилями: середня ціна по країні становила 2 158 євро в I кварталі, 2 201 євро в II кварталі, 2 228 євро в III кварталі та 2 206 євро в IV кварталі, тобто після піку влітку показник трохи знизився до кінця року.
Окремо MONSTAT підкреслює, що середня ціна сильно залежить від частки так званого solidarity housing (житло, що реалізується за пільговою моделлю). У IV кварталі 2025 року в категорії «підприємства» (ринкові продажі) середня ціна по країні становила 2 415 євро за кв. м, тоді як за solidarity housing – 705 євро.
З погляду «Сербського економіста», ключовий висновок 2025 року такий: ринок новобудов Чорногорії залишається «двошвидкісним» – узбережжя продовжує дорожчати швидше через туристичний попит і обмежену пропозицію в prime-локаціях, тоді як столиця і внутрішні регіони сильніше залежать від структури угод і доступності кредитів. Про ризики перегріву на тлі активного кредитування і зростання цін наприкінці 2025 року попереджала і Рада з фінансової стабільності при ЦБ Чорногорії.
У 2026 році тиск на ціни, ймовірно, збережеться, але темпи можуть стати більш «вибірковими» за локаціями та якістю проєктів: пріоритетом будуть об’єкти зі зрозумілими документами, готовою інфраструктурою та потенціалом оренди, тоді як масовий сегмент є сильніше чутливим до доходів населення та умов фінансування.
https://t.me/relocationrs/2311
Як повідомляє Сербський Економіст, сукупний обсяг інвестицій в офісну нерухомість Белграда в 2025 році зріс до 131 млн євро проти 14 млн євро роком раніше, на тлі стійкого попиту на об’єкти прайм-класу і помірного введення нових площ, повідомляє Serbia Business.
Загальний обсяг сучасного офісного фонду Белграда на кінець 2025 року досяг 1,46 млн кв. м, при цьому за рік було введено понад 65 тис. кв. м нових площ (близько +5% р-р-р). Річний обсяг орендного попиту (take-up) склав 180 тис. кв. м, що на 9% нижче 2024 року.
Вакантність на ринку на кінець 2025 року оцінена в 5,67% (в межах «здорового» діапазону 5-10%), тоді як в прайм-сегменті вона знизилася до 2,5%, що відображає дефіцит якісних площ. У структурі угод 43% припало на продовження договорів, 40% – на нові оренди.
Орендні ставки залишилися стабільними: прайм-офіси – EUR 16-18 за кв. м на місяць, при цьому в топ-об’єктах ставки перевищували EUR 19, а клас B зберігався в діапазоні EUR 12-14.
Профільні консультанти в цілому підтверджують тренд на стабільне введення і стійкий попит у високій якості. Так, CBRE вказувала, що в 2025 році офісний фонд Белграда збільшився за рахунок понад 72 тис. кв. м спекулятивних введень, а IO Partners фіксувала стабільність прайм-ставок на рівні EUR 18-19 і зростання фонду на 86,9 тис. кв. м за рік.
https://t.me/relocationrs/2308
Громадяни України у січні 2026 року посіли третє місце серед іноземних покупців житлової нерухомості в Туреччині, придбавши 77 об’єктів, випливає з даних, які наводять турецькі ЗМІ з посиланням на Турецький статистичний інститут (TÜİK). Перше і друге місця посіли громадяни РФ (219 покупок) та Ірану (118).
Загалом іноземці купили в Туреччині 1 306 об’єктів житла, що на 20,8% менше, ніж у січні 2025 року. Частка угод з іноземцями в загальному обсязі продажів житла в країні становила 1,2%.
Географічно іноземний попит на початку року концентрувався в найбільших і найбільш «туристичних» регіонах: у січні іноземці купили 595 об’єктів у Стамбулі та 375 — в Антальї.
Загальна кількість угод з житлом у Туреччині в січні становила 111 480, що на 4,7% менше, ніж роком раніше. На цьому тлі зниження продажів іноземцям продовжилося, а місцеві спостерігачі пов’язують спад, серед іншого, зі зростанням цін та обговоренням параметрів «інвестиційного» громадянства і пов’язаних із ним стимулів.
Тренд на охолодження іноземного попиту був помітний і за підсумками 2025 року: іноземці придбали 21 534 об’єкти (-9,4% р/р), при цьому в розрізі національностей лідирували росіяни (3 649), далі йшли іранці (1 878) та українці (1 541). У розрізі локацій у 2025 році іноземці найчастіше купували в Стамбулі (7 989), Антальї (7 118) та Мерсині (1 800).
У Греції з 1 квітня 2026 року оренду житла та комерційної нерухомості потрібно буде оплачувати тільки через банківський переказ на рахунок орендодавця. Захід закріплений змінами, які переносять дату запуску обов’язкових безготівкових платежів за оренду на квітень 2026 року і посилюють контроль за декларуванням доходів від оренди.
Згідно з роз’ясненнями грецьких ЗМІ та нормами, на які вони посилаються, платіж повинен надходити на IBAN, оформлений на власника і задекларований в податковій службі AADE. Платежі на рахунки третіх осіб (родичів, юристів, довірених осіб, керуючих компаній) не будуть визнаватися для податкових цілей, а при спільній власності кожному співвласнику потрібно буде вказати свій IBAN для коректного розподілу доходу.
За недотримання правил передбачені фінансові наслідки для всіх сторін угоди. Власники втрачають стандартне податкове вирахування 5% з доходу від оренди; орендарі позбавляються права на житлові виплати, включаючи щорічну компенсацію оренди до 800 євро; бізнес не зможе враховувати оренду як витрати, якщо платить поза банківською системою (як приклад наводиться ризик втрати 8 400 євро відрахуваних витрат на рік при оренді 700 євро на місяць).
Влада пов’язує нововведення із завданням зіставляти задекларовані орендні доходи з банківськими операціями та скоротити частку «сірих» розрахунків на ринку оренди, при цьому AADE повинна налаштувати збір даних від провайдерів платіжних послуг для контролю дотримання режиму.
Робоча група при Міноборони Фінляндії в кінці січня 2026 року запропонувала змінити механізм експропріації (примусового викупу) нерухомості в цілях національної безпеки і передати повноваження з видачі дозволів на таку експропріацію виключно Міністерству оборони. У релізі уряду зазначається, що чинний порядок було складно застосовувати, оскільки дозволи формально знаходяться в зоні відповідальності різних відомств.
Серед пропозицій робочої групи – розширення можливостей швидкого реагування в термінових випадках, включаючи більш раннє введення заборони на дії з об’єктом, тимчасове прийняття нерухомості у володіння, а також уніфікацію підходу до компенсацій при експропріації і планування фінансування таких процедур в бюджеті.
Контекстом для таких кроків залишаються побоювання фінської влади щодо ризиків «ворожої впливу» через угоди з нерухомістю. Раніше уряд і Міноборони послідовно посилювали правила для покупців з країн поза ЄС і ЄЕЗ, а також просували обмеження, фактично спрямовані насамперед на громадян РФ. У квітні 2025 року парламент Фінляндії схвалив закон, який обмежує купівлю нерухомості громадянами країн, що ведуть «агресивну війну», при цьому в публічному полі він трактувався як заборона для росіян, які не є постійними резидентами.
Міністр оборони Антті Хяккянен раніше заявляв, що в питаннях контролю за нерухомістю Фінляндія в 2000-х роках приймала «занадто наївні рішення» і тепер «системно виправляє виявлені проблеми».
Таким чином, на даний момент мова йде не про оголошену кампанію «масового вилучення» власності у громадян усіх країн поза ЄС, а про посилення правових інструментів держави для втручання у випадки, коли конкретні об’єкти нерухомості розглядаються як потенційна загроза національній безпеці, а також про продовження лінії на обмеження нових угод для окремих категорій іноземних покупців.
