У Києві 25 листопада відбудеться професійний форум METRONOM, присвячений створенню доданої вартості котеджних комплексів завдяки співпраці девелоперів та архітекторів, повідомила медіагрупа DMNTR («Дім та інтер’єр»), яка виступає організатором заходу.
Форум на тему «Девелопер + архітектор створюють додану вартість у котеджних комплексах» пройде в Освіторія Хаб із 15:00 до 20:00. Учасниками стануть представники девелоперських компаній, архітектурних бюро, інвестори та експерти ринку нерухомості.
Основну увагу буде приділено практичним аспектам створення та реалізації заміських житлових проєктів, впливу архітектурних рішень на комерційну привабливість нерухомості, ефективності інвестицій та взаємодії між замовниками й архітекторами.
Особливістю METRONOM стане формат парних презентацій девелопера та архітектора, які спільно представлятимуть реалізовані або заплановані проєкти, пояснюватимуть особливості їхніх концепцій, архітектурних рішень та економічних моделей.
У програмі передбачено шість таких виступів. Кожна команда матиме 20 хвилин для презентації, після чого протягом 10 хвилин незалежні експерти коментуватимуть представлені рішення.
Зокрема, у першій частині форуму виступлять представники проєкту О.Краса (Concorde Capital, Svitlo Development та «Відважних») спільно з архітектурним бюро МОДУС.
Девелоперська компанія «Креатор-Буд», яку представлятиме її власник Ігор Гуда, презентуватиме свій досвід разом з AIMM Architecture.
Ще одну презентацію проведе девелоперський проєкт Vlasne Misto у співпраці з архітектурними командами LAWA, Kudin та Yod Group.
У другій частині форуму BGV Development представить проєкт Equides Villas спільно з його архітектурною командою.
Засновник EcoBud Павло Сомов та представниця Ecobud Project Марина Круглова розкажуть про спільну роботу над девелоперськими проєктами.
Завершальною парною презентацією стане виступ засновника ODA Development Сергія Одарича та архітектора Ігоря Мартіна, засновника Martins Studio.
Після презентацій відбудеться експертна дискусія, присвячена економіці котеджного девелопменту, інвестиційній привабливості заміських комплексів, ролі архітектури у формуванні ринкової вартості об’єктів та перспективам розвитку відповідного сегмента нерухомості в Україні.
До експертної панелі увійдуть засновник і керуючий партнер ZV Development Сергій Самусєв, співзасновник і керуючий партнер «УкрІнвестКлубу» Дмитро Карпіловський, доктор економічних наук, професор, засновник і голова Advanter Group, голова Kyiv Foresight Foundation Андрій Длігач.
Також участь у дискусії візьмуть засновник і керівник Творчої архітектурної майстерні «А. Пашенько» Андрій Пашенько та CEO Sigma+, голова Комітету з питань девелопменту Конфедерації будівельників України Анна Лаєвська.
Модератором форуму виступить адвокат, громадський діяч, депутат Київської міської ради VII та VIII скликань Владислав Михайленко.
За інформацією організаторів, METRONOM орієнтований насамперед на девелоперів, інвесторів, архітекторів, керівників будівельних компаній, власників земельних ділянок та представників бізнесу, які розглядають можливості інвестування у заміську житлову нерухомість.
Окрім основної ділової програми, передбачені професійний нетворкінг, неформальне спілкування з учасниками та експертами, фуршет, фотосесія і виступ джазових музикантів.
Вартість участі становить від 2,5 тис. до 10 тис. грн залежно від категорії квитка.
Базовий квиток Guest вартістю 2,5 тис. грн передбачає участь у діловій програмі, місце в залі, кава-брейк і доступ до нетворкінгу.
Категорія Business за 5 тис. грн додатково включає пріоритетну розсадку ближче до сцени, участь у фуршеті та фотосесію з учасниками.
Квиток Premium вартістю 7,5 тис. грн передбачає місце в перших рядах, участь у закритому нетворкінгу з девелоперами, архітекторами та експертами після основної програми, а також персональний доступ до спікерів.
Пакет Partner за 10 тис. грн включає всі переваги Premium, можливість короткої презентації компанії, окрему зону на фуршеті та індивідуальне фото зі спікерами й експертами.
Форум METRONOM відбудеться 25 листопада 2026 року з 15:00 до 20:00 у просторі Освіторія Хаб за адресою: Київ, вул. Князів Острозьких, 2.
Реєстрація учасників здійснюється за посиланням: https://forms.gle/hhznkyTRYkCJhVho6.
Додаткову інформацію щодо участі та придбання квитків можна отримати у проєктного менеджера METRONOM за телефонами: 077 777 25 47 та 044 461 91 28.
Організатор METRONOM – медіагрупа DMNTR («Дім та інтер’єр»), яка реалізує інформаційні, виставкові та професійні проєкти у сфері архітектури, дизайну, будівництва й девелопменту.
«Open4Business» – медіапартнер заходу.
DEVELOPMENT, DMNTR, АРХИТЕКТУРА, ІНВЕСТИЦІЯ, КИЇВ, МЕТРОНОМ, НЕРУХОМІСТЬ
Андорра та Європейський союз підготували угоду, яка дозволить іноземцям, які мають посвідку на проживання в князівстві, відвідувати всі країни Шенгенської зони без оформлення окремої візи. Нові правила поширюватимуться на громадян держав, які не входять до ЄС, і передбачають можливість короткострокового перебування на території Шенгенської зони до 90 днів протягом 180-денного періоду.
Про це повідомив уряд Андорри 6 листопада 2026 року за підсумками представлення угоди парламентському комітету з міжнародних відносин.
Міністр закордонних справ Андорри Імма Тор, міністр юстиції та внутрішніх справ Естер Молне і державний секретар з відносин з ЄС Ландрі Ріба представили основні положення документа, що регулює перетин кордонів князівства з Іспанією та Францією.
Переговори щодо угоди завершилися в січні 2026 року, а 26 березня сторони узгодили її текст. Європейська комісія 7 вересня опублікувала пропозиції щодо підписання угоди та її подальшого затвердження.
При цьому нові положення поки не набули чинності. Для початку їх застосування необхідно завершити передбачені процедури в ЄС та Андоррі, включно з підписанням і ратифікацією документа або узгодженим тимчасовим застосуванням його положень.
Конкретну дату початку дії нових правил поки не оголошено.
Головним нововведенням стане розширення можливостей для іноземних громадян, які законно проживають в Андоррі.
Наразі Андорра не входить ні до Європейського союзу, ні до Шенгенської зони. При цьому князівство розташоване між Іспанією та Францією, а особливості прикордонного режиму дозволяють іноземним резидентам перетинати кордони з цими державами на спеціальних умовах.
Нова угода передбачає поширення спрощеного режиму поїздок на всі держави Шенгенської зони.
Для подорожі іноземному резиденту знадобляться чинний закордонний паспорт і посвідка на проживання в Андоррі, що відповідає встановленим вимогам. Право безвізового в’їзду надаватиметься для короткострокових поїздок тривалістю не більше 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду. При цьому наявність андоррської посвідки на проживання не надасть іноземцю автоматичного права на працевлаштування або постійне проживання в Іспанії, Франції, Німеччині та інших державах Шенгенської зони. Для цього необхідно буде дотримуватися національного міграційного законодавства відповідної країни.
Угода також передбачає звільнення іноземних резидентів Андорри від реєстрації в європейській системі в’їзду та виїзду Entry/Exit System (EES).
Ця система призначена для електронного обліку перетину зовнішніх кордонів Шенгенської зони громадянами третіх країн. Оскільки Андорра не входить до Шенгенської зони та не має аеропорту з регулярним міжнародним пасажирським сполученням, особливості її географічного розташування створюють складнощі під час застосування стандартних механізмів прикордонного контролю. За відсутності спеціальної угоди іноземні резиденти князівства ризикують зіткнутися з некоректним обліком тривалості перебування в Шенгенській зоні.
Новий документ має усунути цю проблему, зберігши чинну модель вибіркових поліцейських перевірок на кордонах Андорри з Францією та Іспанією.
Крім того, іноземні резиденти князівства будуть звільнені від необхідності отримувати європейський електронний дозвіл ETIAS у випадках, передбачених угодою.
Таким чином, андоррська посвідка на проживання після набуття угодою чинності надаватиме ширші можливості для поїздок Європою.
Розширення свободи пересування супроводжуватиметься посиленням вимог безпеки під час оформлення андоррської посвідки на проживання.
Згідно з угодою, громадяни третіх країн, які подають заяви на отримання або продовження посвідки на проживання, повинні будуть проходити додаткову перевірку з боку компетентних органів Іспанії або Франції.
Перевірки включатимуть використання Шенгенської інформаційної системи (SIS) та інших європейських баз даних. Наявність попереджень про можливу загрозу безпеці держав Шенгенської зони зможе стати підставою для відмови у видачі дозволу на проживання.
Уряд Андорри також планує привести національне міграційне законодавство у відповідність до нових вимог.
Окремі зміни стосуватимуться формату документів. Влада має намір поступово перейти на картки посвідки на проживання уніфікованого зразка, сумісного з вимогами Євросоюзу.
Для іноземців, які вже мають дозволи на проживання, передбачено перехідний період, протягом якого будуть проведені необхідні перевірки та заміна документів.
Конкретні строки початку обміну чинних карток поки не визначено. Зміни торкнуться не лише іноземних резидентів, а й туристів, які відвідують Андорру. Згідно з представленою угодою, час перебування громадян третіх країн на території князівства враховуватиметься під час розрахунку допустимої тривалості короткострокового перебування в Шенгенській зоні.
Таким чином, туристи не зможуть автоматично використовувати поїздку до Андорри для обнулення періоду перебування в країнах Шенгенської угоди.
Максимальний строк короткострокового перебування визначатиметься за правилом 90 днів протягом будь-якого періоду тривалістю 180 днів.
При цьому Андорра збереже самостійний міграційний режим і не стане членом Шенгенської зони.
Для громадян України з біометричними закордонними паспортами нові положення не стануть принциповим розширенням можливості безвізових поїздок. Українці вже мають право відвідувати держави Шенгенської зони без візи на строк до 90 днів протягом 180-денного періоду. Відповідний режим діє з 11 червня 2017 року. Однак угода може мати практичне значення для українців, які постійно проживають в Андоррі, у частині правил прикордонного контролю, застосування EES та ETIAS, а також підтвердження статусу резидента.
Найсуттєвішу перевагу отримають громадяни країн, яким для відвідування Шенгенської зони зазвичай потрібна віза.
Після початку дії угоди вони зможуть використовувати чинну посвідку на проживання в Андоррі для короткострокових поїздок Шенгенською зоною без необхідності окремо оформлювати шенгенську візу. При цьому всі іноземні резиденти повинні будуть відповідати новим вимогам безпеки.
Запропоновані зміни мають значення для ринку нерухомості та програм отримання посвідки на проживання в Андоррі. Князівство пропонує різні підстави для резидентства, зокрема пов’язані з економічною діяльністю, інвестиціями та проживанням фінансово незалежних іноземців.
Дотепер одним з обмежень андоррської посвідки на проживання залишалася відсутність повноцінного права безвізового пересування всією Шенгенською зоною для громадян держав із візовим режимом.
Після набуття угодою чинності це обмеження буде частково усунуто. У результаті андоррські програми резидентства можуть стати привабливішими для іноземних підприємців, інвесторів і заможних громадян третіх країн, зацікавлених у проживанні в князівстві з можливістю короткострокових поїздок Європою.
Водночас нові правила не означають автоматичного пом’якшення вимог до отримання посвідки на проживання, придбання нерухомості або відкриття бізнесу. Навпаки, посилення перевірок безпеки може ускладнити процедуру оформлення дозволів для окремих категорій заявників.
Уряд Андорри продовжує узгоджувати з Іспанією та Францією практичні механізми проведення перевірок, обміну інформацією та взаємодії правоохоронних органів.
АНДОРРА, ІНВЕСТИЦІЇ, ІНВЕСТИЦІЇАНДОРРА, Міграція, НЕРУХОМІСТЬ, Шенген
Уряд Угорщини запропонував з 1 січня 2027 року припинити видачу інвестиційних віз та посвідок на проживання іноземцям, які вкладають кошти в угорські інвестиційні фонди та освітні заклади. Відповідний законопроект опубліковано Міністерством внутрішніх справ країни 4 листопада 2026 року та винесено на громадське обговорення до 12 листопада.
Запропоновані зміни передбачають виключення програми Guest Investor Program, відомої як «золота віза», з міграційного законодавства Угорщини.
У урядовому повідомленні від 5 листопада уточнюється, що вже видані інвестиційні дозволи на проживання залишатимуться чинними до закінчення встановленого терміну, однак продовжити їх після набрання чинності новими правилами буде неможливо.
При цьому рішення про закриття програми поки що остаточно не ухвалено. Для набрання змінами чинності необхідне проходження законодавчої процедури.
Згідно з опублікованим законопроектом, іноземці, які подали заяви на інвестиційну візу або посвідку на проживання до 31 грудня 2026 року, зможуть завершити оформлення за чинними правилами.
Обов’язковою умовою є сплата відповідного адміністративного збору не пізніше зазначеної дати.
Аналогічні перехідні положення передбачені для заяв про продовження раніше виданих дозволів.
Інвестори, які отримали дійсну інвестиційну візу до 1 січня 2027 року, зможуть подати заяву на посвідку на проживання й після припинення дії програми.
Однак для громадян третіх країн, які мають право на безвізовий в’їзд до Угорщини, можливість подання нових заяв на інвестиційну посвідку на проживання безпосередньо на території країни з 1 січня 2027 року пропонується скасувати.
Це положення має значення, зокрема, для громадян України, які наразі можуть користуватися безвізовим в’їздом і, за умови дотримання встановлених вимог, подавати заяву на інвестиційний дозвіл на проживання без попереднього оформлення спеціальної візи.
Видані інвестиційні дозволи продовжуватимуть діяти до закінчення встановленого терміну. Їхні власники та відповідні члени сімей збережуть право на роботу в Угорщині протягом терміну дії документів.
Угорщина відновила програму інвестиційного резидентства у 2024 році. Вона дозволяє громадянам держав за межами Європейської економічної зони отримати дозвіл на проживання терміном до 10 років. Наразі передбачено два основні варіанти участі.
Перший передбачає придбання інвестиційних паїв фонду нерухомості, зареєстрованого Угорським національним банком, на суму не менше 250 тис. євро. Інвестиції необхідно зберігати протягом встановленого мінімального терміну, що становить п’ять років.
Другий варіант передбачає безповоротну пожертву в розмірі не менше 1 млн євро угорському вищому навчальному закладу, що перебуває під управлінням відповідного громадського фонду. Кошти мають спрямовуватися на підтримку освіти, наукових досліджень або творчої діяльності.
Пряма купівля житлової нерухомості вартістю від 500 тис. євро спочатку передбачалася програмою, однак була виключена з неї наприкінці 2024 року.
За чинними правилами інвестиційний дозвіл на проживання видається строком до 10 років із можливістю подальшого продовження ще на 10 років. Нова законодавча ініціатива передбачає скасування можливості продовження.
Офіційна статистика використання угорської програми інвестиційного резидентства публікується обмежено. Однак угорське видання Szabad Európa у дослідженні від 12 березня 2025 року навело відомості про заявників, отримані з джерел, обізнаних із роботою міграційних органів.
Згідно з цими даними, до кінця лютого 2025 року було подано 25 заяв безпосередньо на інвестиційний дозвіл на проживання.
Найбільше звернень надійшло від громадян Китаю — дев’ять. З них чотири заяви було схвалено, а п’ять перебували на розгляді.
Друге місце посідали громадяни В’єтнаму з п’ятьма заявами, дві з яких було задоволено.
Дві заяви надійшли від громадян Південно-Африканської Республіки.
Крім того, по одній заяві подали громадяни Бурунді, Казахстану, Великої Британії, Домініки, Ізраїлю, Афганістану, Індії, Туреччини, Сент-Кітса та Невіса.
Таким чином, громадяни Китаю забезпечили 36% усіх заяв на інвестиційний дозвіл на проживання у зазначеній вибірці, В’єтнаму — 20%, ПАР — 8%.
При цьому йдеться саме про заяви, а не про всі видані дозволи. Частина заявок на момент публікації дослідження ще перебувала на розгляді.
Окремо, за даними Szabad Európa, до кінця лютого 2025 року було подано 192 заяви на попередні інвестиційні візи.
Серед заявників значну групу становили громадяни Росії. З 50 російських заявників четверо отримали візи, 24 отримали відмову, 15 відкликали заяви або припинили процедуру, ще сім справ перебували на розгляді. Серед підстав окремих відмов згадувалися міркування національної безпеки. Ці відомості стосуються початку 2025 року і не відображають остаточні результати програми за весь період її дії.
У доступній статистиці Szabad Európa щодо 25 заяв на інвестиційний дозвіл на проживання, поданих до кінця лютого 2025 року, громадяни України не зазначені.
Однак це не означає, що українці не користувалися програмою пізніше. Станом на 9 листопада 2026 року повної опублікованої статистики щодо видачі угорських інвестиційних посвідчень на проживання за 2025–2026 роки з розподілом за громадянством виявити не вдалося. Тому встановити точну кількість українських інвесторів, які скористалися програмою «золотих віз», поки що неможливо.
Для порівняння, згідно зі статистикою Eurostat, у 2025 році громадяни України отримали 7922 первинні дозволи на проживання в Угорщині за різними підставами.
За цим показником українці посідали третє місце серед громадян країн за межами ЄС після Філіппін та Китаю.
Загалом громадянам Філіппін було видано 12 281 первинний дозвіл, Китаю — 11 348, В’єтнаму — 4703, Індії — 3859, Туреччини — 3715 та Росії — 2936.
Важливо враховувати, що ці дані Eurostat охоплюють усі основні категорії первинних дозволів на проживання, включаючи працевлаштування, освіту, сімейні та інші підстави. Вони не дають змоги визначити кількість учасників інвестиційної програми і не можуть використовуватися як рейтинг покупців «золотих віз».
Пропозиція щодо скасування інвестиційного резидентства увійшла до ширшого пакету законодавчих змін, що стосуються правоохоронної системи, громадської безпеки та міграційного регулювання. При цьому опубліковані матеріали уряду не містять детальної самостійної оцінки економічних результатів програми та причин її запропонованого закриття.
Раніше угорські ЗМІ звертали увагу на відносно обмежену кількість заяв, складнощі запуску інвестиційних фондів та неодноразові зміни вимог до учасників програми.
На тлі можливого закриття угорського механізму інвестиційного резидентства іноземні інвестори можуть звернути увагу на інші європейські країни, які зберігають програми отримання посвідки на проживання за інвестиції, зокрема Грецію та Португалію.
Разом з тим умови таких програм суттєво відрізняються за вартістю, доступними видами інвестицій, вимогами до перебування та можливістю продовження дозволів.
Остаточне припинення угорської програми з 1 січня 2027 року залежатиме від ухвалення запропонованих змін парламентом.
Як повідомляє Experts Club, медіанна вартість однокімнатної квартири на вторинному ринку Закарпатської області у жовтні 2026 року досягла $85 тис., зрівнявшись із відповідним показником Києва. При цьому пропозиція вторинного житла у столиці за місяць скоротилася на 63%. Про це свідчать результати дослідження ринку нерухомості України, проведеного маркетплейсом DIM.RIA за жовтень 2026 року. За інформацією аналітиків, протягом місяця ціни на вторинне житло у більшості західних областей України продовжували зростати.
Найбільше підвищення медіанної вартості однокімнатних квартир зафіксовано у Тернопільській області – на 6%, Закарпатській та Львівській – по 5%.
Водночас у низці регіонів спостерігалося суттєве здешевлення квартир. Зокрема, у Черкаській області медіанні ціни знизилися на 13%, Рівненській – на 8%, а Чернігівській – на 7%.
Найнижча медіанна вартість однокімнатної квартири серед наведених у дослідженні регіонів зафіксована у Херсонській області – $16 тис.
Таким чином, різниця між вартістю однокімнатної квартири на Закарпатті та Херсонщині перевищує п’ять разів.
У Києві житло подешевшало в усіх районах. На вторинному ринку столиці протягом жовтня ціни на квартири знижувалися в усіх районах. Найсуттєвіше здешевлення зафіксовано у сегменті двокімнатних квартир.
Зокрема, у Святошинському районі медіанна вартість таких квартир скоротилася на 23%, а у Дніпровському – на 18%.
При цьому найдорожчим районом Києва залишається Печерський, де медіанна вартість однокімнатної квартири становить $179 тис.
Найдоступніші пропозиції представлені у Деснянському районі, де однокімнатні квартири коштують у медіанному вимірі $46 тис.
Отже, різниця між цінами на однокімнатне житло у Печерському та Деснянському районах становить майже 3,9 раза.
Помітні зміни відбулися і в структурі пропозиції на вторинному ринку. За даними DIM.RIA, у Києві кількість оголошень про продаж вторинного житла в жовтні скоротилася на 63% порівняно з вереснем.
У Київській області зменшення пропозиції становило 25%. Таке скорочення кількості оголошень характеризує передусім активність продавців на платформі та не є прямим показником зменшення загального житлового фонду чи кількості фактично доступних для продажу квартир. Попит на вторинне житло знизився майже по всій Україні За інформацією маркетплейсу, у жовтні інтерес до придбання вторинного житла скорочувався практично в усіх регіонах України.
Найбільше падіння попиту зафіксовано у Тернопільській області – на 25%, Вінницькій – на 22%, Хмельницькій та Кіровоградській областях – по 20%. Зростання інтересу до вторинного житла спостерігалося лише у двох регіонах:
Дніпропетровській області, де попит збільшився на 10%, та Закарпатській – на 4%. Водночас у чотирьох регіонах країни кількість пропозицій вторинного житла перевищувала показник попиту за методологією DIM.RIA.
Найбільший розрив зафіксовано у Київській області, де пропозиція перевищувала попит у 2,3 раза.
У Києві відповідне співвідношення становило 2,2, в Одеській області – 1,7, а в Івано-Франківській – 1,1. Таким чином, ринок вторинної нерухомості України у жовтні характеризувався поєднанням зниження попиту, скорочення кількості оголошень та різноспрямованої динаміки цін. Зокрема, у західних регіонах вартість квартир переважно зростала, тоді як у Києві та частині центральних областей спостерігалося здешевлення житла. Водночас ціни, наведені в дослідженні, є медіанними показниками пропозицій на платформі DIM.RIA та можуть відрізнятися від фактичної вартості угод купівлі-продажу.
DIM.RIA – український маркетплейс нерухомості, який надає інформацію про продаж квартир на первинному та вторинному ринках, оренду житла та регулярно публікує дослідження цін, попиту й пропозиції.
https://www.experts.news/posts/odnokimnatni-kvartyry-na-zakarpatti-zrivnyalysya-za-tsinoyu-z-kyyevom
Попит на квартири в новобудовах Києва у жовтні 2026 року скоротився на 33% порівняно з вереснем, водночас медіанна вартість квадратного метра на первинному ринку столиці зросла на 5,8%, до $1504.
Про це свідчать результати дослідження маркетплейсу нерухомості DIM.RIA за жовтень 2026 року.
За даними аналітиків, зниження попиту на новобудови спостерігалося у більшості регіонів України, проте саме Київ продемонстрував найсуттєвіше падіння серед наведених у дослідженні показників.
Водночас у низці областей інтерес до первинного житла збільшився. Найбільше зростання попиту зафіксовано у Закарпатській області – на 15%, Дніпропетровській – на 12% та Миколаївській – на 9%.
Попри послаблення попиту, медіанна вартість квадратного метра у новобудовах більшості регіонів продовжувала зростати.
Найбільше подорожчання у жовтні відбулося у Запорізькій області, де медіанна ціна збільшилася на 10,7%. У Полтавській області зростання становило 6,2%, у Києві – 5,8%, а у Кіровоградській області – 5,2%.
Водночас у Чернівецькій області квадратний метр у новобудовах подешевшав на 8,3%, а в Івано-Франківській – на 5,5%.
У Києві найдорожчим районом для придбання нового житла залишається Печерський, де медіанна вартість квадратного метра становить $2855.
Найдоступніші новобудови представлені у Деснянському районі з медіанною ціною $864 за кв. м.
Таким чином, різниця між вартістю квадратного метра у найдорожчому та найдоступнішому районах столиці перевищує 3,3 раза.
Будівництво житла продовжується попри зниження попиту
За інформацією DIM.RIA, у жовтні 2026 року в Україні продовжували працювати 85% відділів продажу новобудов.
Найвищу частку працюючих відділів продажу зафіксовано у Закарпатській області – 98%, а також у Львівській і Волинській областях – по 97%.
Натомість найскладніша ситуація спостерігалася у Харківській області, де працювали лише 29% відділів продажу.
У Запорізькій області відповідний показник становив 44%, у Сумській – 46%.
Протягом жовтня в Україні ввели в експлуатацію 14 нових житлових будинків, які загалом охоплюють 23 секції.
Найбільша кількість введених в експлуатацію секцій припала на Київ та Київську область – 14, з яких дев’ять розташовані безпосередньо у столиці.
Ще чотири секції ввели в експлуатацію у Дніпропетровській області та по одній – у Львівській, Вінницькій, Івано-Франківській, Волинській і Чернівецькій областях.
Отже, попри скорочення попиту, будівельна активність на первинному ринку України зберігається, хоча її інтенсивність суттєво відрізняється залежно від регіону.
Водночас зростання медіанної ціни пропозиції не обов’язково означає аналогічне збільшення вартості фактично укладених угод. Показники маркетплейсу відображають структуру пропозицій та активність користувачів платформи.
DIM.RIA – український маркетплейс нерухомості, який спеціалізується на розміщенні та перевірці оголошень про продаж і оренду житла, а також регулярно публікує аналітичні дослідження первинного і вторинного ринків.
Медіанна вартість оренди однокімнатної квартири у Закарпатській області в жовтні 2026 року зросла на 17%, до 34 тис. грн на місяць, що зробило регіон найдорожчим за цим показником серед представлених у дослідженні DIM.RIA. Водночас у Києві медіанна вартість оренди знизилася на 21%, до 26 тис. грн на місяць.
Про це свідчать результати жовтневого дослідження українського ринку житлової нерухомості, проведеного маркетплейсом DIM.RIA.
Таким чином, за підсумками жовтня медіанна ціна оренди однокімнатної квартири на Закарпатті перевищувала столичний показник на 8 тис. грн, або приблизно на 31%.
Для порівняння, у вересні 2026 року, за попереднім дослідженням DIM.RIA, медіанна вартість оренди однокімнатної квартири у Києві становила 33 тис. грн, а у Закарпатській області – 29 тис. грн.
Отже, протягом одного місяця відбулося помітне перегрупування лідерів ринку оренди житла.
У західних областях оренда продовжує дорожчати
За даними DIM.RIA, у жовтні високі темпи зростання орендних ставок спостерігалися у низці західних областей України.
Зокрема, в Івано-Франківській області медіанна вартість оренди однокімнатної квартири досягла 25,3 тис. грн на місяць, що на 12% більше порівняно з вереснем та на 48% більше, ніж рік тому.
У Тернопільській області оренда за місяць подорожчала на 15%, до 20,7 тис. грн. У річному вимірі зростання становило 81%, що стало одним із найпомітніших показників серед наведених регіонів.
У Львівській області медіанна орендна ставка зросла на 3% за місяць та на 24% за рік, досягнувши 21 тис. грн.
У Вінницькій та Дніпропетровській областях оренда однокімнатної квартири становила по 22 тис. грн на місяць.
В обох регіонах ціни залишилися незмінними порівняно з вереснем, однак у річному вимірі збільшилися на 47%.
Таким чином, у жовтні одразу кілька регіонів України випередили столицю за темпами подорожчання орендного житла.
Водночас ці показники характеризують медіанні ціни оголошень, а не середню вартість фактично укладених договорів оренди.
У Києві ціни знизилися, але різниця між районами залишається значною
Попри зниження медіанної вартості оренди в Києві до 26 тис. грн на місяць, вартість житла суттєво відрізняється залежно від району.
За даними DIM.RIA, найдорожча оренда однокімнатних квартир залишається у Печерському районі, де середній показник становить 36,8 тис. грн на місяць.
Найдоступніше житло можна орендувати у Деснянському районі, де середня вартість однокімнатної квартири становить 12 тис. грн.
Таким чином, оренда однокімнатного житла у Печерському районі приблизно втричі дорожча, ніж у Деснянському.
При цьому у жовтні кількість оголошень про оренду квартир у Києві скоротилася на 20%.
Аналогічне зниження пропозиції зафіксовано у Київській області.
Ще суттєвіше скорочення кількості орендних пропозицій спостерігалося у Закарпатській області – на 27%, Сумській – на 22% та Полтавській – на 21%.
Водночас у низці інших регіонів кількість доступних оголошень зростала.
Найбільше збільшення пропозиції зафіксовано у Кіровоградській області – на 32%, Житомирській – на 30%, Волинській – на 25% та Запорізькій – на 24%.
На одне оголошення у Львівській області припадає 15 потенційних орендарів
Попри різноспрямовану динаміку цін і пропозиції, інтерес до оренди житла у жовтні знижувався в усіх регіонах України.
За даними DIM.RIA, найбільше скорочення попиту зафіксовано у Херсонській області – на 28%.
У Волинській та Миколаївській областях показник знизився на 27%, Сумській – на 23%, Кіровоградській – на 22%.
Однак навіть за загального скорочення попиту в окремих регіонах зберігається значна конкуренція серед потенційних орендарів.
Найбільший дисбаланс між попитом та пропозицією зафіксовано у Львівській області, де на одне оголошення припадає 15 потенційних орендарів.
У Рівненській області відповідний показник становить 14, Тернопільській – 13, а у Вінницькій – 12.
Ці значення відображають співвідношення активності користувачів і кількості пропозицій у межах маркетплейсу, а не фактичну кількість укладених договорів оренди.
Загалом жовтнева статистика свідчить про посилення регіональних відмінностей на українському ринку орендного житла. Якщо у столиці ціни знижувалися, то на Закарпатті та у низці інших західних областей оренда продовжувала дорожчати.
При цьому зниження попиту не обов’язково супроводжується зменшенням цін, оскільки на вартість оренди також впливають кількість доступних квартир, їхні характеристики та структура пропозиції.
DIM.RIA – український маркетплейс перевіреної нерухомості, який спеціалізується на продажу та оренді житлових і комерційних об’єктів. Компанія регулярно проводить дослідження динаміки цін, попиту та пропозиції на ринку нерухомості України.
