У Туреччині виявили ще 1070 осіб, які, за даними слідства, отримали громадянство країни через фіктивні угоди з нерухомістю. Це вже друга велика хвиля розслідування схем з оформленням громадянства через інвестиції в житло.
Про нову операцію 21 вересня повідомив міністр юстиції Туреччини Акын Гюрлек. Розслідування веде Головна прокуратура Стамбула спільно з підрозділами поліції з боротьби з незаконною міграцією.
Слідчі вивчили угоди з нерухомістю, що укладалися через компанії Gül İnşaat, Beyaz İnşaat та LİV İnşaat. Перевірка охопила продажі 734 іноземним громадянам, при цьому 274 угоди були визнані фіктивними або підозрілими. Загальна вартість операцій перевищила 3,5 млрд турецьких лір, або близько $72 млн.
За даними МВС Туреччини, серед 1070 осіб, які отримали громадянство в рамках цих угод, безпосередньо інвесторами були 263 особи, ще 807 — членами їхніх сімей. З них 1015 осіб отримали громадянство одночасно з основним рішенням, ще 55 дітей — пізніше. Крім того, було виявлено 11 осіб, у яких процедура отримання громадянства ще тривала.
У рамках операції судові заходи було застосовано до 2011 об’єктів нерухомості, одного готелю, 86 автомобілів, двох яхт та 42 банківських рахунків. У 30 компаніях призначено державних керуючих. Щодо 88 підозрюваних розпочато процесуальні дії, десятки осіб було затримано.
Це вже друга хвиля розслідування. Перша велика операція відбулася 4 серпня 2026 року. Тоді слідство встановило, що за допомогою штучно завищених оціночних звітів та фіктивних продажів нерухомості турецьке громадянство отримали ще 687 осіб. Прокуратура розпочала процедуру анулювання їхнього громадянства. У тій справі влада оцінювала обсяг інвестицій, які фактично не надійшли до Туреччини, приблизно в 2,5 млрд лір.
Таким чином, лише у двох останніх стамбульських розслідуваннях йдеться вже щонайменше про 1757 випадків отримання громадянства, пов’язаних із підозрілими операціями з нерухомістю, якщо підсумувати 687 осіб із першої хвилі та 1070 осіб із другої. При цьому ці дві цифри стосуються конкретних кримінальних розслідувань і не охоплюють усі перевірки інвестиційного громадянства в країні.
МВС Туреччини водночас вперше оприлюднило більш широку статистику перегляду громадянства, отриманого через інвестиційні програми. За даними відомства, станом на 21 вересня рішення про отримання громадянства було анульовано у 5391 особи, включаючи інвесторів та членів їхніх сімей. Ще у 743 осіб громадянство було відкликано після його надання, зокрема з причин, пов’язаних із громадським порядком та національною безпекою. Загалом йдеться про 6134 особи.
З 11 лютого 2026 року окремо було скасовано рішення про надання громадянства щодо 1393 осіб, пов’язаних із 458 інвесторами, у яких анулювали документи про відповідність інвестицій встановленим вимогам. Ще у семи осіб громадянство було відкликано з міркувань національної безпеки та громадського порядку.
Турецька влада не опублікувала розподіл 1070 фігурантів поточного розслідування за громадянством країн походження. Аналогічного офіційного розподілу не було опубліковано й щодо 687 осіб, виявлених у серпні. Тому повідомлення про переважання росіян, іранців, громадян країн Близького Сходу чи інших національностей у цих конкретних справах на даний момент не підтверджуються офіційними матеріалами.
Схема, яку розслідують правоохоронні органи, ґрунтувалася на фіктивній або завищеній вартості нерухомості та імітації необхідних фінансових операцій. У деяких випадках нерухомість із суттєво меншою реальною вартістю оцінювалася в документах значно дорожче, щоб формально виконати вимоги програми отримання громадянства за інвестиції.
Туреччина дозволяє іноземним інвесторам претендувати на громадянство, зокрема при придбанні нерухомості вартістю не менше 400 тис. доларів. При цьому об’єкт повинен відповідати встановленим вимогам, а інвестиція та рух коштів проходять перевірку державних органів.
ГРОМАДЯНСТВО, ІНВЕСТИЦІЇ, НЕРУХОМІСТЬ, ТУРЕЧЧИНА, шахрайство
Німеччина залишається країною з однією з найнижчих часток власників житла в Європі за оцінкою Pestel-Institut, у 2025 році лише 43,5% приватних домогосподарств країни жили у власній квартирі або будинку. Це мінімальний показник приблизно за два десятиліття.
Як повідомляє сайт rebuild.news, зараз власне житло в Німеччині є радше винятком, ніж стандартною моделлю проживання: більшість домогосподарств продовжує орендувати нерухомість.
Офіційна статистика Німеччини підтверджує цю особливість ринку. За даними Федерального статистичного відомства Destatis і Eurostat, у 2025 році 52,8% населення Німеччини проживали в орендованому житлі. Це найвища частка орендарів серед усіх країн Європейського Союзу. Для порівняння, у Франції вона становила 38,6%, в Іспанії – 26,4%, Польщі – 12,8%, а у Словаччині – лише 6,2%.
Цифри Pestel-Institut і Destatis дещо відрізняються через методологію. Pestel оцінює частку домогосподарств, які живуть у власному житлі, тоді як дані Eurostat, які наводить Destatis, розраховуються на рівні населення. Саме німецьке статистичне відомство також публікує показник власності на житло на рівні 41,9% для іншої вибірки домогосподарств.
Дослідження Pestel-Institut показує, що проблема особливо помітна серед молодих німців. Майже три чверті жителів віком 25-45 років живуть в оренду. Основними причинами дослідники називають зростання вартості будівництва, іпотечних ставок і недостатню доступність купівлі житла для сімей із середніми доходами.
З 2000 року вартість будівництва багатоквартирних будинків у Німеччині, згідно з дослідженням, зросла приблизно на 160%, тоді як споживчі ціни збільшувалися значно повільніше. Навіть сім’ї з двома середніми доходами в багатьох регіонах зазнають труднощів із придбанням власного житла.
Водночас ситуація ускладнюється недостатньою пропозицією нових квартир. У 2025 році в Німеччині було завершено будівництво близько 206,6 тис. житлових одиниць – на 18% менше, ніж роком раніше, і це мінімальний показник із 2012 року.
Висока частка орендарів є давньою особливістю німецької моделі ринку нерухомості. Розвинений ринок довгострокової оренди, сильний захист орендарів та історично відносно невисока частка власників відрізняють Німеччину від більшості країн Центральної та Східної Європи, де власним житлом володіє переважна частина населення.
При цьому вартість оренди за новими договорами також швидко зростає. За даними Єврокомісії, у Німеччині нові орендні ставки у 2013-2024 роках зросли приблизно на 50,8%, а в семи найбільших містах – на 76,3%.
ПриватБанк виставив на відкритий аукціон у системі “Prozorro.Продажі” стадіон “Дніпро-Арена” та учбово-тренувальну базу у Дніпрі за стартовою ціною 140,7 млн грн без ПДВ, повідомила пресслужба фінустанови.
Аукціон відбудеться 6 жовтня у форматі трираундового англійського аукціону. Гарантійний внесок становить 7,04 млн грн.
До лота входять стадіон загальною площею 15,95 тис. кв. м, комплекс тренувальної бази площею 13,06 тис. кв. м та окреме крите футбольне поле площею 7,47 тис. кв. м.
“Дніпро-Арена” розрахована приблизно на 31 тис. глядачів, має VIP-ложу на 296 місць, ресторан на 550 місць, футбольне поле 105×68 м із підігрівом та автоматичним поливом і автостоянки для автобусів та автомобілів.
Тренувальна база охоплює чотири поля з натуральним покриттям, три відкриті поля зі штучним покриттям, крите поле з трибунами на 506 місць, котеджне містечко, спальний корпус, медико-реабілітаційний центр, басейн, тренажерну залу та іншу інфраструктуру.
Земельні ділянки під об’єктами перебувають у комунальній власності, частиною з них ПриватБанк користується на підставі договорів оренди, щодо однієї ділянки право користування перебуває на стадії оформлення.
Передача майна покупцю передбачена після отримання дозволу Антимонопольного комітету України (АМКУ) на концентрацію або висновку про відсутність його необхідності та після повного розрахунку за об’єкт.
До участі в аукціоні не допускаються особи, які перебувають під санкціями, пов’язані з юрисдикціями неприйнятно високого ризику, причетні до корупційних правопорушень, фінансування тероризму чи відмивання коштів.
Обмеження також поширюються на компанії з непрозорою структурою власності в офшорних юрисдикціях, а також осіб, приналежних до олігархів, колишніх керівників або власників ПриватБанку.
Як повідомлялося, востаннє ПриватБанк намагався продати цей комплекс восени 2025 року, однак аукціон, запланований на 30 жовтня, не відбувся через відсутність заявок. Стартова ціна становила 150 млн грн.
Після цього банк спробував передати “Дніпро-Арену” та тренувальну базу в оренду, але січневий аукціон 2026 року також не відбувся через відсутність учасників. Стартова орендна плата становила 2,7 млн грн на місяць із ПДВ.
ПриватБанк – найбільший банк України. Загальні активи фінустанови, за даними Нацбанку, на 1 серпня 2026 року становили 979,31 млрд грн (22,7% від загального обсягу).
Як повідомляє проект Relocation, депутати латвійської партії «Прогресивні» подали до Сейму законопроект про скасування можливості отримання тимчасового дозволу на проживання за інвестиції у розмірі не менше 150 тис. євро у державний альтернативний інвестиційний фонд.
Законопроект № 1521/Lp14 було подано 3 вересня, а 10 вересня Сейм 65 голосами проти 17 вирішив передати його на розгляд парламентських комісій.
Новий Закон про імміграцію, який набирає чинності 15 вересня 2026 року, дозволяє іноземцю отримати тимчасовий дозвіл на проживання строком до п’яти років за умови інвестування не менше 150 тис. євро на строк щонайменше п’ять років через створеного державою керуючого альтернативним інвестиційним фондом. Додатково інвестор повинен перерахувати 10 тис. євро до державного бюджету.
Пропозиція «Прогресивних» передбачає виключення цієї норми із закону. Автори ініціативи пояснюють свою позицію ризиками у сфері національної безпеки, протидії відмиванню грошей, дотримання санкційного режиму та міжнародної репутації країни. Це позиція ініціаторів законопроекту, а не вже ухвалене рішення Сейму.
При цьому законопроект не скасовує інший інвестиційний механізм отримання посвідки на проживання — через вкладення в капітал латвійської компанії. Згідно з чинним законом, іноземний інвестор може претендувати на тимчасовий дозвіл на проживання, зокрема, при вкладі від 50 тис. євро у компанію з чисельністю до 50 працівників та річним оборотом або балансом до 10 млн євро, або від 100 тис. євро у більшу компанію. При первинному оформленні також передбачено платіж у розмірі 10 тис. євро до бюджету.
Новий Закон про імміграцію був ухвалений Сеймом 20 серпня і набрав чинності 15 вересня 2026 року. Він замінив попереднє регулювання інвестиційних дозволів на проживання та, зокрема, виключив раніше використовувані підстави, пов’язані з купівлею нерухомості та субординованими банківськими вкладеннями.
Фондовий механізм було включено до нового закону після тривалих дискусій у Сеймі. Президент Латвії Едгар Рінкевич у червні повернув закон до парламенту на повторний розгляд і окремо звернув увагу на норму, яка дозволяє видавати посвідку на проживання за вклад у розмірі 150 тис. євро в альтернативний інвестиційний фонд та внесок у розмірі 10 тис. євро до бюджету.
Поки що йдеться лише про законодавчу ініціативу. Для скасування інвестиційної підстави отримання посвідки на проживання поправки мають пройти подальший розгляд і бути ухвалені Сеймом.
ІНВЕСТИЦІЇ, ЛАТВИЯ, Міграція, НЕРУХОМІСТЬ, посвідка на проживання
30 вересня у Києві відбудеться професійна зустріч «МЕТРОНОМ. Київ», присвячена взаємодії девелоперів та архітекторів і створенню доданої вартості у проєктах нерухомості. Організатором заходу виступає медіагрупа DMNTR.
Зустріч пройде з 16:00 до 22:00 за адресою: вул. Князів Острозьких, 2, неподалік станції метро «Арсенальна».
«МЕТРОНОМ. Київ» розрахований на професійну аудиторію до 200 учасників, серед яких інвестори, девелопери, архітектори, виробники будівельних матеріалів та представники ринку нерухомості.
Основою ділової програми стануть три практичні кейси. Команди девелоперів та архітекторів представлять реальні проєкти, які виходять на ринок, і покажуть, як вибудовується співпраця між замовником та архітектором, які рішення впливають на цінність об’єкта та яким чином архітектурна концепція інтегрується у девелоперську модель.
Серед хедлайнерів заходу – представники A Development, AVG Group та A. Pashenko architects: Олексій Баранов, Юлія Полюхович, Андрій Пашенько та Андрій Войтко.
Другий кейс представлять SAGA Development та BGV Development – Андрій Вавриш, Анна Вікен, Євгеній Бінявський і Сергій Залевський.
У третьому кейсі візьмуть участь представники «Креатор-Буд» та AIMM – Ігор Гуда, Максим Мятко, Дмитро Струк, Юлія Дементєва та Людмила Чумак.
Реєстрація учасників розпочнеться о 16:00. Ділова частина із презентацією трьох кейсів триватиме з 17:00 до 19:30. Після неї, з 19:30 до 22:00, передбачена неформальна програма з джазом, фуршетом та нетворкінгом.
Організатори пропонують три формати участі. Вартість стандартного квитка становить 2,5 тис. грн і включає участь у діловій частині, фуршет та нетворкінг.
Преміум-квиток вартістю 5 тис. грн передбачає пріоритетну реєстрацію, місця у кращій зоні, розширену вечірню програму з фуршетом, сигарною церемонією та дегустацією віскі, а також окремий формат нетворкінгу.
Онлайн-участь коштує 1,5 тис. грн і передбачає доступ до трансляції ділової частини заходу з 17:00 до 19:30.
Кількість місць обмежена. Участь у заході та доступ до онлайн-трансляції можливі лише після попередньої реєстрації та оплати.
Реєстрація: медіагрупа DMNTR, тел. 077 777 25 47, 044 461 91 28.
Форма реєстрації та придбання квитків.
Оpen4business – інформаційний партнер
DEVELOPMENT, DMNTR, АРХИТЕКТУРА, КИЇВ, МЕТРОНОМ, НЕРУХОМІСТЬ
Орендні ставки на складські приміщення в Україні за останні декілька місяців зросли на 12-13%, повідомила агентству “Інтерфакс-Україна” директор компанії UTG Євгенія Локтіонова.
“Через руйнування та стрімке скорочення вакантних площ ринок перетворився на “ринок орендодавця”. Лише за останні місяці через загострення дефіциту ставки на якісні площі в середньому зросли на 12-13%”, – констатувала вона.
За даними UTG, у Київському регіоні прайм-ефективна орендна ставка для класу А тримається в діапазоні $5 –$5,5 за кв.м/місяць (без ПДВ та OPEX), а в окремих угодах на найбільш затребувані або захищені об’єкти сягає $6 за кв.м. В західних регіонах (зокрема Львівська область), ставки коливаються в межах $6-7 за кв.м.
Як повідомлялося, за даними дослідження WINHUB, станом на початок вересня складська інфраструктура України скоротилася на 50% – з 4,2 млн кв.м на початок 2022 року ворог знищив 2,1 млн кв.м (класи А/Б). Нове будівництво за 2022-26 роки (800 тис. кв.м) лише частково компенсувало втрати. Ще відчутніше ситуація у столичному регіоні, де за вісім місяців 2026 року втрачено більше складів, ніж упродовж 2022-2025 років. Загалом втрачено 68% стоку (1,5 млн кв.м).
Компанію UTG створено 2001 року. Вона розробила понад 1,3 тис. концепцій об’єктів нерухомості. За роки роботи за участю компанії здано в оренду 4,7 млн кв.м комерційних площ в Україні.
