Кіпрська асоціація забудовників (Cyprus Property Developers Association, CPDA) виступила проти запропонованих обмежень на придбання нерухомості громадянами країн, що не входять до Європейського Союзу, заявивши, що іноземні покупці не є основною причиною зростання вартості житла на острові.
Головними проблемами ринку девелопери вважають недостатню пропозицію доступного житла, дефіцит будівельних робітників та високу вартість будівництва, повідомило кіпрське видання Philenews 27 жовтня 2026 року.
За оцінкою асоціації, іноземні покупці забезпечують близько 20 % продажів житла на Кіпрі, тому покладати на них основну відповідальність за підвищення цін є необґрунтованим.
Представники будівельної галузі також звернули увагу на відсутність єдиної достовірної статистики щодо житла, яке фактично доступне для продажу. За їхніми словами, державні органи використовують дані про видані дозволи на будівництво, які не відображають реальної кількості об’єктів, що залишаються у продажу.
Зокрема, значна частина квартир може бути продана ще на стадії проєктування та отримання дозвільної документації.
Асоціація наводить умовний приклад: якщо дозволи видано на будівництво 10 тис. об’єктів, але 5 тис. із них уже продано, фактична пропозиція для нових покупців становить лише половину зазначеної кількості.
У результаті використання статистики будівельних дозволів без урахування попередніх продажів може створювати завищене уявлення про обсяг пропозиції та призводити до помилкових рішень у житловій політиці.
Додатковою проблемою залишається нестача працівників у будівництві. За оцінками девелоперів, дефіцит кадрів обмежує можливості галузі та збільшує терміни реалізації проєктів, навіть якщо всі необхідні дозволи вже отримано.
Асоціація закликала владу провести комплексний аналіз існуючого житлового фонду, реального обсягу пропозиції та структури попиту, перш ніж вводити додаткові обмеження для покупців із третіх країн.
При цьому дані Департаменту земельних ресурсів та геодезії Кіпру (Department of Lands and Surveys, DLS) свідчать про значну роль іноземного попиту на ринку нерухомості.
За підсумками січня–вересня 2026 року на Кіпрі зареєстровано 14 969 договорів купівлі-продажу нерухомості, що на 13,6 % більше, ніж за аналогічний період 2025 року.
З цієї кількості 6267 договорів, або приблизно 41,9 %, припадало на іноземних покупців. Громадяни держав, що не входять до ЄС, здійснили 4173 покупки, тоді як покупці з країн Євросоюзу уклали 2094 договори.
Таким чином, на громадян третіх країн припадало близько 27,9% усіх зареєстрованих договорів купівлі-продажу нерухомості та приблизно дві третини іноземних покупок.
Розбіжність між оцінкою забудовників у 20% та статистикою зареєстрованих договорів пояснюється, зокрема, використанням різних показників. Договір купівлі-продажу може реєструватися до завершення будівництва, тоді як фактична передача права власності відбувається пізніше.
За даними DLS за січень-липень 2026 року, іноземним покупцям було передано 2683 об’єкти, або близько 20,9% усіх об’єктів, щодо яких завершено реєстрацію переходу права власності.
Тому показники укладених договорів та завершених угод не можна безпосередньо порівнювати як ідентичні статистичні категорії.
Найвища концентрація іноземного попиту спостерігається в прибережних районах. За січень-вересень 2026 року в Пафосі іноземні покупці уклали 2117 договорів, у Лімасолі — 1814, у Ларнаці — 1543.
При цьому частка іноземців у загальній кількості договорів купівлі-продажу в Пафосі сягнула приблизно 71%, у Ларнаці — 47%, тоді як у Нікосії становила близько 16%.
Це свідчить про суттєві регіональні відмінності у структурі попиту та пояснює, чому можливе посилення правил купівлі нерухомості іноземцями може сильніше вплинути на прибережні ринки.
Дискусія навколо іноземного попиту посилилася після внесення до парламенту Кіпру законодавчих ініціатив, спрямованих на обмеження придбання нерухомості громадянами держав, що не входять до ЄС, та компаніями з іноземним контролем.
Зокрема, представники партії AKEL запропонували дозволити таким громадянам купувати не більше одного житлового об’єкта площею до 200 кв. м, а також обмежити купівлю окремих категорій комерційної нерухомості.
Додаткові пропозиції передбачають більш суворий контроль за кінцевими бенефіціарами компаній, що купують нерухомість, та обмеження на придбання об’єктів поблизу стратегічної інфраструктури.
Прихильники змін пов’язують необхідність додаткового регулювання зі зростанням вартості житла та зниженням його доступності для місцевого населення.
Однак асоціація забудовників вважає, що законодавчі пропозиції недостатньо підкріплені статистичними дослідженнями.
За твердженням девелоперів, відсутні дані, які б підтверджували масове придбання одним іноземним покупцем більше двох житлових об’єктів. Тому обмеження кількості покупок можуть мати обмежений вплив на вартість нерухомості.
Водночас зростання іноземного попиту є одним із чинників, що впливають на ринок. Центральний банк Кіпру раніше зазначав, що підвищення вартості житла зумовлене поєднанням стабільного попиту, зокрема іноземного, та збільшенням будівельних витрат.
За даними регулятора, у першому кварталі 2026 року ціни на житлову нерухомість зросли на 7,5% у річному вимірі, зокрема квартири подорожчали на 10,8%, а приватні будинки — на 3%.
Іноземний попит на нерухомість Кіпру традиційно формується кількома великими групами покупців, серед яких громадяни Великої Британії, Росії, Греції, Ізраїлю та Лівану.
Згідно з даними Міністерства внутрішніх справ Кіпру, представленими парламенту в січні 2025 року, за 2021–2024 роки іноземні покупці придбали понад 37 тис. об’єктів нерухомості. За той самий період громадяни Кіпру придбали понад 200 тис. об’єктів.
Найбільша кількість покупок серед іноземців за цей період припала на громадян Великої Британії. За ними слідували великі групи покупців із Росії, Ізраїлю, Греції та Лівану.
Згідно з раніше опублікованими оцінками Open4Business на основі даних кіпрського МВС, британські покупці були пов’язані приблизно з 11,8 тис. об’єктів, росіяни — з 4,9 тис., громадяни Греції — з 4,7 тис., Ізраїлю — з 3,9 тис., Лівану — з 2,1 тис. об’єктів.
При цьому структура іноземного попиту істотно відрізняється залежно від регіонів.
У Лімасолі в 2021–2024 роках лідирували росіяни, які придбали 2561 об’єкт, за ними йшли британці з 1840 об’єктами та ізраїльтяни з 1154.
У Пафосі основними іноземними покупцями стали громадяни Великої Британії з 4483 об’єктами, Росії з 1563 та Ізраїлю з 1291.
У Ларнаці найбільші групи становили британці з 2743 об’єктами, громадяни Лівану з 1744 та Ізраїлю з 1406.
У Нікосії перше місце серед іноземних покупців посідали громадяни Греції, які придбали 1626 об’єктів, далі йшли британці з 1584 та австралійці з 545.
Найсвіжіші дані кіпрського МВС за період з вересня 2024-го по вересень 2025 року свідчать про посилення інтересу ізраїльських покупців до Ларнаки та Пафосу.
Зокрема, за цей період ізраїльтяни придбали 850 об’єктів у Ларнаці та 683 у Пафосі. У Лімасолі найбільшою групою залишалися росіяни з 846 покупками, тоді як у Пафосі лідирували британці з 890 об’єктами.
Українські громадяни також входять до числа помітних учасників кіпрського ринку нерухомості. У опублікованих раніше рейтингах за 2021–2024 роки Україна фігурувала в першій десятці країн походження іноземних покупців, посідаючи дев’яте місце.
За оцінками учасників ринку, українські покупці найактивніше цікавляться нерухомістю Лімасола та Пафоса, зокрема квартирами для постійного проживання та інвестиційними об’єктами.
Водночас актуальна статистика DLS за 2026 рік поділяє іноземних покупців насамперед на громадян ЄС та третіх країн, не надаючи повної загальнодоступної розбивки за окремими громадянствами. Тому достовірно визначити поточну кількість покупок росіян, українців або ізраїльтян за січень-вересень 2026 року на підставі цих даних неможливо.
Республіка Кіпр є членом Євросоюзу з 2004 року. Основними центрами ринку житлової нерухомості країни залишаються Лімасол, Пафос, Ларнака та Нікосія. Іноземний попит особливо помітний у прибережних районах, де значна частина нового будівництва орієнтована на міжнародних покупців та інвесторів.
БУДІВНИЦТВО, ІНВЕСТИЦІЇ, іноземний покупець, КІПР, НЕРУХОМІСТЬ
Як повідомляє Сербський Економіст, хорватська громада Леград, розташована неподалік від кордону з Угорщиною, продовжила у 2026 році програму продажу муніципальної нерухомості за символічну ціну 1 євро. Ініціатива спрямована на залучення молодих сімей, відновлення занедбаних будинків та стримування скорочення чисельності населення.
Програма передбачає кілька механізмів підтримки, зокрема продаж окремих земельних ділянок і будинків за 1 євро, часткове фінансування будівництва та реконструкції, компенсацію частини вартості придбання першого житла, а також оренду муніципальних квартир із можливістю подальшого викупу.
Згідно з умовами програми, придбати визначені муніципалітетом об’єкти за символічну ціну можуть молоді сім’ї та окремі заявники, які планують облаштувати власне постійне житло на території громади.
Для більшості заявників встановлено віковий критерій до 45 років. Для окремих категорій сімей з неповнолітніми дітьми передбачено підвищення вікової межі до 55 років.
Учасники не повинні мати у власності іншого житла, придатного для проживання, зобов’язані зареєструвати місце проживання в громаді у встановлені програмою терміни та проживати там не менше 15 років.
Муніципалітет також передбачив фінансову підтримку будівництва та реконструкції. Компенсація витрат на проектну документацію може становити до 1 тис. євро, а на будівельні матеріали та роботи — до 5 тис. євро залежно від умов відповідного конкурсу.
Окремо передбачено часткове відшкодування витрат на придбання першого житла. Для житлових будинків підтримка може сягати 5 тис. євро, а для земельних ділянок — 2 тис. євро.
За даними місцевих ЗМІ, з початку реалізації програми було продано 10 будинків і земельних ділянок, а різні форми житлової підтримки отримали 65 сімей.
Програма також привернула увагу вихідців із Хорватії, які проживають за кордоном.
Для іноземців можливість участі залежить не тільки від умов муніципальної програми, а й від законодавства Хорватії у сфері придбання нерухомості та наявності законних підстав для довгострокового проживання.
Леград розташований у Копривницько-Крижевацькій жупанії на півночі Хорватії. Економіка громади переважно пов’язана із сільським господарством, а її населення протягом тривалого часу скорочується.
Продаж нерухомості за символічну ціну є частиною місцевої демографічної політики, спрямованої на залучення молодих мешканців, відновлення житлового фонду та підтримку місцевих підприємств.
У вересні 2026 року громадяни України придбали в Туреччині 158 об’єктів житлової нерухомості, що на 7,5% більше, ніж у серпні, проте опустилися з другого на п’яте місце серед іноземних покупців. Росіяни зберегли лідерство, збільшивши кількість покупок за рік на 45,3%, до 388 об’єктів, свідчать дані Турецького статистичного інституту (TÜİK), опубліковані 16 жовтня.
У вересні громадяни Росії придбали 388 квартир і будинків проти 343 у серпні та 267 у вересні минулого року. Таким чином, за місяць кількість угод зросла на 13,1%, а в річному вимірі — на 45,3%. На російських покупців припало близько 17,9% усіх продажів житла іноземцям.
Друге місце серед іноземних покупців посіли громадяни Іраку зі 166 придбаними об’єктами, третє — Німеччини зі 162. Далі йдуть Іран зі 159 об’єктами та Україна зі 158. Шосте місце посів Китай, громадяни якого придбали 124 об’єкти.
Українські покупці, незважаючи на зниження позиції в рейтингу, третій місяць поспіль збільшують кількість угод. У липні вони придбали 145 об’єктів, у серпні — 147, у вересні — 158. Частка українців у загальній кількості іноземних покупців житла в Туреччині у вересні становила 7,3% проти 7,6% у серпні.
Загалом іноземним громадянам у вересні було продано 2167 житлових об’єктів, що на 9,9% більше, ніж за аналогічний період минулого року. У порівнянні з серпнем, коли іноземці придбали 1938 об’єктів, зростання склало 11,8%.
При цьому за дев’ять місяців 2026 року кількість придбаних іноземцями квартир і будинків скоротилася на 4,3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року — до 15 308 об’єктів. Частка іноземних покупців у загальному обсязі угод за вересень склала 1,5%.
Внутрішній ринок турецької нерухомості продовжує демонструвати зниження. У вересні в країні було продано 142 390 об’єктів житлової нерухомості, що на 9,3% менше, ніж роком раніше. Продажі нового житла зросли на 3,9% — до 51 519 об’єктів, тоді як кількість угод на вторинному ринку скоротилася на 15,3% — до 90 871.
За січень-вересень загальний обсяг продажів житла в Туреччині становив 1,093 млн об’єктів, що на 7,2% менше, ніж торік.
Українці залишаються однією з найбільших груп іноземних покупців турецької нерухомості. За підсумками 2025 року громадяни України придбали 1541 об’єкт житла, посівши третє місце після росіян, які купили 3649 об’єктів, та іранців із 1878 покупками. У 2024 році українці придбали 1631 об’єкт нерухомості.
Як раніше повідомляв Open4Business, у серпні 2026 року близько 78% усіх покупок житла громадянами України в Туреччині припало на провінцію Анталія. Там українці придбали 114 із 147 об’єктів, тоді як росіяни — 226. Загалом у серпні найбільшими центрами іноземних покупок залишалися Стамбул, Анталія та Мерсін.
За даними агентства закордонної нерухомості Homium, середній бюджет українського покупця нерухомості в Туреччині у 2025–2026 роках становить 100–200 тис. доларів. Основний інтерес зосереджений на Анталії, Аланії, Стамбулі та інших містах Середземноморського узбережжя.
Таким чином, вереснева статистика свідчить про пожвавлення іноземного попиту на турецьку нерухомість на тлі загального скорочення внутрішнього ринку.
Уряд Угорщини підготував законопроект про запровадження щорічного податку на великі статки за ставками 1–1,5%, який може торкнутися не лише угорських громадян, а й іноземних власників нерухомості та бізнесу. Новий податок планується запровадити з 15 грудня 2026 року, а перші платежі мають надійти до бюджету до 31 серпня 2027 року, як випливає з проекту Міністерства фінансів Угорщини.
Згідно з документом, оподатковуватиметься чиста вартість активів, що перевищує 1 млрд форинтів (близько $3,08 млн). На частину оподатковуваного майна до 100 млрд форинтів встановлюється ставка 1%, а на суму, що перевищує цей рівень, — 1,5%.
Неоподатковуваний мінімум у розмірі 1 млрд форинтів надається кожній фізичній особі окремо, у тому числі подружжю. При розрахунку податкової бази враховується вартість активів за вирахуванням документально підтверджених зобов’язань.
До переліку оподатковуваного майна входять нерухомість, частки в компаніях, грошові кошти, цінні папери, криптоактиви, інвестиційні дорогоцінні метали та інші цінні активи. Податок також може поширюватися на твори мистецтва та ювелірні вироби вартістю понад 3 млн форинтів за одиницю, а також транспортні засоби вартістю понад 10 млн форинтів.
Для податкових резидентів Угорщини передбачено оподаткування активів у всьому світі. При цьому для угорських громадян запропоновано особливе правило: після переїзду за кордон вони зможуть втратити статус резидента для цілей нового податку лише після десяти років проживання за межами країни.
Іноземні податкові нерезиденти сплачуватимуть податок виключно з певних угорських активів, включаючи нерухомість, майнові права та частки в компаніях, зареєстрованих в Угорщині. Під дію закону також можуть потрапити частки в іноземних компаніях, якщо понад 75 % їхніх балансових активів становить угорська нерухомість.
При цьому наявність квартири або будинку в Угорщині сама по собі не означає виникнення нового податкового зобов’язання. Для нерезидентів також передбачено неоподатковуваний поріг у 1 млрд форинтів стосовно відповідних угорських активів.
За оцінкою Міністерства фінансів, податок може торкнутися близько 15 тис. заможних фізичних осіб та 2 тис. структур управління активами. Очікувані додаткові надходження за чотири роки оцінюються в 800 млрд форинтів.
Законопроект пройшов етап громадського обговорення, що завершився 14 жовтня, проте станом на 19 жовтня остаточне парламентське рішення ще не ухвалено.
Новий податковий режим представляє інтерес для іноземних інвесторів, серед яких найчисленнішими групами покупців угорської нерухомості залишаються громадяни Німеччини, Румунії, Словаччини, Китаю, Нідерландів та Австрії.
Згідно з даними Національного банку Угорщини, підготовленими на основі інформації Національного податкового та митного управління (NAV) та опублікованими в серпні 2026 року, у 2025 році на іноземних громадян припадало 4% усіх покупців житла в країні.
Найбільшу частку становили громадяни Німеччини — 1,1 % усіх покупців житла. Частка громадян Румунії становила 0,6 %, Словаччини — 0,5 %, Нідерландів і Китаю — по 0,3 %, Австрії — 0,2 %.
Більш детальна статистика Угорського центрального статистичного управління (KSH) за 2024 рік дозволяє оцінити кількість покупок за громадянством. Тоді іноземці придбали близько 6,6 тис. житлових об’єктів загальною вартістю 309 млрд форинтів, що становило 6,4% вартості всіх угод на ринку житла.
Найбільше об’єктів придбали громадяни Німеччини — 1369. Далі йшли покупці з Китаю — 708 об’єктів, Румунії та Словаччини — по 671, Нідерландів — 438, В’єтнаму — 329 та Австрії — 268.
Громадяни Росії у 2024 році придбали 185 житлових об’єктів, українці — 144. Середня вартість житла, придбаного росіянами, становила 83,5 млн форинтів, українцями — 35,6 млн форинтів.
Таким чином, середня вартість угод цих двох груп була суттєво нижчою за передбачуваний поріг нового податку, хоча окремі заможні інвестори можуть володіти значно дорожчими об’єктами або кількома видами активів.
Географічна структура іноземного попиту помітно відрізняється залежно від громадянства покупців.
Німці переважно купують будинки у західних та південно-західних регіонах Угорщини, особливо в областях Шомодь та Зала, розташованих поблизу озера Балатон та кордонів з Австрією й Хорватією.
За даними за 2025 рік, в обох областях іноземці забезпечили по 11,3% покупок житла. Понад дві третини цих угод припадало на громадян Німеччини. На місцевих ринках також представлені покупці з Нідерландів, Австрії та Швейцарії.
Громадяни Румунії та Словаччини частіше купують нерухомість у прикордонних регіонах. Китайські, в’єтнамські, ізраїльські та російські покупці переважно орієнтуються на Будапешт.
У столиці Угорщини у 2025 році іноземні громадяни становили 5,5 % усіх покупців житла. У центральних районах Пешта, включаючи V, VI, VII, VIII та IX райони, їхня частка сягала 13,2 %.
Особливо активними в центрі Будапешта були громадяни Китаю, на яких припадало 3,5% усіх покупок житла в цих районах. Частка громадян В’єтнаму та Ізраїлю становила по 0,8%, Туреччини — 0,7%, Росії — 0,6%, Франції — 0,5%.
Ця статистика відображає розподіл нових покупок за громадянством, а не загальну структуру нерухомості, що вже перебуває у власності іноземців.
Пропонований податок на багатство може мати найбільше значення для власників дорогих квартир, комерційної нерухомості, великих інвестиційних портфелів та часток в угорських компаніях.
Для більшості іноземних покупців звичайних квартир новий податок, виходячи із запропонованого порогу в 1 млрд форинтів, не повинен створювати додаткових зобов’язань, якщо сукупна вартість оподатковуваних угорських активів не перевищує встановленого ліміту.
Остаточні умови оподаткування залежатимуть від редакції закону, прийнятої парламентом Угорщини.
ІНВЕСТИЦІЯ, іноземний покупець, НЕРУХОМІСТЬ, ПОДАТОК, УГОРЩИНА
Чистий приплив коштів нерезидентів на придбання нерухомості в Єгипті за підсумками 2025/2026 фінансового року, що завершився 30 червня, збільшився на 47,4% порівняно з попереднім фінансовим роком — до $2,8 млрд з $1,9 млрд. Про це свідчать дані Центрального банку Єгипту (CBE), опубліковані 12 жовтня 2026 року.
Таким чином, за рік надходження зросли приблизно на $900 млн. Позитивна динаміка спостерігається на тлі розширення міжнародного попиту на єгипетську нерухомість, розвитку великих будівельних проєктів та державних ініціатив, спрямованих на залучення капіталу з-за кордону.
При цьому статистика Центробанку враховує купівлю нерухомості всіма нерезидентами, включаючи іноземних громадян та єгиптян, які постійно проживають за кордоном. Тому показник у $2,8 млрд не можна повністю відносити виключно до іноземних громадян.
Зростання інвестицій у нерухомість стало частиною загального збільшення припливу іноземного капіталу в економіку Єгипту. Згідно з даними Центробанку, чистий приплив прямих іноземних інвестицій у 2025/2026 фінансовому році досяг приблизно $18 млрд проти $12,2 млрд роком раніше.
Зокрема, інвестиції у створення нових підприємств та збільшення капіталу діючих компаній зросли до $8,8 млрд з $5,5 млрд. Реінвестований прибуток збільшився з $4,2 млрд до $6,2 млрд, а чисті надходження від продажу компаній та виробничих активів нерезидентам склали $433,2 млн проти $399,8 млн роком раніше.
Істотну роль у залученні інвестицій відіграють масштабні девелоперські проєкти на Середземноморському узбережжі, у Новому Каїрі та новій адміністративній столиці Єгипту.
У травні 2026 року Міністерство юстиції Єгипту завершило підготовку законопроекту, що регулює придбання іноземними громадянами готової нерухомості та незабудованих земельних ділянок. Його мета — спростити процедури оформлення власності та зробити ринок більш доступним для закордонних інвесторів.
Уряд також розвиває цифрові механізми купівлі нерухомості іноземцями, що передбачають оформлення угод та переказ коштів через банківську систему Єгипту.
На тлі зростання зовнішнього попиту влада приділяє все більше уваги прозорості девелоперських проєктів, реєстрації об’єктів та захисту інтересів покупців.
На відміну від Туреччини, де статистичне відомство щомісяця публікує кількість угод з іноземцями у розбивці за громадянством, Єгипет не надає у відкритому доступі порівнянного загальнонаціонального рейтингу покупців нерухомості.
Тому оцінювати структуру іноземного попиту доводиться на основі досліджень консалтингових компаній, повідомлень єгипетських девелоперів та регіональних агентств нерухомості.
Одну з найбільших груп покупців становлять громадяни держав Перської затоки, насамперед Саудівської Аравії, Катару, ОАЕ та Кувейту.
За оцінкою голови компанії Kalila, яка організовує міжнародні виставки Nile Property Expo, Басема Каліли, опублікованою єгипетським виданням Osoul Misr 1 жовтня 2026 року, найбільш активними покупцями єгипетської нерухомості серед іноземних клієнтів є громадяни Саудівської Аравії та Катару.
Саудівські покупці виявляють особливий інтерес до нерухомості в новій адміністративній столиці Єгипту. Громадяни Катару переважно розглядають проєкти на північному узбережжі Середземного моря, тоді як інвестори з інших держав Перської затоки активно цікавляться західними районами Каїра.
При цьому йдеться про оцінку учасника ринку, а не про офіційний статистичний рейтинг за кількістю зареєстрованих угод.
Другу велику категорію покупців утворюють європейці та громадяни країн колишнього СРСР, які традиційно купують нерухомість на курортах Червоного моря.
Згідно з публікацією єгипетської газети Al-Masry Al-Youm від 19 вересня 2025 року, представники місцевого девелоперського бізнесу називали серед найактивніших іноземних покупців у Хургаді громадян Росії, Німеччини, Великої Британії та Італії.
Значний інтерес до курортного житла також виявляють покупці з Польщі, Нідерландів, Чехії та інших європейських країн.
На відміну від інвесторів із Перської затоки, які частіше орієнтуються на великі житлові комплекси та дорогу нерухомість у столичному регіоні та на Середземноморському узбережжі, європейські покупці переважно розглядають апартаменти для відпочинку, тривалого проживання та подальшої здачі в оренду.
Основними центрами такого попиту залишаються Хургада, Ель-Гуна, Сахль-Хашиш та інші курортні райони Червоного моря. Окреме місце посідає Шарм-ель-Шейх, де діють особливі правила оформлення майнових прав іноземців.
Громадяни України також присутні серед іноземних покупців єгипетської нерухомості, насамперед на курортах Червоного моря. Згідно з дослідженням Experts Club та проєкту Relocation.com.ua, опублікованим 14 вересня 2025 року, українці входять до числа помітних груп покупців курортного житла в Єгипті, особливо в Хургаді.
За оцінками учасників ринку, громадяни України почали активно купувати нерухомість на єгипетських курортах ще у 2010-х роках, а після початку повномасштабної війни у 2022 році частина покупців почала розглядати Єгипет не лише як туристичний напрямок, а й як місце для тривалого проживання.
Для українців найбільший інтерес становлять порівняно недорогі квартири площею 40–70 кв. м, які купуються для власного проживання, сезонного відпочинку або здачі в оренду.
У дослідженні Experts Club зазначалося, що українські покупці представлені переважно в доступному ціновому сегменті, тоді як заможніші інвестори розглядають об’єкти вартістю від 300 тис. доларів і вище, зокрема у зв’язку з можливістю участі в інвестиційних міграційних програмах Єгипту.
При цьому офіційних даних про кількість об’єктів, придбаних громадянами України в Єгипті у 2025/2026 фінансовому році, Центральний банк країни не опублікував. Відповідно, визначити точну частку українців у загальному обсязі інвестицій нерезидентів або їхнє актуальне місце серед іноземних покупців поки що неможливо.
Програма отримання єгипетського громадянства через інвестиції передбачає, зокрема, можливість придбання нерухомості вартістю не менше 300 тис. доларів за умови дотримання встановлених державою умов. Ця програма призначена для окремої категорії інвесторів і не відображає типовий бюджет покупців курортних квартир.
Єгипетська влада розглядає міжнародні продажі нерухомості як один із інструментів залучення іноземної валюти, збільшення інвестицій та розвитку будівельного сектору. Одним із найбільших напрямків залишається північне узбережжя Середземного моря, де реалізуються масштабні проєкти за участю арабського капіталу.
ЄГИПЕТ, ІНВЕСТИЦІЇ, іноземний покупець, НЕРУХОМІСТЬ, УКРАЇНА
ПриватБанк втретє за місяць виставив на відкритий аукціон у системі “Prozorro.Продажі” стадіон “Дніпро-Арена” та тренувальну базу у Дніпрі, знизивши стартову ціну до 111,27 млн грн без ПДВ, повідомила пресслужба фінустанови.
Аукціон заплановано на 27 жовтня у форматі трираундового англійського аукціону, гарантійний внесок становить 5,56 млн грн, або 5% стартової ціни, мінімальний крок підвищення – 1,11 млн грн, або 1%.
Два попередні аукціони – 6 та 15 жовтня – не відбулися через відсутність заявок. Менше ніж за місяць стартова ціна комплексу знизилася на 29,44 млн грн, або на 20,9%.
До лота входять стадіон загальною площею 15,95 тис. кв. м, комплекс тренувальної бази площею 13,06 тис. кв. м та окреме крите футбольне поле площею 7,47 тис. кв. м.
“Дніпро-Арена” розрахована на 31 тис. глядачів, має VIP-ложу на 296 місць і ресторан на 550 місць. Футбольне поле розміром 105×68 м обладнане системами підігріву й автоматичного поливу та штучним освітленням.
До тренувальної бази входять чотири поля з натуральним покриттям, три відкриті поля зі штучним покриттям, крите поле з трибунами на 506 місць, котеджне містечко, спальний корпус, медико-реабілітаційний центр, басейн і тренажерну залу.
Земельні ділянки під об’єктами перебувають у комунальній власності. Деякими з них ПриватБанк користується на підставі договорів оренди, щодо однієї ділянки право користування перебуває на стадії оформлення.
Передача майна покупцю передбачена після отримання дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію або висновку про відсутність його необхідності та після повного розрахунку за об’єкт.
До участі в аукціоні не допускаються особи, які перебувають під санкціями, пов’язані з юрисдикціями неприйнятно високого ризику, причетні до корупційних правопорушень, фінансування тероризму чи відмивання коштів.
Обмеження також поширюються на компанії з непрозорою структурою власності в офшорних юрисдикціях, а також осіб, приналежних до олігархів, колишніх керівників або власників ПриватБанку.
ПриватБанк – найбільший банк України. Загальні активи фінустанови, за даними Нацбанку, на 1 вересня 2026 року становили 983,82 млрд грн (22,8% від загального обсягу).
АУКЦІОН, Дніпро-Арена, НЕРУХОМІСТЬ, ПРИВАТБАНК, Прозорро.Продажі
