Іноземні громадяни у першому півріччі 2026 року придбали в Іспанії 62 327 об’єктів житлової нерухомості, що на 13% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Водночас середня ціна житла, яке купували іноземці, зросла на 9,4% і досягла рекордних €2 644 за кв. м, свідчать дані Генеральної ради нотаріусів Іспанії (Consejo General del Notariado), оприлюднені 15 жовтня.
За інформацією Центру статистичної інформації нотаріату (CIEN), це найбільше річне скорочення кількості угод з іноземними покупцями з першого півріччя 2020 року. Частка іноземців у загальній кількості операцій із житлом знизилася до 18,3% проти 19,2% роком раніше та 20,3% у 2024 році.
Найпомітніше зменшилася активність покупців, які не мають статусу резидента Іспанії. Вони придбали 22 940 об’єктів, що на 18% менше, ніж роком раніше. На цю категорію припало 36,8% усіх угод іноземців.
Іноземці, які проживають в Іспанії, придбали 39 387 об’єктів, або 63,2% від загальної кількості покупок іноземних громадян. Порівняно з першим півріччям 2025 року їхня активність скоротилася на 10%.
Попри зниження кількості угод, вартість житла продовжила зростати. Нерезиденти платили в середньому €3 493 за кв. м, що на 11,8% більше, ніж роком раніше. Для іноземців-резидентів середня ціна становила €2 102 за кв. м (+9,8%), тоді як громадяни Іспанії купували житло в середньому за €1 971 за кв. м (+8,7%).
Найбільшими покупцями житла серед іноземців у першому півріччі стали громадяни Марокко, які здійснили 4 960 угод, або 8% від загальної кількості іноземних покупок. Вперше за цим показником вони випередили громадян Великої Британії, на яких припало 4 541 угода (7,3%).
Третє місце посіла Італія з 4 109 угодами (6,6%), четверте – Румунія з 3 974 угодами (6,4%), п’яте – Німеччина з 3 907 угодами (6,3%).
Найвищу середню вартість придбаної нерухомості зафіксовано серед громадян США – €3 948 за кв. м. Далі йшли покупці зі Швеції (€3 839), Німеччини (€3 763), Швейцарії (€3 760) та Норвегії (€3 588).
Українці також залишаються помітною групою іноземних покупців іспанської житлової нерухомості. Хоча в короткому повідомленні нотаріату за перше півріччя 2026 року окремі абсолютні показники щодо громадян України не наведені, відповідна інформація міститься в офіційній статистиці Колегії реєстраторів Іспанії.
Згідно з даними реєстраторів, у першому кварталі 2026 року українці забезпечили 3,08% усіх зареєстрованих покупок житла іноземцями, посівши десяте місце серед національностей. Це відповідає приблизно 764 угодам.
У другому кварталі частка українців становила 2,94%, а їхня позиція в рейтингу знизилася до одинадцятої. Виходячи із загальної кількості зареєстрованих угод іноземців, на громадян України припало орієнтовно 789 покупок.
Таким чином, за підсумками першого півріччя 2026 року українці могли придбати в Іспанії близько 1,55 тис. житлових об’єктів за методологією Колегії реєстраторів.
При цьому статистика реєстраторів і нотаріусів не є тотожною. За даними реєстраторів, іноземці придбали за півріччя близько 51,6 тис. об’єктів, тоді як нотаріуси зафіксували 62,3 тис. угод. Розбіжність пов’язана з різними етапами реєстрації операцій та методиками статистичного обліку. Тому розрахункова кількість покупок українців не може безпосередньо співвідноситися із загальною кількістю угод за даними нотаріату.
Водночас у нотаріальній статистиці найбільше річне скорочення покупок за окремими національностями зафіксовано серед громадян Росії (-26,2%), Китаю (-26,1%), США (-22%), Болгарії (-21,6%), Бельгії (-21,3%) та Великої Британії (-21%).
Зростання кількості придбаних об’єктів серед основних груп іноземних покупців продемонстрували лише громадяни Венесуели (+10,2%) та Колумбії (+7,4%).
Географічно найбільша активність іноземців зберігається в туристичних і прибережних регіонах. Зокрема, у Валенсійській автономній спільноті нерезиденти придбали 9 250 об’єктів, що становить 40,3% усіх покупок цієї категорії в Іспанії. Ще 5 800 угод припало на Андалусію, 2 046 – на Канарські острови.
Серед іноземців-резидентів найбільшу кількість угод зареєстровано в Каталонії – 8 516, Валенсійській спільноті – 8 196 та Андалусії – 6 007.
Кількість покупок житла іноземцями скоротилася майже в усіх автономних спільнотах країни. Винятками стали Кастилія-Ла-Манча (+4,4%) та Естремадура (+3,3%).
Найбільше падіння зафіксовано в Кантабрії (-20,5%), на Канарських островах (-20,3%) та в Мадридській автономній спільноті (-19,7%). На Балеарських островах і у Валенсії кількість угод скоротилася на 15,4%.
При цьому ціни для іноземних покупців зросли у 15 із 17 автономних спільнот. Найсуттєвіше подорожчання відбулося в Кантабрії (+23%), Астурії (+22,3%), Естремадурі (+16,4%), Валенсії (+15,6%) та Мадриді (+15,4%).
Поточна статистика свідчить про зміну ситуації на іспанському ринку: після кількох років високої активності кількість покупок іноземцями почала скорочуватися, тоді як вартість придбаної нерухомості продовжує встановлювати нові максимуми.
Для міжнародних інвесторів та іноземців, які планують переїзд до Іспанії, це означає зростання витрат на придбання житла навіть в умовах послаблення попиту. Водночас регіональні відмінності залишаються значними, а ринок прибережних курортів продовжує суттєво відрізнятися від внутрішніх районів країни.
Consejo General del Notariado є загальнонаціональним органом представництва нотаріату Іспанії. Його статистичний центр CIEN аналізує дані нотаріально посвідчених операцій. Colegio de Registradores веде окрему статистику зареєстрованих прав на нерухомість, зокрема за громадянством покупців.
Як повідомляє Relocation, уряд Ірландії продовжує у 2026 році програму фінансової підтримки відновлення порожніх та занедбаних будинків Vacant Property Refurbishment Grant, яка передбачає компенсацію до €50 тис. витрат на ремонт житлової нерухомості та до €70 тис. для об’єктів в аварійному стані.
Як повідомляється на офіційному сайті Міністерства житлового будівництва, місцевого самоврядування та спадщини Ірландії, програма поширюється на міста, невеликі населені пункти та сільські території.
Основна мета ініціативи – повернути до використання житлову нерухомість, яка тривалий час залишалася незаселеною, та збільшити пропозицію доступного житла.
Для отримання гранту будівля повинна бути зведена до 2008 року та залишатися порожньою щонайменше два роки.
Заявник повинен підтвердити право власності на нерухомість або документально довести, що перебуває в процесі її придбання.
Відремонтоване житло дозволяється використовувати як основне місце проживання або здавати в оренду відповідно до умов програми.
Стандартний грант становить до €50 тис. Якщо об’єкт офіційно визнано занедбаним та непридатним для використання, заявник може претендувати на додаткові €20 тис.
При цьому компенсація залежить від фактично підтверджених витрат, виду робіт та оцінки місцевих органів влади. Заявлена максимальна сума не гарантує автоматичного отримання фінансування в повному обсязі.
У 2026 році Ірландія також розширила підтримку реконструкції колишніх комерційних і громадських будівель під житлові приміщення.
Для проєктів, які передбачають створення кількох квартир у такій нерухомості, максимальний грант може становити €90-110 тис. залежно від технічного стану та кількості нових житлових одиниць.
Окрема програма Vacant Above the Shop Grant спрямована на облаштування квартир у порожніх приміщеннях над діючими магазинами та іншими комерційними об’єктами.
У межах цієї ініціативи загальна фінансова підтримка може досягати €140 тис., включаючи допомогу на підготовку проєкту та професійні консультації, за умови виконання відповідних критеріїв.
На відміну від італійських муніципалітетів, Ірландія не продає будинки за символічну ціну. Її модель передбачає фінансування відновлення вже придбаної нерухомості або об’єкта, який заявник планує купити.
Водночас участь у програмі не обмежується виключно громадянами Ірландії, однак вимагає відповідності встановленим критеріям. Гранти надаються фізичним особам, тоді як зареєстровані компанії та девелопери не можуть користуватися стандартною програмою Vacant Property Refurbishment Grant.
Для іноземних покупців окремим питанням залишається законність довгострокового проживання в Ірландії. Придбання нерухомості та отримання гранту не замінюють необхідних імміграційних дозволів.
Державна програма діє з липня 2022 року та поступово розширюється. Її реалізацію здійснюють місцеві органи влади за підтримки уряду Ірландії.
Як повідомляє Relocation, італійська комуна Біккарі (Biccari) у регіоні Апулія продовжила у 2026 році програму продажу недорогого житла, включаючи будинки за символічну ціну €1. Місцева влада відмовилася від обов’язкових вимог щодо постійного проживання та реконструкції нерухомості, а також розширила пропозицію об’єктами в кращому технічному стані вартістю до €30 тис.
Як повідомило італійське видання Idealista, Біккарі залишається одним із населених пунктів півдня Італії, які використовують продаж дешевої нерухомості для боротьби зі скороченням населення та відновлення історичної забудови.
Програма діє з 2021 року. Спочатку муніципалітет запропонував покупцям близько 20 об’єктів, які перебували переважно в незадовільному стані та потребували значних інвестицій у реконструкцію.
Однак досвід попередніх років показав, що багато іноземних покупців не готові організовувати капітальний ремонт дистанційно через складність отримання дозволів, пошуку підрядників і контролю за будівельними роботами.
У результаті муніципалітет сформував розширений каталог нерухомості, що включає як занедбані будинки за €1, так і придатніші для проживання об’єкти вартістю від кількох тисяч до €30 тис.
За словами мера Біккарі Джанфіліппо Міньоньї, покупці можуть самостійно визначати подальше використання нерухомості. Зокрема, будинки дозволяється використовувати для постійного проживання, сезонного відпочинку або здавання в оренду за умови дотримання відповідних місцевих правил.
Важливою особливістю програми є відсутність спеціального муніципального зобов’язання постійно проживати в придбаному будинку або завершувати його реконструкцію протягом визначеного терміну. Водночас аварійні будівлі не можуть використовуватися без виконання необхідних робіт та дотримання будівельних норм.
До участі допускаються й іноземні покупці. Для оформлення угоди необхідно отримати італійський податковий номер Codice Fiscale та дотриматися загальних законодавчих умов придбання нерухомості іноземцями.
При цьому символічна ціна будинку не означає відсутності додаткових витрат. Покупець має оплатити нотаріальне оформлення, реєстраційні платежі, перевірку правового статусу об’єкта та, за необхідності, ремонт.
Для будинків у поганому технічному стані реконструкція може коштувати €20-25 тис. або більше залежно від площі, стану конструкцій та обсягу робіт.
За інформацією місцевої влади, з початку реалізації програми сукупна вартість угод купівлі-продажу досягла приблизно €650 тис., а виконані, заплановані та розпочаті ремонтні роботи оцінюються ще в €1,3 млн.
Програма залучила покупців з інших регіонів Італії, Німеччини, США, Аргентини, Перу та Португалії. Частина нових власників розглядає житло як майбутнє місце проживання після виходу на пенсію, інші – як сезонну резиденцію або об’єкт для оренди.
Біккарі розташоване в провінції Фоджа приблизно за 30 км від однойменного міста. Населення комуни становить 2,6 тис. осіб. Її економіка пов’язана із сільським господарством, місцевими послугами та туризмом.
Програми продажу будинків за символічну ціну використовуються в Італії з 2008 року. Вони набули поширення передусім у невеликих населених пунктах Сицилії, Сардинії, Калабрії та інших регіонів, які стикаються з депопуляцією та старінням житлового фонду.
Водночас придбання нерухомості в Італії саме по собі не надає іноземцям права на довгострокове проживання або автоматичного отримання посвідки на проживання.
У серпні 2026 року громадяни України придбали в Туреччині 147 об’єктів житлової нерухомості та посіли друге місце серед іноземних покупців, поступившись лише громадянам Росії, свідчать дані Турецького статистичного інституту TÜİK, опубліковані 17 вересня.
Росіяни у серпні придбали 343 об’єкти, українці — 147, громадяни Ірану — 140. Таким чином, на українців припало близько 7,6 % усіх продажів житла іноземцям у Туреччині за місяць. Росіяни забезпечили близько 17,7 % іноземних покупок.
У порівнянні з липнем активність українських покупців дещо зросла. У липні громадяни України придбали 145 об’єктів і посідали третє місце після росіян та іранців. Таким чином, кількість українських угод у серпні збільшилася приблизно на 1,4%, тоді як покупки росіян скоротилися з 394 до 343 об’єктів, або майже на 13%.
Загалом іноземцям у серпні було продано 1 938 житлових об’єктів, що практично відповідає минулорічному рівню — зростання склало лише 0,1%. У порівнянні з липнем, коли іноземці придбали 2 120 об’єктів, кількість угод знизилася приблизно на 8,6%. Частка іноземних покупців у загальному обсязі продажів житла в Туреччині в серпні становила 1,5%.
При цьому внутрішній ринок Туреччини скорочувався значно швидше. У серпні в країні було продано 127 410 об’єктів житлової нерухомості — на 14,7% менше, ніж роком раніше. Продажі нового житла знизилися на 4,5% — до 44 378 об’єктів, а вторинного — одразу на 19,4%, до 83 032.
Іпотечний сегмент, навпаки, продемонстрував зростання. Кількість угод з використанням іпотеки збільшилася на 7,2% і сягнула 22 131, що становило 17,4% усіх продажів житла. За січень-серпень іпотечні продажі зросли на 27,6% — до 188 813 об’єктів.
За вісім місяців 2026 року в Туреччині було продано 950 529 об’єктів житла — на 6,8% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Іноземці за цей період придбали 13 141 об’єкт, що на 6,3% менше, ніж у січні-серпні 2025 року. Таким чином, іноземний попит загалом знижується приблизно тими ж темпами, що й турецький ринок.
Особливо помітна концентрація українського попиту в Анталії. У серпні іноземці придбали там 599 об’єктів житла, причому 114 квартир і будинків купили громадяни України. Це означає, що на Анталію припало близько 78% усіх серпневих покупок українців у Туреччині.
Росіяни придбали в Анталії 226 об’єктів, німці — 56. За загальною кількістю іноземних угод перше місце посідав Стамбул із 763 об’єктами, далі йшли Анталія — 599, Мерсін — 143, Анкара — 92, Трабзон — 47 та Ялова — 45.
Українці вже кілька років поспіль залишаються серед найбільших іноземних покупців турецької нерухомості. За підсумками 2025 року громадяни України придбали в Туреччині 1 541 житловий об’єкт і посіли третє місце після росіян — 3 649 угод та іранців — 1 878. У 2024 році українці придбали 1 631 об’єкт.
При цьому зниження кількості угод відбувається на тлі триваючого номінального зростання цін. Як раніше писав Open4Business, у липні 2026 року середня вартість квадратного метра житла в Туреччині сягнула близько 41,7 тис. турецьких лір, або приблизно $871, а середня вартість об’єкта становила близько 5,21 млн лір, або $109 тис. Однак з урахуванням високої інфляції житло в реальному вираженні подешевшало приблизно на 6,6% за рік.
За даними українського агентства закордонної нерухомості Homium, середній бюджет українського покупця нерухомості в Туреччині у 2025–2026 роках становить приблизно $100–200 тис. Компанія працює, зокрема, з ринками Аланії, Анталії, Стамбула, Бодрума, Фетхіє, Мерсіна та інших регіонів Туреччини. Найдоступніші пропозиції в окремих регіонах починаються приблизно від $45–65 тис., тоді як нерухомість у Стамбулі, Бодрумі та інших преміальних локаціях значно дорожча.
«Статистика серпня показує, що попит українців на нерухомість у Туреччині залишається стабільним, незважаючи на загальне охолодження ринку. Покупці стали більш раціональними й значно уважніше оцінюють ціну об’єкта, можливість його подальшої оренди, витрати на утримання та ліквідність. Для українських клієнтів Туреччина залишається насамперед зрозумілим ринком завдяки географічній близькості, великому вибору об’єктів та сформованій інфраструктурі для іноземних власників. При цьому найбільш помітна концентрація попиту в Анталії та на Середземноморському узбережжі», — зазначив генеральний директор Homium Артур Бразилевський.
Показово, що на тлі падіння загальної кількості угод на турецькому ринку майже на 15% продажі іноземцям у серпні залишилися практично на торішньому рівні. Це може свідчити про стабілізацію іноземного попиту після тривалого зниження, однак дані за січень-серпень поки що не дозволяють говорити про його повноцінне відновлення.
Як повідомляє Relocation, влада Барселони має намір суттєво збільшити податкове навантаження на власників туристичних апартаментів. 15 жовтня 2026 року міська рада попередньо схвалила введення додаткових зборів до податку на нерухомість (IBI) у розмірі від 50% до 150% залежно від кількості ліцензій на короткострокову оренду, що належать власнику.
Новий захід торкнеться близько 10,6 тис. туристичних квартир і стане черговим етапом політики міської влади щодо скорочення короткострокової оренди житла. Остаточне затвердження податкових змін заплановано на грудень 2026 року. Якщо рішення буде ухвалено, нові правила почнуть діяти з 1 січня 2027 року, а перший додатковий податок буде нараховано 31 грудня 2027 року.
Розмір доплати залежатиме від кількості туристичних ліцензій у власника. Власники однієї ліцензії повинні будуть сплачувати на 50% більше від чинного податку IBI. Для власників двох або трьох ліцензій передбачено надбавку в розмірі 100%, а для власників чотирьох і більше туристичних об’єктів — 150%.
Таким чином, якщо стандартний щорічний податок на квартиру становить 1 тис. євро, після запровадження нових правил власник однієї туристичної ліцензії платитиме 1,5 тис. євро, двох або трьох ліцензій — 2 тис. євро, а чотирьох і більше — 2,5 тис. євро на рік за відповідний об’єкт.
За даними муніципалітету, приблизно 6 тис. туристичних квартир, або близько 57% від їх загальної кількості, належать власникам із чотирма та більше ліцензіями. Ще близько 1,2 тис. об’єктів належать власникам двох або трьох ліцензій, а приблизно 3,2 тис. — власникам однієї ліцензії.
Міська влада розраховує отримувати завдяки підвищеному оподаткуванню додатково 7–8 млн євро щорічно.
Заступник мера Барселони з економічних питань Жорді Вальс пояснив необхідність змін тим, що туристичні квартири фактично використовуються для комерційної діяльності, тому їх оподаткування не повинно відповідати умовам звичайного житлового фонду.
Нова податкова політика реалізується на тлі раніше прийнятого рішення про поступове припинення короткострокової оренди квартир у Барселоні. Муніципалітет має намір не продовжувати діючі ліцензії на туристичне розміщення після закінчення їхнього терміну в листопаді 2028 року.
Для інвесторів у нерухомість Барселони нові правила означають зниження потенційної прибутковості туристичної оренди. Додаткові витрати особливо помітно позначаться на професійних операторах, які управляють кількома квартирами. При цьому перспектива припинення дії туристичних ліцензій у 2028 році створює додаткові ризики для довгострокових інвестиційних планів.
Власникам доведеться розглядати альтернативні моделі використання нерухомості, включаючи довгострокову оренду, середньострокові договори за умови дотримання встановлених вимог або продаж об’єктів.
Разом із тим представники галузі виступають проти нових обмежень. Асоціація туристичних апартаментів Барселони Apartur назвала підвищення податків непропорційним і таким, що створює правову невизначеність для бізнесу. Організація заявила про готовність оскаржити нові правила в суді після їх остаточного ухвалення.
Барселона залишається одним із найбільших туристичних центрів Іспанії та Європи. Масовий розвиток короткострокової оренди в останні роки став предметом суперечок між власниками нерухомості, представниками туристичної індустрії та місцевими мешканцями.
Як повідомляє Сербський Економіст, Чорногорія продовжує переглядати міграційні правила в рамках зближення із законодавством ЄС. Влада одночасно посилює вимоги до іноземців, які отримують дозвіл на проживання через нерухомість та бізнес, але зберігає окремий механізм для digital nomads — цифрових кочівників, які працюють віддалено на закордонні компанії.
Згідно з чинними та раніше затвердженими змінами, для отримання тимчасового дозволу на проживання через нерухомість запроваджується мінімальна вартість об’єкта — 200 тис. євро. Іноземці, які вже мають дозвіл на проживання на цій підставі, повинні будуть привести свій статус у відповідність до нових вимог протягом року.
Для іноземців, які отримують дозвіл на проживання через власну компанію, правила також стають суворішими. Іноземний виконавчий директор або власник понад 51% капіталу компанії повинен мати щонайменше трьох співробітників, двоє з яких — громадяни Чорногорії, що працюють повний робочий день.
При цьому влада не відмовляється від окремої програми для цифрових кочівників. Іноземець, який працює онлайн на закордонну компанію або власну компанію, зареєстровану за межами Чорногорії, як і раніше, може претендувати на тимчасовий дозвіл на проживання. Для цього необхідно підтвердити дохід, житло, медичну страховку та підставу для дистанційної роботи.
Для країни це важливий компроміс: Чорногорія прагне привести міграційну систему у відповідність до стандартів ЄС, але водночас зберегти привабливість для ІТ-фахівців, консультантів, підприємців та інших віддалених працівників.
Окремо з 1 листопада 2026 року Чорногорія запроваджує візовий режим для громадян Росії, Туреччини, Білорусі, Китаю та Саудівської Аравії. Уряд прямо пояснює це необхідністю повного узгодження візової політики з Євросоюзом у рамках переговорного розділу 24.
Тому можна припустити, що збереження зручного режиму для цифрових кочівників та кваліфікованих іноземних фахівців частково має пом’якшити можливий відтік росіян і турків, який може відбутися після скасування безвізового в’їзду та посилення правил отримання посвідки на проживання.
Масштаб іноземної присутності для невеликої Чорногорії вже дуже великий. За даними МВС станом на вересень 2026 року, дозвіл на проживання мали майже 70 тис. іноземців.
Найбільші групи:
Росія — 17,9 тис. осіб
Сербія — 15,3 тис.
Туреччина — 10,6 тис.
Боснія і Герцеговина — 3,8 тис.
Косово — 3,1 тис.
Албанія — 3,1 тис.
Азербайджан — 2,6 тис.
Україна — 1,6 тис.
Північна Македонія — 1,2 тис.
Німеччина — 1,1 тис.
Таким чином, лише росіяни, серби та турки становлять близько 63 % усіх іноземців із посвідкою на проживання в Чорногорії. Саме тому будь-які зміни візового та міграційного режиму особливо чутливо позначаються на ринку нерухомості, оренди, малого бізнесу та сфери послуг.
Міграція, НЕРУХОМІСТЬ, посвідка на проживання, цифровий кочівник, ЧОРНОГОРІЯ
