Ціни на житло в Туреччині в липні 2026 року зросли в середньому на 23,3% у національній валюті порівняно з минулим роком, однак висока інфляція повністю нівелювала це зростання: у реальному вираженні нерухомість подешевшала на 6,6%, свідчить липневий огляд ринку платформ Emlakjet та Endeksa. Дані опубліковано 14 серпня.
Середня ціна квадратного метра житла по країні сягнула 41,7 тис. турецьких лір, або приблизно 871 долар, а середня вартість об’єкта, що продається, — 5,21 млн лір, що відповідає приблизно 109 тис. доларів.
При цьому в липні вперше з’явився невеликий позитивний сигнал у короткостроковій динаміці: за місяць ціни зросли на 1,9% номінально та приблизно на 0,5% з урахуванням інфляції. Однак одного місяця поки що недостатньо, щоб говорити про стійке відновлення реальної вартості турецького житла.
Анкара дорожчає швидше за Стамбул та Анталію
Серед 30 найбільших за кількістю угод провінцій найпомітніше зростання зафіксовано в Орду — 32,4% за рік. Це єдина з розглянутих провінцій, де зростання виявилося позитивним і з урахуванням інфляції — близько 0,4%.
На другому місці — Анкара з номінальним зростанням на 28,7%, при цьому в реальному вираженні житло в столиці подешевшало приблизно на 2,5%. Далі йдуть Коджаелі — плюс 28,5%, Денізлі — 27,1% та Елязиг — 26,9%.
У Стамбулі квадратний метр житла в липні коштував у середньому 65,1 тис. лір, а середня вартість об’єкта — близько 7,16 млн лір, або $149,5 тис.
В Анталії, одному з основних ринків для іноземних покупців, середня вартість квадратного метра сягнула 55,5 тис. лір, а об’єкта — близько 6,1 млн лір, або $127,5 тис. В Ізмірі середня вартість становила близько 54 тис. лір за квадратний метр і 6,48 млн лір за об’єкт.
Найдорожчою провінцією Туреччини залишається Мугла, до якої входять такі курортні центри, як Бодрум і Мармарис. Тут середня вартість квадратного метра сягнула 87,2 тис. лір, а об’єкта — 11,34 млн лір, або майже $237 тис. Це більш ніж удвічі перевищує середній показник по країні.
Продажі житла різко знизилися
Зростання цін відбувається на тлі помітного скорочення кількості угод. За даними Турецького статистичного інституту TÜİK, статистика продажів житла та комерційної нерухомості за липень була опублікована 13 серпня 2026 року. Загалом за місяць у країні було продано 123 603 житлові об’єкти, що приблизно на 17% менше, ніж роком раніше.
Найбільшим ринком залишився Стамбул із 22,6 тис. угод, далі йшли Анкара — 9,64 тис., Ізмір — 6,55 тис. та Анталія — 6,3 тис.
При цьому структура продажів дає неоднозначні сигнали. Кількість іпотечних угод зросла на 23,7%, тоді як продажі первинного житла знизилися на 8,6%, а вторинного — одразу на 20,8%. Це може свідчити про поступове повернення на ринок частини покупців, які мають можливість скористатися банківським фінансуванням.
Таким чином, зростання вартості турецької нерухомості в лірах поки що значною мірою залишається наслідком інфляції. Для інвестора важливіше звертати увагу не лише на номінальні 20–30% зростання, а й на реальну динаміку вартості, валютний курс та прибутковість від оренди. За підсумками липня середній об’єкт у Туреччині формально коштує значно дорожче, ніж рік тому, проте його реальна вартість продовжує знижуватися.
Нещодавно Open4Business окремо проаналізував структуру іноземних покупців турецької нерухомості. За підсумками червня 2026 року перше місце посідали громадяни Росії з 381 покупкою, а українці придбали 170 об’єктів і поділили друге місце з громадянами Ірану. Загалом іноземці купили в червні 2 015 житлових об’єктів. За січень-червень іноземний попит становив 9 083 об’єкти й був на 9,2% нижчим за торішній.
Українці залишаються однією з найбільших груп покупців житла в Туреччині й у більш тривалому періоді. У 2025 році громадяни України придбали 1 541 об’єкт і посіли третє місце серед іноземців, поступившись лише росіянам та іранцям. Таким чином, зниження реальних цін на турецьке житло представляє безпосередній інтерес і для українських приватних інвесторів, які продовжують активно бути присутніми на цьому ринку.
У липні 2026 року громадяни України придбали в Туреччині 145 об’єктів житлової нерухомості та посіли третє місце серед іноземних покупців житла в країні, свідчать дані Турецького статистичного інституту (TÜİK), опубліковані 13 серпня.
Найбільше житла серед іноземців у липні придбали громадяни Росії — 394 об’єкти. На другому місці опинилися громадяни Ірану зі 189 угодами, на третьому — українці зі 145 об’єктами.
Таким чином, на громадян України припало близько 6,8 % усіх продажів житла іноземцям у Туреччині за місяць.
При цьому порівняно з червнем активність українських покупців дещо знизилася. У червні українці придбали 170 об’єктів і ділили друге місце з громадянами Ірану. У липні кількість угод українців зменшилася приблизно на 15%, проте Україна залишилася у трійці найбільших іноземних покупців турецької нерухомості.
Загалом іноземцям у Туреччині в липні було продано 2,12 тис. об’єктів житла, що на 1,9% більше, ніж у липні минулого року. Частка іноземців у загальному обсязі продажів житла становила 1,7%.
При цьому загальна ситуація на турецькому ринку нерухомості була значно гіршою: у липні в країні продали 123 603 тис. будинків і квартир — на 17% менше, ніж роком раніше. Продажі нового житла знизилися на 8,6% — до 42,529 тис. об’єктів, вторинного — на 20,8%, до 81,074 тис.
Таким чином, попит з боку іноземних покупців у липні виглядав стабільнішим, ніж на внутрішньому ринку. Однак за підсумками більш тривалого періоду іноземний попит поки що залишається нижчим за торішній. У січні–липні 2026 року іноземці придбали в Туреччині 11 203 тис. об’єктів житла, що на 7,3% менше, ніж за аналогічний період 2025 року.
Українці зберігають високі позиції на турецькому ринку нерухомості вже не перший рік. За підсумками 2025 року громадяни України також посідали третє місце серед іноземців: вони придбали 1 541 тис. об’єктів житла. Попереду були росіяни з 3 649 тис. угод та громадяни Ірану з 1 878 тис.
Для порівняння: у 2024 році українці також входили до трійки найбільших іноземних покупців, придбавши 1 631 тис. об’єктів.
Таким чином, незважаючи на певне липневе зниження порівняно з червнем, Україна залишається одним із трьох найбільших іноземних ринків для турецької житлової нерухомості, поряд із Росією та Іраном.
Як повідомляє Сербський Економіст, Белград продовжує зосереджувати значну частину будівельної та інвестиційної активності Сербії, тоді як розвиток ринку нерухомості в інших регіонах країни залишається помітно менш рівномірним.
Белградський регіон у II кварталі 2026 року став єдиним регіоном Сербії, де будівельна активність зросла в реальному вираженні, причому зростання склало одразу 51% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Про це свідчать дані Республіканського статистичного управління Сербії (RZS), опубліковані 10 серпня.
У всіх інших регіонах країни будівельна активність у II кварталі знизилася. У Воєводині вартість виконаних будівельних робіт у постійних цінах скоротилася на 2%, у Шумадії та Західній Сербії — на 27,5%, а в Південній та Східній Сербії — на 32,3%.
Таким чином, свіжа квартальна статистика свідчить про різке посилення розриву між столицею та рештою Сербії за обсягами будівельних робіт.
Загалом по Сербії вартість будівельних робіт у II кварталі зросла на 20,6% у поточних цінах порівняно з квітнем-червнем 2025 року.
Особливо швидко зростало будівництво будівель. У постійних цінах обсяг робіт у цьому сегменті збільшився на 32,4% у річному вимірі, тоді як на інших об’єктах будівництва, включаючи інфраструктуру, показник знизився на 7,1%.
Засновниця белградського агентства нерухомості VIDOVSTAN Віра Єгорова-Толста вважає, що концентрація капіталу в столиці має стійкий характер і пов’язана не лише з місцевим попитом, а й з інвестиційною привабливістю Белграда.
«Белград залишається окремим ринком у межах Сербії. Тут зосереджені робочі місця, іноземний бізнес, великі інфраструктурні проєкти та значна частина інвестиційного попиту. Тому нові проєкти в престижних районах столиці зазвичай знаходять свого покупця швидше, ніж аналогічні об’єкти в невеликих містах. При цьому в самому Белграді різниця між районами та якістю проєктів стає дедалі помітнішою», — каже Єгорова-Толстая.
На практиці це означає, що загальносербська статистика не завжди повністю відображає ситуацію для покупця квартири в столиці. Зростання пропозиції в країні може поєднуватися зі збереженням високих цін у найпопулярніших районах Белграда.
Єгорова-Толстая раніше також зазначала, що сербський ринок залишається стабільним, але попит стає більш вибірковим, а якість і розташування нерухомості набувають дедалі більшого значення.
Остаточно оцінити, наскільки будівельна активність у II кварталі вплинула на ціни на квартири в Белграді, можна буде після публікації свіжого квартального звіту Реєстру цін на нерухомість RGZ.
https://t.me/relocationrs/3427
Ринок нерухомості Кіпру продовжив стрімко зростати влітку 2026 року: за січень-липень до земельних управлінь країни було подано 12 047 договорів купівлі-продажу нерухомості, що на 14% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У липні було зареєстровано близько 2 040 договорів, що приблизно на 11% перевищує показник липня 2025 року. Таким чином, липень став одним із найактивніших місяців для кіпрського ринку нерухомості в поточному році. Дані базуються на статистиці Департаменту земельних ресурсів та геодезії Республіки Кіпр.
Значну роль у зростанні ринку продовжує відігравати попит з боку іноземців.
У липні громадяни Кіпру уклали 1 211 угод, що на 12% більше, ніж роком раніше. На них припало близько 59% ринку. Ще 829 договорів, або приблизно 41%, припало на закордонних покупців.
З них покупці з країн Євросоюзу уклали 277 договорів проти 274 у липні минулого року — зростання склало лише 1%.
Значно швидше зростав попит з боку громадян країн, що не входять до ЄС. Вони уклали 552 угоди проти 478 роком раніше — на 15% більше. Таким чином, понад дві третини всіх липневих покупок іноземців припало саме на громадян третіх країн.
За перші сім місяців 2026 року продажі покупцям із країн поза межами ЄС збільшилися на 19% у річному вимірі, причому зростання було зафіксовано в усіх п’яти адміністративних округах, що перебувають під контролем Республіки Кіпр.
Лімасол, Пафос і Ларнака приваблюють найбільше іноземців
Географія попиту серед місцевих та іноземних покупців помітно відрізняється. Серед кіпріотів особливо швидко зростали продажі в Лімасолі — у липні вони збільшилися на 39%, до 445 угод. У Пафосі зростання склало 29%, тоді як у Ларнаці та Фамагусті внутрішній попит знизився.
Іноземний попит особливо помітний у прибережних районах. У липні громадяни країн поза межами ЄС уклали в Ларнаці 150 договорів, що на 42% більше, ніж роком раніше. Пафос традиційно залишається одним із ринків острова, що найбільше орієнтовані на іноземців, а Лімасол — найбільшим ринком дорогої нерухомості та корпоративної релокації.
За підсумками січня–липня іноземці з ЄС та третіх країн разом забезпечили близько 41% усіх продажів нерухомості на Кіпрі.
Оперативна статистика земельного відомства не розкриває громадянство іноземних покупців за окремими країнами. Однак більш детальні дані про національності раніше надавало Міністерство внутрішніх справ Кіпру парламенту.
Згідно з урядовою статистикою за період з вересня 2024 року по вересень 2025 року, склад іноземних покупців істотно відрізняється залежно від регіону.
У Лімасолі серед закордонних покупців лідирували громадяни Росії — 846 придбань, далі йшли ізраїльтяни — 571 та громадяни Греції — 261.
У Пафосі найбільшу групу становили британці — 890 придбань, потім ізраїльтяни — 683 та росіяни — 327.
У Ларнаці особливо активно купували громадяни Ізраїлю — 850 об’єктів, Лівану — 723 та Великої Британії — 302.
У Нікосії лідирували громадяни Греції — 403 придбання, Румунії — 112, Росії — 80 та Лівану — 79. Ці дані Міністерство внутрішніх справ передало парламенту Кіпру, а потім їх опублікувало видання Cyprus Mail.
Громадяни України також є серед активних покупців кіпрської нерухомості, хоча вони поки що не входять до трійки найбільших груп.
Найбільш детальний розподіл за країнами, наданий МВС Кіпру парламенту в січні 2025 року, охоплював угоди з 2021 року до початку 2025 року.
Згідно з цими даними, українці входили до десятки найпоширеніших національностей покупців одразу в чотирьох прибережних округах — Лімасолі, Пафосі, Ларнаці та Фамагусті. У Лімасолі та Пафосі перед ними були росіяни, британці, ізраїльтяни, греки, румуни та китайці.
Щодо Нікосії є окремі дані щодо заявок іноземних громадян на придбання нерухомості у 2024 році. На українців припало 4% таких заявок, стільки ж, скільки на громадян Великої Британії. Китайці та ліванці забезпечили по 16%, росіяни — 14%, ізраїльтяни — 10%, сирійці — 6%, єгиптяни — 5%.
При цьому точно підрахувати кількість покупок саме українцями у січні-липні 2026 року наразі неможливо: щомісячна відкрита статистика DLS об’єднує Україну з усіма іншими державами поза межами ЄС.
Муніципалітет Наро в сицилійській провінції Агрідженто відкрив прийом заявок на придбання покинутих будинків за символічною ціною EUR1. Офіційний цифровий портал програми почав працювати в липні 2026 року, а муніципальний регламент був затверджений міською радою 4 червня. Програма спрямована на відновлення порожньої нерухомості, збереження історичного центру та залучення до міста нових жителів, підприємців та інвесторів. Муніципалітет не викуповує будівлі й не стає їхнім власником, а перевіряє об’єкти та виступає посередником між приватними власниками й потенційними покупцями.
На момент запуску в публічному каталозі представлені два будинки. Перший об’єкт площею близько 20 кв. м розташований на вулиці Ванелле та включає три приміщення. Другий будинок площею 93 кв. м із 5,5 приміщеннями розташований на вулиці Мадонна-делла-Рокка. Обидві будівлі потребують реконструкції.
Подати заявку можуть повнолітні громадяни Італії та інших держав, зокрема ті, хто не проживає в країні. Програма також відкрита для компаній, асоціацій, фондів, кооперативів та інших юридичних осіб. Обмежень щодо громадянства регламент не встановлює.
Відновлений об’єкт дозволяється використовувати як основне житло, другий будинок, туристичний об’єкт, готель формату B&B, ремісничу майстерню, комерційне приміщення або офіс організації. Однак під час розподілу будинків перевагу отримають проєкти, що передбачають постійне проживання в Наро, створення бізнесу, робочих місць та відновлення історичних елементів будівлі.
Максимальні 30 балів передбачені для заявників, готових перенести до Наро основне місце проживання. Комерційні, ремісничі та туристичні проєкти можуть отримати до 25 балів, а використання будівлі як другого будинку — до 10 балів. Додаткові бали нараховуються молодим парам до 35 років, сім’ям із дітьми, енергоефективним проєктам та ініціативам із найму місцевих працівників.
Символічна ціна EUR1 не включає нотаріальні послуги, реєстраційні та кадастрові платежі, підготовку проєкту, отримання дозволів і будівельні роботи. Усі пов’язані з купівлею та відновленням витрати оплачує новий власник.
Переможець конкурсу повинен внести заставу в розмірі EUR5 тис. Її можна оформити у вигляді банківської або страхової гарантії. Сума повертається після завершення робіт і перевірки їх відповідності затвердженому проєкту. У разі невиконання зобов’язань покупець втрачає заставу та право користуватися перевагами програми.
Проєкт реставрації необхідно подати муніципалітету протягом 12 місяців після оформлення угоди. Розпочати роботи потрібно не пізніше ніж через 12 місяців після затвердження проєкту, а повністю завершити їх — протягом 36 місяців із дня купівлі. За технічних або інших обґрунтованих обставин покупцеві може бути надано одне продовження тривалістю до 12 місяців.
Продати відновлений будинок не можна щонайменше п’ять років після закінчення робіт. Під час реконструкції власник також повинен оформити страхування відповідальності перед третіми особами. Муніципальні фахівці перевірятимуть стан проєкту кожні шість місяців.
Заявник повинен вибрати будинок в електронному каталозі та вказати присвоєний йому унікальний код. Можна надіслати скорочену заявку з основними контактними даними або одразу подати повний пакет з описом майбутнього використання об’єкта, попереднім проєктом, графіком робіт і передбачуваним обсягом інвестицій.
Подання заяви через портал не означає автоматичного отримання нерухомості. Документи та проєкт розглядає муніципальна технічна комісія, після чого складається рейтинг претендентів. Попередні результати публікуються на 15 днів для можливих зауважень, а остаточне оформлення угоди проводиться після внесення застави.
Офіційним першоджерелом інформації є спеціалізований портал муніципалітету Наро та опублікований на ньому регламент програми «Будинки за один євро». Станом на 6 серпня остаточна дата припинення прийому заявок на порталі не вказана, а список доступних об’єктів може поповнюватися після перевірки нових пропозицій приватних власників.
Загальний обсяг іпотечних кредитів у банківській системі станом на 1 червня 2026 року сягнув 50 млрд грн, або близько 4 % усіх виданих кредитів, повідомила перша заступниця голови правління «Глобус Банку» Олена Дмитрієва в середу під час аналітичної панелі «Аналітика ринку будівництва та нерухомості за перше півріччя 2026 року», організованої Конфедерацією будівельників України.
«Ринок нерухомості поступово адаптується до умов війни, проте попит залишається дуже чутливим до обстрілів, перебоїв з електропостачанням та зростання вартості будівництва. При цьому частка іпотеки в загальній кількості угод купівлі-продажу житла досі становить лише близько 3%», — зазначила Олена Дмитрієва.
За її даними, станом на 1 червня 2026 року загальний обсяг іпотечних кредитів у банківській системі досяг 50 млрд грн, або близько 4% усіх виданих кредитів. Протягом останнього року іпотечні портфелі банків зросли на 35%, тоді як загальний кредитний портфель збільшився приблизно на 10%.
Вона також наголосила на тому, що іпотечні кредити наразі мають близько 42 тис. українських сімей, що становить лише 0,4% від загальної кількості домогосподарств. Частка проблемних кредитів у цьому сегменті сягає 12%, переважно через старі валютні позики.
Водночас кількість нових іпотечних кредитів досі не повернулася до довоєнного рівня. У 2025 році банки видали близько 77% від кількості кредитів, наданих у 2021 році.
«Іпотечні портфелі дійсно зростають значно швидше, ніж кредитний ринок загалом. Однак головною рушійною силою цього зростання залишається «еОселя». Без державної підтримки масштаби іпотечного кредитування були б істотно меншими», — підкреслила Дмитрієва.
У середньому щомісяця банки видають близько 207 кредитів під заставу майнових прав на квартири в будинках, що будуються, а також близько 238 кредитів на придбання вже готового житла у забудовників. Завдяки цим двом напрямкам іпотечного кредитування будівельні компанії щомісяця отримують близько 884 млн грн, або приблизно $20 млн.
З початку дії програми «еОселя» було видано близько 28 тис. кредитів на загальну суму 49 млрд грн. Наразі на неї припадає 93% усіх нових іпотечних кредитів в Україні.
«Глобус Банк» засновано у 2007 році. Станом на січень 2026 року регіональна мережа налічує 34 відділення, з яких 29 входять до об’єднаної мережі Power Banking, що дозволяє працювати в умовах відсутності електроенергії.
Пріоритетні напрямки діяльності — кредитування енергоефективних проєктів, іпотечне кредитування на первинному ринку, автокредитування, кредитування малого та середнього бізнесу.
Голова правління «Глобус Банку» Сергій Мамедов є віце-президентом Конфедерації будівельників України та віце-президентом Асоціації українських банків.
