Виконавчий директор Програми ООН з навколишнього середовища (UNEP) Інгер Андерсен очікує, що її команда буде присутня в Україні щонайменше 4 роки для допомоги українському уряду в подоланні негативних наслідків війни.
“Досі UNEP не був присутній в Україні. Але тепер – так. Те, що ми робили досі, полягало в підтримці здалеку, тоді як зараз ми працюватимемо в тісній співпраці з Міністерством довкілля, щоб допомогти їм здобути ті навички, які їм потрібні, щоб упоратися з катастрофічною ситуацією. З екологічного погляду”, – сказала Андерсен в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
За її словами, UNEP очікує, що “пробуде тут щонайменше чотири роки і матимемо змогу надавати всю технічну підтримку, необхідну українському уряду, щоб забезпечити надійне та стале відновлення”.
Директорка наголосила також на важливості того, щоб реконструкція та будівництво відбувалося чистішими й екологічнішими методами, оскільки це зможе гарантувати, що забруднення довкілля, яке існувало до війни, буде зменшено та зникне згодом.
“Тож належить виконати велику роботу. І це та сфера, яку ми обов’язково будемо підтримувати”, – сказала вона.
Наразі, за словами Андерсен, першочергове завдання – це підготовка інспекторів, які по всій країні зможуть оцінювати екологічний збиток.
“У жовтні ми відправили першу групу з 25 осіб до Швейцарії, щоб вони могли пройти навчання. І тепер команда вже приїде сюди і продовжить навчання”, – повідомили в UNEP.
Очікується, що по всій країні працюватимуть “сотні інспекторів”.
Також Андерсен наголосила, що до повномасштабного вторгнення Україна відігравала активну роль у Європі в питаннях довкілля і підписала більшість важливих природоохоронних угод.
“Але зараз це не пріоритет, пріоритетом є люди і здоров’я та благополуччя людей, звичайно”, – додала Андерсен.
Повний текст інтерв’ю з виконавчим директором Програми ООН з навколишнього середовища (UNEP) буде опубліковано на сайті агентства “Інтерфакс-Україна”.
Втрати серед цивільних осіб із 24 лютого 2022 року, після початку Росією війни проти України, до 12 березня 2023 року становили 21965 цивільних (станом на 5 березня – 21793), зокрема 8231 загиблий (8173), повідомило управління Верховного комісара ООН із прав людини (УВКПЛ ООН) у понеділок.
“УВКПЛ ООН вважає, що реальна кількість випадків загибелі або поранення цивільних осіб є значно вищою, оскільки багато повідомлень із місць, де такі випадки мали місце, як і раніше, потребують додаткового підтвердження, водночас як отримання інформації з деяких місць, де тривають бойові дії, затримується”, – наголошується в документі щодо даних ООН.
Це стосується, наприклад, таких населених пунктів як Маріуполь (Донецька обл.), Лисичанськ, Попасна і Сєвєродонецьк (Луганська обл.), де, за повідомленнями, зафіксовано численні випадки загибелі або поранення цивільних осіб.
За підтвердженими даними ООН, загинули 3664 чоловіки, 2173 жінки, 260 хлопчиків і 203 дівчинки, тоді як стать 31 дитини та 1900 дорослих поки що не вдалося встановити.
Серед 13734 поранених 413 хлопчиків і 295 дівчаток, а також 271 дитина, стать якої поки що не вдалося встановити.
Порівняно з даними на 5 березня загинуло двоє дітей, ще 11 було поранено.
Якщо раніше зведення УВКПЛ ООН про кількість втрат виходило щодня, а потім тільки в робочі дні, то з липня воно стало щотижневим. У цьому зведенні, як і в попередньому, наведено дані за місяцями.
Згідно з ними, кількість загиблих у лютому зменшилася до 138 зі 198 у січні та 205 у грудні, однак за перші 12 днів березня вона становила 84.
Найсмертоноснішим місяцем, як вказує ООН, для цивільних осіб залишається березень – мінімум 3968 загиблих. У квітні, згідно з публікацією УВКПЛ, кількість смертей цивільних через війну знизилася до 761, у травні – до 510, у червні – до 422 і в липні – до 378. За перші п’ять днів війни з 24 по 28 лютого загинуло 358 осіб, за серпень – 332, за вересень – 387, за жовтень – 305 і за листопад – 184.
Кількість поранених у лютому – 451 – також стала мінімальною від початку війни: у січні їх було 539, у грудні – 617, у листопаді – 541, за п’ять перших днів війни в лютому минулого року – 464, а за 12 днів цього березня 209. У жовтні кількість поранених скоротилася до 795 з 976 у вересні, коли вона виявилася вищою за показник серпня – 917. До цього щомісяця кількість поранених перевищувала тисячу: липень – 1126, червень – 1104, травень – 1136, квітень – 1887, березень – 2972.
Згідно зі зведенням, від початку березня цього року від зброї вибухової дії з великою зоною ураження загинули 72 людини і ще 182 були поранені, тоді як від мін і вибухонебезпечних пережитків війни померли 12, поранені 27 осіб (13% від загальних втрат).
На контрольовані урядом території, за даними ООН, у березні припало 83% жертв.
У зведенні традиційно зазначено, що зростання показників до попереднього зведення не слід зараховувати тільки на випадки після 5 березня, оскільки протягом цього періоду Управління верифікувало деяку кількість випадків за попередні дні.
Втрати серед цивільних осіб із 24 лютого 2022 року, після початку Росією війни проти України, до 26 лютого 2023 року становили 21580 цивільних (станом на 15 лютого – 21293), зокрема 8101 загиблий (8066), повідомило управління Верховного комісара ООН із прав людини (УВКПЛ ООН) у понеділок.
“УВКПЛ ООН вважає, що реальна кількість випадків загибелі або поранення цивільних осіб є значно вищою, оскільки багато повідомлень із місць, де такі випадки мали місце, як і раніше, потребують додаткового підтвердження, водночас, як отримання інформації з деяких місць, де тривають бойові дії, затримується”, – наголошується в документі щодо даних ООН.
Це стосується, наприклад, таких населених пунктів як Маріуполь (Донецька обл.), Лисичанськ, Попасна і Сєвєродонецьк (Луганська обл.), де, за повідомленнями, зафіксовано численні випадки загибелі або поранення цивільних осіб.
За підтвердженими даними ООН, загинули 3584 чоловіки, 2127 жінок, 256 хлопчиків і 201 дівчинка, тоді як стать 31 дитини та 1902 дорослих поки що не вдалося встановити.
Серед 13479 поранених 398 хлопчиків і 293 дівчинки, а також 271 дитина, стать якої поки що не вдалося встановити.
Порівняно з даними на 15 лютого загинула одна дитина, поранено 8 дітей.
Якщо раніше зведення УВКПЛ ООН про кількість втрат виходило щодня, а потім тільки в робочі дні, то з липня воно стало щотижневим. У цьому зведенні, як і в попередньому, наведено дані за місяцями.
Згідно з ними, кількість загиблих у лютому зменшилася до 123 зі 198 у січні та 205 у грудні.
Найсмертоноснішим місяцем, як вказує ООН, для цивільних осіб залишається березень – мінімум 3943 загиблих. У квітні, згідно з публікацією УВКПЛ, кількість смертей цивільних через війну знизилася до 758, у травні – до 509, у червні – до 422 і в липні – до 378. За перші п’ять днів війни з 24 по 28 лютого загинуло 358 осіб, за серпень – 332, за вересень – 386, за жовтень – 305 і за листопад – 184.
Кількість поранених у лютому – 402 – стала мінімальною з початку війни: у січні їх було 539, у грудні – 617, у листопаді – 541, за п’ять перших днів війни в лютому минулого року – 464. У жовтні кількість поранених скоротилася до 795 з 976 у вересні, коли вона виявилася вищою за показник серпня – 917. До цього щомісяця кількість поранених перевищувала тисячу: липень – 1126, червень – 1104, травень – 1136, квітень – 1888, березень – 2974.
Згідно зі зведенням, у лютому цього року від зброї вибухової дії з великою зоною ураження загинуло 115 осіб і ще 377 було поранено, тоді як від мін і вибухонебезпечних пережитків війни померли 8, поранено 25 осіб (6% від загальних втрат).
На контрольовані урядом території, за даними ООН, у лютому припало 88% жертв.
У зведенні традиційно зазначено, що зростання показників до попереднього зведення не слід зараховувати лише на випадки після 15 лютого, оскільки протягом цього періоду Управління верифікувало деяку кількість випадків за попередні дні.
МЗС України подякувало державам-членам ООН за масштабну підтримку української резолюції “Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеосяжного, справедливого і сталого миру в Україні”, яка була ухвалена напередодні ввечері.
“Генеральна Асамблея висловила рішучу підтримку важливості відновлення всеосяжного, справедливого і стійкого миру в Україні на принципах, закладених у Статуті ООН. Ми вітаємо, що бачення шляху досягнення миру в Україні, запропоноване президентом України Володимиром Зеленським в українській Формулі миру, знайшло чітке відображення в ухваленій сьогодні резолюції”, – йдеться в коментарі, оприлюдненому в четвер увечері.
У МЗС зазначили, що Генасамблея підтвердила свою прихильність суверенітету, незалежності, єдності та територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, що поширюються на її територіальні води, і визначила подальші кроки, спрямовані на припинення агресії Росії, відновлення миру й територіальну цілісність України та глобальну.
“Резолюція поновлює заклик Росії невідкладно вивести всі війська з території України в межах її міжнародно визнаних кордонів і припинити бойові дії”, – наголосили у відомстві.
Також ідеться, що важливим підсумком стало те, що ООН визнала необхідність гарантування відповідальності за злочини відповідно до норм міжнародного права, скоєні на території України.
“Ми дякуємо державам-членам ООН за масштабну підтримку української резолюції, яка стане важливим кроком на шляху до подальшого втілення Формули миру президента Володимира Зеленського задля відновлення миру та територіальної цілісності й суверенітету України”, – заявили в МЗС.
Як повідомлялося, у четвер, 23 лютого, в рамках оновленої 11-ї надзвичайної спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН щодо агресії РФ проти України 141 держава проголосувала “ЗА” ініційовану Україною резолюцію “Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеосяжного, справедливого та стійкого миру в Україні”.
Українська агропромислова група “Кернел” отримала нагороду від Глобального договору ООН в Україні за участь у створенні відеокурсу “Антикорупція”, що роз’яснює принципи прозорого ведення бізнесу та антикорупційні практики для малого і середнього бізнесу.
Як повідомляється на Facebook-сторінці холдингу, він долучився до кола організацій, які працювали над розробкою програми “Антикорупція” глобального договору ООН в Україні.
Уточнюється, що відеокурс складається з п’яти навчальних модулів тривалістю 5-8 хвилин кожен, які розкривають принципи прозорого ведення бізнесу та антикорупційні практики в Україні. Переглянути освітній серіал можна на порталі “Дія.бізнес” і платформі “Дія.Цифрова освіта”.
Курс покликаний поглибити знання підприємців щодо антикорупційних процесів для збереження здорової економіки країни.
“Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (приблизно 7% світового виробництва) і її експорту (приблизно 12%), а також був найбільшим виробником і продавцем бутильованої соняшникової олії в Україні. Крім того, компанія займалася вирощуванням іншої агропродукції та її реалізацією.
Найбільшим співвласником “Кернела” через Namsen Ltd. є український бізнесмен Андрій Веревський із часткою 39,3%.
У 2022 фінансовому році (ФР, липень-2021 – червень-2022) холдинг отримав $41 млн чистого збитку проти $506 млн чистого прибутку в попередньому ФР, його виручка скоротилася на 5% – до $5,332 млрд, а показник EBITDA скоротився в 3,7 раза – до $220 млн.
Генеральна асамблея Організації Об’єднаних Націй у понеділок ухвалила резолюцію про необхідність притягнення РФ до відповідальності за порушення нею міжнародного права під час вторгнення в Україну, а також створення механізму компенсації Україні збитків, завданих російськими агресорами.
Ухвалення документа підтримали 94 країни, 73 – утрималися, ще 14 виступили проти.
Серед держав, які голосували проти резолюції, зокрема, РФ, Білорусь, Сирія, Іран, Зімбабве, Куба, Китай, Еритрея, Малі, Центральноафриканська Республіка.
У резолюції зазначено, що РФ “має бути притягнута до відповідальності за будь-які порушення міжнародного права в Україні або проти України, включно з її агресією на порушення Статуту ООН, а також будь-якими порушеннями міжнародного гуманітарного права і прав людини”.
Крім того, держави, які підтримали резолюцію, вважають, що Росія має нести правові наслідки всіх своїх міжнародно-протиправних діянь, включно з відшкодуванням збитків, отриманих унаслідок здійснення вищевказаних дій.
Вони також визнають необхідність створення міжнародного механізму для відшкодування збитків, завданих Україні Росією, а також рекомендують створити міжнародний реєстр отриманих усіма зацікавленими фізичними та юридичними особами, а також державою Україна, збитків для реєстрації їхніх доказів.
RF, ЗБИТКИ, КОМПЕНСАЦІЯ, ООН, РЕЗОЛЮЦИЯ
