Кабінет міністрів України погодив підписання договору між урядом країни та Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО) про створення на території країни проектного офісу для надання їй технічної та гуманітарної допомоги в умовах російської військової агресії.
Як повідомляється на сайті Міністерства економіки України у вівторок, Кабмін 27 вересня уповноважив першого віце-прем’єр-міністра – міністра економіки Юлію Свириденко підписати цю угоду.
“Україна давно і плідно співпрацює з ФАО – організацією, місією якої є боротьба з голодом по всьому світу. Наша держава була і залишається житницею Європи та світу, проте через війну, розв’язану росією, допомога потрібна вже нам. ФАО надає її, Зокрема, реалізуючи спільно з урядами країн-партнерів програми підтримки українських аграріїв”, – цитує міністерство Свириденка у повідомленні.
Уточнюється, що з початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну ФАО оновила план швидкого реагування для допомоги українським малим та середнім фермерам та агровиробникам. Станом на середину серпня організація надала екстрену допомогу у вигляді насіннєвого матеріалу та коштів для 80 тис. осіб у 13 областях України.
Крім того, ФАО та уряд України за фінансової підтримки Японії та Канади реалізує проекти щодо відновлення елеваторних потужностей у воюючій країні, які передбачають постачання українським аграріям з 10 регіонів обладнання для навантаження та розвантаження зерна, модульних контейнерів для зберігання тощо.
За даними Мінекономіки, реалізація плану швидкого реагування та стратегії щодо нарощування елеваторних потужностей в Україні обійдеться ФАО та його партнерам сумарно $180,4 млн.
“Прийняття Угоди та створення в Україні офісу FAO дозволить підняти співпрацю на більш високий рівень… Очікуємо на тіснішу координацію у питаннях зернового експорту. Україна й надалі допомагатиме країнам, де гостро стоїть питання продовольства. У перспективі співпраця сприятиме зростанню українського експорту та досягненню нашої цілі – створення експортоорієнтованої економіки з високою доданою вартістю”, – підсумувала Свириденко у повідомленні Мінекономіки.
ФАО – установа ООН, що спеціалізується на забезпечення продовольчої безпеки у світі, підвищення рівня харчування та стандартів життя у його країнах-членах. В організації складається 194 країни, Україна приєдналася до неї у 2003 році.
Генсек ООН Антоніу Гутерріш у четвер, 18 серпня, візьме участь у тристоронній зустрічі у Львові з президентом Туреччини Реджепом Тайіпом Ердоганом та президентом України Володимиром Зеленським, заявив у вівторок заступник генсека Стефан Дюжжарик.
“Генсек ООН прибуде до Львова у четвер на тристоронню зустріч із президентом Туреччини Ердоганом та українським лідером Зеленським”, – сказав він.
“Наступного дня він вирушить до Одеси і відвідає місцевий порт, один із трьох найбільш завантажених портів Чорного моря”, – зазначив він.
Дюжжарик додав, що в ООН очікують на двосторонню зустріч Гутерріша з Зеленським.
У Стамбулі 22 липня за участю ООН, Росії, Туреччини та України відбулося підписання двох документів щодо створення коридору для вивезення зерна із трьох портів на українській території – Чорноморська, Одеси та Південного.
Раніше “Клуб Експертів” випустив аналіз основних подій, які мають відбутися 15-21 серпня в Україні та світі. Детальніше відео огляд дивіться за посиланням:
Втрати серед цивільних осіб з 24 лютого, коли Росія розпочала війну проти України, до 14 серпня становили 13212 цивільних (тижнем раніше – 12867), зокрема 5514 загиблих (5401), повідомило управління Верховного комісара ООН з прав людини ( УВКПЛ ООН) у понеділок.
“Причиною більшої частини зафіксованих випадків загибелі або поранення цивільних осіб було застосування зброї вибухової дії з великою зоною ураження, зокрема обстріли з важкої артилерії та реактивних систем залпового вогню, а також ракетні та авіаудари”, – наголошується у документі стосовно даних ООН.
Це стосується, наприклад, таких населених пунктів як Маріуполь (Донецька область), Ізюм (Харківська область), Лисичанськ, Попасна та Сєверодонецьк (Луганська область), де, за повідомленнями, мали місце численні випадки загибелі або поранення цивільних осіб.
За підтвердженими даними ООН, загинуло 2125 чоловіків, 1451 жінка, 170 хлопчиків і 147 дівчаток, тоді як стать 39 дітей та 1582 дорослих поки не вдалося встановити.
Серед 7698 поранених – 231 хлопчик і 164 дівчинки, а також 200 дітей, стать яких поки не вдалося встановити.
Порівняно з даними на 31 липня загинула одна дитина і ще 15 були поранені.
Якщо раніше зведення УВКПЛ ООН про кількість втрат виходило щодня, а потім лише у робочі дні, то з липня воно стало щотижневим. У цьому зведенні, як і в попередньому, також наведено дані щодо місяців.
Згідно з ними, найбільш смертоносним місяцем для цивільних осіб залишається березень – щонайменше 3169 загиблих. У квітні, згідно з публікацією УВКПЛ, кількість смертей цивільних через війну знизилася до 675, у травні – до 458, у червні – до 368 та у липні – до 360. За перші п’ять днів війни з 24 до 28 лютого загинуло 340 осіб, а за два тижні серпня – 144, зазначає ООН.
Водночас кількість поранених у липні – 1099 – виявилася вищою за показники червня й травня – відповідно 1029 та 1013, проте нижче квітня та березня – відповідно 1254 та 2400.
Згідно зі зведенням, за перші два тижні серпня від зброї вибухової дії з великою зоною ураження померло 142 особи та ще 410 було поранено, тоді як від мін та вибухонебезпечних залишків війни загинуло двоє та було поранено 31 людину (6% від загальних втрат).
У зведенні традиційно йдеться, що зростання показників до попереднього зведення не слід зараховувати лише на випадки після 8 серпня, оскільки протягом цього періоду Управління верифікувало кілька випадків за попередні дні.
Ситуація на Запорізькій атомній електростанції (ЗАЕС) останнім часом стрімко погіршилася, потрібен терміновий візит технічної місії МАГАТЕ для об’єктивної оцінки об’єкта та ядерної безпеки, і такий візит, можливо, міг би стабілізувати ситуацію, вважає гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі, готовий очолити таку місію.
“Час має вирішальне значення. Тому я пропоную … провести цю місію якнайшвидше”, – заявив він на засіданні Ради безпеки ООН, закликавши її сприяти організації такої місії.
Гроссі пояснив, що МАГАТЕ отримує інформацію про ситуацію на ЗАЕС і з боку України, і з боку РФ, що окупувала станцію, однак зміст цієї інформації часто буває суперечливим, тому без фізичної присутності МАГАТЕ не може підтвердити деяких дуже важливих фактів.
Зокрема, за його словами, за результатами такої місії агентство змогло б надати незалежну оцінку ядерній безпеці та ризикам фізичної безпеки. Він уточнив, що в разі візиту буде оцінено фізичну шкоду об’єктам, функціонування основних і резервних систем безпеки та захист і умови роботи персоналу.
“Місія на майданчик також дасть нам змогу вжити термінових заходів безпеки, перевіривши стан реакторів і запаси ядерних матеріалів, зокрема сховище свіжого та відпрацьованого палива, де нині ми не маємо служби віддаленої передачі даних”, – зазначив Гроссі.
Він додав, що представникам МАГАТЕ необхідно також виконати технічне обслуговування обладнання для забезпечення віддаленої передачі даних.
Як повідомлялося, ЗАЕС 5 серпня відключила один із трьох блоків, що працюють, через обмеженість пропускної спроможності у зв’язку з пошкодженням обстрілами військовими РФ ліній електропередач. Пізніше голова “Енергоатома” Петро Котін заявив, що в разі подальших пошкоджень ЗАЕС перейде до режиму блекауту
Світові ціни на продовольство у липні порівняно з червнем знизилися на 8,6%. Це різке зниження з жовтня 2008 року, повідомляє ФАО (продовольча та сільськогосподарська організація ООН).
Зниження продовжується четвертий місяць поспіль після історичного максимуму, зафіксованого у березні.
Індекс продовольчих цін ФАО у липні становив 140,9 пункту, що на 8,6% нижче за червневий рівень. Однак він все ще на 13,1% вищий за показник липня минулого року. “Зниження значення індексу, що відбулося в липні, стало найрізкішим з жовтня 2008 року і зумовлене масштабним скороченням значень індексів цін на рослинні олії і зернові і дещо менш значним скороченням значень індексів цін на цукор, молочну продукцію і м’ясо”, – йдеться в огляді ФАО.
Індекс цін на зернові в липні порівняно з червнем знизився на 11,5%, але залишився на 16,6% вище за показник липня 2021 року. Частково ціни в липні знизилися у зв’язку з досягнутою між Україною, Росією, Туреччиною та ООН домовленістю про відновлення експорту зерна з України. Крім того, зниженню цін сприяло початок збирання врожаю в Північній півкулі. Водночас міжнародні ціни на пшеницю все ще на 24,8% вищі за показники липня минулого року.
“Міжнародні ціни на фуражні зернові також продовжують демонструвати тенденцію до зниження четвертий місяць поспіль: вони опустилися на 11,2% порівняно з червнем, але залишаються на 12,1% вищими за рівень минулого року. Основною причиною падіння світових цін на кукурудзу на 10, 7% став укладання угоди про розблокування українських портів. Внесок у зниження цін також внесло сезонне збільшення пропозиції в Аргентині та Бразилії, де збиральна йде випереджаючими темпами порівняно з минулорічними показниками”, – йдеться в огляді.
Індекс цін на олії у липні опустився на 19,2%, до мінімального значення за останні 10 місяців. “Настільки різке падіння було викликане зниженням світових цін на пальмову, соєву, рапсову та соняшникову олії”, – пояснюється в документі. Причому, незважаючи на невизначеність, що зберігається з логістикою в Чорноморському регіоні, міжнародні ціни на соняшникову олію помітно знизилися на тлі скорочення імпортного попиту у світі в цілому. Зниженню світових котирувань олії також сприяло скорочення цін на сиру нафту.
Індекс цін на молочну продукцію минулого місяця знизився на 2,5% порівняно з червнем, порівняно з липнем минулого року – зріс на 25,4%. Найбільше скоротилися міжнародні котирування сухого знежиреного молока, а також вершкового масла та сухого незбираного молока, що зумовлено слабкою ринковою активністю в Європі у зв’язку з настанням періоду літніх відпусток, пояснили експерти ФАО. При цьому світові ціни на сир залишалися стабільними, оскільки високий обсяг продажів на внутрішньому ринку в популярних туристів у європейських країнах дозволив компенсувати слабкий імпортний попит на міжнародних ринках.
Індекс цін на м’ясо у липні знизився на 0,5% і є першим зниженням після безперервного шестимісячного зростання.
Індекс цін на цукор у липні порівняно з червнем знизився на 3,8%. Зниження продовжується третій місяць поспіль і досягло найнижчого значення за останні п’ять місяців, пояснюється в огляді. “На міжнародних котируваннях цукру позначилося занепокоєння у зв’язку з очікуваним подальшим уповільненням світової економіки у 2022 році та пов’язаним із цим зниженням попиту. Крім того, зниженню цін сприяло ослаблення обмінного курсу бразильського реала до долара США та скорочення цін на етанол, що призвело до збільшення обсягу виробництва цукру у Бразилії у першій половині липня порівняно з попередніми прогнозами”, – йдеться в огляді. На ціни також вплинули сприятливі прогнози виробництва цукру в Індії та можливе збільшення його експорту. Водночас стурбованість щодо наслідків затяжних спекотних і посушливих погодних умов для врожаю в Європейському союзі не дозволила цінам опуститися ще нижче, наголошується в документі.
Індекс продовольчих цін ФАО – це середньозважений показник, який відстежує динаміку міжнародних цін п’ять основних продовольчих товарних груп.
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) заявила у вівторок, що отримала від Японії $17 млн для зберігання українського зерна та збільшення експорту, повідомляє The Guardian.
Організація зазначила, що ці гроші підуть на пластик та модульні контейнери, необхідні для зберігання зерна, які знадобляться після збирання врожаю у липні-серпні.
Українські фермери годують себе та мільйони людей у всьому світі, зазначив представник ФАО.
“Гарантія того, що вони можуть продовжувати виробляти, безпечно зберігати та мати доступ на інші ринки, є життєво необхідною для посилення продовольчої безпеки в Україні, також важливо, щоб країни-імпортери отримували це зерно за прийнятною ціною”, – додав представник ФАО.
