Втрати серед цивільних осіб із 24 лютого, коли Росія почала війну проти України, до 13 листопада становили 16631 цивільного (тижнем раніше – 16462), зокрема 6557 загиблих (6490), повідомило управління Верховного комісара ООН із прав людини (УВКПЛ ООН) у понеділок.
“Причиною більшої частини зафіксованих випадків загибелі або поранення цивільних осіб було застосування зброї вибухової дії з великою зоною ураження, зокрема обстріл із важкої артилерії та реактивних систем залпового вогню, а також ракетні й авіаудари”, – зазначається в документі щодо даних ООН.
Це стосується, наприклад, таких населених пунктів як Маріуполь (Донецька область), Ізюм (Харківська обл.), Лисичанськ, Попасна і Сєвєродонецьк (Луганська обл.), де, за повідомленнями, зафіксовано численні випадки загибелі або поранення цивільних осіб.
За підтвердженими даними ООН, загинуло 2559 чоловіків, 1752 жінки, 204 хлопчики і 170 дівчаток, тоді як стать 34 дітей і 1838 дорослих поки що не вдалося встановити.
Серед 10074 поранених – 297 хлопчиків і 208 дівчаток, а також 245 дітей, стать яких поки що не вдалося встановити.
Порівняно з даними на 6 листопада жовтня, загинуло п’ятеро дітей і ще п’ятеро були поранені.
Якщо раніше зведення УВКПЛ ООН про кількість втрат виходило щодня, а потім тільки в робочі дні, то з липня воно стало щотижневим. У цьому зведенні, як і в попередньому, наведено дані за місяцями.
Згідно з ними, найбільш смертоносним місяцем для цивільних осіб залишається березень – мінімум 3326 загиблих. У квітні, згідно з публікацією УВКПЛ, кількість смертей цивільних через війну знизилася до 702, у травні – до 473, у червні – до 374 і в липні – до 360. За перші п’ять днів війни з 24 до 28 лютого загинуло 355 осіб, за серпень – 305, за вересень – 312, за жовтень – 284, за перші 14 днів листопада – 66, вказує ООН.
Кількість поранених у вересні – 926 – виявилася вищою за показник жовтня – 783 і серпня – 895 і трохи нижчою за показники попередніх місяців: липень – 1100, червень – 1030, травень – 1016, тоді як у квітні та березні було поранено відповідно 1254 і 2410 осіб.
Згідно зі зведенням, у листопаді від зброї вибухової дії з великою зоною ураження померла 61 людина та ще 173 були поранені, тоді як від мін і вибухонебезпечних пережитків війни загинуло 5 і було поранено 25 осіб (11% загальних втрат).
На контрольовані урядом території, за даними ООН, у листопаді припав 81% жертв.
У зведенні традиційно зазначено, що зростання показників до попереднього зведення не слід відносити лише на випадки після 6 листопада, оскільки протягом цього періоду Управління верифікувало деяку кількість випадків за попередні дні.
Постійний представник США при ООН Лінда Томас-Грінфілд прибула з візитом в Україну, повідомив директор з комунікацій та прес-секретар представництва США при ООН Нейт Еванс.
«Постпред США при ООН знаходиться у Києві для дня зустрічей, щоб підтвердити непохитну підтримку США України, коли вона захищає свою свободу та суверенітет в умовах жорстокого та неспровокованого вторгнення Росії», – написав Еванс у Twitter у вівторок.
Як повідомило посольство США в Україні, перебуваючи в Києві, Томас-Грінфілд зустрінеться з лідерами українського уряду, щоб обговорити непохитну відданість США суверенітету та незалежності України. Вона спостерігатиме за зусиллями щодо документування та збереження свідчень звірств, здійснених російськими військами, і почує розповіді тих, хто вижив із перших рук.
Посол Томас-Грінфілд також обговорить глобальну кризу продовольчої безпеки, посилену вторгненням Росії, і наголосить на гострій необхідності продовження Чорноморської зернової ініціативи на наступний рік. Вона також зустрінеться з гуманітарними організаціями, які працюють над забезпеченням потреб у підготовці до зими вразливих груп населення, які постраждали від атак Росії на енергетичну та іншу цивільну інфраструктуру.
Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію щодо дотримання територіальної цілісності України, в якій також засуджується спроба РФ анексувати тимчасово окуповані території Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей України.
Резолюція закликає країни не визнавати претензії Росії на чотири області України, на які претендувала Росія після так званих референдумів, проведених наприкінці минулого місяця, і вимагає, щоб Москва змінила курс із «спроби незаконної анексії», йдеться у прес-релізі, розміщеному на сайті. ООН.
У резолюції, яка «захищає принципи» Статуту ООН, зазначається, що Донецька, Херсонська, Луганська та Запорізька області тимчасово окуповані Росією внаслідок агресії, порушення територіальної цілісності, суверенітету та політичної незалежності України.
Генеральна Асамблея автоматично винесла резолюцію на обговорення, викликане застосуванням Росією права вето у Раді Безпеки у зв’язку зі спробою її анексії.
Резолюція, прийнята Асамблеєю, закликає всі держави, ООН та міжнародні організації не визнавати жодних претензій Росії на анексію та вимагає негайного скасування її заяви про анексію. У резолюції вітаються і «виражається рішуча підтримка» безперервних зусиль Генерального секретаря та держав-членів щодо деескалації нинішньої ситуації у пошуках світу за допомогою діалогу, переговорів та посередництва.
Згідно з трансляцією із зали Генасамблеї, за – проголосували 143 зі 193 учасників, утрималися 35 країн (Алжир, Вірменія, Болівія, Бурунді, ЦАР, Китай, Конго, Куба, Еритрея, Есватині, Ефіопія, Гвінея, Гондурас, Індія, Казахстан, Киргизстан Лаос, Лесото, Малі, Монголія, Мозамбік, Намібія, Пакистан, Південна Африка, Південний Судан, Шрі-Ланка, Судан, Таджикистан, Таїланд, Того, Уганда, Танзанія, Узбекистан, В’єтнам, Зімбабве), проти проголосували 5 (Білорусь , Нікарагуа, Росія та Сирія).
Президент України Володимир Зеленський обговорив з еміром Катару Тамімом бін Хамадом Аль Тані подальші спільні кроки в ООН та інших міжнародних майданчиках.
«Провів розмову з еміром Катару шейхом Тамімом бін Хамадом Аль Тані. Подякував за рішучу підтримку суверенітету та територіальній цілісності України. Обговорили подальші спільні кроки в ООН та інших міжнародних майданчиках», – написав Зеленський у Twitter.
Кількість міжнародних подорожей з січня до липня 2022 року зросла до 474 млн, це майже втричі більше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомляє Всесвітня туристична організація ООН (UNWTO).
«Кількість міжнародних подорожей майже потроїлася з січня по липень 2022 року (плюс 172%) порівняно з тим же періодом 2021 року і становила 474 млн. Це означає, що галузь відновилася на 57% від допандемійного рівня. Стійкому відновленню міжнародного туризму сприяє незадоволений попит на поїздки, а також скасування чи ослаблення антиковидних обмежень», – пояснили в організації.
Як зазначили в UNWTO, станом на середину вересня у 86 країнах світу перестали діяти антиковидні обмеження.
За даними організації, у червні та липні 2022 року було здійснено 207 млн міжнародних подорожей, це вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року. На ці ж місяці припадає 44% від загальної кількості всіх прибутків за сім місяців. Більшість поїздок було здійснено Європою – 309 млн.
Як повідомляє UNWTO, міжнародний туризм у Європі та на Близькому Сході відновлюється найшвидшими темпами. З січня по липень 2022 року кількість поїздок досягла 74% та 76% від рівня 2019 року відповідно.
«За сім місяців кількість міжнародних поїздок Європою зросла на 190% порівняно з аналогічним періодом 2021 року. Це пов’язано з високим попитом на внутрішньорегіональні поїздки, а також зростання кількості туристів зі США. На Близькому Сході в січні-липні 2022 року кількість міжнародних прибутків зросла майже вчетверо: у липні кількість подорожей перевищила на 3% допандемійний рівень, насамперед за рахунок паломництва до Саудівської Аравії», – зазначили в організації.
Що стосується Північної та Південної Америки, то там міжнародний туризм відновився до 65% та 60% від рівня 2019 року та зріс на 103% та 171% відповідно порівняно з січнем-липнем минулого року.
В Азіатсько-Тихоокеанському регіоні кількість міжнародних подорожей, як і раніше, значно нижча (на 86%) порівняно з 2019 роком. Проте, порівняно з 2021 роком, кількість поїздок зросла на 165%.
За даними UNWTO, деякі субрегіони змогли відновити міжнародні поїздки на 70-85% від допандемійного рівня. Так, Південне Середземномор’я, Європа відстають на 15% від допандемійного 2019 року, Карибський басейн – на 18%, Центральна Америка – на 20%, Західна та Північна Європа – на 26% та 27% відповідно.
Кабінет міністрів України погодив підписання договору між урядом країни та Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО) про створення на території країни проектного офісу для надання їй технічної та гуманітарної допомоги в умовах російської військової агресії.
Як повідомляється на сайті Міністерства економіки України у вівторок, Кабмін 27 вересня уповноважив першого віце-прем’єр-міністра – міністра економіки Юлію Свириденко підписати цю угоду.
“Україна давно і плідно співпрацює з ФАО – організацією, місією якої є боротьба з голодом по всьому світу. Наша держава була і залишається житницею Європи та світу, проте через війну, розв’язану росією, допомога потрібна вже нам. ФАО надає її, Зокрема, реалізуючи спільно з урядами країн-партнерів програми підтримки українських аграріїв”, – цитує міністерство Свириденка у повідомленні.
Уточнюється, що з початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну ФАО оновила план швидкого реагування для допомоги українським малим та середнім фермерам та агровиробникам. Станом на середину серпня організація надала екстрену допомогу у вигляді насіннєвого матеріалу та коштів для 80 тис. осіб у 13 областях України.
Крім того, ФАО та уряд України за фінансової підтримки Японії та Канади реалізує проекти щодо відновлення елеваторних потужностей у воюючій країні, які передбачають постачання українським аграріям з 10 регіонів обладнання для навантаження та розвантаження зерна, модульних контейнерів для зберігання тощо.
За даними Мінекономіки, реалізація плану швидкого реагування та стратегії щодо нарощування елеваторних потужностей в Україні обійдеться ФАО та його партнерам сумарно $180,4 млн.
“Прийняття Угоди та створення в Україні офісу FAO дозволить підняти співпрацю на більш високий рівень… Очікуємо на тіснішу координацію у питаннях зернового експорту. Україна й надалі допомагатиме країнам, де гостро стоїть питання продовольства. У перспективі співпраця сприятиме зростанню українського експорту та досягненню нашої цілі – створення експортоорієнтованої економіки з високою доданою вартістю”, – підсумувала Свириденко у повідомленні Мінекономіки.
ФАО – установа ООН, що спеціалізується на забезпечення продовольчої безпеки у світі, підвищення рівня харчування та стандартів життя у його країнах-членах. В організації складається 194 країни, Україна приєдналася до неї у 2003 році.
