В Україні планується підвищення цін на пальне, повідомив екс-глава “Оператор ГТС України” Сергій Макогон.
“Планується підвищення тарифів на пальне. Бензин – до 58 грн, дизель – до 53 грн”, – написав Макогон у “Фейсбук” у п’ятницю вранці.
За його словами, це неминуче з огляду на необхідність наповнення держбюджету і скорочення відтоку валюти.
“Зараз бензин/дизель/LPG – це 100% імпорт. Чому не надати можливість людям і бізнесам, які мають ГБО на метані, заправлятися метаном, який коштує 25 грн на АГНКС і не потребує валюти, тому що видобувається в Україні”, – зазначив він.
За його словами, “для цього Кабінет міністрів України має просто зобов’язати “Нафтогаз” (через політику власності як власник) відкрити державну мережу АГНКС”.
Українські атомні станції до кінця 2023 року отримають можливість повністю перейти на паливо американської компанії Westinghouse, повідомив міністр енергетики України Герман Галущенко.
“У нас є досить оптимістичні прогнози і підтвердження, що наша співпраця з Westinghouse дасть нам змогу вже до кінця цього року цей процес (забезпечення американським паливом – ЕР) реалізувати”, – сказав міністр в ефірі національного телемарафону “Єдині новини” в четвер, посилаючись на відвідання ним заводу американських партнерів із виробництва палива.
При цьому він зазначив, що українські фахівці, присутні на цьому заводі, “роблять дуже багато для якнайшвидшого виробництва відповідного палива, щоб замінити російське”.
Відповідаючи на запитання ведучого про перспективи виробництва ядерного палива в Україні, глава Міненерго сказав: “Також у нас є відповідні домовленості з Westinghouse про будівництво в Україні заводу з виробництва ядерного палива. Це, безумовно, буде”.
Водночас Галущенко звернув увагу, що зараз дуже актуальним є питання відмови всієї Європи від російського ядерного палива.
“Росія досить суттєво присутня на ринку палива в Європі, і ми з міністрами енергетики ЄС і США під час зустрічей детально проговорювали, що важливо зараз якнайшвидше забезпечити виробництво палива в необхідній кількості, щоб замінити російське на європейському ринку”, – пояснив він, додавши, що швидко знайти заміну ядерному паливу, на відміну, наприклад, від газу, неможливо, оскільки воно виробляється у певній кількості, і нарощування обсягів потребує часу.
Водночас міністр акцентував, що на ринку палива для блоків ВВЕР-440 у росіян майже монопольне становище на ринку.
“Тому зараз ми працюємо над тим, щоб компанія Westinghouse почала вже цього року виробляти збірки для цих блоків, і ми тим самим позбудемося сильної залежності від “Росатома” в цій площині”, – зазначив глава Міненерго.
Як повідомлялося, на початку березня 2022 року, після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, “Енергоатом” повністю відмовився від закупівель російського ядерного палива.
2 червня на майданчику Хмельницької АЕС “Енергоатом” і американська Westinghouse підписали угоду про постачання ядерного палива на всі АЕС України з 15 енергоблоками (зараз завантажені цим паливом 7 енергоблоків – ЕР).
Перед цим на самому початку 2022 року президент “Енергоатому” Петро Котін у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” зазначав, що Westinghouse знадобиться близько двох років на те, щоб бути готовою закрити потреби НАЕК у паливі для 13-ти наявних ВВЕР-1000, на цей час на АЕС палива вистачає.
Відповідаючи на запитання щодо термінів поставок палива Westinghouse для двох ВВЕР-440 Рівненської АЕС, Котін зазначив, що першу партію американського палива для ВВЕР-440 буде поставлено 2025 року.
Потім у березні 2022 року Котін в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” пояснював, що немає жодних питань щодо палива для ВВЕР-1000, а щодо палива для ВВЕР-440 потрібно більше зусиль, щоб Westinghouse встигла забезпечити поставки наступного, тобто 2023 року.
При цьому Котін зазначив, що “Енергоатом” також оптимізує графіки поставок палива для того, щоб американські партнери могли забезпечити потребу в ньому. За його словами, у зв’язку зі зниженим споживанням е/е під час війни, внаслідок чого знизилося і виробництво, блоки зможуть довше працювати на вже завезеному паливі.
У рамках співпраці “Енергоатом” і Westinghouse запустили програму стажування українських атомників у Сполучених Штатах, у рамках якої понад 60 фахівців і випускників атомних спеціальностей вивчатимуть технологію AP1000®.
Ціни на нафту знижуються вранці в середу після повідомлення про рекордне за два роки зростання запасів цього палива в США минулого тижня.
Вартість березневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures до 7:10 кв. подешевшала на $0,77 (0,96%) порівняно зі значенням на закриття торгів напередодні, до $79,33 за барель. У вівторок ці контракти подорожчали на 45 центів (0,6%), до $80,10 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на лютий на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) становить до цього часу $74,34 за барель, що на $0,78 (1,04%) нижче підсумкового значення попередньої сесії. За підсумками минулої сесії контракт збільшився в ціні на 49 центів (0,7%), до $75,12 за барель.
Опублікований напередодні звіт Американського інституту нафти (API) показав, що запаси в Штатах за тиждень, що завершився 6 січня, злетіли на 14,9 млн барелів після скорочення протягом двох попередніх тижнів. Зростання було рекордним із лютого 2021 року.
Тепер трейдери чекають на офіційні дані, які оприлюднить міністерство енергетики в середу о 17:30 кв. Опитані Trading Economics аналітики прогнозують, що дані Міненерго вкажуть на скорочення резервів нафти на 2,24 млн барелів. Опитування проводилося до публікації даних API.
Підтримку нафтовому ринку напередодні надали очікування збільшення попиту на паливо в Китаї в міру скасування останніх антиковідних обмежень. Водночас побоювання інвесторів викликає зростання кількості заражень коронавірусом у країні.
“Ми впевнені, що ціни на нафту знову підуть угору після проходження піку захворюваності на COVID-19 у Китаї та прискорення економічної активності”, – зазначив аналітик сировинного ринку в Commerzbank Карстен Фрітш.
Вартість березневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures до 7:10 кв. подешевшала на $0,77 (0,96%) порівняно зі значенням на закриття торгів напередодні, до $79,33 за барель. У вівторок ці контракти подорожчали на 45 центів (0,6%), до $80,10 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на лютий на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) становить до цього часу $74,34 за барель, що на $0,78 (1,04%) нижче підсумкового значення попередньої сесії. За підсумками минулої сесії контракт збільшився в ціні на 49 центів (0,7%), до $75,12 за барель.
Опублікований напередодні звіт Американського інституту нафти (API) показав, що запаси в Штатах за тиждень, що завершився 6 січня, злетіли на 14,9 млн барелів після скорочення протягом двох попередніх тижнів. Зростання було рекордним із лютого 2021 року.
Тепер трейдери чекають на офіційні дані, які оприлюднить міністерство енергетики в середу о 17:30 кв. Опитані Trading Economics аналітики прогнозують, що дані Міненерго вкажуть на скорочення резервів нафти на 2,24 млн барелів. Опитування проводилося до публікації даних API.
Підтримку нафтовому ринку напередодні надали очікування збільшення попиту на паливо в Китаї в міру скасування останніх антиковідних обмежень. Водночас побоювання інвесторів викликає зростання кількості заражень коронавірусом у країні.
“Ми впевнені, що ціни на нафту знову підуть угору після проходження піку захворюваності на COVID-19 у Китаї та прискорення економічної активності”, – зазначив аналітик сировинного ринку в Commerzbank Карстен Фрітш.
Дефіцит пального на ринку зумовлений багато в чому тимчасовими провалами з боку окремих великих гравців, зокрема, “Укрнафта” і БДСМ, і не має системного характеру, вважає директор консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн.
“Ажіотажу немає, половина станцій, що працюють, стоять порожні, чекаючи на покупців. Отже, немає і системної проблеми. Йдеться про локальні обставини і факапи”, – написав він на своїй сторінці у Facebook у п’ятницю.
Як звернув увагу експерт, дефіцит бензину спостерігається, зокрема, в мережах АЗК ПАТ “Укрнафта” і “БРСМ-Нафта”.
“У кількох мережах зник бензин і не тільки. Зокрема, це мережі “Укрнафта” та БРСМ. Це насправді чимало, адже сумарно оперують майже 750 АЗС – понад 15% від загальної кількості. Тому не дивно, що на кілька годин зникає бензин і в деяких популярних мережах”, – вважає Куюн.
Водночас, як він зазначив, аналіз даних показує, що в грудні в Україну надходять рекордні обсяги імпорту і бензину, і дизельного палива (ДП), які відчутно вищі за “гарячі” літні місяці.
“Якщо без подробиць, то тижневі поставки бензину в грудні на 30%, а дизеля на 25% вищі, ніж у попередні чотири місяці”, – підкреслив експерт.
На його думку, дефіцит пального в мережах АЗС “Укрнафти”, зокрема, викликаний відходом постачальників пального в особі групи “Приват”, які також забезпечували логістику мереж компанії.
“Після раптової “націоналізації” “Укрнафта” на початку листопада залишилася без постачальника пального – групи “Приват”. Це не вся проблема – “приватівці” також забезпечували логістику, а для мережі понад 500 АЗС це 80-100 машин”, – заявив Куюн.
Однак, за його інформацією, “Укрнафта” наразі шукає постачальників і сподівається відновити продажі протягом тижня. Також компанія готується провести тендер з купівлі бензовозів.
Водночас, як вважає експерт, перебої з пальним у мережі “БДСМ-Нафта” могли бути викликані несвоєчасними закупівлями необхідних компонентів для виробництва бензину.
“Здається, хтось просто проґавив із постачанням. Хвиля несподіваного попиту після обстрілу 23 листопада вимила продукт із мережі, а купити новий виявилося проблематично”, – зазначив він.
Однак він зазначив, що дефіцит пального був викликаний також і низкою інших чинників.
“Насправді, врешті стресонули всі. З одного боку, черги з охочих долити 5 літрів до повного і генератори, з іншого – паралізований через очікування ембарго європейський ринок і знеструмлена митниця. А тепер ще й погода”, – прокоментував він.
Попри це експерт не бачить підстав для занепокоєння споживачів на ринку, оскільки обсяги поставок імпортного пального в Україну є високими.
Як повідомлялося, ставка Верховного головнокомандувача 5 листопада вирішила на час воєнного стану вилучити у власність держави як військове майно акції “Укрнафти” та “Укртатнафти” (за винятком частки НАК “Нафтогаз України”), а також “Мотор Січі”, “АвтоКрАЗу” і “Запоріжтрансформатора”. Це було здійснено 6 листопада після врегулювання процедури Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Загальні збори акціонерів “Укрнафти” 9 листопада 2022 року внесли зміни до статуту компанії, змінивши колективний виконавчий орган (правління) на одноосібний (директор) в особі Сергія Корецького.
“Укрнафта” володіє 85 спеціальними дозволами на видобуток вуглеводнів. На її балансі перебувають 1809 нафтових і 153 газові свердловини. Компанії належить 537 АЗС з яких станом на початок грудня 2022 року працюють 449. Контрольний пакет акцій компанії належить НАК “Нафтогаз України”, тоді як міноритарний (близько 42%) до вилучення – структурам Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова.
“БРСМ-Нафта” – торгова марка однієї з перших у пострадянській Україні мереж автозаправних комплексів, яку було створено 1991 року. Під торговою маркою “БРСМ-Нафта” працює понад 200 АЗК.
У Житомирі та Львові в стислий термін планують побудувати нові ТЕЦ на біопаливі для економії та меншого використання природного газу, повідомила прес-служба НАК “Нафтогаз України”.
“Нафтогаз” розпочав підготовчі роботи з будівництва ТЕЦ, які працюватимуть на біомасі (деревній трісці) та твердому вторинному паливі (RDF), у Львові та Житомирі. Загальна потужність об’єктів складе 90 МВт теплової енергії та 11 МВт електричної. Плановий період здачі об’єктів в експлуатацію у Львові – 1-й квартал 2023 року, у Житомирі – 4-й квартал 2023 року”, – йдеться у тексті релізу, оприлюдненому на сайті компанії у суботу.
Як зазначається, “Нафтогаз” має намір побудувати щонайменше 9 ТЕЦ та біокотельних у 8 регіонах України загальною потужністю 250 МВт теплової енергії та 52 МВт електричної.
“Компанія має амбітну мету стати найбільшим генератором тепла з біомаси до 2027 року та забезпечити заміщення близько 2 млрд кубометрів природного газу. Україна може практично повністю відмовитися від використання природного газу для центрального опалення, замінивши його, зокрема, на біоенергію”, – наголосили в релізі.
Повідомляється, що під час своєї робочої поїздки 30 вересня та 1 жовтня до Львова та Житомира голова правління Юрій Вітренко зазначив, що НАК допомагає українським містам переводити свої ТЕЦ з газу на біопаливо (йдеться про проекти у Житомирі, Львові, Охтирці) та готовий підтримувати та інші міста у цьому напрямку.
“У нас є зацікавленість вкладати гроші в такі проекти, щоб імпортувати менше газу за колосальними цінами. Реалізація таких проектів вигідна і економічно, і для екології такі інвестиції швидко окупаються, при цьому гроші у вигляді податків надходять до місцевих бюджетів, зростає кількість робочих місць” , – наголосив Вітренко.
За його словами, для спокійного проходження опалювального сезону потрібний комплексний підхід. Зокрема, достатні запаси газу у сховищах (зараз 13,9 млрд куб м) та стабілізація власного видобутку (газу – ІФ-У) – найважливіші завдання для Нафтогазу, та переведення теплогенеруючих підприємств на сучасні технології та використання біопалива, та модернізація мереж для зменшення втрат тепла.
У свою чергу, мери Львова та Житомира Сергій Сухомлін та Андрій Садовий відзначили успішну реалізацію цього проекту, який зможе забезпечувати виробництво 50 МВт енергії, що генеруються з альтернативних видів палива та знизити залежність міст від природного газу, наголосили у “Нафтогазі”.
Так, у Житомирі у 2023 році планують використати 10% із споживаних, зокрема, у 2015 році 93 млн куб м газу, а у 2022 році має бути близько 45 млн куб. Влада планує реалізувати в місті три проекти для економії газу та перетворення побутових відходів на тепло та електроенергію.
А у Львівському Новояворівську планує збудувати сучасну ТЕЦ у стислий термін. Садовий зазначив, що вона покриватиме близько чверті потреб міста у теплі. У рамках проекту передбачається будівництво сортувального комплексу твердих побутових відходів.
Як паливо для ТЕЦ буде використано тріска дерев та органічної складової ТПВ – це папір, картон, харчові відходи, дерево, шкіра, тканина. Впровадивши цей проект, ми зможемо заощадити 24 мільйони доларів, які витрачали на газ. А жителі Новояворівська отримають дешевше тепло та гарячу воду протягом року”, – розповіли у НАК.
Відповідно до проекту, необхідний обсяг збору ТПВ становить 70 000 тонн на рік, які включають на 30-35% вторинні ресурси, а також біологічно розкладаються та придатні для горіння (65%), а саме близько 45 000 тонн на рік. Інший паливної складової планується використання тріски об’ємом 39 000 тонн на рік.
Ринок нафтопродуктів після відмови від держрегулювання цін активізується, про що свідчить зростання кількості їхніх імпортерів, зокрема, більше ніж удвічі з дизпального та в півтора разу з газу, повідомив директор консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн.
“Кількість декларантів дизпального зросла майже вдвічі порівняно з початком місяця. Якщо тоді про імпорт заявляло близько 30 компаній, то вчора їх було вже 66. Щодо газу в півтора разу зростання, трохи гірша динаміку щодо бензинів. Це означає, що багато компаній почали імпортувати самостійно, той ефект, який ми й очікували від відмови від держрегулювання”, – сказав він на брифінгу в Медіацентрі в Києві в понеділок.
При цьому Куюн зазначив, що про вихід на заплановані обсяги постачання говорити ще зарано, озвучивши прогноз, що він може відбутися у липні цього року.
“Є таке відчуття, що ми пройшли пік кризи. Ми бачимо це за суттєвим скороченням черг або взагалі їх відсутністю… Ринок починає працювати. Тим часом зарано ще говорити, що ми вийшли на заплановані обсяги. Є невелике відхилення від прогнозних показників щодо дизпального, непогана ситуація щодо скрапленого газу, тому що там не було держрегулювання. Найбільше відставання від очікувань щодо бензину”, – описав ситуацію експерт.
Ситуацію з постачанням бензину він назвав напруженою, оскільки Європа, зокрема найближчі сусіди України, в яких трейдери намагалися насамперед шукати ресурси, – Польща, Молдова, Румунія, – націлені на пріоритетне забезпечення внутрішнього попиту.
“Радіус пошуку бензину постійно зростає. У травні він почав надходити з Бельгії. Якби мені рік тому хтось таке сказав, я не повірив би. Зараз зарано говорити про конфігурацію ринку, пошук триватиме, охоплює всю Європу, найімовірніше, доведеться везти здалеку, з того ж таки регіону АРА”, – припустив Куюн.
Він пояснив, що наситити український ринок дизпальним вдається швидше, бо весь ринок Європи націлений на його імпорт, “відповідно, порти, резервувари, трубопроводи, наливні естакади заточені під роботу з дизпальним”, водночас європейські заводи закривають внутрішній попит на бензин.
