Українські локальні та крафтові виноробні можуть розширити присутність у національних торговельних мережах, однак для цього виробникам необхідно відповідати вимогам ритейлу щодо якості, безпечності, документального супроводу та стабільності постачання.
Про це йшлося під час Національного круглого столу “Локальні сорти винограду: спадщина, стійкість та розвиток сільських територій”, організованого ГС “УКРСАДВИНПРОМ” з нагоди 10-річчя діяльності Спілки.
Олена Гордон, представник Спілки “Ukraine Food Retail Alliance” (UFRA), до складу якої входять провідні українські торговельні мережі продовольчого ритейлу АТБ-Маркет, Сільпо, VARUS, NOVUS та КОЛО, зазначила, що вихід локальних виробників у торговельні мережі можливий за умови відповідності стандартам і готовності до масштабування виробництва.
Для українських виноробів це означає, що наявність якісного продукту вже не є єдиною умовою для зростання продажів через ритейл. Торговельні мережі очікують від постачальників стабільних партій, зрозумілої системи якості, простежуваності виробництва, необхідних сертифікатів, дозвільної документації та готовності працювати у довгостроковому партнерському форматі.
Учасники круглого столу відзначили, що інтерес ритейлу до крафтових виноробень і локальних виробників зростає на тлі посилення попиту на українську продукцію. В умовах війни підтримка вітчизняного виробника розглядається не лише як споживчий вибір, а й як елемент економічної стійкості країни.
Для самих виробників співпраця з мережами може стати важливим етапом масштабування бізнесу. Присутність на полицях національного ритейлу підвищує впізнаваність бренду, розширює доступ до споживача і допомагає формувати культуру споживання українського вина.
Водночас учасники дискусії наголосили, що крафтове виноробство потребує окремого підходу. Невеликі виробники не завжди можуть працювати за логікою масового промислового виробництва, тому для розвитку сегмента важливі гнучкі моделі співпраці, професійний супровід, допомога із сертифікацією та зрозумілі правила виходу на ринок.
Додатковим каналом просування українського вина можуть стати HoReCa та винний туризм. Ресторани, дегустаційні події, фестивалі й винні маршрути дають змогу знайомити споживача з локальними сортами, створювати емоційний зв’язок із виробником і поступово формувати попит, який надалі може підтримувати продажі в ритейлі.
На круглому столі також зазначалося, що розвиток локальних сортів винограду може стати частиною ширшої стратегії просування українського вина. Голова ГС “УКРСАДВИНПРОМ” Володимир Печко наголосив, що Україна має активніше презентувати власні сорти та формувати навколо них винну ідентичність. Зокрема, серед флагманських сортів української селекції називалися “Одеський чорний” і “Сухолиманський”.
Для ритейлу локальні сорти можуть стати окремою конкурентною нішею, оскільки вони дають змогу запропонувати покупцеві не просто українське вино, а продукт із походженням, історією та регіональною ідентичністю. Такий підхід може посилити інтерес до українських вин як на внутрішньому ринку, так і в перспективі на експортних напрямах.
Учасники заходу також підкреслили необхідність створення Виноградного реєстру та проведення повної інвентаризації виноградників відповідно до підходів ЄС. Це важливо для прозорості галузі, розвитку географічних зазначень, інтеграції України в європейську систему підтримки виноградарства та залучення фінансових інструментів ЄС у майбутньому.
ГС “УКРСАДВИНПРОМ” – галузеве об’єднання, що працює у сфері садівництва, виноградарства та виноробства. Організація об’єднує учасників ринку, бере участь у галузевих обговореннях, просуває інтереси українських виробників і підтримує розвиток продукції з високою доданою вартістю. У 2026 році Спілка відзначила 10-річчя діяльності.
UKRSADVYNPROM, ВИНОРОБСТВО, крафтове вино, локальний виробник, ПЕЧКО, РИТЕЙЛ
Розвиток локальних сортів винограду в Україні вже переходить із рівня професійної дискусії у практичну площину і стає одним із напрямів підвищення конкурентоспроможності українського виноробства, формування регіональних брендів та просування продукції з високою доданою вартістю на внутрішньому і зовнішньому ринках.
Про це йшлося під час Національного круглого столу “Локальні сорти винограду: спадщина, стійкість та розвиток сільських територій”, організованого ГС “УКРСАДВИНПРОМ” з нагоди 10-річчя діяльності Спілки.
Учасники заходу зазначили, що локальні сорти винограду вже стають для українських виробників не лише аграрним ресурсом, а й елементом культурної спадщини, регіональної ідентичності та майбутньої експортної спеціалізації українського виноробства. Саме навколо таких сортів формується новий зміст українського вина – із власною історією, походженням, смаком і впізнаваністю.
Голова ГС “УКРСАДВИНПРОМ” Володимир Печко наголосив, що українське виноробство вже має власну основу для розвитку, і вона пов’язана з популяризацією вітчизняних сортів. За його словами, флагманськими сортами та сортами-амбасадорами українського вина можуть бути передусім “Одеський чорний” і “Сухолиманський”, які відображають українську селекцію, автентичність і винну ідентичність країни.
Окрему увагу було приділено створенню Виноградного реєстру та проведенню повної інвентаризації виноградних насаджень за підходами ЄС. Ця робота має стати практичною основою для подальшої інтеграції України в європейську систему підтримки виноградарства і виноробства, а також для можливого залучення фінансових інструментів ЄС після вступу країни до Євросоюзу.
Печко також повідомив, що сьогодні під виноградними насадженнями в Україні зайнято близько 10 тис. га. За його словами, скорочення площ виноградників потребує додаткової уваги з боку держави та галузі, оскільки без збереження і розвитку сировинної бази неможливо забезпечити стабільне зростання виноробства.
Для українського ринку вина важливим фактором уже стає інтерес ритейлу та HoReCa до локальних виробників. Олена Гордон, представник Спілки “Ukraine Food Retail Alliance” (UFRA), до складу якої входять провідні українські торговельні мережі продовольчого ритейлу АТБ-Маркет, Сільпо, VARUS, NOVUS та КОЛО, зазначила, що вихід локальних виробників у торговельні мережі можливий за умови відповідності стандартам і готовності до масштабування виробництва.
Цей фактор особливо важливий для крафтових виноробень, які вже створюють сильний локальний продукт і мають власну історію, але стикаються з вимогами мереж до стабільності постачання, якості, безпечності, документів і простежуваності виробництва.
Представники ресторанного та готельного сектору, своєю чергою, відзначили, що інтерес українського споживача до вітчизняних вин уже зростає. Потенціал просування українського вина існує як усередині країни, так і за кордоном, однак для посилення позицій потрібна системна промоція – участь у міжнародних виставках, професійні презентації, дегустації та формати “сліпих дегустацій”, які дають змогу об’єктивно продемонструвати якість продукції.
Окремим інструментом просування вже стає винний туризм. Фестивалі, дегустації та розвиток винних маршрутів допомагають формувати емоційний зв’язок між виробником і споживачем, відкривають українське вино для ширшої аудиторії та створюють додаткові можливості для розвитку сільських територій.
На думку учасників, крафтове виноробство потребує окремого підходу до регулювання та розвитку, оскільки його не можна оцінювати за тими самими критеріями, що й масове промислове виробництво. Для зростання сектору важливі формування культури споживання українського вина, підтримка локальних виробників і розвиток внутрішнього ринку, який може стати базою для подальшого експорту.
Віцепрезидент Національної академії аграрних наук України Микола Патика відзначив роль науки у збереженні та розвитку генетичного потенціалу українських сортів винограду. Науковий супровід, селекція, дослідження адаптивності сортів і робота з генетичними ресурсами є важливою умовою для того, щоб локальні сорти стали не лише елементом спадщини, а й конкурентним продуктом сучасного ринку.
Розвиток локальних сортів винограду вже створює передумови для появи нових регіональних брендів, географічних зазначень, посилення сільських територій і підвищення впізнаваності української продукції на міжнародних ринках. Для галузі це означає перехід від загальної ідеї популяризації українського вина до більш конкретної моделі – з власними сортами, походженням, історією, стандартами якості та каналами збуту.
ГС “УКРСАДВИНПРОМ” – галузеве об’єднання, що працює у сфері садівництва, виноградарства та виноробства. Організація об’єднує учасників ринку, бере участь у галузевих обговореннях, просуває інтереси українських виробників і підтримує розвиток продукції з високою доданою вартістю. У 2026 році Спілка відзначила 10-річчя діяльності.
UKRSADVYNPROM, ВИНО, ВИНОГРАД, ВИНОРОБСТВО, локальний сорт, ПЕЧКО
ГС «УКРСАДВІНПРОМ» відзначила 10-річчя діяльності проведенням Національного круглого столу «Локальні сорти винограду: спадщина, сталий розвиток та розвиток сільських територій».
У заході взяли участь представники Міністерства економіки, навколишнього середовища та сільського господарства України, галузевих об’єднань, науки, ритейлу, HoReCa, виноробних підприємств та експерти аграрного сектору.
Від імені міністерства Союз привітав заступник міністра Денис Башлик, який відзначив внесок УКРСАДВІНПРОМ у розвиток садівництва, виноградарства та виноробства України.
Учасники круглого столу обговорили розвиток локальних сортів винограду як елемента збереження української ідентичності, культурної спадщини та регіональної унікальності. Зазначалося, що конкурентоспроможність українського виноробства має формуватися не лише навколо принципу «Зроблено в Україні», а й навколо підходу «Розроблено в Україні», коли вітчизняні селекційні досягнення стають частиною національного бренду.
Особливу увагу було приділено необхідності створення Виноградного реєстру та проведення повної інвентаризації виноградних насаджень відповідно до підходів ЄС. Виконання цих вимог може відкрити для України доступ до європейських інструментів підтримки галузі після вступу країни до Європейського Союзу.
Голова ГС «УКРСАДВІНПРОМ» Володимир Печко відзначив тривожну тенденцію скорочення площ виноградників. За його словами, сьогодні під виноградними насадженнями в Україні зайнято близько 10 тис. га, що вимагає додаткової уваги держави та галузі.
Учасники заходу також наголосили на важливості підтримки українського виробника в умовах війни, розвитку крафтового виноробства, просування українських вин на внутрішньому та зовнішньому ринках, а також участі виробників у міжнародних виставках, професійних презентаціях та дегустаційних заходах.
ГС «УКРСАДВІНПРОМ» об’єднує учасників галузі садівництва, виноградарства та виноробства, бере участь у просуванні української продукції, розвитку галузевої політики та захисті інтересів виробників.
В Україні за роки війни з`явилося близько 70 нових виноробних підприємств, передумовою чого стало суттєве вдосконалення законодавства, повідомив голова Асоціації садівників, виноградарів та виноробів України Володимир Печко.
“За останні 4,5 роки завдяки покращенню законодавства і кліматичним змінам у нас стало на 70% більше виноробних підприємств… Орієнтовна цифра – близько 70 нових підприємств. Вони вийшли з тіні, почали сплачувати податки, взяли офіційно людей на роботу. В Україні почали розвиватися маленькі шато. Ніколи маленьких виноробних підприємств в Україні не було ні за радянських часів, ні за часів уже незалежної країни”, – сказав він у рамках виставки Agro2Food .
Керівник галузевої асоціації нагадав, що раніше для отримання ліцензії на виробництво вина потрібно було сплатити близько 500 тис. грн. Після переходу на спрощену процедуру реєстрації виноробного підприємства ця процедура стала більш фінансово доступною і кожен, хто бажає, може отримати ліцензію за два тижні.
Після початку буму створення маленьких вітчизняних шато, за словами експерта, виноробам почало бракувати сировини і, відповідно, виноградарських насаджень.
За оцінкою Печка, в Україні наразі налічується близько 20 тис. га виноградників, із яких 5 тис. га закладено під час війни. Ця статистика не враховує окуповані території в Криму, Херсонській і Миколаївській областях.
Керівник асоціації розповів, що глобальне потепління дало українським виноградарям можлиість закладати виноградні плантації в нетипових для виноградарства регіонах. Як приклад він навів Київську область, де працює близько 10 виноробних ліцензійованих підприємств. Вони вирощують для себе сировину в Київській області і докуповують необхідні обсяги в Одеській і Миколаївській областях.
Вітчизняні винороби, констатував він, змушені активно імпортувати іноземний спирт переважно з Молдови та Грузії, де більше розвинуто виноградарство.
Печко також розповів, що позитивно на галузь вплинуло створення в Одеській області лабораторії ізотопного аналізу. Вона дає підприємствам змогу проводити перевірку виноматеріалу, з якого заводи виготовляють більш якісну продукцію.
“Завдяки активізації переробних підприємств вирощування винограду стало рентабельним. Якщо в 2023 році вартість 1 кг винограду на переробку становила 5-8 грн, то в 2024-2025 рр. вона досягла 18-25 грн, що стимулювало закладку виноградних насаджень”, – зазначив експерт і додав, що експорт українського вина наразі ще невисокий.
“Сказати, що ми дуже класні експортери і готові завоювувати Європу, ще рано. Треба це робити, треба, але більше нам потрібно захищати власний ринок. Робити якісну продукцію і конкурувати нею в Україні”, – резюмував голова Асоціації садівників, виноградарів та виноробів України.
4 березня в Бучі в комплексі «Рим» в ході конкурсу краси «Жінки, що випромінюють світло» волонтерки, військовослужбовиці та благодійниці київщини отримали нагороди, що стало громадським визнанням їх діяльності. Організатори заходу – очільниця клубу «Нове оточення – нові можливості» Таїсія Аполонова та відділ культури, молоді та спорту Гостомельської селищної ради за підтримки Громадської Ради при Бучанській райдержадміністрації – мають намір зробити таке визнання регулярним.
В ході конкурсу краси «Жінки, що випромінюють світло», що відбувся в 4 березня в Бучі в комплексі «Рим», організатори та партнери відзначили волонтерок, військовослужбовиць, благодійниць та багатодітних мам київщини.
В номінації «Громадська доблесть» нагороду отримали Наталя Семенюта (волонтерка; експерт по здоровому харчуванню) та Стародуб Світлана (благодійниця, дружина військового, голова БФ « Місце під сонцем- ти не один»).
В номінації «Берегиня в погонах» – нагороду отримала Дарʼя Мишко (військова; 12 років у військовій частині 3041 Національної гвардії України на посаді медична сестра).
В номінації «Громадянська доблесть» – нагороду отримали Лаговська Тетяна (волонтерка, виконавчий директор БФ “Фонд громади Приірпіння”), Карман Оксана (Волонтерка, вимушена переселенка з Херсона, дружина військового), Романова Марина (мама 3 дітей, дружина загиблого військовослужбовця ЗСУ, член ГО «Родина янголів світла»),
В номінації «Серце любові» – нагороду отримали Чубашева Альона (мати 5 чудових успішних дітей – один загинув у 2022 на війні , ще один наразі на передовій; волонтерка; флористка; членкиня ГО «Українського Штабу Міжнародної Дипломатії Сини захищають країну»), Ліля Олійник (успішна бізнес-леді та щаслива мама чотирьох дітей, голова ГО «Живу в гармонії»), .Тетяна Корнієнко (мама 4 дітей; волонтерка; психологиня).
В номінації «Сильна духом» – нагороду отримали Марина Ганіцька (Генеральний директор Центру комплексної реабілітації та надання соціальних послуг. У дні окупації Бородянки залишилася разом зі своїми пацієнтами в інтернаті. Мужньо прийняла всі виклики того тяжкого періоду. Окрім своїх людей, прийняла під захист сотні бородянців, інтернатних дітей та хворих дорослих) та Чубашева Альона.
Саме так оцінили подвиги учасниць члени журі – Олександр Алябʼєв (фундатор та голова Благодійної організації «Благодійне товариство»), Анатолій Степаненко (засновник БФ “Формат 20” м. Київ , благодійник, меценат), Ольга Худошина– (доцент кафедри організації медичного забезпечення збройних сил Української військово-медичної академії), Анжела Кондратюк (співзасновниця та голова “Український штаб міжнародної дипломатії”), Наталія Бурлаченко (генеральний директор компанії “Big Wines”, віце-президент міжнародної групи компаній Vinos de La Luz), Олександр Голіздра (голова комітету Громадської ради при Бучанській РДА), Олена Назаренко (голова ГО «Фундація «Олеся»), Аліна Вареник (переможниця Національного конкурсу «КРАСА КРАЇНИ 2021», Місіс Україна Земна куля 2025, волонтерка), .Руслана Максімова (двічі Місіс Європа, під час окупації допомагала рятувати людей в місті Ірпінь, волонтерка, кондитерка та мотімейкерка), Прима Ніна (очільниця ТОВ «Калина», заслужений працівник сфери послуг), Альона Назаренко, директорка БФ “Для українців”, секретар Координаційної ради волонтерів при КОВА (учасниця Міжнародного штабу допомоги українцям, підприємиця). Володимир Печко (голова Асоціації «УКРСАДВИНПРОМ»).
Привітали учасниць та гостей заходу і діячі культури – Павло Зібров – народний артист України; співак, композитор, а також Іван Никитюк – український співак і Анастасія Собко – саксофоністка. За словами організаторки конкурсу, керівниці клубу «Нове оточення – нові можливості» Таїсії Аполонової, справжні подвиги жінок треба цінувати, бо без тилу тримати фронт неможливо. Представник Громадської Ради при Бучанський РДА Олександр Голіздра додав, що мотивація жінок-героїнь має слугувати мобілізаційним прикладом для тих, хто наразі не дуже інтегрований в оборону країни.
До проведення заходу долучилися: Анжела Кондратюк – співзасновниця та голова “Український штаб міжнародної дипломатії”, наставник ведення бізнесу, компанія «Incruises», торгова марка «Французькі сири «Zinka”, мережа ресторанів «Євразія», БФ “Формат 20″ (м. Київ), компанія «Big Wines» -провідний виробник та імпортер вин в Україні, ТОВ « Сергіївський продукт», ТОВ «РЕМОС» виробник «ЯКА», БФ «Місце під сонцем- ти не один», Благодійне товариство «Міла», Володимир Печко, голова Асоціації «УКРСАДВИНПРОМ», Company ORCA Офіційний представник грецького бренду професійної косметики Yellow Rose cosmetics на території України, фармацевтичний науково-дослідний центр «Альянс краси, ТОВ «Калина», бучанський виробник косметики «Marie Fresh Cosmetics», Блалагодійна організація «Українські сестри». У заході взяли участь Ірина Станкевич, переможниця Національного конкурсу «КРАСА КРАЇНИ 2024», актриса, волонтерка, дружина воїна ЗСУ, та Аліна Вареник, переможниця Національного конкурсу «КРАСА КРАЇНИ 2021», Місіс Україна Земна куля 2025, волонтерка. Під час конкурсу учасниці продемонстрували одяг кращих українських виробників- дизайнерів: Наталії Дацко, зсновника бренду ” Natli Datzka”; Міли Веденьєвоі засновниці творчої майстерні Mila Ukraina, автора прикрас; Ірини Кжемановської – дизайнера суконь.
Партнерами благодійної вечірки виступили Асоціація «УКРСАДВИНПРОМ», «Буковинські наливаночки», Благодійний Республіканський фонд «Спільна Справа», Генеральний Інформаційний партнер- Інформаційна агенція Інтерфакс-Україна», Інформаційні партнери – ІА «Українські новини», Інформаційно-аналітичне інтернет-видання «КиївВлада», портал новин From-ua, 33 канал, портал Україна Ділова, Захід відбувся за сприяння Громадської Ради при Бучанській райдержадміністрації.
Підвищення мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на алкогольні напої на 50%, передбачене законопроектом №11416д про внесення низки змін до Податкового кодексу України, позитивно позначиться на алкогольному ринку країни, заявив у коментарі «Інтерфакс-Україна» голова правління громадського об’єднання «Укрсадвинпром» Володимир Печко.
Він нагадав, що мінімальні роздрібні ціни на вино-горілчані вироби не піднімали з 2018 року, до того ж їх регулює Кабінет Міністрів.
«Це призведе до підвищення податкових надходжень до держбюджету і вирішить питання з фальсифікованою продукцією», – запевнив голова галузевого об’єднання.
Печко звернув увагу на те, що зараз на прилавках магазинів присутнє дуже дешеве вино, яке має вкрай низьку якість.
«Подібний продукт коштує часом по 40-45 грн/л. І порівняйте цю ціну з соками, які суттєво дорожчі, – такого в принципі бути не може. Щоб дешево продавати, горе-виробники змушені підмішувати щось у свій продукт або розбавляти вино водою. Відповідно, запропоноване парламентом рішення «виб’є» з ринку недобросовісних виробників», – пояснив керівник “Укрсадвінпрому”.
Печко підтвердив, що внаслідок таких дій парламенту вино для кінцевого споживача подорожчає, зазначивши також, що цей процес щодо алкогольної продукції в країні почався вже давно. Зростання цін на вино-горілчану продукцію він пояснив подорожчанням газу, що спричинило підвищення цін на скляну тару.
Крім того, у сезоні-2024 подорожчали засоби захисту рослин, а ціна на виноград б’є рекорди, підскочивши майже вдвічі. «Якщо вино одночасно не подорожчало, то це має викликати у споживача запитання і має його турбувати. Підвищення мінімальної роздрібної ціни на 50% для алкогольної продукції – це дуже скромне подорожчання. Наразі мінімальна роздрібна ціна, яка оподатковується акцизним податком, становить 42 грн/л, тоді як мала б бути не менше 95 грн/л», – сказав Печко.
Голова «Укрсадвінпрому» порадив споживачам обирати на прилавках магазинів вино за ціною щонайменше 130, 150, 200 грн за пляшку, щоб не ризикувати здоров’ям і бути впевненим у якості продукту, який вони купують.
Як повідомлялося, Верховна Рада ухвалила в цілому закон (№11416д) про внесення зміни до Податкового кодексу щодо особливостей оподаткування в умовах дії воєнного стану, який передбачає підвищення з 1 жовтня цього року військового збору (ВЗ) з 1,5% до 5%, податку на прибуток банків до 50% за 2024 рік. З інших нових норм – введення авансових внесків на прибуток АЗС, прив’язка ставки авансового внеску для пунктів обміну валюти до євро, збільшення мінімального податкового зобов’язання для сільгоспземель і збільшення ренти на видобуток щебеню, але водночас звільнення від оподаткування одержуваних громадянами коштів у межах національної програми кешбеку.
