Минулого року завдяки зусиллям об’єднання Укрсадвинпром та деяких виробників українського вина, Україна після 14-річної перерви повернула собі членство в Міжнародній організації виноградарства та виноробства (МОВВ, International Organisation of Vine and Wine).
9-10 березня 2023 року у Франції відбулася Генеральна Асамблея МОВВ, у якій взяв участь представник від України, голова Громадського об’єднання “Асоціація садівників, виноградарів і виноробів України” Володимир Печко.
Міжнародна Організація Виноградарства і Виноробства є міжурядовою організацією, створеною згідно з Домовленістю від 3 квітня 2001 року. МОВВ є спадкоємицею Міжурядової організації – Міжнародного Бюро Винограду і Вина (МБВВ), створеного згідно з Домовленістю 8-ми країн (Франція, Іспанія, Туніс, Португалія, Угорщина, Люксембург, Греція, Італія) від 29 листопада 1924 року в Парижі.
Організація надає рекомендації для галузей виноградарства і виноробства, які приймаються Європейським співтовариством, підкреслюючи тим самим вплив МОВВ на процеси регулювання і торгівлі (країни ЄС виробляють близько 70 % вина у світі).
Основні завдання організації:
– користь для здоров’я і якість вина;
– захист інтересів виноробної галузі та створення сприятливих ринкових умов;
– гармонізація стандартів і відповідність методів аналізу;
– захист географічних назв;
– гарантія чистоти та походження продуктів;
– боротьба з шахрайством і недобросовісною конкуренцією.
Нині в комітетах МОВВ активно працюють українські науковці, зокрема представники наукового центру “Інститут виноградарства і виноробства імені Таїрова” НААН України.
За даними МОВВ на сьогодні у світі 47 країн виробляють вино в промислових масштабах. Однак не у всіх із цих країн є окремі штати чи регіони, які спеціально виділені як виноробні. До ТОП-5 найбільших виноробних держав входять Італія, Франція, Іспанія, Сполучені Штати та Аргентина. На частку цих п’яти країн припадає понад половина світового виробництва вина. Варто зазначити, що рейтинг може змінюватися з року в рік залежно від таких факторів, як погодні умови, врожайність і попит.
“Згідно з історичними даними, до 1991 року Україна була одним із найбільших виноробних регіонів Європи. При цьому українське виноробство було інтегровано в радянську виноробну промисловість поряд із Грузією та Молдовою. Наприкінці 1980-х років виробництво вина в Україні досягло піку – близько 120 мільйонів декалітрів на рік, що становило приблизно третину від загального обсягу виробництва вина в Радянському Союзі. Для порівняння, 2020 року виробництво становило близько 35 мільйонів декалітрів”, – пояснив голова об’єднання “Укрсадвинпром” Володимир Печко.
Він також нагадав, що в перші роки незалежності величезні виноробні підприємства стали неконкурентними і втратили ринок збуту, що призвело до кризи всієї галузі.
“Останніми роками виноробство почало відроджуватися багато в чому за рахунок невеликих виноробень і винного туризму в нашій країні. Але всіх зараз підкосила війна, тому виходом для всіх нас є пошук нових ринків збуту продукції”, – наголосив Печко.
Станом на 1 лютого 2022 року, загальна площа виноградних насаджень в Україні за всіма категоріями господарств становила 34,0 тис. га, валовий збір винограду – 257,5 тис. тонн. Однак після початку воєнних дій майже чверть площ під виноградниками є тимчасово окупованими або перебувають у зоні бойових дій.
Своєю чергою, заступник голови об’єднання “Укрсадвинпром” Максим Уракін зазначив, що Україна може виробляти і поставляти на експорт набагато більший обсяг вина, ніж сьогодні.
“У січні 2023 року Україна виробила 422 тисячі декалітрів вина, водночас на внутрішньому ринку за той самий період реалізовано близько 328 тисяч декалітрів. А з урахуванням того, що в зимові місяці рівень виробництва нижчий через сезонний фактор, експортний потенціал українського виноробства залишається значним”, – заявив Уракін.
За словами експерта, пошук партнерів і вихід на нові ринки – справа непроста, оскільки в цьому сегменті присутня жорстока конкуренція.
“Більшість найбільших виноробних країн підтримує своїх виробників і стимулює їхній експорт. Україна не зможе відбудуться як велика виноробна країна без планомірної державної підтримки вітчизняного виробника і без пошуку виноробами нових ринків збуту та участі у виставках, форумах, конференціях. Ситуативно допомогти галузі також може й те, що через воєнні дії мільйони наших громадян змушені були виїхати за кордон, де стали місцевими споживачами. Зокрема й через них ми можемо збільшувати експорт наших товарів, зокрема й вина”, – вважає Уракін.
Цьогоріч від України в міжнародній виставці ProWein беруть участь представники об’єднання “Укрсадвинпром” і провідні українські винороби.
Цього року виставка пройде з 19 до 21 березня. На українському стенді буде представлена продукція 10 виноробів під загальним брендом Wines of Ukraine:
1. Beykush Winery (Миколаївська область)
2. Father’s Wine VВ (Тернопільщина)
3. Виноробня князя Трубецького (Prince Trubetskoi Winery) (Херсонщина)
4. Chateau Chizay (Закарпаття)
5. Stakhovsky Wines (Закарпаття)
6. Крафтова виноробня Biologist (Київщина)
7. Виноробня Колоніст (Одеська область / Південна Бессарабія)
8. Villa Tinta (Одеська область / Південна Бессарабія)
9. My Wine by Eduard Gorodetsky (Одеська область)
10. 46 Parallel Wine Group (Одеська область).
11. міжнародна виставка ProWein – одна з найбільших і найбільш значущих у світі виставок вина і спиртних напоїв, яка щорічно проводиться в Дюссельдорфі, Німеччина. Захід приваблює тисячі експонентів і відвідувачів з усього світу, включно з виноробнями, виноторговцями, сомельє та професіоналами галузі. ProWein проводиться компанією Messe Düsseldorf, провідним організатором міжнародних виставок, і зазвичай проходить протягом трьох днів у березні. На виставці представлений широкий асортимент продукції, включно з винами, спиртними напоями, пивом і безалкогольними напоями, а також аксесуарами, як-от скляний посуд і рішення для зберігання вина.
12 Однією з ключових особливостей ProWein є велика програма семінарів, дегустацій і майстер-класів, які покликані продемонструвати останні тенденції та розробки в індустрії вина і спиртних напоїв. Ці заходи проводять під керівництвом експертів з усього світу, вони охоплюють широкий спектр тем, від виноградарства і виноробства до маркетингу і продажів.
Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер заходів
ProWein 2023, UKRSADVYNPROM, URAKIN, Wines of Ukraine, вина_України, ВИНО, ВИНОРОБСТВО, виставка_вина, МОВВ, ПЕЧКО
Українське виноробство потребує державної підтримки для відновлення постраждалої від війни галузі та просування на міжнародних ринках, вважає голова громадської спілки “Укрсадвинпром” Володимир Печко.
“Українське виноробство через війну опинилося на межі виживання. Значна кількість територій українських виноградників, які розташовані на півдні України, заміновані агресором, їх відновлення потребуватиме значних ресурсів і часу. Ми пропонуємо розробити стратегію розвитку виноробної галузі та визнати виноградарство пріоритетною галуззю розвитку”, – таку думку він висловив агентству “Інтерфакс-Україна”.
Печко зазначив, що наразі виноробство, яке постраждало від дій агресора, не включено до жодної з державних програм підтримки. Також галузь не має затвердженої стратегії розвитку та визначених механізмів компенсації понесених збитків.
Водночас, зазначив очільник “Укрсадвінпрому”, українське виноробство має досить високий експортний потенціал. Його продукція затребувана на міжнародних ринках, зокрема й завдяки безпрецедентній підтримці України в протистоянні з агресором.
“Ми побачили, що зацікавленість в українському вині дуже висока. Ми сьогодні на слуху і нам потрібно завойовувати своє “місце на полиці”. Українське вино хочуть бачити і купувати в Європі, Азії, Африці. Щоб прорив на міжнародних ринках був ефективним, потрібна участь держави в просуванні українського вина”, – підкреслив Печко.
Очільник “Укрсадвінпрому” нагадав, що Україна відновила членство в Міжнародній організації виноградарства і виноробства (International Organisation of Vine and Wine, OIV, МОВВ), до якої входила з 1997 до 2008 року, що відкриває перед українськими виноробами нові перспективи.
МОВВ створена 2001 року. Організація стала спадкоємицею Міжнародного бюро винограду і вина, що існувало з 1924 року. Її цілі – захист інтересів виноробної галузі та створення сприятливих ринкових умов, гармонізації та відповідності методів аналізу, боротьба з шахрайством і недобросовісною конкуренцією на ринку. Україна стала 49-ю державою-учасницею МОВВ.
Нині в комітетах МОВВ активно працюють українські науковці, зокрема представники наукового центру “Інститут виноградарства і виноробства імені Таїрова” НААН України.
Станом на 1 лютого 2022 року, загальна площа виноградних насаджень в Україні за всіма категоріями господарств становила 34,0 тис. га, валовий збір винограду – 257,5 тис. тонн. Однак через російську агресію майже 25% площ під виноградниками є тимчасово окупованими або перебувають у зоні бойових дій.
Загалом в Україні налічується 144 виноробних підприємства, зокрема 29 малих виробників виноробної продукції.
Україна відновила членство в Міжнародній організації виноградарства та виноробства (МОВВ, International Organisation of Vine and Wine), відповідне рішення було офіційно проголошено 4 листопада 2022 року на Генеральній асамблеї International Organisation of Vine and Wine (OIV) в місті Енсенада, Нижня Каліфорнія, що у Мексиці.
Україна була представлена в організації понад 10 років, з 1997 по 2008-й, проте втратила своє членство. За словами експертів, причиною цьому стали як об’єктивні, так і суб’єктивні фактори. Тривалий час представники галузі намагалися повернути своє членство, всі ці роки робота над цим не припинялася.
Про те, як відбувалося відновлення членства, яка робота ведеться сьогодні та чим корисна для України така співпраця ми запитали у тих, хто безпосередньо взяв участь у поверненні членства України до найавторитетнішої міжнародної організації виноробної галузі.
Роль МОВВ у світі виноробства та виноградарства
Міжнародна Організація Виноградарства та Виноробства (МОВВ) є міжурядовою організацією, яка створена згідно з Домовленістю від 3 квітня 2001 року.
МОВВ є спадкоємницею Міжурядової організації – Міжнародного Бюро Винограду та Вина (МБВВ), створеного згідно з Домовленістю 8-ми країн (Франція, Іспанія, Туніс, Португалія, Угорщина, Люксембург, Греція, Італія) від 29 листопада 1924 року в Парижі.
Організація надає рекомендації для галузей виноградарства та виноробства, які приймаються Європейською спільнотою, підкреслюючи тим самим вплив МОВВ на процеси регулювання та торгівлі (країни ЄС виробляють близько 70 % вина у світі).
Основні завдання організації:
Як відбулося відновлення членства України?
Кабінет Міністрів України ратифікував правовий документ 30 вересня, щоб розпочати процес відновлення та юридично підтвердити прийняття України в лави організації.
Офіційним представником від України виступив Володимир Печко, Голова громадської спілки «УКРСАДВИНПРОМ».
Оновлене членство набуло чинності з 30 жовтня
Експертна думка
Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова вважає, що відновлення членства в МОВВ (приміт.авт.-OIV) дасть також новий поштовх для розвитку наукового співробітництва, створення нових інноваційних розробок, яких завжди потребувала і потребує галузь.
Ірина Ковальова, д.с.-г.н., лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, директор ННЦ “ІВіВ ім. В.Є. Таїрова” та Ніна Мулюкіна, д.с.г.н., член-кореспондент НААН України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Заслужений діяч науки і техніки України, заступник директора з наукової роботи:
«Історія відносин України та OIV не є тривалою, але за ці роки Україна упевнено крокувала до світового визнання її як виноробної країни в першу чергу через залучення до цієї відомої організації.
Перший етап перебування України в OIV тривав з 1997 по 2008-й роки. На жаль, втрата членства відбулася не через якісь непереборні обставини. Скоріше це можна назвати помилкою, недоопрацюванням як керівництва галузі, так і, певною мірою, недалекоглядністю та байдужістю представників галузі.
Проте, на щастя, Україна мала право прохати про її повторне прийняття до OIV, оскільки належить до країн, що підписали угоду про відновлення організації у 2001 році.
Ініціаторами відновлення членства в OIV виступили «УКРСАДВИНПРОМ» на чолі з головою, Печком Володимиром, підтримували всебічно цей процес Мінагрополітики України, в першу чергу відділ виноградарства та виноробства Департаменту аграрного розвитку і Департамент міжнародної співпраці та інтеграції, пресслужба міністерства, які працювали над цією проблемою понад рік. Допомагали також представники міжнародної спільноти виноградарів та виноробів
Фактично оновлене членство набуло чинності з 30 жовтня 2022 року, а 4 листопада 2022 року на Генеральній асамблеї OIV в Мехіко було офіційно проголошено відновлення членства України, яка стала 49-ю країною – членом OIV.
Ми, розуміючи необхідність цього кроку, понад 10 років наголошували на необхідності поновлення членства на всіх рівнях. Це були й офіційні листи на Мінагрополітики, це й численні звернення до виробників, громадських організацій та владних структур, це й рішення симпозіумів конференцій, всеукраїнських і міжнародних, причому конференції були як практичні, за участі виробників, так і суто наукові. Інакше кажучи, ми весь час нагадували за проблему тим, чия, як кажуть, політична воля, була потрібна для здійснення цього кроку.
Приєднання до країн-членів OIV дає можливість нашій країні не лише стати складовою вагомої міжнародної організації. Це крок до поглиблення інтеграції в галузі виноградарства і виноробства, її подальшого розвитку та просування бренду «українське вино». Це виклик ідеології країни-агресора, який заперечує право України на існування як держави, тим більше держави, визнаної світовим суспільством на ряді трендових напрямків світового виробництва та ринкових ринків. Саме тому для України сьогодні важливо бути визнаною міжнародними організаціями різних галузей діяльності».
«Якщо Україна знову стала членом МОВВ, вона на весь світ заявила про те, що ми – виноградно-виноробна держава», – Віктор Костенко, старший науковий співробітник Інституту садівництва НААНУ:
«До цієї організації входять не лише країни, що безпосередньо займаються виноробством та виноградарством, а й ті, що є учасниками ринку виноробної продукції і також прагнуть впливати на розвиток цієї галузі.
МОВВ приймає рішення, які мають рекомендований характер, але на основі цих рекомендацій більшість країн пишуть законодавчі документи. Це вищий орган виноградно-виноробної галузі, який дає основу щодо прийняття регламентів не лише у країнах ЄС, а і тих, що розташовані на північній півкулі між 30 та 50 паралелями та на аналогічних паралелях Південній півкулі (такі як Аргентина, Чилі, Урагвай, ПАР, Австралія, Нова Зеландія). Всі ці країни беруть за основу рекомендації МОВВ та імплементують їх у свої законодавчі документи, які стосуються галузі.
Це найвищий орган, який поважають та цінують у світі.
Сьогодні основний Закон України, який регулює діяльність всіх учасників ринку, що належать до галузі виноградарства та виноробства – Закон України «Про виноград та виноградне вино». Наразі до нього напрацьовано ряд суттєвих змін і вже цей Проект Закону, що відповідає всім вимогам країн ЄС та всім рекомендаціям, які напрацьовувала декілька десятиліть організація МОВВ, зареєстрований у Верховній Раді України.
Відновлення членства України у МОВВ – це була постійна і тверда мрія всіх вітчизняних виноградарів та виноробів. Коли я працював у міністерстві, наш Відділ спільно з рядом громадських галузевих організацій, робили максимум можливих зусиль, щоб відновити це членство, і не зважаючи на те, що були вже певні домовленості, ряд суб’єктивних та об’єктивних причин не давали можливості вступу. І нарешті, сьогодні, ми відновили цю співпрацю і всі, хто причетний до галузі, дуже задоволені тим фактом, що нарешті Україна відновила своє членство у такій поважній організації».
«Існує необхідність у підтримці української виноробної галузі. Окрім того, важливе представлення голосу України в контексті створення опозиції російській федерації та тиску на організацію для подальшого виключення агресора з усіх можливих міжнародних організацій, установ, тощо» – Пінчук Олексій, Директор Департаменту міжнародної співпраці та євроінтеграції Міністерство аграрної політики та продовольства України:
«Ми завжди хотіли поновити членство в МОВВ. Наскільки мені відомо, наші попередники не сплачували членські внески, це і стало причиною виключення України з організації. Це питання заморозилося на тривалий час. Тому що Мінагрополітики, а потім Мінекономіки було неготове продовжувати платити ці кошти з бюджету. Далі Мінагрополітики було ліквідовано на кілька років.
Під час війни в нас з’явилося багато можливостей, в тому числі списати цей борг та знову вступити до організації. Ми досягли домовленості, що декілька років ми не будемо сплачувати членські внески у зв’язку з тим, що в нас йде війна.
Чому важливий вступ в дану організацію? Існує необхідність у підтримці української виноробної галузі. Окрім того, важливе представлення голосу України в контексті створення опозиції російській федерації та тиску на організацію для подальшого виключення агресора з усіх можливих міжнародних організацій, установ, тощо.
Дуже велику справу в цій історії зробила громадська спілка «УКРСАДВИНПРОМ» та її керівник Володимир Печко. Вони ініціювали цю проблематику і наголосили на важливості вступу в МОВВ. Окрім того, була налагоджена внутрішня комунікація з керівництвом організації, що стало позитивним сигналом, щоб нас туди прийняли.
Зі сторони міністерства було забезпечено політичну підтримку, надіслано необхідний запит, вирішено питання нормативу, підготовлена Постанова Кабінету Міністрів України для вступу, здійснений політичний супровід, тому що також виникало питання про сплату внесків.
В результаті цього з’явилася можливість офіційно, з усіма необхідними документами звернутися до організації, стосовно припинення діяльності рф. Зараз ми паралельно над цим працюємо. «УКРСАДВИНПРОМ» постійно звертається з проханнями, щоб країна-загарбник була усунена з міжнародної організації та звертається до своїх колег з інших країн, щоб підтримали Україну в цьому питанні. Винороби – галузь на пострадянському просторі, де всі спілкуються між собою, тому для нас дуже важливо, щоб вони підтримували Україну.
Зі свого боку представники Мінагрополітики озвучують на офіційних засіданням правління МОВВ свою позицію щодо участі рф у організації, надсилають листи.
Надалі плануємо наводити докази російської агресії в Україні, проблематику та її наслідки, звертатимемося до членів, щоб нас підтримали.
Сьогодні росія сплачує внески, ми розуміємо її геополітичний вплив і є країни, які традиційно її підтримують… але продовжуватимемо працювати та відстоювати позицію, що є необхідність виключити рф з організації.
Зараз дуже важко фіксувати та оцінювати втрати та збитки, які були завдані росією. Ми навіть не розуміємо втрати в усій галузі. Більшість наших найкращих виноградників розташовані в Криму, вони були анексовані разом з півостровом. Ми не розуміємо який стан і доля цих виноградників.
МОВВ – найбільший майданчик для того, щоб говорити про свої проблеми, озвучувати фінансові потреби. Наші представники будуть представляти наші інтереси. На момент відновлення України будуть формуватися цілі програми відновлення галузей і дуже важливо постійно говорити про виноробну галузь, проводити інформаційну роботу і тоді наші питання будуть включені в програми інших країн. Особливо це будуть країни, відомі своїм виноробством такі як Франція Італія .. важливою буде експертна та наукова підтримка Чилі, Аргентини… Я впевнений що буде результат. Якщо ми хочемо підтримати українське виноградарство, то кращого майданчику ніж головна міжнародна організація просто бути не може».
Наталія Бурлаченко, міжнародний і національний спеціаліст у винній сфері і член офіційної делегації України в МОВВ (приміт.авт.OIV) розповідає як саме відбувався цей тернистий шлях:
«Про ОІV я чула давно, але не про активну в ній участь України без членства, а завдяки міжнародній активності Рікардо Нуньєса, з яким я працюю. Він постійно брав участь в міжнародних конференціях ОІV, маючи виноробні підприємства в багатьох країнах і бізнес зв’язки ще в більшій кількості країн.
Різні урядові організації та посадовці ОІV просили підтримки в різних питаннях і зазвичай отримували, до того ж безкоштовно від пана Рікардо. Бізнесмен-меценат в Україні постійно повторював, що Україні потрібно в лави ОІV, що практично всі виноробні країни є членами цієї важливої міжнародної організації, яка пише правила виноробного цивілізованого світу. І от на одному із заходів Рікардо Нуньєс познайомився з Володимиром Печко, очільником УКРСАДВИНПРОМ. І результатом цієї зустрічі стало повернення України в ОІV. Володимир Печко виявився активною молодою не заангажованою людиною, яка відстоює інтереси галузі, має підтримку в Мінагрополітики України, чого виявилося достатнім для відносно швидко проведеного процесу.
Дехто з тугою в очах згадує 2001 перший рік і взагалі якісь десятки років тому, коли було добре всім, дружно працювалося, аж прийшов 2001 рік і Міжнародне бюро винограду та вина реорганізували в ОІV, а Україну не реорганізували, бо не було кому.
Тож виникає питання чому ж активні українські організації, що начебто відстоюють інтереси виноградарства, так і не спромоглися протягом більше 20-ти років привести Україну в організацію, де ми так плідно, за словами очевидців, працювали до того?
Ми чули про певну заборону щодо приєднання України до міжнародних організацій в ті часи. Та от на нашу землю прийшла велика війна і всі дипломати, дипмісії і всі причетні отримали іншу чітку вказівку від Президента: вступати в усі можливі міжнародні організації, щоб Україну в світі бачили, щоб її голос чули. Тож питання про приєднання України до ОІV, яке давно висіло в повітрі знайшло підтримку у групи ентузіастів. Ще раз повторюю, якби не війна (на привеликий жаль) та лобіювання інтересів України, а не окремої асоціації, Україна ще б 14 років активно спостерігала як виноробна галузь розвивається повз неї».
«Бути повноправним членом ОІV – це акт національного суверенітету. Україна – суверенна нація, яка вкотре посіла своє місце у світі вина» – доктор Рікардо Нуньєс, власник Vinos de La Luz, бізнесмен і меценат.
Вступ України в OIV – дуже злагоджена робота і проводилася крок за кроком. Я іноземець, хоча веду бізнес в Україні з 1998 року, а у винному секторі імпортував свій бренд Vinos de La Luz в Україну з 2014 року. Всі, хто знає мене у винному бізнесі, знають, що мій наступний проєкт –виробництво вин в Україні. На конкурсі для малих виробників, який проходив в Одесі три роки тому, пан Печко розповів мені про «УКРСАДВИНПРОМ», його членів, про необхідність розвитку присутності України в міжнародному світі вина, і він сказав, що переконаний, що необхідним кроком є повторне входження в ОІV. У той час генеральним директором ОІV був Пау Рока, іспанець, який раніше був генеральним директором Іспанської федерації вина (ФЕВ), членом якої я є, і в професійних колах я знав його вже багато років. Минуло кілька місяців і на іншій зустрічі, пов’язаній з вином, яка відбулася в Києві, я знову зустрівся з паном Печко, який запитав мене, чи я щось зробив для питання ОІV. Питання мене здивувало, тому що я не зрозумів, що повинен щось зробити для цього питання. Я пішов з тієї зустрічі, думаючи, що за всі ті роки, що я вже був у світі вина в Україні, єдиним керівником, який говорив зі мною про це питання, був пан Печко. Наступного дня я почав підіймати контакти. Треба сказати, що мене вразило рішуче ставлення Мінагрополітики та представників «УКРСАДВИНПРОМУ» з самого початку спільної роботи. Але коли російський окупант розпочав цю трагічну війну, наша діяльність щодо приєднання України до ОІV ставала щоденною, адже метою було завершити все до листопада 2022 року в умовах, щоб Україну прийняли як повноправного члена ОІV. І це було досягнуто. Більше того, ми досягнули цього, Україні не довелося платити жодного євро ні за минулі періоди, ні в майбутньому. Це дійсно була неординарна робота команди ОІV та «УКРСАДВИНПРОМУ».
4 листопада 2022 року – незабутній день для історії українського вина. І не тільки для вина, а й для демонстрації суверенітету країни, якраз в той момент, коли ворог заперечує її існування. Кожен бореться зі зброєю, яка у нього є, зброя, яка використовувалася для вступу в ОІV, працювала відмінно. Я мав честь бути присутнім на офіційній церемонії оголошення України членом ОІV, щоб побачити обличчя російського представника, сидячи в декількох метрах від української делегації, коли Печко дослівно сказав: “Ми приносимо вітання з усіх виноробних регіонів України, з Одеси, з Криму, з Закарпаття, з Херсона, з Миколаєва і з кожного виноградника, посадженого на нашій українській землі. Ми також приносимо вітання від багатьох чоловіків і жінок виноробної сфери, виноградарів, енологів, сомельє і всіх тих, хто сьогодні не може присвятити себе своїй роботі, тому що Батьківщина вимагає, щоб вони її захищали “. І я також був свідком нескінченних оплесків, які послідували за цією промовою.
Думаю, всім відомо, що ОІV – це організація, членами якої є суверенні виноробні країни, і що вона складається з численних наукових комітетів, які отримують і виробляють тисячі матеріалів для розвитку виноградарства, і для захисту торгівлі між країнами. OIV є організацією, де ви повинні бути членом, щоб існувати на карті світу вина. Сполучені Штати покинули цю організацію, тому що не змогли бути лідируючою країною, але вони не змогли перешкодити одному зі своїх федеральних штатів, а саме Техасу бути частиною ОІV в якості спостерігача, щоб не бути позбавленими доступу до знань, що ця організація надає.
49 країн, які є членами та 18 держав-спостерігачів та асоціацій, зрозуміли, що в цьому органі всі країни рівні, і всі мають можливість вносити знання, а в свою чергу отримати доступ до наукової роботи, яку продукують понад тисячу експертів. Як організація, вона дуже демократична і поважає принцип ротації роботи. Вчора генеральним директором був француз, сьогодні іспанець, а завтра – новозеландець. Так само його останніми президентами були аргентинець, німець, бразилець і сьогодні італієць. І її комітети законодавчо закріплюють за всіма однаково. Також представник від України, пан Павленко був президентом OIV з 1988 по 1990 роки.
На останньому Конгресі було схвалено 35 резолюцій, які охоплюють всі галузі промисловості, від насіння до упаковки. І вони для всіх країн. OIV готує одних з найважливіших спеціалістів з виробництва вина, пропонує дослідницькі гранти і в останні роки розробив курси ампелографії, про знання листя лози і його рослини, про що багато хто забув. Для іноземних інвесторів це не те саме, якщо Україна є членом ОІV чи ні. І, нарешті, в цей момент бути повноправним членом ОІV – це акт національного суверенітету. Україна – суверенна нація, яка вкотре посіла своє місце у світі вина. Упевнений, що виробники багато чому навчаться завдяки дослідам OIV, а Україна відкриває двері світу і зможе зробити себе почутим на міжнародному рівні.
«Ми надали право голосу Україні, повернули право впливати на міжнародну політику у виноробстві, брати участь у створенні регламентів та започаткуванні нових тенденцій у галузі», – Володимир Печко, очільник Громадської спілки УКРСАДВИНПРОМ, голова офіційної делегації України в OIV:
Чому серед 40 корпорацій і громадських організацій обрали УКРСАДВИНПРОМ?
Спілка об’єднує 85% галузі, в яку входять: Інститут виноградарства та вина імені Таїрова, Одеська академія харчових технологій, близько десяти аграрних університетів зі всієї України, регіональні асоціації виноробів та виноградарів Вінничини, Одеської області, Причорномор’я, Закарпаття, Львівської області, Дніпропетровської області, Асоціація крафтових виноробів України, – всі вони входять в об’єднання УКРСАДВИНПРОМ. Сьогодні це найбільша спілка, що об’єднує більше 250-ти підприємств і всі продуктивні суб’єкти господарювання, які працюють на користь галузі. Окремо хочу наголосити, що УКРСАДВИНПРОМ не працює з ворогами галузі та тими, хто підтримує військову агресію рф або перейшов на бік окупанта.
Історією успіху УКРСАДВИНПРОМ на початковому етапі було саме представлення нашою юридичною службою підприємств галузі в судах. Ми відсуджували кредиторську заборгованість, яка виникла ще з 2012 року та намагалися її списати у Міністерства аграрної політики. Три роки підприємствам не гасили цю кредиторську заборгованість. Громадська спілка УКРСАДВИНПРОМ поновила терміни, відсудила близько 100 мільйонів гривень у Міністерства аграрної політики і, фактично запустила роботу Програму, яка діяла, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №587.
Саме ми домоглися скасування заборгованості України перед OIV, спільно з Мінагрополітики та нашими друзями, а саме Наталією Бурлаченко і Рікардо Фернандес Нуньєс.
Стосовно того, що впродовж всіх 14-ти років Україна не мала права голосу в цій організації: звісно, були поодинокі випадки приїзду в OIV представників від різних наукових установ України або приватного бізнесу. Проте, ми надали право голосу Україні, повернули право впливати на міжнародну політику у виноробстві, брати участь у створенні регламентів та започаткуванні нових тенденцій у галузі.
Не могли поновити членство не у зв’язку з якимись заборонами, а у зв’язку з тим, що не було якісного лобіста в галузі виноробства та виноградарства. Зараз цей лобіст з’явився, в особі громадської спілки, яку ми представляємо – УКРСАДВИНПРОМ. Як приклад можу навести наступне: Комітет з питань географічних зазначень, дозволив Україні, користуватися назвою «коньяк» до 2026 року. Якщо взяти до уваги такі країни як Вірменія та Грузія.. їм надали право користуватися назвою «коньяк» до 2043 року та надали компенсацію для пом’якшення економічного удару по галузі та проведення ребрендингу. На жаль, Україні ніхто ніякої компенсації не надав і перехідний термін, який надали Україні значно менший, ніж той термін, який надали іншим пострадянським країнам, що користуються назвою «коньяк».
До речі, у 2022 році, ми завдяки проєкту International Trade Centre (ITC-приміт.авт.) поїхали в робочий візит до Вірменії та Грузії для того, щоб ознайомитися з роботою виноградарських та виноробних підприємств цих країн. Саме підприємства галузі наполягли на тому, щоб відвідати саме ці країни. Ми дякуємо проєкту ITC, який надав технічну можливість для цієї робочої поїздки. Підприємства проявили ініціативу, щоб відвідали саме ці країни, тому що вони мають схожі кліматичні зони та історію формування виноробної галузі як в Україні. Ми хотіли переймати досвід цих країн. Дуже були здивовані рівнем розвитку виноградної та виноробної галузі. Це ще раз свідчить про високий рівень лобістів в цих країнах та системну роботу в міжнародних організаціях.
Перед тим як поновлювати членство України в OIV, ми визначилися з політикою цієї організації і якби вона не підтримувала нашу державу та не була проти агресії рф, то ми б не могли поновити членство України. Неодноразово проводили консультації і спілкувалися з фахівцями Мінагрополітики, Міністерством закордонних справ, вивчали заяви представників OIV і було вирішено поновлювати членство та міжнародні зв’язки виноробної та виноградної галузі України.
Для того, щоб виключити росію з OIV, як юрист, можу сказати, що необхідно було поновити членство, щоб мати право голосу, право подавати будь-які ініціативи, а просто так писати листи можна будь-куди та будь-де і це не означає, що хтось повинен брати до уваги інформацію цих листів. Тому що міжнародна організація OIV може брати до уваги заяви або звернення, ініціативи лише країни, яка є членом OIV.
Впевнений, що Міністерство аграрної політики не пожалкувало стосовно того, що делегувало нашій спілці представляти Україну у Міжнародній організації винограду та вина.
УКРСАДВИНПРОМ – це не тільки Володимир Печко, це кваліфіковані спеціалісти в галузі садівництва, виноградарства, виноробства, консультанти. Окрім того, спілка має потужну юридичну службу, яка знається на законодавстві. Також маємо змогу залучати наших членів об’єднання в особі виноробних підприємств, інститутів та академій.
Особисто я ще у 2017 році захистив дисертацію та отримав звання кандидата економічних наук і близько 3-х років викладаю на кафедрі переробки сільгосппродукції Інституту післядипломної освіти Національного університету харчових технологій. Практичний досвід роботи на підприємстві й постійне удосконалення навичок і знань підкріплюю теорією та роботою в Інституті. З 16-ти років працював на садівничому підприємстві, яке займається вирощуванням багаторічних насаджень і виготовляє вино на своєму виноробному заводі. Пройшов весь цикл, від збирача сільгосппродукції.
Мій девіз по життю: «Роби, що маєш і будь що буде!»
Вірю, що участь України в організації відкриє нові можливості для розвитку галузі і ми разом з командою однодумців докладемо зусиль для відновлення звання України як виноробної держави!
PINCHUK, UKRSADVYNPROM, Бурлаченко, ВИНО, ВИНОГРАДАРСТВО, ВИНОРОБСТВО, Ковальова, Костенко, Мулюкіна, Нуньєс, ПЕЧКО
Україна відновить членство у Міжнародній організації виноградарства та виноробства (International Organisation of Vine and Wine, OIV, МОВВ), до якої входила з 1997 по 2008 роки, про що буде оголошено 4 листопада під час щорічних зборів її учасників в Енсенаді (Мексика).
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України, представляти країну у виноробній організації буде громадський союз «Укрсадвінпром», а його голову Володимира Печка визначено офіційним представником від міністерства в МОВВ).
«Участь у МОВВ на правах постійного членства дозволить українським фахівцям виноробної галузі активніше брати участь у роботі експертів, підкомісій та комісій організації з розробки нормативної документації, а також дозволить використати офіційні стандарти та правила у міжнародній торгівлі винами та виноматеріалами», — наголосило Мінагрополітики.
За даними відомства, до 1 лютого 2022 року загальна площа виноградних насаджень в Україні за всіма категоріями господарств склала 34,0 тис. га, валовий збір винограду – 257,5 тис. тонн. Проте через російську агресію майже 25% площ під виноградникам валяються тимчасово окупованими або перебувають у зоні бойових дій.
Загалом в Україні налічується 144 виноробні підприємства (з них 29 малих виробників виноробної продукції).
МОВВ створено 2001 року. Вона стала спадкоємицею Міжнародного бюро винограду та вина, яке існувало з 1924 року. Цілі та завдання МОВВ – захист інтересів виноробної галузі та створення сприятливих ринкових умов, гармонізації та відповідності методів аналізу, боротьби з шахрайством та недобросовісною конкуренцією на ринку. Україна стала 49-ою державою-учасницею ЯЗВ.
У київському аналітичному центрі «Клуб Експертів» з метою популяризації вина українського виробництва, а також аналізу продукції найкращих виробників вітчизняних та зарубіжних вин пройшов семінар-дегустація. Під час зустрічі учасникам було представлено презентацію доктора сільськогосподарських наук, професора Одеського Національного Технологічного Університету Наталії Кам’янової «Ігристе чи шампанське, як розібратися та вибрати?»
У ході презентації обговорювалося як вибрати вино до Нового Року, Різдва, інших знакових свят. Були проаналізовані всі види та відмінні характеристики ігристого: шампанські вина, просічки, кофе. Учасники отримали відповіді на запитання, звідки беруться бульбашки і чим відрізняється «Cristal» від «Радянського шампанського», а «Просекко» від «Cava»?
Як зауважила доктор наук Наталія Каменєва: «Метод шампанізації або, як прийнято за законом, його називати в будь-якому місці, крім провінції Шампань, «традиційний» метод, цей метод є найбільш класичним у виробництві ігристого вина. Вважається, що цим методом виготовляються високоякісні, довговічні (старіючі) найскладніші ігристі вина. Але, цей спосіб також дорогий, трудомісткий і довгий».
Метод “Шарма” названий на честь свого винахідника. Метод Шарма – це найменш витратний метод виробництва ігристого вина. Його також називають танковим чи баковим методом, що натякає на місце, де відбувається вторинна ферментація.
Метод виробництва іскристих вин. Це штучне насичення вина газом. До вина додають цукровий сироп і наповнюють пляшки двоокисом вуглецю. Це дешеві та досить поширені на нашому ринку вина.
“Петнат” – при застосуванні цього методу вино-базу відразу закупорюють, вино ферментує в пляшці і таким чином насичується вуглекислим газом.
Безперервний метод. Цей метод рідко використовується за межами Німеччини і зазвичай виготовляється вино, яке німці називають ємним словом сект. Сект – це дешеве, конвеєрне вино із поганим перляжем.
Також у рамках зустрічі було проведено органолептичний аналіз якості зразків провідних українських виробників вина.
В дегустации приняли участие игристые вина украинских производителей: SHABO, Artwinery (Артемовский завод шампанских вин), Колонист (торговая марка Биссер), а также лучшие игристые вина Испании, Италии и других стран.
Захід пройшов за участю та підтримки Одеського Національного Технологічного Університету та об’єднання Укрсадвінпром. Івент відбувся у рамках партнерства з провідним міжнародним дегустаційним конкурсом Odessa Wine Week. Наступний фестиваль Odessa Wine Week пройде з 24 по 29 травня 2022 року в Одесі.
UKRSADVINPROM, URAKIN, ВИНО, ДЕГУСТАЦИЯ, КАМЕНЕВА, КЛУБ ЕКСПЕРТІВ, ПЕЧКО
30 грудня 2021 р. , як підсумок річної роботи виноробів України та профільних асоціацій, в Міністерстві агрополітики України була проведена «Велика дегустація вин України».
Організатори заходу:
– Громадська спілка «Укрсадвинпром»
– Всеукраїнська асоціація виноробів і сомельє
– Асоціація крафтових виробників вин
Мета заходу: популяризація вин України шляхом презентації асортименту ігристих та тихих вин, як від відомих великих виробників, так і від малих (крафтових) виноробів.
В презентації взяли участь:
– Роман Лещенко – Міністр Міністерства агрополітики України
-Володимир Печко- Голова спілки «Укрсадвинпром»
– Наталія Благополучна – Президент Всеукраїнської асоціації виноробів і сомельє та Асоціації кавістів України
-Світлана Цибак – Президент Асоціації крафтових виробників вин України
– Керівники і представники департаментів Мінагрополітики
– Запрошені представники виробників вин та профільних організацій.
Свої вина на дегустацію представили 20 виробників:
Представлені зразки (а їх було більше 50) були з різних сортів винограду, як міжнародної групи сортів – Шардоне, Рислінг, Мерло, Каберне Совіньон, Піно Нуар, так і місцевих (локальних) сортів винограду- Сухолиманський, Черсегі, Сапераві, Одеський Чорний.
Ігристі вина категорії «брют» (білі і рожеві) були в аперитивній частині презентації, а потім своєю якістю всіх присутніх дивували білі, рожеві, помаранчеві та червоні сухі вина з різних регіонів України: Одеського, Херсонського, Миколаївського, Закарпатського, Дніпропетровського, Київського, Хмельницького, Вінницького.
Міністр Міністерства агрополітики Роман Лещенко в привітальному слові підкреслив важливість відміни акцизу для сухих вин з 1 січня 2022 р, що дасть можливість популяризації вин власного виробництва та полегшить працю виноробів, а також подякував всім за організацію такого важливого заходу і привітав присутніх з прийдешнім 2022 роком!
Партнер заходу: компанія «Sophienwald»- келихи для вина ручної роботи з Австрії.
Йдемо в Новий рік з вином України!
UKRSADVYNPROM, URAKIN, БЛАГОПОЛУЧНА, ДЕГУСТАЦИЯ, КАВІСТ, КЛУБ ЕКСПЕРТІВ, ЛЕЩЕНКО, ПЕЧКО, СОМЕЛЬЄ, ЦИБАК
