Фінансова корпорація розвитку США (DFC) на рівні підради схвалила кредит у розмірі до $40 млн для агропромислового холдингу «Астарта», найбільшого українського виробника цукру.
«(Кредит) допоможе в будівництві та експлуатації заводу з переробки соєвого білка з проектною річною потужністю близько 100 000 тонн і допоможе «Астарті» здійснити інші інвестиції», – ідеться в повідомленні DFC на її сайті.
Водночас Міжнародна фінансова корпорація (IFC) з Групи Світового банку наприкінці листопада 2024 року повідомила, що розглядає можливість надання «Астарті» кредиту $40 млн і паралельного кредиту $40 млн на будівництво заводу з виробництва концентрату соєвого білка в Полтавській області. Одержувачем коштів виступає ТОВ «Астарта Агро Протеїн», дочірньої компанії Astarta Holding рlс.
Зазначалося, що IFC для взаємодії з потенційними інвесторами вже надала агрохолдингу допомогу в проведенні маркетингового дослідження, підготовці бізнес-плану проєкту та оцінці його комерційної привабливості.
Спочатку рада директорів IFC планувала розглянути цей проєкт 20 грудня, проте потім перенесла його на 28 лютого 2025 року.
Як повідомлялося, «Астарта» 2024 року почала інвестувати в будівництво заводу з переробки соєвого шроту на соєвий протеїновий концентрат продуктивністю 500 тонн/добу (близько 100 тис. тонн на рік) у Глобинському промисловому комплексі (Полтавська обл.). Агрохолдинг інвестує понад EUR76 млн у придбання обладнання та технологій і створить 110 нових робочих місць.
«Астарта» та його структурний підрозділ “Астарта Агро Протеїн” підписали з урядом України перший інвестиційний договір для отримання компенсації від держави за вкладення значних інвестицій. У рамках договору держава надасть агрохолдингу низку стимулів, зокрема, звільнить від сплати ввізного мита на нове обладнання, від імпортного ПДВ на нове обладнання та від оподаткування податком на прибуток терміном до 5 років.
IFC нагадала, що «Астарта» в грудні 2013 року ввела в експлуатацію завод із переробки сої в Глобиному. У 2023 році він переробив 232 тис. тонн соєвих бобів, 73% яких виростив агрохолдинг, виробив 172 тис. тонн соєвого шроту. У першій половині 2024 року частка власної сировини для заводу зросла до 90%.
Соєвий концентрат отримують у результаті переробки соєвого шроту з більш високою доданою вартістю. Він служить сировиною для виробництва кормів для тварин.
Агрохолдинг у 2023 році скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн за умови зростання виручки на 21,3% – до EUR618,93 млн.
Україна 2024 року переробила у виноматеріали 31,963 тис. тонн винограду, що на 36,5% менше, ніж 2023 року, повідомила Державна служба статистики. Згідно з наведеними даними, виробники виноматеріалів торік переробили 9,771 тис. тонн винограду, який власне виростили, і 22,192 тис. тонн – придбаного, що становило 30,6% і 69,4% відповідно.
Найпопулярнішими сортами у переробників у аналізованому періоді були «Аліготе», якого було перероблено 5220,3 тонни (16,3% у загальному обсязі переробленої сировини), «Шардоне» – 4015,9 тонни (12,6%), «Каберне Совіньйон» – 2742 тонни (8,6%), “Ркацителі” – 2179,6 тонни (6,8%), “Мускат” – 1973,5 тонни (6,2%), “Рислінг” – 1792,6 тонни (5,6%), “Сапераві” – 1595,4 тонни (5%), “Піно” – 1415,1 тонни (4,4%), “Совіньон” і “Одеський чорний” – по 1080 тонни (3,4%) та інші.
Згідно з оприлюдненими даними, переробка винограду в сезоні-2024 скоротилася порівняно з 2023 роком у сортовому асортименті таким чином: «Аліготе» – на 30%, “Шардоне” – на 10,5%, “Каберне Совіньйон” – на 49,2%, “Ркацителі” – 35,6%, “Мускат” – 61,2%, “Рисліни” – 17%, “Сапераві” – 38,8%, “Піно” – 50,9%, “Совіньон” і “Одеський чорний” – 55,6% і 48% відповідно.
У результаті в сезоні-2024 було виробництво виноматеріалів скоротилося на 38,1%, до 2,391 млн дал виноматеріалів, проти 3,861 млн дал 2023 року.
При цьому для виробництва столових вин було використано 1,618 млн дал виноматеріалів, або 67,7%, шампанського та ігристих вин – 608,8 тис. дал (25,5%), коньяків – 91,1 тис. дал (3,8%).
У Держстаті уточнили, що опублікували дані без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях і частини територій, на яких ведуться бойові дії.
Переробка соняшнику в Україні в грудні, нетипово для цього періоду, скоротилася і склала близько 1 млн тонн, що на 17% поступається показнику листопада і є найменшим показником для грудня, починаючи з 2014 року, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Серед ключових чинників впливу – досить жорстка політика стримування продажу сировини аграріями через скорочення виробництва соняшнику, що призвело до суттєвого скорочення запасів олійної на підприємствах”, – зазначили аналітики.
З огляду на також досить тривале збереження знижувальної цінової динаміки на експортному ринку соняшникової олії, частина заводів у грудні призупинили роботу до поліпшення цінової кон’юнктури. Водночас низка підприємств тимчасово переорієнтувалися на переробку соєвих бобів, констатували в “АПК-Інформ”.
Біофармацевтична компанія “Біофарма” (Biopharma, Київ) протягом 10 років створить виробничі потужності для переробки 3,5 млн літрів плазми, повідомив президент компанії Костянтин Єфименко.
“За 10 років ми маємо побудувати потужності, здатні переробити 3,5 млн літрів плазми, для того, щоб закрити потребу України, Балкан, Туреччини, Близького сходу. Ми для цього потужно працюємо”, – сказав він на Київському міжнародному економічному форумі (КМЕФ) у четвер.
Єфименко повідомив, що в березні 2024 року компанія почала будувати завод в Ужгороді.
“Завод в Ужгороді ми запускаємо в першому кварталі 2026 року, ми купили 3,5 га землі в місті Арад, це 200 км від Ужгорода, в Румунії, завод почнемо будувати в березні 2025 року”, – сказав він.
Єфименко зазначив, що 2026 року “Біофарма” планує переробити на заводі в Білій Церкві 700 тис. літрів плазми і досягне обороту $250 млн.
“Нам потрібно масштабуватися. Наш завод в Ужгороді це дві Білі Церкви, наш завод в Аранії – дві Білі Церкви”, – сказав він.
Як повідомлялося, на початку жовтня Єфименко повідомив, що початок будівництва заводу “Біофарма” (Biopharma, Київ) для виробництва препаратів крові в Румунії залежатиме від можливості інвестування компаніями з України. Вартість проєкту становитиме EUR486 тис.
З травня 2025 року компанія планує почати монтаж обладнання на споруджуваному заводі в Ужгороді, пусконалагоджувальні роботи розпочнуться у квітні 2026 року.
Виручка “Біофарми” в першому півріччі 2024 року становила 1,5 млрд грн.
“Кернел”, один із найбільших українських агрохолдингів, у першому кварталі 2024-2025 фінансового року (ФР, липень-вересень) переробив 684 тис. тонн насіння олійних культур, що на 12% більше, ніж за аналогічний період минулого року, що стало рекордним показником для першого кварталу, ідеться в річному звіті компанії, оприлюдненому ввечері в понеділок.
“Це зростання було зумовлено додатковими потужностями нашого нового заводу, введеного в експлуатацію в лютому 2024 року, і більш раннім початком збирання соняшнику, що поліпшило доступність насіння у звітний період. Щоб максимально використовувати потужності, “Кернел” переробляв олійне насіння від третіх осіб за давальницькими договорами, а також ріпак разом із соняшником. Із загального обсягу 132 тис. тонн було поставлено за давальницькими договорами”, – наголошується у звіті.
За інформацією агрохолдингу, у першому кварталі 2024-2025 ФР він уже переробив 589 тис. тонн насіння соняшнику і 95 тис. тонн ріпаку.
Водночас обсяги переробки олійного насіння знижувалися на 28% через перерву на місяць для технічного обслуговування переробних заводів влітку і для підготовки до нового сезону.
“Кернел” із урахуванням квартального скорочення обсягів переробки олійних культур скоротив на 30% продаж харчової олії в липні-вересні 2024-2025 МР до 269 тис. тонн, з яких 18 тис. тонн припало на бутильовану соняшникову олію.
Агрохолдинг “Кернел” є найбільшим у світі експортером соняшникової олії, одним із найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Чистий прибуток “Кернелу” за 2023 ФР склав $299 млн, тоді як попередній рік компанія завершила з чистим збитком $41 млн. Виручка агрохолдингу за 2023 ФР скоротилася на 35% – до $3,455 млрд, проте EBITDA зросла в 2,5 раза – до $544 млн.
За дев’ять місяців 2024 ФГ агрохолдинг скоротив чистий прибуток на 53% – до $204 млн при зниженні виручки на 4% – до $2,595 млрд, а його EBITDA знизилася на 36% – до $384 млн.
ПП «Західний Буг» побудує переробний комплекс із переробки на борошно пшениці м’яких і жорстких сортів потужністю понад 75 тис. тонн на рік, повідомив керівник проєкту «Млин і макаронна фабрика» компанії Володимир Бойчук у Facebook.
«Це буде перший в Україні проєкт такого масштабу з переробки пшениці дурум, який ми запустимо у 2025 році. Проєктна потужність млинів становитиме понад 75 тис. тонн на рік. Це дасть змогу виробляти високоякісне хлібопекарське борошно, крупу для виробництва макаронних виробів», – зазначив він і додав, що підготовчі роботи вже завершено.
Очікується, що макаронна фабрика за повного завантаження зможе виробляти близько 50 тис. тонн різноманітної продукції на рік, зокрема традиційні макаронні вироби різних форм і макарони швидкого приготування. В асортименті налічуватиметься понад 50 найменувань продукції.
ПП «Західний Буг» засновано 2003 року. Обробляє близько 65 тис. га в Чернівецькій, Тернопільській, Волинській та Львівській областях. Спеціалізується на вирощуванні зернових і технічних культур, виробництві та реалізації насіння, надає послуги елеваторів та агрохімічної лабораторії.
До його структури входять 10 рільничих підрозділів, три елеватори потужністю одночасного зберігання 88 тис. тонн, насіннєвий завод потужністю 200 т/добу, агрохімічна лабораторія, що надає послуги аналізів ґрунту і води тощо.
Бенефіціарами агрохолдингу є Оксана Друль, Валерій Овчарук та Юрій Гладун.
Згідно з індексом Opendatabot, ПП «Західний Буг» у 2024 році увійшло до Топ-10 найприбутковіших агрокомпаній України. На його частку припало 5,9% доходу всієї десятки. Уточнюється, що 2023 року дохід агрохолдингу становив 86,57 млрд грн.
БОРОШНО, Західний Буг, ПЕРЕРОБКА, переробний комплекс, ПШЕНИЦЯ
