Україна в 2022-23 маркетинговому році (МР) на 14% наростила експорт соняшнику і скоротила його переробку на 83%, виробивши найменший його обсяг з 2009-2010 МР, повідомила аналітик олійного ринку АПК-Інформ Світлана Киричок.
“Протягом сезону з України спостерігався рекордний і неконтрольований експорт соняшнику, що відбулося на тлі падіння олійної переробки та експорту соняшникової олії через обмежену роботу портів. Основний обсяг експорту (79%) за вересень-травень припав на країни ЄС, а саме на Румунію та Болгарію, які за рахунок української сировини суттєво дозавантажили власні підприємства та змогли наростити експорт соняшникової олії”, – пояснила вона.
За інформацією Киричок, введення односторонніх заборон на імпорт соняшнику до країн ЄС призвело до того, що у квітні експорт української олійної скоротився до мінімального показника з квітня 2022 року, а вельми значні обсяги соняшнику було переорієнтовано на внутрішній ринок.
Експерт прогнозує, що експорт соняшнику з України у 2022-23 МР сягне 2 млн тонн, що стане історичним максимумом для галузі.
“За нашою оцінкою, на початок червня залишки соняшнику (умовно загалом по країні) становили близько 1,6 млн тонн, що є одним із найменших показників за багаторічний період, і навіть за мінімальних обсягів експорту вони не зможуть забезпечити повноцінну роботу переробних підприємств у червні-серпні”, – зазначила вона.
Загалом з початку 2022/23 МР в Україні було перероблено близько 10,5 млн тонн олійних, що стало одним із найменших показників за останні сім сезонів. До кінця поточного сезону (у червні-серпні) може бути ще перероблено близько 1,2 млн тонн – це мінімум для зазначеного періоду за останні 12 сезонів, констатувала експерт.
Киричок очікує збільшення виробництва соняшнику 2023 року за рахунок розширення посівної площі до 5,5 млн га, що на 13% більше, ніж роком раніше. Водночас загальна пропозиція олійних скоротиться на 10% завдяки зниженню перехідних запасів і потенціалу врожайності, що трапиться через затяжну посівну та економію аграріями матеріально-технічних ресурсів, зокрема, пестицидів.
“Якщо експорт соняшнику демонструватиме темпи, наближені до показників 2021/22-2022/23 МР, а експорт із глибоководних портів залишиться нестабільним, у країні очікується подальше скорочення обсягів переробки”, – резюмувала експерт.
У Словаччині призупинили переробку партії української пшениці через виявлення в ній підвищеної концентрації пестицидів, повідомив в.о. міністра сільського господарства Словаччини Самуель Влчан.
Влчан нагадав, що ще в липні 2022 року він розпорядився посилити контроль за українським зерном. “Ще до того, як ми почали пломбувати всі транзитні вантажівки з українським зерном, було перехоплено відносно великий зразок українського зерна, і три незалежні акредитовані лабораторії підтвердили наявність у ньому підвищеного вмісту залишків пестицидів”, – цитує Влчана SME.
Партію української зернової, в якій знайшли підвищений вміст пестицидів, переробляли на одному з найбільших млинів Словаччини. Решту 1,5 тис. тонн зерна з цієї партії переробляти не будуть.
До кінця поточного тижня влада Словаччини отримає результати перевірки виявленої партії пшениці, і стане зрозуміло, чи можуть залишки пестицидів у ній впливати на здоров’я людини.
За словами Влчана, якби українське зерно надходило в Словаччину через територію країни-члена ЄС, наприклад через Польщу, створена система контролю дала б можливість відстежити закупівлю.
“Тож ми намагаємося знайти джерело такої пшениці. Однак якщо пшеницю вже змололи, наприклад у Польщі, ми вже не можемо це відстежити. Водночас ми проводимо вибіркові перевірки навіть для такого імпорту (борошна)”, – додав в.о. міністра сільського господарства.
Влчан закликав переробників зернових бути уважними під час закупівлі сільгосппродукції з країн поза межами ЄС, зокрема й тієї, що легально імпортується до Словаччини.
В Україні за чотири місяці 2022/2023 маркетингового року (МР, вересень-серпень) перероблено близько 4,48 млн тонн насіння соняшнику, що стало мінімумом з 2015/2016 МР.
Як повідомляється на сайті агентства “АПК-Інформ” у понеділок, переробку олійних культур сповільнили криза в енергетичному секторі країни, ліміти на використання електроенергії та навмисне затягування російською стороною перевірок суден, які проходять “зерновим коридором”.
За даними агентства, загалом у 2022/2023 МР в Україні може бути перероблено 10,4 млн тонн соняшнику, що на 10% поступається показнику попереднього сезону, тоді як експорт соняшникової олії може скоротитися на 8% порівняно з попереднім сезоном і становити 4,15 млн тонн, до мінімуму з 2015/2016 МР.
При цьому окремим фактором, що впливає на переробку олійних та експорт соняшникової олії в поточному сезоні, стало зростання експорту насіння соняшнику без переробки – за вересень-грудень 2022 року з України його вивезено майже 1,2 млн тонн, що становило половину прогнозу аналітиків на весь МР.
“Цей показник є нетипово високим для галузі, сприяє істотному збільшенню конкуренції за сировину, підвищенню цін на неї, навіть коли знижується ціна попиту на соняшникову олію, і як наслідок – більш стрімкому скороченню пропозиції соняшнику на ринку”, – цитує агентство свого аналітика Світлану Киричок.
Вона також зазначила, що не варто очікувати істотного приросту переробки, принаймні в лютому-березні 2023 року, оскільки ситуація в енергетичному секторі України поки що залишається без змін, а ліміти на споживання е/е продовжують діяти. Крім того, вже в березні спливає термін дії “зернової угоди”, яка потребуватиме нової пролонгації.
Як повідомлялося, Україна за 1-15 січня 2023 року експортувала 93 тис. тонн насіння соняшнику, що в 2,5 раза менше порівняно з аналогічним періодом минулого року, тоді як експорт соняшникової олії скоротився вдвічі, до 148 тис. тонн.
Гірничодобувна компанія Rio Tinto PLC планує створити ще один, більший, завод з переробки залізної руди для подальшої виплавки сталі, що працює на сирій біомасі замість коксівного вугілля.
Рішення було ухвалено після успіху першого пілотного проекту, реалізованого в Німеччині, пише MarketWatch. Цей проект здійснювався останні 18 місяців спільно з фінською компанією Metso Outotec і Ноттінгемським університетом.
“Результати першої тестової фази дуже багатообіцяючі”, – сказав комерційний директор Rio Tinto Альф Барріос.
Місце розташування нового заводу поки що не обрано.
На сталеливарну галузь припадає 8% світових викидів вуглекислого газу, зазначає MarketWatch. Створення заводів з переробки жовруди з використанням біомаси замість вугілля допоможе планам Rio Tinto зі скорочення шкідливих викидів.
ТОВ “Група компаній “Сатер-Екоенерго” має намір побудувати в Україні декілька десятків об’єктів із переробки твердих побутових відходів із об’ємом інвестицій від EUR30 млн до EUR50 млн на одному проекті, повідомив директор компанії Анатолій Сторожук під час круглого столу “Закон про інвестнянь: проекти на перший мільярд” у п’ятницю.
“Наша компанія розробила прив’язану до українських реалій технологію переробки побутових відходів, і ми готові побудувати в країні декілька десятків об’єктів із залученням інвесторів в Україну”, – сказав Сторожук.
За його словами, “інвестиція у нас від EUR30 млн до EUR50 на проекті, тобто це значні інвестиції, і від 200 до 400 робочих місць”.
За даними системи розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), засновниками ТОВ “Група компаній “Сатер-Екоенерго” є Анатолій Сторожук (із часткою в СК 20%), Дмитро Сторожук (20%), Олег Арапов (30%) і Олександр Арапов (30%).
ТОВ “Група компаній “Сатер-Екоенерго” спеціалізується на спорудженні об’єктів біоенергетики.
Компанія, зокрема, є генеральним підрядником БіоТЕС Вінницька птахофабрика потужністю 12 МВт, яка була введена в експлуатацію у жовтні 2019 року.
