Міністерство економіки України спільно з Європейським Союзом та урядом Німеччини дали старт новій грантовій програмі на EUR480 тис., у межах якої 12 малих і середніх підприємств зможуть отримати фінансування до EUR40 тис. на розвиток власного експорту, повідомила прес-служба Мінекономіки.
Згідно з повідомленням, узяти участь у програмі можуть малі та середні українські бізнеси, що працюють у секторах переробної промисловості (харчова, легка промисловість, машинобудування, будівництво, виготовлення меблів тощо), креативної індустрії (мода, дизайн тощо), а також інших галузей з експортним та інноваційним потенціалом.
Передбачається, що в рамках проєкту 12 відібраних учасників отримають грант у розмірі до EUR40 тис. кожен, а також групові та індивідуальні консультації від експертів, нетворкінг-сесії та інші активності, що допоможуть виявити й усунути процеси, які “блокують” бізнес на шляху до експорту та інноваційного розвитку.
Заявку для участі в грантовій програмі можна подати до 23:59 25 червня 2024 року на сайті проєкту.
“З початком повномасштабного російського вторгнення програма EU4Business надала майже EUR8 млн для підтримки МСП в Україні (…). Цією грантовою програмою ми хочемо допомогти українським бізнесам подолати наслідки війни, забезпечити доступ до фінансування, допомогти з пошуком нових ринків та покращити бізнес-середовище України”, – зазначив керівник відділу державного фінансування, підтримки бізнесу та соціальної політики Представництва ЄС в Україні Генрік Вітфельдт.
Як повідомлялося, грантова програма для малого та середнього бізнесу на EUR480 тис. є частиною програми міжнародного співробітництва EU4Business: відновлення, конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП. Вона спільно фінансується Європейським Союзом та урядом Німеччини і реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Партнер з реалізації програми в Україні – Громадська спілка “Мережа Глобального договору в Україні”.
Дефіцит чоловіків ставить під загрозу збереження обсягів виробництва, тому підприємства почали залучати жінок на «чоловічі» посади. Про це свідчать результати дослідження трендів на ринку праці, проведеного Конфедерацією роботодавців України.
У Конфедерації роботодавців України відзначили, що після повномасштабного вторгнення стрімко зростає роль жінок в економіці. «Після мобілізації чоловіків до ЗСУ на середніх та великих підприємствах виник значний дефіцит кадрів, тому на вакантні місця переводять жінок. Така практика існує у сферах металообробки та переробки агропродукції на виробництвах з високим рівнем автоматизації, якщо можна швидко провести перенавчання. Часто робота на новій посаді потребує від жінок виконання певних фізичних навантажень. Така практика шириться, зокрема, у меблевій промисловості», – зазначається у дослідженні.
Серед інших нових трендів у Конфедерації роботодавців України відзначили втричі вищий інтерес до заснування бізнесу серед ветеранів, ніж серед пересічних українців. «Роботодавці побоюються, що при працевлаштуванні ветеранів вони зіштовхнуться з важким психоемоційним станом таких працівників (79%), алкогольною чи наркотичною залежністю (25%), конфліктністю (24%). Виходом може бути розвиток індивідуальної зайнятості ветеранів та осіб з інвалідністю. 63,6% опитаних ветеранів заявили, що хочуть мати власну справу. Це утричі більше, ніж у країні загалом у мирному 2018 році», – відзначається у дослідженні з посиланням на оприлюднені раніше соціологічні дослідження.
Серед інших факторів розвитку особистої зайнятості ветеранів – небажання змиритись з їх нинішнім соціальним становищем. «Підприємства фіксують випадки звільнення ветеранів з незрозумілих, на перший погляд, причин. При детальному з‘ясуванні виявляється, що працівник на війні командував підрозділом, а в мирному житті повертається на посаду підлеглого. Часто демобілізованим складно змиритися з тим, що під час служби вони отримували 100 тис грн, а після повернення заробляють 18-20 тисяч грн», – йдеться у дослідженні Конфедерації роботодавців України.
Ще одним трендом на ринку праці називають існуючий високий рівень недовіри між роботодавцями та особами з інвалідністю, на що вказують соціологічні дослідження. В основі недовіри – брак знань роботодавців про цих осіб і не завжди задовільний рівень їх кваліфікації. 61% таких осіб вказали, що їх сприймають як «непрацездатних» та «людей з труднощами в спілкуванні», тому роботодавці не хочуть брати їх на роботу. Недовіра породжує руйнівні явища, які роблять можливим «оренду» трудових книжок для виконання деякими підприємствами на папері 4-відсоткового нормативу з працевлаштування людей з інвалідністю.
«Роботодавці не вірять у спроможність осіб з інвалідністю працювати на достойному рівні, тому не хочуть допускати в компанії людей, яким не довіряють. Хоча доволі багато людей, які недавно отримали статус інвалідності, мають спеціальність, за якою можуть працювати і в новому статусі. Є випадки, коли особи з інвалідністю мають надзвичайно високу кваліфікацію. У рамках проєкту “Разом” ми проводили інтерв‘ю з незрячою дівчиною, яка закінчила Національний університет імені Шевченка з червоним дипломом і синхронно перекладає тригодинні переговори, перебуваючи вдома», – відзначили у Конфедерації роботодавців. «Для осіб з інвалідністю робота надзвичайно важлива, оскільки вона дає певну фінансову свободу і дозволяє відчувати свою затребуваність. Плинність кадрів серед осіб з інвалідністю вдвічі менша, ніж серед працівників без обмежень. Тривалість роботи на одній і тій же посаді суттєво більша», – зазначається у дослідженні.
Очікування негативної реакції суспільства призводить до того, що багато компаній не розголошують клієнтам той факт, що послуги їм надає особа з інвалідністю. Зокрема, це стосується транспортних компаній, хоча сучасні протези дозволяють людям з ампутаціями верхніх або нижніх кінцівок адаптуватися до керування легковими та вантажними авто чи навіть спеціальною технікою.
Залучення на ринок праці осіб з інвалідністю та ветеранів є важливими факторами компенсації дефіциту на ринку праці. Конфедерація роботодавців України розробила найповніший посібник з працевлаштування осіб з інвалідністю, в якому зібрала практичні поради за вимоги законодавства щодо їх залучення на ринок праці.
До переліку потрапили найбільші за обігом бізнеси з бездоганною діловою репутацією
Індекс Опендатаботу — аналітичний інструмент для оцінки реального становища та географії українського бізнесу, який базується на даних з державних реєстрів, реєстрів Опендатабота, фінансовій звітності компаній, інформації про зв’язки з РФ, санкційні списки та решті аналітичних інструментів Опендатабот.
При складанні Індексу Опендатабота враховані як фінансові показники (фінансова звітність компаній за 2022 рік), так й ділова репутація бізнесів. Зокрема, з переліку вилучені підсанкційні компанії або ж бізнеси, що мають власників з Російської Федерації. Також в Індексі позначені компанії, пов’язані з публічними особами, депутатами або ж політиками, які зобов’язані декларувати свої прибутки.
“Мета створення Індексу Опендатаботу — надати простий та зрозумілий інструмент для оцінки українського бізнесу, зокрема, із розрізом на галузі та регіони. Це не прикладний засіб для точного економічного аналізу, а, скоріше, спосіб показати Україні та світу можливості та перспективи нашої країни“, — коментує Олексій Іванкін, засновник Опендатабота.
Індекс відображає погляд на українські компанії з точки зору актуальних державних реєстрів, тож може розходитись із уявленням, створеним у публічному інформаційному просторі.
Показники за “вагою” та часткою галузі та регіона розраховуються на базі топу компаній та їх обігів. Такий підхід дає можливість зрозуміти й оцінити вплив того чи іншого регіону на економіку всієї країни, фінансову ємність галузей та становище найбільших гравців кожної галузі.
Для більш детального аналізу кожної конкретної галузі можна скористатися класифікатором видів економічної діяльності вд Опендатабота
Ця ініціатива впроваджується проєктом «Підтримка енергомодернізації підприємств у воєнний час», що реалізується ГО «Міжнародна фундація розвитку» за підтримки проєкту GIZ «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні».
Проєкт спрямований на підвищення енергоефективності промислових підприємств, а також тих компаній, що постраждали від військових дій. Для учасників передбачено заходи з розвитку потенціалу, експрес-енергоаудити та міні-гранти на впровадження енергоефективних заходів на підприємствах.
«Найважливішу роль у відновленні країни та економіки також буде відігравати й бізнес. Тому ми започаткували програми підтримки підприємств. Важливо допомогти їм ставати конкурентоспроможними, енергоефективними та бути готовими до енергетичних викликів», – наголосила на вагомості запуску проєкту Іма Хренова-Шимкіна.
«Ми вітаємо ініціативу наших німецьких партнерів та готовність підтримати українські підприємства. Промисловість, дійсно, – один з найбільш енергоємних секторів економіки. На нього припадає більше третини всього енергоспоживання в країні. Тому на законодавчому рівні ми адаптуємо європейські норми та практики щодо стимулювання енергоефективності у промисловості», – зауважив Андрій Шиян – директор Департаменту розвитку енергоефективності Держенергоефективності.
Представник Держенергоефективності також нагадав про першочергові завдання для енергоємних виробництв: впровадження систем енергоменеджменту, проведення енергоаудитів, модернізація виробничих процесів тощо. Усі ці та інші заходи є нагальними, особливо для вчасного реагування на виклики енергетичній безпеці під час осіннього-зимового періоду.
Довідково:
Дізнавайтеся деталі щодо старту грантового конкурсу для підтримки впровадження підприємствами заходів з енергоефективності в межах проєкту «Підтримка енергомодернізації підприємств у воєнний час»: https://business.diia.gov.ua/cases/granti/grant-na-pidtrimku-energomodernizacii-pidpriemstv-u-voennij-cas
Основою індустріальних парків у Черкаській області може стати інфраструктура непрацюючих потужних промислових підприємств, яка під’єднана до електро- та водопровідних мереж, вважає голова правління ПАТ “Черкасиобленерго” Олег Самчук.
“Підвищити інвестиційну привабливість новостворюваних індустріальних парків у Черкаській області можна завдяки їх розміщенню на територіях великих промислових підприємств, які давно не працюють. Там уже є інфраструктура: підключення електромереж, водопроводу і водовідведення, під’їзні шляхи”, – сказав Самчук, слова якого наведені в прес-релізі “Черкасиобленерго”.
Як він пояснив, інвестору в цьому разі не потрібно буде вкладати інвестиції у спорудження нових мереж, а їхня модернізація відповідно до потреб нового виробництва обійдеться істотно дешевше. Таким чином, умови входу в проєкти індустріальних парків для зарубіжних і вітчизняних інвесторів стануть більш привабливими.
На думку очільника “Черкасиобленерго”, правовим механізмом такого підходу може бути не приватизація підприємств Фондом державного майна України (ФДМ), а їхнє передання в комунальну власність місцевих громад або обласної ради, які безпосередньо займатимуться створенням індустріальних парків, можливо, в міні-форматах.
“Після реалізації пілотного проєкту в Черкаській області можна провести відповідну інвентаризацію та аналіз і впровадити модель по всій країні”, – вважає Самчук.
На початку 2022 року 46% акцій ПАТ “Черкасиобленерго” було передано від Фонду державного майна до Міністерства енергетики. Ще 25% акцій перебувають в управлінні ПрАТ “Українська енергозберігаюча сервісна компанія” (“УкрЕСКО”).
ИНДУСТРИАЛЬНЫЙ ПАРК, ІНФРАСТРУКТУРА, підприємство, Черкаська область
Кабінет міністрів України припинив приватизацію АТ “Київський науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут “Енергопроект” (держчастка 25%) і “Харківський науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут “Енергопроект” (держчастка 50%) і передав їх в управління Міністерству енергетики від Фонду державного майна (ФДМ).
Відповідні рішення закріплені розпорядженнями №1124-р і №1125-р від 9 грудня, які розміщені на “Урядовому порталі”.
Згідно з розпорядженнями, ФДМ доручено вжити заходів щодо припинення приватизації зазначених пакетів акцій і передати повноваження з управління ними Міненерго.
Згідно з інформацією ресурсів Youcontrol і “Опендатабот”, статутний капітал київського “Енергопроекту” становить 0,993 млн грн, його директор – Юрій Малахов. Іншим великим акціонером із часткою 71,05%, окрім держави в особі ФДМ, є ПрАТ “Міжнародна енергетична компанія”, засновником якої є Марк Дубовой.
Статутний капітал харківського “Енергопроекту” становить 0,5 млн грн, його директором є Олександр Гречко. Іншими акціонерами, окрім держави в особі РВ ФДМ по Харківській області, є ТОВ “Рістенс Інвест” (12,1926%, власник Руслан Лебедєв), а також приватні особи Наталя Черно (12%), Олександр Гринько (11,3%) і Лідія Кравченко (6%).
Обидва інститути є виконавцями великих проєктів, зокрема обсягом понад 1 млн грн, для підрозділів НАЕК “Енергоатом”.
