Хто формує економіку країни?
Опендатабот проаналізував дані фінансової звітності українських підприємств за 2025 рік та склав топ-10 компаній за доходами у кожній сфері. Серед лідерів за доходом — компанії енергетичної сфери, оптова та роздрібна торгівля та переробна промисловість. Найбільші доходи торік були у бізнесів з Києва та області, Дніпропетровщини та Львівщини.
За доходами котрий рік поспіль лідирує сфера енергетики — 1,04 трлн гривень. Це 23% від загального обсягу доходів компаній в Індексі. Другою за масштабом стала оптова торгівля з доходом понад 697 мільярдів гривень (15%). Майже стільки ж генерує роздрібна торгівля — понад 647 мільярдів гривень, що становить 14%.
До п’ятірки найприбутковіших галузей також увійшли переробна промисловість із доходом понад 477 мільярдів гривень (11%) та добувна промисловість — понад 341 мільярд гривень, або 8%.
Які бізнеси цьогоріч очолили перелік найкращих?
За рік склад рейтингу також помітно оновився. Порівняно з попереднім роком з Індексу вибули 44 компанії, а їхні місця посіли нові учасники.
Серед представників енергетичної галузі лідерами стали Д.Трейдінг (292,4 млрд грн), Енергоатом (254,7 млрд грн) та газопостачальна компанія Нафтогаз трейдинг (130,3 млрд грн);
Лідерами роздрібної торгівлі у 2025 році стали АТБ (247,3 млрд грн), Сільпо (106 млрд грн) та Аврора (49,2 млрд грн).
Водночас в оптовій торгівлі лідирують ДЛ Солюшен (114,1 млрд грн), Донпромтранс (98,1 млрд грн) та OKKO-Експрес (85,2 млрд грн).
Першими серед українських банків стали Приват (122,6 млрд грн), Ощадбанк (41,7 млрд грн) та Універсал банк, у межах якого працює monobank — 27,2 млрд грн.
У сфері сільського господарства перші дві позиції посіли дві компанії групи МХП: Вінницька та Миронівська птахофабрики із доходом у 54,2 млрд грн та 27,3 млрд грн відповідно. Трійцю лідерів замикає Лебединський насіннєвий завод (17,4 млрд грн)
У категорії транспорту та пошти першість тримають Укрзалізниця (89 млрд грн), Нова пошта (54,2 млрд грн) та Оператор газотранспортної системи України (28 млрд грн).
У сфері гостинності — ресторанах та готелях — перемогли McDonald’s (21,3 млрд грн), Briscola (2,9 млрд грн) та KFC (1,3 млрд грн).
У добувній промисловості в лідерах Укрнафта (99,4 млрд грн), Укргазвидобування (83,6 млрд грн) та ДТЕК Павлоградвугілля (36,2 млрд грн).
Топ переробної промисловості очолює Кернел-Трейд — 105,9 млрд доходу за минулий рік, Запоріжсталь (72 млрд грн) та Арселорміттал Кривий Ріг (70,6 млрд грн).
В айті ситуація незмінна: на перших позиціях — GlobalLogic Ukraine (10,9 млрд грн) та дві компанії бренду Epam, які за сукупним доходом перегнали лідера: Епам системз (10,2 млрд грн) та Епам діджитал (9,2 млрд грн).
У торгівлі авто місця у трійці перших розділили між собою Тойота-Україна (24,6 млрд грн), Winner (16,9 млрд грн) та Порше Україна (15,6 млрд грн).
У сфері телекомунікацій лідерство між собою ділять Київстар (43,8 млрд грн), Vodafone (25,8 млрд грн) та lifecell (15,9 млрд грн).
Серед представників категорії ТБ+Радіо+Книги лідирують Київстар ТБ (1,6 млрд грн), СТБ (1,4 млрд грн) та Multiplex (1,2 млрд грн);
У сфері охорони здоров’я в топі Добробут (4,2 млрд грн), Діла (3,6 млрд грн) та Сінево Україна (3,3 млрд грн).
У категорії дозвілля — спорт та розваги — в лідерах ФК Динамо Київ (1,8 млрд грн), Sport Life Київ (605,7 млн грн) та новачок Індексу — Аквапарк Mavka в Буковелі (407,8 млн грн).
Подивитись решту лідерів українського бізнесу можна на сторінці Індексу Опендатаботу 2026.
Методологія
Індекс Опендатаботу — аналітичний інструмент, який дає змогу оцінити реальне становище та географію українського бізнесу. Індекс базується на даних з державних реєстрів, реєстрів Опендатаботу, фінансовій звітності компаній, інформації про зв’язки з РФ, санкційних списках та решті аналітичних інструментів Опендатабот.
При складанні Індексу Опендатаботу-2026 враховані як фінансові показники (річна фінансова звітність компаній за 2025 рік), так й ділова репутація бізнесів.
До переліку не потрапили підсанкційні компанії, бізнеси з власниками або кінцевими бенефіціарами з Російської Федерації, а також підприємства, у структурі власності яких безпосередньо присутні підсанкційні особи. Окрім цього, зі списку виключили компанії, що фігурують у «чорному списку» Антимонопольного комітету України. Такий підхід дозволив сформувати перелік компаній, які відповідають не лише економічним, а й етичним та правовим стандартам ведення бізнесу.
У Індексі також є спеціальні позначки для окремих категорій компаній. Зокрема, відзначені бізнеси, пов’язані з публічними особами — депутатами або політиками, які зобов’язані декларувати свої доходи. Окремо виділені компанії-резиденти Дія Сіті, а також підприємства, що перебувають у процесі реорганізації. Також до переліку могли не потрапити компанії, які своєчасно не подали фінансову звітність.
Чотирьом підприємствам у Волинській, Рівненській, Черкаській та Хмельницькій областях за будівництво та реконструкцію шести тваринницьких ферм сплачено 116,3 млн грн часткової державної компенсації, повідомило Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства.
“Держава відшкодувала до 25% вартості введених в експлуатацію ферм, доїльних залів та виробничих потужностей із переробки побічних продуктів”, – уточнило відомство рішення комісії Мінекономіки з питань державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільгосппродукції.
Очікується, що на нових і реконструйованих фермах агровиробники зможуть утримувати близько 3 тис. голів худоби.
“Підтримка тваринництва – це інвестиція в продовольчу безпеку України. Підприємства, які модернізують виробництво та будують нові потужності в умовах війни, отримують реальну фінансову допомогу від держави. Цього року ми відшкодували до 25% вартості об’єктів, які введені в експлуатацію з початку року”, – розповів заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький, слова якого наведено в повідомленні.
Мінекономіки нагадало, що підтримка здійснюється відповідно до порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції, затвердженого постановою Кабінету міністрів №950 від 6 серпня 2025 року. Компенсація надається за реалізовані проєкти, подані через Державний аграрний реєстр.
Підприємства та організації України, за попередніми даними, у січні-вересні 2025 року зменшили прибуток від звичайної діяльності до оподаткування на 9,1% – до 655,2 млрд грн (за січень-вересень 2024 року – 720,6 млрд грн), повідомила Державна служба статистики.
Згідно з її даними, за 9 місяців 2025 року підприємства країни, які спрацювали рентабельно, отримали 810,7 млрд грн прибутку, що на 9,2% менше, ніж за аналогічний період 2024 року.
Водночас 24,4% підприємств спрацювали з від’ємним фінансовим результатом. Їхні збитки в січні-вересні поточного року зменшилися на 9,6% порівняно з січнем-вереснем 2024 року – до 155,6 млрд грн.
Офіційний курс на 28 листопада – 42,1928 грн/$1.
Джерело: https://expertsclub.eu/ukrayinski-pidpryyemstva-za-9-misyacziv-zmenshyly-donalogovyj-prybutok-na-91/
Міністерство економіки України спільно з Європейським Союзом та урядом Німеччини дали старт новій грантовій програмі на EUR480 тис., у межах якої 12 малих і середніх підприємств зможуть отримати фінансування до EUR40 тис. на розвиток власного експорту, повідомила прес-служба Мінекономіки.
Згідно з повідомленням, узяти участь у програмі можуть малі та середні українські бізнеси, що працюють у секторах переробної промисловості (харчова, легка промисловість, машинобудування, будівництво, виготовлення меблів тощо), креативної індустрії (мода, дизайн тощо), а також інших галузей з експортним та інноваційним потенціалом.
Передбачається, що в рамках проєкту 12 відібраних учасників отримають грант у розмірі до EUR40 тис. кожен, а також групові та індивідуальні консультації від експертів, нетворкінг-сесії та інші активності, що допоможуть виявити й усунути процеси, які “блокують” бізнес на шляху до експорту та інноваційного розвитку.
Заявку для участі в грантовій програмі можна подати до 23:59 25 червня 2024 року на сайті проєкту.
“З початком повномасштабного російського вторгнення програма EU4Business надала майже EUR8 млн для підтримки МСП в Україні (…). Цією грантовою програмою ми хочемо допомогти українським бізнесам подолати наслідки війни, забезпечити доступ до фінансування, допомогти з пошуком нових ринків та покращити бізнес-середовище України”, – зазначив керівник відділу державного фінансування, підтримки бізнесу та соціальної політики Представництва ЄС в Україні Генрік Вітфельдт.
Як повідомлялося, грантова програма для малого та середнього бізнесу на EUR480 тис. є частиною програми міжнародного співробітництва EU4Business: відновлення, конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП. Вона спільно фінансується Європейським Союзом та урядом Німеччини і реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Партнер з реалізації програми в Україні – Громадська спілка “Мережа Глобального договору в Україні”.
Дефіцит чоловіків ставить під загрозу збереження обсягів виробництва, тому підприємства почали залучати жінок на «чоловічі» посади. Про це свідчать результати дослідження трендів на ринку праці, проведеного Конфедерацією роботодавців України.
У Конфедерації роботодавців України відзначили, що після повномасштабного вторгнення стрімко зростає роль жінок в економіці. «Після мобілізації чоловіків до ЗСУ на середніх та великих підприємствах виник значний дефіцит кадрів, тому на вакантні місця переводять жінок. Така практика існує у сферах металообробки та переробки агропродукції на виробництвах з високим рівнем автоматизації, якщо можна швидко провести перенавчання. Часто робота на новій посаді потребує від жінок виконання певних фізичних навантажень. Така практика шириться, зокрема, у меблевій промисловості», – зазначається у дослідженні.
Серед інших нових трендів у Конфедерації роботодавців України відзначили втричі вищий інтерес до заснування бізнесу серед ветеранів, ніж серед пересічних українців. «Роботодавці побоюються, що при працевлаштуванні ветеранів вони зіштовхнуться з важким психоемоційним станом таких працівників (79%), алкогольною чи наркотичною залежністю (25%), конфліктністю (24%). Виходом може бути розвиток індивідуальної зайнятості ветеранів та осіб з інвалідністю. 63,6% опитаних ветеранів заявили, що хочуть мати власну справу. Це утричі більше, ніж у країні загалом у мирному 2018 році», – відзначається у дослідженні з посиланням на оприлюднені раніше соціологічні дослідження.
Серед інших факторів розвитку особистої зайнятості ветеранів – небажання змиритись з їх нинішнім соціальним становищем. «Підприємства фіксують випадки звільнення ветеранів з незрозумілих, на перший погляд, причин. При детальному з‘ясуванні виявляється, що працівник на війні командував підрозділом, а в мирному житті повертається на посаду підлеглого. Часто демобілізованим складно змиритися з тим, що під час служби вони отримували 100 тис грн, а після повернення заробляють 18-20 тисяч грн», – йдеться у дослідженні Конфедерації роботодавців України.
Ще одним трендом на ринку праці називають існуючий високий рівень недовіри між роботодавцями та особами з інвалідністю, на що вказують соціологічні дослідження. В основі недовіри – брак знань роботодавців про цих осіб і не завжди задовільний рівень їх кваліфікації. 61% таких осіб вказали, що їх сприймають як «непрацездатних» та «людей з труднощами в спілкуванні», тому роботодавці не хочуть брати їх на роботу. Недовіра породжує руйнівні явища, які роблять можливим «оренду» трудових книжок для виконання деякими підприємствами на папері 4-відсоткового нормативу з працевлаштування людей з інвалідністю.
«Роботодавці не вірять у спроможність осіб з інвалідністю працювати на достойному рівні, тому не хочуть допускати в компанії людей, яким не довіряють. Хоча доволі багато людей, які недавно отримали статус інвалідності, мають спеціальність, за якою можуть працювати і в новому статусі. Є випадки, коли особи з інвалідністю мають надзвичайно високу кваліфікацію. У рамках проєкту “Разом” ми проводили інтерв‘ю з незрячою дівчиною, яка закінчила Національний університет імені Шевченка з червоним дипломом і синхронно перекладає тригодинні переговори, перебуваючи вдома», – відзначили у Конфедерації роботодавців. «Для осіб з інвалідністю робота надзвичайно важлива, оскільки вона дає певну фінансову свободу і дозволяє відчувати свою затребуваність. Плинність кадрів серед осіб з інвалідністю вдвічі менша, ніж серед працівників без обмежень. Тривалість роботи на одній і тій же посаді суттєво більша», – зазначається у дослідженні.
Очікування негативної реакції суспільства призводить до того, що багато компаній не розголошують клієнтам той факт, що послуги їм надає особа з інвалідністю. Зокрема, це стосується транспортних компаній, хоча сучасні протези дозволяють людям з ампутаціями верхніх або нижніх кінцівок адаптуватися до керування легковими та вантажними авто чи навіть спеціальною технікою.
Залучення на ринок праці осіб з інвалідністю та ветеранів є важливими факторами компенсації дефіциту на ринку праці. Конфедерація роботодавців України розробила найповніший посібник з працевлаштування осіб з інвалідністю, в якому зібрала практичні поради за вимоги законодавства щодо їх залучення на ринок праці.
До переліку потрапили найбільші за обігом бізнеси з бездоганною діловою репутацією
Індекс Опендатаботу — аналітичний інструмент для оцінки реального становища та географії українського бізнесу, який базується на даних з державних реєстрів, реєстрів Опендатабота, фінансовій звітності компаній, інформації про зв’язки з РФ, санкційні списки та решті аналітичних інструментів Опендатабот.
При складанні Індексу Опендатабота враховані як фінансові показники (фінансова звітність компаній за 2022 рік), так й ділова репутація бізнесів. Зокрема, з переліку вилучені підсанкційні компанії або ж бізнеси, що мають власників з Російської Федерації. Також в Індексі позначені компанії, пов’язані з публічними особами, депутатами або ж політиками, які зобов’язані декларувати свої прибутки.
“Мета створення Індексу Опендатаботу — надати простий та зрозумілий інструмент для оцінки українського бізнесу, зокрема, із розрізом на галузі та регіони. Це не прикладний засіб для точного економічного аналізу, а, скоріше, спосіб показати Україні та світу можливості та перспективи нашої країни“, — коментує Олексій Іванкін, засновник Опендатабота.
Індекс відображає погляд на українські компанії з точки зору актуальних державних реєстрів, тож може розходитись із уявленням, створеним у публічному інформаційному просторі.
Показники за “вагою” та часткою галузі та регіона розраховуються на базі топу компаній та їх обігів. Такий підхід дає можливість зрозуміти й оцінити вплив того чи іншого регіону на економіку всієї країни, фінансову ємність галузей та становище найбільших гравців кожної галузі.
Для більш детального аналізу кожної конкретної галузі можна скористатися класифікатором видів економічної діяльності вд Опендатабота
