Із проханням до Європейської Комісії вжити захисних заходів щодо імпорту меду з України до Болгарії звернувся міністр сільського господарства і продовольства цієї країни Георгій Тахов на засідання Ради ЄС із сільського господарства і рибальства, його прохання підтримав представник Румунії, повідомило Міністерство сільського господарства Болгарії.
За словами Тахова, імпорт українського меду ускладнює реалізацію місцевої продукції. Річ у тім, що значні обсяги українського меду, які надходять на європейський ринок за дуже низькими цінами, чинять великий тиск на ціни на болгарський мед.
«Крім багатьох проблем, що стоять перед галуззю, за останні три роки вона також зіткнулася з конкуренцією з боку імпорту з України. Обсяг меду, імпортованого з України в нашу країну з січня по жовтень 2024 року, збільшився більш ніж на 30% порівняно з аналогічним періодом минулого року», – наголосив Тахов і додав, що високий рівень імпорту з України ставить виробників Болгарії в складне становище.
Міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь на пресконференції за підсумками зустрічі міністрів сільського господарства країн-членів ЄС пояснив, що Болгарія і Румунія зажадали застосування захисних заходів для імпорту в Європейський Союз меду з України, оскільки безмитна квота, визначена в автономній лібералізації торгівлі, вичерпана, а «мито створює проблеми на внутрішніх ринках, обтяжених імпортом».
«Захід – так зване регулювання банкоматів – вичерпано, проте кількість меду, що надходить з України, як і раніше, оподатковується митом, що також створює проблеми на внутрішніх ринках, які обтяжені імпортом», – процитувало його слова Міністерство сільського господарства Угорщини.
Надь наголосив, що необхідно вжити ефективних заходів проти проникнення підробленого меду на ринок ЄС, наприклад, шляхом маркування та поділу натурального і ненатурального меду. Він також вважає, що необхідно компенсувати «конкурентні недоліки, що виникають» і додатково підтримати сектор бджільництва.
Як повідомлялося, Європейська Комісія 20 серпня ввела тарифні квоти на український мед через перевищення безквотних обсягів його поставок на європейський ринок. Імпорт меду з України з початку 2024 року до серпня перевищив встановлені квотою обсяги в 44,418 тис. тонн. Додатковий імпорт обкладається митами найбільшого сприяння (MNF). Зокрема, з 1 січня 2025 року і до 5 червня 2025 року буде запроваджено нову тарифну квоту, яка відповідає 5/12 порогу, встановленого для спрацьовування екстреного гальмування. Для меду обсяг нової квоти становитиме 18,507 тонни.
ЄК з 2 червня 2024 року до 5 червня 2025-го ввела квотування поставок до Європейського Союзу яєць і цукру. Для яєць нова квота встановлена в розмірі 9,662 тис. тонн, а для цукру – у розмірі 109,44 тис. тонн.
Рада Європейського Союзу 13 травня 2024 року схвалила продовження тимчасових заходів лібералізації торгівлі для України ще на один рік, до 5 червня 2025 року. Одночасно було передбачено застосування механізму екстреного гальмування для особливо чутливих сільськогосподарських продуктів, зокрема цукру, яєць, птиці, вівса, кукурудзи, меду, круп у разі, якщо імпорт цих продуктів 2024 року перевищить середні його обсяги, зафіксовані в другій половині 2021 року та протягом 2022 і 2023 років. Аналогічні заходи з екстреного гальмування можуть бути застосовані у 2025 році в разі, якщо в період з 1 січня по 5 червня 2025 року обсяг українського експорту перевищить 5/12 квоти, встановленої на 2024 рік.
Згідно зі ст. 4 (7) регламенту про автономні торговельні заходи, що застосовуються до українських продуктів, Україна зможе поставити в ЄС із 6 червня 2024 року до 5 червня 2025 року без сплати мита 57,101 тис. тонн м’яса птиці, 9,662 тис. тонн яєць, 109,439 тис. тонн цукру, 18,507 тис. тонн меду, 4,648 млн тонн кукурудзи, 1,017 тис. тонн вівса, 8,603 тис. тонн круп.
Новий французький уряд хоче скоротити бюджетний розрив на 60 млрд євро у 2025 році і готує тимчасове підвищення податків.
Новий уряд Франції оголосив про рішення підвищити податки з 2025 року. Про це в ефірі RTL radio сказав міністр фінансів країни Антуан Арман.
Проєкт бюджету на 2025 рік із конкретними пропозиціями має бути оприлюднено 10 жовтня.
Мета французької влади – скоротити бюджетний дефіцит на 60 млрд євро. Частково це планують зробити шляхом скорочення витрат (на 40 млрд євро), частково – збільшенням надходжень до бюджету.
«Щойно нам вдасться суттєво скоротити видатки, знадобиться виняткова і тимчасова допомога від тих, хто має дуже високі доходи», – сказав Арман. Він запевнив, що люди з низькими та середніми доходами будуть звільнені від додаткового фіскального навантаження: «Розміри податку на доходи для тих, хто щодня ходить на роботу, не зміняться».
Його колега по уряду Лоран Сен-Мартен, міністр бюджету і фінансових рахунків, в ефірі France 2 у четвер сказав, що підвищення податків відчують тільки 0,3% населення – найбагатші домогосподарства Франції, де немає дітей і які отримують річний дохід 500 000 євро.
Підвищення податків торкнеться і найбільших компаній.
Прем’єр-міністр Франції Мішель Барньє раніше цього тижня попередив, що нинішня фінансова ситуація в країні – це дамоклів меч, що висить над кожним громадянином Франції. «Потрібно діяти зараз, щоб забезпечити стабільне фінансове майбутнє нашої країни. Наші борги перевищують 3,2 трлн євро, і це ситуація, яку ми не можемо ігнорувати», – сказав він.
У вересні 2024 року вперше з часів світової фінансової кризи прибутковість державних облігацій Франції перевищила прибутковість іспанських паперів. Причина – занадто великий дефіцит бюджету у Франції.
Минулого року він становив 5,5% проти планових 4,9%, а цьогоріч може сягнути 6%, що значно перевищує ліміт Європейського Союзу в 3%. Повернутися до цільового показника Франції вдасться, у кращому разі, не раніше кінця нинішнього десятиліття.
Тенденції світової та української економіки можна відстежувати за допомогою інформаційно-аналітичного каналу Experts Club – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Сума податку на прибуток і дивідендів за 2023 рік, яку державний ПриватБанк (Київ) перерахував до держбюджету, склала майже 50 млрд грн, повідомила членкиня наглядової ради банку Юлія Мецгер на конференції International Financial Club BANKIR.
“Уже в лютому цього року наглядова рада ухвалила рішення, що банк перерахував до бюджету авансовий платіж дивідендів і податку на прибуток за результатами попереднього року на суму майже 50 млрд грн”, – сказала вона.
За даними НБУ, прибуток ПриватБанку до оподаткування за 2023 рік становив 72,77 млрд грн, а витрати з податку на прибуток – 35 млрд грн. Із решти чистого прибутку 37,76 млрд грн, згідно з рішенням уряду, 80% (30,2 млрд грн) банк має спрямувати на виплату дивідендів.
Як повідомлялося, 12 лютого Приват перерахував авансом до держбюджету суму податку на прибуток і перший транш дивідендів за 2023 рік у розмірі 26 млрд грн.
ПриватБанк є найбільшим банком у країні, його загальні активи станом на 1 березня 2024 року становили 848,64 млрд грн, або 25,9% від активів усіх 63 банків.
Найбільші виробники алкогольної продукції 2023 року в 1,7 раза збільшили сплату податку на прибуток порівняно з 2022 роком, а їхня ефективність із податку на прибуток зросла з 1,4% 2022 року до 2,0% 2023 року, повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
“Заходи з детінізації ринку алкогольних напоїв, незважаючи на шалений опір ділянок чорного ринку (так званих “захисників бізнесу”, “диванних експертів”) дають позитивний результат у вигляді надходжень до бюджету”, – написав він у Telegram.
Лідерами за податковою ефективністю голова комітету назвав ТОВ “Національна горілчана компанія” (“Баядера груп”), ТОВ “ЛВН Лімітед” (ТМ “Nemiroff”), ПрАТ “Львівський лікеро-горілчаний завод”, ТДВ “Шустов-Спирт”.
За його словами, “Глобал спірітс груп” значно поліпшило показник податкової ефективності з ПДВ – з 3,5% у 2022 році до 6,1% у 2023 році та 9,4% за 2 місяці 2024 року.
За інформацією Гетманцева, зростання показників діяльності у найбільших виробників алкоголю відбулося не тільки з податку на прибуток, а й із ПДВ. За два місяці цього року вже задекларовано ПДВ до сплати на 28,1% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
При цьому податкова ефективність з ПДВ зросла до 6,2% за два місяці 2024 року з 4,9% за два місяці 2023 року. Водночас цей показник зріс загалом на 5,2% порівняно з 2023 роком.
Криворізькі підприємства гірничо-металургійної групи “Метінвест” у 2023 році перерахували до бюджетів усіх рівнів сумарно 4,6 млрд грн податків і зборів.
Згідно з пресрелізом компанії, криворізькі підприємства “Метінвесту” залишаються надійною опорою економіки України, незважаючи на повномасштабну війну.
При цьому уточнюється, що серед найбільших платників податків – Північний, Центральний, Південний та Інгулецький гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК). Основним джерелом наповнення бюджетів став податок на користування надрами, який склав трохи більше 2 млрд грн. Також до скарбниці надійшов єдиний соціальний внесок, який становить близько 953 млн грн.
Другий за розміром – податок на доходи фізичних осіб у розмірі 837 млн грн. Саме ці кошти необхідні для виплати зарплати працівникам комунальних підприємств Кривого Рогу, забезпечення лікарень необхідним обладнанням, медикаментами та підтримкою міста. Також джерелом наповнення державної та місцевої скарбниці стали екологічний податок і плата за землю.
До того ж, “Метінвест” залишається одним із найкращих і найвідповідальніших роботодавців України. Підприємства продовжують допомагати Кривому Рогу, громадам Дніпропетровщини та Кіровоградської області, де розташовані промислові майданчики компанії. За їхньої підтримки тривають відновлювальні роботи в лікарнях, вишах, облаштовуються сучасні укриття в навчальних закладах.
Як повідомлялося, група “Метінвест”, з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств, перерахувала 2023 року до бюджетів усіх рівнів в Україні 14,6 млрд грн податків і зборів. З початку повномасштабної війни група спрямувала на допомогу Україні 4,8 млрд грн, з яких понад 2,5 млрд грн – на потреби армії в рамках мілітарної ініціативи “Сталевий Фронт” Ріната Ахметова.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним. ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Під сплату транспортного податку в розмірі 25 тис. грн в Україні 2024 року підпадають 184 моделі таких марок легкових автомобілів, як Aston Martin, Audi, Bentley, BMW, Cadillac, Jaguar, Land Rover, Lexus, Maserati, Mercedes-Benz, Porsche, Rivian, Tesla, повідомив “Укравтопром” у Телеграм-каналі з посиланням на оприлюднений Міністерством економіки список.
“Укравтопром” нагадує, що під “податок на розкіш” потрапляють автомобілі віком до п’яти років і вартістю від 375 мінімальних заробітних плат (наразі мінімальна зарплата – 7100 грн), тобто у 2024 році – 2 млн 662,5 тис. грн і вище.
Згідно зі списком, під сплату податку найбільше підпадає моделей автомобілів Mercedes-Benz – 66 (зокрема 13 електромобілів) і BMW – 48 моделей (зокрема п’ять електромобілів), далі йдуть Land Rover – 17 моделей (у 2023 році – 21).
Моделей автомобілів Porsche у списку 16 на відміну від 79 торік, коли вони лідирували за кількістю моделей у списку, а автомобілі Toyota залишили перелік оподатковуваних податком “на розкіш” (у 2023 році входили чотири моделі Toyota Land Cruiser).
Водночас, на відміну від минулого року, до списку увійшли Aston Martin (16 моделей із бензиновими двигунами), Audi (п’ять моделей, зокрема електромобіль RS e-tron GT), Cadillac Escalade, дві моделі Maserati та Rivian R1T.
“Укравтопром” також нагадує, що сплатити податок необхідно: фізособам – протягом 60 днів після отримання повідомлення; юрособам – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, відображеним у річній податковій декларації.
Як повідомлялося, 2023 року під сплату транспортного податку потрапили 225 моделей автомобілів дев’яти марок (Porsche, Tesla, Toyota, Land Rover, Lexus, Bentley, Jaguar, BMW, Mercedes-Benz) вартістю від 2,51 млн грн.
