Україна розгляне можливість відкриття квоти на експорт 100 тис. тонн вугілля до Польщі у вересні, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“На доручення Президента України, на прохання польської сторони Україна готова розглянути можливість відкриття квот на експорт вугілля до Польщі. Йдеться про 100 тис. тонн у вересні, які зараз критично необхідні нашим польським партнерам”, – написав він у телеграм-каналі.
Шмигаль уточнив, що запаси вугілля на складах українських електростанцій становлять майже 2 млн. тонн, що в 2,5 рази більше, ніж рік тому. “Тому готові підставити плече підтримки нашим польським друзям”, – наголосив він.
Прем’єр України додав, що під час візиту свого польського колеги Матеуша Моравецького до Києва сторони також обговорили відновлення та введення в експлуатацію ЛЕП “Хмельницька АЕС – Жешув”.
“Планували закінчити до 14 грудня, але завдяки прискоренню робіт можемо завершити тижнем раніше. Це дозволить експортувати до Польщі додатково 1000 МВт. Зі свого боку просимо Польщу сприяти розширенню експортних квот в рамках ENTSO-Е”, – зазначив Шмигаль.
За його словами, Україна розраховує, що до кінця 2022 року величина доступної пропускної спроможності у напрямку Словаччини, Румунії та Угорщини збільшиться з 300 МВт ще на 200-300 МВт, а у напрямку Польщі – понад 1000 МВт.
Як повідомлялося, Україна із середини червня 2022 року встановивши нульові квоти на експорт усіх видів вугілля, крім коксівного, а 7 вересня – вже повністю заборонила експорт українського вугілля.
За даними Державної митної служби, експорт Україною вугілля за сім місяців 2022 року становив 450,6 тис. тонн на $145,917 млн., у т.ч. у Словаччину – на $93,349 млн, Польщу – на $34,084 млн, Угорщину – на $15,919 млн, інші країни – на $2,565 млн.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна шукатиме можливості, щоб допомогти Польщі у сфері енергетики і вже найближчим часом знайти вихід їхніх майбутніх енергетичних ризиків.
“Ми сьогодні порушували важливі енергетичні питання. Обговорювали енергетичні виклики. Ми зацікавлені, щоб Україна могла допомогти Польщі. Ми робимо все, щоб найближчим часом знайти вихід їхніх майбутніх енергетичних ризиків”, – заявив Зеленський на прес-конференції з прем’єр-міністром Польщі Матеушем Моравецьким та президентом Латвії Егілсом Левітсом у Києві у п’ятницю.
Він також назвав це питання пріоритетним у відносинах із Польщею.
“Для нас це пріоритет у наших відносинах. Незважаючи на те, що у нас є заборона щодо експорту вугілля у цей складний період, ми шукатимемо можливості допомагати Польщі. Тому що Польща, незважаючи ні на що, знаходила ті чи інші кроки допомоги нам, коли їй було непросто. Ми розуміємо цю відповідальність”, – додав президент.
Дія угоди між Нацбанком Польщі та Нацбанком України, в рамках якої українські біженці з кінця березня могли обміняти готівкову гривню на злотих, припиняється з 10 вересня.
За повідомленням прес-служби НБУ у вівторок, за понад п’ять місяців програми українці в Польщі обміняли близько 680 млн грн на злоті, зокрема 383 млн грн у квітні та 30 млн грн у серпні.
Міністерство цифрової трансформації України працює над інтеграцією польських електронних документів до української системи, повідомив віцепрем’єр – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.
“Ми зараз працюватимемо над тим, щоб польські електронні документи могли приймати та зчитувати в Україні”, – заявив він на брифінгу у Києві у понеділок.
Він зазначив, що Україна та Польща зараз набувають унікального досвіду не лише всередині своїх держав, а й в міждержавному обміні даними.
“Це перший кейс, коли дві держави створюють такий цікавий обмін нового формату з шерингом документів з одного мобільного додатка до іншого. І це відкриває для нас великі можливості в Європейському союзі, тому що зараз вивчається направлення електронних документів до ЄС, і ми залучені до робочих груп, які опікуються цими питаннями”, – заявив міністр.
У свою чергу, Державний секретар з цифровізації, урядовий уповноважений з питань кібербезпеки Польщі Януш Цешинський зазначив, що вірить у діджитальність майбутнього, і повідомив, що українська та польська сторона розглядають можливість для розширення співпраці.
Федоров також подякував Цешинському за допомогу з безоплатним отриманням Україною терміналів Starlink, повідомивши, що Україна вже отримала 13 тис. шт. та ще 5 тис. будуть передані найближчим часом. За словами міністра, польська сторона також взяла на себе зобов’язання щодо підтримки роботи цих терміналів.
Глава Мінцифри також зазначив, що Україні потрібна ще як мінімум “половина від уже наявної кількості” терміналів Starlink для забезпечення стабільного зв’язку в умовах воєнного часу.
Новий КПП “Ніжанковичі-Мальховичі” на українсько-польському кордоні розпочне роботу у 2023 році, на сьогодні на пропускному пункті ведуться будівельні роботи, повідомив заступник голови облдержадміністрації Юрій Бучко у Facebook.
“До цього КПП веде дорога Нижанковичі – Самбір – Дрогобич – Стрий. Її почали ремонтувати минулого року. Нове асфальтове покриття підрядники вистелили від кордону до Добромля. Роботи активно продовжуються, у тому числі й ремонт мостів”, – зазначив Бучко.
За його словами, окремо здійснюється спільне з польською стороною поновлення залізничного сполучення з Хирова до Перемишля через Нижанковичі. Польська сторона на ремонт своєї ділянки завдовжки 7 км виділила 40 млн. злотих.
Раніше повідомлялося, що майбутній пункт пропуску “Ніжанковичі-Мальховичі” розрахований на автомобілі масою до 3,5 тонни, вартість робіт на ньому оцінювалася в 109 млн. злотих, які виділила Польща. Українська сторона підводить до КПП дорогу Нижанковичі – Самбір – Дрогобич – Стрий, на яку кошти також надала польська сторона.
Згідно з інформацією на сайті Держприкордонслужби, наразі між Україною та Польщею функціонують 14 пунктів пропуску, з них 8 автомобільних та 6 залізничних.
Термінал у Свиноуйсьці (Польща) з початку 2022 року вже прийняв 33 партії ЗПГ, повідомила PGNiG у Twitter.
Першу в серпні партію (близько 90 млн куб. м) ЗПГ із США було доставлено в п’ятницю газовозом Maran Gas Apollonia. У липні термінал ухвалив шість партій ЗПГ.
Загалом з початку роботи у 2016 році LNG-термінал прийняв 181 постачання ЗПГ.
Як повідомлялося з посиланням на асоціацію Gas Infrastructure Europe, регазифікація ЗПГ на терміналі в Польщі в 2021 році склала 3,939 млрд куб. м, 2020-го – 3,862 млрд куб. м, 2019-го – 3,481 млрд куб. м.
ЗПГ, ПОЛЬЩА, ПОСТАЧАННЯ, США
