Польща стає дедалі популярнішим місцем для інвестицій у нерухомість серед іноземців. Це пов’язано з економічною стабільністю, зростаючим ринком нерухомості та привабливими цінами. У цій статті ми розглянемо особливості купівлі та продажу нерухомості в трьох ключових містах Польщі: Вроцлаві, Кракові та Варшаві.
Вроцлав: Місто тисячі мостів
Купівля нерухомості Вроцлав
Вроцлав, з його багатою історією та культурною спадщиною, є одним з найпривабливіших міст для інвестицій. Купівля нерухомості у Вроцлаві пропонує різноманітність від історичних будівель у центрі міста до сучасних апартаментів у нових житлових комплексах.
– Ціни: Середня ціна за квадратний метр у Вроцлаві коливається від 7000 до 11000 злотих, залежно від району та стану нерухомості.
– Процес купівлі: Процес починається з вибору відповідного об’єкта, перевірки його юридичної чистоти та завершення угоди через нотаріуса.
Також варто врахувати додаткові витрати, такі як податок на купівлю (2%) і гонорар нотаріуса.
Продаж нерухомості Вроцлав
Продаж нерухомості у Вроцлаві може бути вигідним, особливо якщо об’єкт розташований у престижному районі або має унікальні характеристики.
Підготовка до продажу: Важливо правильно підготувати об’єкт до продажу, зробивши необхідні ремонтні роботи і привівши його в привабливий стан.
Маркетинг: Ефективний маркетинг, включно з професійними фотографіями та рекламою на популярних платформах, може значно прискорити процес продажу.
Краків: Культурна столиця Польщі
Купівля нерухомості Краків
Краків відомий своїм старим містом і університетами, що робить його привабливим для студентів і туристів. Купівля нерухомості в Кракові може стати чудовою інвестицією як для проживання, так і для оренди.
– Ціни: Середня ціна за квадратний метр у Кракові становить від 8000 до 12000 злотих.
– Процес купівлі: Купівля нерухомості в Кракові вимагає ретельної перевірки документів і юридичної чистоти об’єкта. Нотаріальні послуги та податок на купівлю також мають бути враховані.
Продаж нерухомості Краків
Продаж нерухомості в Кракові може бути особливо прибутковим завдяки постійному попиту з боку студентів і туристів.
– Підготовка до продажу: Перш ніж виставити нерухомість на продаж, важливо провести оцінку ринкової вартості і, за необхідності, поліпшити стан об’єкта.
– Маркетинг: Розміщення оголошень на популярних сайтах, використання соціальних мереж і професійна фотозйомка допоможуть залучити більше потенційних покупців.
Варшава: Столиця та економічний центр Польщі
Купівля нерухомості Варшава
Варшава, як столиця Польщі, приваблює інвесторів з усього світу. Тут розташовані головні офіси багатьох міжнародних компаній, що робить ринок нерухомості дуже активним.
– Ціни: Середня ціна за квадратний метр у Варшаві варіюється від 9000 до 15000 злотих.
– Процес купівлі: Купівля нерухомості у Варшаві вимагає уваги до деталей і юридичних аспектів. Рекомендується скористатися послугами професійних ріелторів і юристів.
Продаж нерухомості Варшава
Продаж нерухомості у Варшаві може бути вельми прибутковим, особливо в центральних районах і районах з хорошою інфраструктурою.
Підготовка до продажу: Якісна підготовка об’єкта, включно з ремонтом і декоруванням, допоможе збільшити його привабливість.
– Маркетинг: Використання різних каналів маркетингу, включно з інтернет-платформами та соціальними мережами, допоможе досягти широкої аудиторії.
Висновок
Купівля та продаж нерухомості у Вроцлаві, Кракові та Варшаві мають свої особливості, але у всіх випадках важливо враховувати юридичні аспекти, ринкові тенденції та ефективні стратегії маркетингу. Незалежно від того, шукаєте ви житло для себе чи інвестицію, Польща пропонує безліч можливостей для успішних угод на ринку нерухомості.
Транзит зерна через Польщу з січня по травень істотно скоротився через втрату поточних ринків збуту в Європі та за її межами, а також зміну вектора збуту українського зерна, яке на 90% здійснюється через Чорноморський канал і Румунію, заявив віце-прем’єр-міністр Польщі Владислав Косиняк-Камиш на зустрічі з представниками Народного національного фермерського протесту в п’ятницю.
“Із січня по травень транзит (зерна через Польщу) скоротився вдвічі”, – поінформував учасників зустрічі міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський, повідомляється на офіційному сайті Мінсільгоспу Польщі.
За інформацією віцепрем’єра, однією з причин проблем на зерновому ринку є втрата Польщею поточних ринків збуту в Європі та за її межами.
“Понад 90% транзиту зерна з України здійснюється через Чорноморський канал і Румунію”, – звернув увагу Косиняк-Камиш.
Він також заявив про підтримку ідеї розширення агропортів і зернових терміналів, повідомивши при цьому про рішення уряду розблокувати водний шлях до порту в Ельблонгу.
Як сказав Косиняк-Камиш, рішення Європейського Союзу про доступ України на ринок спільноти є останнім можливим рішенням у чинній формулі.
“Діалог Євросоюзу з Україною має тривати довгі роки. Точно так само, як і наші переговори про вступ”, – упевнений він.
Водночас віце-прем’єр висловився за значне посилення прикордонного контролю, щоб запобігти ввезенню в Польщу продукції, яка не відповідає високим європейським стандартам.
Джерело: https://www.gov.pl/web/rolnictwo/trzeba-wrocic-do-ochrony-rynku-europejskiego
Парламент Польщі в середу ухвалив поправки до закону про допомогу громадянам України, які, зокрема, передбачають продовження легальності перебування українців у країні, повідомляють на сайті польського каналу RFT24.
“Ухвалення цих поправок було рекомендовано парламентським комітетом з адміністрації та внутрішніх справ. Відповідно до рекомендації комітету депутати відхилили низку поправок Конфедерації та поправку ПіС. Ухвалені поправки стосуються продовження на чотири місяці терміну подачі заяв на право займатися професією лікаря, стоматолога, медсестри та акушерки, а також визнання сертифікатів у громадян країни, яка припинила дію міжнародної угоди про їх взаємне визнання”, – ідеться в повідомленні.
Поправка до Закону про допомогу громадянам України передбачає, серед іншого, продовження до 30 вересня 2025 року легальності перебування для українців, яким присвоєно номер Ukr Pesel, збереження виплат наступного року та обов’язкову шкільну освіту для українських дітей. Закон також передбачає введення нових правил підтвердження особи громадянина України, який претендує на отримання номера Pesel. Єдиний спосіб підтвердити свою особу – пред’явити дійсний проїзний документ.
Поправка також вказує максимальний 36-місячний період, протягом якого студенти можуть відвідувати додаткові безкоштовні уроки польської мови. Рішення поширюватиметься на учнів, які почали відвідувати заняття у 2022/23 та 2023/24 роках. Постанова також розширює доступ до медичних, сімейних і соціальних допомог, допомог і можливість проживання в колективних місцях розміщення.
“Постанова також передбачає, що з 1 липня фінансування проживання та харчування для біженців з України, які перебувають в особливо складній ситуації, буде можливе тільки на підставі підписаного договору з місцевим воєводою або органом місцевого самоврядування, що діє на підставі наказ воєводи. Зміняться і правила участі у витратах на проживання та харчування в центрах колективного розміщення, завдяки чому виплати належних субсидій стануть ефективнішими, ніж зараз”, – ідеться в повідомленні.
Закон також передбачає скасування пільг, пов’язаних із компенсацією витрат на проживання та харчування біженців, понесених власниками приватних приміщень. З 1 липня також припиняється виплата одноразових грошових допомог у розмірі 300 злотих.
Під час засідання комітету заступник міністра освіти Іоанна Муха зазначила, що поправка пов’язана з нещодавнім припиненням у Білорусі видачі документів, що підтверджують складання випускного іспиту, своїм громадянам, які перебувають за кордоном. Вона розповіла, що біженці з Білорусі не можуть навчатися в Польщі без підтвердження про закінчення середньої школи. Вона додала, що в такій ситуації перебувають близько п’яти тисяч громадян Білорусі, але це може стосуватися і громадян інших країн.
Закон, за винятком деяких положень, набуде чинності 1 липня. Тепер його обговорюватиме Сенат (верхня палата польського парламенту).
Польські фермери планують пропускати через пункт пропуску “Рава-Руська – Гребенне” на в’їзд до Польщі вантажівки, крім тих, що переміщують товари 1-24 групи УКТЗЕД (сільськогосподарську продукцію).
Як повідомляють у Телеграм-каналі Держприкордонслужби України в суботу, попередньо рух вантажівок має розпочатися о 8:00 21 квітня.
Раніше повідомлялося, що рух вантажівок у пунктах пропуску “Шегині-Медика” і “Краковець-Корчова” на польсько-українському кордоні було відновлено в суботу вранці після того, як польські фермери завершили акцію протесту перед ними. Оформлення та пропуск через кордон вантажних транспортних засобів за двома напрямками здійснюється у звичайному режимі.
Польщі доцільно зберегти блокаду на імпорт українського зерна, однак транзит варто дозволити, коли в польських портах будуть вільні потужності з перевалки, заявила президентка Зернової та кормової палати Польщі Моніка Пьонтковська в інтерв’ю farmer.pl.
“Сьогодні було б краще, якби блокада імпорту зерна зберігалася, а коли справа доходить до транзиту, ми могли б певною мірою реалізувати її і таким чином допомогти Україні, коли у нас будуть вільні потужності з переробки в польських портах”, – сказала вона.
Пентковська зазначила, що в першому кварталі 2024 року польські порти не були завантажені на 100%.
“Ми маємо зробити висновки, що наша портова інфраструктура, а й залізнична інфраструктура неефективні. Зараз саме час її розширити. Я вважаю, що ми проспали останні два роки в цьому контексті. Румунія отримала кошти від Євросоюзу, розширює свою інфраструктуру, а Польща досі цього не зробила”, – наголосила громадська діячка.
Вона впевнена, що Польща має показати і Україні, і міжнародній спільноті, що хоче ефективно допомагати, але, з іншого боку, твердо захищає інтереси польського фермера. Ці дві мети, на її думку, потрібно поєднати.
“Що швидше ми дійдемо порозуміння, що швидше розробимо механізми, то менш складною буде атмосфера, яка може стати на заваді нашій ширшій співпраці не тільки з Україною, а й на європейській арені”, – резюмувала президент Зернової палати Польщі.
Торгова інспекція з якості сільськогосподарської та харчової продукції Польщі (IJHARS) у Познані видала рішення про заборону обігу на польському ринку партії морозива в ріжках загальною вагою 7,13 тонн, імпортованих з України.
Як повідомила інспекція в соцмережі X у понеділок, рішення було ухвалено через неправильне маркування.
Рішення було негайно виконано.
Як повідомлялося, IJHARS 12 квітня заборонила доступ до польського ринку для двох партій бісквітних тістечок загальною вагою 10,55 тис. тонн, імпортованих з України, а 9 квітня трьох партій українських бубликів загальною вагою 5,34 тонн. Раніше в Любліні було вилучено три партії українського морозива загальною вагою 8,48 тонн через його розморожування.
Торгова інспекція Польщі на початку квітня заявила про найбільший в її історії штраф у 1,5 млн злотих (близько $380 тис.), накладений на компанію-імпортера за ввезення на польський ринок з України 11,5 тис. тонн технічного ріпаку та кормової пшениці як контрафакту через подальше їх використання як продовольчих. Крім того, було ухвалено рішення про заборону імпорту з України партії томатної пасти 57,66 тонн через наявність цвілі.
Головний інспектор IJHARS Пшемислав Рзодкевич (Przemysław Rzodkiewicz) у березні заявив, що за останній рік 1,4% партій продукції з України, що піддалися огляду комісією на кордоні, були забраковані.
