Україна у січні-квітні поточного року скоротила імпорт коксу і напівкоксу у натуральному виразі на 2,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 251,317 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у квітні було імпортовано 59,9 тис. тонн коксу, у березні – 68,313 тис. тонн коксу, у лютому – 54,408 тис. тонн.
Імпорт коксу у грошовому виразі у січні-квітні-2026 зріс на 5,7% – до $87,651 млн. Ввезення коксу здійснювалося з Польщі – 97,95% поставок у грошовому вимірі, Чехії (1,63%) та Колумбії (0,37%).
За перші чотири місяці року країна кокс не експортувала.
Як повідомлялося, Україна у 2025 році наростила імпорт коксу і напівкоксу у натуральному виразі на 5,9% порівняно з попереднім роком – до 700,650 тис. тонн, виторг збільшила на 1,4% – до $238,656 млн. Кокс завозили переважно з Польщі (93,37% поставок у грошовому вимірі), Індонезії (4,01%) та Чехії (2,59%).
У 2025 році Україна експортувала в Албанію 3 тонни коксу на $2 тис.
Крім того, повідомлялося, що “Метінвест” у січні 2025 року призупинив роботу Покровської вугільної групи у зв’язку зі зміною ситуації на лінії фронту, дефіцитом електроенергії та погіршенням безпекової ситуації.
Обсяг експорту з України ізольованих проводів і кабелів, зокрема волоконно-оптичних, у січні-квітні 2026 року в грошовому вимірі збільшився на 6% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до $488,8 млн.
Згідно зі статистикою Державної митної служби, найбільшим імпортером української продукції, як і торік, була Німеччина, постачання до якої зросло на 5% – до $168,4 млн. Її частка в загальному обсязі експорту цієї продукції незначно скоротилася і становила 34,5%.
До трійки найбільших імпортерів, як і в січні-квітні 2025 року, також увійшли Угорщина – $80,4 млн, або 16,5%, та Польща – $80 млн, або 16,4%.
У квітні експорт цієї продукції зріс на 3,6% порівняно з квітнем 2025 року – до $125,6 млн.
Як повідомлялося, за даними Держмитслужби, у 2025 році Україна збільшила експорт ізольованих проводів і кабелів на 10,6% порівняно з 2024 роком – до $1,41 млрд.
Польща готує реформу процедури отримання громадянства, яка має ускладнити шлях до польського паспорта для іноземців, як випливає з пропозиції Міністерства внутрішніх справ та адміністрації Польщі.
Згідно з планом МВС, мінімальний термін легального проживання в Польщі для претендентів на громадянство має бути збільшений до 8 років. Ця модель передбачає 3 роки тимчасового проживання, а потім 5 років постійного проживання. Зараз для низки категорій іноземців шлях до громадянства коротший.
Реформа також передбачає більш жорсткі інтеграційні вимоги. Іноземці повинні будуть підтвердити знання польської мови не нижче рівня B2, пройти державний тест на знання історії, конституційних цінностей і принципів польської держави, а також підписати акт лояльності Республіці Польща. Тест, за даними польських ЗМІ, може включати близько 40 питань.
У МВС Польщі пояснюють реформу необхідністю підвищити престиж польського громадянства та запровадити чіткі критерії, які мають підтверджувати інтеграцію заявників у польське суспільство.
Посилення правил відбувається на тлі рекордного зростання кількості натуралізацій. У 2025 році польське громадянство отримали понад 19 тис. іноземців. Найбільшою групою стали громадяни України — понад 10 тис. осіб, далі йшли громадяни Білорусі — 6,5 тис. та Росії — 759 осіб, повідомляли польські ЗМІ з посиланням на дані MSWiA.
У 2024 році польське громадянство отримали 16,3 тис. іноземців, з яких приблизно половину становили українці. Для порівняння, у 2023 році громадянство Польщі отримали близько 10 тис. осіб, а у 2019 році — 6,6 тис.
Значна частина українців отримує польське громадянство через механізми, пов’язані з Картою поляка та подальшим постійним проживанням. Це відрізняє їх від частини інших мігрантських груп, для яких шлях до громадянства частіше пролягає через роботу, довгострокове проживання або сімейні підстави.
Польща залишається однією з головних країн перебування українців після початку повномасштабної війни, а також одним із найбільших ринків праці для українських громадян. Посилення правил громадянства означає, що перехід від тимчасового або постійного статусу до польського паспорта може стати більш тривалим і формалізованим.
До 2100 року чисельність населення скоротиться у 18 країнах Євросоюзу, а найсильніше зниження очікується в Латвії, Литві та Польщі, свідчать дані Eurostat.
За базовим сценарієм Eurostat, населення Латвії до кінця століття зменшиться на 33,9%, Литви – на 33,4%, Польщі – на 31,6% порівняно з 2025 роком. Також помітне зниження очікується в Німеччині, Словенії, Фінляндії та Чехії, де спад становитиме близько 10%.
Водночас зростання населення до 2100 року прогнозується лише в дев’яти країнах ЄС. Більш ніж на 25% чисельність населення збільшиться тільки в Люксембурзі та на Мальті — на 36,4% і 26% відповідно. Зростання на 10–20% очікується у Швеції та Ірландії.
Незважаючи на загальне скорочення населення, Німеччина, за оцінкою Eurostat, залишиться найбільш населеною країною ЄС у 2100 році з 74,7 млн жителів. Слідом за нею будуть Франція з 67,2 млн та Іспанія з 49,8 млн осіб.
Статистичне відомство зазначає, що відмінності між країнами будуть значними як за термінами досягнення пікового населення, так і за масштабами подальшого спаду або зростання.
Результати соціологічного опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, демонструють стабільно позитивне, але водночас більш диференційоване ставлення українців до Польщі. Загалом 56,4% респондентів оцінюють Польщу позитивно, тоді як 14,7% — негативно. У порівнянні з серпнем 2025 року частка позитивних оцінок майже не змінилася (56,7%), натомість негативні оцінки зросли з 12,7% до 14,7%.
Структура відповідей свідчить про переважання поміркованих оцінок. Частка «повністю позитивного» ставлення становить 19,3%, тоді як «здебільшого позитивного» — 37,1%. Водночас значною залишається і частка нейтральних оцінок — 27,5%. Це означає, що для значної частини респондентів Польща не викликає чітко визначених емоційних реакцій, а сприймається скоріше через прагматичну призму.
Негативне ставлення також має переважно помірний характер: 12,4% респондентів обрали варіант «здебільшого негативне», і лише 2,3% — «повністю негативне». Частка тих, хто не зміг визначитися, є мінімальною (1,4%), що свідчить про достатній рівень сформованості уявлень про країну серед українців.
Динаміка змін між 2025 і 2026 роками вказує на певне зростання критичності у сприйнятті Польщі. При збереженні загального позитивного балансу, поступово скорочується частка однозначно позитивних оцінок і водночас збільшується частка негативних. Така тенденція може свідчити про перехід від емоційно позитивного до більш зваженого і раціонального сприйняття.
Важливо, що при цьому Польща залишається країною з переважаючим позитивним іміджем в українському суспільстві. Співвідношення позитивних і негативних оцінок більш ніж у три рази на користь позитиву свідчить про збереження високого рівня довіри та загалом сприятливого ставлення. Водночас зростання негативної складової сигналізує про появу нових факторів, які впливають на громадську думку.
Окремої уваги заслуговує висока частка нейтральних відповідей. Це може вказувати на те, що для частини респондентів Польща не є емоційно поляризуючим фактором, а сприймається як важливий, але не беззаперечний партнер. У такій ситуації навіть незначні зміни інформаційного фону або практичної взаємодії можуть впливати на баланс оцінок у майбутньому.
«Українці не сприймають світ чорно-біло і доволі об’єктивно оцінюють інші країни. Там, де є більше інформації та досвіду взаємодії, формується більш зважене ставлення. Водночас навіть невеликі зміни в політичному чи інформаційному середовищі можуть впливати на динаміку оцінок», – зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Загалом результати дослідження свідчать, що ставлення до Польщі в Україні залишається стабільно позитивним, але поступово стає більш складним і багатовимірним. Це відображає загальну тенденцію до раціоналізації громадської думки, коли країни оцінюються не лише на основі емоцій, а й з урахуванням конкретного досвіду взаємодії та актуального контексту.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Польща посідає друге місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, з показником понад $13 млрд., поступаючись лише Китаю. Водночас Польща залишається одним із ключових торговельних партнерів України в ЄС, хоча баланс торгівлі також є від’ємним для України.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ОПИТУВАННЯ, Позній, ПОЛЬЩА, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
“Метінвест” у межах мілітарної ініціативи “Сталевий фронт” Ріната Ахметова займається питаннями експорту бункерів-криївок для облаштування кордону між Польшею і Росією, повідомив операційний директор (COO, Chief Operating Officer) компанії Олександр Мироненко в інтерв’ю Прямому каналу.
“З нашими західними партнерами ми здебільшого працюємо над укриттями. Це зараз дуже актуально: ми показуємо їм наші рішення щодо будівництва різних споруд. Наприклад, шпиталь, який повністю відповідає стандартам НАТО рівня Role2. Його оглядали численні делегації: військові медики, інженери та закордонні спеціалісти, – і всі визнали, що рішення досить ефективні”, – сказав Мироненко.
За його словами, на багатьох виставках і зустрічах із військової тематики компанія презентувала свої інженерні рішення на базі “криївок”, і вони мають велику популярність.
“Зараз ми працюємо над виходом на міжнародний ринок із цими рішеннями, наприклад для облаштування кордону між Польщею та росією, використовуючи наш досвід і пропозиції щодо підземних споруд. В армії НАТО такого досвіду немає, тож вони ставляться до цього з великою цікавістю. І ми обмінюємося з ними інформацією та досвідом”, – констатував СОО.
Він додав, що укриття пройшли велику трансформацію. Спочатку це була просто “бочка”, закопана в землю. “Зараз ми надаємо повний сервіс – це фактично підземний будинок із власним світлом, генератором, буржуйкою та всіма зручностями: достатньо під’єднати генератор до розетки – і приміщення готове до використання”, уточнив COO.
“Унікальний виріб, яким ми пишаємося – це, звісно, захисні конструкції для ЗРК Patriot та SAMP/T. І зараз ми розробляємо захист для модуля управління ЗРК Hawk – системи протиповітряної оборони, яка працює в Україні. На мій погляд, це унікальний досвід, адже йдеться про надсучасну техніку, спроєктовану для захисту неба від супротивника, але у реальних бойових умовах виявилися певні недоліки. Разом із військовими ми їх виправляли – робили безпечнішими модулі управління, радарні установки та інші системи, щоб персонал міг упевнено почуватися навіть у небезпечних ситуаціях і вести протиповітряну оборону наших міст і селищ”, – пояснив топменеджер.
Він додав, що компанія планує й надалі підтримуватимемо військо в усіх напрямах – і через закупівлю техніки, і через допомогу власними виробами.
“У виробництві зосередимося на захисті техніки: будемо вдосконалювати вже наявні рішення й розробляти нові для різних типів техніки. Другий напрям – розвиток “криївок” та рішень на їхній основі. На базі таких укриттів уже побудовано підземний навчальний центр, а зараз завершуємо зведення ще одного – великого підземного центра для підготовки пілотів. Це велика ніша, в якій ми плануємо й надалі працювати й розвиватися”, – резюмував Мироненко.
