Зацікавленість іноземців у придбанні житла преміум-класу в Україні з інвестиційною метою поступово відновлюється, повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” забудовники.
“Зацікавленість з боку іноземних громадян відновилася й подекуди, наприклад у наших проєктах, кількість угод з іноземцями перевищує кількість угод з українцями. Серед наших клієнтів – іспанці, японці, канадці та інші, які вкладаються в бізнес- і преміум-клас з чітким розрахунком на перспективу. Вони вбачають потенціал і в довгостроковій оренді, і у зростанні вартості”, – розказала СМО Alliance Novobud Ірина Міхальова.
Як повідомила директорка департаменту продажів компанії Greenville Сусанна Караханян, іноземні клієнти розглядають як інвестиційну купівлю квартир, так і житло для себе, проте покупку відкладають до безпечніших часів.
“Зацікавленість з боку нерезидентів частково відновилася останнім часом. Відзначаємо тенденцію, що іноземці регулярно відвідують огляди квартир, але поки що не купують – відкладений попит, чекають стабілізації в Україні”, – пояснила вона.
Хоча переважно житло одеського забудовника “Два Академіка” купують місцеві жителі (до 60% клієнтів) упродовж останніх півтора року зросла частка угод з іноземними інвесторами, повідомили в компанії.
“Що стосується географії, то 55-60% – це місцеві жителі, в нашому випадку Одеса. До 30% – інші міста України. Однак за останній рік ці цифри з появою іноземних інвесторів почали змінюватися. За період 2024-2025 років 35% угод укладаються з іноземними інвесторами: ОАЕ, Словаччина, Туреччина, Італія, США, Греція, Ізраїль та Румунія”, – зазначив директор з розвитку будівельної компанії “Два Академіка” Максим Одінцов.
Крім того, попит іноземців зберігається на українські житлові проєкти, де зарубіжні компанії залучені в ролі партнера, повідомили в компанії “РІЕЛ”.
“У нас є проєкти, якими досить активно цікавляться іноземці. Наприклад, Maxima Residence традиційно цікавить іноземців, зокрема громадян Туреччини. Це зумовлено тим, що це спільний проєкт “РІЕЛ” та турецького девелопера Bosphorus Development”, – пояснила координаторка відділів продажу “РІЕЛ” у Києві Зоряна Землинська.
Водночас компанія KAN Development зазначила, що частка іноземців серед покупців залишається незначною, а попит на преміум-житло здебільшого відновлюється за рахунок людей, які інвестували і до війни.
“Частка іноземців серед покупців залишається незначною. Це переважно ті, хто розглядає інвестування з розрахунком на мінімальну вартість входу на ринок”, – повідомила пресслужба девелопера на запит агентства “Інтерфакс-Україна”.
За словами керуючого партнера групи компаній DIM Олександра Насіковського, у структурі попиту на житло преміум-класу з’явилися українці, які тривалий час мешкають за кордоном.
“Спостерігаємо таку тенденцію: частина покупців, які мають вільні кошти, навмисно не виводять їх за кордон, а “паркують” у нерухомість із прицілом на зростання цін у майбутньому та збереження вартості активів. Щодо іноземних громадян, то активності з їхнього боку ми не бачимо в силу зрозумілих для всіх причин. Проте є незначна частка з боку українців, які тривалий час мешкають за кордоном”, – зазначив бізнесмен.
На внутрішньому ринку гороху спостерігається зниження цін — перед стартом нового сезону котирування просідають у межах кількох відсотків, проте дедалі більше трейдерів вперше виявляють цікавість до цієї культури, що може привести до зростання попиту і ціни на неї, повідомив аналітичний кооператив “Пуск”, створений у рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Зараз спостерігаємо незначне зниження вартості гороху перед початком сезону. Теоретично ціни можуть ще просісти до 13500–14000 грн/тонна. Але водночас багато трейдерів, які раніше взагалі не працювали з горохом, починають активно включатися до закупівель. Нішеві культури зазвичай дають хорошу маржу, особливо на експорті. Це мотивує ринок”, – зазначають аналітики.
Вони акцентують, що у 2025 році посівні площі під горохом зросли: якщо торік аграрії засіяли ним 212 тис. га, то цього року — понад 250 тис. га. Однак навіть ці обсяги залишаються відносно невеликими порівняно з іншими культурами.
Водночас важливим фактором є відкриття китайського ринку: попит з боку КНР може швидко поглинути весь додатковий обсяг виробництва.
“Ми маємо певний приріст посівних площ, але це не мільйони гектарів. Китай відкрив свій ринок, і значна частина гороху, ймовірно, піде саме туди. Тобто додаткові 40 тис. га посівних площ гороху — це не такий вже великий ресурс. За такої ситуації цілком можливий дефіцит — попиту буде більше, ніж пропозиції”, – прогнозують аналітики.
Після короткострокового спаду ціни на горох можуть стабілізуватися, а в середині липня-серпня — піти вгору. Схожа ситуація вже відбувалося торік, коли ціна замість очікуваного зниження навпаки почала зростати.
“Ринок гороху може знову побачити рівні 15000–16000 грн/тонна. Все залежатиме від логістики, погодних умов і темпів виходу китайського імпорту”, — резюмували в “Пуск”.
Первинні реєстрації в Україні електромобілів (нових і уживаних) у лютому 2025 року зросли на 14% порівняно з лютим 2024 року – до 4,488 тис. од., повідомив “УкрАвтопром” у Телеграм-каналі.
Порівняно з січнем поточного року, коли було зареєстровано 3,637 тис. електроткарів, попит на них виріс на 23%.
При цьому, за даними асоціації, основну кількість зареєстрованих електромобілів у минулому місяці становили легкові авто – 4,360 тис. од., з яких 632 од. були новими (на 31,7% менше, ніж в лютому-2024), а 3,728 тис. – уживаними (на 26% більше).
Серед 128 комерційних електромобілів новими були 9 авто (у лютому-2024 з 43 од. новими були дві автівки).
Таким чином, частка нових авто у загальній реєстрації електромобілів в лютому скоротилася до 14,3% проти 24% у лютому-2024 і 18,8% у січні поточного.
Лідерську п’ятірку нових електромобілів на ринку в лютому сформували BYD Song Plus EV – 115 од.; Zeekr 001 – 65 од.; Zeekr 7X – 41 од.; Volkswagen ID.4 – 56 од., ZEEKR 001 – 46 од. та Volkswagen ID.Unyx – 45 од.
До першої п’ятірки вперше зареєстрованих вживаних електромобілів увійшли Tesla Model Y – 430 од.; Tesla Model 3 – 429 од.; Nissan Leaf – 407 од.; Hyundai Kona Electric – 245 од. та KIA Niro EV – 231 од.
Суттєве зниження продажів нових електромобілів відмічає і інформаційно-аналітична група AUTO-Consulting – за її даними, у лютому було зафіксовано зниження на 37% (при загальному падінні ринку нових легкових авто на 20%), а їхня частка скоротилася до 15,6% з 20% у лютому-2024.
Як повідомлялось, за даними “УкрАвтопрому”, у лютому 2024 року попит на електромобілі в Україні збільшився у 2,3 раза порівняно з тим самим місяцем 2023 року – до 3,924 тис. од., зокрема, частка нових збереглася на рівні 24%.
Торік, за даними “УкрАвтопрому”, реєстрації електромобілів (нових і уживаних) зросли на 38% порівняно з 2023 роком – до 51,7 тис. од., зокрема легкових на 37% – до 50,458 тис., комерційних на 64% – до 1,264 тис., також зареєстровано два електробуси. Частка нових складала 20%.
Опитані агентством «Інтерфакс-Україна» аналітики з Concorde Capital, ICU і державного Ощадбанку, а також експерт Ерік Найман висловили думку, що різке зростання котирувань на українські акції та єврооблігації в четвер цього тижня було зумовлене спекулятивним попитом на тлі новин про мирну угоду України з Росією.
«З’явився спекулятивний попит на українські активи – єврооблігації та акції – в надії на швидке перемир’я. На самому факті його підписання (якщо і коли воно буде), найімовірніше, і буде пік цін», – прокоментував Найман.
Керівник аналітичного відділу інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій повідомив, що поки що ситуація з активним зростанням котирувань українських активів «виглядає як якесь непорозуміння».
«Очевидно, скуповують усе українське на тлі спекуляцій про швидкий мир. Найсмішніше (або найсумніше) те, що з початку року найбільше зросли акції компаній, активи яких повністю розташовані в Луганській і Донецькій областях: «Агротон» – +51%, Coal Energy – 57%», – зазначив він.
Керівник інвестиційного відділу Ощадбанку Сергій Швець зазначив, що загалом українські компанії демонструють хороші фінансові результати, що, зокрема, відображається у зростанні виручки. Виходячи з цього тренд на подорожчання є закономірним, вважає експерт.
«Однак я зараз не бачу причин різкого зростання акцій цього тижня. Крім, можливо, оптимістичних сподівань щодо супер швидкого зупинення війни», – підсумував Швець.
Трейдер групи ICU Віталій Сівач також пов’язав зростання акцій українських компаній на Варшавській біржі цього тижня зі зростанням імовірності досягнення мирної угоди з РФ, що ринок сприйняв як сигнал.
«Якщо мирної угоди дійсно буде досягнуто, це стане потужним каталізатором для всіх українських активів. Ми вже спостерігаємо ралі в суверенних облігаціях, адже ринок давно очікує на цей сценарій – ще з моменту обрання Трампа президентом. У результаті українські активи зростають уже три місяці поспіль», – коментує Сівач.
Він оцінює ймовірність угоди як високу і вважає, що якщо вона відбудеться, то котирування українських акцій зростатимуть під впливом кількох чинників: збільшення доходів компаній і перегляду оцінки компаній на ринку.
«По-перше, зникне дисконт через військові ризики. По-друге, зростаючі доходи дозволять ринку платити премію за такі активи. Тому ми зараз спостерігаємо активне зростання, і за сприятливого сценарію WIG-Ukraine може легко піднятися до 600 пунктів. Якщо на полі бою все стихне, далі все залежатиме від розвитку подій після виборів, проте 600 пунктів – це далеко не стеля», – вважає Сівач.
Зі свого боку фінансовий аналітик ICU Михайло Демків відзначив зростання цін на українські євробонди на ґрунті новин про можливі мирні переговори.
«Їхня вартість зростає за останні 3 дні в діапазоні 4,5-8%, адже інвестори бачать закінчення гарячої фази війни, як дедалі більш імовірне», – підкреслив він.
Індекс WIG-Ukraine українських акцій на Варшавській фондовій біржі (WSE) у четвер підскочив на 19,6%, а в п’ятницю додав ще 1,75% – до 439,27 пункту. Зростання в п’ятницю було забезпечене подорожчанням акцій «ІМК» і Astarta Holding на 2,86% і 0,71% відповідно, оскільки частка цих компаній в індексі становить 43,965% і 35,393% відповідно.
Тим часом акції Ferrexpo і МХП на Лондонській фондовій біржі в п’ятницю подорожчали ще на 9,43% і 1,49% відповідно.
Водночас суверенні українські облігації після зростання в попередні дні в п’ятницю відкоригувалися в ціні на 0,52-0,98%.
Первинні реєстрації нових і старих автобусів (включно з мікроавтобусами) в Україні у вересні-2024 зросли на 14% до вересня 2023 року – до 247 од., повідомив “Укравтопром” у телеграм-каналі.
Водночас частка нових автобусів, як і роком раніше, становила 63% (155 од.), що на 10 в.п. більше за показник серпня поточного року.
“Укравтопром” зазначає, що порівняно із серпнем поточного року, коли було зареєстровано 161 автобус, попит на них зріс на 53%.
Лідером у трійці найчастіше реєстрованих нових автобусів у вересні став “Еталон” виробництва Чернігівського автозаводу з реєстрацією 60 машин – на 76% або 24 автобуси більше, ніж у вересні минулого року, коли він посідав друге місце.
Друге місце в автобусів Ataman, які лідирували у вересні-2023 і серпні-2024 – їх зареєстровано 37 од. проти 56 од. роком раніше.
На третю позицію вийшли автобуси ЗАЗ – 24 од., які у вересні-2023 також були третіми з 17 машинами, а в серпні поточного року посідали шосту сходинку рейтингу з трьома автобусами.
У трійці лідерів вересня серед уживаних автобусів: Mercedes-Benz – 31 од., Volkswagen – 16 од. і MAN – 9 од.
За даними асоціації, загалом у січні-вересні автобусний парк України поповнили 1415 автобусів (-29% до аналогічного періоду 2023 р.). Із них: нових – 803 од. (-35%); б/в – 612 од. (-19%).
В Україні автобуси випускають АТ “Черкаський автобус”, Чернігівський автозавод корпорації “Еталон” і Запорізький автозавод “УкрАвто Груп”, а також ТОВ “Бас Мотор” (автобуси “Богдан”), проте основна їхня номенклатура – шкільні автобуси, які купуються регіонами в межах держпрограми “Шкільний автобус”.
Реєстрації в Україні електромобілів (нових і старих) у серпні становили 6,445 тис., що на 68% більше, ніж у серпні минулого року, і на 36,6% порівняно з липнем поточного року, повідомив “Укравтопром” у телеграм-каналі.
Як повідомлялося, у липні-2024 попит на електромобілі зріс на 38% до липня-2023 і на 14% – до червня-2024.
Як повідомлялося, такий стрибок попиту на електромобілі за останні 1,5 місяця експерти ринку пов’язують з ініціативою уряду щодо запровадження 15-відсоткового військового збору з покупців авто під час першої реєстрації, зокрема й електромобілів, на які наразі в Україні відсутнє оподаткування (крім невеликого акцизного збору).
Наприкінці серпня стало відомо, що уряд відмовився від цієї ініціативи.
За даними “Укравтопрому”, частка нових авто в реєстрації електрокарів у серпні, як і роком раніше, становила 18% (у липні була 21%).
Основну масу зареєстрованих за місяць електромобілів становили легкові авто – 6,302 тис. од. (нових – 1,159 тис., б/в – 5,143 тис.), а з 143 комерційних новими були лише п’ять.
Лідерську п’ятірку нових електрокарів липня сформували BYD Song Plus – 174 од.; Honda M-NV – 169 од.; Volkswagen ID.4 – 147 од.; ZEEKR 001 – 107 од.; Nissan Ariya – 83 од.
Найпопулярнішу п’ятірку старих сформували Nissan Leaf – 658 од.; Tesla Model Y – 588 од.; Tesla Model 3 – 561 од.; Hyundai Kona – 308 од.; Volkswagen е-Golf – 289 од.
Загалом у січні-серпні першу реєстрацію в Україні пройшли понад 35,6 тис. од. автотранспорту на акумуляторних джерелах живлення (на 79% більше, ніж за той самий період 2023 року), на частку нових припало 20%.
Зі свого боку інформаційно-аналітична група AUTO-Consulting також відзначає стрибок попиту на електрокари на інформації про ведення військового збору – за її даними, у серпні продано 1,3 тис. нових електромобілів, що стало місячним рекордом продажу за весь час спостережень.
“І хоча частка ринку електрокарів трохи знизилася порівняно з минулими місяцями та становила 16%, абсолютна кількість продажу стала рекордною, незважаючи на масові відключення електроенергії”, – констатується в повідомленні на сайті групи.
За даними експертів, за 8 місяців 2024 року в Україні продано 8,2 тис. нових електромобілів (16,9% від загального авторинку) – на 30% більше, ніж за той самий період 2023 року.
Як повідомлялося, за 2023 рік, за даними “Укравтопрому”, реєстрації нових і старих електрокарів в Україні зросли у 2,8 раза – до 37,6 тис., на частку нових припало 20% проти 17% роком раніше.
