Україна та Польща обійшли Нідерланди і стали найбільшими постачальниками яєць до Великої Британії у 2025 році, що викликало критику на адресу імпорту «клітинних» яєць, заборонених у Сполученому Королівстві з 2012 року. Про це повідомила газета The Guardian.
За інформацією Агентства з рослин і тварин (Animal and Plant Health Agency) Великої Британії, з початку року Україна експортувала в країну 8 млн кг яєць, Польща — майже 7 млн кг, а Іспанія — близько 5 млн кг.
Незважаючи на загальне зниження тоннажу поставок, кількість відправлень зросла — замість великих партій почали експортуватися безліч дрібних партій з країн, де ферми з клітковим утриманням птахів все ще поширені.
Голова Британської ради з яєць (British Egg Industry Council) Марк Вільямс заявив, що британські виробники опиняються в нерівних умовах, оскільки їм доводиться інвестувати в більш суворі стандарти утримання птахів. У той же час імпортні яйця з України та Польщі привозять із систем, заборонених у Великій Британії. Він назвав це «морально неправильним» і закликав уряд вжити заходів для захисту внутрішнього ринку.
Імпорт яєць найчастіше спрямований у сегменти громадського харчування та харчової промисловості, а не в супермаркети (де домінують британські яйця з маркуванням «British Lion»). За оцінками, Велика Британія виробляє близько 88% власних яєць, імпортуючи решту 12%.
Британський уряд заявив, що бере участь у роботі над новими регулюваннями, щоб вирівняти умови для вітчизняних виробників. При цьому тарифне звільнення для України було продовжено на багато товарів після початку війни, але категорія «яйця і птиця» отримала лише короткострокову відстрочку.
Україна в січні-червні 2024 року імпортувала 211,692 тис. тонн солі, що на 45,88% менше, ніж за аналогічний період роком раніше, коли зовнішні закупівлі склали 391,186 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), витрати на закупівлю солі на зовнішніх ринках у першому півріччі 2025 року скоротилися на 48,46% – до $26,919 млн проти $52,225 млн за аналогічний період 2024 року.
Основними постачальниками солі в Україну в січні-червні стали Єгипет, на частку якого припало 46,09% поставок, що в грошовому еквіваленті склало $12,407 млн, Туреччина (17,57% і $4,730 млн) і Румунія (13,41% і $3,611 млн).
Роком раніше ТОП-3 постачальників солі був аналогічним: Єгипет (54,89% на 28,668 млн), Туреччина (17,15% на 8,956 млн) і Румунія (14,69% на 7,671 млн).
Як повідомлялося, Україна в довоєнному 2021 році експортувала 710,04 тис. тонн солі на $28,32 млн, тоді як у 2022-му поставки за кордон впали в натуральному вираженні в п’ять разів – до 142,038 тис. тонн, а виручка ще сильніше – до $3,82 млн. Основними покупцями української солі в 2021 році були Польща (39,1%), Угорщина (27,4%) і Румунія (7,3%). У 2021 році Україна імпортувала солі 142,81 тис. тонн на $12,92 млн.
Після окупації російськими військами в квітні 2022 року найбільшого виробника солі в країні – «Артемсолі» – Україна практично припинила її експорт і перетворилася на нетто-імпортера.
Тереблянське соляне родовище (Закарпатська обл.) в серпні 2023 року відновило видобуток солі. Голова Закарпатської ОДА Віктор Микита заявив, що Закарпаття зможе на 100% забезпечити Україну технічною та кухонною сіллю.
Долинське родовище (Івано-Франківська обл.) планує найближчим часом відновити видобуток солі. Зараз тривають роботи над проектом розробки Долинського родовища, і проводиться ретельна оцінка впливу на навколишнє середовище. Розробку проектного рішення для майбутнього солеварного заводу готують фахівці Державного науково-дослідного і проектного інституту основної хімії «Ніохім». Спеціальний дозвіл на видобуток кам’яної солі (галіту) в 2023 році отримало харківське ТОВ «Планета комфорт».
Україна найближчим часом може стати основним постачальником біометану до Європейського Союзу, у перспективі частка українського біометану на європейському ринку може досягти 20%, наголосив голова правління Біоенергетичної асоціації України (БАУ) Георгій Гелетуха.
“В Україні практично ідеальні умови для виробництва біометану. У нас середні і крупні агропідприємства з 3 тис. га в землі (в обробці – ІФ-У). Ми можемо з одних рук отримувати сировину для заводу. У нас досить розвинена газова структура: розподільні мережі та газотранспортна мережа. Маємо найбільшу щільність покриття газовою мережею на території всієї Європи. У нас найбільші площі сільгоспземель, відповідно, найбільший ресурс. Тому для нас нам це дуже перспективна тема”, – розказав він на Українському інвестиційному конгресі у Києві.
Гелетуха акцентував увагу на тому, що Європа має амбітні плани по виробництву і споживанню біометану і прагне споживати у 2030 році близько 35 млрд куб. м. Натомість зараз європейське виробництво оцінюється в межах 3 млрд куб. м. З огляду на поточні тенденції ринку альтернативної енергетики, ЄС зможе впродовж п`яти років наростити власне виробництво до 20 млрд куб. м біометану.
Експерт пояснив подібне зволікання з розвитком ринку біометану в Європі відсутністю великих вільних масивів сільгоспугідь і відповідно неспроможністю виробити необхідну кількість сировини для переробки.
“І по всім тенденціям вона не встигне виробити 35 млрд куб. м. Ну, десь по трендам за ці п`ять років десь на 20 млрд куб. м вони виходять. Там (в ЄС – ІФ-У) ринок абсолютно інший по сільгосппродукції. Він дефіцитний. І він буде дефіцитним, як мінімум, до 2050 року. А після 2030 року Європа ставить нові плани – виробництво і споживання 100 млрд куб. м біометану до 2050 року. Буде та сама історія. Тобто, вони не встигають, у них не вистачає сировини”, – підкреслив Гелетуха.
Він припустив, якби Україна зараз виробляла до 15 млрд куб. м біометану, то ЄС “купила б все на ура”.
Голова правління БАУ нагадав, що зараз в Україні вже налагодили виробництво біометану три потужні виробники – МХП, Vitagro і “Галс Агро”, з яких дві компанії вже розпочали експорт, а третя накопичує запаси у сховищі і найближчим часом розпочне експорт.
За його інформацією, в Україні 2025 року коло виробників і потенційних експортерів біометану розшириться. До них доєднається ще одне підприємство МХП, “Теофіпольська енергетична компанія” та “Юзефо-Миколаївська біогазова компанія”. Сумарно українські виробництва вироблятимуть 111 млн куб. м біометану на рік.
При вартості виробленого біометану з відходів рослинництва в EUR900 за 1 тис. куб. м або з відходів тваринництва, зокрема гноївки чи посліду, в EUR1100-1200 за 1 тис. куб. м, Україна зможе отримувати до EUR100 млрд на рік від експорту цієї продукції до ЄС, прогнозує Гелетуха.
Як повідомлялося, першу партію українського біометану у 67 тис. куб. м 7 лютого 2025 року експортував енергохолдинг Vitagro, чий завод потужністю 3 млн куб. м біометану на рік працює у Хмельницькій області. Експорт здійснювався до Німеччини.
Біометановий завод МХП “Оріль-Лідер” (Дніпропетровська обл.) 11 лютого експортував 27,4 тис. куб. м біометану, ставши другою українською компанією, яка здійснила такий експорт. МХП експортувала біометан газопроводами через українсько-польський кордон до Німеччини. Його покупцем виступила компанія Vitol. Потужність “Оріль-Лідер” становить 11 млн куб. м на рік.
Агрохолдинг “Галс Агро” побудував у Чернігівській області біометановий завод потужністю 3 млн куб. м. Підприємство вже підключено до мережі і готується здійснити першу транзакцію з експортом біометану.
Україна 2023 року поставила на ринок Європейського Союзу 45,8 тис. тонн меду, що стало другим результатом і становило 28% усього імпорту цього продукту країнами Співдружності, повідомляє Євростат.
Згідно з повідомленням, найбільшим постачальником меду 2023 року став Китай із 60,2 тис. тонн і 37% частки ринку, третє місце належало Аргентині з 20,4 тис. тонн (12%), четверте – Мексиці з 10,7 тис. тонн (7%), п’яте – Кубі з 4,7 тис. тонн (3%).
Найбільшим імпортером меду 2023 року була Німеччина, яка імпортувала 41 тис. тонн меду з країн за межами ЄС, що становило 25% усього імпорту ЄС. Бельгія була другим за величиною імпортером – 31,4 тис. тонн (19%), далі йдуть Польща з 23,3 тис. тонн (14%), Іспанія з 15,7 тис. тонн (10%) і Франція з 7,7 тис. тонн (5%).
Загалом 2023 року члени ЄС імпортували 163,7 тис. тонн натурального меду з країн, що не входять до ЄС, на суму EUR359,3 млн. Водночас країни-члени ЄС експортували 24,9 тис. тонн на суму EUR146,0 млн.
Велика Британія стала провідним покупцем меду, виробленого в ЄС 2023 року, – 4,3 тис. тонн (17% усього експорту меду за межі ЄС). Далі йшли Саудівська Аравія з 3,5 тис. тонн (14%), Швейцарія – 3,4 тис. тонн (13%), США – 3,3 тис. тонн (13%) і Японія – 2,5 тис. тонн (10%).
Іспанія стала найбільшим експортером. Вона відправила 7,1 тис. тонн меду в країни за межами ЄС, що склало (29% усього експорту цього продукту з ЄС). Далі йдуть Німеччина з 5,5 тис. тонн (22% усього експорту), Румунія з 1,7 тис. тонн (7%), Угорщина з 1,6 тис. тонн (6%) і Греція з 1,5 тис. тонн (6%).
Джерело: https://ec.europa.eu/eurostat/en/web/products-eurostat-news/w/ddn-20240520-1
ТОВ “СП “Нібулон” (Миколаїв), один із найбільших операторів на зерновому ринку України, з 1 серпня 2023 року перейшла на електронний документообіг у взаємодії з постачальниками та формуватиме всі документи за договірними зобов’язаннями в програмі “Кабінет постачальника”, повідомила пресслужба компанії.
За словами директора з торгівлі “Нібулона” Володимира Славинського, перехід постачальників на електронний документообіг – це добровільний вибір кожного контрагента.
“Уже зараз можна відзначити, що до 10% залишаться працювати в паперовому форматі. У будь-якому разі, ми в “Нібулоні” продовжуємо дотримуватися традиції високої якості документального оформлення торговельних операцій. У цьому сенсі акредитація постачальника “Нібулоном”, чи то паперова, чи то цифрова, буде для нього умовним “квитком” у світ глобальної торгівлі”,- зазначив Володимир Славинський.
На сьогодні в системі вже зареєстровано 1800 постачальників на 2023/24 маркетинговий рік.
ТОВ “СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання сільгоспкультур, потужності для одноразового зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію в більш ніж 70 країн світу.
Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Втрати “Нібулона” від повномасштабного військового вторгнення РФ досягли $400 млн. Наразі зернотрейдер працює на 30% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель і почав виробництво на своїх судноверфях у Миколаєві першого судна для розмінування міжнародних водних шляхів.
Нещодавно зернотрейдер залучив EUR27 млн від Експортно-інвестиційного фонду Данії (EIFO) на збільшення потужностей філії “Бессарабський” в Ізмаїлі, де буде побудовано елеватор і борошномельний завод.
Україна в перспективі може стати постачальником ядерного палива за технологією американської Westinghouse до європейських країн, заявив міністр енергетики Герман Галущенко під час візиту на українське підприємство, де планують налагодити складання ядерного палива (тепловиділяючих збірок (ТВЗ) – ІФУ) для реакторів російського виробництва ВВЕР-1000 і ВВЕР-440 16 березня.
“Україна, відмовившись від російського ядерного палива, перевела свої атомні енергоблоки на ядерне паливо американського виробника Westinghouse. Здійснити такий перехід також виявили бажання Чехія, Словаччина, Фінляндія, Болгарія. І в перспективі Україна може стати постачальником ядерного палива для цих країн”, – зазначив він.
За словами міністра, на першому етапі налагодження виробництва ТВЗ технології Westinghouse на українському підприємстві в найближчі два роки планується налагодити випуск їхніх комплектуючих. Зокрема, 2023 року планується завершити ліцензування та вийти на промислове виробництво хвостовиків, а 2024-го – головок для паливних касет. Зазначені компоненти використовуватимуться для виробництва ядерного палива для потреб “Енергоатома” на підприємстві Westinghouse у місті Вестерос у Швеції.
Як доповнив міністра президент НАЕК “Енергоатом” Петро Котін, загалом на створення власної лінії з виробництва ядерного палива компанія планує вийти через три роки.
“Планується, що через три роки ми вийдемо на повний цикл виготовлення ядерного палива в Україні. 2026 рік – дата, коли зможемо повністю виробляти наше українське паливо з компонентів, що виготовляються тут. А елементи, які виробляти не зможемо, будемо закуповувати у партнерів”, – пояснив Котін.
Крім того, він наголосив на важливості виготовлення ядерного палива для реакторів типу ВВЕР-440, яке раніше виробляла тільки Росія.
Наразі в Європі працюють 17 блоків ВВЕР-440, які поки що не мають альтернативи російському паливу, і слідом за налагодженням виробництва ТВЗ для реакторів ВВЕР-1000 Україна почне виробляти паливо і для реакторів ВВЕР-440.
Як підкреслив глава “Енергоатому”, компанія разом зі своїм стратегічним партнером в особі Westinghouse потім може стати альтернативним постачальником ядерного палива для інших європейських країн, що використовують реактори радянського зразка, таких як Чехія, Словаччина, Фінляндія, Болгарія.
Своєю чергою, за словами Галущенка, Україна є одним зі світових лідерів у галузі атомної енергетики, і наразі українські фахівці-ядерники спільно з американськими партнерами працюють над тим, щоб витіснити Росію зі світового ринку ядерних технологій.
Як поінформували в НАЕК, співпраця “Енергоатома” та Westinghouse з виробництва ядерного палива розпочалася в серпні 2018 року з моменту початку американським партнером кваліфікації одного з відокремлених підрозділів НАЕК як постачальника головок і хвостовиків ТВЗ-WR. Протягом 2019-2020 років було організовано роботу з їх виробництва для паливних збірок Westinghouse Electric Sweden AB.
У квітні 2022 року перша партія компонентів голівки була виготовлена і відправлена на Westinghouse для проведення кваліфікації.
Як повідомлялося, у березні 2022 року, після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, “Енергоатом” повністю відмовився від закупівель російського ядерного палива.
“Енергоатом” і Westinghouse 2 червня 2022 р. підписали угоду про постачання ядерного палива на всі АЕС України з 15 енергоблоками.
