Україна 2023 року поставила на ринок Європейського Союзу 45,8 тис. тонн меду, що стало другим результатом і становило 28% усього імпорту цього продукту країнами Співдружності, повідомляє Євростат.
Згідно з повідомленням, найбільшим постачальником меду 2023 року став Китай із 60,2 тис. тонн і 37% частки ринку, третє місце належало Аргентині з 20,4 тис. тонн (12%), четверте – Мексиці з 10,7 тис. тонн (7%), п’яте – Кубі з 4,7 тис. тонн (3%).
Найбільшим імпортером меду 2023 року була Німеччина, яка імпортувала 41 тис. тонн меду з країн за межами ЄС, що становило 25% усього імпорту ЄС. Бельгія була другим за величиною імпортером – 31,4 тис. тонн (19%), далі йдуть Польща з 23,3 тис. тонн (14%), Іспанія з 15,7 тис. тонн (10%) і Франція з 7,7 тис. тонн (5%).
Загалом 2023 року члени ЄС імпортували 163,7 тис. тонн натурального меду з країн, що не входять до ЄС, на суму EUR359,3 млн. Водночас країни-члени ЄС експортували 24,9 тис. тонн на суму EUR146,0 млн.
Велика Британія стала провідним покупцем меду, виробленого в ЄС 2023 року, – 4,3 тис. тонн (17% усього експорту меду за межі ЄС). Далі йшли Саудівська Аравія з 3,5 тис. тонн (14%), Швейцарія – 3,4 тис. тонн (13%), США – 3,3 тис. тонн (13%) і Японія – 2,5 тис. тонн (10%).
Іспанія стала найбільшим експортером. Вона відправила 7,1 тис. тонн меду в країни за межами ЄС, що склало (29% усього експорту цього продукту з ЄС). Далі йдуть Німеччина з 5,5 тис. тонн (22% усього експорту), Румунія з 1,7 тис. тонн (7%), Угорщина з 1,6 тис. тонн (6%) і Греція з 1,5 тис. тонн (6%).
Джерело: https://ec.europa.eu/eurostat/en/web/products-eurostat-news/w/ddn-20240520-1
ТОВ “СП “Нібулон” (Миколаїв), один із найбільших операторів на зерновому ринку України, з 1 серпня 2023 року перейшла на електронний документообіг у взаємодії з постачальниками та формуватиме всі документи за договірними зобов’язаннями в програмі “Кабінет постачальника”, повідомила пресслужба компанії.
За словами директора з торгівлі “Нібулона” Володимира Славинського, перехід постачальників на електронний документообіг – це добровільний вибір кожного контрагента.
“Уже зараз можна відзначити, що до 10% залишаться працювати в паперовому форматі. У будь-якому разі, ми в “Нібулоні” продовжуємо дотримуватися традиції високої якості документального оформлення торговельних операцій. У цьому сенсі акредитація постачальника “Нібулоном”, чи то паперова, чи то цифрова, буде для нього умовним “квитком” у світ глобальної торгівлі”,- зазначив Володимир Славинський.
На сьогодні в системі вже зареєстровано 1800 постачальників на 2023/24 маркетинговий рік.
ТОВ “СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання сільгоспкультур, потужності для одноразового зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію в більш ніж 70 країн світу.
Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Втрати “Нібулона” від повномасштабного військового вторгнення РФ досягли $400 млн. Наразі зернотрейдер працює на 30% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель і почав виробництво на своїх судноверфях у Миколаєві першого судна для розмінування міжнародних водних шляхів.
Нещодавно зернотрейдер залучив EUR27 млн від Експортно-інвестиційного фонду Данії (EIFO) на збільшення потужностей філії “Бессарабський” в Ізмаїлі, де буде побудовано елеватор і борошномельний завод.
Україна в перспективі може стати постачальником ядерного палива за технологією американської Westinghouse до європейських країн, заявив міністр енергетики Герман Галущенко під час візиту на українське підприємство, де планують налагодити складання ядерного палива (тепловиділяючих збірок (ТВЗ) – ІФУ) для реакторів російського виробництва ВВЕР-1000 і ВВЕР-440 16 березня.
“Україна, відмовившись від російського ядерного палива, перевела свої атомні енергоблоки на ядерне паливо американського виробника Westinghouse. Здійснити такий перехід також виявили бажання Чехія, Словаччина, Фінляндія, Болгарія. І в перспективі Україна може стати постачальником ядерного палива для цих країн”, – зазначив він.
За словами міністра, на першому етапі налагодження виробництва ТВЗ технології Westinghouse на українському підприємстві в найближчі два роки планується налагодити випуск їхніх комплектуючих. Зокрема, 2023 року планується завершити ліцензування та вийти на промислове виробництво хвостовиків, а 2024-го – головок для паливних касет. Зазначені компоненти використовуватимуться для виробництва ядерного палива для потреб “Енергоатома” на підприємстві Westinghouse у місті Вестерос у Швеції.
Як доповнив міністра президент НАЕК “Енергоатом” Петро Котін, загалом на створення власної лінії з виробництва ядерного палива компанія планує вийти через три роки.
“Планується, що через три роки ми вийдемо на повний цикл виготовлення ядерного палива в Україні. 2026 рік – дата, коли зможемо повністю виробляти наше українське паливо з компонентів, що виготовляються тут. А елементи, які виробляти не зможемо, будемо закуповувати у партнерів”, – пояснив Котін.
Крім того, він наголосив на важливості виготовлення ядерного палива для реакторів типу ВВЕР-440, яке раніше виробляла тільки Росія.
Наразі в Європі працюють 17 блоків ВВЕР-440, які поки що не мають альтернативи російському паливу, і слідом за налагодженням виробництва ТВЗ для реакторів ВВЕР-1000 Україна почне виробляти паливо і для реакторів ВВЕР-440.
Як підкреслив глава “Енергоатому”, компанія разом зі своїм стратегічним партнером в особі Westinghouse потім може стати альтернативним постачальником ядерного палива для інших європейських країн, що використовують реактори радянського зразка, таких як Чехія, Словаччина, Фінляндія, Болгарія.
Своєю чергою, за словами Галущенка, Україна є одним зі світових лідерів у галузі атомної енергетики, і наразі українські фахівці-ядерники спільно з американськими партнерами працюють над тим, щоб витіснити Росію зі світового ринку ядерних технологій.
Як поінформували в НАЕК, співпраця “Енергоатома” та Westinghouse з виробництва ядерного палива розпочалася в серпні 2018 року з моменту початку американським партнером кваліфікації одного з відокремлених підрозділів НАЕК як постачальника головок і хвостовиків ТВЗ-WR. Протягом 2019-2020 років було організовано роботу з їх виробництва для паливних збірок Westinghouse Electric Sweden AB.
У квітні 2022 року перша партія компонентів голівки була виготовлена і відправлена на Westinghouse для проведення кваліфікації.
Як повідомлялося, у березні 2022 року, після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, “Енергоатом” повністю відмовився від закупівель російського ядерного палива.
“Енергоатом” і Westinghouse 2 червня 2022 р. підписали угоду про постачання ядерного палива на всі АЕС України з 15 енергоблоками.
Встановити терміни розрахунків товаровиробників та рітейлерів у 24-30 діб як компроміс та дещо розширити список товарів для ефективної безперебійної роботи обох сторін запропонувало Мінекономіки на зустрічі з асоціаціями харчової промисловості 11 жовтня.
“Ми намагаємося зблизити позиції сторін. Зокрема, як компромісний варіант пропонуємо встановити терміни розрахунків у 24 або 30 діб. Якщо сторони не домовляться, ми змушені будемо задіяти інші механізми, хоча уряд принципово проти посилення регулювання”, – цитує першого віце-прем’єра – Міністра економіки Юлії Свириденко прес-служба відомства.
За її словами, питання розрахунків за поставлені товари справді болюче, оскільки кожна зі сторін вважає, що кредитує власним коштом іншу.
“Йдеться, зокрема, про розрахунки за товари, які мають суттєву соціальну значущість, та про заборгованість за раніше поставлений товар. Уряд вважає, що оптимальним рішенням є узгодження позицій виробників та продавців у процесі діалогу та посилення дисципліни розрахунків”, – зазначила Свириденко.
Під час зустрічі також порушувалися питання забезпечення галузей харчової промисловості пільговим газом, кредитування харчових та переробних підприємств за програмою “5-7-9”, безперебійного постачання підприємствам харчопрому електроенергії під час віялових відключень, а також питання обмеження експорту насіння соняшнику та отримання дозволу на транзакції. з окремих видів операцій з імпорту.
У Мінекономіки зазначили, що наразі газ за пільговими цінами одержують підприємства хлібопекарської галузі та виробники молокопродуктів, а можливості розширити відповідний перелік зараз у країни відсутні. Як пояснила Свириденко, для початку потрібно забезпечити пільговим газом населення, але з огляду на важливість стабільної роботи підприємств галузі питання про можливість закупівлі додаткових обсягів газу для пільгових поставок харчівникам буде опрацьовано.
За даними відомства, глава Мінекономіки також підтримала прохання харчовиків щодо включення підприємств галузі до переліку критичної інфраструктури, що дозволить їм отримувати електроенергію навіть під час віялових відключень. За її словами, це питання буде опрацьоване з Міненерго та місцевою владою, яка формує відповідні списки.
Аграрний сектор Казахстану має великий потенціал і може стати одним із довгострокових постачальників високоякісної пшениці та олійних культур до Саудівської Аравії, заявив президент республіки Касим-Жомарт Токаєв.
“Казахстан посідає друге місце у світі за площею ріллі на душу населення і п’яте – за пасовищними ресурсами (180 млн га). Наша країна входить до 10 найбільших виробників пшениці та борошна. Ми готові стати одним із стабільних, довгострокових постачальників високоякісної пшениці, борошна та олійних культур у королівство”, – зазначив Токаєв, виступаючи на інвестиційному круглому столі з представниками ділових кіл Саудівської Аравії в неділю в Джідді.
Tokayev, КАЗАХСТАН, олійни культури, постачальник, ПШЕНИЦЯ, САУДІВСЬКА АРАВІЯ
