Кадрові перестановки, ініційовані президентом України на початку 2026 року, сприймаються суспільством стримано: за високої поінформованості українці частіше говорять про обережну надію, ніж про відчуття реального оновлення влади, свідчать результати всеукраїнського опитування дослідницької компанії Active Group.
Згідно з оприлюдненими даними, 79,2% респондентів повідомили, що чули про кадрові оновлення, ще 14,8% зазначили, що «щось чули, але не впевнені в деталях». Уперше дізналися про ці рішення 6,0% опитаних – таким чином, рівень загальної поінформованості перевищує 94%.
Водночас оцінки наслідків кадрових змін залишаються невизначеними: 43,6% респондентів вважають, що ці рішення принесли країні більше користі, 18,3% – що більше шкоди, ще майже 38,0% не змогли дати однозначної відповіді.
Засновник соціологічної компанії Active Group Андрій Єременко, коментуючи результати опитування, зазначив, що зафіксована висока поінформованість про кадрові рішення не трансформувалася у сформовану оцінку їхніх наслідків.
«Ми бачимо ситуацію, коли понад 94% респондентів принаймні чули про ці призначення, але майже 38% не можуть сказати, чи це більше користь чи шкода. Це означає, що суспільство наразі не має достатньо зрозумілих маркерів ефективності – люди очікують практичних результатів, а не сигналів про “перезавантаження” на рівні персоналій. Розподіл відповідей щодо “оновлення влади” майже порівну додатково підтверджує, що запит на зміни є, але він прив’язаний до управлінської логіки та виконання рішень, а не до самого факту кадрових замін», – наголосив Єременко.
На запитання, чи можна вважати рішення останніх тижнів оновленням влади, 42,5% відповіли ствердно, тоді як 46,7% – негативно. У емоційному вимірі 52,1% опитаних заявили, що кадрові перестановки дають більше надії, 29,1% – що переважає зневіра; водночас «виключно надію» відчувають 10,2%.
Серед напрямів державної політики, які, на думку респондентів, можуть посилитися внаслідок призначень, найчастіше називали зовнішню політику, дипломатію та переговорний трек: 41,5% очікують посилення, 13,2% – послаблення. Щодо оборони держави 39,0% прогнозують посилення, 20,5% – послаблення. Для низки внутрішніх напрямів – соціальної політики, економіки, роботи правоохоронних органів та боротьби з корупцією – переважають стримані або негативні очікування, при цьому значною залишається частка відповідей «важко відповісти».
Оцінюючи вплив кадрових рішень на довіру до ключових посадовців, більшість респондентів повідомляють про відсутність змін. Зокрема, щодо президента Володимира Зеленського 63,8% зазначили, що рівень довіри не змінився, 17,5% говорять про зростання довіри, 13,5% – про зниження. Стосовно Кирила Буданова 54,5% не відчули змін, 24,0% фіксують зростання довіри, 13,4% – зниження; щодо Михайла Федорова відповідно 55,3%, 18,6% і 15,8%. Найбільш критичні показники – у Дениса Шмигаля: 57,5% заявили про незмінність, 24,9% – про зниження, 8,2% – про зростання довіри.
Директор соціологічної компанії Active Group Олександр Позній наголосив, що емоційний фон навколо перестановок залишається стриманим, а вплив на довіру до ключових фігур – обмеженим.
«Понад половина опитаних говорить, що кадрові рішення дають більше надії, але лише близько 10% відчувають цю надію беззастережно. Одночасно для більшості фігурантів призначень домінує відповідь “довіра не змінилася”, що вказує на відсутність ефекту швидкого відновлення довіри. У такій ситуації суспільство оцінюватиме ці рішення через конкретні результати – передусім у зовнішньому контурі та сфері безпеки, де баланс очікувань позитивніший, тоді як у внутрішніх напрямах, зокрема економіці, правоохоронній системі та антикорупційній політиці, зберігається значний скепсис», – додав Позній.
Розподіл довіри до відомих публічних фігур, за даними опитування, свідчить про фрагментацію: найвищий рівень довіри має Кирило Буданов (43,2%), далі – Валерій Залужний (37,7%) і Володимир Зеленський (27,4%). Також у переліку: Андрій Білецький (15,6%), Петро Порошенко (13,1%), Денис Прокопенко (13,0%), Сергій Притула (12,0%), Дмитро Разумков (11,6%), Віталій Кличко (10,1%). Окремо 21,3% респондентів заявили, що не довіряють жодному з перелічених.
Найвищі показники недовіри, за даними дослідження, фіксуються в Олексія Арестовича (68,5%), Юлії Тимошенко (60,7%) та Юрія Бойка (54,5%); також високі рівні недовіри мають Петро Порошенко (46,7%) і Віталій Кличко (36,5%). Водночас недовіру висловлюють також до Володимира Зеленського (33,1%), Валерія Залужного (16,6%) та Кирила Буданова (15,6%).
Понад половина українців уже відчувають початок передвиборчої кампанії: 54,2% відповіли «так» (з них 17,3% – «однозначно так»), 32,6% – «ні», 13,2% не визначилися.
У лютому 2026 року найвищу підтримку серед потенційних кандидатів у президенти має Володимир Зеленський – 22,3% (порівняно з 17,8% у грудні 2025 року та 21,7% у січні 2026-го). Підтримка Валерія Залужного, за даними опитування, знизилася до 10,8% (з 16,6% у грудні та 14,9% у січні). Рейтинг Кирила Буданова зріс до 9,4% (після 6,3% у січні), Петро Порошенко має 7,4%, інші кандидати не перевищують 4%. Частка тих, хто готовий проголосувати «проти всіх» або зіпсувати бюлетень, зросла до 10,6% (з 7,5% у грудні), 7,2% не планують брати участі у виборах, 14,5% не визначилися. В антирейтингах найбільше неприйняття мають Олексій Арестович (56,5%) та Юлія Тимошенко (52,2%), далі – Юрій Бойко (45,3%) і Петро Порошенко (42,5%).
Електоральні настрої щодо можливих виборів до Верховної Ради також не формують домінуючої сили. Партія Валерія Залужного має 11,9% у лютому (проти 14,2% у грудні), партія Кирила Буданова – 10,1% (після 8,8% у січні), партія Володимира Зеленського коливається в межах 9,9–10,7%, «Європейська солідарність» – 10,3% у лютому (після 11,0% у січні). Партія «Азов» знизилася до 6,1% (з 7,6% у грудні). Частка тих, хто готовий проголосувати «проти всіх», зросла до 10,1% (із 6,3% у грудні), 7,7% не планують участі у виборах, 13,1% не визначилися.
Опитування проведено Active Group за допомогою онлайн-панелі SunFlower Sociology методом самозаповнення анкет серед громадян України віком 18+. Обсяг вибірки – 2000 респондентів, вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіонами України. Період збору даних – 31 січня – 1 лютого 2026 року. Теоретична похибка при довірчій імовірності 0,95 не перевищує 2,2%.
Наприкінці 2025 року 56,2% українців вважають, що країна рухається виключно або переважно у правильному напрямку, тоді як 30,6% оцінюють цей рух як неправильний, свідчать результати всеукраїнського соціологічного дослідження компанії “Active Group”, презентованого на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у понеділок.
Згідно з оприлюдненими даними, серед головних досягнень України з початку повномасштабного вторгнення респонденти найчастіше називали залучення міжнародної допомоги – 61,4%. Також опитані відзначали організацію оборони країни (43,1%), об’єднання суспільства довкола підтримки захисників (32,8%) та розвиток вітчизняної оборонної промисловості (32,6%).
Водночас ключовим внутрішнім викликом, за оцінками українців, залишається корупція – 79,2% респондентів назвали її головною проблемою країни. Серед інших проблем опитані вказували питання мобілізації (39,7%), підтримки економіки (32,2%) та організації оборони (33,7%). При цьому 41,7% вважають, що реальна боротьба з корупцією посилилася, тоді як 47,3% говорять про її послаблення.
“Кінець року українці зустрічають у поєднанні стриманого оптимізму та запиту на справедливість – і саме тому корупція залишається для суспільства головним внутрішнім викликом”, – наголосив директор дослідницької Компанії “Active Group” Олександр Позній, коментуючи результати дослідження.
Опитування також показало високий рівень підтримки ідеї мирних переговорів: 78,0% українців оцінюють переговори щодо завершення війни дуже або швидше позитивно. Водночас погляди на умови миру залишаються неоднозначними. Так, 46,5% допускають можливість тимчасової втрати окремих територій під час перемир’я, 56,3% вважають припустимою заморозку лінії фронту. Найбільший спротив викликають сценарії стратегічних поступок: 66,2% не допускають виведення українських військ з підконтрольної частини Донбасу, а 57,6% не погоджуються на повну відмову від військового повернення окупованих територій. Водночас 76,2% підтримують ідею розміщення військ країн НАТО в Україні як гарантії безпеки.
Щодо виборів у воєнний час, сукупно 53,7% опитаних висловили негативне ставлення до проведення виборів до завершення бойових дій, тоді як позитивно цю ідею оцінюють 33,8%.
У моделюванні першого туру президентських виборів найбільшу підтримку отримали б Володимир Зеленський (17,8%) та Валерій Залужний (16,6%), далі – Кирило Буданов (7,3%), Петро Порошенко (6,5%) та Дмитро Разумков (5,4%). Водночас 18,4% респондентів не визначилися з вибором, ще 15,2% заявили про намір не брати участі у голосуванні або зіпсувати бюлетень.
Моделювання другого туру демонструє перевагу Валерія Залужного в парі з Володимиром Зеленським – 38,5% проти 26,7%, а також у парі з Кирилом Будановим – 34,6% проти 28,7%. Найбільш конкурентним, за результатами дослідження, виглядає сценарій другого туру між Володимиром Зеленським та Кирилом Будановим: 32,1% підтримали б Буданова, 29,8% – Зеленського.
У гіпотетичних парламентських виборах лідирує партія Валерія Залужного (14,2%), випереджаючи партію Володимира Зеленського (10,4%) та «Європейську солідарність» (9,0%). Також помітні результати демонструють потенційні партійні проєкти, асоційовані з Кирилом Будановим (9,3%). Частка тих, хто не визначився, становить 17,8%.
Дослідження здійснено компанією «Active Group» за допомогою онлайн-панелі «SunFlower Sociology». Метод – самозаповнення анкет громадянами України віком 18+ років. Вибірка – 2000 анкет, репрезентативна за віком, статтю і регіоном України. Теоретична похибка при довірчій імовірності 0,95 не перевищує 2,2%. Період збору даних – 21-23 грудня 2025 року.
Згідно з опитуванням, проведеним компанією Active Group спільно з Experts Club у серпні 2025 року, Україна демонструє одне з найбільш позитивних ставлень до Японії серед країн світу.
За результатами дослідження, 68,7% українців позитивно оцінюють Японію (33,0% — здебільшого позитивно, 35,7% — повністю позитивно). Негативних оцінок лише 2,7%, тоді як нейтральну позицію займає 26,7% респондентів. Ще 2,0% зізналися, що мало знають про цю країну.
«Японія посідає особливе місце у сприйнятті українців. Її бачать як приклад держави, яка завдяки інноваціям, технологічному розвитку та збереженню традицій змогла досягти високих результатів. Такий рівень довіри може стати основою для подальшого розширення співпраці між нашими країнами», — наголосив керівник Active Group Олександр Позній.
У свою чергу, співзасновник Experts Club Максим Уракін зробив акцент на економічному вимірі:
«У 2025 році загальний обсяг торгівлі між Україною та Японією перевищив 521 млн доларів. При цьому український експорт до Японії становив лише 18 млн доларів, тоді як імпорт — понад 502 млн доларів. Це сформувало значне від’ємне сальдо у 484 млн доларів. Такий дисбаланс є сигналом для пошуку нових можливостей виходу українських товарів на японський ринок», — підкреслив він.
Дослідження стало частиною регулярного моніторингу ставлення українців до ключових міжнародних партнерів, який проводиться щомісяця.
Повне відео можна переглянути за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=YgC9TPnMoMI&t
Підписатись на YouTube-канал Experts Club можна тут: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, відносини, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА, ЯПОНИЯ
Ставлення українців до Бельгії переважно позитивне, хоча значна частина респондентів займають нейтральну позицію. Про це свідчать результати всеукраїнського соціологічного дослідження, проведеного компанією Active Group спільно з Experts Club у серпні 2025 року.
Згідно з результатами, 54,7% українців позитивно ставляться до Бельгії (35,3% — здебільшого позитивно, 19,3% — повністю позитивно). Лише 2,7% громадян висловили негативне ставлення (0,3% — здебільшого негативне, 0,3% — повністю негативне). Водночас 43,0% респондентів залишаються нейтральними, а 2,3% зазначили, що не мають достатньої інформації про країну.
«Бельгія сприймається українцями як важливий член Європейського Союзу та НАТО, країна, яка стабільно підтримує Україну на міжнародній арені. Водночас відносна віддаленість та відсутність глибоких історичних контактів зумовлюють високу частку нейтральних оцінок», — пояснив засновник Active Group Олександр Позній.
У свою чергу, співзасновник Experts Club Максим Уракін звернув увагу на економічну складову двосторонніх відносин:
«У першій половині 2025 року товарообіг між Україною та Бельгією становив понад 584 млн доларів. Український експорт склав близько 235 млн доларів, тоді як імпорт із Бельгії перевищив 348 млн доларів. Це призвело до від’ємного сальдо у 113,8 млн доларів, що підкреслює залежність українського ринку від бельгійських товарів», — наголосив він.
Дослідження є частиною ширшого проєкту, спрямованого на вивчення міжнародних симпатій та антипатій українців у 2025 році.
Повне відео можна переглянути за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=YgC9TPnMoMI&t
Підписатись на YouTube-канал Experts Club можна тут: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, БЕЛЬГІЯ, дипломатія, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, ТОРГІВЛЯ
Ставлення українців до Австрії загалом позитивне, проте значна частина респондентів залишаються нейтральними. Такі результати всеукраїнського соціологічного опитування, проведеного компанією Active Group у співпраці з Experts Club у серпні 2025 року.
Згідно з опитуванням, 48,7% українців висловили позитивне ставлення до Австрії (37,0% — здебільшого позитивне, 11,7% — повністю позитивне). Негативне ставлення продемонстрували лише 4,7% громадян (4,3% — здебільшого негативне, 0,3% — повністю негативне). Водночас найбільша група — 44,7% опитаних — зайняла нейтральну позицію, ще 2,3% зазначили, що не мають достатньої інформації про цю країну.
«Австрія традиційно сприймається українцями як європейська держава з високими соціальними стандартами, культурною спадщиною та стабільною політичною системою. Хоча Австрія не є головним партнером України у зовнішній політиці, загальний рівень симпатії залишається позитивним», — наголосив засновник Active Group Олександр Позній.
У свою чергу, співзасновник Experts Club Максим Уракін звернув увагу на економічну складову:
«У січні–червні 2025 року загальний обсяг торгівлі між Україною та Австрією склав понад 701 млн доларів. При цьому експорт українських товарів сягнув 276 млн доларів, тоді як імпорт із Австрії становив близько 425 млн доларів. Це призвело до від’ємного сальдо у 148,9 млн доларів, що свідчить про суттєву перевагу австрійського експорту над українським», — підкреслив експерт.
Опитування є частиною масштабного дослідження міжнародних симпатій і антипатій українців, що відображає не лише політичні та культурні, а й економічні аспекти відносин із різними країнами.
Повне відео можна переглянути за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=YgC9TPnMoMI&t
Підписатись на YouTube-канал Experts Club можна тут: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, АВСТРИЯ, дипломатія, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, ТОРГІВЛЯ
Українці ставляться до Лівії переважно нейтрально, хоча рівень негативних оцінок вищий, ніж у більшості інших північноафриканських країн. Про це свідчать результати опитування Active Group у партнерстві з Experts Club.
Згідно з даними, 9,3% опитаних висловили позитивне ставлення до Лівії (6% — здебільшого позитивне, 3,3% — повністю позитивне). Негативне ставлення висловили 14,3% респондентів (11,7% — здебільшого негативне, 2,7% — повністю негативне). Більшість українців — 69,7% — обрали нейтральну позицію, ще 6,7% зазначили, що не мають достатньої інформації.
У 2024 році товарообіг між Україною та Лівією склав 149,7 млн дол. США, з яких експорт — 141,7 млн дол., імпорт — 8,1 млн дол.. Позитивне сальдо становило 133,6 млн дол.
«Лівія залишається для України традиційним ринком збуту сільськогосподарської продукції, проте політична нестабільність у цій країні впливає як на динаміку торгівлі, так і на сприйняття серед українців. Високий рівень нейтрального ставлення свідчить про брак знань, а також відсутність сталих гуманітарних і культурних зв’язків», — прокоментував економіст, засновник Experts Club Максим Уракін.
Повне відео можна переглянути за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=YgC9TPnMoMI&t
Підписатись на YouTube-канал Experts Club можна тут: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, Ливия, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА
