Міжнародна мережа JYSK з 1 лютого 2026 року підвищує оклади співробітників роздрібної мережі в Україні: індексація заробітних плат становитиме в середньому 15% та охопить усіх працівників магазинів, повідомив country director “JYSK Україна” Євген Іваниця.
“Це рішення є частиною системного підходу JYSK до підтримки команди, збереження конкурентного рівня оплати праці та інвестування в людей, які щодня забезпечують високий рівень сервісу для наших клієнтів. Ми цінуємо внесок кожного та продовжуємо працювати над створенням стабільного й відповідального робочого середовища”, – повідомив він в LinkedIn.
Наразі в Україні працюють 112 магазинів JYSK у 38 містах та інтернет-магазин jysk.ua, а в штаті мережі ритейлера тут – понад 900 співробітників.
За даними аналітичної системи YouControl, виручка ТОВ “Юск Україна” у січні-вересні 2025 року виросла на 24% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 5,3 млрд грн, чистий прибуток – на 22%, до 959 млн грн.
JYSK – частина сімейної Lars Larsen Group з понад 3,5 тис. магазинів у 50 країнах. Виторг JYSK у 2024/2025 фінансовому році становив EUR6,2 млрд.
Число звільнених працівників лідера експрес-відправлень в Україні “Нової пошти” віком 18-22 роки за останні 10 днів після надання їм дозволу на виїзд з країни сягнуло 170, водночас на роботу було прийнято 64, таким чином, чистий відтік становить 106 працівників, повідомив співзасновник компанії Володимир Поперешнюк.
“Для компанії це не значна проблема. Зрештою, десяти днів замало для серйозної аналітики – подивимося на результати через місяць чи два. Очевидно одне: конкуренція за працівників зростатиме. І це добре”, – написав Поперешнюк о соцмережі X, підтримавши рішення президента та уряду відкрити кордон для 18-22-річних військовозобов’язаних.
Він наголосив, що людський ресурс найдефіцитніший в економіці, і це змушує бізнес постійно піднімати зарплати, покращувати умови, боротися за кожного працівника.
Співвласник “Нової пошти” додав, що повернення свободи пересування для чоловіків 18–22 років є правильним рішенням як з етичних міркувань, адже свобода людини – базова цінність, так і з економічних, бо свобода завжди є запорукою розвитку.
“Так, частина молоді виїде, особливо ті, кому вже скоро виповниться 23. Але водночас це відкриває двері для повернення тисяч молодих людей у країну. Тепер 18–22-річні зможуть вільно перетинати кордон у двох напрямках. І що головне, зменшиться відтік 17-річних хлопців. Думаю, саме це і було ключовою мотивацією чиновників”, – вважає Поперешнюк.
В дописі не наведено загальну кількість працівників “Нової пошти” віком 18-22 роки, але в травні 2025 року компанія повідомила Європейському банку реконструкції та розвитку про заплановане скорочення близько 2900 працівників, що становить менше 10% від загальної чисельності.
Видання “Forbes Україна” днями повідомило, що у мережі “Сільпо” з близько 3000 людей 18-22 років кількість заяв на звільнення помітна зросла, але не перевищує 3%.
Дочірнє підприємство (ДП) «Ламелла» (Тячів Закарпатської обл.), яке випускає меблі і на 100% належить естонській «Хімбалт Трейд», у зв’язку з гострою потребою в працівниках після розширення виробничих потужностей, має намір залучити на роботу 160 осіб із Бангладеш, повідомив голова Закарпатської облдержадміністрації Мирослав Білецький.
«Тут (на підприємстві) працює 430 осіб, а у зв’язку зі збільшенням виробничих потужностей на підприємстві є 700 робочих місць. Бізнес, який створив усі умови, закупив обладнання, матеріали, гостро потребує працівників, і шукає їх за кордоном. Так, підприємство веде переговори з Міністерством закордонних справ щодо працевлаштування на умовах трудового договору 160 осіб із Народної Республіки Бангладеш», – написав він у Facebook після відвідування ДП “Ламелла”.
Білецький додав, що з метою працевлаштування іноземних працівників компанія викупила готель, переобладнала його та облаштувала відповідно до потреб тривалого проживання.
Він повідомив, що ДП «Ламелла», яке працює з 2001 року, встигло вирости з невеликого цеху з виготовлення меблевих деталей у великого виробника, чиї товари експортуються до країн Європи.
«Тут дбають про працівників: безкоштовні обіди, транспортування до місця роботи в радіусі 50 км, а середня заробітна плата становить 25 тис. грн», – зазначив голова ОДА.
«Це важливий сигнал для закарпатців – наш край стрімко розвивається, у нас працюють заводи, фабрики, які потребують людей. Не потрібно виїжджати в європейські країни – гідну зарплату та умови праці можна знайти вдома», – додав Білецький.
За його даними, за 2022-2024 роки ДП «Ламелла» сплатило до бюджетів усіх рівнів понад 182 млн грн податків і зборів, із них військового збору – понад 4,5 млн грн.
ДП «Ламелла» спеціалізується на виробництві меблів із натурального дерева (від масиву деревини до готового виробу), і, за його інформацією на сайті, є найбільшим виробником таких меблів у Закарпатті.
Серед клієнтів – великі ритейлери, міжнародні мережі, інтернет-магазини та нішеві меблеві бутики Європи. «Ламелла» – офіційний постачальник продукції для товаропровідної компанії в країнах Балтії та Скандинавії – ТМ “Furniteco”.
За даними проєкту Clarity Project, 2023 року ДП «Ламелла» збільшило чистий прибуток на 95,3% до 2022 року, до 99,4 млн грн за умови зростання чистого доходу на 10% – до 639,3 млн грн, а за підсумками січня-вересня-2024 прибуток збільшився на 17% до того самого періоду 2023 року – до 92,3 млн грн за умови зростання виручки на 31% – до 626,2 млн грн.
Кінцевим бенефіціаром ТОВ «Хімбалт Трейд» вказано жителя Естонії Едуарда Овчарова.
Himbalt Trade – торгова компанія, що спеціалізується на постачанні нафтопродуктів, нафтохімічної та хімічної продукції по всьому світу.
Дефіцит чоловіків ставить під загрозу збереження обсягів виробництва, тому підприємства почали залучати жінок на «чоловічі» посади. Про це свідчать результати дослідження трендів на ринку праці, проведеного Конфедерацією роботодавців України.
У Конфедерації роботодавців України відзначили, що після повномасштабного вторгнення стрімко зростає роль жінок в економіці. «Після мобілізації чоловіків до ЗСУ на середніх та великих підприємствах виник значний дефіцит кадрів, тому на вакантні місця переводять жінок. Така практика існує у сферах металообробки та переробки агропродукції на виробництвах з високим рівнем автоматизації, якщо можна швидко провести перенавчання. Часто робота на новій посаді потребує від жінок виконання певних фізичних навантажень. Така практика шириться, зокрема, у меблевій промисловості», – зазначається у дослідженні.
Серед інших нових трендів у Конфедерації роботодавців України відзначили втричі вищий інтерес до заснування бізнесу серед ветеранів, ніж серед пересічних українців. «Роботодавці побоюються, що при працевлаштуванні ветеранів вони зіштовхнуться з важким психоемоційним станом таких працівників (79%), алкогольною чи наркотичною залежністю (25%), конфліктністю (24%). Виходом може бути розвиток індивідуальної зайнятості ветеранів та осіб з інвалідністю. 63,6% опитаних ветеранів заявили, що хочуть мати власну справу. Це утричі більше, ніж у країні загалом у мирному 2018 році», – відзначається у дослідженні з посиланням на оприлюднені раніше соціологічні дослідження.
Серед інших факторів розвитку особистої зайнятості ветеранів – небажання змиритись з їх нинішнім соціальним становищем. «Підприємства фіксують випадки звільнення ветеранів з незрозумілих, на перший погляд, причин. При детальному з‘ясуванні виявляється, що працівник на війні командував підрозділом, а в мирному житті повертається на посаду підлеглого. Часто демобілізованим складно змиритися з тим, що під час служби вони отримували 100 тис грн, а після повернення заробляють 18-20 тисяч грн», – йдеться у дослідженні Конфедерації роботодавців України.
Ще одним трендом на ринку праці називають існуючий високий рівень недовіри між роботодавцями та особами з інвалідністю, на що вказують соціологічні дослідження. В основі недовіри – брак знань роботодавців про цих осіб і не завжди задовільний рівень їх кваліфікації. 61% таких осіб вказали, що їх сприймають як «непрацездатних» та «людей з труднощами в спілкуванні», тому роботодавці не хочуть брати їх на роботу. Недовіра породжує руйнівні явища, які роблять можливим «оренду» трудових книжок для виконання деякими підприємствами на папері 4-відсоткового нормативу з працевлаштування людей з інвалідністю.
«Роботодавці не вірять у спроможність осіб з інвалідністю працювати на достойному рівні, тому не хочуть допускати в компанії людей, яким не довіряють. Хоча доволі багато людей, які недавно отримали статус інвалідності, мають спеціальність, за якою можуть працювати і в новому статусі. Є випадки, коли особи з інвалідністю мають надзвичайно високу кваліфікацію. У рамках проєкту “Разом” ми проводили інтерв‘ю з незрячою дівчиною, яка закінчила Національний університет імені Шевченка з червоним дипломом і синхронно перекладає тригодинні переговори, перебуваючи вдома», – відзначили у Конфедерації роботодавців. «Для осіб з інвалідністю робота надзвичайно важлива, оскільки вона дає певну фінансову свободу і дозволяє відчувати свою затребуваність. Плинність кадрів серед осіб з інвалідністю вдвічі менша, ніж серед працівників без обмежень. Тривалість роботи на одній і тій же посаді суттєво більша», – зазначається у дослідженні.
Очікування негативної реакції суспільства призводить до того, що багато компаній не розголошують клієнтам той факт, що послуги їм надає особа з інвалідністю. Зокрема, це стосується транспортних компаній, хоча сучасні протези дозволяють людям з ампутаціями верхніх або нижніх кінцівок адаптуватися до керування легковими та вантажними авто чи навіть спеціальною технікою.
Залучення на ринок праці осіб з інвалідністю та ветеранів є важливими факторами компенсації дефіциту на ринку праці. Конфедерація роботодавців України розробила найповніший посібник з працевлаштування осіб з інвалідністю, в якому зібрала практичні поради за вимоги законодавства щодо їх залучення на ринок праці.
Дефіцит професійних кадрів на будмайданчиках України становить до 50% як технічних, так і робітничих спеціальностей, водночас розмір заробітних плат показує позитивну динаміку, випливає з опитування девелоперів, проведеного агентством “Інтерфакс-Україна”.
“Потреба в людях на будмайданчиках тільки збільшується, оскільки будівельний ринок поступово відновлюється, роботи тривають, обсяги будівництва нарощуються. Але війна триває, як і мобілізація до лав ЗСУ, тож це, безумовно, відбивається і на ринку праці. Загалом можна констатувати: рівень зайнятих на будівництві робітників становить близько 40% від довоєнного часу”, – розповів директор з маркетингу City One Development Дмитро Новіков.
За його словами, серед найбільш затребуваних спеціальностей – зварювальники, машиністи баштових кранів і спеціалізованої будтехніки, альпіністи монтажників-висотників. Крім того, відчувається дефіцит рядових будівельників і різноробочих, зазначив Новіков.
Як повідомила виконавчий директор групи “Ковальська” Ольга Пилипенко, понад 70% відкритих вакансій групи належать до робітничих спеціальностей, найбільше – бетонщиків, арматурщиків, електриків.
“Сьогодні кількість робітників становить уже близько 50%. З урахуванням загального падіння попиту цей обсяг робочої сили перебуває в крихкому балансі, який може бути порушений при збільшенні обсягів будівництва”, – пояснила вона.
Брак робочої сили на будмайданчиках компанії “Інтергал-Буд” відчули восени знову після початку повномасштабної війни, повідомила її комерційний директор Анна Лаєвська.
“На початку повномасштабної війни ми відчули брак робітників на будмайданчиках, проте ситуацію вдалося врегулювати досить швидко. І до травня 2023 року дефіциту робочої сили практично не спостерігалося. Але в останні кілька місяців ми констатуємо брак будівельників. Спостерігаємо дефіцит усіх фахівців”, – розповіла експертка.
За її словами, обсяги будівництва компанії дають змогу наростити штат працівників на третину, однак через дефіцит кадрів доводиться реструктуризувати бригади.
За даними групи компаній Greenville, ситуація з кадрами дещо вирівнялася порівняно з минулим роком, проте група також відчула дефіцит робочої сили і зайнялася переукомплектуванням будівельних бригад.
“Наразі дефіцит становить 40% – все це фахівці високої кваліфікації. Серед дефіцитних спеціальностей на ринку – електрики, кранівники, монолітники, різноробочі, фасадники”, – повідомила керівник проєктів групи компаній Greenville Наталія Дубик.
Водночас компанії Alliance Novobud вдалося збільшити штат на будівельних майданчиках завдяки розширенню видів робіт, що виконуються за рахунок власних трудових ресурсів. Крім того, у компанії відзначили зростання жіночого попиту на будівельні вакансії.
“Будівництво – здебільшого чоловіча сфера, але на тлі складної ситуації з пошуком працівників і загальною економічною ситуацією в країні є деяке зростання зацікавленості в роботі на будмайданчиках з боку жінок. Найчастіше це професії маляра, пов’язані з оздобленням приміщень”, – розповіла директорка з управління персоналом Alliance Novobud Олександра Качан.
Опитані девелопери відзначили позитивну динаміку зміни зарплат будівельників. Так, в “Інтергал-Буд” і групі компаній Greenville зростання зарплат у жовтні 2023 року оцінили в 15-20% порівняно з весною, у групі “Ковальська” – до 25%. Загалом забудовники очікують подальшого зростання зарплат наступного року за умови стабільної економічної ситуації.
Водночас у компанії City One Development очікують посилення дефіциту кадрів у будівельній сфері після закінчення війни.
“Навіть після того, як фахівці, які зараз проходять службу в армії, повернуться до роботи, це все одно не зможе покрити той дефіцит кадрів і компенсувати попит на професійних фахівців будівельної галузі”, – вважає Новіков.
Аналогічну думку висловив співзасновник і керівний партнер групи компаній DIM Олександр Насіковський. За його словами, стимулювання українців здобувати технічну освіту має стати пріоритетом державної політики.
“Поглиблення дефіциту в окремих висококваліфікованих професіях відбувається, зокрема, через малий попит на технічну освіту з боку молоді. Сьогодні гостро відчувається нестача монолітників, кранівників, малярів, електриків. Заохочення українців опановувати будівельні спеціальності має стати одним із пріоритетних завдань як на державному рівні, так і для приватного бізнесу. Система професійної освіти має зазнати докорінних змін. Не зайвим буде долучити до цього і приватних гравців, які готові створити щось на кшталт корпоративних закладів підготовки та сприяти оволодінню різними професіями тими, хто зголоситься”, – повідомив експерт.