Лідер експрес-відправлень в Україні “Нова пошта”, що входить до групи NOVA, розпочав пілот з тестування екзоскелетів Hypershell для роботи на терміналах і депо, йдеться у повідомленні компанії в середу.
“Ми прагнемо, щоб робота на терміналах і депо була більш безпечною та комфортною для працівників. Тому системно зменшуємо фізичне навантаження в тих операційних процесах, де повноцінну автоматизацію наразі впровадити складніше”, – зауважив у релізі R&D директор “Нової пошти” Євгеній Хоменко.
За його словами, компанія має на меті зробити складські операції легшими та продуктивними.
“Нова пошта” також пояснила, що в межах пілоту працівники випробовують чотири моделі екзоскелетів, зокрема, Hypershell X GO, Hypershell X PRO, Hypershell X CARBON та Hypershell X ULTRA. Основна функція такої технології передбачає перебирання на себе до 30% зусиль, які зазвичай витрачаються м’язами при ходьбі або русі, таким чином полегшуючи пересування.
“Це полегшує фізичну працю, допомагає працівникам зберігати стабільний темп роботи та менше втомлюватися до кінця зміни”, – наголосили у компанії.
Зазначається, що після завершення тестування, “Нова пошта” ухвалить рішення щодо подальшого використання екзоскелетів та можливе масштабування технології.
“Нова пошта” у 2025 році збільшила виторг на 21% порівняно з 2024 роком раніше. Кількість доставлених посилок та вантажів у 2025 році зросла на 7,4% – з 486 млн до 522 млн, зокрема міжнародних – на 52,6%, з 19 млн до 29 млн.
Основним видом діяльності “Нової пошти” є експрес-доставка документів, посилок та палетованих великогабаритних вантажів. Її кінцевими бенефiцiарними власниками є Володимир Поперешнюк і В’ячеслав Климов.
Станом на початок січня 2026 року мережа компанії налічувала більше 50 тис. точок обслуговування, серед них 15,9 тис. відділень та 34,2 тис. поштоматів.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у 2025 році продовжував реалізацію програми “Робочий побут”, спрямувавши на оновлення побутових приміщеннь для працівників загалом понад 13 млн грн.
Згідно з пресрелізом комбінату, у 2025 році на підприємстві виконано капітальні ремонти санітарно-побутових приміщень у мартенівському цеху, цеху контрольно-вимірювальних приладів та автоматики, управлінні автомобільного транспорту й центральній електротехнічній лабораторії триває ремонт санітарно-побутового приміщення цеху водопостачання.
Сумарна площа відремонтованих приміщень становитиме 530 м².
Зокрема, нещодавно на комбінаті введено в експлуатацію оновлене санітарно-побутове приміщення мартенівського цеху площею понад 280 м². На об’єкті виконано капремонт із повною заміною інженерних мереж, віконних і дверних блоків, сантехнічного обладнання, а також проведено комплекс оздоблювальних робіт.
При цьому зазначається, що у 2026 році реалізація програми “Робочий побут” буде продовжена. У межах програми планується подальше оновлення санітарно-побутових приміщень мартенівського цеху та цеху водопостачання, встановлення водонагрівачів, а також облаштування сучасного прального комплексу.
Корпоративна програма групи “Метінвест” “Робочий побут”, у межах якої здійснюється модернізація побутових приміщень виробничих підрозділів, діє на “Запоріжсталі” з 2012 року. За цей час на комбінаті оновлено понад 240 побутових приміщень, а загальний обсяг інвестицій перевищив 260 млн грн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” є спільним підприємством групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і Smart Steel Limited (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Міжнародна мережа JYSK з 1 лютого 2026 року підвищує оклади співробітників роздрібної мережі в Україні: індексація заробітних плат становитиме в середньому 15% та охопить усіх працівників магазинів, повідомив country director “JYSK Україна” Євген Іваниця.
“Це рішення є частиною системного підходу JYSK до підтримки команди, збереження конкурентного рівня оплати праці та інвестування в людей, які щодня забезпечують високий рівень сервісу для наших клієнтів. Ми цінуємо внесок кожного та продовжуємо працювати над створенням стабільного й відповідального робочого середовища”, – повідомив він в LinkedIn.
Наразі в Україні працюють 112 магазинів JYSK у 38 містах та інтернет-магазин jysk.ua, а в штаті мережі ритейлера тут – понад 900 співробітників.
За даними аналітичної системи YouControl, виручка ТОВ “Юск Україна” у січні-вересні 2025 року виросла на 24% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 5,3 млрд грн, чистий прибуток – на 22%, до 959 млн грн.
JYSK – частина сімейної Lars Larsen Group з понад 3,5 тис. магазинів у 50 країнах. Виторг JYSK у 2024/2025 фінансовому році становив EUR6,2 млрд.
Число звільнених працівників лідера експрес-відправлень в Україні “Нової пошти” віком 18-22 роки за останні 10 днів після надання їм дозволу на виїзд з країни сягнуло 170, водночас на роботу було прийнято 64, таким чином, чистий відтік становить 106 працівників, повідомив співзасновник компанії Володимир Поперешнюк.
“Для компанії це не значна проблема. Зрештою, десяти днів замало для серйозної аналітики – подивимося на результати через місяць чи два. Очевидно одне: конкуренція за працівників зростатиме. І це добре”, – написав Поперешнюк о соцмережі X, підтримавши рішення президента та уряду відкрити кордон для 18-22-річних військовозобов’язаних.
Він наголосив, що людський ресурс найдефіцитніший в економіці, і це змушує бізнес постійно піднімати зарплати, покращувати умови, боротися за кожного працівника.
Співвласник “Нової пошти” додав, що повернення свободи пересування для чоловіків 18–22 років є правильним рішенням як з етичних міркувань, адже свобода людини – базова цінність, так і з економічних, бо свобода завжди є запорукою розвитку.
“Так, частина молоді виїде, особливо ті, кому вже скоро виповниться 23. Але водночас це відкриває двері для повернення тисяч молодих людей у країну. Тепер 18–22-річні зможуть вільно перетинати кордон у двох напрямках. І що головне, зменшиться відтік 17-річних хлопців. Думаю, саме це і було ключовою мотивацією чиновників”, – вважає Поперешнюк.
В дописі не наведено загальну кількість працівників “Нової пошти” віком 18-22 роки, але в травні 2025 року компанія повідомила Європейському банку реконструкції та розвитку про заплановане скорочення близько 2900 працівників, що становить менше 10% від загальної чисельності.
Видання “Forbes Україна” днями повідомило, що у мережі “Сільпо” з близько 3000 людей 18-22 років кількість заяв на звільнення помітна зросла, але не перевищує 3%.
Дочірнє підприємство (ДП) «Ламелла» (Тячів Закарпатської обл.), яке випускає меблі і на 100% належить естонській «Хімбалт Трейд», у зв’язку з гострою потребою в працівниках після розширення виробничих потужностей, має намір залучити на роботу 160 осіб із Бангладеш, повідомив голова Закарпатської облдержадміністрації Мирослав Білецький.
«Тут (на підприємстві) працює 430 осіб, а у зв’язку зі збільшенням виробничих потужностей на підприємстві є 700 робочих місць. Бізнес, який створив усі умови, закупив обладнання, матеріали, гостро потребує працівників, і шукає їх за кордоном. Так, підприємство веде переговори з Міністерством закордонних справ щодо працевлаштування на умовах трудового договору 160 осіб із Народної Республіки Бангладеш», – написав він у Facebook після відвідування ДП “Ламелла”.
Білецький додав, що з метою працевлаштування іноземних працівників компанія викупила готель, переобладнала його та облаштувала відповідно до потреб тривалого проживання.
Він повідомив, що ДП «Ламелла», яке працює з 2001 року, встигло вирости з невеликого цеху з виготовлення меблевих деталей у великого виробника, чиї товари експортуються до країн Європи.
«Тут дбають про працівників: безкоштовні обіди, транспортування до місця роботи в радіусі 50 км, а середня заробітна плата становить 25 тис. грн», – зазначив голова ОДА.
«Це важливий сигнал для закарпатців – наш край стрімко розвивається, у нас працюють заводи, фабрики, які потребують людей. Не потрібно виїжджати в європейські країни – гідну зарплату та умови праці можна знайти вдома», – додав Білецький.
За його даними, за 2022-2024 роки ДП «Ламелла» сплатило до бюджетів усіх рівнів понад 182 млн грн податків і зборів, із них військового збору – понад 4,5 млн грн.
ДП «Ламелла» спеціалізується на виробництві меблів із натурального дерева (від масиву деревини до готового виробу), і, за його інформацією на сайті, є найбільшим виробником таких меблів у Закарпатті.
Серед клієнтів – великі ритейлери, міжнародні мережі, інтернет-магазини та нішеві меблеві бутики Європи. «Ламелла» – офіційний постачальник продукції для товаропровідної компанії в країнах Балтії та Скандинавії – ТМ “Furniteco”.
За даними проєкту Clarity Project, 2023 року ДП «Ламелла» збільшило чистий прибуток на 95,3% до 2022 року, до 99,4 млн грн за умови зростання чистого доходу на 10% – до 639,3 млн грн, а за підсумками січня-вересня-2024 прибуток збільшився на 17% до того самого періоду 2023 року – до 92,3 млн грн за умови зростання виручки на 31% – до 626,2 млн грн.
Кінцевим бенефіціаром ТОВ «Хімбалт Трейд» вказано жителя Естонії Едуарда Овчарова.
Himbalt Trade – торгова компанія, що спеціалізується на постачанні нафтопродуктів, нафтохімічної та хімічної продукції по всьому світу.
Дефіцит чоловіків ставить під загрозу збереження обсягів виробництва, тому підприємства почали залучати жінок на «чоловічі» посади. Про це свідчать результати дослідження трендів на ринку праці, проведеного Конфедерацією роботодавців України.
У Конфедерації роботодавців України відзначили, що після повномасштабного вторгнення стрімко зростає роль жінок в економіці. «Після мобілізації чоловіків до ЗСУ на середніх та великих підприємствах виник значний дефіцит кадрів, тому на вакантні місця переводять жінок. Така практика існує у сферах металообробки та переробки агропродукції на виробництвах з високим рівнем автоматизації, якщо можна швидко провести перенавчання. Часто робота на новій посаді потребує від жінок виконання певних фізичних навантажень. Така практика шириться, зокрема, у меблевій промисловості», – зазначається у дослідженні.
Серед інших нових трендів у Конфедерації роботодавців України відзначили втричі вищий інтерес до заснування бізнесу серед ветеранів, ніж серед пересічних українців. «Роботодавці побоюються, що при працевлаштуванні ветеранів вони зіштовхнуться з важким психоемоційним станом таких працівників (79%), алкогольною чи наркотичною залежністю (25%), конфліктністю (24%). Виходом може бути розвиток індивідуальної зайнятості ветеранів та осіб з інвалідністю. 63,6% опитаних ветеранів заявили, що хочуть мати власну справу. Це утричі більше, ніж у країні загалом у мирному 2018 році», – відзначається у дослідженні з посиланням на оприлюднені раніше соціологічні дослідження.
Серед інших факторів розвитку особистої зайнятості ветеранів – небажання змиритись з їх нинішнім соціальним становищем. «Підприємства фіксують випадки звільнення ветеранів з незрозумілих, на перший погляд, причин. При детальному з‘ясуванні виявляється, що працівник на війні командував підрозділом, а в мирному житті повертається на посаду підлеглого. Часто демобілізованим складно змиритися з тим, що під час служби вони отримували 100 тис грн, а після повернення заробляють 18-20 тисяч грн», – йдеться у дослідженні Конфедерації роботодавців України.
Ще одним трендом на ринку праці називають існуючий високий рівень недовіри між роботодавцями та особами з інвалідністю, на що вказують соціологічні дослідження. В основі недовіри – брак знань роботодавців про цих осіб і не завжди задовільний рівень їх кваліфікації. 61% таких осіб вказали, що їх сприймають як «непрацездатних» та «людей з труднощами в спілкуванні», тому роботодавці не хочуть брати їх на роботу. Недовіра породжує руйнівні явища, які роблять можливим «оренду» трудових книжок для виконання деякими підприємствами на папері 4-відсоткового нормативу з працевлаштування людей з інвалідністю.
«Роботодавці не вірять у спроможність осіб з інвалідністю працювати на достойному рівні, тому не хочуть допускати в компанії людей, яким не довіряють. Хоча доволі багато людей, які недавно отримали статус інвалідності, мають спеціальність, за якою можуть працювати і в новому статусі. Є випадки, коли особи з інвалідністю мають надзвичайно високу кваліфікацію. У рамках проєкту “Разом” ми проводили інтерв‘ю з незрячою дівчиною, яка закінчила Національний університет імені Шевченка з червоним дипломом і синхронно перекладає тригодинні переговори, перебуваючи вдома», – відзначили у Конфедерації роботодавців. «Для осіб з інвалідністю робота надзвичайно важлива, оскільки вона дає певну фінансову свободу і дозволяє відчувати свою затребуваність. Плинність кадрів серед осіб з інвалідністю вдвічі менша, ніж серед працівників без обмежень. Тривалість роботи на одній і тій же посаді суттєво більша», – зазначається у дослідженні.
Очікування негативної реакції суспільства призводить до того, що багато компаній не розголошують клієнтам той факт, що послуги їм надає особа з інвалідністю. Зокрема, це стосується транспортних компаній, хоча сучасні протези дозволяють людям з ампутаціями верхніх або нижніх кінцівок адаптуватися до керування легковими та вантажними авто чи навіть спеціальною технікою.
Залучення на ринок праці осіб з інвалідністю та ветеранів є важливими факторами компенсації дефіциту на ринку праці. Конфедерація роботодавців України розробила найповніший посібник з працевлаштування осіб з інвалідністю, в якому зібрала практичні поради за вимоги законодавства щодо їх залучення на ринок праці.
