Дефіцит чоловіків ставить під загрозу збереження обсягів виробництва, тому підприємства почали залучати жінок на «чоловічі» посади. Про це свідчать результати дослідження трендів на ринку праці, проведеного Конфедерацією роботодавців України.
У Конфедерації роботодавців України відзначили, що після повномасштабного вторгнення стрімко зростає роль жінок в економіці. «Після мобілізації чоловіків до ЗСУ на середніх та великих підприємствах виник значний дефіцит кадрів, тому на вакантні місця переводять жінок. Така практика існує у сферах металообробки та переробки агропродукції на виробництвах з високим рівнем автоматизації, якщо можна швидко провести перенавчання. Часто робота на новій посаді потребує від жінок виконання певних фізичних навантажень. Така практика шириться, зокрема, у меблевій промисловості», – зазначається у дослідженні.
Серед інших нових трендів у Конфедерації роботодавців України відзначили втричі вищий інтерес до заснування бізнесу серед ветеранів, ніж серед пересічних українців. «Роботодавці побоюються, що при працевлаштуванні ветеранів вони зіштовхнуться з важким психоемоційним станом таких працівників (79%), алкогольною чи наркотичною залежністю (25%), конфліктністю (24%). Виходом може бути розвиток індивідуальної зайнятості ветеранів та осіб з інвалідністю. 63,6% опитаних ветеранів заявили, що хочуть мати власну справу. Це утричі більше, ніж у країні загалом у мирному 2018 році», – відзначається у дослідженні з посиланням на оприлюднені раніше соціологічні дослідження.
Серед інших факторів розвитку особистої зайнятості ветеранів – небажання змиритись з їх нинішнім соціальним становищем. «Підприємства фіксують випадки звільнення ветеранів з незрозумілих, на перший погляд, причин. При детальному з‘ясуванні виявляється, що працівник на війні командував підрозділом, а в мирному житті повертається на посаду підлеглого. Часто демобілізованим складно змиритися з тим, що під час служби вони отримували 100 тис грн, а після повернення заробляють 18-20 тисяч грн», – йдеться у дослідженні Конфедерації роботодавців України.
Ще одним трендом на ринку праці називають існуючий високий рівень недовіри між роботодавцями та особами з інвалідністю, на що вказують соціологічні дослідження. В основі недовіри – брак знань роботодавців про цих осіб і не завжди задовільний рівень їх кваліфікації. 61% таких осіб вказали, що їх сприймають як «непрацездатних» та «людей з труднощами в спілкуванні», тому роботодавці не хочуть брати їх на роботу. Недовіра породжує руйнівні явища, які роблять можливим «оренду» трудових книжок для виконання деякими підприємствами на папері 4-відсоткового нормативу з працевлаштування людей з інвалідністю.
«Роботодавці не вірять у спроможність осіб з інвалідністю працювати на достойному рівні, тому не хочуть допускати в компанії людей, яким не довіряють. Хоча доволі багато людей, які недавно отримали статус інвалідності, мають спеціальність, за якою можуть працювати і в новому статусі. Є випадки, коли особи з інвалідністю мають надзвичайно високу кваліфікацію. У рамках проєкту “Разом” ми проводили інтерв‘ю з незрячою дівчиною, яка закінчила Національний університет імені Шевченка з червоним дипломом і синхронно перекладає тригодинні переговори, перебуваючи вдома», – відзначили у Конфедерації роботодавців. «Для осіб з інвалідністю робота надзвичайно важлива, оскільки вона дає певну фінансову свободу і дозволяє відчувати свою затребуваність. Плинність кадрів серед осіб з інвалідністю вдвічі менша, ніж серед працівників без обмежень. Тривалість роботи на одній і тій же посаді суттєво більша», – зазначається у дослідженні.
Очікування негативної реакції суспільства призводить до того, що багато компаній не розголошують клієнтам той факт, що послуги їм надає особа з інвалідністю. Зокрема, це стосується транспортних компаній, хоча сучасні протези дозволяють людям з ампутаціями верхніх або нижніх кінцівок адаптуватися до керування легковими та вантажними авто чи навіть спеціальною технікою.
Залучення на ринок праці осіб з інвалідністю та ветеранів є важливими факторами компенсації дефіциту на ринку праці. Конфедерація роботодавців України розробила найповніший посібник з працевлаштування осіб з інвалідністю, в якому зібрала практичні поради за вимоги законодавства щодо їх залучення на ринок праці.
Дефіцит професійних кадрів на будмайданчиках України становить до 50% як технічних, так і робітничих спеціальностей, водночас розмір заробітних плат показує позитивну динаміку, випливає з опитування девелоперів, проведеного агентством “Інтерфакс-Україна”.
“Потреба в людях на будмайданчиках тільки збільшується, оскільки будівельний ринок поступово відновлюється, роботи тривають, обсяги будівництва нарощуються. Але війна триває, як і мобілізація до лав ЗСУ, тож це, безумовно, відбивається і на ринку праці. Загалом можна констатувати: рівень зайнятих на будівництві робітників становить близько 40% від довоєнного часу”, – розповів директор з маркетингу City One Development Дмитро Новіков.
За його словами, серед найбільш затребуваних спеціальностей – зварювальники, машиністи баштових кранів і спеціалізованої будтехніки, альпіністи монтажників-висотників. Крім того, відчувається дефіцит рядових будівельників і різноробочих, зазначив Новіков.
Як повідомила виконавчий директор групи “Ковальська” Ольга Пилипенко, понад 70% відкритих вакансій групи належать до робітничих спеціальностей, найбільше – бетонщиків, арматурщиків, електриків.
“Сьогодні кількість робітників становить уже близько 50%. З урахуванням загального падіння попиту цей обсяг робочої сили перебуває в крихкому балансі, який може бути порушений при збільшенні обсягів будівництва”, – пояснила вона.
Брак робочої сили на будмайданчиках компанії “Інтергал-Буд” відчули восени знову після початку повномасштабної війни, повідомила її комерційний директор Анна Лаєвська.
“На початку повномасштабної війни ми відчули брак робітників на будмайданчиках, проте ситуацію вдалося врегулювати досить швидко. І до травня 2023 року дефіциту робочої сили практично не спостерігалося. Але в останні кілька місяців ми констатуємо брак будівельників. Спостерігаємо дефіцит усіх фахівців”, – розповіла експертка.
За її словами, обсяги будівництва компанії дають змогу наростити штат працівників на третину, однак через дефіцит кадрів доводиться реструктуризувати бригади.
За даними групи компаній Greenville, ситуація з кадрами дещо вирівнялася порівняно з минулим роком, проте група також відчула дефіцит робочої сили і зайнялася переукомплектуванням будівельних бригад.
“Наразі дефіцит становить 40% – все це фахівці високої кваліфікації. Серед дефіцитних спеціальностей на ринку – електрики, кранівники, монолітники, різноробочі, фасадники”, – повідомила керівник проєктів групи компаній Greenville Наталія Дубик.
Водночас компанії Alliance Novobud вдалося збільшити штат на будівельних майданчиках завдяки розширенню видів робіт, що виконуються за рахунок власних трудових ресурсів. Крім того, у компанії відзначили зростання жіночого попиту на будівельні вакансії.
“Будівництво – здебільшого чоловіча сфера, але на тлі складної ситуації з пошуком працівників і загальною економічною ситуацією в країні є деяке зростання зацікавленості в роботі на будмайданчиках з боку жінок. Найчастіше це професії маляра, пов’язані з оздобленням приміщень”, – розповіла директорка з управління персоналом Alliance Novobud Олександра Качан.
Опитані девелопери відзначили позитивну динаміку зміни зарплат будівельників. Так, в “Інтергал-Буд” і групі компаній Greenville зростання зарплат у жовтні 2023 року оцінили в 15-20% порівняно з весною, у групі “Ковальська” – до 25%. Загалом забудовники очікують подальшого зростання зарплат наступного року за умови стабільної економічної ситуації.
Водночас у компанії City One Development очікують посилення дефіциту кадрів у будівельній сфері після закінчення війни.
“Навіть після того, як фахівці, які зараз проходять службу в армії, повернуться до роботи, це все одно не зможе покрити той дефіцит кадрів і компенсувати попит на професійних фахівців будівельної галузі”, – вважає Новіков.
Аналогічну думку висловив співзасновник і керівний партнер групи компаній DIM Олександр Насіковський. За його словами, стимулювання українців здобувати технічну освіту має стати пріоритетом державної політики.
“Поглиблення дефіциту в окремих висококваліфікованих професіях відбувається, зокрема, через малий попит на технічну освіту з боку молоді. Сьогодні гостро відчувається нестача монолітників, кранівників, малярів, електриків. Заохочення українців опановувати будівельні спеціальності має стати одним із пріоритетних завдань як на державному рівні, так і для приватного бізнесу. Система професійної освіти має зазнати докорінних змін. Не зайвим буде долучити до цього і приватних гравців, які готові створити щось на кшталт корпоративних закладів підготовки та сприяти оволодінню різними професіями тими, хто зголоситься”, – повідомив експерт.
Підприємства, що належать до критично важливих, виконують мобілізаційні завдання або виробляють товари, роботи та послуги для військових, можуть забронювати до 50% своїх військовозобов’язаних працівників на строк до шести місяців.
Відповідний новий порядок бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану оприлюднено затверджено постановою Кабінету міністрів №76 від 27 січня та опубліковано на його сайті.
“У разі наявності обґрунтованої потреби кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може перевищувати 50%… До підприємств, установ та організацій ПЕК, перелік яких затверджується Міненерго, не застосовується обмеження кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню”, – йдеться також у документі.
Згідно з ним, військовозобов’язані керівники зазначених підприємств та їхні заступники, а також працівники ПЕК із переліку Міненерго підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.
Відповідно до порядку підприємство є критично важливим для економіки в разі відповідності трьом із семи критеріїв. Зокрема, загальна сума сплачених податків та інших зборів (від EUR1,5 млн), сума надходжень в інвалюті (еквівалент EUR32 млн), стратегічне значення для економіки та безпеки країни згідно з постановою КМУ №83 від 2015 р., важливе значення для задоволення потреб територіальної громади, відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ, зарплата не менша за середню зарплату в регіоні за IV кв. 2021 р., резидентство “Дія Сіті”.
Підприємствам ПЕК, державним або комунальним установам культури, підприємствам у сфері охорони здоров’я, освіти і науки, фізкультури і спорту, соцзахисту достатньо задовольняти двом критеріям. Це послаблення поширюється також для “лінійних аудіовізуальних медіа, які здійснюють ефірне наземне багатоканальне (цифрове) телевізійне мовлення з використанням радіочастотного ресурсу, програмне наповнення якого складається переважно з інформаційних та/або інформаційно-аналітичних передач, або залучених до системи оповіщення та їхніх афілійованих осіб”.
Крім того, до критично важливих належать: спеціалізовані установи ООН, закордонні дипломатичні установи в Україні, представництва донорських установ, виконавці проєктів міжнародної технічної допомоги, представництва міжнародних організацій, міжнародні та українські неурядові організації, які реалізують гуманітарні проєкти за кошти міжнародних партнерів, згідно з переліком, затвердженим МЗС або Секретаріатом Кабміну.
Щодо органів держвлади, то на них поширюється подібний принцип бронювання до 50% працівників, однак, не враховуючи керівництва, і весь термін проведення мобілізації.
“Військовозобов’язані, які обіймають посади державної служби категорій “А” та “Б”, керівники міністерств та їхні заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, та їхні заступники, керівники самостійних структурних підрозділів таких органів та їхні заступники, а також працівники патронатних служб підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності”, – ідеться, зокрема, в документі.
В органах місцевого самоврядування підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності військовозобов’язані, які обіймають посади першої – четвертої категорії посад, тоді як квота 50% поширюється на посади п’ятої – сьомої категорій.
Списки на бронювання подаються відповідним держорганам, які узгоджують їх із Генштабом Збройних Сил (СБУ, Службою зовнішньої розвідки), а ті, своєю чергою, скеровують їх Мінекономіки, яке й видає остаточні документи про бронювання.
Постановою встановлено, що бронювання, які вже були надані працівникові за старою процедурою, залишатимуться дійсними протягом строку, на який вони були надані.
Водночас у разі втрати підстав для бронювання (завершення мобілізаційного завдання, звільнення, розформування держоргану) документ анулюється.
Як повідомлялося, закон про нові правила бронювання працівників, які, зокрема, регулюють процедури для держорганів, набув чинності 30 листопада. До теперішнього часу бронювання регулювалося постановою уряду від 3 березня 2022 року, згідно з якою Мінекономіки може надавати відтермінування на строк до шести місяців і продовжувати їх максимум на два місяці. Уряд постановами на початку листопада, грудня та січня тричі подовжував строки бронювання на місяць.
На засіданні парламентського комітету з питань економічної політики 16 листопада Свириденко повідомила, що до виконання мобілізаційних завдань залучено 28 тис. підприємств, і 814 тис. осіб мають відстрочку від мобілізації.
Кабінет Міністрів дозволив з 1 вересня 2022 року виїзд за кордон на строк до 7 днів не більше 10 працівників експортоорієнтованих компаній, у яких середня заробітна плата становить не менше 20 тис. грн та відсутня заборгованість із податків та зборів перед бюджетом, повідомила перший віцепрем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко.
“Великий запит експортоорієнтованого бізнесу мати можливість виїжджати за кордон, і ми сьогодні на Кабміні прийняли рішення про те, що з 1 вересня бізнес, який платить офіційно заробітну плату, не має заборгованості з податків та зборів перед бюджетом, у якого середня зарплата не менше 20 тис. грн, то 10% штатної чисельності, але не більше 10 людей матимуть змогу виїжджати строком до семи днів за заявкою роботодавця, і все це відбуватиметься на порталі “Дія”, – сказала Свириденко у п’ятницю в ефірі українського телемарафону.
Міністр додала, що це важливий крок, необхідний для бізнесу – щоб працівники мали змогу брати участь у міжнародних заходах, підписувати ділові контракти та повертатись до України для того, щоб розвивати свій бізнес.
