Погодні умови можуть призвести до ускладнення роботи енергетичних, будівельних, комунальних підприємств та руху транспорту в понеділок, 29 грудня, повідомляє Укргідрометцентр.
«29 грудня на дорогах ожеледиця, на Правобережжі, крім Закарпаття, пориви вітру 15-20 м/с, хуртовина (І рівень небезпеки, жовтий)», – йдеться в повідомленні.
Міністерство сільського господарства США (USDA) у грудневому звіті збільшило прогноз світового експорту пшениці в 2025-2026 маркетинговому році (МР) на 1,5 млн тонн – до 218,71 млн тонн.
Одночасно USDA підвищило оцінку світових перехідних залишків пшениці на кінець сезону на 3,44 млн тонн – до 274,87 млн тонн, що вказує на деяке послаблення напруженості на глобальному ринку.
Щодо України відомство зберегло оцінку врожаю пшениці на рівні 23 млн тонн, але скоротило прогноз її експорту з 15 млн тонн до 14,5 млн тонн через збільшення внутрішнього споживання з 7,1 млн тонн до 7,6 млн тонн. Це означає, що більша частина української пшениці буде спрямована на внутрішній ринок, тоді як зростання глобального експорту забезпечують інші країни-постачальники.
Обсяг перевезень вантажів “Укрзалізницею” у 2025 році скоротиться порівняно із минулим роком на 7% – зі 173 млн тонн до 160 млн тонн, а в наступні роки вдасться збільшити його лише відповідно до 161 млн тонн та 162 млн тонн, такі дані оголосила компанія журналістам під час презентації 7 листопада.
Згідно з презентацією, очікується, що у 2025-2026 роках обсяг перевезень руди та марганцю становитиме 44 млн тонн порівняно із 43 млн тонн минулого року, а у 2027 році знизиться до 42 млн тонн.
Перевезення зерна та борошна протягом 2025-2027 роках прогнозується на рівні 31 млн тонн, що на 22,5%, або 9 млн тонн менше, ніж у 2024 році.
“Укрзалізниця” зазначила, що очікує скорочення перевезень будматеріалів з 35 млн тонн у 2024 році до 30-32 млн тонн у 2025-2027 роках.
Відповідно до презентації, обсяги перевезень кам’яного вугілля у 2025-2027 роках скоротяться на 17,4% порівняно з 2024 роком – з 23 млн тонн до 19 млн тонн.
Частково компанія планує компенсувати ці втрати збільшенням перевезення інших вантажів з 32 млн тонн у минулому році до 36 млн тонн цього року, а далі збільшувати їх щороку на 1 млн тонн.
В “Укрзалізниці” додали, що загальні обсяги перевезень вантажів з 2021-2025 рік скоротилися на 49% – з 315 млн тонн до 160 млн тонн. Зокрема, за цей період відбулося скорочення перевезень руди на 43%, будматеріалів на 52% та вугілля на 62%.
Згідно з презентацією, ще гірший прогноз рентабельності вантажних перевезень: прибуток у 20,4 млрд грн минулого року скоротиться до 3,2 млрд грн наступного року, а вже наступного року вантажні перевезення принесуть збиток 0,6 млрд грн, а 2027 року – 4,8 млрд грн.
Причиною компанія називає фіксацію тарифів, які останній раз збільшувалися 2022 року , хоча індекс цін виробників з того часу зріс на 69,3%.
Заступник директора департаменту комерційної роботи “Укрзалізниці” Валерій Ткачов у вересні 2025 року повідомляв, що компанія очікує зниження вантажних перевезень цього року до 162-165 млн тонн зі 175 млн тонн минулого року, коли вони частково відновилися після провалу до 150-155 млн тонн у перші два роки повномасштабної агресії Росії з 312-315 млн тонн.
Ткачов тоді наголосив, що для виправлення ситуації ведеться активний пошук нових вантажів, зокрема, це вантажі рітейлу та малого-середнього бізнесу, починаючи від лісних вантажів, промислових продуктів та іншої великої кількості сегментів.
Заступник голови наглядової ради “Укрзалізниці” Сергій Лещенко минулого тижня повідомив у Верховній Раді, що чистий збиток компанії за дев’ять місяців цього року склав 7,195 млрд грн.
За його словами, компанія пропонує з 1 січня наступного року індексувати вантажні тарифи 27,5%, а з 1 липня – ще на 11%.
Обсяг експортних перевезень “Укрзалізниці” у січні-червні 2025 року скоротився на 13,5% – до 38,7 млн тонн, внутрішні перевезення – на 11,7%, до 35,5 млн тонн, тоді як обсяг імпортних перевезень зріс на 5,4% – до 5,3 млн тонн.
У 2024 році компанія збільшила виручку на 11,1% – до 102,87 млрд грн, але отримала чистий збиток 2,71 млрд грн проти чистого прибутку 5,04 млрд грн у 2023 році.
За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) і Міністерства сільського господарства США (USDA), світове виробництво пшениці в 2025 році прогнозується на рівні близько 809,7 млн тонн, що на 1,3% вище, ніж у 2024 році.
Зростання очікується за рахунок збільшення врожайності в Канаді, Казахстані, Китаї та Індії, тоді як у країнах Південної Європи та Північної Африки зберігаються ризики зниження виробництва через посуху.
«Перспективи світового ринку пшениці залишаються в цілому позитивними, а глобальні запаси за підсумками сезону залишаться стабільними, незважаючи на активний експорт з Чорноморського регіону», — наголошується в жовтневому огляді FAO Cereal Supply and Demand Brief.
Топ-20 країн світу за виробництвом пшениці в 2025 році (оцінка FAO і USDA)
Ці двадцять країн виробляють понад 90% світового обсягу пшениці.
Незважаючи на загальне зростання врожайності, глобальні запаси пшениці до кінця 2025 року можуть знизитися на 1,6%, до близько 312 млн тонн. Це пов’язано зі збільшенням внутрішнього споживання в Азії та на Близькому Сході, а також з активним експортом з Росії, України та Австралії.
Середні світові ціни на пшеницю залишаються волатильними, проте аналітики FAO прогнозують їх відносну стабілізацію при збереженні обсягів врожаю і запасів.
Незважаючи на війну, Україна зберігає статус одного з найбільших експортерів зерна. За оцінкою Міністерства аграрної політики, у 2024–2025 маркетинговому році країна експортувала близько 15 млн тонн пшениці, поставляючи її до Єгипту, Індонезії, Іспанії, Туреччини та Тунісу.
Україна утримує 11–12 місце в світі за виробництвом пшениці і входить до п’ятірки світових експортерів завдяки високій врожайності та логістичним маршрутам через дунайські та балтійські порти.
Детальний огляд основних світових виробників пшениці з 1970 по 2024 рік — в аналітичному відео Experts Club: Дивитися на YouTube
АТ “НАЕК “Енергоатом” за усіма трьома сценаріями протягом 2025-2028 років матиме прибуткову діяльність, при цьому у 2028 році прогнозується отримання прибутку, вдвічі більшого, ніж за результатами діяльності 2026-2027 років, що пов’язано, зокрема, з очікуваним ростом цін на електроенергію.
Такий прогноз міститься у щорічній інформації про фіскальні ризики, підготовленій Міністерством фінансів України за даними 12 держкомпаній у рамках ухвалення держбюджету-2026. У межах документа по кожній компанії на основі макроекономічних сценаріїв розвитку економіки України змодельовано базовий, альтернативний і негативний сценарії.
“Чисті надходження від НАЕК “Енергоатом” до державного бюджету очікуються за усіма сценаріями та зростатимуть в міру підвищення прибутковості товариства”, – йдеться у документі.
Як зазначили його автори, НАЕК у довгостроковій перспективі планує будівництво нових енергоблоків і має плани у середньостроковій перспективі залучити достатній обсяг боргових коштів для фінансування інвестицій. Однак будівництво триватиме і після закінчення середньострокового періоду і у разі фінансування такого будівництва за рахунок боргових зобов’язань очікується, що високі витрати підвищать зобов’язання компанії до рівня, який вона, можливо, не зможе обслуговувати.
“Фіскальні ризики можуть матеріалізуватися у випадку, коли уряд повинен буде надати фінансування для покриття частини таких витрат, або якщо уряду доведеться обслуговувати борги “Енергоатом”, – підсумували в Мінфіні.
За базовим сценарієм капітальні витрати “Енергоатому” в середньому становитимуть з 2025 року близько 59 млрд грн на рік без бюджетного фінансування, при цьому витрати на ПСО з компенсації тарифів для населення знижуватимуться в середньому на 2,3% у період 2026-2028 роках.
Окрім того, базовий сценарій передбачає зростання ціни електроенергії в середньому на 7,9% на рік, а також незначне зменшення обсягу виробництва е/е компанією у 2026-2027 роках з подальшим збільшенням у 2028 році.
Як нагадали в Мінфіні, НАЕК за результатами діяльності у 2024 році отримала чистий прибуток у розмірі 1,3 млрд грн порівняно зі збитками 11,3 млрд грн за результатами 2023 року. Товариство у минулому році продемонструвало зростання доходів на 35% за рахунок підвищення середньозваженої ціни на е/е на 33,5%.
За результатами 2024 р. обсяг ПСО у “Енергоатому” склав 109,3 млрд грн або 53% чистого доходу товариства за цей рік.
Консалтингова агенція “УкрАгроКонсалт” прогнозує зниження врожаю соняшнику в сезоні-2025 на 5,7% – до 13,3 млн тонн проти 14,1 млн тонн у попередньому прогнозі через посуху на півдні та сході України, повідомила пресслужба агентства.
“Втрати врожаю спостерігаються переважно в південних і східних регіонах, де посуха суттєво вплинула на посіви. Натомість у північних і західних областях, де дощі були регулярними, ситуація сприятливіша. Очікується, що врожайність соняшнику зросте під час збирання в північно-західному поясі, як це було з пшеницею та ячменем”, – зазначили в агентстві.
Аналітики додали, що ринкові оцінки врожаю соняшнику коливаються від 12,8 до 13,5 млн тонн. Відтак “УкрАгроКонсалт” дотримується ближчої до верхньої межі оцінки завдяки розширенню посівних площ на заході та півночі після початку війни. Однак якість насіння викликає занепокоєння через захворювання, спричинені дощами під час збирання в цих регіонах.
Щодо кукурудзи “УкрАгроКонсалт” має більш оптимістичні прогнози.
“Основні регіони вирощування мають достатній рівень зволоження, а посіви на півдні займають незначну частку. Цьогорічний період запилення та наливу зерна припав на сприятливіші температури порівняно з минулим роком, а періодичні дощі сприяли розвитку культури”, – розповіли експерти.
Ринкові оцінки врожаю кукурудзи варіюються від 28 млн тонн до 35 млн тонн, але наприкінці липня “УкрАгроКонсалт” підвищив свій прогноз на 2 млн тонн – до 32,5 млн тонн, тобто на 6,6%, що є одним з найвищих показників на ринку.
Прогноз врожаю пшениці від “УкрАгроКонсалт” залишається стабільним – на рівні 22 млн тонн. Станом на 7 серпня було зібрано майже 15 млн тонн із 74% посівних площ. Решта 26% припадає на регіони з найвищою врожайністю, що дає підстави для оптимізму, резюмували в агентстві.
