Мінсільгосп США знизив прогноз світового виробництва рису в 2022-2023 сільгоспроці через погіршення видів на врожай у Китаї та низці інших країн – провідних виробниках середньозерного рису.
Глобальне виробництво рису очікується в обсязі 502,97 млн тонн, що нижче за грудневий прогноз (503,27 млн тонн) і результати попередніх років (у сезоні 2021-2022 рр. – 514,95 млн тонн), повідомляється в огляді відомства.
Істотне зниження виробництва у 2022-2023 маркетинговому році очікується в основних країнах-виробниках та експортерах середньозернового рису, включаючи США, Австралію та Євросоюз.
У США через посушливу погоду в Каліфорнії виробництво середньо- і короткозерного рису може впасти на 31% порівняно з показником за 2021-2022 сільгоспрік і виявитися рекордно низьким із сезону 1972-1973 рр., прогнозує Мінсільгосп країни. Ціни на рис-сирець на внутрішньому ринку підскочили на 50% з рівня минулого сезону. Експортні ціни також підвищуються, в результаті експорт може виявитися рекордно низьким з 1998-1999 рр. Історично найбільшими експортними ринками для американського рису були Японія і Південна Корея. Вони залишаються ключовими ринками згідно з вимогами в рамках СОТ, проте на останні тендери виставлялися обмежені обсяги через зниження інтересу з боку постачальників, з огляду на скорочення пропозиції та зростання цін у США.
Прогноз виробництва рису в країні було знижено до 5,09 млн тонн з 5,22 млн тонн, згідно з грудневою оцінкою, експорту – до 2,15 млн тонн з 2,25 млн тонн.
У Євросоюзі в сезоні 2022-2023 рр. очікується падіння виробництва рису на 25%, показник може виявитися найнижчим із сезону 1984-1985 рр. Основними виробниками рису в ЄС (80% обсягів) є Іспанія та Італія, і обидві країни зіштовхнулися з сильною посухою та нестачею води для посівів. Виробництво рису в ЄС очікується в розмірі 1,29 млн тонн порівняно з 1,72 млн тонн минулого сезону, експорт дещо знизиться (до 400 тис. тонн з 440 тис. тонн). При цьому імпорт рису в ЄС може виявитися рекордним, склавши 2,7 млн тонн. Історично основні поставки припадали на довгозерний рис, проте останніми роками зростає частка імпорту середньозерного.
Китай, який є найбільшим світовим виробником середньозерного рису, у 2022-2023 сільгоспроці може скоротити виробництво до 145,95 млн тонн (попередня оцінка – 147 млн тонн зі 148,99 млн тонн минулого сезону. Незважаючи на деяке зниження врожаю, ціни, ймовірно, залишаться конкурентоспроможними на світовому ринку, враховуючи значні запаси. Прогноз експорту рису з Китаю на сезон 2022-2023 рр. становить 2,2 млн тонн (оцінка не змінилася). Основними імпортерами китайського рису є країни Азії та Африки.
Найбільший світовий експортер рису – Індія – цього сезону може поставити на світові ринки 20,5 млн тонн (прогноз підвищили з грудневої оцінки в 20 млн тонн). Також Мінсільгосп США підвищив прогноз виробництва рису в Індії – на 1 млн тонн, до 125 млн тонн.
Оцінки експорту рису з Таїланду і В’єтнаму залишилися незмінними (8,5 млн тонн і 7,4 млн тонн відповідно).
Прогноз глобального експорту рису в 2022-2023 сільгоспроці був підвищений до 54,38 млн тонн з 53,76 млн тонн.
Прогнозований валовий збір зернових культур в Україні у 2023 році може скласти 34 млн тонн, що на 37% менше за показник 2022 року та на 60% менше за показник 2021 року, тоді як врожай олійних культур очікується на рівні 19,3 млн тонн, що на 13% більше за показник 2022 року та на 15% менше за показник 2021 року.
Як повідомляється на сайті асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” (УКАБ) у п’ятницю, таке скорочення врожаю зернових спричинене зниженням посівних площ під ними наступного року на 45% – до 8,7 млн га.
Причинами скорочення врожаю зернових наступного року стане зменшення загальних посівних площ, зміна структури посівів на користь олійних і зниження врожайності зернових культур.
УКАБ зазначив, що з оброблюваних 2021 року 28,4 млн га станом на грудень 2022 року на підконтрольній території України перебуває 24,6 млн га угідь (86% усієї території), з яких ще на 3,8 млн га неможливо вести сільгоспроботи через близькість до лінії фронту, забрудненість їхніми мінами і снарядами тощо. Крім того, закінчення посівної кампанії озимих культур продемонструвало значне скорочення посівних площ – у 2022 році засіяно 3,8 млн га озимих зернових культур, що на 43% нижче порівняно з показником 2021 року.
УКАБ наголосив, що причиною такої тенденції є обмежена можливість експорту сільгоспкультур, дорога логістика і, як наслідок, суттєва різниця в цінах на сільгоспкультури по регіонах.
“Регіони, які територіально близькі до морських портів і кордонів з ЄС, мають вищу ціну на с/г продукцію порівняно з регіонами на півночі та сході нашої країни. Так, у Закарпатті ціна 1 т кукурудзи з ПДВ – 6800 грн, а в Сумській області – 4900 грн. Однак, навіть у західних областях ціна збиткова. Тому близькість до кордону з ЄС і працюючих портів визначає здатність відповідних областей до продовження виробництва зерна”, – уточнила асоціація в повідомленні.
Своєю чергою, наступного 2023 року спостерігатиметься зростання площ під олійними культурами через їхню вищу маржинальність порівняно із зерновими культурами та значне здорожчання логістики зернових у нинішньому році.
“Ціна на олійні в 2 рази перевищує ціни на зернові культури на світовому ринку. За попередніми оцінками, посівні площі під зерновими культурами 2023 року становитимуть 8,7 млн га, що на 22% менше за показник 2022 року і на 45% менше за показник 2021 року. Водночас посівні площі під олійними прогнозуються на рівні 9,7 млн га, що на 32% перевищує показник 2022 року і на 9% більше за показник 2021 року. Уперше посівні площі під олійними культурами будуть більшими, ніж під зерновими”, – зазначив УКАБ у повідомленні.
Крім того, наступного року середня врожайність знизиться залежно від регіону та сільгоспкультури на 10-30% порівняно із середньою врожайністю минулих років через скорочення внесення добрив на 50-60%, значні обсяги залишеної на полях кукурудзи врожаю 2022 року, брак фінансування АПК та необхідність суттєвої економії ресурсів.
УКАБ наголосив, що з урахуванням наведених валових обсягів виробництва та внутрішніх потреб України експортний потенціал зернових та олійних культур у 2023/24 маркетинговому році (МР, липень-червень) становитиме близько 35 млн тонн, або 3 млн тонн на місяць. Для порівняння, у 2021/22 МР експортний потенціал був на рівні 85 млн тонн зернових та олійних, або 7 млн тонн на місяць.
Як повідомлялося, Україна 2021 року зібрала рекордний урожай зернових, зернобобових та олійних культур у 106 млн тонн: зернових і зернобобових – 84 млн грн, а олійних – 22,6 млн тонн.
Загалом торік було зібрано 32,4 млн тонн пшениці, 40 млн тонн кукурудзи, 10 млн тонн ячменю, 581,5 тис. тонн гороху, 191 тис. тонн проса, 110 тис. тонн гречки. Урожай соняшнику склав 16,3 млн тонн, сої – 3,4 млн тонн, ріпаку – 2,9 млн тонн.
Провідні маркетингові компанії світу погіршують свої прогнози зростання рекламного ринку на побоюваннях спаду в глобальній економіці, пише The Wall Street Journal.
Глобальний рекламний виторг збільшиться на 4,8% у 2023 році і становитиме $833 млрд, прогнозує компанія Magna, що входить до групи Mediabrands. У червні компанія очікувала зростання на 6,3%.
У 2022 році Magna очікує зростання на 6,6%, головним чином завдяки серйозним витратам на передвиборчу кампанію в США. У червні аналітики прогнозували стрибок виручки на 9,2%.
“Економіка сповільнюється сильніше, ніж очікувалося шість місяців тому, – зазначив виконавчий президент Magna Венсан Летанг. – Ми знизили прогнози практично на всі категорії реклами на наступний рік, проте, як і раніше, очікуємо стабілізації, а не скорочення ринку”.
Експерти прогнозують, що в секторі споживчих товарів і фінансових послуг рекламні бюджети наступного року залишаться приблизно на рівні поточного року, а витрати на рекламу розважальних послуг, подорожей і азартних ігор можуть зрости завдяки послабленню регуляторних вимог. Також вони чекають відновлення рекламних витрат в автомобільному секторі.
Інший прогноз, підготовлений GroupM, що входить до конгломерату WPP PLC, передбачає зростання рекламних витрат на 5,9% у 2023 році проти очікуваних у червні 6,4%. У 2022 році GroupM прогнозує збільшення витрат на рекламу, без урахування політичних кампаній, на 6,5% проти 8,4% у червні.
“Мабуть, ми відчуваємо деяке сповільнення наприкінці цього року і почуваємося трохи песимістичніше, навіть незважаючи на те, що ми все ще очікуємо зростання, особливо в цифровій рекламі”, – зазначила директор GroupM Кейт Скотт-Докінз.
ФАО (продовольча і сільськогосподарська організація ООН) у листопаді знизила порівняно з жовтнем прогноз світового виробництва зерна у 2022 році на 4,9 млн тонн – до 2,764 млрд тонн, повідомляється у звіті організації.
Новий показник на 1,8% нижчий за торішній збір. “Основна частка перегляду стосується пшениці, проте дещо знижено і прогноз світового виробництва фуражних зернових”, – йдеться в документі. Так, оцінка збору пшениці стала меншою на 3,4 млн тонн і становить 783,8 млн тонн. Однак це на 0,6% вище за показник 2021 року і є абсолютним рекордом.
Як пояснюють експерти, перегляд прогнозу щодо збору пшениці “майже повністю зумовлений показниками виробництва в США – зниженням урожайності та скороченням збиральних площ”. Щодо решти країн-виробників, де завершується збирання, прогнози не змінилися.
Оцінка збору фуражних зернових знижена на 1,3 млн тонн і становить 1,467 млрд тонн. Це на 2,8% нижче порівняно з минулим роком. “Це перше за останні чотири роки зниження виробництва”, – зазначається у звіті. Основна частка зниження прогнозу цього місяця зумовлена зменшенням оцінки виробництва кукурудзи в США та країнах ЄС, де, згідно з останніми даними, наслідки посухи були більш масштабними, ніж передбачалося раніше. Підвищено прогноз виробництва кукурудзи в Україні.
Як повідомляється у звіті, у 2023 році посівні площі під зерновими збережуться, “однак подальше розширення може стримуватися високими витратами виробництва”.
Реальний ВВП України у 2022 році скоротиться на третину, інфляція за підсумками року уповільнить зростання до 29-30%, вважають банкіри, опитані агентством “Інтерфакс-Україна”.
“Прогноз падіння реального ВВП у поточному році може бути покращено до 31% в результаті кращого експорту агропродукції. Втім, відключення електроенергії в четвертому кварталі пригнічуватимуть ділову активність. Надалі зростання ВВП буде погіршено через негативний вплив міграції”, – очікує аналітик. стратегічного розвитку банку “Південний” Костянтин Хведчук
Він припускає, що прогноз інфляції також покращиться у поточному році – до 29-30%, проте може бути дещо вищим у наступному через загострення проблем із пропозицією у зв’язку з терактами Росії.
Голова правління Юнекс Банку Іван Світек також вважає, що дещо менша інфляція за підсумками третього кварталу, можливо, дасть підстави скоригувати прогноз на кінець року до 29-30%.
Він зазначив, що не чекає сенсації від оновленого макропрогнозу НБУ, насамперед тому, що липневий прогноз виявився досить точним.
“Щодо падіння ВВП, то, на мій погляд, ця оцінка залишиться практично незмінною – близько мінус 35%”, – додав банкір.
Його думку щодо інфляції поділяє начальник аналітичного відділу Альфа-Банку Олексій Блінов.
“Ми не очікуємо суттєвих змін у макроекономічному прогнозі НБУ. Цілком імовірно, що прогноз зростання індексу споживчих цін на кінець цього року буде трохи зменшено, адже значення 31% сьогодні здається швидше песимістичним, ніж базовим сценарієм. Наприклад, Альфа-Банк Україна зберігає прогноз зростання ІСЦ у грудні 2022 року на позначці 28%”, – зазначив аналітик.
Заступник голови правління банку “Кредит Дніпро” Оксана Шведа зазначила, що очікує у прогнозі НБУ інфляції на кінець року на рівні 30%.
Международный валютный фонд (МВФ) оставил без изменения свой июльский прогноз роста мировой экономики в 2022 году – 3,2% (в январе ожидался рост на 4,4%, в апреле – на 3,6%). На 2023 год оценка снижена до 2,7% с 2,9% в июле и 3,6% в апреле (в январе МВФ прогнозировал рост мирового ВВП на 3,8%).
“Мировая экономика продолжает сталкиваться с серьезными проблемами, вызванными затяжным воздействием трех мощных сил: российского вторжения в Украину, “кризиса стоимости жизни”, вызванного постоянным и усиливающимся инфляционным давлением, и замедления темпов роста в Китае. (…) ВВП стран, представляющих более трети мировой экономики, сократится в 2023 году, в то время как три крупнейшие экономики – США, Европейский Союз и Китай – продолжат буксовать. Словом, худшее еще впереди, и для многих 2023 год будет ощущаться как рецессия”, – говорится в обзоре.
Война РФ против Украины спровоцировала энергетический кризис в Европе, который резко увеличивает стоимость жизни и препятствует экономической деятельности, пишет МВФ. “Цены на газ в Европе выросли более чем в четыре раза с 2021 года, при этом РФ сократила поставки до менее чем 20% от уровней 2021 года, что повышает вероятность нехватки энергии следующей зимой и далее. В более широком смысле война также привела к росту цен на продовольствие на мировых рынках, несмотря на недавнее снижение цен после сделки по зерну в Черном море, что вызвало серьезные трудности для семей с низкими доходами во всем мире, особенно в странах с низкими доходами”, – указывает фонд.
В докладе также отмечается, что устойчивое и все усиливающееся инфляционное давление вызвало быстрое и синхронизированное ужесточение денежно-кредитных условий наряду с сильным укреплением доллара по отношению к большинству других валют. “Более жесткие глобальные валютно-финансовые условия будут влиять на экономику, снижая спрос и помогая постепенно подавлять инфляцию. Однако до сих пор ценовое давление остается довольно стойким и вызывает серьезное беспокойство у политиков. Мы ожидаем, что глобальная инфляция достигнет пика в конце 2022 года, но останется высокой дольше, чем ожидалось ранее, и к 2024 году снизится до 4,1%”, – отмечается в обзоре.
СТРАНОВЫЕ ОЦЕНКИ
МВФ несущественно, но все же улучшил свой прогноз роста экономики стран с формирующимся рынком и развивающихся стран на 2022 год – до 3,7% с 3,6% (в апреле ожидал 3,8%), на 2023 год – понизил до 3,7% с 3,9% (апрельский – 4,4%).
Прогноз роста экономики Китая в текущем году ухудшен до 3,2% с 3,3% (в апреле ожидался рост на 4,4%, в январе – на 4,8%), в 2023 году – до 4,4% с 4,6% (апрельская оценка – 5,1%).
Оценка роста ВВП Индии также снижена – до 6,8% с 7,4% (апрель – 8,2%) в 2022 году, на 2023 год осталась без изменений – 6,1% (апрель – 6,9%).
При этом прогноз роста бразильской экономики существенно повышен на 2022 год – до 2,8% с 1,7% в июле и 0,8% в апреле, на 2023 год также повышен – до 1% с до 0,9% (апрельский прогноз – 1,4%).
Оценка роста ВВП развитых стран в 2022 году ухудшен на 0,1 процентного пункта – до 2,4% (апрель – 3,5%) и на 0,3 п.п. – до 1,1% – в 2023 году (2,4% – апрельская оценка).
МВФ продолжил снижение прогноза по росту ВВП США в 2022 году – на 0,7 п.п. до 1,6% (апрель – 3,7%). На следующий год оценка осталась прежней – 1% (апрель – 2,3%).
Экономика стран еврозоны в текущем году, по мнению МВФ, вырастет на 3,1%, прогноз улучшен с 2,6% в июле и 2,8% в апреле). На 2023 год оценка ухудшена на 0,7 п.п. – до 0,5% (апрель – 2,3%).
Прогноз роста ВВП Италии в 2022 году был повышен до 3,2% с 3% в июле и 2,3% в апреле. В 2023 году МВФ ожидает снижение экономики на 0,2%, в июле прогнозировал рост на 0,7%, в апреле – на 1,7%.
Экономика Германии в 2022 году вырастет, по мнению МВФ, только на 1,5% (лучше июльского прогноза – 1,2%). При этом в 2023 году ожидается снижение экономики на 0,3% (в июле ожидался рост на 0,8%, в апреле – на 2,7%).
Прогноз для Испании на текущий год повышен до 4,3% с 4% (в апреле – 4,8%) и снижен до 1,2% с 2% в 2023 году.
Для Франции оценка на текущий год улучшена до 2,5% с 2,3% и на 0,4 п.п., на 2023 год ухудшена – до 0,7% с 1%.
Прогноз роста экономики Великобритании на 2022 год улучшен до 3,6% с 3,2%, на 2023 год – ухудшен до 0,3% с 0,5%. Оценка роста ВВП Японии на текущий год осталась на уровне 1,7%, на 2023 год сократилась до 1,6% с 1,7%.
