Міжнародний валютний фонд (МВФ) вдруге за рік погіршив свій прогноз зростання світової економіки у 2022 році – до 3,2% з 3,6% (у січні очікувалося зростання на 4,4%). На 2023 рік оцінка знижена до 2,9% порівняно з зростанням на 3,6%, яке очікувалося в квітні (у січні МВФ прогнозувало зростання світового ВВП на 3,8%).
Така оцінка наводиться в огляді світової економіки, опублікованому МВФ у вівторок.
Прогноз зростання економіки країн з ринком, що формується, і країн, що розвиваються, на 2022 рік МВФ знизив до 3,6% з 3,8%, на 2023 рік – до 3,9% з 4,4%.
Суттєво знижений прогноз зростання економіки Китаю у поточному році – до 3,3% з 4,4% (у січні очікувалося зростання на 4,8%), у 2023 році – до 4,6% з 5,1%.
Оцінку зростання ВВП Індії також знижено – до 7,4% з 8,2% у 2022 році та до 6,1% з 6,9% у 2023 році, відповідно.
При цьому прогноз зростання бразильської економіки підвищено до 1,7% з 0,8% у 2022 році та знижено до 0,9% з 1,4% у 2023 році.
Прогноз щодо зростання ВВП розвинених країн у 2022 році погіршено на 0,8 процентних пункти – до 2,5% та на 1 в.п. – до 1,4% – у 2023 році.
Також серйозне зниження прогнозу зростання ВВП США: у 2022 році – на 1,4 в.п. до 2,3%, у 2023 році – на 1,3 п.п. до 1%.
Економіка країн єврозони цього року, на думку МВФ, зросте на 2,6%, що на 0,2 п.п. менше за попередній прогноз. На 2023 рік оцінка погіршена суттєвіше – зростання на 1,2% порівняно з 2,3%, що раніше очікувалися.
Прогноз зростання ВВП Італії в 2022 році був підвищений до 3% з 2,3%, в 2023 навпаки знижений до 0,7% з 1,7% (було 2,2%). Прогноз для Іспанії на поточний рік знижено на 0,8 п.п. – до 4% та на 1,3 в.п., до 2% у 2023 році
Економіка Німеччини у 2022 році зросте, на думку МВФ, лише на 1,2%, раніше очікувалося зростання на 2,1%, у 2023 році зростання уповільниться до 0,8% порівняно з колишнім прогнозом у 2,7%.
Для Франції оцінку знижено на поточний рік на 0,6 в.п. – до 2,3% та на 0,4 п.п. на 2023 рік – до 1%.
Прогноз зростання економіки Великобританії на 2022 рік знижено на 0,5 п.п. – до 3,2%, на 2023 рік – на 0,7 в.п. – До 0,5%. ВВП Японії, як очікується, зросте у 2022-2023 роках на 1,7% (зниження прогнозу на 0,7 в.п. у поточному році та на 0,6 в.п. у наступному).
Фонд покращив свою оцінку динаміки російської економіки у 2022 році, очікує її падіння на 6%, а не на 8,5%, як прогнозував у квітні. Одночасно з цим погіршено прогноз на 2023 рік: зниження ВВП РФ, на думку фонду, складе 3,5% порівняно з колишнім прогнозом у 2,3%. У січні Фонд прогнозував зростання економіки Росії у 2022 році на 2,8%, 2023 року – на 2,1%.
МВФ констатує: ризики для оновленого глобального прогнозу з переважною перевагою зміщені у бік погіршення. Війна в Україні може призвести до раптової зупинки імпорту газу з Росії до Європи; уповільнення темпів інфляції може виявитися важчим завданням, якщо дефіцит на ринках праці перевищить очікування або інфляційні очікування не вдасться “заякорити”; посилення умов на світовому фінансовому ринку загрожує борговими кризами в країнах, що розвиваються; нові спалахи COVID-19 та локдауни разом із подальшою ескалацією проблем у секторі нерухомості може ще сильніше уповільнити темпи зростання Китаю; геополітична роздробленість може стати на заваді розвитку світової торгівлі, перераховує МВФ фактори ризику. В альтернативному сценарії прогнозу, за якого ці ризики матеріалізуються, зростання світового ВВП загальмується до 2,6% та 2% у 2022 та 2023 роках. відповідно.
Україна у 2022 році може зібрати врожай у розмірі 66 млн тонн зернових, зернобобових та олійних культур, що у 1,6 разу менше порівняно з рекордним за роки незалежності врожаєм 2021 року, коли було зібрано 106 млн тонн.
Як повідомляється на сайті асоціації Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) у четвер увечері, цього року очікується виробництво 50,4 млн тонн зернових та зернобобових (у 1,7 разу менше, ніж у 2021 році), та 16 млн тонн олійних культур (на 41,2% менше).
За її даними, цього року очікується врожай пшениці у 18 млн тонн (-44% до 2021 року), кукурудзи – 25,7 млн тонн (-39%), ячменю – 5,2 млн тонн (-55%).
Що стосується олійних культур, то в 2022 році очікується виробництво 10,6 млн тонн соняшнику (-35% проти 2021 року), сої – 3,0 млн тонн (-14%), ріпаку – 2,7 млн тонн (-22%).
За даними УКАБ, найнижчі темпи зниження очікуваного валового збору демонструють соя та ріпак. Це пов’язано з переважно невеликою масою їх врожаю у поєднанні з високою ціною на нього, що полегшує логістичні питання під час експорту цих олійних культур.
Асоціація наголосила, що зменшення посівних площ у 2022 році відбулося за рахунок часткової окупації російськими військами частини території України, неможливості посіву на замінованих росіянами полях, а також через пошкодження ними матеріально-технічної бази українських аграріїв.
Окрім того, цього року очікується скорочення врожайності приблизно на 10% через неможливість частини господарств дотримуватися всіх технологічних процедур.
“У будь-якому разі вирощених зернових та олійних культур буде достатньо для задоволення внутрішніх потреб українців, а також часткової реалізації на експорт. Головне, щоб експорт відновився до колишніх обсягів, й аграрії мали достатні фінансові можливості для проведення наступної посівної”, – підсумував УКАБ у прогнозі.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році зібрала рекордний урожай зернових, зернобобових та олійних культур у 106 млн тонн: зернових та зернобобових – 84 млн грн та олійних – 22,6 млн тонн.
У 2020 році врожай зернових, зернобобових та олійних культур становив 84 млн тонн, зокрема зернових та зернобобових – 65,5 млн тонн, олійних – 18,5 млн тонн.
Міністерство фінансів України у січні підвищило прогноз виплат за державним боргом у 2022 році на 57,11 млрд грн порівняно з грудневим прогнозом – до 550,71 млрд грн, свідчить прогноз за січень на сайті міністерства.
Згідно з ним, у січні-березні цього року Мінфін очікує виплат у розмірі 281,69 млрд грн, у квітні-червні – 293,35 млрд грн, у липні-вересні – 285,79 млрд грн, у жовтні-грудні – 240,58 млрд грн.
Виплати за внутрішнім боргом Мінфін у 2022 році оцінює у 423,97 млрд грн, за зовнішнім – 126,74 млрд грн, свідчать його дані.
При цьому міністерство на 10,48 млрд грн збільшило прогноз виплат за держборгом у 2023 році – до 364,08 млрд грн.
У 2024 році міністерство очікує виплат у розмірі 341,21 млрд грн.
16 листопада збірна України проведе заключний матч групового етапу у відборі на чемпіонат світу. Наша команда на виїзді зіграє проти Боснії і Герцеговини (початок о 21:45). Від результату цієї зустрічі буде залежати, чи пройдемо ми у плей-офф, де продовжиться боротьба за путівку до Катару.
Сама Боснія і Герцеговина вже втратила шанси вийти з групи. У суботу вона вдома поступилася Фінляндії (1:3) і тепер відстає від другого місця на чотири очки. Другими зараз йдуть саме фіни, вони випереджають нас на два очки і свій заключний матч проведуть вдома проти Франції. Ця гра розпочнеться також 16 листопада о 21:45.
На сьогодні PARIMATCH дає нашій збірній 52% на перемогу, у суперника – 22% та ще 26% на те, що команди зіграють внічию. Але залежно від передматчевих розкладів, відсотки можуть змінюватися.
З одного боку, у боснійців вже немає турнірної мотивації, але з іншого – у них цілком може бути бажання грюкнути дверима наостанок. Тим паче, що вони знову гратимуть перед своїми вболівальниками, перед якими нещодавно програли фінам. До речі, будуть на стадіоні і українські фанати. Щоправда, їх кількість обмежена – 200 глядачів. Також не слід забувати, що всі свої завдання Франція вирішила, тож у Фінляндії цілком може вийти резервний склад діючих чемпіонів світу.
Але у будь-якому разі – нам потрібно перемагати. Навіть якщо фіни виграють, навряд чи футболісти збірної України захочуть, щоб їм потім дорікали, що вони не боролися до останнього. Тож, гра буде напруженою.
Прогноз матча Босния и Герцеговина – Украина. Решающий поединок
16 ноября сборная Украины проведет заключительный матч группового этапа в отборе на чемпионат мира. Наша команда на выезде сыграет против Боснии и Герцеговины (начало в 21:45). От результата этой встречи будет зависеть, пройдем ли мы в плей-офф, где продолжится борьба за путевку в Катар.
Сама Босния и Герцеговина уже упустила шансы выйти из группы. В субботу она дома уступила Финляндии (1:3) и теперь отстает от второго места на четыре очка. Вторыми сейчас идут именно финны, они опережают нас на два очка и свой заключительный матч проведут дома против Франции. Эта игра начнется также 16 ноября в 21.45.
На сегодняшний день PARIMATCH дает нашей сборной 52% на победу, у соперника – 22% и еще 26% на то, что команды сыграют вничью. Но в зависимости от предматчевых раскладов проценты могут меняться.
С одной стороны, у боснийцев уже нет турнирной мотивации, но с другой – у них вполне может быть желание хлопнуть дверью напоследок. Тем более что они снова будут играть перед своими болельщиками, перед которыми недавно проиграли финнам. К слову, будут на стадионе и украинские фанаты. Правда, их количество ограничено – 200 зрителей. Также не следует забывать, что все свои задачи Франция решила, так что в Финляндии вполне может выйти резервный состав действующих чемпионов мира.
Но в любом случае – нам нужно побеждать. Даже если финны выиграют, вряд ли футболисты сборной Украины захотят, чтобы их потом упрекали в том, что они не боролись до последнего. Так что, игра будет напряженной.
Українські сільгоспвиробники станом на 1 листопада провели сівбу основних озимих зернових культур на площі 7,1 млн га (90% від прогнозу в 7,84 млн га), за минулий тиждень засіяно 0,61 млн га, повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у вівторок.
За його даними, зокрема, пшеницею засіяно 6,09 млн га (91% від запланованих 6,66 млн га), ячменем – 844,2 тис. га (83% від 1,02 млн га), житом – 156,9 тис. га (98% від 160,6 тис. га).
Повністю завершили сівбу озимих культур аграрії десяти областей. Сівба озимої пшениці та ячменю закінчена в одинадцяти регіонах, а жита – у чотирнадцяти областях.
Відомство уточнило, що на зазначену дату також засіяно озимим ріпаком 1,02 млн га (99% від прогнозованих 1,03 млн га), повністю завершили сівбу цієї культури 19 областей.
Як повідомлялося з посиланням на Державну службу статистики, посівні площі озимих зернових під урожай 2021 року становили 7,97 млн га, що на 4,9% більше за посівні площі під урожай 2020 року. У розрізі зернових культур озимою пшеницею було засіяно 6,71 млн га, озимим ячменем – 1,08 млн га, житом – 166,8 тис. га. Крім того, площі під озимим ріпаком під урожай 2021 року становили 1,01 млн га.