Внутрішні ціни на український цукор продовжують падати через торговельні обмеження Європейського Союзу, оптові ціни від заводів можуть знизитися до 18-19 грн/кг, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в межах Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Український цукор переважно залишається на внутрішньому ринку через обмежений експорт. Спроби постачати продукцію до Туреччини, Македонії та інших країн поки що не дають змоги суттєво розвантажити запаси. Через торговельні обмеження з ЄС, які триватимуть до 2025 року, Україна стикається з труднощами експорту цукру”, – пояснили аналітики й додали, що ця тенденція, ймовірно, продовжиться найближчими місяцями.
За інформацією експертів, деякі заводи в Україні вже почали знижувати ціни з попередніх 21,50-22 грн/кг до 21 грн/кг. Вони очікують, що у вересні-жовтні ціни можуть впасти до 18-19 грн/кг через перенасичення внутрішнього ринку.
Водночас світовий ринок цукру демонструє значне зростання цін через низку факторів.
“Серед ключових причин – значна посуха в Бразилії, яка серйозно вплинула на врожайність цукрової тростини. Додатково ситуацію погіршили масштабні пожежі, які пошкодили від 5 до 8% посівних площ. Це призвело до суттєвого зростання вартості цукру на світових біржах”, – констатували в “Пуску”.
Міністерство сільського господарства США (USDA) у серпневому звіті трохи знизило прогноз урожаю кукурудзи в Україні. Зниження порівняно з липнем становить 1,8%, а саме до 27,2 млн тонн (-0,5 млн тонн), експорту – 24 млн тонн (-0,5 млн тонн), кінцеві запаси підвищено до 0,73 млн тонн (+0,5 млн тонн).
Світове виробництво кукурудзи скорочено до 1,219 млрд тонн (- 0,005 млрд тонн), експорт – до 191,47 млн тонн (-0,34 млн тонн), перехідні залишки – 310,17 млн тонн (-1,47 млн тонн).
Аналітики знизили оцінку світового виробництва кукурудзи через екстремальну спеку та посуху в південно-східній Європі та Південному і Північно-Кавказькому регіонах Росії протягом липня, які позначилися на врожайності культури. Виробництво кукурудзи в Україні скорочено, оскільки розширення виробничих площ під кукурудзою нівельовано зниженням очікувань урожайності.
Міністерство сільського господарства США (USDA) у серпневому звіті підвищило прогноз урожаю пшениці в Україні в сезоні-2024/2025 маркетингового року (МР, липень 2024/червень 2025-го) на 10,8% – до 21,6 млн тонн, а експорт – на 7,7% до 14 млн тонн.
Аналітики також переглянули в бік збільшення внутрішнє споживання пшениці в Україні на 10,5% – до 7,4 млн тонн. У сезон Україна увійде зі стартовими залишками 770 тис. тонн, тоді як місяцем раніше вони становили 1,08 млн тонн. USDA очікує, що до кінця 2024/2025 МР у країні залишиться 1,05 млн тонн пшениці, що на 9,4% вище липневого прогнозу.
Водночас світове виробництво пшениці в сезоні-2024/2025 USDA прогнозує на рівні 798,28 млн тонн (+2,18 млн тонн до минулого прогнозу), а світовий експорт – 214,86 млн тонн (+1,98 млн тонн). Прогноз кінцевих запасів пшениці у світі експерти знизили до 256,62 млн тонн (- 1,97 млн тонн).
Посівні площі в сезоні-2024 залишилися на рівні попереднього року, проте спостерігається їх перерозподіл між культурами: зменшилися площі під зерновими на 6% та зросли під олійними – під соняшником на 2%, соєю – на 11%, повідомили в міжнародній науково-дослідній сільськогосподарській компанії Corteva Agriscience в Україні.
Як уточнила керівник відділу маркетингу компанії Олександра Бєлаш на засіданні Медіаклубу в Києві в середу, скорочення площ під зерновими культурами зумовлене зниженням цін на готову продукцію і, відповідно, низькою дохідністю вирощування. І, навпаки, під олійними їх збільшено через зростання цін на готову продукцію.
У Corteva Agriscience, зокрема, прогнозують розширення площ під озимим ріпаком під урожай 2025 року.
Асортимент насіння кукурудзи Corteva у 2024-2025 роках налічуватиме 44 гібриди в усіх групах стиглості, а соняшнику – 31 гібрид для різних технологій вирощування.
При цьому компанія також проанонсувала вихід на ринок новинок засобів захисту рослин і розширення біологічного портфеля продуктів, які допоможуть клієнтам збільшувати ефективність господарювання.
Національний банк України (НБУ) погіршив свої прогнози міграції українців: якщо у квітні цього року він очікував відтоку цьогоріч 200 тис. і припливу наступного року 0,4 млн, то тепер оцінює відтік цьогоріч у 400 тис., а наступного – у 300 тис.
“Це припущення погіршено порівняно з квітневим Інфляційним звітом у зв’язку зі значною руйнацією української енергетичної системи, що супроводжується тривалими вимкненнями е/е та посилює ризики для опалювального сезону”, – наголошується у липневому інфляційному звіті регулятора, опублікованому в п’ятницю.
Нацбанк додає, що окрім побутових складнощів, часті відключення негативно впливають на виробничі процеси, що зменшує економічну активність і попит на робочу силу, додатково стимулюючи міграцію.
В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном, цього року до 6,7 млн, а наступного – до 7 млн.
НБУ посилається на дані ООН, згідно з якими за перше півріччя цього року кількість мігрантів за кордоном зросла на 240 тис. – до 6,6 млн осіб.
У новому звіті Нацбанк переніс очікуваний термін початку повернення українців додому з 2025 року на 2026 рік. За його прогнозами, уже в першому кварталі 2026 року додому можуть повернутися 200 тис. українців і ще стільки ж – до кінця року, хоча у квітневому інфляційному звіті чистий приплив 2026 року оцінювали у 800 тис. осіб.
Центробанк пояснює зміну своїх прогнозів як погіршенням умов життя в Україні, зокрема через перебої з енергопостачанням, так і фактором більшої адаптації українців за кордоном через довгу тривалість перебування.
Таким чином, чисельність співвітчизників-мігрантів за кордоном на кінець 2026 року НБУ тепер припускає на рівні 6,6 млн проти 5,3 млн у квітневому інфляційному звіті.
Зазначається, що кількість внутрішньо переміщених осіб також залишатиметься значною, бо, згідно з опитуваннями, значній їхній частині нікуди повертатися через значні руйнування житлової інфраструктури.
“Наразі переважають негативні ризики ще більшого відтоку мігрантів за кордон, меншого та пізнішого їхнього повернення. Вагомими чинниками цього можуть стати законодавчі рішення урядів країн-реципієнтів щодо поглиблення інтеграції українських мігрантів у країнах перебування, а їхніх дітей – в освітніх системах країн перебування, та, відповідно, збільшення схильності до об’єднання родин за кордоном”, – зазначає регулятор.
Нацбанк вважає, що це негативно впливатиме на пропозицію робочої сили, споживчий попит і стримуватиме зростання економіки.
“Значні зміни в структурі економіки та збільшення потреб у кваліфікованій робочій силі призводитимуть до подальшого посилення диспропорцій на ринку праці, що стимулюватиме зростання зарплат, яке буде вищим за зростання продуктивності в окремих секторах”, – прогнозує регулятор.
З іншого боку, швидке відновлення житла, інфраструктури та збільшення кількості робочих місць завдяки пожвавленню економіки можуть зумовити більш активне повернення мігрантів, вказує центробанк.
Українська зернова асоціація (УЗА) знизила оцінку потенційного врожаю зернових і олійних у 2024 році на 2,8 млн тонн порівняно з попереднім прогнозом – до 71,8 млн тонн, повідомила пресслужба асоціації.
«Поточний прогноз ґрунтується на середніх погодних умовах за останні п’ять років, тому поліпшення або погіршення цих умов навесні та влітку вносять свої корективи. Чергове зниження прогнозу врожаю в новому сезоні спричинене спекотною та посушливою погодою в Україні в липні цього року, що негативно вплинула на потенційну врожайність пізніх зернових та олійних культур», – зазначається в повідомленні.
На думку експертів, за таких умов експорт у новому сезоні 2024/2025 становитиме 41 млн тонн, що на 2,5 млн тонн менше за попередній прогноз. Минулого сезону, що завершився 30 червня, за оцінкою УЗА, експорт зернових та олійних становив 57,5 млн тонн зернових та олійних. Отже, падіння експорту порівняно з минулим сезоном може скласти понад 16 млн тонн.
Урожай пшениці у 2024 році УЗА оцінює на рівні 19,8 млн тонн (у 2023 – 22 млн тонн). Потенційний експорт пшениці у 2024/2025 МР може скласти близько 13 млн тонн з урахуванням того, що на початку сезону перехідні залишки склали майже 1 млн тонн.
УЗА звернула увагу, що в Україні через війну та значний відтік населення за кордон знизилося споживання пшениці. За оцінкою Мінагрополітики України споживання пшениці знизилося з 8 млн тонн – до трохи більше ніж 6 млн тонн.
Урожай ячменю 2024 року, за оцінкою УЗА, може скласти 4,95 млн тонн, що на 350 тис. тонн більше за попередню оцінку (2023 року – 5,8 млн тонн), а потенційний експорт у 2024/2025 МР очікується на рівні близько 2 млн тонн (торік експорт ячменю становив майже 2,5 млн тонн).
Очікування щодо врожаю кукурудзи в новому сезоні погіршуються через тривалий посушливий період у низці регіонів. УЗА оцінює прогноз урожаю кукурудзи на рівні 23,4 млн тонн, що на 2,1 млн тонн нижче за попередню оцінку та на 6,2 млн тонн менше за торішній врожай, який становив 29,6 млн тонн. При цьому потенційний експорт може скласти близько 18,5 млн тонн (минулого сезону експорт становив 29,3 млн тонн, зокрема за рахунок перехідних запасів кукурудзи).
Урожай соняшнику 2024 року можна очікувати на рівні 12,8 млн тонн, що на 0,9 млн тонн нижче за попередню оцінку (2023 – 14,2 млн тонн). Потенційний експорт може скласти до 250 тис. тонн, тоді як переробка соняшнику на рослинну олію може досягти 12,5 млн тонн. Минулого сезону переробка склала 13,5 млн тонн.
УЗА у 2024 році очікує врожай ріпаку на рівні 4,3 млн тонн (у 2023 – 4,5 млн тонн), при цьому експорт 2024/2025 МР – 3,4 млн тонн (поточного сезону – 3,7 млн тонн).
Щодо сої, то незважаючи на те, що аграрії збільшили площі під нею, несприятливі погодні умови не дадуть змоги отримати більший урожай через більш низьку врожайність культури, впевнені експерти. За їхньою оцінкою, врожай сої можна очікувати 2024 року на рівні 4,8 млн тонн, що на 0,7 млн тонн менше за попередню оцінку (2023 року – 4,9 млн тонн). Потенційний експорт у 2024/2025 МР може становити 3,5 млн тонн (минулого сезону – майже 3 млн тонн).
Як повідомлялося, УЗА у 2023 році оцінювала зібраний урожай на рівні 82,8 млн тонн зернових та олійних.
