Національний банк України (НБУ) погіршив свої прогнози міграції українців: якщо у квітні цього року він очікував відтоку цьогоріч 200 тис. і припливу наступного року 0,4 млн, то тепер оцінює відтік цьогоріч у 400 тис., а наступного – у 300 тис.
“Це припущення погіршено порівняно з квітневим Інфляційним звітом у зв’язку зі значною руйнацією української енергетичної системи, що супроводжується тривалими вимкненнями е/е та посилює ризики для опалювального сезону”, – наголошується у липневому інфляційному звіті регулятора, опублікованому в п’ятницю.
Нацбанк додає, що окрім побутових складнощів, часті відключення негативно впливають на виробничі процеси, що зменшує економічну активність і попит на робочу силу, додатково стимулюючи міграцію.
В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном, цього року до 6,7 млн, а наступного – до 7 млн.
НБУ посилається на дані ООН, згідно з якими за перше півріччя цього року кількість мігрантів за кордоном зросла на 240 тис. – до 6,6 млн осіб.
У новому звіті Нацбанк переніс очікуваний термін початку повернення українців додому з 2025 року на 2026 рік. За його прогнозами, уже в першому кварталі 2026 року додому можуть повернутися 200 тис. українців і ще стільки ж – до кінця року, хоча у квітневому інфляційному звіті чистий приплив 2026 року оцінювали у 800 тис. осіб.
Центробанк пояснює зміну своїх прогнозів як погіршенням умов життя в Україні, зокрема через перебої з енергопостачанням, так і фактором більшої адаптації українців за кордоном через довгу тривалість перебування.
Таким чином, чисельність співвітчизників-мігрантів за кордоном на кінець 2026 року НБУ тепер припускає на рівні 6,6 млн проти 5,3 млн у квітневому інфляційному звіті.
Зазначається, що кількість внутрішньо переміщених осіб також залишатиметься значною, бо, згідно з опитуваннями, значній їхній частині нікуди повертатися через значні руйнування житлової інфраструктури.
“Наразі переважають негативні ризики ще більшого відтоку мігрантів за кордон, меншого та пізнішого їхнього повернення. Вагомими чинниками цього можуть стати законодавчі рішення урядів країн-реципієнтів щодо поглиблення інтеграції українських мігрантів у країнах перебування, а їхніх дітей – в освітніх системах країн перебування, та, відповідно, збільшення схильності до об’єднання родин за кордоном”, – зазначає регулятор.
Нацбанк вважає, що це негативно впливатиме на пропозицію робочої сили, споживчий попит і стримуватиме зростання економіки.
“Значні зміни в структурі економіки та збільшення потреб у кваліфікованій робочій силі призводитимуть до подальшого посилення диспропорцій на ринку праці, що стимулюватиме зростання зарплат, яке буде вищим за зростання продуктивності в окремих секторах”, – прогнозує регулятор.
З іншого боку, швидке відновлення житла, інфраструктури та збільшення кількості робочих місць завдяки пожвавленню економіки можуть зумовити більш активне повернення мігрантів, вказує центробанк.
Українська зернова асоціація (УЗА) знизила оцінку потенційного врожаю зернових і олійних у 2024 році на 2,8 млн тонн порівняно з попереднім прогнозом – до 71,8 млн тонн, повідомила пресслужба асоціації.
«Поточний прогноз ґрунтується на середніх погодних умовах за останні п’ять років, тому поліпшення або погіршення цих умов навесні та влітку вносять свої корективи. Чергове зниження прогнозу врожаю в новому сезоні спричинене спекотною та посушливою погодою в Україні в липні цього року, що негативно вплинула на потенційну врожайність пізніх зернових та олійних культур», – зазначається в повідомленні.
На думку експертів, за таких умов експорт у новому сезоні 2024/2025 становитиме 41 млн тонн, що на 2,5 млн тонн менше за попередній прогноз. Минулого сезону, що завершився 30 червня, за оцінкою УЗА, експорт зернових та олійних становив 57,5 млн тонн зернових та олійних. Отже, падіння експорту порівняно з минулим сезоном може скласти понад 16 млн тонн.
Урожай пшениці у 2024 році УЗА оцінює на рівні 19,8 млн тонн (у 2023 – 22 млн тонн). Потенційний експорт пшениці у 2024/2025 МР може скласти близько 13 млн тонн з урахуванням того, що на початку сезону перехідні залишки склали майже 1 млн тонн.
УЗА звернула увагу, що в Україні через війну та значний відтік населення за кордон знизилося споживання пшениці. За оцінкою Мінагрополітики України споживання пшениці знизилося з 8 млн тонн – до трохи більше ніж 6 млн тонн.
Урожай ячменю 2024 року, за оцінкою УЗА, може скласти 4,95 млн тонн, що на 350 тис. тонн більше за попередню оцінку (2023 року – 5,8 млн тонн), а потенційний експорт у 2024/2025 МР очікується на рівні близько 2 млн тонн (торік експорт ячменю становив майже 2,5 млн тонн).
Очікування щодо врожаю кукурудзи в новому сезоні погіршуються через тривалий посушливий період у низці регіонів. УЗА оцінює прогноз урожаю кукурудзи на рівні 23,4 млн тонн, що на 2,1 млн тонн нижче за попередню оцінку та на 6,2 млн тонн менше за торішній врожай, який становив 29,6 млн тонн. При цьому потенційний експорт може скласти близько 18,5 млн тонн (минулого сезону експорт становив 29,3 млн тонн, зокрема за рахунок перехідних запасів кукурудзи).
Урожай соняшнику 2024 року можна очікувати на рівні 12,8 млн тонн, що на 0,9 млн тонн нижче за попередню оцінку (2023 – 14,2 млн тонн). Потенційний експорт може скласти до 250 тис. тонн, тоді як переробка соняшнику на рослинну олію може досягти 12,5 млн тонн. Минулого сезону переробка склала 13,5 млн тонн.
УЗА у 2024 році очікує врожай ріпаку на рівні 4,3 млн тонн (у 2023 – 4,5 млн тонн), при цьому експорт 2024/2025 МР – 3,4 млн тонн (поточного сезону – 3,7 млн тонн).
Щодо сої, то незважаючи на те, що аграрії збільшили площі під нею, несприятливі погодні умови не дадуть змоги отримати більший урожай через більш низьку врожайність культури, впевнені експерти. За їхньою оцінкою, врожай сої можна очікувати 2024 року на рівні 4,8 млн тонн, що на 0,7 млн тонн менше за попередню оцінку (2023 року – 4,9 млн тонн). Потенційний експорт у 2024/2025 МР може становити 3,5 млн тонн (минулого сезону – майже 3 млн тонн).
Як повідомлялося, УЗА у 2023 році оцінювала зібраний урожай на рівні 82,8 млн тонн зернових та олійних.
Міжнародні рейтингові агентства S&P Global і Fitch погіршили прогнози для китайського ринку житлової
нерухомості, незважаючи на анонсований Пекіном пакет заходів щодо його підтримки.
S&P прогнозує зниження продажів житла в КНР на 15% цього року, тоді як раніше очікувало їх зменшення на 5%. Згідно з прогнозом агентства, опублікованим у четвер, обсяг продажів житлової нерухомості у країні в поточному році становитиме менше ніж 10 трлн юанів ($1,4 трлн), що приблизно вдвічі нижче за піковий рівень, зафіксований у 2021 році.
Fitch цього тижня також погіршило прогноз продажів житла в КНР: тепер агентство очікує падіння продажів на 15-20% цього року, а не на 5-10%, як передбачалося раніше.
Зниження прогнозів свідчить, що рейтингові агентства не впевнені в успіху масштабного пакета заходів підтримки ринку, про запуск якого китайська влада оголосила в травні. Зокрема, він включає скасування нижньої межі ставок за іпотечними кредитами, а також зниження вимог до початкового внеску для покупців нерухомості з використанням іпотеки. Крім того, Пекін закликав владу міст із надлишковим фондом готових будинків викуповувати нерухомість за розумними цінами для її подальшого використання як доступного житла.
Ціни на новобудови у великих містах Китаю в травні знизилися за підсумками 11-го місяця поспіль. Згідно зі звітом Державного статистичного управління (ДСУ) КНР, вартість нового житла в 70 найбільших містах країни минулого місяця зменшилися на 3,9% у річному вираженні – максимально з червня 2015 року.
На частку нерухомості припадає приблизно 78% добробуту жителів Китаю, зазначає Bloomberg.
Інвестиційна група Dragon Capital переглянула прогноз середньорічного курсу гривні у 2024 році з 37,3 грн/$1 до 40 грн/$1, а курс на кінець року – з 39,0 грн/$1 до 42,0 грн/$1, проте зберегла прогноз зростання ВВП на рівні 4,0%.
“Ми очікуємо, що гривня продовжить контрольовано слабшати щодо долара США. Ми переглянули прогноз у зв’язку зі зміною підходів Нацбанку до управління валютним курсом на початку 2024 року”, – ідеться в прес-релізі групи у вівторок.
Згідно з оновленими оцінками Dragon Capital, зовнішня фінансова підтримка бюджету України партнерами цього року становитиме $37 млрд і підтримуватиме стійкість економіки.
“Хоча схвалення пакетів підтримки істотно затрималося, а загальна сума фінансування буде дещо меншою, ніж ми розраховували ($40 млрд), цих коштів буде достатньо, щоб утримати резерви НБУ на поточних рекордних рівнях близько поточних рекордних $43 млрд (колишній прогноз – $45 млрд) і профінансувати дефіцит бюджету без емісійного фінансування”, – зазначено в релізі.
Проте, додає інвестгрупа, ситуація з бюджетом залишається напруженою і потребуватиме мобілізації внутрішніх ресурсів. Закон про державний бюджет на 2024 рік потребує суттєвого перегляду, оскільки закладених у ньому видатків на оборону і безпеку явно недостатньо для адекватного фінансування армії протягом усього року.
“Також оновлений закон має враховувати вплив від посилення мобілізації, що, за нашими розрахунками, обійдеться бюджету всіх рівнів у $1,5-2,0 млрд (з урахуванням опосередкованого впливу на доходи). Загалом військові витрати загального фонду держбюджету необхідно буде збільшити принаймні на $9 млрд, щоб утримати їх на рівні минулого року”, – вважають у Dragon Capital.
Водночас, на думку компанії, це збільшення можна буде частково профінансувати скороченням невійськових видатків (наприклад, на обслуговування зовнішнього комерційного боргу після його реструктуризації) і додатковими доходами (податок на несподівані доходи банків, збільшення трансферту від НБУ, підвищення ставок акцизу на паливо).
Загалом, за очікуваннями інвестгрупи, уряду вдасться незначно скоротити дефіцит бюджету сектору державного управління цьогоріч до близько 1,6 трлн грн із 1,7 трлн грн торік (без урахування грантів) завдяки органічному збільшенню податкових надходжень від зростання економіки, додатковим заходам із наповнення дохідної частини бюджету та стриманому підходу до необроборонних видатків.
“Ослаблення курсу гривні не матиме вирішального впливу на динаміку дефіциту бюджету, адже частина військових видатків спрямовується на закупівлю імпортних товарів і компенсує податкові надходження, що залежать від курсу гривні. Однак слабша гривня допомагає знизити потреби у фінансуванні дефіциту бюджету внутрішніми запозиченнями, адже збільшує гривневий еквівалент міжнародної допомоги”, – наголошується в пресрелізі.
Водночас перегляд прогнозу курсу призвів до зниження оцінок номінального ВВП України цьогоріч до $190 млрд з $201 млрд і збільшення прогнозу держборгу на кінець року з 85% ВВП до 92% ВВП, хоча в абсолютних показниках прогноз підвищено незначно – з $164 млрд до $166 млрд.
У Dragon Capital припускають, що НБУ змінюватиме підходи до управління курсом відповідно до власної оцінки балансу ризиків для фінансової стабільності. Водночас рекордний рівень міжнародних резервів дасть змогу центробанку і далі утримувати ситуацію на валютному ринку під контролем і уникнути неконтрольованої девальвації за умови, що внутрішня економічна політика буде спрямована на збереження макроекономічної стабільності, а міжнародні партнери й надалі надаватимуть фінансову підтримку в мінімально необхідних обсягах, підкреслили в інвестгрупі.
З огляду на сповільнення інфляції та стабільні інфляційні очікування, помірна девальвація не несе ризиків для макрофінансової стабільності, проте підтримує конкурентоспроможність експорту, допомагає бюджету через зменшення потреб у фінансуванні та дає змогу знизити втрати резервів від первинних ефектів валютної лібералізації, вважають у Dragon Capital.
“Ми очікуємо, що НБУ виважено підходитиме до визначення подальшої динаміки курсу гривні, адже в умовах війни настрої населення залишаються вразливими, а визначити рівноважний рівень курсу стандартними методами навряд чи можливо з огляду на специфіку структури платіжного балансу, зумовлену війною”, – ідеться в пресрелізі.
Згідно з ним, прогноз інфляції у 2024 році поліпшено з 8% до 7,6%, а облікової ставки на кінець року – знижено до 13% з 15%.
В інвестгрупі пояснили збереження прогнозу збільшення ВВП у 2024 році на 4,0% відновленням експорту морськими портами та розвитком ВПК, які будуть основними драйверами економічного зростання цього року та переважать негативний вплив від посилення мобілізації та дефіциту електроенергії за припущення, що влада зможе організувати мобілізацію так, щоб обмежити негативний вплив на бізнес.
“За нашими оцінками, за збереження наявних потужностей енергосистеми та з урахуванням поточних можливостей імпорту, дефіцит електроенергії буде досить помірним влітку та восени, що дасть змогу підприємствам більшості галузей підтримувати обсяги виробництва на рівнях, близьких до поточних, а отже, збільшити їх порівняно з 2023 роком”, – вважають в інвестгрупі. Зростання буде особливо відчутним у секторах, діяльність яких була пригнічена через відсутність морського експорту, а саме – у виробництві руди, металургії, вантажоперевезеннях, додали в Dragon Capital.
Компанія також прогнозує, що завдяки відновленню роботи морських портів і більшому, ніж очікувалося, сільськогосподарському врожаю торік, експорт основних видів товарів цьогоріч зросте на 35% – до 109 млн тонн, що допоможе втримати зовнішньоторговельний дефіцит від подальшого розширення (його оцінку знижено до $29,0 млрд із $32,9 млрд), незважаючи на зростання імпорту та зниження світових цін на сільгосппродукцію.
Офіційний курс національної валюти влітку може послабитися до рівня 40,00-40,50 грн/$1, поділився очікуваннями начальник управління міжбанківських операцій ПриватБанку Микита Мишаков, тим часом в ОТП Банку прогнозують, що гривня влітку не опуститься нижче рівня 40,20 грн/$1.
“Але я не думаю, що Національний банк, маючи суттєво поповнені золотовалютні резерви, допустить швидку девальвацію. Хоча в планах Національного банку і є поступова девальвація. Наскільки я пам’ятаю, вони до 10% обіцяли цього року девальвувати”, – сказав він у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”.
Мішаков вважає, що оголошений НБУ 3 травня пакет пом’якшення валютних обмежень буде здійснювати деякий тиск на курс нацвалюти з кінця минулого тижня або з поточного.
“Особисто моя думка: я бачу курс у червні в районі 40,00 грн/$1, 40,50 грн/$1, можливо. Але думаю, що з часом, як почнеться сезон збирання врожаю, вивезення погрожуючи, я думаю, що це скоректується до 39,50 грн/$1”, – поділився своїми очікуваннями начальник управління міжбанківськими операціями.
Мішаков зазначив, що, на його думку, курсовий коридор буде в межах поточного рівня, близького до позначки 40,00 грн/$1 із коливаннями в обидва боки близько 50 коп.
“Результатом лібералізації стане необхідність збільшення валютних інтервенцій НБУ для підтримки стабільності курсу гривні, але це не спричинить додаткових загроз для макрофінансової стійкості”, – поділилася думкою начальниця управління управлінського обліку та бізнес-аналізу ОТП Банку Інна Провотар.
“Коливання курсу можливі, але в допустимих межах. Влітку ми не очікуємо, що офіційний курс перевищить позначку в 40,2 грн/$1. Водночас уже до кінця року є висока ймовірність зростання показника до 40,7 грн/$1. Тобто до рівня, який Міністерство фінансів України заклало в бюджет 2024 року”, – зазначила вона.
Головний менеджер з макроекономічного аналізу Райффайзен Банку Сергій Колодій зазначив, що пакет пом’якшень валютних обмежень у короткостроковому періоді збільшить структурний дефіцит на міжбанківському ринку, але водночас поліпшить умови ведення бізнесу і вирішить проблеми з обслуговуванням зовнішніх кредитів. Анонсовані заходи з валютної лібералізації можуть посилити приплив валюти в середньостроковому періоді, вважає банкір.
Однак на відміну від колег, які очікують на девальвацію нацвалюти, Колодій допускає, що на валютному ринку можна буде спостерігати сезонне зміцнення гривні завдяки широким можливостям інтервенцій центробанку з огляду на досить високий рівень міжнародних резервів.
“Для покриття структурного дефіциту НБУ має достатньо резервів і буде їх використовувати для цього. Тому для нас не стане сюрпризом повільна сезонна ревальвація гривні як чіткий сигнал ринку про спроможність підтримувати валютну стабільність”, – підкреслив він.
Банкір також повідомив, що, за оцінками Райффайзен Банку, валютну лібералізацію було закладено ще в січневому макропрогнозі регулятора, що відповідало додатковому “витоку” валюти в $5,6 млрд.
“Нещодавно озвучена представниками регулятора оцінка в $5,5 млрд дуже близька до наших розрахунків”, – резюмував він.
“Валютні пом’якшення спрямовані на активізацію і стимуляцію бізнесу, що зрештою має зумовити зростання ділової активності, і, відповідно, ВВП. Динаміка курсу продовжуватиме залежати від допомоги міжнародних партнерів, стану справ на фронті, ділової активності бізнесу та настроїв населення”, – поінформував директор департаменту контролю ліквідності та цінних паперів Кредобанку Сергій Кучерявий.
Усі банкіри наголосили на достатності рівня міжнародних резервів для ведення більш “м’якої” валютної політики і не бачать якихось істотних ризиків для курсової стабільності.
Як повідомлялося, НБУ 3 травня оголосив найбільший пакет пом’якшень валютних обмежень для підприємств від початку повномасштабної війни, який передбачає скасування всіх валютних обмежень для імпорту робіт і послуг, забезпечує можливість бізнесу репатріювати “нові” дивіденди, надає можливість переказувати кошти за кордон за лізингом та орендою.
Крім цього, нові кроки валютної лібералізації передбачають пом’якшення обмежень у частині погашення нових зовнішніх кредитів і відсотків за “старими” зовнішніми кредитами, а також пом’якшення обмежень для переказу іноземної валюти від представництв на користь своїх материнських компаній.
Кабінет міністрів України 7 травня скасував постанову №153, яка обмежувала відповідні розрахунки за імпорт товарів і послуг, після чого 8 травня офіційний курс гривні став поступово знижуватися.
Загалом за минулий тиждень він ослаб на 37 коп., зокрема минулої п’ятниці курс нацвалюти опустився на 17 коп. – до 39,7206 грн/$1. На готівковому ринку долар за минулий тиждень також подорожчав: приблизно на 12 коп. – до 39,95 грн/$1, зокрема за п’ятницю – на 6 коп.
Чистий продаж доларів Нацбанком зріс на попередньому тижні до $533,4 млн з $507,8 млн.
Міжнародні резерви України у квітні скоротилися на 3,1%, або на $1,4 млрд, – до $42 млрд 399,5 млн. НБУ 25 квітня підвищив прогноз резервів на кінець цього року до $43,4 млрд із $40,4 млрд і до $44,3 млрд із $42,1 млрд – на кінець наступного.
Міністерство сільського господарства США (USDA) підвищило прогноз експорту пшениці з України у 2023/24 маркетинговому році ще на 1,5 млн тонн – до 16,5 млн тонн.
Згідно з квітневим звітом американського відомства, одночасно оцінку перехідних залишків на кінець МР знижено з 3,28 млн тонн до 1,58 млн тонн, внутрішнього споживання – з 7,7 млн тонн до 7,3 млн тонн, а перехідних залишків на початок цього МР – з 3,5 млн тонн до 2,9 млн тонн.
Що стосується української кукурудзи, то прогноз її експорту після збільшення на 1,5 млн тонн у березні у квітні збережено на тому ж рівні – 24,5 млн тонн.
Водночас загалом для українського фуражного зерна він підвищений на 0,1 млн тонн – до 26,97 млн тонн за рахунок такого ж скорочення перехідних залишків на кінець цього МР – до 4,08 млн тонн.
Загалом оновлений світовий прогноз урожаю пшениці у 2023/24 МР покращено на 0,66 млн тонн – до 787,36 млн, тоді як прогноз світового експорту пшениці підвищено на 1,34 млн тонн – до 213,47 млн тонн. Прогноз кінцевих запасів пшениці у світі експерти, навпаки, переглянули в бік зниження на 0,56 млн тонн – до 258,27 млн тонн.
Що стосується кукурудзи, то прогноз її світового виробництва у квітні знижено на 2,38 млн тонн – до 1 млрд 227,86 млн тонн, тоді як експорту – лише на 0,47 млн тонн, до 200,59 млн тонн. Мінсільгосп США також знизив оцінку перехідних запасів – на 2,35 млн тонн, до 318,28 млн тонн.
Як повідомлялося, в Україні поліпшення оцінок експорту зерна цього маркетингового року пояснюють нарощуванням обсягу транспортування його новим морським коридором під контролем ВМС ЗСУ.
