Інвестиційний банк Goldman Sachs підвищив свій прогноз щодо ціни золота на кінець 2025 року до $3 700 за унцію, збільшивши попередню оцінку на $400. Аналітики банку очікують, що в умовах зростаючих ризиків рецесії та посиленого попиту з боку центральних банків вартість золота може коливатися в діапазоні від $3 650 до $3 950 за унцію. У разі реалізації негативних сценаріїв, таких як економічний спад у США, ціна може досягти $4 500 за унцію.
Історична динаміка цін на золото за останні 10 років.
2015-2018 роки: Ціна золота залишалася в діапазоні $1 100-$1 300 за унцію.
2019-2020 роки: Зростання до $1 500-$2 000 за унцію на тлі глобальних економічних невизначеностей.
2021-2022 роки: Стабілізація в межах $1 800-$1 900 за унцію.
2023-2024 роки: Поступове збільшення до $2 400 за унцію.
2025 рік: Досягнення рекордних рівнів, що перевищують $3 200 за унцію.
Ціни на золото традиційно зростають у періоди геополітичної нестабільності та економічних криз, оскільки інвестори розглядають цей метал як надійний актив-притулок.
Згідно з указом президента Дональда Трампа, США вводять додаткові мита на товари з низки країн. Розмір тарифів варіюється залежно від торговельних відносин із Вашингтоном. Найбільші обмеження запроваджуються проти Камбоджі, В’єтнаму та Шрі-Ланки.
Країни з найвищими митами
Камбоджа – 49%
В’єтнам – 46%
Шрі-Ланка – 44%
Таїланд – 36%
Китай – 34%
Бангладеш – 34%
Тайвань – 32%
Індонезія – 32%
Швейцарія – 31%
Південна Африка – 30%
Пакистан – 29%
Японія – 24%
Малайзія – 24%
Південна Корея – 25%
Європейський союз – 20%
Ізраїль – 17%
Філіппіни – 17%
Велика Британія – 10%
Бразилія – 10%
Сінгапур – 10%
Чилі – 10%
Україна – 10% (базовий тариф без додаткових обмежень)
Мита набудуть чинності з 9 квітня 2025 року. Крім того, базовий тариф у 10% застосовуватиметься до всіх товарів, що збільшує загальну ставку для країн з уже встановленими митами. Наприклад, китайські товари обкладатимуться 44% (34%+10%), а товари з ЄС – 30% (20%+10%).
Канада і Мексика поки що не підпадають під дію взаємних тарифів.
Причини введення мит
Президент Трамп назвав ці заходи «дзеркальними санкціями», підкресливши, що вони покликані компенсувати нечесні торговельні практики інших країн. За його словами, США не можуть дозволити собі бути «економічною мішенню» і повинні захищати своїх виробників.
За даними Bloomberg, заходи торкнуться світового ринку обсягом 33 трлн доларів. Під удар потрапляють країни від Китаю до Бразилії, а обсяг їхнього експорту в США може скоротитися від 4% до 90%. Середні тарифи можуть зрости на 15%, що спровокує зростання інфляції в США і підвищить ризик рецесії.
Крім того, адміністрація Трампа продовжує посилювати торговельні заходи, раніше введені з 2017 року. Зокрема:
Введено додатковий 20% податок на весь імпорт з Китаю.
Діє глобальний 25% тариф на сталь і алюміній.
Введено 25% мита на імпорт автомобілів і запчастин (з 3 квітня 2025 року).
Очікувані наслідки
Експерти прогнозують, що за максимального сценарію середні тарифи в США зростуть до 2%, що може призвести до скорочення ВВП на 4% і зростання цін на 2,5% у найближчі два-три роки.
Найбільших втрат зазнають Китай, ЄС та Індія, хоча їхні економіки, ймовірно, витримають цей удар. Країни Південно-Східної Азії, Канада та Мексика відчують значний негативний вплив на свою торгівлю зі США.
Ф’ючерси на золото можуть зрости в ціні до $3,2 тис. за унцію в четвертому кварталі поточного року на тлі підвищеного попиту на захисні активи, вважають аналітики швейцарського банку UBS.
Попередній прогноз передбачав зростання котирувань до $3 тис. за унцію, проте ф’ючерси подолали цю позначку минулого тижня.
Ескалація торговельних конфліктів підкреслює роль дорогоцінного металу як активу «тихої гавані», зазначили експерти UBS під керівництвом Вейна Гордона і Джованні Стауново. На їхню думку, додатковий попит на золото підстьобнуть побоювання рецесії в США.
«Ми, як і раніше, вважаємо, що рішення мати в інвестиційному портфелі близько 5% золота буде оптимальним з точки зору довгострокової диверсифікації», – написали вони.
Тим часом засновник та інвестиційний директор DoubleLine Capital Джеффрі Гундлах встановив ще більш оптимістичну цільову вартість для золота – $4 тис. за унцію.
«Золото продовжує ралі, про яке ми говорили вже кілька років, – сказав інвестор, який отримав прізвисько «король облігацій». – Я зроблю сміливий прогноз і скажу, що золото добереться до позначки $4 тис.».
Гундлах додав, що не впевнений, що це станеться цього року. Водночас він зазначив, що купівля золота з боку центробанків зростає «за дуже, дуже різкою траєкторією», і це навряд чи зміниться найближчим часом.
На його думку, ймовірність рецесії в американській економіці в поточному році становить близько 60%.
Квітневі ф’ючерси на золото слабо змінюються в ціні вдень у понеділок і торгуються на рівні $3002,8 за унцію. З початку року вартість золота зросла на 12,7%.
Як зазначає MarketWatch, у січні 1980 року – у розпал періоду особливо високої інфляції в США, що перевищувала 14%, – котирування золота досягали $873 за унцію. З урахуванням інфляції в перерахунку на сучасні гроші це становить близько $3,580 тис. за унцію, за даними Dow Jones Market Data.
Міністерство сільського господарства США (USDA) скоригувало прогноз експорту Україною пшениці на 2024/25 маркетинговий рік (МР, липень 2024-го – червень 2025-го) та знизило його на 0,5 млн тонн, до 15,5 млн тонн, а кукурудзи – на 1 млн тонн, до 22 млн тонн.
В оновленому прогнозі USDA за лютий зазначається, що у 2024/25 МР показники виробництва пшениці та кукурудзи в Україні залишаться відповідно на рівні 22,9 млн тонн і 26,5 млн тонн.
При цьому прогнозується несуттєве збільшення виробництва та споживання пшениці, однак, на думку USDA, обсяги торгівлі та кінцеві запаси будуть нижчими. Відповідно, прогноз щодо світового виробництва пшениці підвищено на 0,6 млн тонн – до 793,8 млн тонн, завдяки зростанню виробництва в Казахстані (+0,6 млн тонн, до 18,6 млн тонн) та Аргентині (+0,2 млн тонн, до 17,7 млн тонн).
Світове споживання пшениці також зросте на 1,8 млн тонн, до 803,7 млн тонн завдяки більшому використанню в ЄС, Казахстані, Таїланді та Україні фуражного зерна та перехідних залишків.
При цьому світова торгівля пшеницею скоротиться на 3 млн тонн – до 209 млн тонн, через скорочення експорту ЄС (-1,0 млн тонн, до 28,0 млн тонн), Мексики, РФ (-0,5 млн тонн, до 45,5 млн тонн), Туреччини та України (-0,5 млн тонн, до 15,5 млн тонн). Найбільше скорочення очікується в Китаї – на 2,5 млн тонн, до 8,0 млн тонн, що буде найнижчим показником імпорту останні п’ять років, хоча торік ця країна була провідним світовим постачальником пшениці.
Схожа картина очікує й світові кінцеві запаси на 2024/25 МР, які, за оновленим прогнозом, знизяться на 1,3 млн тонн – до 257,6 млн тонн, через скорочення в Китаї, яке частково компенсується збільшенням запасів у Росії, Казахстані та Україні.
На світовому ринку кукурудзи в 2024/25 МР передбачається скорочення всіх показників. У світовому виробництві кукурудзи очікується спад на 1,9 млн тонн – до 1 млрд 212,5 млн тонн, в основному за рахунок Аргентини (-1,0 млн тонн, до 50,0 млн тонн) через зниження врожайності внаслідок спеки та Бразилії (-1,0 млн тонн, до 126,0 млн тонн) та через повільну сівбу.
Основні зміни у світовій торгівлі кукурудзою стосуються зменшення прогнозованого експорту кукурудзи з Бразилії (-1,0 млн тонн, до 46,0 млн тонн), України (-1,0 млн тонн, до 22,0 млн тонн) та Південної Африки. Зовнішні кінцеві запаси кукурудзи на 2024/25 МР знижено на 3 млн тонн, до 290,3 млн тонн.
Міністерство сільського господарства США (USDA) знизило прогноз виробництва Україною зерна на 13%, експорт – на 26% з огляду на вичерпані в країні запаси.
Згілно з прогнозом за лютий, кінцеві запаси зерна в країні в 2024-2025 маркетинговому році (МГ, липень-червень) оцінюються в 1,8 млн тонн, що на 19% більше торішніх, проте це значно менше, ніж було до повтомасштабнго вторгення в лютому 2022 року.
ЄС залишиться важливим напрямком для України з огляду на лібералізацію торгової політики та географічну близькість. Водночас українські експортери продовжують повертати свої традиційні ринки, що стало можливим завдяки ефективній роботі чорноморських портів, йдеться у звіті.
Як прогнозує Мінсільгосп США, урожай пшениці в 2024/25 МР в Україні становитиме 22,9 млн тонн, що відповідає минулорічним показникам, але її експорт скоротиться на 19% – до 15 млн тонн. Врожай ячменю буде на 3% нижчим, ніж у сезоні-2023/24, і оцінюється в 5,9 млн тонн, а експорт становитиме 2,6 млн тонн. Прогноз щодо виробництва жита понижено на 18% – до 190 тис. тонн.
Жито стало нішевою культурою для українських аграріїв, тому його виробництво та експорт можуть значно різнитися рік від року, зазначили в Мінсільгоспі США.
Найбільше скорочення в USDA прогнозують по кукурудзі, виробництво якої скоротиться на 24% порівняно з 2023/24 МР – до 24,6 млн тонн, тоді як експорт впаде на 33% – до 19,6 млн тонн. Кінцеві запаси зернової прогнозуються на рівні 722 тис. тонн, що трохи більше, ніж попереднього року, але значно нижче 2,8 млн тонн, що були в резерві на кінець сезону-2022/23.
За даними Swedbank, економіка Латвії 2025 року продемонструє зростання на рівні 2,2%, а 2026 року темпи прискоряться до 2,8%. Після скорочення ВВП на 0,2% у 2024 році вже до кінця року з’явилися ознаки відновлення, що створює позитивні очікування для наступного періоду.
Основними драйверами зростання стануть: збільшення обсягів експорту, зростання споживання домашніх господарств, збільшення державних інвестицій.
Ринок праці в Латвії залишається стабільним: рівень безробіття продовжує знижуватися, а заробітні плати демонструють зростання, хоча темпи збільшення сповільнюються. Інфляція у 2025 році прогнозується на рівні 2,6%, що є помірним показником.
Одним із ключових викликів для економіки залишається реалізація проєктів, що фінансуються Фондом ЄС із відновлення та стійкості (RRF). Усі заплановані проєкти мають бути завершені до середини 2026 року, і їхнє успішне впровадження може стати каталізатором для подальшого економічного зростання.
