Міністерство сільського господарства США (USDA) підвищило прогнози виробництва пшениці з України у 2023/24 маркетинговому році (МР, вересень 2023-го – серпень 2024-го) на 0,9 млн тонн – до 23,4 млн тонн, а також її експорту на 1,5 млн тонн – до 14 млн тонн.
Згідно з січневим звітом американського відомства, кінцеві запаси України будуть також вищими на 1,8 млн тонн і становитимуть 4,38 млн тонн.
Що стосується кукурудзи, то її врожай, експорт і кінцеві запаси в Україні USDA залишило без змін: 30,5 млн тонн, 21 млн тонн і 6,82 млн тонн відповідно.
Загалом оновлений світовий прогноз урожаю пшениці у 2023/24 МР поліпшено на 1,9 млн тонн – до 784,91 млн за рахунок позитивного перегляду оцінок для України та РФ на тлі зниження прогнозу для Китаю. Підвищено також прогноз світового експорту пшениці на 2,35 млн тонн, до 209,54 млн тонн. Прогноз кінцевих запасів пшениці у світі експерти також переглянули в бік підвищення на 1,83 млн тонн – до 260,03 млн тонн.
Що стосується кукурудзи, то прогноз її світового виробництва в січні підвищено на 0,0137 млн тонн, до 1,235 млн тонн, експорт знижено – на 0,57 млн тонн, до 200,89 млн тонн. Кінцеві запаси будуть вищими на 10 млн тонн і становитимуть 325 млн тонн.
Світовий банк покращив прогноз економічного зростання в Узбекистані цього і наступного року. В опублікованій 5 жовтня доповіді про економіку регіону Європи та Центральної Азії говориться, що зростання ВВП Узбекистану наблизиться до 5,5% у 2023 році (+0,4 п. п. порівняно з червневим прогнозом) і може поступово прискоритись у середньостроковій перспективі, досягнувши 5,6% (+0,2 п. п.) та 5,8% у 2024 та 2025 роках, відповідно.
Зростання споживання в 2023 році знизиться, що пов’язано з обсягами грошових переказів, що зменшуються, з Росії.
Очікується прискорення зростання імпорту цього року. Його обсяги продовжуватимуть зростати у середньостроковій перспективі для підтримки темпів модернізації економіки.
Із зменшенням грошових переказів поточний дефіцит платіжного балансу країни досяг 6,3% у першому півріччі і продовжуватиме збільшуватися.
За прогнозами, бюджетний дефіцит збільшиться до 5% ВВП у 2023 році через високі витрати в секторі енергетики, вищі витрати на освіту, заробітну плату, пенсії та допомогу в державному секторі, а також у зв’язку зі зниженням надходжень доходів до бюджету.
Згідно з прогнозом, рівень інфляції у 2023 році становитиме 10,2% (2022 року — 11,4%), 2024 року — 10% і 2024 року — 9,9%.
Очікується, що уряд консолідує бюджет у середньостроковій перспективі, знизивши бюджетний дефіцит до 4% ВВП у 2024 році та 3,6% у 2025 році. Це буде пов’язано зі зниженням податкових пільг для державних підприємств, зменшенням витрат на енергетичні субсидії, а також збільшення фінансових надходжень від приватизації державних активів.
Очікується також, що держава буде дотримуватись власних обмежень на зовнішні запозичення. При цьому державний борг збільшився до 36% ВВП у 2023 році і досягне піку у 36,6% у 2024 році.
Міжнародний туризм у січні-липні 2023 року відновився на 84% від рівня допандемійного 2019 року, майже повне відновлення галузі можливе до кінця року, випливає з даних Всесвітньої туристської організації ООН (UNWTO).
Із січня по липень у світі було здійснено 700 млн туристичних поїздок, на 43% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Липень був найбільш завантаженим місяцем: у цей час було здійснено 145 млн турпоїздок, що становить близько 20% від загального числа за сім місяців.
“Але в міру відновлення турсектора йому також необхідна адаптація. Екстремальні погодні явища, овертуризм наголошують на необхідності створення інклюзивнішого, стійкішого сектору, щоб не тільки забезпечити відновлення туризму, а й переосмислити його”, – заявив генсек UNWTO Зураб Пололікашвілі.
Серед регіонів світу найкращі результати відновлення за сім місяців показали Близький Схід, Європа та Африка. За даними UNWTO, країни Близького Сходу прийняли на 20% більше туристів, ніж 2019 року. Країни Європи відновили турпотік на 91%, цьому посприяв стійкий попит на подорожі у жителів регіону, а також громадян США. В Африці кількість туристів досягла 92%, в Америці – 87% від рівня 2019 року.
В Азіатсько-Тихоокеанському регіоні відновлення прискорилося і досягло 61% від допандемійного рівня після відкриття багатьох напрямків наприкінці 2022 і на початку 2023 року.
“Результати показують, що міжнародний туризм, як і раніше, перебуває на правильному шляху і до 2023 року досягне 80-95% від допандемійного рівня. Відновлення продовжиться у вересні-грудні, хоча й більш помірними темпами через не надто активний попит і брак авіамаршрутів, особливо в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, де відновлення все ще перебуває на стриманому рівні”, – пояснили в організації.
У UNWTO очікують, що відкриття Китаю та інших азіатських напрямків продовжить стимулювати поїздки як усередині регіону, так і в інші частини світу.
Водночас складна економічна ситуація продовжує гальмувати відновлення міжнародного туризму 2023 року. Інфляція, що зберігається, і зростання цін на нафту призвели до збільшення витрат на транспорт і проживання. Це може вплинути на витрати туристів у частину року, що залишилася, оскільки вони дедалі частіше шукають оптимальне співвідношення ціни та якості, подорожують ближче до дому і здійснюють коротші поїздки.
Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings прогнозує середню ціну нафти за підсумками 2023 року на рівні $80 за барель, йдеться в черговому світовому економічному прогнозі (GEO).
Наступного року очікується зниження до $75 за барель, 2025 року – до $70 за барель.
За оцінками аналітиків агентства, курс японської ієни до долара США на кінець поточного року перебуватиме в районі 145 ієн/$1, наприкінці 2024 року – 135 ієн і наприкінці 2025 року – 125 ієн.
Курс єдиної європейської валюти в найближчі три роки становитиме 0,92 євро/$1.
Фунт стерлінгів, як очікується, у 2023-2024 роках перебуватиме на позначці $1,25, а у 2025 році – $1,2.
Прогноз для китайської валюти на кінець поточного року становить 7,2 юаня/$1, а на наступні два роки – 7,3 юаня/$1.
Мінсільгосп США у вересневому огляді знизив оцінку експорту рису з Індії наступного року до 17,5 млн тонн з 19 млн тонн за серпневим прогнозом. У поточному році експорт очікується в обсязі 20 млн тонн.
Світові ціни на рис злетіли до максимумів за 15 років на тлі експортних обмежень, запроваджених Індією, яка є найбільшим експортером рису у світі, зазначає Мінсільгосп США. У липні країна ввела заборону на експорт більшості сортів рису, потім – експортне мито на пропарений рис і мінімальну експортну ціну на басматі. Імпортери переключилися на інших великих постачальників – Таїланд і В’єтнам, унаслідок чого їхні експортні котирування зросли до найвищих рівнів з 2008 року.
При цьому і до введення Індією обмежень ціни на рис зростали на тлі високого попиту з боку імпортерів і зниження виробництва в низці країн.
У 2008 році Індія, на той момент другий за величиною експортер рису, також ввела експортні обмеження, що призвело до різкого зростання цін. Після зняття обмежень у 2011 році країна наростила поставки на світовий ринок і наступного року стала найбільшим експортером, відтоді утримуючи цю позицію. У 2022 році Індія експортувала трохи більше, ніж наступні за нею чотири постачальники разом узяті, що склало близько 40% від глобальних поставок. З 2020 року країна поставляла білий рис за найнижчими цінами, особливо в африканські країни на південь від Сахари. Очікується, що різке зростання цін помітно позначиться на цих країнах, які залежать від імпорту.
Незважаючи на значне підвищення експортних цін, вони так і не досягли рекордних рівнів 2008 року, оскільки цього разу обмеження на експорт менш суворі. Крім того, В’єтнам, який зупинив експорт у 2008 році, зараз продовжує поставки.
За прогнозом Мінсільгоспу США, світовий експорт рису поточного року становитиме 53,11 млн тонн (56,12 млн тонн минулого). Наступного року поставки можуть скоротитися до 52,1 млн тонн (прогноз було знижено з 53 млн тонн, згідно з серпневою оцінкою).
Міністерство сільського господарства США (USDA) поліпшило прогноз урожаю пшениці в Україні у 2023/24 маркетинговому році (МР), який розпочався, з 21 млн тонн до 22,5 млн тонн, кукурудзи – з 27,5 млн тонн до 28 млн тонн у зв’язку з більшими, ніж очікувалося, посівними площами і другою в історії врожайністю.
У вересневому прогнозі відомства також підвищено оцінки експорту пшениці з 11 млн тонн до 11,5 млн тонн, тоді як для кукурудзи вони збережені незмінними – 19,5 млн тонн.
USDA підвищило прогноз внутрішнього споживання для пшениці з 8,1 млн тонн до 8,8 млн тонн, зберігши його для кукурудзи 5,5 млн тонн, але одночасно підвищивши прогноз її перехідних залишків до 4,43 млн тонн з 3,89 млн тонн.
Загалом же світовий прогноз урожаю пшениці у 2023/24 МР знижено на 56 млн тонн – до 787,3 млн тонн, що на 3,25 млн тонн менше, ніж торік, через зменшення виробництва в Австралії, Канаді, Аргентині та ЄС, що не зможе компенсуватися збільшеним виробництвом України.
Погіршено також прогноз світової торгівлі пшеницею на 2,1 млн тонн – до 207,3 млн тонн порівняно з 219,9 млн тонн торік – через скорочення виробництва у згаданих країнах, що лише частково компенсується зростанням активності Росії та Казахстану.
У USDA зазначили, що подібне річне зниження світових поставок пшениці відбувається вперше з 2018/19 МР. У відомстві також очікують скорочення світових перехідних запасів на 7 млн тонн – до 258,6 млн тонн, що буде найнижчим рівнем з 2015/16 МР.
