Міністерство сільського господарства США (USDA) у серпневому звіті підвищило прогноз урожаю пшениці в Україні в сезоні-2024/2025 маркетингового року (МР, липень 2024/червень 2025-го) на 10,8% – до 21,6 млн тонн, а експорт – на 7,7% до 14 млн тонн.
Аналітики також переглянули в бік збільшення внутрішнє споживання пшениці в Україні на 10,5% – до 7,4 млн тонн. У сезон Україна увійде зі стартовими залишками 770 тис. тонн, тоді як місяцем раніше вони становили 1,08 млн тонн. USDA очікує, що до кінця 2024/2025 МР у країні залишиться 1,05 млн тонн пшениці, що на 9,4% вище липневого прогнозу.
Водночас світове виробництво пшениці в сезоні-2024/2025 USDA прогнозує на рівні 798,28 млн тонн (+2,18 млн тонн до минулого прогнозу), а світовий експорт – 214,86 млн тонн (+1,98 млн тонн). Прогноз кінцевих запасів пшениці у світі експерти знизили до 256,62 млн тонн (- 1,97 млн тонн).
Посівні площі в сезоні-2024 залишилися на рівні попереднього року, проте спостерігається їх перерозподіл між культурами: зменшилися площі під зерновими на 6% та зросли під олійними – під соняшником на 2%, соєю – на 11%, повідомили в міжнародній науково-дослідній сільськогосподарській компанії Corteva Agriscience в Україні.
Як уточнила керівник відділу маркетингу компанії Олександра Бєлаш на засіданні Медіаклубу в Києві в середу, скорочення площ під зерновими культурами зумовлене зниженням цін на готову продукцію і, відповідно, низькою дохідністю вирощування. І, навпаки, під олійними їх збільшено через зростання цін на готову продукцію.
У Corteva Agriscience, зокрема, прогнозують розширення площ під озимим ріпаком під урожай 2025 року.
Асортимент насіння кукурудзи Corteva у 2024-2025 роках налічуватиме 44 гібриди в усіх групах стиглості, а соняшнику – 31 гібрид для різних технологій вирощування.
При цьому компанія також проанонсувала вихід на ринок новинок засобів захисту рослин і розширення біологічного портфеля продуктів, які допоможуть клієнтам збільшувати ефективність господарювання.
Національний банк України (НБУ) погіршив свої прогнози міграції українців: якщо у квітні цього року він очікував відтоку цьогоріч 200 тис. і припливу наступного року 0,4 млн, то тепер оцінює відтік цьогоріч у 400 тис., а наступного – у 300 тис.
“Це припущення погіршено порівняно з квітневим Інфляційним звітом у зв’язку зі значною руйнацією української енергетичної системи, що супроводжується тривалими вимкненнями е/е та посилює ризики для опалювального сезону”, – наголошується у липневому інфляційному звіті регулятора, опублікованому в п’ятницю.
Нацбанк додає, що окрім побутових складнощів, часті відключення негативно впливають на виробничі процеси, що зменшує економічну активність і попит на робочу силу, додатково стимулюючи міграцію.
В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном, цього року до 6,7 млн, а наступного – до 7 млн.
НБУ посилається на дані ООН, згідно з якими за перше півріччя цього року кількість мігрантів за кордоном зросла на 240 тис. – до 6,6 млн осіб.
У новому звіті Нацбанк переніс очікуваний термін початку повернення українців додому з 2025 року на 2026 рік. За його прогнозами, уже в першому кварталі 2026 року додому можуть повернутися 200 тис. українців і ще стільки ж – до кінця року, хоча у квітневому інфляційному звіті чистий приплив 2026 року оцінювали у 800 тис. осіб.
Центробанк пояснює зміну своїх прогнозів як погіршенням умов життя в Україні, зокрема через перебої з енергопостачанням, так і фактором більшої адаптації українців за кордоном через довгу тривалість перебування.
Таким чином, чисельність співвітчизників-мігрантів за кордоном на кінець 2026 року НБУ тепер припускає на рівні 6,6 млн проти 5,3 млн у квітневому інфляційному звіті.
Зазначається, що кількість внутрішньо переміщених осіб також залишатиметься значною, бо, згідно з опитуваннями, значній їхній частині нікуди повертатися через значні руйнування житлової інфраструктури.
“Наразі переважають негативні ризики ще більшого відтоку мігрантів за кордон, меншого та пізнішого їхнього повернення. Вагомими чинниками цього можуть стати законодавчі рішення урядів країн-реципієнтів щодо поглиблення інтеграції українських мігрантів у країнах перебування, а їхніх дітей – в освітніх системах країн перебування, та, відповідно, збільшення схильності до об’єднання родин за кордоном”, – зазначає регулятор.
Нацбанк вважає, що це негативно впливатиме на пропозицію робочої сили, споживчий попит і стримуватиме зростання економіки.
“Значні зміни в структурі економіки та збільшення потреб у кваліфікованій робочій силі призводитимуть до подальшого посилення диспропорцій на ринку праці, що стимулюватиме зростання зарплат, яке буде вищим за зростання продуктивності в окремих секторах”, – прогнозує регулятор.
З іншого боку, швидке відновлення житла, інфраструктури та збільшення кількості робочих місць завдяки пожвавленню економіки можуть зумовити більш активне повернення мігрантів, вказує центробанк.
Українська зернова асоціація (УЗА) знизила оцінку потенційного врожаю зернових і олійних у 2024 році на 2,8 млн тонн порівняно з попереднім прогнозом – до 71,8 млн тонн, повідомила пресслужба асоціації.
«Поточний прогноз ґрунтується на середніх погодних умовах за останні п’ять років, тому поліпшення або погіршення цих умов навесні та влітку вносять свої корективи. Чергове зниження прогнозу врожаю в новому сезоні спричинене спекотною та посушливою погодою в Україні в липні цього року, що негативно вплинула на потенційну врожайність пізніх зернових та олійних культур», – зазначається в повідомленні.
На думку експертів, за таких умов експорт у новому сезоні 2024/2025 становитиме 41 млн тонн, що на 2,5 млн тонн менше за попередній прогноз. Минулого сезону, що завершився 30 червня, за оцінкою УЗА, експорт зернових та олійних становив 57,5 млн тонн зернових та олійних. Отже, падіння експорту порівняно з минулим сезоном може скласти понад 16 млн тонн.
Урожай пшениці у 2024 році УЗА оцінює на рівні 19,8 млн тонн (у 2023 – 22 млн тонн). Потенційний експорт пшениці у 2024/2025 МР може скласти близько 13 млн тонн з урахуванням того, що на початку сезону перехідні залишки склали майже 1 млн тонн.
УЗА звернула увагу, що в Україні через війну та значний відтік населення за кордон знизилося споживання пшениці. За оцінкою Мінагрополітики України споживання пшениці знизилося з 8 млн тонн – до трохи більше ніж 6 млн тонн.
Урожай ячменю 2024 року, за оцінкою УЗА, може скласти 4,95 млн тонн, що на 350 тис. тонн більше за попередню оцінку (2023 року – 5,8 млн тонн), а потенційний експорт у 2024/2025 МР очікується на рівні близько 2 млн тонн (торік експорт ячменю становив майже 2,5 млн тонн).
Очікування щодо врожаю кукурудзи в новому сезоні погіршуються через тривалий посушливий період у низці регіонів. УЗА оцінює прогноз урожаю кукурудзи на рівні 23,4 млн тонн, що на 2,1 млн тонн нижче за попередню оцінку та на 6,2 млн тонн менше за торішній врожай, який становив 29,6 млн тонн. При цьому потенційний експорт може скласти близько 18,5 млн тонн (минулого сезону експорт становив 29,3 млн тонн, зокрема за рахунок перехідних запасів кукурудзи).
Урожай соняшнику 2024 року можна очікувати на рівні 12,8 млн тонн, що на 0,9 млн тонн нижче за попередню оцінку (2023 – 14,2 млн тонн). Потенційний експорт може скласти до 250 тис. тонн, тоді як переробка соняшнику на рослинну олію може досягти 12,5 млн тонн. Минулого сезону переробка склала 13,5 млн тонн.
УЗА у 2024 році очікує врожай ріпаку на рівні 4,3 млн тонн (у 2023 – 4,5 млн тонн), при цьому експорт 2024/2025 МР – 3,4 млн тонн (поточного сезону – 3,7 млн тонн).
Щодо сої, то незважаючи на те, що аграрії збільшили площі під нею, несприятливі погодні умови не дадуть змоги отримати більший урожай через більш низьку врожайність культури, впевнені експерти. За їхньою оцінкою, врожай сої можна очікувати 2024 року на рівні 4,8 млн тонн, що на 0,7 млн тонн менше за попередню оцінку (2023 року – 4,9 млн тонн). Потенційний експорт у 2024/2025 МР може становити 3,5 млн тонн (минулого сезону – майже 3 млн тонн).
Як повідомлялося, УЗА у 2023 році оцінювала зібраний урожай на рівні 82,8 млн тонн зернових та олійних.
Міжнародні рейтингові агентства S&P Global і Fitch погіршили прогнози для китайського ринку житлової
нерухомості, незважаючи на анонсований Пекіном пакет заходів щодо його підтримки.
S&P прогнозує зниження продажів житла в КНР на 15% цього року, тоді як раніше очікувало їх зменшення на 5%. Згідно з прогнозом агентства, опублікованим у четвер, обсяг продажів житлової нерухомості у країні в поточному році становитиме менше ніж 10 трлн юанів ($1,4 трлн), що приблизно вдвічі нижче за піковий рівень, зафіксований у 2021 році.
Fitch цього тижня також погіршило прогноз продажів житла в КНР: тепер агентство очікує падіння продажів на 15-20% цього року, а не на 5-10%, як передбачалося раніше.
Зниження прогнозів свідчить, що рейтингові агентства не впевнені в успіху масштабного пакета заходів підтримки ринку, про запуск якого китайська влада оголосила в травні. Зокрема, він включає скасування нижньої межі ставок за іпотечними кредитами, а також зниження вимог до початкового внеску для покупців нерухомості з використанням іпотеки. Крім того, Пекін закликав владу міст із надлишковим фондом готових будинків викуповувати нерухомість за розумними цінами для її подальшого використання як доступного житла.
Ціни на новобудови у великих містах Китаю в травні знизилися за підсумками 11-го місяця поспіль. Згідно зі звітом Державного статистичного управління (ДСУ) КНР, вартість нового житла в 70 найбільших містах країни минулого місяця зменшилися на 3,9% у річному вираженні – максимально з червня 2015 року.
На частку нерухомості припадає приблизно 78% добробуту жителів Китаю, зазначає Bloomberg.
Інвестиційна група Dragon Capital переглянула прогноз середньорічного курсу гривні у 2024 році з 37,3 грн/$1 до 40 грн/$1, а курс на кінець року – з 39,0 грн/$1 до 42,0 грн/$1, проте зберегла прогноз зростання ВВП на рівні 4,0%.
“Ми очікуємо, що гривня продовжить контрольовано слабшати щодо долара США. Ми переглянули прогноз у зв’язку зі зміною підходів Нацбанку до управління валютним курсом на початку 2024 року”, – ідеться в прес-релізі групи у вівторок.
Згідно з оновленими оцінками Dragon Capital, зовнішня фінансова підтримка бюджету України партнерами цього року становитиме $37 млрд і підтримуватиме стійкість економіки.
“Хоча схвалення пакетів підтримки істотно затрималося, а загальна сума фінансування буде дещо меншою, ніж ми розраховували ($40 млрд), цих коштів буде достатньо, щоб утримати резерви НБУ на поточних рекордних рівнях близько поточних рекордних $43 млрд (колишній прогноз – $45 млрд) і профінансувати дефіцит бюджету без емісійного фінансування”, – зазначено в релізі.
Проте, додає інвестгрупа, ситуація з бюджетом залишається напруженою і потребуватиме мобілізації внутрішніх ресурсів. Закон про державний бюджет на 2024 рік потребує суттєвого перегляду, оскільки закладених у ньому видатків на оборону і безпеку явно недостатньо для адекватного фінансування армії протягом усього року.
“Також оновлений закон має враховувати вплив від посилення мобілізації, що, за нашими розрахунками, обійдеться бюджету всіх рівнів у $1,5-2,0 млрд (з урахуванням опосередкованого впливу на доходи). Загалом військові витрати загального фонду держбюджету необхідно буде збільшити принаймні на $9 млрд, щоб утримати їх на рівні минулого року”, – вважають у Dragon Capital.
Водночас, на думку компанії, це збільшення можна буде частково профінансувати скороченням невійськових видатків (наприклад, на обслуговування зовнішнього комерційного боргу після його реструктуризації) і додатковими доходами (податок на несподівані доходи банків, збільшення трансферту від НБУ, підвищення ставок акцизу на паливо).
Загалом, за очікуваннями інвестгрупи, уряду вдасться незначно скоротити дефіцит бюджету сектору державного управління цьогоріч до близько 1,6 трлн грн із 1,7 трлн грн торік (без урахування грантів) завдяки органічному збільшенню податкових надходжень від зростання економіки, додатковим заходам із наповнення дохідної частини бюджету та стриманому підходу до необроборонних видатків.
“Ослаблення курсу гривні не матиме вирішального впливу на динаміку дефіциту бюджету, адже частина військових видатків спрямовується на закупівлю імпортних товарів і компенсує податкові надходження, що залежать від курсу гривні. Однак слабша гривня допомагає знизити потреби у фінансуванні дефіциту бюджету внутрішніми запозиченнями, адже збільшує гривневий еквівалент міжнародної допомоги”, – наголошується в пресрелізі.
Водночас перегляд прогнозу курсу призвів до зниження оцінок номінального ВВП України цьогоріч до $190 млрд з $201 млрд і збільшення прогнозу держборгу на кінець року з 85% ВВП до 92% ВВП, хоча в абсолютних показниках прогноз підвищено незначно – з $164 млрд до $166 млрд.
У Dragon Capital припускають, що НБУ змінюватиме підходи до управління курсом відповідно до власної оцінки балансу ризиків для фінансової стабільності. Водночас рекордний рівень міжнародних резервів дасть змогу центробанку і далі утримувати ситуацію на валютному ринку під контролем і уникнути неконтрольованої девальвації за умови, що внутрішня економічна політика буде спрямована на збереження макроекономічної стабільності, а міжнародні партнери й надалі надаватимуть фінансову підтримку в мінімально необхідних обсягах, підкреслили в інвестгрупі.
З огляду на сповільнення інфляції та стабільні інфляційні очікування, помірна девальвація не несе ризиків для макрофінансової стабільності, проте підтримує конкурентоспроможність експорту, допомагає бюджету через зменшення потреб у фінансуванні та дає змогу знизити втрати резервів від первинних ефектів валютної лібералізації, вважають у Dragon Capital.
“Ми очікуємо, що НБУ виважено підходитиме до визначення подальшої динаміки курсу гривні, адже в умовах війни настрої населення залишаються вразливими, а визначити рівноважний рівень курсу стандартними методами навряд чи можливо з огляду на специфіку структури платіжного балансу, зумовлену війною”, – ідеться в пресрелізі.
Згідно з ним, прогноз інфляції у 2024 році поліпшено з 8% до 7,6%, а облікової ставки на кінець року – знижено до 13% з 15%.
В інвестгрупі пояснили збереження прогнозу збільшення ВВП у 2024 році на 4,0% відновленням експорту морськими портами та розвитком ВПК, які будуть основними драйверами економічного зростання цього року та переважать негативний вплив від посилення мобілізації та дефіциту електроенергії за припущення, що влада зможе організувати мобілізацію так, щоб обмежити негативний вплив на бізнес.
“За нашими оцінками, за збереження наявних потужностей енергосистеми та з урахуванням поточних можливостей імпорту, дефіцит електроенергії буде досить помірним влітку та восени, що дасть змогу підприємствам більшості галузей підтримувати обсяги виробництва на рівнях, близьких до поточних, а отже, збільшити їх порівняно з 2023 роком”, – вважають в інвестгрупі. Зростання буде особливо відчутним у секторах, діяльність яких була пригнічена через відсутність морського експорту, а саме – у виробництві руди, металургії, вантажоперевезеннях, додали в Dragon Capital.
Компанія також прогнозує, що завдяки відновленню роботи морських портів і більшому, ніж очікувалося, сільськогосподарському врожаю торік, експорт основних видів товарів цьогоріч зросте на 35% – до 109 млн тонн, що допоможе втримати зовнішньоторговельний дефіцит від подальшого розширення (його оцінку знижено до $29,0 млрд із $32,9 млрд), незважаючи на зростання імпорту та зниження світових цін на сільгосппродукцію.
