Міністерство сільського господарства США (USDA) в опублікованому липневому прогнозі поліпшило прогноз урожаю кукурудзи в Україні в 2023/24 маркетинговому році (МР), що розпочався, до 25 млн тонн із 24,5 млн тонн у червневому випуску, а прогноз експорту – до 19,5 млн тонн із 19 млн тонн.
Водночас загалом прогноз експорту фуражного зерна цього МР знижено з 21,53 млн тонн до 21,33 млн тонн через зменшення оцінки врожаю з 31,67 млн тонн до 31,47 млн тонн.
Щодо пшениці прогноз збережено колишнім: урожай – 17,5 млн тонн, експорт – 10,5 млн тонн.
В оновленому випуску врожай пшениці в минулому 2022/23 МР USDA оцінило в 21,5 млн тонн проти 33,01 млн тонн роком раніше, а експорт – 16,8 млн тонн проти 18,84 млн тонн відповідно за скорочення перехідних залишків з 5,27 млн тонн до 1,63 млн тонн.
Урожай фуражного зерна, на думку Мінсільгоспу США, торік впав до 33,93 млн тонн із 53,51 млн тонн у 2021/22 МР, тоді як експорт – лише до 30,75 млн тонн із 32,93 млн тонн через скорочення перехідних залишків із 8,67 млн тонн до 2,16 млн тонн.
Зокрема, врожай кукурудзи в минулому МР знизився до 27 млн тонн із 42,13 млн тонн роком раніше, притому що експорт зріс до 28 млн тонн із 26,98 млн тонн, зокрема завдяки зниженню перехідних залишків із 7,59 млн тонн до 1,39 млн тонн.
У четвер, 13 липня, у західних, Вінницькій, Житомирській областях прогнозуються дощі з грозами, вдень в окремих районах град та шквали 15-20 м/с, на Закарпатті та Прикарпатті значні дощі, на решті території без опадів, повідомляє Укргідрометцентр.
Вітер південно-західний із переходом на заході та півночі України на північно-західний, 7-12 м/с.
Температура вночі 12-17°, у південній частині до 20°, вдень 26-31°, в Одеській області до 35°, у західних і східних областях 22-27°.
У Києві в четвер без опадів. Вітер південно-західний із переходом на північно-західний, 7-12 м/с. Температура вночі 15-17°, вдень близько 30°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського. Бориса Срезневського в Києві 13 липня найвища температура вдень була 34,1° у 1936 р., найнижча вночі 8,2° у 1904 р.
У п’ятницю, 14 липня, в Україні, крім західних і більшості північних областей, очікуються короткочасні дощі та грози, в окремих районах град і шквали 15-20 м/с.
Вітер переважно північно-західний, 7-12 м/с. Температура вночі 15-20°, у південній частині до 23°, вдень 22-27°, на півдні 30-32°.
У Києві в п’ятницю прогнозуються короткочасні дощі, грози. Вітер північно-західний, 7-12 м/с. Температура вночі 18-20°, вдень 24-26°.
Перший віцепрем’єр-міністр економіки України Юлія Свириденко прогнозує, що роздрібна ціна дизельного пального впродовж місяця збільшиться на 5 грн/літр, бензину – на 7-8 грн/літр.
“Ми бачимо і прогнозуємо разом з операторами АЗС, що до кінця липня зростання буде на 5 грн на дизпаливо і 7-8 грн – на бензин”, – сказала вона в ефірі національного марафону у вівторок.
Свириденко уточнила, що арифметично повернення на довоєнний рівень акцизів на моторне паливо і підвищення ПДВ на нього може призвести до зростання ціни ДП на суму до 8 грн/літр, бензину – до 11 грн/літр. Водночас накопичені запаси пального і відсутність дефіциту не повинні призвести до різкого зростання цін.
“Ми бачимо, що не буде різкого зростання ціни. Є кілька факторів – немає дефіциту, є запаси, ринок у Європі залитий ресурсом, тому різких стрибків не буде. Багато що, звісно, залежить від цінової кон’юнктури у світі, але на сьогодні ми не очікуємо різких коливань”, – додала вона.
Як повідомлялося з посиланням на директора А-95 Сергія Куюна, ціни на паливо не підніматимуться одразу з 1 липня, але зростатимуть поступово. За його словами, на 11 грн/л зросте податкове навантаження на бензин, на 8 грн/л – на дизпаливо, на 3 грн/л – на скраплений газ.
“Якусь частину, мінімум, 2-3 грн/л, на себе заберуть мережі, але дизпаливо додасть стовідсотково 5 грн/л, бензин – 7-8 грн/л. По газу на ті ж 3 грн/л ціна і підвищиться”, – прогнозував він у коментарі “Енергореформі” за кілька днів до кінця червня.
Багато чого залежатиме від закупівельної вартості нафтопродуктів, більша частина яких імпортується. На думку Куюна, якщо світові ціни проваляться, то будуть передумови для того, щоб вони компенсували підвищення податкового навантаження.
У середині березня 2022 року Рада ухвалила закон про додаткові податкові стимули для підтримки бізнесу під час війни, спрямований, зокрема, на утримання цін на паливо. Згідно з ним, тимчасово, на період дії воєнного стану, на паливо встановлювали нульовий акциз і ПДВ у 7% замість 20%.
21 вересня 2022 року Рада ухвалила законопроєкт №7668-д про повернення акцизів на моторне пальне, встановивши їх на бензин і дизель у розмірі EUR100 (тут і далі 1000 літрів), на скраплений газ, бутан та ізобутан – EUR52, на альтернативне моторне пальне та біодизель – EUR100.
ПДВ для всіх видів палива залишився на рівні 7%. Але згідно з цим законом, з 1 липня 2023 року податки на паливо повертаються на довоєнний рівень: ПДВ – до 20%, акциз на бензин – до EUR213, на дизпаливо – до EUR140 за 1000 л.
Орієнтовний валовий збір зернових, зернобобових і круп’яних культур в Україні, з урахуванням площ під озимими і посіяними ярими культурами, у 2023 році може скласти близько 49,6 млн тонн порівняно з 53,1 млн тонн роком раніше, повідомили в аналітичному агентстві “АПК-Інформ” із посиланням на Укргідрометеоцентр.
“Аналіз особливостей метеорологічних умов вегетації зернових, зернобобових і круп’яних культур, стану посівів, наявних запасів продуктивної вологи в ґрунті та агрометеорологічні розрахунки дають змогу очікувати у 2023 році врожайність озимої пшениці на рівні 4, 3 тонни/га, озимого жита – 3,2 тонни/га, озимого ячменю – 3,5 тонни/га, ярого ячменю – 3,2 тонни/га, ярої пшениці – 3,7 тонни/га, вівса – 2,5 тонни/га, гороху – 2,3 тонни/га, кукурудзи – 6,5 тонни/га, проса – 2,1 тонни/га, гречки – 1,1 тонни/га”, – вказано в повідомленні.
Згідно зі звітом, агрометеорологічні умови для формування врожаю зернових культур нинішнього року в Україні виявилися задовільними. Але протягом вегетації спостерігалися окремі несприятливі періоди, які могли негативно позначитися на врожайності. Унаслідок надмірних дощів у квітні на полях низки областей відмічалося перезволоження ґрунту, що створювало складні умови для проведення та завершення сівби ранніх ярих зернових і зернобобових культур в оптимальні строки.
Переважаюча в травні погода (часті дощі, зниження температури повітря, підвищення відносної вологості в денний час, хмарність і тривалі роси) змогли стримати розвиток посушливих явищ.
У червні в Україні погода була зі значними температурними контрастами (…), спостерігався дефіцит ефективних опадів у багатьох районах південних, центральних та північних областей, що призвело до скорочення періоду вегетації, передчасного та одночасного дозрівання зерна ранніх хлібів у центральних та південних областях, констатували в Укргідрометеоцентрі.
Як повідомлялося, Мінагрополітики 2023 року прогнозує врожай зернових і зернобобових на рівні 46 млн тонн, що на 10-15% менше, ніж роком раніше. Водночас, це у 2,5 раза більше за внутрішню потребу України. Будь-якого ризику дефіциту зернових для внутрішніх цілей сьогодні немає, зазначили в міністерстві.
Міністерство аграрної політики та продовольства повідомило про завершення посівної кампанії, прогноз посівів ярих зернових і зернобобових перевищено на 4% – 5,672 млн га.
Згідно з повідомленням на сайті міністерства, це на 8,5% менше від минулорічних показників і на 25,1% менше, ніж у довоєнному 2021 році.
Посіви соняшнику та сої становили 5,307 млн га і 1,779 млн га відповідно, що на 5,9% і 3,3% менше від березневого прогнозу. Водночас вони перевищили минулорічні, зокрема, на 12,9% по соняшнику і на 46,8% по сої.
Уточнюється, що аграрії 2023 року перевищили прогнозні показники посівів по гороху і кукурудзі на 16% і 12% відповідно, відвівши під них 139,3 тис. га і 4,043 млн га. До минулого року гороху було посіяно на 6,3% більше, тоді як кукурудзи – на 12,8% менше.
План посівів гречки поточного року перевищено на 5% – 120,7 тис. га, а до минулого року зростання становило 60,3%.
Площі під вівсом також на 2% вищі за очікувані – 150,1 тис. га, проте на 5,8% нижчі за торішні.
Трохи не вийшли на прогнозні показники аграрії по ярій пшениці, під яку відведено 280 тис. га (98% плану). Однак площі під нею на 46,5% більші, ніж 2022 року, і на 59,1% більші за довоєнний 2021 рік, оскільки озимої пшениці було посіяно значно менше.
Не виконано прогноз на поточний рік і щодо посіву ярого ячменю, під який аграрії відвели 821,9 тис. га (79% плану), що на 13,6% нижче за торішні показники. Така сама ситуація з просом, під яким зайнято 51,1 тис. га, що становило 85% плану, однак це на 3,2% вище за показник минулого року.
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Наприкінці березня Мінагрополітики прогнозувало, що 2023 року посівні площі зернових і зернобобових культур становитимуть 10,24 млн га, що на 1,4 млн га менше за показник 2022 року, тоді як під олійними вони зростуть на 0,92 млн га – до 8,85 млн га.
Європейський центральний банк (ЄЦБ) підвищив прогнози інфляції в єврозоні на 2023-2025 рр., водночас погіршивши оцінку зростання ВВП у найближчі два роки.
Згідно з новими прогнозами, опублікованими ЄЦБ за підсумками засідання, що відбулося в четвер, темпи зростання споживчих цін у єврозоні цього року становитимуть 5,4%, наступного року – 3%, у 2025 році – 2,2%. У березні очікувалося, що інфляція перебуватиме на рівні відповідно 5,3%, 2,9% і 2,1%.
Базова інфляція, що не враховує вартість продуктів харчування та енергоносіїв, як очікується, в поточному році становитиме 5,1%, перш ніж сповільнитися до 3% у 2024 році та до 2,3% у 2025 році.
Прогноз підвищення ВВП єврозони на 2023 рік знижено до 0,9% з раніше передбачуваного 1%, на майбутній рік – до 1,5% з 1,6%. Оцінка темпів економічного зростання у 2025 році залишилася без зміни – 1,6%.
