Національний банк України (НБУ) поліпшив прогноз зростання валового внутрішнього продукту країни у 2023 році до 2% з 0,3% у січневому прогнозі, що багато в чому пов’язано зі зниженням ризиків безпеки, відновленням енергетичної системи, а також м’якою фіскальною політикою.
“Економіка вже цього року повернеться до зростання, яке прискориться в наступні роки на тлі закладеного в прогнозі зниження ризиків безпеки. З огляду на швидке відновлення енергетичної системи, а також м’яку фіскальну політику, прогноз економічного зростання у 2023 році поліпшено з 0,3% до 2%”, – повідомляється в прес-релізі НБУ в четвер.
Зазначається, що зниження ризиків безпеки з наступного року, яке допускається в базовому сценарії прогнозу НБУ, сприятиме прискоренню економічного зростання – до 4,3% у 2024 році та до 6,4% у 2025 році.
Крім того, деокупація територій і повноцінне відкриття чорноморських портів дадуть змогу поступово збільшити промислове виробництво і наростити врожаї.
Центробанк також очікує розширення внутрішнього попиту завдяки поверненню частини вимушених мігрантів.
Регулятор наголосив, що за умови реалізації припущень щодо ситуації з небезпекою суттєвих дефіцитів електроенергії надалі не передбачається, за винятком локальних та ситуативних дефіцитів у другому півріччі.
Водночас, збільшення видатків бюджету на тлі значних обсягів міжнародної фінансової допомоги підтримає економічну активність та споживання.
Світовий банк прогнозує зростання економіки Узбекистану у 2023 році на 5,1%, тоді як у січні поточного року підтверджував свій жовтневий прогноз зростання ВВП країни на 4,9%.
“Очікується, що в Узбекистані економічне зростання досягне 5,1% у 2023 році і поступово пришвидшиться у середньостроковій перспективі”, – йдеться в квітневому огляді банку Europe and Central Asia Economic Update.
Прогноз зростання ВВП на 2024 рік – 5,4%, на 2025 рік – 5,8%.
За оцінками експертів СБ, розв’язана Росією повномасштабна війна проти України та складнощі з транспортною логістикою, пов’язані із запровадженими проти РФ санкціями, як очікується, й надалі впливатимуть на зростання цін на продовольство та енергетичні ресурси та знизять приватне споживання.
Обсяги приватних інвестицій та торгівлі зростатимуть, а грошові перекази до Узбекистану стабілізуються порівняно з їхнім піком у 2022 році. Прогнозоване відновлення економіки Китаю може збільшити попит на експорт текстилю та продуктів з Узбекистану. Вищі доходи від експорту золота та міді, а також уповільнення державних інвестицій призведуть до скорочення бюджетного дефіциту до 3,3% ВВП у поточному році.
“Очікується, що уряд дотримуватиметься обмежень на зовнішні запозичення, що призведе до поступового зниження державного боргу та загального зовнішнього боргу до 32% та 55% від ВВП відповідно до 2025 року”, – наголошується у звіті.
Серед ризиків для економічного зростання Узбекистану експерти СБ назвали можливе суттєвіше скорочення економіки Росії, а також жорсткіші умови на глобальних фінансових ринках. Позитивні тренди для національної економіки включають можливе зростання світових цін на золото, природний газ і мідь, а також більш високе зростання продуктивності в країні, чому можуть сприяти структурні реформи.
За оцінкою ЦБ республіки, ВВП Узбекистану 2023 року зросте на 4,5-5%, За підсумками 2022 року він збільшився на 5,7%.
Міжнародне рейтингове агентство Moody’s Investors Service змінило прогноз для банківської системи США на “негативний” зі “стабільного”, йдеться в повідомленні агентства.
Таке рішення стало наслідком “стрімкого погіршення операційного середовища” після банкрутства Silicon Valley Bank, Signature Bank і Silvergate Bank.
“Не дивлячись на те, що Мінфін, Федрезерв і Федеральна корпорація зі страхування вкладів оголосили, що всі вкладники SVB і Signature Bank отримають повну компенсацію, швидке та істотне зниження довіри вкладників та інвесторів підкреслює ризики в плані управління активами й пасивами серед американських банків, що погіршуються підвищенням відсоткових ставок”, – ідеться в пресрелізі.
BANK, негативний, ПРОГНОЗ, РЕЙТИНГ, США
ОПЕК у своєму щомісячному звіті трохи підвищила оцінку попиту на нафту в 2021 і 2022 роках – на 70 тис. і 30 тис. барелів на добу відповідно, тобто оцінка зростання споживання нафти в 2022 році залишилася майже незмінною – 2,5 млн б/д, до 99,58 млн б/д.
Як ідеться в документі, було дещо знижено історичні дані попиту на нафту в IV кв. 2022 року в країнах ОЕСР Америки та Європи, а в країнах ОЕСР Азіатсько-Тихоокеанського регіону – дещо підвищено. “Аналогічно попит на нафту в державах, що не входять до ОЕСР, переглядається у бік підвищення у зв’язку з поліпшенням економічної активності в деяких країнах і відновленням попиту на нафту в Китаї після відмови від політики нульового поширення COVID-19”, – зазначають експерти ОПЕК.
Прогноз зростання світового попиту на нафту у 2023 році загалом залишається незмінним порівняно з оцінкою минулого місяця – 2,3 млн б/д, до 101,9 млн б/д.
Водночас ОПЕК трохи підвищила прогнози в перших трьох кварталах 2023 року і знизила в четвертому: у I кв. 2023 р. прогноз підвищено на 20 тис. б/д – до 101,28 млн б/д, у II кв. оцінку підвищено на 70 тис. б/д – до 100,77 млн б/д, у III кв. на 150 тис. б/д – до 102,14 млн б/д, а в IV кв. знижено на 120 тис. б/д – до 103,39 млн б/д.
“Зростання попиту на нафту скориговано донизу в I кварталі 2023 року і в II кварталі 2023 року, щоб урахувати очікуване зниження в регіоні ОЕСР через прогнозоване уповільнення економічної активності в країнах ОЕСР Америки та Європи. З іншого боку, попит на нафту в країнах, що не входять в ОЕСР, переглянутий у бік підвищення через поліпшення економічної активності в Китаї після скасування політики нульового поширення COVID-19, а також очікуваного поліпшення попиту на нафту в Росії”, – ідеться у звіті.
Попередні дані за січень 2023 року показують, що комерційні запаси нафти в країнах ОЕСР зросли на 34,9 млн барелів – до 2,8 млрд барелів. Це на 147 млн барелів вище, ніж на той самий час рік тому, але на 75 млн барелів нижче, ніж у середньому за останні п’ять років, і на 124 млн барелів нижче за середній показник за 2015-2019 роки. При цьому запаси нафти в січні зросли на 10,5 млн бар. – до 1,372 млрд бар (на 59 млн бар нижче, ніж у середньому за 2015-2019 роки), а нафтопродуктів – на 24,5 млн бар, до 1,43 млрд бар (на 65 млн бар нижче середнього показника за 2015-2019 роки).
Міністерство сільського господарства США (USDA) в березневому звіті збільшило прогноз експорту кукурудзи з України в 2022/2023 маркетинговому році (МР, липень-червень) на 1 млн тонн порівняно з даними за лютий – до 23,5 млн тонн з 22,5 млн тонн, тоді як для пшениці зберіг оцінку в 13,5 млн тонн.
Як вказується у звіті на сайті Мінсільгоспу США в четвер, прогноз виробництва кукурудзи в поточному МР збережено на рівні 27 млн тонн, а пшениці – 21 млн тонн.
Також у березневому прогнозі на 1 млн тонн знижено оцінку перехідних залишків кукурудзи в Україні наприкінці 2022/2023 МР – до 2,39 млн тонн із 3,39 млн тонн, і на 0,04 млн тонн для пшениці – до 4,17 млн тонн із 4,21 млн тонн.
При цьому оцінку внутрішнього споживання кукурудзи в Україні у 2022/2023 МР збережено на рівні 5 млн тонн, а пшениці – 4 млн тонн.
Загалом прогноз експорту фуражного зерна в Україні на 2022/23 МР у березневому прогнозі збільшено на 1,1 млн тонн – до 26,03 млн тонн із 24,93 млн тонн у лютому, а прогноз його виробництва збережено на позначці 34,16 млн тонн.
Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) і до 3 березня експортувала 32,54 млн тонн зернових культур, зокрема 18,8 млн тонн кукурудзи (-1% порівняно з аналогічним періодом попереднього року), 11,38 млн тонн пшениці (у 1,58 раза менше), 2,06 млн тонн ячменю (менше в 2,73 раза), 16,1 тис. тонн жита (менше в 10 разів) і 100,5 тис. тонн борошна (+47,8%).
Спад реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України в першому кварталі 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року сповільниться до 19% з 35% і 30,8% відповідно в четвертому і третьому кварталах 2022 року, такий прогноз Національний банк України опублікував в інфляційному звіті на своєму сайті.
Згідно з ним, із другого кварталу 2023 року економіка почне відновлення й одразу на 11,7% з огляду на низьку базу другого кварталу минулого року, коли спад становив 37,2%.
У третьому та четвертому кварталах цього року, як очікує Нацбанк, зростання сповільниться відповідно до 1,5% та 8,2%, а загалом за цей рік реальний ВВП зросте на 0,3% після падіння на 30,3% торік.
Оновлені НБУ оцінки динаміки ВВП гірші, ніж від жовтня минулого року, коли він очікував спаду економіки в першому кварталі цього року на 17,5% і зростання в другому на 13,9%, а загалом за рік – на 4%.
На наступний рік Нацбанк погіршив прогноз зростання з 5,2% до 4,1%, а у 2025 році очікує його прискорення на 6,4%.
“Базовий сценарій ґрунтується на припущеннях про запуск нової програми співпраці з МВФ, проведення злагодженої монетарної та фіскальної політики, поступове нівелювання квазіфіскальних дисбалансів, зокрема в енергетичній сфері. Також базовий сценарій передбачає відчутне зменшення безпекових ризиків від початку 2024 року, що сприятиме повноцінному розблокуванню морських портів, зниженню премії за суверенний ризик і поверненню в Україну вимушених мігрантів”, – наголошується у звіті.
Він також передбачає відсутність нових критичних пошкоджень від обстрілів, а також успішну роботу уряду із залучення міжнародної допомоги для енергетичного сектору та інтенсивне відновлення або заміну постраждалої інфраструктури.
НБУ уточнює, що базовий сценарій передбачає скорочення чистого відтоку з України цьогоріч до 0,8 млн із 8 млн торік і поступове їхнє повернення по 1,5-1,4 млн у 2024-2025 роках.
Центробанк додає, що цей прогноз також передбачає продовження активної міжнародної фінансової підтримки України в розмірі $38,6 млрд у 2023-му, $20 млрд у 2024-му і $8 млрд у 2025-му роках порівняно з $32,5 млрд минулого року.
Найсильнішим ризиком для цього сценарію Нацбанк називає затягування війни та її ескалацію, оцінюючи його ймовірність від 25% до 50%.
З імовірністю 15-25% Нацбанк допускає такі ризики, як посилену еміграцію та зростання енергодефіциту через пошкодження інфраструктури, а також розбалансування державних фінансів (замороження тарифів на ЖКП, скорочення міжнародної допомоги, емісійне фінансування дефіциту).
НБУ також називає серед помірних за впливом ризиків базового сценарію затримку програми з МВФ і припинення роботи “зернового коридору”, однак їхня ймовірність нижча – менше 15%.
Є у звіті і згадка про такий фактор, як “План Маршалла”, який може сильно вплинути і поліпшити макропрогноз, однак його ймовірність центробанк оцінює нижче 15%.
