ОПЕК у своєму щомісячному звіті трохи підвищила оцінку попиту на нафту в 2021 і 2022 роках – на 70 тис. і 30 тис. барелів на добу відповідно, тобто оцінка зростання споживання нафти в 2022 році залишилася майже незмінною – 2,5 млн б/д, до 99,58 млн б/д.
Як ідеться в документі, було дещо знижено історичні дані попиту на нафту в IV кв. 2022 року в країнах ОЕСР Америки та Європи, а в країнах ОЕСР Азіатсько-Тихоокеанського регіону – дещо підвищено. “Аналогічно попит на нафту в державах, що не входять до ОЕСР, переглядається у бік підвищення у зв’язку з поліпшенням економічної активності в деяких країнах і відновленням попиту на нафту в Китаї після відмови від політики нульового поширення COVID-19”, – зазначають експерти ОПЕК.
Прогноз зростання світового попиту на нафту у 2023 році загалом залишається незмінним порівняно з оцінкою минулого місяця – 2,3 млн б/д, до 101,9 млн б/д.
Водночас ОПЕК трохи підвищила прогнози в перших трьох кварталах 2023 року і знизила в четвертому: у I кв. 2023 р. прогноз підвищено на 20 тис. б/д – до 101,28 млн б/д, у II кв. оцінку підвищено на 70 тис. б/д – до 100,77 млн б/д, у III кв. на 150 тис. б/д – до 102,14 млн б/д, а в IV кв. знижено на 120 тис. б/д – до 103,39 млн б/д.
“Зростання попиту на нафту скориговано донизу в I кварталі 2023 року і в II кварталі 2023 року, щоб урахувати очікуване зниження в регіоні ОЕСР через прогнозоване уповільнення економічної активності в країнах ОЕСР Америки та Європи. З іншого боку, попит на нафту в країнах, що не входять в ОЕСР, переглянутий у бік підвищення через поліпшення економічної активності в Китаї після скасування політики нульового поширення COVID-19, а також очікуваного поліпшення попиту на нафту в Росії”, – ідеться у звіті.
Попередні дані за січень 2023 року показують, що комерційні запаси нафти в країнах ОЕСР зросли на 34,9 млн барелів – до 2,8 млрд барелів. Це на 147 млн барелів вище, ніж на той самий час рік тому, але на 75 млн барелів нижче, ніж у середньому за останні п’ять років, і на 124 млн барелів нижче за середній показник за 2015-2019 роки. При цьому запаси нафти в січні зросли на 10,5 млн бар. – до 1,372 млрд бар (на 59 млн бар нижче, ніж у середньому за 2015-2019 роки), а нафтопродуктів – на 24,5 млн бар, до 1,43 млрд бар (на 65 млн бар нижче середнього показника за 2015-2019 роки).
Міністерство сільського господарства США (USDA) в березневому звіті збільшило прогноз експорту кукурудзи з України в 2022/2023 маркетинговому році (МР, липень-червень) на 1 млн тонн порівняно з даними за лютий – до 23,5 млн тонн з 22,5 млн тонн, тоді як для пшениці зберіг оцінку в 13,5 млн тонн.
Як вказується у звіті на сайті Мінсільгоспу США в четвер, прогноз виробництва кукурудзи в поточному МР збережено на рівні 27 млн тонн, а пшениці – 21 млн тонн.
Також у березневому прогнозі на 1 млн тонн знижено оцінку перехідних залишків кукурудзи в Україні наприкінці 2022/2023 МР – до 2,39 млн тонн із 3,39 млн тонн, і на 0,04 млн тонн для пшениці – до 4,17 млн тонн із 4,21 млн тонн.
При цьому оцінку внутрішнього споживання кукурудзи в Україні у 2022/2023 МР збережено на рівні 5 млн тонн, а пшениці – 4 млн тонн.
Загалом прогноз експорту фуражного зерна в Україні на 2022/23 МР у березневому прогнозі збільшено на 1,1 млн тонн – до 26,03 млн тонн із 24,93 млн тонн у лютому, а прогноз його виробництва збережено на позначці 34,16 млн тонн.
Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) і до 3 березня експортувала 32,54 млн тонн зернових культур, зокрема 18,8 млн тонн кукурудзи (-1% порівняно з аналогічним періодом попереднього року), 11,38 млн тонн пшениці (у 1,58 раза менше), 2,06 млн тонн ячменю (менше в 2,73 раза), 16,1 тис. тонн жита (менше в 10 разів) і 100,5 тис. тонн борошна (+47,8%).
Спад реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України в першому кварталі 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року сповільниться до 19% з 35% і 30,8% відповідно в четвертому і третьому кварталах 2022 року, такий прогноз Національний банк України опублікував в інфляційному звіті на своєму сайті.
Згідно з ним, із другого кварталу 2023 року економіка почне відновлення й одразу на 11,7% з огляду на низьку базу другого кварталу минулого року, коли спад становив 37,2%.
У третьому та четвертому кварталах цього року, як очікує Нацбанк, зростання сповільниться відповідно до 1,5% та 8,2%, а загалом за цей рік реальний ВВП зросте на 0,3% після падіння на 30,3% торік.
Оновлені НБУ оцінки динаміки ВВП гірші, ніж від жовтня минулого року, коли він очікував спаду економіки в першому кварталі цього року на 17,5% і зростання в другому на 13,9%, а загалом за рік – на 4%.
На наступний рік Нацбанк погіршив прогноз зростання з 5,2% до 4,1%, а у 2025 році очікує його прискорення на 6,4%.
“Базовий сценарій ґрунтується на припущеннях про запуск нової програми співпраці з МВФ, проведення злагодженої монетарної та фіскальної політики, поступове нівелювання квазіфіскальних дисбалансів, зокрема в енергетичній сфері. Також базовий сценарій передбачає відчутне зменшення безпекових ризиків від початку 2024 року, що сприятиме повноцінному розблокуванню морських портів, зниженню премії за суверенний ризик і поверненню в Україну вимушених мігрантів”, – наголошується у звіті.
Він також передбачає відсутність нових критичних пошкоджень від обстрілів, а також успішну роботу уряду із залучення міжнародної допомоги для енергетичного сектору та інтенсивне відновлення або заміну постраждалої інфраструктури.
НБУ уточнює, що базовий сценарій передбачає скорочення чистого відтоку з України цьогоріч до 0,8 млн із 8 млн торік і поступове їхнє повернення по 1,5-1,4 млн у 2024-2025 роках.
Центробанк додає, що цей прогноз також передбачає продовження активної міжнародної фінансової підтримки України в розмірі $38,6 млрд у 2023-му, $20 млрд у 2024-му і $8 млрд у 2025-му роках порівняно з $32,5 млрд минулого року.
Найсильнішим ризиком для цього сценарію Нацбанк називає затягування війни та її ескалацію, оцінюючи його ймовірність від 25% до 50%.
З імовірністю 15-25% Нацбанк допускає такі ризики, як посилену еміграцію та зростання енергодефіциту через пошкодження інфраструктури, а також розбалансування державних фінансів (замороження тарифів на ЖКП, скорочення міжнародної допомоги, емісійне фінансування дефіциту).
НБУ також називає серед помірних за впливом ризиків базового сценарію затримку програми з МВФ і припинення роботи “зернового коридору”, однак їхня ймовірність нижча – менше 15%.
Є у звіті і згадка про такий фактор, як “План Маршалла”, який може сильно вплинути і поліпшити макропрогноз, однак його ймовірність центробанк оцінює нижче 15%.
Дата: 18 січня. 21.00.
Місце проведення: Ер-Ріяд, Саудівська Аравія, Стадіон Університету Короля Сауда
Трансляція: MEGOGO
Прогноз від Parimatch Ukraine:
– перемога «Мілана» – 2.80.
– перемога «Інтера» – 2.60.
Італійські футбольні боси намагаються не відставати від іспанських колег. Не встигли «Реал» та «Барселона» розіграти Суперкубок у Саудівській Аравії, як на стадіоні Короля Фахда вже готуються зустрічати «Мілан» та «Інтер», і це буде перше Derby della Madonnina поза «Сан Сіро». Незвичне, розкритиковане італійськими тіфозі, але фінансово вигідне рішення. Участь у Суперкубку Італії поза батьківщиною принесе міланським командам 7,5 мільйонів євро на двох. В Італії все за класикою: у Суперкубку зустрінуться чемпіон та володар Кубку країни, а цього сезону таке протистояння перетворюється на міланське дербі. До того ж «нерадзурі» чинні володарі трофею, минулого року вони у статусі володаря Скудетто обіграли «Ювентус».
«Мілан»
Чинний чемпіон після паузи на чемпіонат світу поки не може прийти до тями. Після перемоги над скромною «Салернітаною» (1:2) в першому матчі року «россонері» не можуть перемогти в трьох матчах поспіль. В чемпіонаті втрачені очки в матчах з «Ромою» та «Лечче», а в 1/8 фіналу Кубку команда Піолі, граючи в більшості в Мілані поступилася «Торіно». І хоча «Мілан» продовжує утримувати другу позицію у Серії А, програючи «Наполі» 9 очок, «Інтер» та «Ювентус» на відстані одного пункту і з більш стабільною грою. Причин для такого спаду «россонері» декілька. По-перше, травми лідерів. Ібрагімович, Флоренці, Ребіч все ще у лазареті, ті, хто нещодавно відновився, набирають форму. По-друге, Рафаель Леау. Зірковий португалець, який так і не зміг повністю проявити свою майстерність на ЧС, чи то втомився, чи теж чекає трансферу «аля-Мудрик», але його активність на полі аж занадто спонтанна. А Леау – ключовий гравець, поки найкращий бомбардир (8) та ассистент (5) команди. «Россонері» дуже потрібна перемога в Суперкубку для морального піднесення. Далі в чемпіонаті – «Лаціо», і без емоційної підзарядки в Римі чемпіони потенційно можуть вилетіли з зони ЛЧ.
«Інтер»
«Нерадзурі» сезон розпочали відверто посередньо, але врешті свої позиції підтягнули. Вони виграли 8 з останніх десяти матчів в Серії А, а вже у новому році змогли обіграли лідера «Наполі» (0:1), а в минулому турі на виїзді дотисли «Аталанту» (2:3). Для Сімоне Індзагі, який обіцяв тіфозі трофеї, здається все налагоджується, і хоча від лідерів чемпіонату їх відділяє цілих десять очок, але до «Мілану», що йде другим, залишився один пункт. Не може не радувати і результативність новоспеченого чемпіона світу Лаутаро Мартінеса. Аргентинець в чудовій формі і на його рахунку 9 забитих м’ячів. Єдине, що може засмучувати синьо-чорний Мілан – травма Марцело Брозовича, ну і пошуки себе від Ромеу Лукаку. Бельгієць, на якого покладали великі надії, поки їх не виправдовує.
Прогноз від Parimatch Ukraine
Derby della Madonnina – одне з найінтригуючих та найстаріших в Європі. Вперше синій та червоний Мілан зустрілися на футбольному полі у 1909 році і відтоді зіграли 251 поєдинок. Статистика на стороні «Інтернаціонале» – 92 виграні матчі проти 85 у «Мілана». Ще 74 рази команди грали унічию. Востаннє ці двоє грали в рамках поточного сезону Серії А і в домашньому поєдинку перемогли «россонері» 2:1.
Експерти Parimatch Ukraine вважають, що в Суперкубку шанси «Мілану» на перемоги трохи нижчі за суперників. Коефіцієнт на успіх червоно-чорних – 2.80, в той час, як шанси чорно-синіх на перемогу оцінюють, як 2.80 до 1. Поставити на нічию в основнийчас можна за курсом 3.35. Але все ж експерти схиляються до того, що матч закінчиться за 90 хвилин. А найочікуванішим є рахунок – 0:1 з котируванням 9.10.
Тож, обирай свій колір Мілану та заряджай на улюблений клуб разом з Parimatch Ukraine!
Мінсільгосп США знизив прогноз світового виробництва рису в 2022-2023 сільгоспроці через погіршення видів на врожай у Китаї та низці інших країн – провідних виробниках середньозерного рису.
Глобальне виробництво рису очікується в обсязі 502,97 млн тонн, що нижче за грудневий прогноз (503,27 млн тонн) і результати попередніх років (у сезоні 2021-2022 рр. – 514,95 млн тонн), повідомляється в огляді відомства.
Істотне зниження виробництва у 2022-2023 маркетинговому році очікується в основних країнах-виробниках та експортерах середньозернового рису, включаючи США, Австралію та Євросоюз.
У США через посушливу погоду в Каліфорнії виробництво середньо- і короткозерного рису може впасти на 31% порівняно з показником за 2021-2022 сільгоспрік і виявитися рекордно низьким із сезону 1972-1973 рр., прогнозує Мінсільгосп країни. Ціни на рис-сирець на внутрішньому ринку підскочили на 50% з рівня минулого сезону. Експортні ціни також підвищуються, в результаті експорт може виявитися рекордно низьким з 1998-1999 рр. Історично найбільшими експортними ринками для американського рису були Японія і Південна Корея. Вони залишаються ключовими ринками згідно з вимогами в рамках СОТ, проте на останні тендери виставлялися обмежені обсяги через зниження інтересу з боку постачальників, з огляду на скорочення пропозиції та зростання цін у США.
Прогноз виробництва рису в країні було знижено до 5,09 млн тонн з 5,22 млн тонн, згідно з грудневою оцінкою, експорту – до 2,15 млн тонн з 2,25 млн тонн.
У Євросоюзі в сезоні 2022-2023 рр. очікується падіння виробництва рису на 25%, показник може виявитися найнижчим із сезону 1984-1985 рр. Основними виробниками рису в ЄС (80% обсягів) є Іспанія та Італія, і обидві країни зіштовхнулися з сильною посухою та нестачею води для посівів. Виробництво рису в ЄС очікується в розмірі 1,29 млн тонн порівняно з 1,72 млн тонн минулого сезону, експорт дещо знизиться (до 400 тис. тонн з 440 тис. тонн). При цьому імпорт рису в ЄС може виявитися рекордним, склавши 2,7 млн тонн. Історично основні поставки припадали на довгозерний рис, проте останніми роками зростає частка імпорту середньозерного.
Китай, який є найбільшим світовим виробником середньозерного рису, у 2022-2023 сільгоспроці може скоротити виробництво до 145,95 млн тонн (попередня оцінка – 147 млн тонн зі 148,99 млн тонн минулого сезону. Незважаючи на деяке зниження врожаю, ціни, ймовірно, залишаться конкурентоспроможними на світовому ринку, враховуючи значні запаси. Прогноз експорту рису з Китаю на сезон 2022-2023 рр. становить 2,2 млн тонн (оцінка не змінилася). Основними імпортерами китайського рису є країни Азії та Африки.
Найбільший світовий експортер рису – Індія – цього сезону може поставити на світові ринки 20,5 млн тонн (прогноз підвищили з грудневої оцінки в 20 млн тонн). Також Мінсільгосп США підвищив прогноз виробництва рису в Індії – на 1 млн тонн, до 125 млн тонн.
Оцінки експорту рису з Таїланду і В’єтнаму залишилися незмінними (8,5 млн тонн і 7,4 млн тонн відповідно).
Прогноз глобального експорту рису в 2022-2023 сільгоспроці був підвищений до 54,38 млн тонн з 53,76 млн тонн.
Прогнозований валовий збір зернових культур в Україні у 2023 році може скласти 34 млн тонн, що на 37% менше за показник 2022 року та на 60% менше за показник 2021 року, тоді як врожай олійних культур очікується на рівні 19,3 млн тонн, що на 13% більше за показник 2022 року та на 15% менше за показник 2021 року.
Як повідомляється на сайті асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” (УКАБ) у п’ятницю, таке скорочення врожаю зернових спричинене зниженням посівних площ під ними наступного року на 45% – до 8,7 млн га.
Причинами скорочення врожаю зернових наступного року стане зменшення загальних посівних площ, зміна структури посівів на користь олійних і зниження врожайності зернових культур.
УКАБ зазначив, що з оброблюваних 2021 року 28,4 млн га станом на грудень 2022 року на підконтрольній території України перебуває 24,6 млн га угідь (86% усієї території), з яких ще на 3,8 млн га неможливо вести сільгоспроботи через близькість до лінії фронту, забрудненість їхніми мінами і снарядами тощо. Крім того, закінчення посівної кампанії озимих культур продемонструвало значне скорочення посівних площ – у 2022 році засіяно 3,8 млн га озимих зернових культур, що на 43% нижче порівняно з показником 2021 року.
УКАБ наголосив, що причиною такої тенденції є обмежена можливість експорту сільгоспкультур, дорога логістика і, як наслідок, суттєва різниця в цінах на сільгоспкультури по регіонах.
“Регіони, які територіально близькі до морських портів і кордонів з ЄС, мають вищу ціну на с/г продукцію порівняно з регіонами на півночі та сході нашої країни. Так, у Закарпатті ціна 1 т кукурудзи з ПДВ – 6800 грн, а в Сумській області – 4900 грн. Однак, навіть у західних областях ціна збиткова. Тому близькість до кордону з ЄС і працюючих портів визначає здатність відповідних областей до продовження виробництва зерна”, – уточнила асоціація в повідомленні.
Своєю чергою, наступного 2023 року спостерігатиметься зростання площ під олійними культурами через їхню вищу маржинальність порівняно із зерновими культурами та значне здорожчання логістики зернових у нинішньому році.
“Ціна на олійні в 2 рази перевищує ціни на зернові культури на світовому ринку. За попередніми оцінками, посівні площі під зерновими культурами 2023 року становитимуть 8,7 млн га, що на 22% менше за показник 2022 року і на 45% менше за показник 2021 року. Водночас посівні площі під олійними прогнозуються на рівні 9,7 млн га, що на 32% перевищує показник 2022 року і на 9% більше за показник 2021 року. Уперше посівні площі під олійними культурами будуть більшими, ніж під зерновими”, – зазначив УКАБ у повідомленні.
Крім того, наступного року середня врожайність знизиться залежно від регіону та сільгоспкультури на 10-30% порівняно із середньою врожайністю минулих років через скорочення внесення добрив на 50-60%, значні обсяги залишеної на полях кукурудзи врожаю 2022 року, брак фінансування АПК та необхідність суттєвої економії ресурсів.
УКАБ наголосив, що з урахуванням наведених валових обсягів виробництва та внутрішніх потреб України експортний потенціал зернових та олійних культур у 2023/24 маркетинговому році (МР, липень-червень) становитиме близько 35 млн тонн, або 3 млн тонн на місяць. Для порівняння, у 2021/22 МР експортний потенціал був на рівні 85 млн тонн зернових та олійних, або 7 млн тонн на місяць.
Як повідомлялося, Україна 2021 року зібрала рекордний урожай зернових, зернобобових та олійних культур у 106 млн тонн: зернових і зернобобових – 84 млн грн, а олійних – 22,6 млн тонн.
Загалом торік було зібрано 32,4 млн тонн пшениці, 40 млн тонн кукурудзи, 10 млн тонн ячменю, 581,5 тис. тонн гороху, 191 тис. тонн проса, 110 тис. тонн гречки. Урожай соняшнику склав 16,3 млн тонн, сої – 3,4 млн тонн, ріпаку – 2,9 млн тонн.
