Українська зернова асоціація (УЗА) знизила прогноз врожаю зернових та олійних культур в Україні у 2022 році на 7,1% порівняно з липневим прогнозом – до 64,5 млн тонн з 69,4 млн тонн, повідомляється на сайті УЗА. .
Така зміна прогнозів спричинена скороченням посівних площ під даними культурами на 5,8% – до 18,0 млн га з 19,1 млн га через наслідки російської агресії в Україні.
“Незважаючи на завзятість та сміливість українських аграріїв, існують об’єктивні перешкоди для збирання врожаю на замінованих, окупованих площах та знищених посівах”, – зазначається у повідомленні УЗА.
За її даними, сумарний експорт зернових та олійних з України у 2022/2023 маркетинговому році (МР, липень-червень) може досягти 32,8 млн тонн (у липневому прогнозі – 31,5 млн тонн) за умови збереження морських зернових коридорів та подальшого розширення пропускної спроможності прикордонних переходів на західних кордонах України. При цьому перехідні залишки сільгосппродукції в країні на початок 2022/2023 МР становили 26 млн. тонн зернових та олійних, а до кінця МР очікується їх зростання до 30,5 млн. тонн.
“Загалом експорт зернових та олійних у 2022/2023 МР можна очікувати на вказаному рівні, якщо збережеться робота українських чорноморських портів на експорт. Експорт зерна через українські порти та забезпечення безпеки мореплавання у Чорному морі є єдиним шляхом швидко та ефективно постачати українське зерно до країн , які його вкрай потребують”, – уточнила організація у повідомленні.
За прогнозами УЗА, у 2022 році очікується врожай пшениці на рівні 19 млн. тонн (-8,6% до липневого прогнозу організації); 24 млн. тонн кукурудзи (-12,1%); 5,4 млн. тонн ячменю (-18%); 9 млн тонн соняшнику (прогноз збережено); 2,2 млн. тонн сої (прогноз збережений); 3 млн. тонн ріпаку (зростання у 2 рази).
Асоціація в серпневому прогнозі зберегла прогнози щодо експорту порівняно з липневим – так, експорт пшениці у 2022/2023 МР очікується на рівні 10 млн тонн, кукурудзи – 10 млн тонн, ячменю – 2 млн тонн, соняшнику – 6 млн тонн, сої-1 ,8 млн. тонн. Проте, експорт ріпаку зросте вдвічі – до 2,8 млн. тонн.
Як повідомлялося з посиланням на дані Держстату, Україна у 2021 році зібрала рекордний урожай зернових та зернобобових культур у розмірі 85,7 млн. тонн, що на 32% перевищує показники 2020 року. Загалом зібрано 32,07 млн. тонн пшениці (+28,9%), 41,87 млн. тонн кукурудзи (+38,2%) та 9,42 млн. тонн ячменю (+23,3%).
Україна у 2021 році також зібрала 16,38 млн. тонн соняшника (+25% до 2020 року), 10,8 млн. тонн цукрових буряків (+18,1%), 3,5 млн. тонн сої (+24,4%), 2,92 млн тонн ріпаку та 42 тис. тонн льону олійного (зростання у 3,7 раза).
Українська зернова асоціація (УЗА) – об’єднання виробників, переробників та великих експортерів зерна, які щорічно експортують близько 90% української зернової продукції.
Прогноз урожаю зернових та олійних культур в Україні в поточному сезоні покращено орієнтовно на 5-7 млн тонн – до 65-67 млн тонн з 60 млн тонн, повідомляється на сайті урядового порталу в середу.
Уточнюється, що про зростання прогнозу врожаю заявив міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський під час селекторної наради прем’єр-міністра Дениса Шмигаля із керівниками областей.
У свою чергу прем’єр зазначив, що в умовах російського військового вторгнення в Україні вже зібрано 12 млн. тонн зерна нового врожаю із загальної площі 3,5 млн. га.
Шмигаль також повідомив про появу додаткових можливостей для експорту зерна завдяки розблокуванню роботи одеського морпорту в рамках Стамбульської угоди про експорт продукції АПК з України, укладеної 22 липня під егідою ООН.
“Загалом за червень ми експортували 3,2 млн тонн з 5 млн тонн (довоєнних щомісячних обсягів – ІФ-У), які були потрібні. Експорт поступово зростає і залізницею, і автомобільними шляхами, і через Дунайські порти. Морські порти. значно розширять ці можливості та аграрії матимуть нові можливості для збуту продукції. Держава робить для цього все необхідне”, – цитує урядовий портал прем’єр-міністра.
Шмигаль також відзначив нещодавно введену програму грантів на розвиток садівництва, теплиць, розвиток переробки та мікропідприємств, у рамках якої вже подано та опрацьовано понад 5 тис. заявок, і вже цього тижня перші заявники отримають держпідтримку.
Як повідомлялося, Мінсільгосп США у липневому звіті прогнозує врожай української пшениці у 2022/2023 маркетинговому році (МР, липень-червень) на рівні 19,5 млн тонн, її експорт – 10 млн тонн, внутрішньо споживання всередині країни – 10,2 млн тонн . Урожай кукурудзи оцінений у 25 млн. тонн, експорт – 9 млн. тонн, внутрішнє споживання – 10,7 млн. тонн.
Українська зернова асоціація (УЗА) на початку липня збільшила прогноз урожаю зернових та олійних культур в Україні у 2022 році на 4,4% порівняно з травневим прогнозом – до 69,4 млн тонн з 66,5 млн тонн.
За її прогнозами, у 2022 році очікується врожай пшениці на рівні 20,8 млн. тонн (+8,3% до травневого прогнозу організації); 27,3 млн. тонн кукурудзи (+4,6%); 6,6 млн. тонн ячменю (прогноз збережений); 9 млн тонн соняшнику (прогноз збережено); 2,2 млн. тонн сої (+4,7%); 1,5 млн. тонн ріпаку (+13,3%).
Міжнародний валютний фонд (МВФ) вдруге за рік погіршив свій прогноз зростання світової економіки у 2022 році – до 3,2% з 3,6% (у січні очікувалося зростання на 4,4%). На 2023 рік оцінка знижена до 2,9% порівняно з зростанням на 3,6%, яке очікувалося в квітні (у січні МВФ прогнозувало зростання світового ВВП на 3,8%).
Така оцінка наводиться в огляді світової економіки, опублікованому МВФ у вівторок.
Прогноз зростання економіки країн з ринком, що формується, і країн, що розвиваються, на 2022 рік МВФ знизив до 3,6% з 3,8%, на 2023 рік – до 3,9% з 4,4%.
Суттєво знижений прогноз зростання економіки Китаю у поточному році – до 3,3% з 4,4% (у січні очікувалося зростання на 4,8%), у 2023 році – до 4,6% з 5,1%.
Оцінку зростання ВВП Індії також знижено – до 7,4% з 8,2% у 2022 році та до 6,1% з 6,9% у 2023 році, відповідно.
При цьому прогноз зростання бразильської економіки підвищено до 1,7% з 0,8% у 2022 році та знижено до 0,9% з 1,4% у 2023 році.
Прогноз щодо зростання ВВП розвинених країн у 2022 році погіршено на 0,8 процентних пункти – до 2,5% та на 1 в.п. – до 1,4% – у 2023 році.
Також серйозне зниження прогнозу зростання ВВП США: у 2022 році – на 1,4 в.п. до 2,3%, у 2023 році – на 1,3 п.п. до 1%.
Економіка країн єврозони цього року, на думку МВФ, зросте на 2,6%, що на 0,2 п.п. менше за попередній прогноз. На 2023 рік оцінка погіршена суттєвіше – зростання на 1,2% порівняно з 2,3%, що раніше очікувалися.
Прогноз зростання ВВП Італії в 2022 році був підвищений до 3% з 2,3%, в 2023 навпаки знижений до 0,7% з 1,7% (було 2,2%). Прогноз для Іспанії на поточний рік знижено на 0,8 п.п. – до 4% та на 1,3 в.п., до 2% у 2023 році
Економіка Німеччини у 2022 році зросте, на думку МВФ, лише на 1,2%, раніше очікувалося зростання на 2,1%, у 2023 році зростання уповільниться до 0,8% порівняно з колишнім прогнозом у 2,7%.
Для Франції оцінку знижено на поточний рік на 0,6 в.п. – до 2,3% та на 0,4 п.п. на 2023 рік – до 1%.
Прогноз зростання економіки Великобританії на 2022 рік знижено на 0,5 п.п. – до 3,2%, на 2023 рік – на 0,7 в.п. – До 0,5%. ВВП Японії, як очікується, зросте у 2022-2023 роках на 1,7% (зниження прогнозу на 0,7 в.п. у поточному році та на 0,6 в.п. у наступному).
Фонд покращив свою оцінку динаміки російської економіки у 2022 році, очікує її падіння на 6%, а не на 8,5%, як прогнозував у квітні. Одночасно з цим погіршено прогноз на 2023 рік: зниження ВВП РФ, на думку фонду, складе 3,5% порівняно з колишнім прогнозом у 2,3%. У січні Фонд прогнозував зростання економіки Росії у 2022 році на 2,8%, 2023 року – на 2,1%.
МВФ констатує: ризики для оновленого глобального прогнозу з переважною перевагою зміщені у бік погіршення. Війна в Україні може призвести до раптової зупинки імпорту газу з Росії до Європи; уповільнення темпів інфляції може виявитися важчим завданням, якщо дефіцит на ринках праці перевищить очікування або інфляційні очікування не вдасться “заякорити”; посилення умов на світовому фінансовому ринку загрожує борговими кризами в країнах, що розвиваються; нові спалахи COVID-19 та локдауни разом із подальшою ескалацією проблем у секторі нерухомості може ще сильніше уповільнити темпи зростання Китаю; геополітична роздробленість може стати на заваді розвитку світової торгівлі, перераховує МВФ фактори ризику. В альтернативному сценарії прогнозу, за якого ці ризики матеріалізуються, зростання світового ВВП загальмується до 2,6% та 2% у 2022 та 2023 роках. відповідно.
Україна у 2022 році може зібрати врожай у розмірі 66 млн тонн зернових, зернобобових та олійних культур, що у 1,6 разу менше порівняно з рекордним за роки незалежності врожаєм 2021 року, коли було зібрано 106 млн тонн.
Як повідомляється на сайті асоціації Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) у четвер увечері, цього року очікується виробництво 50,4 млн тонн зернових та зернобобових (у 1,7 разу менше, ніж у 2021 році), та 16 млн тонн олійних культур (на 41,2% менше).
За її даними, цього року очікується врожай пшениці у 18 млн тонн (-44% до 2021 року), кукурудзи – 25,7 млн тонн (-39%), ячменю – 5,2 млн тонн (-55%).
Що стосується олійних культур, то в 2022 році очікується виробництво 10,6 млн тонн соняшнику (-35% проти 2021 року), сої – 3,0 млн тонн (-14%), ріпаку – 2,7 млн тонн (-22%).
За даними УКАБ, найнижчі темпи зниження очікуваного валового збору демонструють соя та ріпак. Це пов’язано з переважно невеликою масою їх врожаю у поєднанні з високою ціною на нього, що полегшує логістичні питання під час експорту цих олійних культур.
Асоціація наголосила, що зменшення посівних площ у 2022 році відбулося за рахунок часткової окупації російськими військами частини території України, неможливості посіву на замінованих росіянами полях, а також через пошкодження ними матеріально-технічної бази українських аграріїв.
Окрім того, цього року очікується скорочення врожайності приблизно на 10% через неможливість частини господарств дотримуватися всіх технологічних процедур.
“У будь-якому разі вирощених зернових та олійних культур буде достатньо для задоволення внутрішніх потреб українців, а також часткової реалізації на експорт. Головне, щоб експорт відновився до колишніх обсягів, й аграрії мали достатні фінансові можливості для проведення наступної посівної”, – підсумував УКАБ у прогнозі.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році зібрала рекордний урожай зернових, зернобобових та олійних культур у 106 млн тонн: зернових та зернобобових – 84 млн грн та олійних – 22,6 млн тонн.
У 2020 році врожай зернових, зернобобових та олійних культур становив 84 млн тонн, зокрема зернових та зернобобових – 65,5 млн тонн, олійних – 18,5 млн тонн.
Сьогодні збірна України, титульним спонсором якої є перший легальний букмекер Parimatch Ukraine, зіграє з Казахстаном у чвертьфіналі Євро-2022 з футзалу (початок о 21:00). Наша команда доходила до цієї стадії на п’яти попередніх турнірах, але не могла подолати її. Для Казахстана це лише третій чемпіонат Європи, минулого разу збірна була четвертою, позаминулого – третьою.
Зараз аналітики Parimatch дають 33% на те, що у півфінал пройде Україна та 67%, що це буде Казахстан. Варто зазначити, що наш суперник зіграє без кількох ключових гравців. Через перебір жовтих карток Казахстан не зможе розраховувати на натуралізованих бразильців Тайнана та Едсона. Також травмований Валіуллін, який забивав у попередніх матчах Італії та Фінляндії.
Збірна України показала непогану гру у попередньому матчі з португальцями, чинними чемпіонами Європи. І взагалі, протягом турніру команда додавала з кожною грою. Тож, у нас є всі шансі, аби пройти далі. Цікаво, що ми мали зіграти з казахстанцями у рамках підготовки до Євро. Але спаринги не відбулися через події у Казахстані, збірна просто не змогла до нас прилетіти.
Наразі Казахстан вважається сильною командою, але у той самий час не в останню чергу завдяки бразильцям. Без двох ключових гравців збірна вимушена буде експериментувати зі складом, що вплине на її гру та додасть шансів на перемогу Україні. Все що потрібно нашим хлопцям – це відчути підтримку вболівальників, як було і в попередніх матчах на Євро.
До речі, для справжніх фанатів футзалу Parimatch Ukraine підготувала відео, в якому наші гравці провели челендж та розповіли про свою підготовку
Міністерство фінансів України у січні підвищило прогноз виплат за державним боргом у 2022 році на 57,11 млрд грн порівняно з грудневим прогнозом – до 550,71 млрд грн, свідчить прогноз за січень на сайті міністерства.
Згідно з ним, у січні-березні цього року Мінфін очікує виплат у розмірі 281,69 млрд грн, у квітні-червні – 293,35 млрд грн, у липні-вересні – 285,79 млрд грн, у жовтні-грудні – 240,58 млрд грн.
Виплати за внутрішнім боргом Мінфін у 2022 році оцінює у 423,97 млрд грн, за зовнішнім – 126,74 млрд грн, свідчать його дані.
При цьому міністерство на 10,48 млрд грн збільшило прогноз виплат за держборгом у 2023 році – до 364,08 млрд грн.
У 2024 році міністерство очікує виплат у розмірі 341,21 млрд грн.
