Провідні маркетингові компанії світу погіршують свої прогнози зростання рекламного ринку на побоюваннях спаду в глобальній економіці, пише The Wall Street Journal.
Глобальний рекламний виторг збільшиться на 4,8% у 2023 році і становитиме $833 млрд, прогнозує компанія Magna, що входить до групи Mediabrands. У червні компанія очікувала зростання на 6,3%.
У 2022 році Magna очікує зростання на 6,6%, головним чином завдяки серйозним витратам на передвиборчу кампанію в США. У червні аналітики прогнозували стрибок виручки на 9,2%.
“Економіка сповільнюється сильніше, ніж очікувалося шість місяців тому, – зазначив виконавчий президент Magna Венсан Летанг. – Ми знизили прогнози практично на всі категорії реклами на наступний рік, проте, як і раніше, очікуємо стабілізації, а не скорочення ринку”.
Експерти прогнозують, що в секторі споживчих товарів і фінансових послуг рекламні бюджети наступного року залишаться приблизно на рівні поточного року, а витрати на рекламу розважальних послуг, подорожей і азартних ігор можуть зрости завдяки послабленню регуляторних вимог. Також вони чекають відновлення рекламних витрат в автомобільному секторі.
Інший прогноз, підготовлений GroupM, що входить до конгломерату WPP PLC, передбачає зростання рекламних витрат на 5,9% у 2023 році проти очікуваних у червні 6,4%. У 2022 році GroupM прогнозує збільшення витрат на рекламу, без урахування політичних кампаній, на 6,5% проти 8,4% у червні.
“Мабуть, ми відчуваємо деяке сповільнення наприкінці цього року і почуваємося трохи песимістичніше, навіть незважаючи на те, що ми все ще очікуємо зростання, особливо в цифровій рекламі”, – зазначила директор GroupM Кейт Скотт-Докінз.
ФАО (продовольча і сільськогосподарська організація ООН) у листопаді знизила порівняно з жовтнем прогноз світового виробництва зерна у 2022 році на 4,9 млн тонн – до 2,764 млрд тонн, повідомляється у звіті організації.
Новий показник на 1,8% нижчий за торішній збір. “Основна частка перегляду стосується пшениці, проте дещо знижено і прогноз світового виробництва фуражних зернових”, – йдеться в документі. Так, оцінка збору пшениці стала меншою на 3,4 млн тонн і становить 783,8 млн тонн. Однак це на 0,6% вище за показник 2021 року і є абсолютним рекордом.
Як пояснюють експерти, перегляд прогнозу щодо збору пшениці “майже повністю зумовлений показниками виробництва в США – зниженням урожайності та скороченням збиральних площ”. Щодо решти країн-виробників, де завершується збирання, прогнози не змінилися.
Оцінка збору фуражних зернових знижена на 1,3 млн тонн і становить 1,467 млрд тонн. Це на 2,8% нижче порівняно з минулим роком. “Це перше за останні чотири роки зниження виробництва”, – зазначається у звіті. Основна частка зниження прогнозу цього місяця зумовлена зменшенням оцінки виробництва кукурудзи в США та країнах ЄС, де, згідно з останніми даними, наслідки посухи були більш масштабними, ніж передбачалося раніше. Підвищено прогноз виробництва кукурудзи в Україні.
Як повідомляється у звіті, у 2023 році посівні площі під зерновими збережуться, “однак подальше розширення може стримуватися високими витратами виробництва”.
Реальний ВВП України у 2022 році скоротиться на третину, інфляція за підсумками року уповільнить зростання до 29-30%, вважають банкіри, опитані агентством “Інтерфакс-Україна”.
“Прогноз падіння реального ВВП у поточному році може бути покращено до 31% в результаті кращого експорту агропродукції. Втім, відключення електроенергії в четвертому кварталі пригнічуватимуть ділову активність. Надалі зростання ВВП буде погіршено через негативний вплив міграції”, – очікує аналітик. стратегічного розвитку банку “Південний” Костянтин Хведчук
Він припускає, що прогноз інфляції також покращиться у поточному році – до 29-30%, проте може бути дещо вищим у наступному через загострення проблем із пропозицією у зв’язку з терактами Росії.
Голова правління Юнекс Банку Іван Світек також вважає, що дещо менша інфляція за підсумками третього кварталу, можливо, дасть підстави скоригувати прогноз на кінець року до 29-30%.
Він зазначив, що не чекає сенсації від оновленого макропрогнозу НБУ, насамперед тому, що липневий прогноз виявився досить точним.
“Щодо падіння ВВП, то, на мій погляд, ця оцінка залишиться практично незмінною – близько мінус 35%”, – додав банкір.
Його думку щодо інфляції поділяє начальник аналітичного відділу Альфа-Банку Олексій Блінов.
“Ми не очікуємо суттєвих змін у макроекономічному прогнозі НБУ. Цілком імовірно, що прогноз зростання індексу споживчих цін на кінець цього року буде трохи зменшено, адже значення 31% сьогодні здається швидше песимістичним, ніж базовим сценарієм. Наприклад, Альфа-Банк Україна зберігає прогноз зростання ІСЦ у грудні 2022 року на позначці 28%”, – зазначив аналітик.
Заступник голови правління банку “Кредит Дніпро” Оксана Шведа зазначила, що очікує у прогнозі НБУ інфляції на кінець року на рівні 30%.
Международный валютный фонд (МВФ) оставил без изменения свой июльский прогноз роста мировой экономики в 2022 году – 3,2% (в январе ожидался рост на 4,4%, в апреле – на 3,6%). На 2023 год оценка снижена до 2,7% с 2,9% в июле и 3,6% в апреле (в январе МВФ прогнозировал рост мирового ВВП на 3,8%).
“Мировая экономика продолжает сталкиваться с серьезными проблемами, вызванными затяжным воздействием трех мощных сил: российского вторжения в Украину, “кризиса стоимости жизни”, вызванного постоянным и усиливающимся инфляционным давлением, и замедления темпов роста в Китае. (…) ВВП стран, представляющих более трети мировой экономики, сократится в 2023 году, в то время как три крупнейшие экономики – США, Европейский Союз и Китай – продолжат буксовать. Словом, худшее еще впереди, и для многих 2023 год будет ощущаться как рецессия”, – говорится в обзоре.
Война РФ против Украины спровоцировала энергетический кризис в Европе, который резко увеличивает стоимость жизни и препятствует экономической деятельности, пишет МВФ. “Цены на газ в Европе выросли более чем в четыре раза с 2021 года, при этом РФ сократила поставки до менее чем 20% от уровней 2021 года, что повышает вероятность нехватки энергии следующей зимой и далее. В более широком смысле война также привела к росту цен на продовольствие на мировых рынках, несмотря на недавнее снижение цен после сделки по зерну в Черном море, что вызвало серьезные трудности для семей с низкими доходами во всем мире, особенно в странах с низкими доходами”, – указывает фонд.
В докладе также отмечается, что устойчивое и все усиливающееся инфляционное давление вызвало быстрое и синхронизированное ужесточение денежно-кредитных условий наряду с сильным укреплением доллара по отношению к большинству других валют. “Более жесткие глобальные валютно-финансовые условия будут влиять на экономику, снижая спрос и помогая постепенно подавлять инфляцию. Однако до сих пор ценовое давление остается довольно стойким и вызывает серьезное беспокойство у политиков. Мы ожидаем, что глобальная инфляция достигнет пика в конце 2022 года, но останется высокой дольше, чем ожидалось ранее, и к 2024 году снизится до 4,1%”, – отмечается в обзоре.
СТРАНОВЫЕ ОЦЕНКИ
МВФ несущественно, но все же улучшил свой прогноз роста экономики стран с формирующимся рынком и развивающихся стран на 2022 год – до 3,7% с 3,6% (в апреле ожидал 3,8%), на 2023 год – понизил до 3,7% с 3,9% (апрельский – 4,4%).
Прогноз роста экономики Китая в текущем году ухудшен до 3,2% с 3,3% (в апреле ожидался рост на 4,4%, в январе – на 4,8%), в 2023 году – до 4,4% с 4,6% (апрельская оценка – 5,1%).
Оценка роста ВВП Индии также снижена – до 6,8% с 7,4% (апрель – 8,2%) в 2022 году, на 2023 год осталась без изменений – 6,1% (апрель – 6,9%).
При этом прогноз роста бразильской экономики существенно повышен на 2022 год – до 2,8% с 1,7% в июле и 0,8% в апреле, на 2023 год также повышен – до 1% с до 0,9% (апрельский прогноз – 1,4%).
Оценка роста ВВП развитых стран в 2022 году ухудшен на 0,1 процентного пункта – до 2,4% (апрель – 3,5%) и на 0,3 п.п. – до 1,1% – в 2023 году (2,4% – апрельская оценка).
МВФ продолжил снижение прогноза по росту ВВП США в 2022 году – на 0,7 п.п. до 1,6% (апрель – 3,7%). На следующий год оценка осталась прежней – 1% (апрель – 2,3%).
Экономика стран еврозоны в текущем году, по мнению МВФ, вырастет на 3,1%, прогноз улучшен с 2,6% в июле и 2,8% в апреле). На 2023 год оценка ухудшена на 0,7 п.п. – до 0,5% (апрель – 2,3%).
Прогноз роста ВВП Италии в 2022 году был повышен до 3,2% с 3% в июле и 2,3% в апреле. В 2023 году МВФ ожидает снижение экономики на 0,2%, в июле прогнозировал рост на 0,7%, в апреле – на 1,7%.
Экономика Германии в 2022 году вырастет, по мнению МВФ, только на 1,5% (лучше июльского прогноза – 1,2%). При этом в 2023 году ожидается снижение экономики на 0,3% (в июле ожидался рост на 0,8%, в апреле – на 2,7%).
Прогноз для Испании на текущий год повышен до 4,3% с 4% (в апреле – 4,8%) и снижен до 1,2% с 2% в 2023 году.
Для Франции оценка на текущий год улучшена до 2,5% с 2,3% и на 0,4 п.п., на 2023 год ухудшена – до 0,7% с 1%.
Прогноз роста экономики Великобритании на 2022 год улучшен до 3,6% с 3,2%, на 2023 год – ухудшен до 0,3% с 0,5%. Оценка роста ВВП Японии на текущий год осталась на уровне 1,7%, на 2023 год сократилась до 1,6% с 1,7%.
Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings погіршило прогноз зростання світової економіки на 2022 рік до 2,4% з 2,9%, що очікувалися в червні.
“Європейська газова криза, висока інфляція та різке прискорення темпів посилення грошово-кредитної політики у світі спричиняють серйозні наслідки для перспектив економіки”, – йдеться в оновленому Global Economic Outlook (GEO).
Прогноз зростання світового ВВП на 2023 рік знижено до 1,7% з 2,7%.
Економіки єврозони та Великобританії виявляться у рецесії вже цього року, а США зіткнуться з м’якою рецесією у середині 2023 року, прогнозує Fitch.
ВВП єврозони, згідно з новим прогнозом агентства, знизиться на 0,1% у 2023 році через наслідки газової кризи (у червні очікувалося підвищення на 2,1%).
Новий прогноз враховує повне чи майже повне припинення постачання трубопровідного газу з Росії до Європи. Експерти Fitch зазначають, що, незважаючи на спроби Євросоюзу знайти альтернативні джерела постачання, пропозиція газу в регіоні суттєво скоротиться у найближчій перспективі, що позначиться на промисловому секторі.
Прогноз зростання економіки США на поточний рік погіршено до 1,7% з 2,9%, на 2023 рік – до 0,5% з 1,5%.
“Відновлення китайської економіки стримується карантинними обмеженнями та спадом на ринку нерухомості, у зв’язку з чим ми очікуємо, що ВВП КНР збільшиться на 2,8% у 2022 році та зросте на 4,5% наступного року”, – йдеться в огляді Fitch. У липні прогнозувалося зростання китайської економіки відповідно на 3,7% та 5,3%.
Висока та стійка інфляція, а також зростання інфляційних очікувань змушують Федеральну резервну систему (ФРС), Банк Англії та Європейський центральний банк (ЄЦБ) займати більш “яструбину” позицію в останні місяці, зазначають експерти Fitch. Базові відсоткові ставки провідних світових ЦП підвищуються набагато швидшими темпами, ніж можна було очікувати.
Згідно з прогнозом Fitch, ФРС підніме ставку до 4% до кінця поточного року і утримуватиме її на цьому рівні весь 2023 рік, тоді як ЄЦБ доведе ставку за кредитами до 2% до грудня цього року. Базова ставка Банку Англії сягне 3,25% до лютого 2023 року, вважають експерти агентства.
Українська зернова асоціація (УЗА) знизила прогноз врожаю зернових та олійних культур в Україні у 2022 році на 7,1% порівняно з липневим прогнозом – до 64,5 млн тонн з 69,4 млн тонн, повідомляється на сайті УЗА. .
Така зміна прогнозів спричинена скороченням посівних площ під даними культурами на 5,8% – до 18,0 млн га з 19,1 млн га через наслідки російської агресії в Україні.
“Незважаючи на завзятість та сміливість українських аграріїв, існують об’єктивні перешкоди для збирання врожаю на замінованих, окупованих площах та знищених посівах”, – зазначається у повідомленні УЗА.
За її даними, сумарний експорт зернових та олійних з України у 2022/2023 маркетинговому році (МР, липень-червень) може досягти 32,8 млн тонн (у липневому прогнозі – 31,5 млн тонн) за умови збереження морських зернових коридорів та подальшого розширення пропускної спроможності прикордонних переходів на західних кордонах України. При цьому перехідні залишки сільгосппродукції в країні на початок 2022/2023 МР становили 26 млн. тонн зернових та олійних, а до кінця МР очікується їх зростання до 30,5 млн. тонн.
“Загалом експорт зернових та олійних у 2022/2023 МР можна очікувати на вказаному рівні, якщо збережеться робота українських чорноморських портів на експорт. Експорт зерна через українські порти та забезпечення безпеки мореплавання у Чорному морі є єдиним шляхом швидко та ефективно постачати українське зерно до країн , які його вкрай потребують”, – уточнила організація у повідомленні.
За прогнозами УЗА, у 2022 році очікується врожай пшениці на рівні 19 млн. тонн (-8,6% до липневого прогнозу організації); 24 млн. тонн кукурудзи (-12,1%); 5,4 млн. тонн ячменю (-18%); 9 млн тонн соняшнику (прогноз збережено); 2,2 млн. тонн сої (прогноз збережений); 3 млн. тонн ріпаку (зростання у 2 рази).
Асоціація в серпневому прогнозі зберегла прогнози щодо експорту порівняно з липневим – так, експорт пшениці у 2022/2023 МР очікується на рівні 10 млн тонн, кукурудзи – 10 млн тонн, ячменю – 2 млн тонн, соняшнику – 6 млн тонн, сої-1 ,8 млн. тонн. Проте, експорт ріпаку зросте вдвічі – до 2,8 млн. тонн.
Як повідомлялося з посиланням на дані Держстату, Україна у 2021 році зібрала рекордний урожай зернових та зернобобових культур у розмірі 85,7 млн. тонн, що на 32% перевищує показники 2020 року. Загалом зібрано 32,07 млн. тонн пшениці (+28,9%), 41,87 млн. тонн кукурудзи (+38,2%) та 9,42 млн. тонн ячменю (+23,3%).
Україна у 2021 році також зібрала 16,38 млн. тонн соняшника (+25% до 2020 року), 10,8 млн. тонн цукрових буряків (+18,1%), 3,5 млн. тонн сої (+24,4%), 2,92 млн тонн ріпаку та 42 тис. тонн льону олійного (зростання у 3,7 раза).
Українська зернова асоціація (УЗА) – об’єднання виробників, переробників та великих експортерів зерна, які щорічно експортують близько 90% української зернової продукції.
