Международный валютный фонд (МВФ) оставил без изменения свой июльский прогноз роста мировой экономики в 2022 году – 3,2% (в январе ожидался рост на 4,4%, в апреле – на 3,6%). На 2023 год оценка снижена до 2,7% с 2,9% в июле и 3,6% в апреле (в январе МВФ прогнозировал рост мирового ВВП на 3,8%).
“Мировая экономика продолжает сталкиваться с серьезными проблемами, вызванными затяжным воздействием трех мощных сил: российского вторжения в Украину, “кризиса стоимости жизни”, вызванного постоянным и усиливающимся инфляционным давлением, и замедления темпов роста в Китае. (…) ВВП стран, представляющих более трети мировой экономики, сократится в 2023 году, в то время как три крупнейшие экономики – США, Европейский Союз и Китай – продолжат буксовать. Словом, худшее еще впереди, и для многих 2023 год будет ощущаться как рецессия”, – говорится в обзоре.
Война РФ против Украины спровоцировала энергетический кризис в Европе, который резко увеличивает стоимость жизни и препятствует экономической деятельности, пишет МВФ. “Цены на газ в Европе выросли более чем в четыре раза с 2021 года, при этом РФ сократила поставки до менее чем 20% от уровней 2021 года, что повышает вероятность нехватки энергии следующей зимой и далее. В более широком смысле война также привела к росту цен на продовольствие на мировых рынках, несмотря на недавнее снижение цен после сделки по зерну в Черном море, что вызвало серьезные трудности для семей с низкими доходами во всем мире, особенно в странах с низкими доходами”, – указывает фонд.
В докладе также отмечается, что устойчивое и все усиливающееся инфляционное давление вызвало быстрое и синхронизированное ужесточение денежно-кредитных условий наряду с сильным укреплением доллара по отношению к большинству других валют. “Более жесткие глобальные валютно-финансовые условия будут влиять на экономику, снижая спрос и помогая постепенно подавлять инфляцию. Однако до сих пор ценовое давление остается довольно стойким и вызывает серьезное беспокойство у политиков. Мы ожидаем, что глобальная инфляция достигнет пика в конце 2022 года, но останется высокой дольше, чем ожидалось ранее, и к 2024 году снизится до 4,1%”, – отмечается в обзоре.
СТРАНОВЫЕ ОЦЕНКИ
МВФ несущественно, но все же улучшил свой прогноз роста экономики стран с формирующимся рынком и развивающихся стран на 2022 год – до 3,7% с 3,6% (в апреле ожидал 3,8%), на 2023 год – понизил до 3,7% с 3,9% (апрельский – 4,4%).
Прогноз роста экономики Китая в текущем году ухудшен до 3,2% с 3,3% (в апреле ожидался рост на 4,4%, в январе – на 4,8%), в 2023 году – до 4,4% с 4,6% (апрельская оценка – 5,1%).
Оценка роста ВВП Индии также снижена – до 6,8% с 7,4% (апрель – 8,2%) в 2022 году, на 2023 год осталась без изменений – 6,1% (апрель – 6,9%).
При этом прогноз роста бразильской экономики существенно повышен на 2022 год – до 2,8% с 1,7% в июле и 0,8% в апреле, на 2023 год также повышен – до 1% с до 0,9% (апрельский прогноз – 1,4%).
Оценка роста ВВП развитых стран в 2022 году ухудшен на 0,1 процентного пункта – до 2,4% (апрель – 3,5%) и на 0,3 п.п. – до 1,1% – в 2023 году (2,4% – апрельская оценка).
МВФ продолжил снижение прогноза по росту ВВП США в 2022 году – на 0,7 п.п. до 1,6% (апрель – 3,7%). На следующий год оценка осталась прежней – 1% (апрель – 2,3%).
Экономика стран еврозоны в текущем году, по мнению МВФ, вырастет на 3,1%, прогноз улучшен с 2,6% в июле и 2,8% в апреле). На 2023 год оценка ухудшена на 0,7 п.п. – до 0,5% (апрель – 2,3%).
Прогноз роста ВВП Италии в 2022 году был повышен до 3,2% с 3% в июле и 2,3% в апреле. В 2023 году МВФ ожидает снижение экономики на 0,2%, в июле прогнозировал рост на 0,7%, в апреле – на 1,7%.
Экономика Германии в 2022 году вырастет, по мнению МВФ, только на 1,5% (лучше июльского прогноза – 1,2%). При этом в 2023 году ожидается снижение экономики на 0,3% (в июле ожидался рост на 0,8%, в апреле – на 2,7%).
Прогноз для Испании на текущий год повышен до 4,3% с 4% (в апреле – 4,8%) и снижен до 1,2% с 2% в 2023 году.
Для Франции оценка на текущий год улучшена до 2,5% с 2,3% и на 0,4 п.п., на 2023 год ухудшена – до 0,7% с 1%.
Прогноз роста экономики Великобритании на 2022 год улучшен до 3,6% с 3,2%, на 2023 год – ухудшен до 0,3% с 0,5%. Оценка роста ВВП Японии на текущий год осталась на уровне 1,7%, на 2023 год сократилась до 1,6% с 1,7%.
Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings погіршило прогноз зростання світової економіки на 2022 рік до 2,4% з 2,9%, що очікувалися в червні.
“Європейська газова криза, висока інфляція та різке прискорення темпів посилення грошово-кредитної політики у світі спричиняють серйозні наслідки для перспектив економіки”, – йдеться в оновленому Global Economic Outlook (GEO).
Прогноз зростання світового ВВП на 2023 рік знижено до 1,7% з 2,7%.
Економіки єврозони та Великобританії виявляться у рецесії вже цього року, а США зіткнуться з м’якою рецесією у середині 2023 року, прогнозує Fitch.
ВВП єврозони, згідно з новим прогнозом агентства, знизиться на 0,1% у 2023 році через наслідки газової кризи (у червні очікувалося підвищення на 2,1%).
Новий прогноз враховує повне чи майже повне припинення постачання трубопровідного газу з Росії до Європи. Експерти Fitch зазначають, що, незважаючи на спроби Євросоюзу знайти альтернативні джерела постачання, пропозиція газу в регіоні суттєво скоротиться у найближчій перспективі, що позначиться на промисловому секторі.
Прогноз зростання економіки США на поточний рік погіршено до 1,7% з 2,9%, на 2023 рік – до 0,5% з 1,5%.
“Відновлення китайської економіки стримується карантинними обмеженнями та спадом на ринку нерухомості, у зв’язку з чим ми очікуємо, що ВВП КНР збільшиться на 2,8% у 2022 році та зросте на 4,5% наступного року”, – йдеться в огляді Fitch. У липні прогнозувалося зростання китайської економіки відповідно на 3,7% та 5,3%.
Висока та стійка інфляція, а також зростання інфляційних очікувань змушують Федеральну резервну систему (ФРС), Банк Англії та Європейський центральний банк (ЄЦБ) займати більш “яструбину” позицію в останні місяці, зазначають експерти Fitch. Базові відсоткові ставки провідних світових ЦП підвищуються набагато швидшими темпами, ніж можна було очікувати.
Згідно з прогнозом Fitch, ФРС підніме ставку до 4% до кінця поточного року і утримуватиме її на цьому рівні весь 2023 рік, тоді як ЄЦБ доведе ставку за кредитами до 2% до грудня цього року. Базова ставка Банку Англії сягне 3,25% до лютого 2023 року, вважають експерти агентства.
Українська зернова асоціація (УЗА) знизила прогноз врожаю зернових та олійних культур в Україні у 2022 році на 7,1% порівняно з липневим прогнозом – до 64,5 млн тонн з 69,4 млн тонн, повідомляється на сайті УЗА. .
Така зміна прогнозів спричинена скороченням посівних площ під даними культурами на 5,8% – до 18,0 млн га з 19,1 млн га через наслідки російської агресії в Україні.
“Незважаючи на завзятість та сміливість українських аграріїв, існують об’єктивні перешкоди для збирання врожаю на замінованих, окупованих площах та знищених посівах”, – зазначається у повідомленні УЗА.
За її даними, сумарний експорт зернових та олійних з України у 2022/2023 маркетинговому році (МР, липень-червень) може досягти 32,8 млн тонн (у липневому прогнозі – 31,5 млн тонн) за умови збереження морських зернових коридорів та подальшого розширення пропускної спроможності прикордонних переходів на західних кордонах України. При цьому перехідні залишки сільгосппродукції в країні на початок 2022/2023 МР становили 26 млн. тонн зернових та олійних, а до кінця МР очікується їх зростання до 30,5 млн. тонн.
“Загалом експорт зернових та олійних у 2022/2023 МР можна очікувати на вказаному рівні, якщо збережеться робота українських чорноморських портів на експорт. Експорт зерна через українські порти та забезпечення безпеки мореплавання у Чорному морі є єдиним шляхом швидко та ефективно постачати українське зерно до країн , які його вкрай потребують”, – уточнила організація у повідомленні.
За прогнозами УЗА, у 2022 році очікується врожай пшениці на рівні 19 млн. тонн (-8,6% до липневого прогнозу організації); 24 млн. тонн кукурудзи (-12,1%); 5,4 млн. тонн ячменю (-18%); 9 млн тонн соняшнику (прогноз збережено); 2,2 млн. тонн сої (прогноз збережений); 3 млн. тонн ріпаку (зростання у 2 рази).
Асоціація в серпневому прогнозі зберегла прогнози щодо експорту порівняно з липневим – так, експорт пшениці у 2022/2023 МР очікується на рівні 10 млн тонн, кукурудзи – 10 млн тонн, ячменю – 2 млн тонн, соняшнику – 6 млн тонн, сої-1 ,8 млн. тонн. Проте, експорт ріпаку зросте вдвічі – до 2,8 млн. тонн.
Як повідомлялося з посиланням на дані Держстату, Україна у 2021 році зібрала рекордний урожай зернових та зернобобових культур у розмірі 85,7 млн. тонн, що на 32% перевищує показники 2020 року. Загалом зібрано 32,07 млн. тонн пшениці (+28,9%), 41,87 млн. тонн кукурудзи (+38,2%) та 9,42 млн. тонн ячменю (+23,3%).
Україна у 2021 році також зібрала 16,38 млн. тонн соняшника (+25% до 2020 року), 10,8 млн. тонн цукрових буряків (+18,1%), 3,5 млн. тонн сої (+24,4%), 2,92 млн тонн ріпаку та 42 тис. тонн льону олійного (зростання у 3,7 раза).
Українська зернова асоціація (УЗА) – об’єднання виробників, переробників та великих експортерів зерна, які щорічно експортують близько 90% української зернової продукції.
Прогноз урожаю зернових та олійних культур в Україні в поточному сезоні покращено орієнтовно на 5-7 млн тонн – до 65-67 млн тонн з 60 млн тонн, повідомляється на сайті урядового порталу в середу.
Уточнюється, що про зростання прогнозу врожаю заявив міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський під час селекторної наради прем’єр-міністра Дениса Шмигаля із керівниками областей.
У свою чергу прем’єр зазначив, що в умовах російського військового вторгнення в Україні вже зібрано 12 млн. тонн зерна нового врожаю із загальної площі 3,5 млн. га.
Шмигаль також повідомив про появу додаткових можливостей для експорту зерна завдяки розблокуванню роботи одеського морпорту в рамках Стамбульської угоди про експорт продукції АПК з України, укладеної 22 липня під егідою ООН.
“Загалом за червень ми експортували 3,2 млн тонн з 5 млн тонн (довоєнних щомісячних обсягів – ІФ-У), які були потрібні. Експорт поступово зростає і залізницею, і автомобільними шляхами, і через Дунайські порти. Морські порти. значно розширять ці можливості та аграрії матимуть нові можливості для збуту продукції. Держава робить для цього все необхідне”, – цитує урядовий портал прем’єр-міністра.
Шмигаль також відзначив нещодавно введену програму грантів на розвиток садівництва, теплиць, розвиток переробки та мікропідприємств, у рамках якої вже подано та опрацьовано понад 5 тис. заявок, і вже цього тижня перші заявники отримають держпідтримку.
Як повідомлялося, Мінсільгосп США у липневому звіті прогнозує врожай української пшениці у 2022/2023 маркетинговому році (МР, липень-червень) на рівні 19,5 млн тонн, її експорт – 10 млн тонн, внутрішньо споживання всередині країни – 10,2 млн тонн . Урожай кукурудзи оцінений у 25 млн. тонн, експорт – 9 млн. тонн, внутрішнє споживання – 10,7 млн. тонн.
Українська зернова асоціація (УЗА) на початку липня збільшила прогноз урожаю зернових та олійних культур в Україні у 2022 році на 4,4% порівняно з травневим прогнозом – до 69,4 млн тонн з 66,5 млн тонн.
За її прогнозами, у 2022 році очікується врожай пшениці на рівні 20,8 млн. тонн (+8,3% до травневого прогнозу організації); 27,3 млн. тонн кукурудзи (+4,6%); 6,6 млн. тонн ячменю (прогноз збережений); 9 млн тонн соняшнику (прогноз збережено); 2,2 млн. тонн сої (+4,7%); 1,5 млн. тонн ріпаку (+13,3%).
Міжнародний валютний фонд (МВФ) вдруге за рік погіршив свій прогноз зростання світової економіки у 2022 році – до 3,2% з 3,6% (у січні очікувалося зростання на 4,4%). На 2023 рік оцінка знижена до 2,9% порівняно з зростанням на 3,6%, яке очікувалося в квітні (у січні МВФ прогнозувало зростання світового ВВП на 3,8%).
Така оцінка наводиться в огляді світової економіки, опублікованому МВФ у вівторок.
Прогноз зростання економіки країн з ринком, що формується, і країн, що розвиваються, на 2022 рік МВФ знизив до 3,6% з 3,8%, на 2023 рік – до 3,9% з 4,4%.
Суттєво знижений прогноз зростання економіки Китаю у поточному році – до 3,3% з 4,4% (у січні очікувалося зростання на 4,8%), у 2023 році – до 4,6% з 5,1%.
Оцінку зростання ВВП Індії також знижено – до 7,4% з 8,2% у 2022 році та до 6,1% з 6,9% у 2023 році, відповідно.
При цьому прогноз зростання бразильської економіки підвищено до 1,7% з 0,8% у 2022 році та знижено до 0,9% з 1,4% у 2023 році.
Прогноз щодо зростання ВВП розвинених країн у 2022 році погіршено на 0,8 процентних пункти – до 2,5% та на 1 в.п. – до 1,4% – у 2023 році.
Також серйозне зниження прогнозу зростання ВВП США: у 2022 році – на 1,4 в.п. до 2,3%, у 2023 році – на 1,3 п.п. до 1%.
Економіка країн єврозони цього року, на думку МВФ, зросте на 2,6%, що на 0,2 п.п. менше за попередній прогноз. На 2023 рік оцінка погіршена суттєвіше – зростання на 1,2% порівняно з 2,3%, що раніше очікувалися.
Прогноз зростання ВВП Італії в 2022 році був підвищений до 3% з 2,3%, в 2023 навпаки знижений до 0,7% з 1,7% (було 2,2%). Прогноз для Іспанії на поточний рік знижено на 0,8 п.п. – до 4% та на 1,3 в.п., до 2% у 2023 році
Економіка Німеччини у 2022 році зросте, на думку МВФ, лише на 1,2%, раніше очікувалося зростання на 2,1%, у 2023 році зростання уповільниться до 0,8% порівняно з колишнім прогнозом у 2,7%.
Для Франції оцінку знижено на поточний рік на 0,6 в.п. – до 2,3% та на 0,4 п.п. на 2023 рік – до 1%.
Прогноз зростання економіки Великобританії на 2022 рік знижено на 0,5 п.п. – до 3,2%, на 2023 рік – на 0,7 в.п. – До 0,5%. ВВП Японії, як очікується, зросте у 2022-2023 роках на 1,7% (зниження прогнозу на 0,7 в.п. у поточному році та на 0,6 в.п. у наступному).
Фонд покращив свою оцінку динаміки російської економіки у 2022 році, очікує її падіння на 6%, а не на 8,5%, як прогнозував у квітні. Одночасно з цим погіршено прогноз на 2023 рік: зниження ВВП РФ, на думку фонду, складе 3,5% порівняно з колишнім прогнозом у 2,3%. У січні Фонд прогнозував зростання економіки Росії у 2022 році на 2,8%, 2023 року – на 2,1%.
МВФ констатує: ризики для оновленого глобального прогнозу з переважною перевагою зміщені у бік погіршення. Війна в Україні може призвести до раптової зупинки імпорту газу з Росії до Європи; уповільнення темпів інфляції може виявитися важчим завданням, якщо дефіцит на ринках праці перевищить очікування або інфляційні очікування не вдасться “заякорити”; посилення умов на світовому фінансовому ринку загрожує борговими кризами в країнах, що розвиваються; нові спалахи COVID-19 та локдауни разом із подальшою ескалацією проблем у секторі нерухомості може ще сильніше уповільнити темпи зростання Китаю; геополітична роздробленість може стати на заваді розвитку світової торгівлі, перераховує МВФ фактори ризику. В альтернативному сценарії прогнозу, за якого ці ризики матеріалізуються, зростання світового ВВП загальмується до 2,6% та 2% у 2022 та 2023 роках. відповідно.
Україна у 2022 році може зібрати врожай у розмірі 66 млн тонн зернових, зернобобових та олійних культур, що у 1,6 разу менше порівняно з рекордним за роки незалежності врожаєм 2021 року, коли було зібрано 106 млн тонн.
Як повідомляється на сайті асоціації Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) у четвер увечері, цього року очікується виробництво 50,4 млн тонн зернових та зернобобових (у 1,7 разу менше, ніж у 2021 році), та 16 млн тонн олійних культур (на 41,2% менше).
За її даними, цього року очікується врожай пшениці у 18 млн тонн (-44% до 2021 року), кукурудзи – 25,7 млн тонн (-39%), ячменю – 5,2 млн тонн (-55%).
Що стосується олійних культур, то в 2022 році очікується виробництво 10,6 млн тонн соняшнику (-35% проти 2021 року), сої – 3,0 млн тонн (-14%), ріпаку – 2,7 млн тонн (-22%).
За даними УКАБ, найнижчі темпи зниження очікуваного валового збору демонструють соя та ріпак. Це пов’язано з переважно невеликою масою їх врожаю у поєднанні з високою ціною на нього, що полегшує логістичні питання під час експорту цих олійних культур.
Асоціація наголосила, що зменшення посівних площ у 2022 році відбулося за рахунок часткової окупації російськими військами частини території України, неможливості посіву на замінованих росіянами полях, а також через пошкодження ними матеріально-технічної бази українських аграріїв.
Окрім того, цього року очікується скорочення врожайності приблизно на 10% через неможливість частини господарств дотримуватися всіх технологічних процедур.
“У будь-якому разі вирощених зернових та олійних культур буде достатньо для задоволення внутрішніх потреб українців, а також часткової реалізації на експорт. Головне, щоб експорт відновився до колишніх обсягів, й аграрії мали достатні фінансові можливості для проведення наступної посівної”, – підсумував УКАБ у прогнозі.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році зібрала рекордний урожай зернових, зернобобових та олійних культур у 106 млн тонн: зернових та зернобобових – 84 млн грн та олійних – 22,6 млн тонн.
У 2020 році врожай зернових, зернобобових та олійних культур становив 84 млн тонн, зокрема зернових та зернобобових – 65,5 млн тонн, олійних – 18,5 млн тонн.
