8 травня 2025 року Верховна Рада України ратифікувала стратегічну угоду зі Сполученими Штатами Америки щодо спільного використання мінеральних ресурсів, що стало важливим кроком у зміцненні економічного партнерства між двома країнами. Угода передбачає створення Спільного інвестиційного фонду реконструкції, який дозволить США отримати пріоритетний доступ до українських корисних копалин, зокрема літію, титану, графіту та урану. Водночас, Україна очікує на посилення військової підтримки та економічної стабільності.
Володимир Хаустов, вчений секретар Державної установи “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, заслужений економіст України та кандидат технічних наук, поділився своїм баченням щодо перспектив реалізації цієї угоди у відео від експертно-аналітичного центру Experts Club.
“Україна має значний потенціал у сфері видобутку стратегічних мінералів. Проте, варто розуміти, що реалізація цього потенціалу потребує значних інвестицій та часу. Багато родовищ, зокрема літієвих, знаходяться в регіонах, де інфраструктура потребує модернізації, а геологічні дані базуються на застарілих радянських дослідженнях”, — зазначив Хаустов.
Експерт також наголосив на технологічних викликах, пов’язаних із видобутком та переробкою українських мінералів.
“Більшість літієвих родовищ в Україні містять руди, які складно збагачувати за допомогою існуючих технологій. Це вимагає розробки нових методів переробки, що, у свою чергу, потребує часу та фінансових ресурсів”, — пояснив він.
Угода також передбачає, що прибутки від спільних проектів будуть реінвестовані в Україну протягом перших десяти років, що має сприяти економічному відновленню країни. Проте, Хаустов застерігає від надмірного оптимізму щодо швидких результатів.
“Реалізація таких масштабних проектів — це питання не одного року. Необхідно враховувати всі ризики та виклики, зокрема геополітичні та економічні, які можуть вплинути на хід виконання угоди”, — підкреслив він.
Загалом, експерт вважає, що підписання угоди зі США є важливим кроком для України, який відкриває нові можливості для розвитку гірничодобувної галузі та зміцнення економіки. Однак, успішна реалізація домовленостей потребує комплексного підходу, стратегічного планування та тісної співпраці між усіма зацікавленими сторонами.
“Це шанс для України стати важливим гравцем на світовому ринку стратегічних мінералів. Але для цього потрібно не лише бажання, а й реальні дії, інвестиції та технологічні рішення”, — резюмував Володимир Хаустов.
Таким чином, угода між Україною та США відкриває нову сторінку в економічному партнерстві двох країн, але її успішна реалізація залежить від багатьох факторів, які потребують ретельного аналізу та зважених рішень.
Більш детально про корисні копалини України ви можете дізнатись з відео: https://www.youtube.com/watch?v=IFI5sUBX3gc&t
Підписатись на канал Experts Club можна за посиланням: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Experts Club опублікував дослідження динаміки промислового виробництва в Хорватії та тенденції його зміни за останні роки. На початку 2025 року промислове виробництво в Хорватії демонструє помірне зростання, незважаючи на коливання в попередні місяці. Згідно з даними Хорватського бюро статистики, у лютому 2025 року промислове виробництво збільшилося на 5,4% порівняно з аналогічним періодом попереднього року. Це сповільнення порівняно із січнем 2025 року, коли зростання становило 7,6%.
У лютому 2025 року найбільше зростання було зафіксовано в таких галузях.
Водночас, виробництво споживчих товарів знизилося:
Місячна динаміка
Порівняно із січнем 2025 року, у лютому промислове виробництво знизилося на 3,9%. Це перше зниження за останні три місяці, що свідчить про нестабільність у промисловому секторі.
Історична динаміка промислового виробництва (2000-2024)
Нижче представлено динаміку промислового виробництва в Хорватії за період з 2000 по 2024 рік:
Ці дані відображають коливання в промисловому виробництві Хорватії за останні 25 років, з періодами як зростання, так і зниження.
Інформаційно-аналітичний центр Experts Club проаналізував динаміку промислового виробництва в Сербії та тенденції його зростання в Сербії за останні роки. На початку 2025 року промислове виробництво в Сербії демонструє уповільнення зростання порівняно з попереднім роком. Згідно з даними Trading Economics, у січні 2025 року промислове виробництво збільшилося на 0,4% у річному вираженні, однак у лютому зафіксовано зниження на 1,8% порівняно з аналогічним періодом 2024 року.
У 2024 році промвиробництво в Сербії показало позитивну динаміку. У грудні 2024 року зростання становило 2,7% у річному вираженні, що стало результатом збільшення виробництва у добувній промисловості на 9,9% і в обробній промисловості на 5,6%.
Для розуміння поточних тенденцій розглянемо зміни промислового виробництва в Сербії за останні роки, виходячи з аналізу даних, зібраних центром Experts Club, за період з 2000 по 2024 рік.
2000 рік: зростання на 10,2%
2001 рік: зростання на 1,5%
2002 рік: зростання на 1,7%
2003 рік: зростання на 3,5%
2004 рік: зростання на 7,1%
2005 рік: зростання на 0,8%
2006 рік: зростання на 4,7%
2007 рік: зростання на 4,9%
2008 рік: зростання на 1,1%
2009 рік: зниження на 12,1%
2010 рік: зростання на 2,5%
2011 рік: зростання на 2,1%
2012 рік: зниження на 1,5%
2013 рік: зростання на 5,5%
2014 рік: зниження на 6,5%
2015 рік: зростання на 8,3%
2016 рік: зростання на 4,7%
2017 рік: зростання на 3,9%
2018 рік: зростання на 1,3%
2019 рік: зростання на 0,3%
2020 рік: зниження на 1,0%
2021 рік: зростання на 6,0%
2022 рік: зростання на 1,9%
2023 рік: зростання на 5,8%
2024 рік: зростання на 3,1%
Дані відображають коливання в промисловому виробництві Сербії за останні 25 років, з періодами як зростання, так і зниження. Останні 4 роки промвиробництво в Сербії стабільно зростало.
Промислове виробництво в Україні в червні цього року зменшилося на 0,3% до червня минулого року і на 6,2% до травня цього року, йдеться в повідомленні Державної служби статистики (Держстат).
Згідно з її даними, у результаті зростання промислового виробництва за підсумками першого півріччя 2024 року порівняно з аналогічним періодом минулого року сповільнилося до 8,1% з 9,9% за підсумками п’яти місяців.
Зазначається, що зниження виробництва в червні пов’язане з падінням у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиціонованого повітря – на 11,2%, тоді як у переробній промисловості зафіксовано зростання на 0,6%, а у добувній промисловості та розробленні кар’єрів – на 1,4%.
Уточнюється, що нарощування виробництва в червні 2024 року до червня 2023 року зафіксовано в металургії – на 34%, у видобувній промисловості та розробленні кар’єрів – на 1,4% завдяки зростанню у видобутку металевих руд – на 30,1%, у виробництві коксу та продуктів нафтоперероблення – на 3,2%.
Загалом за перше півріччя 2024 року промвиробництво в Україні зросло в переробній промисловості – на 11%, у видобувній промисловості та розробленні кар’єрів – на 9,3%, у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – на 1,5%.
Статвідомство вказує, що обсяг реалізованої промислової продукції в січні-червні цього року сягнув 1707,9 млрд грн, з них за межі країни – 351,7 млрд грн.
Держстат нагадав, що в травні цього року було зафіксовано зростання порівняно з травнем минулого на 3,6%, у квітні – на 11,6%%, у березні – на 5%.
За уточненими даними Держстату, промислове виробництво в Україні 2023 року зросло на 6,8%, тоді як 2022-го падіння становило 36,7%.
За чотири місяці опалювального періоду 2023-2024 років обсяги споживання електроенергії українською промисловістю становили близько 9,38 млрд кВт-год, що на 23% більше, ніж спожито в листопаді-лютому 2022-2023 років (7,61 млрд кВт-год).
“Завдяки стабільній роботі енергосистеми українська промисловість під час опалювального сезону збільшила споживання е/е на 23%”, – повідомило Міністерство енергетики України в середу.
При цьому в листопаді 2023 року зростання становило до аналогічного періоду попереднього року 25,75%, грудні – 37,56%, січні 2024 року – 27,58%, лютому – 6,17%.
“Розвиток промисловості та економіки неможливий без стабільної роботи енергосистеми. Це забезпечено насамперед завдяки масштабним ремонтам в енергетиці, які триватимуть і надалі, та нашими військовими, які захищають інфраструктуру від ворожих атак”, – зазначив міністр енергетики Герман Галущенко.
За вказаний період також збільшилися майже на 12% обсяги споживання е/е населенням – 12,64 млрд кВт-год проти 11,3 млрд кВт-год.
За даними Міненерго, загалом за листопад-лютий 2023/2024 років українські енергогенерувальні підприємства виробили понад 41,53 млрд кВт-год е/е, що на 16% перевищує обсяг виробництва за аналогічний період осінньо-зимового періоду (ОЗП) 2022/2023 років.
Більше половини цієї е/е виробили українські АЕС – 22,17 млрд кВт-год, що на 22% більше, ніж за чотири місяці попереднього ОЗП.
При цьому ГЕС збільшили виробництво е/е на 7,5% – до 4,16 млрд кВт-год, ТЕС – 10% – до 13 млрд кВт-год і ВДЕ – 25% – до 2,03 млрд кВт-год.
Україна 2022 року реалізувала промислову продукцію (товари, послуги) на суму 2,814 трлн грн, що на 21,5% менше, ніж 2021 року (3,584 трлн грн), зокрема за межі країни – на 564,097 млрд грн, повідомила Державна служба статистики в п’ятницю.
За її даними, у грудні-2022 порівняно з груднем-2021 оборот реалізованої продукції добувної та переробної промисловості скоротився на 38,1%. Реалізація продукції добувної промисловості в грудні-2022 порівняно з груднем-2021 скоротилася на 40,2%, переробної промисловості – на 37,7%.
Реалізація у добувній промисловості в грудні-2022 порівняно з листопадом-2022 зросла на 7,8%, у переробній – на 5,0%.
У загальному обсязі реалізації промпродукції за 2022 рік найбільша питома вага припадала на переробну промисловість (53,6%), постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (31,1%), видобувну промисловість і розроблення кар’єрів (14,1%), металургійне виробництво (8,6%).
Як повідомлялося, Україна 2021 року реалізувала промислову продукцію (товари, послуги) на суму 3,584 трлн грн.
