Ринок криптоактивів стартував у 2026 році з підвищеної волатильності та періодичних розпродажів на тлі нервозності на глобальних ринках. У понеділок біткоїн торгується близько $87,8 тис., ефір – близько $2,9 тис. Ключовий короткостроковий фактор тиску – поведінка інституційного попиту через біржові продукти. За даними Bloomberg, американські спотові біткойн-ETF минулого тижня показали п’ять днів поспіль відтоків сумарною сумою приблизно на $1,7 млрд, що посилило обережність учасників ринку. Додатково Yahoo Finance повідомляло про помітні тижневі відтоки з цієї категорії фондів.
Паралельно зберігається зв’язок крипторинку із загальним настроєм до ризику. Reuters фіксував великі перетікання капіталу на традиційних ринках у січні, а інвестори більш чутливо реагують на геополітику та заяви про торговельні обмеження, що зазвичай підвищує попит на ліквідність і знижує апетит до ризикованих активів.
У той же час просадка цін стимулює запуск нових стратегій з боку великих гравців. Financial Times повідомила, що Galaxy Майка Новограца планує запустити хедж-фонд на $100 млн в I кварталі 2026 року, розраховуючи заробити на волатильності і «дозріванні» ринку.
Окремий довгостроковий тренд — прискорення регуляторної визначеності та зближення криптоіндустрії з традиційними фінансами. Reuters писав про внесення в США законопроекту, який повинен прояснити правила ринку та розподіл ролей між регуляторами. На тлі цього традиційні керуючі активніше тестують токенізацію: Reuters повідомив про заявку F/m Investments на токенізацію часток ETF на казначейські векселі США.
В Європі фокус зміщується на практичне впровадження MiCA. ESMA нагадує, що для компаній, які працювали за національними правилами до 30 грудня 2024 року, діє «grandfathering» — вони можуть продовжувати послуги до 1 липня 2026 року або до рішення щодо ліцензії MiCA. Національні регулятори також публікують свої роз’яснення і графіки переходу.
У найближчі тижні інвестори зазвичай будуть дивитися на динаміку потоків в спотових ETF, на регуляторні новини в США та ЄС, а також на те, чи збережеться попит на «якість» всередині крипторинку – біткоїн і найбільші ліквідні активи, в той час як більш ризиковані токени традиційно реагують сильніше на будь-які сплески волатильності.
Світовий рейтинг озброєності населення, складений на основі дослідження Small Arms Survey, показує: до десятки країн з найбільшою кількістю цивільної зброї входять США, Індія, Китай, Пакистан, Росія, Бразилія, Мексика, Німеччина, Ємен і Саудівська Аравія. України в цьому списку немає, проте країна вже до повномасштабного вторгнення Росії належала до числа держав із помітним обсягом зброї у громадян. Аналітичний центр Experts Club проаналізував світову та українську статистику.
Згідно з оцінкою Small Arms Survey за 2017-18 рік, в Україні перебувало близько 4,4 млн одиниць цивільної зброї – приблизно 9,9 ствола на 100 жителів. З них лише близько 800 тис. були офіційно зареєстровані, а близько 3,6 млн належали до нелегального сегменту.
За даними бази Національної поліції, станом на 31 липня 2018 року в країні налічувалося 892 854 зареєстрованих одиниць зброї. Міністерство внутрішніх справ у 2021 році оцінювало парк зброї, що законно належить громадянам, приблизно в 1,3 млн одиниць – на тлі посилення правил і зростання інтересу населення до самооборони після 2014 року.
Повномасштабна війна 2022 року різко змінила картину. На тлі формування територіальної оборони та добровольчих підрозділів держава масово передавала стрілецьку зброю громадянам; паралельно на руках у населення опинилася значна кількість трофейних і нелегальних стволів. Оцінки сьогодні сильно розходяться: за словами глави МВС Ігоря Клименка, у українців може перебувати від 1 до 5 млн одиниць зброї, а низка аналітичних центрів говорить про 4–5 млн одиниць, з яких 2–3 млн можуть перебувати в нелегальному обігу.
Дослідження Small Arms Survey з використанням соціологічних опитувань показують, що до 11% українських домогосподарств можуть мати хоча б одну одиницю зброї, що в масштабах країни дає діапазон від 865 тис. до 1,42 млн озброєних домогосподарств. При цьому частка домогосподарств, які відкрито повідомляють про наявність зброї, у 2023–2024 роках тримається на рівні 5–6%, що вказує і на високий рівень недовіри, і на чутливість теми в умовах війни.
Для наведення порядку Україна запустила Єдиний реєстр зброї. Вже до липня 2024 року 63% домогосподарств, які володіють зброєю, заявили, що частина або вся їхня зброя внесена до реєстру; серед тих, хто знає про систему, 74% стверджують, що зареєстрували всі стволи, проте близько 10% продовжують зберігати незареєстровану зброю.
Таким чином, якщо до війни можна було говорити приблизно про 1,3 млн зареєстрованих одиниць зброї в Україні і в кілька разів більшому масиві нелегальних стволів, то зараз на тлі повномасштабних бойових дій мова йде вже про мільйони одиниць, значна частина яких поступово повинна бути поставлена на облік або вилучена.
Це робить тему контролю над цивільною зброєю однією з ключових для післявоєнної безпеки, реформи правоохоронних органів і переговорів України з ЄС про гармонізацію збройового законодавства.
Джерело: https://expertsclub.eu/ukrayina-na-tli-svitovogo-rynku-czyvilnoyi-zbroyi/
На розгляд Верховної Ради винесено законопроєкт №11115, яким пропонується відрегулювати діяльність платформ спільного доступу до інформації, зокрема месенджера Telegram.
Відповідна картка з’явилася на сайті парламенту.
Авторами документа виступили народні депутати від “Європейської солідарності” – Микола Княжицький, Ростислав Павленко, Михайло Бондар, Іванна Климпуш-Цинцадзе, Ірина Фріз, Софія Федина, від “Слуги народу” – Микита Потураєв, Людмила Марченко, від “Голосу” – Ярослав Юрчишин та Наталія Піпа, від “За майбутнє” – Ірина Констанкевич.
У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що запропоноване чинним законом “Про медіа” регулювання залишилося неповним, що проявилося в неможливості ефективного реагування з боку держави на низку проблем в інформаційній сфері.
“В умовах повномасштабної агресії проти України ці проблеми створюють очевидні загрози національній безпеці Даний законопроєкт покликаний надати державним органам відповідний інструментарій”, – вказується в документі.
Законопроєкт встановлює вимоги до провайдерів платформ спільного доступу до інформації на вимогу розкривати структуру своєї власності та джерела фінансування. При цьому умови не допускають діяльність в Україні суб’єктів у сфері медіа, які належать або фінансуються резидентами держави-агресора.
Законопроєкт також пропонує встановити законодавчу презумпцію, згідно з якою неможливість здійснити перевірку через відсутність комунікації з провайдером (як через відсутність представництва, так і через ненадання витребуваних документів та інформації) є підставою для визнання структури власності такого провайдера непрозорою.
Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, а також представники фінансових послуг не мають права використовувати платформи спільного доступу до інформації з непрозорою структурою власності їх провайдерів. Також не допускається встановлення зазначених платформ і пов’язаних із ними сервісів на пристрої, що використовуються для службових цілей, відповідно до практики деяких країн ЄС і Швейцарії.
Законопроєкт направлено на розгляд профільного комітету.
