В Україні з 1 вересня запрацює Реєстр сертифікатів затвердження типу і виданих виробниками сертифікатів відповідності колісних транспортних засобів та обладнання, що передбачає повноцінний перехід з паперового формату в єдину електронну систему, йдеться у повідомленні Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України.
“Ми переводимо в цифру процедуру, яка фактично роками залишалася паперовою. Реєстр дає можливість бачити всю необхідну інформацію в одній системі та перевіряти її без паперових документів”, – цитуються у релізі слова першого заступника міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту Сергія Деркача.
У відомстві уточнили, що наразі реєстр працює у режимі дослідної експлуатації, а до тестування долучилися 33 виробники транспортних засобів і 20 органів із сертифікації.
Передбачається, що наступний етап розпочнеться 27 вересня, коли набуде чинності новий технічний регламент затвердження конструкції колісних транспортних засобів, їх складових частин та обладнання.
У межах технічного регламенту видача сертифікатів здійснюватиметься виключно в електронній формі із їх внесенням до Реєстру.
Зазначається, що вже раніше видані паперові сертифікати залишатимуться чинними, а після внесення відповідної інформації про них до реєстру, окреме переоформлення не буде потрібне.
Серед іншого в міністерстві повідомили про роботу над зміною підходу до автомобілів, що ввозяться в Україну з-за кордону.
“Існуюча в Україні практика проведення сертифікації таких транспортних засобів перед першою державною реєстрацією не відповідає моделі, яка застосовується в Європейському Союзі”, – пояснили у відомстві.
Зокрема, в межах євроінтеграції, Україні необхідно перейти від сертифікації ввезених вживаних автомобілів до обов’язкового технічного контролю перед їх першою державною реєстрацією в Україні.
В Україні у січні-червні 2026 року було порушено 108 561 тис. нових виконавчих проваджень через заборгованість за житлово-комунальні послуги, свідчать дані Єдиного реєстру боржників, опубліковані Opendatabot 3 серпня.
Відкритими та неоплаченими залишаються 70,206 тис. проваджень, або 65% від розпочатих у поточному році. На них припадає близько 9% усіх комунальних боргів, які зараз обліковуються в реєстрі.
Загалом на початок липня в Єдиному реєстрі боржників налічувалося 829 768 тис. проваджень щодо комунальної заборгованості. Для порівняння: у листопаді 2025 року їх було 794 604 тис., у липні 2024 року — 701 051 тис., а в січні 2021 року — 344 565 тис.
Таким чином, за п’ять з половиною років кількість записів про комунальні борги збільшилася приблизно у 2,4 рази.
Близько 62% проваджень у реєстрі формально завершені, однак це не обов’язково означає погашення заборгованості. Виконавець може закрити справу через неможливість стягнення або з інших причин, при цьому запис про борг продовжує перебувати в реєстрі.
Окремі провадження залишаються відкритими понад дев’ять років. Серед найстаріших справ — заборгованість за опалення мешканки Чернігівської області та борг за водопостачання й водовідведення мешканця Львівської області.
При цьому кількість виконавчих проваджень не дорівнює кількості унікальних боржників: стосовно однієї особи може бути відкрито кілька справ щодо різних послуг або періодів заборгованості.
Єдиний реєстр боржників містить інформацію про фізичних та юридичних осіб, щодо яких відкрито виконавчі провадження. Перевірити наявність запису можна через державний реєстр або сервіс Opendatabot.
боржник, виконавче провадження, Комунальний борг, РЕЄСТР, УКРАЇНА
Видалення електронних декларацій українських посадових осіб із державного реєстру не означає повного зникнення раніше опублікованої інформації з публічного простору, зазначає Opendatabot.
Багато документів перебували у відкритому доступі протягом кількох років до появи механізму їх приховування наприкінці 2023 року. За цей час дані могли бути збережені журналістами, громадськими організаціями, аналітичними сервісами та інтернет-архівами.
При цьому відкрита частина декларацій уже не містить адрес проживання, податкових номерів та низки інших прямих персональних ідентифікаторів.
Механізм обмеження доступу було запроваджено для захисту військовослужбовців, правоохоронців та інших посадових осіб в умовах повномасштабної війни. Державний орган може звернутися до НАЗК, якщо вважає, що оприлюднення документа створює загрозу для декларанта або його сім’ї.
Станом на липень 2026 року з публічного доступу видалено понад 445 тис. декларацій за 2015–2026 роки.
Джерело: https://opendatabot.ua/analytics/hidden-declarations-2026
Більшість декларацій українських посадовців, видалених із публічного реєстру, стосуються періоду до початку повномасштабної війни, повідомляє Opendatabot.
Найбільша кількість прихованих документів була подана за 2016 рік — 94 968 тис., або більше ніж кожна п’ята видалена декларація. Ще 72 068 тис. документів стосуються 2020 року.
При цьому частка прихованих декларацій за 2016 рік становить близько 9% від загальної кількості поданих за цей період, а за 2020 рік — близько 8%.
Для порівняння: серед документів, поданих у період повномасштабної війни, з публічного доступу видалено близько 2% декларацій.
Така різниця частково пояснюється тим, що у 2016–2020 роках було подано значно більше документів. Крім того, після схвалення обмеження доступу з реєстру можуть видалити всі декларації конкретної особи, включаючи опубліковані задовго до запровадження механізму.
Загалом станом на липень 2026 року закрито доступ до 445 536 тис. декларацій 99 087 тис. осіб.
Джерело: https://opendatabot.ua/analytics/hidden-declarations-2026
Як повідомляє Інтерфакс-Україна, архітектура Єдиного реєстру зброї (ЄРЗ) виключає можливість будь-яких “сірих зон” чи несертифікованих підключень стороннього софту, мета ЄРЗ – надати громадянам сучасний сервіс, а державі – надійний контроль, наголошує директор ДП “Інфотех” Максим Хімченко.
В ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” Хімченко розказав, що реєстр зброї – це одна із систем, яка постійно вдосконалюється.
За словами директора “Інфотеху”, в 2023 році під час запуску реєстру в нього було закладено принципово інший фундамент.
“Нам довелося зіткнутися з колосальним обсягом розрізнених даних, які накопичувалися десятиліттями у різних форматах. Ми провели титанічну роботу: уніфікували ці дані та створили електронний класифікатор зброї, боєприпасів та вибухових речовин (ЗБВР)”, – наголосив Хімченко.
Він пояснив, що тепер кожна одиниця має чіткий цифровий профіль, що унеможливлює маніпуляції, характерні для старого “ручного” керування.
Директор “Інфотеху” зауважив, що створення розгалуженої системи кабінетів в ЄРЗ змінило філософію взаємодії. “Сьогодні ЄРЗ – це єдина екосистема, де у кожного учасника свій захищений робочий простір – архітектура від самого початку виключає можливість будь-яких “сірих зон” чи несертифікованих підключень стороннього софту”, – зазначив він.
Хімченко додав: “Це наш власний продукт, де шлях зброї від магазину до власника є повністю прозорим. Наша мета – дати громадянам сучасний сервіс, а державі – залізобетонний контроль”.
Він звернув увагу на те, що шлях на посилення регламентів та створення власної закритої екосистеми був єдино правильним для національної безпеки.
Говорячи про фідбек на роботу реєстру зброї, директор “Інфотех” зазначив, що МВС веде відкритий діалог із суб’єктами ринку.
“Вони озвучують свої потреби та зауваження, після чого ми спільно їх опрацьовуємо, формуємо вимоги, готуємо функціональну специфікацію і переходимо до технічної реалізації та впровадження”, – розказав Хімченко.
ДП “ІНФОТЕХ” – оператор і розробник цифрових систем МВС, який забезпечує їх створення, роботу і підтримку 24/7.
https://interfax.com.ua/news/general/1162589.html
Кабінет міністрів України включив до Реєстру індустріальних парків проект «Коростень-Подільський» загальною площею 78,0236 га в місті Коростень, ініціатором створення якого виступила міська рада, повідомило Мінекономіки. За концепцією, на території парку планується розміщення підприємств деревообробки, текстильного виробництва, виробництва готових металевих виробів і машинобудування, а також випуск іншої неметалевої мінеральної продукції, машин і обладнання, бетонних виробів, цегли, будівельних сумішей і розвиток діяльності в сфері інформації та електронних комунікацій.
Створення парку орієнтовно забезпечить 2 300–4 000 нових робочих місць у переробній промисловості. Для залучення інвестицій Коростенська міськрада прийняла Комплексну програму економічного розвитку громади на 2025–2027 роки. Програмою передбачено сприяння функціонуванню та розвитку індустріальних парків на 150 млн грн і розробка проектно-кошторисної документації для інженерно-транспортної інфраструктури парку на 2,5 млн грн.
Термін створення парку – 30 років. Рішення прийнято 13 листопада ввечері. З урахуванням цього рішення в Реєстрі налічується 109 індустріальних парків.
