Найбільший в Україні оператор мобільного зв’язку “Київстар” у квітні-червні 2025 року збільшив прибуток EBITDA порівняно із аналогічним періодом минулого року на 23,5% – до 6,90 млрд грн, тоді як його виручка зросла на 25,8% – до 1,86 млрд грн за рахунок, що було зумовлено значним зростанням у сегментах телекомунікацій та цифрових технологій.
“Маржа EBITDA склала 58,2% (-1,1 п.п. порівняно з аналогічним періодом минулого року), що відображає більшу частку прямих цифрових доходів після консолідації Uklon. У другому кварталі спостерігався тиск на витрати, включаючи збільшення витрат на комунальні послуги, консалтинг та ІТ-підтримку”, – йдеться в оприлюдненій материнською компанією VEON звітності у четвер.
Згідно з нею, загалом за перше півріччя EBITDA зросла на 39,5% – до 12,85 млрд грн, тоді як його виручка – на 36,1%, до 22,58 млрд грн.
Зазначається, що “Київстар” збільшив капітальні інвестиції у II кварталі 2025 року на 72,8% – до 3,93 млрд грн, а за півріччя – на 89,8%, до 6,35 млрд грн.
“Капітальні інвестиції 33,2% (від виручки) у II кварталі 2025 року та 28,2% у I півріччі 2025 року підкреслюють прискорення реінвестицій “Київстар” у існуючий бізнес з метою збереження технологічного лідерства в умовах триваючої війни”, – наголосила VEON.
Компанія уточнила, що у доларовому еквіваленті EBITDA зросла у II кварталі на 18,6% – до $166 млн, а виручка – на 20,8%, до $286 млн, тоді як в цілому за півріччя – відповідно на 31,5%, до $309 млн та на 27,9%, до $542 млн.
Згідно зі звітом, загальна кількість мобільних абонентів зменшилася на 4,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року і склала 22,4 млн, що відображає продовження міграції клієнтів на тлі конфлікту.
Скорочення бази користувачів 4G було меншим – 1,2%, до 14,4 млн, а кількість клієнтів, які користуються пакетами послуг, зросла на 23,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року і наразі становить 6,5 млн, або 31,7% від загальної кількості абонентів, оскільки попит на пакетні послуги залишається високим.
Зазначається, що ARPU (середньомісячний дохід від одного користувача) збільшився на 20,6% – до 146 грн.
Окрім того, “Київстар” зафіксував за ІІ квартал збільшення Data usage на 20,3% – до 12,6 Гб на одного користувача, а кількість цифрових користувачів за рік зросла на 51,2% – до 13,4 млн.
Щодо дочірніх бізнесів, то у звіті зазначається, що кількість користувачів у медичній інформаційній системі Helsi у червні 2025 року сягнула 2,5 млн, що на 15,8% більше у порівнянні з ІІ кв. 2024 року. Окрім того зростання демонструють також нові моделі підписки та розвиток B2B-напрямку.
Кількість користувачів у “Київстар TV” станом на кінець ІІ кв. 2025 року зросла на 21,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2 млн. У компанії додали, що позитивну динаміку забезпечили запуск застосунку для Xbox – україномовний контент – та ексклюзивні спортивні трансляції.
Uklon, який був консолідований у звітність “Київстар” у квітні 2025 року, за ІІ квартал 2025 року забезпечив $21,7 млн виручки та $9,3 млн EBITDA, було здійснено 41,2 млн поїздок та 1,1 млн доставок. Зазначається, що ця інтеграція стала стратегічним кроком у розширенні присутності компанії на ринку цифрових послуг.
Серед інших визначних подій ІІ кварталу у звіті згадується підписаний меморандум із Міністерством цифрової трансформації щодо створення першої україномовної великої мовної моделі. Проєкт планується реалізувати до кінця року, щоб надавати безпечні цифрові сервіси на базі локалізованих даних.
Окрім того, компанія отримала дозвіл на проведення тестових випробувань супутникової технології Direct to Cell. Таким чином “Київстар” планує забезпечити зв’язок у регіонах без традиційного наземного мобільного покриття, зокрема у важкодоступних гірських та сільських районах.
Європейські та міжнародні фінансові установи готові вкласти понад 10 млрд євро в розвиток Транскаспійського транспортного коридору, заявила верховний представник ЄС із закордонних справ Кая Каллас на пресконференції в Ашгабаті, повідомляє Turkmenportal.com.
«Розвиток Транскаспійського транспортного коридору є великим поточним проектом. Європейські та міжнародні фінансові установи готові інвестувати понад 10 млрд євро в цей проєкт», – заявила Каллас під час пресконференції, присвяченій 20-й зустрічі міністрів Європейського союзу і країн Центральної Азії, що відбулася 27 березня в Ашгабаті.
Каллас підкреслила зростаюче прагнення до співпраці між ЄС і країнами Центральної Азії.
За її словами, Євросоюз планує розширювати взаємодію за різними напрямами.
Особливий акцент Каллас зробила на розвитку молодіжних обмінів і зміцненні контактів у бізнесі та в академічних колах.
ПрАТ “Нововолинський ливарний завод” (НЛЗ, Волинська обл.) планує направити отриманий у 2024 році чистий прибуток на розвиток та поповнення обігових коштів.
Згідно з оголошенням НЛЗ про проведення 18 квітня дистанційно загальних зборів акціонерів, планується розглянути звіти правління, наглядової ради та аудитора за 2024 рік, прийняти рішення за наслідками таких розглядів.
Крім того, акціонери затвердять результати фінансово-господарської діяльност за минулий рік та визначать розподіл прибутку. Пропонується за наслідками роботи минулого року дивіденди не виплачувати, чистий прибуток спрямувати на модернізацію та оновлення основних засобів, розвиток підприємства та поповнення обігових коштів. При цьому розмір прибутку не вказується.
Крім того, акціонери визначать основні напрями діяльності НЛЗ, затвердять план роботи на 2025 рік, а також ухвалять рішення про припинення повноважень голови та членів наглядової ради товариства, оберуть нових.
Планується попередньо надати згоду на вчинення значних правочинів.
НЛЗ спеціалізується на випуску сталевого і чавунного лиття для машинобудування, а також на наданні послуг механічної обробки.
За даними НДУ на третій квартал 2024 року, у власності компанії ТОВ “Дністер-М” (Львівська обл.) перебуває 86,6392% акцій ПрАТ “Нововолинський ливарний завод”.
Статутний капітал компанії становить 1 млн 568,06 тис. грн, номінал акції – 0,25 грн.
Найбільша українська мережа магазинів формату one dollar store “Аврора” інвестувала 2,5 млрд грн у розвиток мережі в Україні 2024 року, повідомив СЕО мережі Тарас Панасенко.
У фейсбуці він повідомив, що виторг мережі за результатами року – 38,5 млрд грн (без ПДВ), які дали понад 10 млн унікальних клієнтів.
“Понад 600 партнерів “Аврора Мультимаркет” – це українські виробники. Вони постачають 46% асортименту українського виробництва на полиці наших магазинів. 70% з них – це непродовольчі товари. Разом із клієнтами ми даємо нове життя українській легкій промисловості. Крім того, це додаткові мільярди гривень створеної доданої вартості в Україні та десятки тисяч зайнятих людей. Так само, як і вікно для експорту для “Аврори” в Румунії”, – написав він.
“Аврора Мультимаркет” сплатила 6,4 млрд грн податків і зборів за 2024 рік, зокрема, 2 млрд грн – митні платежі, 1,6 млрд грн – ПДВ з реалізації, 737,3 млн грн – ЄСВ.
Місцеві бюджети загалом отримали 643,5 млн грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). За словами Панасенка, зараз в “Аврорі” працює понад 15 тис. осіб, щороку компанія створює 2-3 тис. нових робочих місць. Середня зарплата в “Аврорі” у 2024 році значно перевищує середній показник по галузі.
“Податки із зарплат кожного магазину або складу сплачуються за місцем діяльності до місцевих бюджетів. Тож мати “Аврору” поруч – це завжди плюс для міста. Наприклад, завдяки тому, що і хедофіс розташований у Полтаві, “Аврора” з великим відривом є найбільшим платником податків до бюджету Полтавської тергромади, сплативши понад 199 млн грн ПДФО”, – повідомив Панасенко.
Головний офіс торговельної мережі “Аврора” розташований у Полтаві. “Аврора” була заснована 2011 року Львом Жиденком, Тарасом Панасенком і Лесею Клименко. На 1 жовтня 2024 року мережа налічує 1533 магазини в Україні та 25 у Румунії. У компанії налічується близько 14 тис. співробітників.
За даними Opendatabot, власником ТОВ “Вигідна купівля”, яке розвиває мережу, зазначено кіпрську “Авроритейл Інвестменс Лімітед”, її бенефіціаром – Жиденко. Кіпрська компанія також є власником ТОВ “Пріор девелопмент”, ТОВ “Севен А”, ТОВ “Промислова 9” і ТОВ “Так”.
Незважаючи на проблеми з пошуком працівників, подорожчання сировини та фізичну загрозу, український бізнес з оптимізмом дивиться в майбутнє, 44% опитаних підприємств готові інвестувати у свій розвиток або відновлення, такі результати лютневого опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey (#NRES) Інституту економічних і політичних досліджень (ІЕД).
“Бізнес досить оптимістичний щодо інвестицій, враховуючи, що триває повномасштабна війна. Наприклад, 42% підприємств вважають, що зараз більш-менш сприятливий час для інвестицій в обладнання. Для порівняння, на початку 2015 року, коли в активній фазі була АТО, частка таких підприємств становила лише 14%”, – прокоментував результати дослідження старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел.
В ІЕД також зазначили, що бізнес поступово виходить зі стану цілковитої невизначеності та починає будувати плани на майбутнє: у лютому 2024-го лише близько 15% власників і керівників підприємств не змогли дати відповідь щодо планів свого бізнесу на наступні пів року, тоді як рік тому таких було близько 40%.
Водночас рівень невизначеності в перспективі двох років усе ще залишається досить високим – близько 50% респондентів.
“Суттєве зменшення кількості тих, кому складно будувати плани на наступні півроку, говорить про те, що оптимізм повертається до українського бізнесу. Ба більше, частка підприємств, що працюють на 100% потужності, поступово збільшується: у лютому 2023-го таких було 6%, тепер уже 15%. Але, звісно, будувати плани на довгостроковий термін (2 роки) бізнесменам складно в умовах війни”, – зазначила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків.
Згідно з опублікованими даними, другий місяць поспіль зменшується індекс відновлення ділової активності (ІВДІ) – практично на 10 п.п. – з 0,43 до 0,34. Щодо його складових, то частка підприємств, які повідомили, що їхня ділова активність є кращою, ніж попереднього року, знизилася з 56,0% у січні до 44,8% у лютому, нічого не змінилося для 44,0% (30,9% у січні), частка тих, для кого ситуація стала гіршою, ніж була рік тому, кілька місяців поспіль залишається без істотних змін (13,1% у січні та 11,2% у лютому).
Згідно з опитуванням, основними перешкодами для інвестицій є економічна невизначеність, політична нестабільність і недостатній прибуток компаній.
Щодо перешкод для ведення бізнесу, то у лютому 2024 року в переліку перешкод відбулися певні зміни: оцінка зростання цін на сировину та товари зросла з 46% до 49%, а нестачі робочої сили – з 41% до 46%, що відповідно перемістило їх на 1-ше та 2-ге місця.
Водночас перешкода “небезпечно працювати” опустилася з 1-го на 3-тє місце, хоча її значення скоротилося незначно – з 46% до 45%.
Оцінки перебоїв з електроенергією зменшилися з 26% до 24%, що є лише 7-ю за значущістю перешкодою, тоді як корупція та тиск з боку правоохоронних органів посіли ще нижчі місця в опитуванні.
У лютому, порівняно із січнем, дещо збільшилася частка підприємств, які працюють на повну потужність – з 13% до 15%, тоді як частка підприємств, які не працюють, залишається незмінною вже півроку і становить 2% респондентів.
У дослідженні підкреслюється, що частка позитивних оцінок політики уряду щодо підтримки бізнесу становить 8% і залишається без істотних змін уже понад півроку, нейтрально її оцінюють 55% (58% у січні), а негативно – 18% (16% місяцем раніше).
Фахівці ІЕД також зафіксували незначне зменшення проблем із пошуком робочої сили: кваліфікованих працівників складно знайти 31% опитаних підприємців (32,4% у січні), а некваліфікованих працівників – 26,5% опитаних (27,4% місяцем раніше).
У щомісячному опитуванні ІЕД у лютому взяли участь 542 українських підприємства, розташованих у 21 з 27 областей України. Польовий етап 22-ї хвилі дослідження тривав з 19 по 29 лютого 2024 року.
New Monthly Enterprises Survey, NRES, ВІДНОВЛЕННЯ, ІНВЕСТИЦІЇ, РОЗВИТОК, український бізнес
Інвестиції АТ “Укрпошта” в розвиток у 2024 році становитимуть близько 1,3 млрд грн власних коштів, повідомив гендиректор компанії Ігор Смілянський на Business Breakfast Forbes Україна в середу.
За його словами, інвестиції буде спрямовано в організацію контейнерного обміну з перевезенням вантажів великогабаритним транспортом, що зумовлено зростанням обсягів посилкових відправлень. Інвестиції у створення можливостей контейнерного обміну на базі одного відділення становлять 100 тис. грн, уточнив Смілянський.
Крім того, у 2024 році “Укрпошта” планує купити машину для сортування листів. Машина сортуватиме до 50 тис. листів на годину з використанням QR-коду електронної марки. Агрегат буде придбано за кредитні кошти, уточнив гендиректор компанії.
“Укрпошта” планує відкрити ще 300 поштових відділень в Україні “щоб покриття стало таким, як ми хочемо”.
Відділення будуть відкриватися в Києві, Одесі, Дніпрі, уточнив Смілянський.
За його словами, у наступні чотири місяці “Укрпошта” відкриє 18 нових сортувальних об’єктів, уже за два тижні почне працювати сортувальний центр у Львові.
Водночас “Укрпошта” не розвиватиме напрямок великогабаритних перевезень через високі витрати на подальшу доставку вантажів, пов’язані з податками.
Гендиректор “Укрпошти” підкреслив, що компанія не відмовилася від ідеї отримати у власність банк. За його словами, ефект від передачі компанії PINbank становитиме 5 млрд грн за три роки.
“Ми знизимо витрати бюджету на доставку пенсій на 5 млрд за три роки”, – уточнив Смілянський.
